Новини та прес-релізи

•    За результатами опитування Соціологічної групи Рейтинг, проведеного 12-14 грудня 2020 року, 59% часто слідкують за новинами про коронавірус, 21% роблять це інколи, 11% – рідко. 8% взагалі не цікавляться такими новинами. Частіше відслідковують новини про коронавірус люди старшого віку та жінки. Порівняно за початком листопада, кількість респондентів, які активно слідкують за новинами про коронавірус скоротилась з 65 до 59%, також це менше, ніж було у квітні, під час першого карантину.

•    49% опитаних вважають заходи, запроваджені владою щодо боротьби із коронавірусом, оптимальними. 29% вважають їх надто м’якими, 9% – навпаки надто жорсткими. 

•    82% вважають, що зараз Україні більше не вистачає порядку, навіть якщо це обмежить певні свободи. 10% - що не вистачає більше свобод, навіть якщо це зменшить порядок. За останні 3 роки запит на порядок досить зріс (з 63 до 82%).

•    45% переконані, що офіційна статистика щодо масштабів коронавірусу у країні применшена. 31% навпаки вважають, що ця інформація є перебільшеною, і лише 15% переконані, що вона об’єктивна. Порівняно з березнем кількість тих, хто вважає статистику щодо короновірусу перебільшеною, зросла втричі (з 11 до 31%). Частіше вважають статистику перебільшеною молодь, а також ті, хто рідко відслідковують новини про коронавірус.

•    36% опитаних задоволені діяльністю Президента Зеленського у боротьбі з епідемією коронавірусу, 60% – не задоволені. Діяльністю Міністерства охорони здоров’я у боротьбі з епідемією задоволені 29%, не задоволені – 67%. Роботою Міністерства внутрішніх справ задоволені 28%, не задоволені – 61%, не змогли оцінити – 12%. Найбільше серед органів центральної влади опитані не задоволені роботою Кабінету міністрів (71%) та Верховної ради (77%).

•    76% опитаних добре обізнані, що Уряд прийняв рішення запровадити жорсткий карантин (локдаун) з 8 по 24 січня 2021 року, 20% - щось чули про це, 4% - не знають.

•    56% підтримують рішення Уряду запровадити жорсткий карантин з 8 січня, 41% - проти цього. 52% вважають, що поширення коронавірусу внаслідок локдауну зменшиться, 45% - мають протилежну думку.

•    63% підтримують заборону мітингів, демонстрацій під час дії жорсткого карантину, 35% - не підтримують.

•    Більше 70% опитаних підтримують закриття в рамкам жорсткого карантину спортзалів, кінотеатрів, а також ресторанів і кафе (чверть проти цього). За закриття шкіл виступають 54% (43% проти), дитсадків – 48% (47% проти). Найменше підтримують закриття продовольчих ринків (31% – за, 67% – проти), міжміського громадського транспорту (23% – за, 75% – проти) і громадського транспорту (18% – за, 80% – проти).

•    Рейтинг довіри до політиків очолює Володимир Зеленський, якому довіряють 43% опитаних, 54% – не довіряють. Віталію Кличку довіряють 32%, Володимиру Гройсману – 29%.
•    Дмитру Разумкову довіряють 26%, Юлії Тимошенко – 25%. Юрію Бойку – 24%. Петру Порошенку  – 22%, Денису Шмигалю – 15%.

•    Серед основних досягнень 2020 року респонденти відмітили оголошення режиму «тиші», припинення вогню на Донбасі (51%) і будівництво доріг (43%) та звільнення Віталія Марківа з ув’язнення в Італії (21%).
•    Угоду про політичну і економічну співпрацю між Україною та Британією – 17%, програму «Доступні кредити 5-7-9%» – 14%, запуск  додатку «ДІЯ» (цифровий паспорт, водійське посвідчення) – 13%. Легалізацію грального бізнесу, проведення місцевих виборів, відкриття ринку землі обрали 5-9%.
•    13% респондентів вважають, що нема жодних досягнень у 2020 році.

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing -телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,0%. Терміни проведення: 12-14 грудня 2020 р.

• Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» показали, що серед ключових медичних інституцій респонденти найбільше довіряють Всесвітній організації охорони здоров’я (47%). Не довіряють цій установі – 32%. Міністерству охорони здоров’я України довіряють 33%, не довіряють – 54%. Національній службі здоров’я довіряють 24%, не довіряють – 40%, нічого не знають про її діяльність – 29%. Центру громадського здоров’я довіряють 21%, не довіряють – 38%, нічого не знають про його діяльність – 34%. Комітету Верховної Ради з питань здоров`я нації, медичної допомоги та медичного страхування довіряють 15%, не довіряють – 54%, нічого не знають про його діяльність – 24%. В динаміці за останні кілька місяців спостерігається зростання рівня довіри до державних управлінських інституцій у сфері медицини. 

• Міністру охорони здоров’я Максиму Степанову довіряють 19%, не довіряють – 34%, не знають такого – 37%. Екс-міністру Уляні Супрун довіряють 15%, не довіряють – 67%, не знають її – 12%. Колишніх міністрів Іллю Ємця та Зоряну Скалецьку не знають майже половина опитаних. Довіряють їм близько 8-10%, не довіряють – близько третини. 

• Дитячому лікарю, телеведучому Євгену Комаровському довіряють 66%, не довіряють – 20%. Директору інституту серця Борису Тодурову довіряють 32%, не довіряють – 16%, не знають його – 48%. Головному санітарному лікарю Віктору Ляшку довіряють 32%, не довіряють – 39%, не знають його – 20%. Ользі Голубовській (відомий інфекціоніст, доктор медичних наук) довіряють 20%, не довіряють – 11%, не знають її – 64%. Аллі Щербинській (директор центру профілактики та боротьби зі СНІДом) довіряють 11%, не довіряють – 11%, не знають її – 75%. Михайлу Радуцькому (голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я) довіряють 8%, не довіряють – 26%, не знають його – 60%. Ігорю Кузіну (директор Центру громадського здоров’я) довіряють 8%, не довіряють – 12%, не знають його – 77%.

• 70% опитаних вважають реальною загрозу коронавірусу особисто для себе та родини. 35% постійно носять маски, 63% – носять їх лише у місцях великого скупчення людей (транспорт, магазини, ринки тощо). Лише 2% нехтують носінням масок. 

• 50% оцінюючи кризу коронавірусу більше бояться її економічних наслідків (50%). 34% бояться більше самого захворювання, аніж фінансових труднощів. Останніх більше серед старшого населення, жінок, мешканців сіл. 

• Близько 40% опитаних вважають, що успіх у боротьбі з коронавірусом в більшій мірі залежить від Президента та Міністерства охорони здоров’я. 32% вважають, що це залежить від Міністра охорони здоров’я Степанова. 17-18% – покладають надії на Парламент та Уряд, 13% – на Прем’єр-міністра. 

• 79% опитаних підтримують ідею масового тестування населення та обов’язкову ізоляцію виявлених хворих як засію боротьби із коронавірусом. Протилежної думки – 17%. В ефективність такого заходу вірять 73%, не вірять – 19%. 

• Основними джерелами з яких респонденти отримують інформацію про коронавірус є національне телебачення (особливо серед старших) та Інтернет-сайти (особливо серед молоді) - по 56% від усіх респондентів. Ще близько чверті отримують інформацію з Facebook або від родичів знайомих, по 10-11% з Youtube, Instagram, радіо, по 8-9% з преси та груп у вайбері і телеграмі (Коронавірус-інфо), і 6% - з офіційного сайту Міністерства охорони здоров‘я.

Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,8%. Терміни проведення: 27 листопада – 1 грудня 2020 р.

•    За результатами опитування Соціологічної групи Рейтинг, проведеного 28-30 листопада 2020 року, 59% часто слідкують за новинами про коронавірус, 21% роблять це інколи, 11% – рідко. 8% взагалі не цікавляться такими новинами. Частіше відслідковують новини про коронавірус люди старшого віку та жінки.

•    45% опитаних вважають оптимальними заходи, запроваджені владою щодо боротьби із коронавірусом. 30% вважають їх надто м’якими, 11% – навпаки надто жорсткими. За два тижні дещо зросла кількість тих, хто вважає дії влади надто м’якими.

•    36% оцінили свій емоційний стан за останній тиждень як спокійний, 33% – як напружений. За останні два тижні показники напруженості дещо зросли. Вищий рівень тривожності фіксується серед жінок, старших людей, а також тих, хто частіше відслідковують новини про коронавірус.
•    34% опитаних задоволені діяльністю Президента Зеленського у боротьбі з епідемією коронавірусу, 62% – не задоволені. Діяльністю Міністерства охорони здоров’я у боротьбі з епідемією задоволені 28%, не задоволені – 68%. Роботою Міністерства внутрішніх справ задоволені 28%, не задоволені – 60%, не змогли оцінити – 12%. Найбільше серед органів центральної влади опитані не задоволені роботою Кабінету міністрів (72%) та Верховної ради (78%).

•    Протягом останніх двох тижнів рівень підтримки «карантину вихідного дня» зменшився з 49 до 44% (кількість противників зросла з 49 до 54%). Лише 34% очікують, що внаслідок його запровадження поширення коронавірусу зменшиться, натомість 64% – не погоджуються з цим.

•    Водночас, підтримка запровадження «жорсткого карантину» (локдауну) зросла з 36 до 42%. (кількість противників зменшилась з 61 до 55%). Аналогічно, зросла кількість респондентів (з 55 до 58%), які вважають, що поширення коронавірусу внаслідок локдауну зменшиться. При цьому, 58% підтримують введення локдауну на новорічні свята (40% - проти цього).

•    75% опитаних підтримують введення штрафів за перебування у громадських місцях і транспорті без масок, 25% - проти цього. За останні два тижні ставлення українців до запровадження штрафів за перебування у громадських місцях і транспорті без масок на змінилась.
 
•    60% підтримують введення штрафів за для закладів, які працюють всупереч «карантину вихідного дня», 37% - не підтримують.

•    55% готові особисто зробити щеплення від коронавірусу, якщо вакцина буде безкоштовною (40% - не готові). Водночас, якщо вакцина буде платною, охочих зробити щеплення менше – 35%, а 57% не будуть робити її у такому випадку. Прихильників безкоштовного вакцинування від коронавірусу більше серед осіб старшого віку, мешканців сіл, а платного – серед молоді і жителів Києва.

•    Рейтинг довіри до політиків очолює Володимир Зеленський, якому довіряють 44% опитаних, 53% – не довіряють. Віталію Кличку довіряють 33%, Володимиру Гройсману – 31%.

•    Дмитру Разумкову довіряють 27%, Юлії Тимошенко – 26%. Юрію Бойку – 24%. Петру Порошенку  – 23%. Арсену Авакову – 22%.

•    Арсенію Яценюку довіряють 15%, Денису Шмигалю – 15%, Андрію Єрмаку – 9%. 

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing -телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,0%. Терміни проведення: 28-30 листопада 2020 р.

Агрегований рейтинг партій на місцевих виборах - сума результатів партій на виборах в обласні ради, у Києві – в міську раду, в Донецькій та Луганській областях – в районні ради.
Джерело: дані територіальних виборчих комісій та моніторингові опитувань Соціологічної групи «Рейтинг» (вересень-жовтень 2020)


•    Аналіз результатів місцевих виборів продемонстрував, що активність виборців у західних регіонах була вищою, аніж у південно-східних. Наприклад, якщо у Тернопільській та Львівській областях активність виборців 25 жовтня становила близько 44%, то у південно-східних прийшли на вибори лише близько третини. В результаті питома вага західних областей у загальному масиві виборців зросла з 27 до 31%.

•    Згідно агрегованого рейтингу партій на місцевих виборах умовний 5% бар’єр подолали «Слуга народу» (14,5%), «Європейська солідарність» (13,7%), «Опозиційна платформа – За життя» (12,5%), «За майбутнє» (8,6%) та «Батьківщина» (8,5%).  Відсотки розраховані від загальної кількості голосів виборців, які підтримали партії.

•    «Наш край» загалом підтримали 3,9%, ВО «Свобода» – 3,3%, Радикальну партію Ляшка – 2,4%, партію «Сила і честь» – 2,4%, партію «Пропозиція» – 2,2%, «УДАР Віталія Кличка» – 2,0%, «Голос» – 1,7%, партію Шарія – 1,4%, «Перемога Пальчевського» – 0,8%.

•    Сумарний рейтинг інших (переважно місцевих) партій становить близько 22%.

•    Сукупна підтримка п’яти парламентських партій на цих виборах становила 51% (на виборах до Верховної ради 2019 року вони отримали 78%). При цьому, в областях, де не були представлені потужні місцеві партії, парламентські партії отримали значно більшу підтримку на місцевих виборах.

•    Порівняльний аналіз результатів опитувань групи Рейтинг з результатами виборів засвідчив досить високу точність прогнозів (середнє відхилення по результатам партій становить 0,7%), а незначні відхилення пояснюються: зміщенням реальної явки у бік західних областей та відносно низькою питомою вагою молоді у структурі тих, хто реально голосував на виборах 25 жовтня.

•    Партія «Слуга народу» зайняла лідерські позиції (1-3 місця) у Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Київській, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій та Чернігівській областях.

•    «Опозиційна платформа – За життя» отримала високі результати в регіонах Півдня та Сходу, а також у Сумській області.

•    «Європейська солідарність» зайняла вищі сходинки рейтингу в регіонах Галичини, Житомирській, Київській, Рівненській, Чернівецькій областях та Києві.

•    Партія «За майбутнє» зафіксувала лідерські позиції на Волині, а також в Івано-Франківській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській та Полтавській областях.

•    «Батьківщина» отримала високі результати в Кіровоградській, Івано-Франківській, на Закарпатті, Полтавській та Чернівецькій областях.

•    Партія «Наш край» зайняла високі позиції в Луганській, Житомирській, Чернігівській та Миколаївській областях, ВО «Свобода» – в Івано-Франківській та Тернопільській, Радикальна партія Ляшка –  Чернігівській, «УДАР» – у Києві, «Пропозиція» – у Дніпропетровській.

•    Місцеві партії стали переможцями у Вінницькій («Українська стратегія Гройсмана»), Закарпатській («Рідне Закарпаття»), Полтавській («Довіра»), Харківській («Блок Кернеса – Успішний Харків!»), Хмельницькій («Команда Симчишина»), Черкаській (ВО «Черкащани») та Чернігівській («Рідний дім») областях. Також на лідерських позиціях – у Херсонській («Нам тут жити!»), Хмельницькій («За конкретні справи») та Чернівецькій («Єдина Альтернатива») областях.

•    За результатами опитування Соціологічної групи Рейтинг, проведеного 15-17 листопада 2020 року, 62% часто слідкують за новинами про коронавірус, 20% роблять це інколи, 11% – рідко. 7% взагалі не цікавляться такими новинами. Частіше відслідковують новини про коронавірус люди старшого віку та жінки.

•    48% опитаних вважають оптимальними заходи, запроваджені владою щодо боротьби із коронавірусом. 24% вважають їх надто м’якими, 11% – навпаки надто жорсткими.

•    Майже 70% опитаних дуже хвилюються через те, що хтось з їхніх близьких захворіє коронавірусом. Водночас, про своє власне здоров’я хвилюються майже двічі менше. З березня дещо зросла кількість тих, хто дуже хвилюється через можливе захворювання. Більше таких серед мешканців сіл, людей старшого віку і жінок.

•    41% оцінили свій емоційний стан за останній тиждень як спокійний, 29% – як напружений. Порівняно з березнем показники напруженості дещо зросли. Вищий рівень тривожності фіксується серед жінок, старших людей, а також тих, хто частіше відслідковують новини про коронавірус і бояться захворіти.

•    35% опитаних задоволені діяльністю Президента Зеленського у боротьбі з епідемією коронавірусу, 60% – не задоволені. Діяльністю Голови Верховної Ради Разумкова задоволені 33%, не задоволені – 48%, не змогли оцінити – 18%. Роботою Прем’єр-міністра Шмигаля задоволені 23%, не задоволені – 60%, не змогли оцінити – 18%. Найбільше серед органів центральної влади опитані не задоволені роботою Кабінету міністрів (67%) та Верховної ради (72%). Діяльністю Міністра охорони здоров’я Степанова задоволені 32%, 55% – не задоволені, Діяльністю поліції задоволені 36%, 51% – не задоволені.

•    75% опитаних підтримують введення штрафів за перебування у громадських місцях і транспорті без масок, 24% - проти цього. Частіше штрафи підтримують жінки і старші люди, найвища підтримка у Києві, найменше – на Півдні.

•    83% опитаних вважають, що часто одягають захисну маску, 14% – інколи або рідко, 3% – майже ніколи. 70% часто дезінфікують руки, 23% – інколи або рідко, 6% – майже ніколи. Лише 14% часто використовують захисні рукавиці, 33% – інколи або рідко, 53% – майже ніколи. Порівняно з березнем, часте користування масками значно зросло (з 58 до 83%), а захисними рукавицями – суттєво знизилося (з 38 до 14%).

•    85% знають про те, що Уряд запровадив «карантин вихідного дня», 15% – щось чули або взагалі чують вперше про це.

•    Ставлення до введення «карантину вихідного дня» полярне: половина опитаних підтримують, стільки ж проти. Водночас, лише 35% очікують, що внаслідок його запровадження поширення коронавірусу зменшиться, натомість 62% – не погоджуються з цим.

•    Натомість, 61% вважають недоцільним запровадження «жорсткого карантину» (локдауну), (36% підтримують). При цьому, його ефективність оцінюють значно вище, ніж «карантину вихідного дня»: 55% вважають, що поширення коронавірусу внаслідок локдауну зменшиться, 42% – мають протилежну думку.

•    Абсолютна більшість опитаних вважають потрібним першочергово направити кошти зі спеціального фонду боротьби з коронавірусом на закупівлю засобів захисту для лікарів, облаштування лікарняних ліжок медичним киснем, закупівлю ліків і обладнання для лікарень, доплати лікарям і залученим особам до боротьби з коронавірусом, збільшення тестування на коронавірус.

•    Виділення коштів фонду на будівництво мобільних госпіталів вважають потрібним 81%, (15% не потрібним), компенсації підприємцям за вимушений простій через карантинні обмеження – 81% (17% не потрібним).

•    Найменше опитані підтримують використання коштів спеціального фонду боротьби з коронавірусом на будівництво доріг (тут думки розділились: 48% підтримують виділення коштів на це з фонду, а 50% – не підтримують). 

•    Рейтинг довіри до політиків очолює Володимир Зеленський, якому довіряють 46% опитаних, 51% - не довіряють.

•    Дмитру Разумкову довіряють 32% і 36% - не довіряють, ще 26% не знають його. Юлії Тимошенко довіряють 25%, 72% - не довіряють. Юрію Бойку довіряють 24%, 52% - не довіряють. Петру Порошенку  довіряють 23%, 74% - не довіряють. Арсену Авакову довіряють 22%, 67% - не довіряють.

•    Денису Шмигалю довіряють 18%, 54% - не довіряють, майже чверть не чули про такого. Максиму Степанову довіряють 19%, 36% - не довіряють (41% не знають такого), Андрію Єрмаку довіряють 12%, 43% - не довіряють (40% не знають такого), Ірині Венедиктовій довіряють 9%, не довіряють – 38% (майже 50% не чули про неї).

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 3000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing -телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 1,8%. Терміни проведення: 15-17 листопада 2020 р.

Выборочная совокупность: 3000 респондентов

  • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» на початку листопада показали, що у парламентському рейтингу лідером є партія «Слуга народу», яку готову підтримати 22,7% тих, хто має намір голосувати і визначився з вибором. За партію «Опозиційну платформа – За життя» готові віддати голоси 17,1%, партію «Європейська солідарність» – 15,4%, «Батьківщина» - 8,0%, «За майбутнє» – 4,5%, партію «Сила і честь» – 4,3%, Радикальну партію Ляшка – 4,3%, УДАР Віталія Кличка – 3,7%, «Голос» – 3,6%, партію «Свобода» – 3,5%, партію Шарія – 3,4%, партію «Українська стратегія Гройсмана» – 3,1%. Рейтинг інших політичних сил – менше 3%. 

• Партія «Слуга народу» зберігає сильні позиції в південних регіонах. «Опозиційна платформа – За життя» має перевагу у південно-східних, «Батьківщина» – центрально-західних, «Європейська солідарність» у західних та у Києві, «За майбутнє» – у західних. 

• За партії «Опозиційна платформа – За життя», «Європейська солідарність», «Голос» та партію Шарія частіше голосують мешканці міст. Водночас, партії «Батьківщина», «За майбутнє», Радикальна партія Ляшка мають вищу підтримку серед мешканців сільських територій. У партії «Слуга народу» електорат відносно рівномірно розподілений за типом поселення. 

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%. Терміни проведення: 2-3 листопада 2020 р.

 • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» на початку листопада показали, що у парламентському рейтингу лідером є партія «Слуга народу», яку готову підтримати 22,7% тих, хто має намір голосувати і визначився з вибором. За партію «Опозиційну платформа – За життя» готові віддати голоси 17,1%, партію «Європейська солідарність» – 15,4%, «Батьківщина» - 8,0%, «За майбутнє» – 4,5%, партію «Сила і честь» – 4,3%, Радикальну партію Ляшка – 4,3%, УДАР Віталія Кличка – 3,7%, «Голос» – 3,6%, партію «Свобода» – 3,5%, партію Шарія – 3,4%, партію «Українська стратегія Гройсмана» – 3,1%. Рейтинг інших політичних сил – менше 3%. 

• Партія «Слуга народу» зберігає сильні позиції в південних регіонах. «Опозиційна платформа – За життя» має перевагу у південно-східних, «Батьківщина» – центрально-західних, «Європейська солідарність» у західних та у Києві, «За майбутнє» – у західних. 

• За партії «Опозиційна платформа – За життя», «Європейська солідарність», «Голос» та партію Шарія частіше голосують мешканці міст. Водночас, партії «Батьківщина», «За майбутнє», Радикальна партія Ляшка мають вищу підтримку серед мешканців сільських територій. У партії «Слуга народу» електорат відносно рівномірно розподілений за типом поселення. 

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%. Терміни проведення: 2-3 листопада 2020 р.

 • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» показали, що 80% учасників опитування переконані, що видача фіскального чеку захищає права споживача. 16% – іншої думки. Останніх відносно більше серед підприємців. 

• 48% опитаних переконані: гарантувати безпеку та якість при покупці товарів та послуг в Україні повинен в першу чергу підприємець, що продає товар, чи надає послуги. 44% натомість вважають, що це мають бути державні органи з захисту прав споживачів. Останніх відносно більше серед старших та бідніших категорій опитаних. 

• 53% вважають, що розширення кількості галузей, які мають обов’язково видавати фіскальні чеки призведе до наведення порядку в збиранні податків, 33% натомість вважають, що це ускладнить ведення бізнесу. Останніх найбільше серед тих, хто має власну справу (55%). 

• Переважна більшість споживачів не готова купувати товари групи ризику без отримання фіскального чеку (більше 60%). Особливо це стосується складних побутових приладів та електроніки, де тих, хто не готовий купувати їх без чеку більше 80%. Також більше 70% не підтримують ініціативу відміну фіскальних чеків при покупці ризикових видів товарів. 

• Майже 70% не готові звертатися зі скаргою до Державної податкової служби, у випадку якщо продавець не видав фіскальний чек на товар, та отримати грошову винагороду у розмірі 100% вартості товару. 28% зазначили, що могли б так вчинити у випадку неотримання чеку. У порівнянні із минулим роком кількість останніх респондентів дещо збільшилася (у жовтні 2019 – 20%). Відносна більшість опитаних, що могли б звернутися в фіскальні органи з такою скаргою, спостерігається серед молодших опитаних, тих, хто висловили бажання мати власну справу, але ще її не мають, та не стикалися за останній рік з ситуацією невидачі чеку. 

• 66% підтримують законотворчі ініціативи влади, що викорінюють схеми ухилення бізнесу від сплати податків. Чверть – проти таких нововведень. Останніх відносно більше серед тих, хто має власну справу, або ж хоче її відкрити (близько третини). 

• 51% вважають, що розширення застосування касових апаратів (РРО) – це скоріше наведення порядку у сфері сплати податків. Натомість 37% переконані, що це швидше утиски малого підприємництва. Особливо ця думка поширена серед тих, хто має власну справу (63%).

• Дві третини погоджуються із твердженням, що посилення контролю за дiяльнiстю  бiзнесу з боку держави покращує якiсть товарiв та послуг. Третина – протилежної думки. Близько половини (54%) згодні, що якiснi товари та послуги можуть надавати тiльки тi продавцi, якi чесно сплачують податки. 

• Переважна кількість опитаних (від 55% до 60%) підтримують наступні ініціативи: створення додатку на зразок Приват24 чи Монобанк, який дозволить пiдприємцям видавати касовi чеки в електронному форматi, можливiсть отримувати електронний чек замiсть паперового при здiйсненнi покупок, розширення сфери застосування касових апаратiв (РРО) – 56%, повернення коштiв покупцю (кешбек) у розмiрi 100%, якщо продавець не видав фiскальний чек на това (55%)р. Проти таких нововведень кожен третій-п’ятий опитаний. Запровадження великих штрафiв для бiзнесу, якщо товар буде продаватись без чеку, підтримала відносна більшість опитаних українців (47%), але й значна частина проти такого нововведення (37%). Особливо критично це сприймається серед підприємців. 

• Опитані не сприйняли  такі ініціативи влади, як додаткові податки при покупцi смартфонiв, телевiзорiв, планшетiв з метою пiдвищення вiдрахування авторам пiсень, музики, фiльмiв та iншої iнтелектуальної продукцiї та запровадження одноразового декларування (за ставкою 9-10%) громадянами наявного у них майна та коштiв, з якого не сплачено податки. (близько 50-60%).

• Одним із головних мотивів при покупці товарів груп ризику (ліків та медпрепаратів, складних побутових приладів, електроніки та автозапчастин) є вартість товару. Особливо чутливим – при придбанні медикаментів. Для автозапчастин та електротехніки вагомими також є можливість гарантійної підтримки та повернення товару. Для останньої групи товарів певне значення при покупці також відіграє відомість/марка магазину. 

• 47% опитаних здійснювали покупки товарів та послуг у вітчизняних компаній в Інтернеті за останній рік. 53% не мали такого досвіду. Серед інформації, якою найчастіше цікавилися ті, хто робив онлайн-покупки, був номер телефону (78%). Половина опитаних цікавилися адресою підприємства (фактичною та юридичною), юридичною назвою, наявністю ліцензії, адресою електронної пошти. Попри це для близько 40% таких споживачів згадана інформація не була цікавою. Найменше споживачі  цікавилися формою підприємницької діяльності продавця та його ідентифікаційним номером/кодом ЄДРПОУ, що ідентифікує підприємця як субєкта підприємницької діяльності При цьому 54 % підтверджують тезу, що можливiсть отримання повної iнформацiї про продавця є гарантiєю високої якостi товарiв та послуг.

• 14% зазначили, що мають встановлений додаток «ДІЯ» на своєму смартфоні. Ще 11% хотіли б планують встановити. 51% не мають, і не планують встановлювати, 24% не мають смартфонів. Серед тих, хто має додаток, або ж хоче його встановити, 68% не проти мати у застосунку сторінку «Споживач+» із електронними чеками, гарантіями на товар та списком продавців, що мають ідентифікацію як суб’єкти господарської діяльності та не приховують її при зверненні споживачів за поверненням/обміном/гарантійнім ремонтом товару.

• Більшість (54%) не підтримують запровадження загального декларування доходів для всіх категорій громадян з обов’язковою подачею щорічної податкової декларації. 38% – підтримують таку ініціативу. Відносно більше їх серед мешканців Заходу, молодших опитаних та більш забезпечених респондентів. 

Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%. Терміни проведення: 29 жовтня - 2 листопада 2020 р.

•    Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», показали, що оцінюючи зміни у сфері боротьби з корупцією протягом останнього року, 47% опитаних не побачили зрушень, 34% – вважають, що ситуація погіршилася, 14% – побачили позитивні зміни. Індекс змін у сфері боротьби з корупцією значно вищий, ніж у 2018 році, але дещо погіршився порівняно з 2019.

•    39% опитаних добре обізнані щодо рішення Конституційного суду, яким скасували електронне декларування та систему доступу до інформації про активи та доходи високопосадовців, 36% – щось чули про це, водночас, 25% – вперше чують. Найбільш обізнані люди старшого віку і мешканці столиці.

•    Лише 11% опитаних позитивно ставляться до рішення Конституційного суду, 25% - нейтрально, водночас більшість (59%) – негативно. При цьому, серед респондентів, які добре знайомі зі змістом рішення, негатив до нього становить 83%. Найбільш негативно до рішення Конституційного суду ставляться люди старшого віку, мешканці столиці, Західної і Центральної України, прихильники Європейської солідарності, Голосу і партії Сила і честь.

•    Більшість опитаних (60%) не довіряють Конституційному суду. При цьому серед респондентів, які добре знайомі зі змістом рішення про скасування електронного декларування для високопосадовців, недовіра до інституції становить майже 80%. Найбільш не довіряють Конституційному суду прихильники Європейської солідарності, Голосу, Батьківщини, партій Шарія, Сила і честь та Слуги народу.

•    Майже 60% опитаних підтримують проект закону президента, яким пропонується припинити повноваження діючого складу Конституційного Суду. 27% – не підтримують, 16% – не визначились.

•    Більшість (55%) опитаних негативно ставляться до можливого скасування безвізу з Європейським союзом, лише 11% – позитивно і 31% – нейтрально. Найбільш негативно ставляться до можливого скасування безвізу молодь, мешканці столиці та Заходу, прихильники Європейської солідарності, Свободи, Голосу і партії Слуга народу.

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing -телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,2%
Терміни проведення: 2-3 листопада 2020 р.
 

•    Згідно з результатами Електорально-поведінкового дослідження Соціологічної групи Рейтинг в день виборів (25 жовтня) більш активними на місцевих виборах 2020 були старші виборці – 56% з тих, хто прийшли на вибори, були люди старше 50 років, при тому, що в загальній структурі виборців їх частка становить 45%.

•    Водночас, молодь була менш активною – лише 11% з тих, хто прийшли на вибори, були люди у віці 18-29 років, при тому, що в загальній структурі виборців їх частка становить 18%.

•    Найбільший перекіс у бік старшого електорату відбувся здебільшого у містах, частіше серед чоловіків. У регіональному розрізі – частіше на Сході і Півдні країни, де частка виборців старше 50 років становила 60%.

•    Аналіз відповідей респондентів, які не голосували 25 жовтня показав, що серед жінок найпоширенішою причиною не йти голосувати були стан здоров’я і загроза коронавірусу, натомість, у чоловіків – це зайнятість в день виборів, відсутність інтересу до виборів і їх результатів.

•    У віковому розрізі для старших респондентів основною причиною не йти на вибори була стан здоров’я, натомість, для молоді – це зайнятість в день виборів і проживання не за місцем реєстрації (особливо актуально для Києва). Для людей середнього віку – додалась ще загроза коронавірусу.

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибіркова сукупність: 8747 респондентів, які ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ВИБОРАХ, на виході з 140 виборчих дільниць, відібраних випадковим чином із дотриманням принципу рівномірності. Для випадкового відбору респондентів була застосована методика сталого кроку. Помилка репрезентативності: не більше 1,4%

Выборочная совокупность: 8747 респондентов, принявших участие в выборах

•    За даними електорально-поведінкового дослідження Соціологічної групи Рейтинг в день виборів 25 жовтня 2020 року, серед тих, хто голосував на місцевих виборах 40% відповіли, що їм було складно розібратися з бюлетенями: 13% дуже складно і 27% трохи складно. Водночас 35% виборців сказали, що це було зробити досить легко, і 25% - що дуже легко.

•    Серед тих, хто голосував більшість вважають, що місцеві вибори важливі для країни (79%). Водночас серед тих, хто на вибори не ходив - так вважають лише половина. Так само виборці оптимістичніше налаштовані щодо майбутнього ніж ті, хто не голосував: 47% виборців вважають, що ситуація у їхньому місті/селі в результаті цих виборів покращиться, 38% вважають, що не зміниться, а серед неголосуючих лише 20% вважають, що ситуація покращиться, водночас більшість (58%) – що не зміниться, 13% - що погіршиться.

•    Також серед тих, хто не ходив на вибори відносна більшість відчуває розчарування щодо ситуації в країні – це 63%, а 32% серед них відчувають надію. Ті, хто голосував, неоднозначно відповідають на питання: 44% відчувають надію, 51% - розчарування щодо країни.

•    Загалом серед усіх емоцій у голосуючих переважає надія (51%) та зацікавлення (24%), водночас, у тих, хто не голосував – розчарування (35%).

•    Серед дільниць, які охопило дослідження групи «Рейтинг», на 69% дільниць проводилось опитування Президента. На тих дільницях, де опитування Президента не проводилось - більшість відповіла, що  взяли б участь у ньому, якби воно проводилось (67%).  Загалом в опитуванні Президента найбільше брали участь виборці партії «Слуга народу» (63% - брали, 37% - ні), а найменше виборці партії «Європейська солідарність» (27% - брали участь, 73% - ні).

•    На п’ять запитань від Президента респонденти дали наступні відповіді:

•    Право України на використання гарантій безпеки визначених Будапештським меморандумом  підтримують 78% тих, хто брав участь у виборах і в опитуванні, 10% - не підтримують, 12% - не змогли відповісти. Водночас, серед тих, хто брав участь у виборах, але не брали участь в опитуванні Президента – 56% підтримують її, 13% - не підтримують, 31% - не змогли відповісти.

•    Легалізацію канабісу в медичних цілях для полегшення болю важкохворих  підтримують 70% тих, хто брав участь у виборах і в опитуванні, 24% - не підтримують.  Серед тих, хто брав участь у виборах, але не брали участь в опитуванні Президента – 52% підтримують її, 28% - не підтримують, 20% - не змогли відповісти.

•    Ідею довічного ув’язнення за корупцію в особливо великих розмірах підтримують 81% тих, хто брав участь у виборах і в опитуванні, 16% - не підтримують. Серед тих, хто брав участь у виборах, але не брали участь в опитуванні Президента – 63% підтримують її, 21% - не підтримують, 16% - не визначилися.

•    Ідею створення вільної економічної зони на території Донецької і Луганської областей підтримують 45% тих, хто брав участь у виборах і в опитуванні, 43% - не підтримують, 12% - не визначилися. Серед тих, хто брав участь у виборах, але не брали участь в опитуванні Президента – 33% підтримують її, 39% - не підтримують, 28% - не визначилися.

•    Ідею скорочення кількості народних депутатів до 300 підтримують 95% тих, хто брав участь у виборах і в опитуванні, 4% - не підтримують. Серед тих, хто брав участь у виборах,  але не брали участь в опитуванні Президента – 81% підтримують її, 7% - не підтримують, 13% - не визначилися.

•    Право України на використання гарантій безпеки визначених Будапештським меморандумом  підтримують 78% тих, хто брав участь у виборах і в опитуванні, 10% - не підтримують, 12% - не змогли відповісти. Серед тих, хто брав участь у виборах, але не брали участь в опитуванні – 56% підтримують її, 13% - не підтримують, 31% - не змогли відповісти.

•    20% з тих, хто не голосував на виборах головною причиною назвали стан здоров’я, 19% - через те, що не проживають за місцем прописки, 15% - зайняті в день виборів, 14% - не знали, за кого голосувати. Для 12% - вибори нецікаві, 10% - через епідемію коронавірусу. У 4% немає виборів у їхньому місті/селі, ще 4% - відсутні у списках.

•    Якби була можливість голосувати електронно, з дому, то 46% з тих, не голосував на місцевих виборах, таки проголосували б сьогодні, 13% - 50/50, 14% - можливо і 25% - не голосували б.


Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибіркова сукупність: 9947 респондентів:
у т.ч. 1200 респондентів методом опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера) на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів – опитування тих, хто НЕ ГОЛОСУВАВ на виборах.
Помилка репрезентативності: не більше 2,8%

у т.ч. 8747 респондентів, які ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ВИБОРАХ, на виході з 140 виборчих дільниць, відібраних випадковим чином із дотриманням принципу рівномірності. Для випадкового відбору респондентів була застосована методика сталого кроку.
Помилка репрезентативності: не більше 1,4%

•    Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» 20-21 жовтня,зафіксували поступове зростання інтересу до опитування Президента. Так, 70%респондентів знають, що президент Зеленський оголосив проведення всенародного опитування у день виборів 25 жовтня (35% заявили, що добре знають про це, 35% – щось чули). 29% нічого про це не знають. Відносно вищий рівень обізнаності про президентську ініціативу фіксується серед мешканців обласних центрів та Києва, старшого населення, виборців партії «Сила і честь», «Європейської солідарності», партії Шарія та «Свободи».

•    43% опитаних позитивно ставляться до ідеї Президента провести всенародне опитування у день виборів. 30% – нейтрально і 25% – негативно. Відносно гірше ставляться до цієї ідеї мешканці Києва та Галичини, старші опитані, виборці партії «Європейська солідарність». Позитивно цю ініціативу сприймають молодші опитані та симпатики партії «Слуга народу».

•    63% респондентів вважають ініціативу Президентазаконною.23% – протилежної думки. Лишеприхильники «Європейської солідарності» у своїй більшості вважають опитування президента незаконним. Виборці інших партій у своїй відносній більшості вважають опитування законним.

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 4000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing, телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 1.5%. Терміни проведення: 20-21  жовтня 2020 р.

•    Згідно з результатами опитування Соціологічної групи «Рейтинг» 76% респондентів помітили покращення стану доріг та збільшення їх ремонту протягом останнього року (у 2017 році таких було 62%, 2018 – 61%). 23% протилежної думки. Оцінюючи покращення стану доріг на різних рівнях 67% опитаних помітили покращення на дорогах міжобласного сполучення, 63% – у своєму районі, 62% – у своєму населеному пункті.

•    Серед респондентів, які помітили покращення стану доріг, 46% опитаних вважають, що найбільша заслуга у цьому місцевої влади, 29% вважають, що це заслуга Президента, лише 3% – Прем’єр-міністра, 2% – Верховної Ради. За останні три роки значно зросла кількість тих, хто вважає, що покращення доріг – заслуга Президента.
•    Якщо у 2017-2018 роках хороші дороги вважались заслугою місцевої влади і Прем’єра, то у 2020 – місцевої влади і Президента.

•    56% опитаних вважають, що за Зеленського ремонтують доріг більше, ніж за Порошенка (13%).18% вважають, що будувалось однаково. Оцінюючи сферу будівництва соціальної інфраструктури 27% вважають, що її більше будують за Зеленського, 27% – за обох, 17% – за Порошенка.

•    Порівнюючи всіх президентів, 41% вважають, що найбільше дороги ремонтувати за Зеленського. 15% – вважають, що це було в часи каденції Президента Порошенка, 11% – Януковича, 8% – Кучми, 3% – Ющенка і 2% – Кравчука. 17% - не змогли визначитися з цього питання.



Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 3000 респондентів. Метод опитування: CATI (computer-assistedtelephoneinterviews -телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 1,8%. Терміни проведення: 8-10 жовтня 2020 р.

Выборочная совокупность: 3000 респондентов

 • Результати опитування Соціологічної групи Рейтинг (16-19 жовтня) зафіксували поступове зростання позитивних очікувань від виборів на місцевому рівні з початку дослідження (початок вересня 2020). Сьогодні 34% опитаних вважають, що ситуація внаслідок виборів у їхньому місті/селі покращиться. 52% вважають, що нічого не зміниться. Лише 6% вважають, що вона погіршиться. Зростання оптимізму фіксується у всіх вікових категоріях. 

• Про свою участь у місцевих виборах заявили 61% опитаних. 18% вагаються (50/50), ще 7% – можливо візьмуть участь, 13% – малоймовірно.  Поступово зростає виборча мобілізація у молодшій та середній вікових категоріях. 

• У разі загострення ситуації з коронавірусом готовність взяти участь у виборах підтвердили 51%, 21% вагаються (50/50), 9% – можливо прийдуть на дільниці, 17% – малоймовірно. За останні два тижні зросла кількість тих, хто готовий прийти на дільниці навіть у разі  загострення епідемії. 

• 58% опитаних зазначили, що вже визначилися, за кого голосувати, 40% – не визначилися. Серед тих, хто зазначив, що обов’язково прийде на дільниці, визначених – 73%. Відносно вищий рівень визначеності – серед найстарших. 

• За результатами агрегованого рейтингу партій на місцевих виборах умовний 5% бар’єр долають п’ять партій: «Слуга народу» 16,7% тих, хто визначився і має однозначний намір прийти на вибори, «Опозиційна платформа – За життя» – 13,5%, «Європейська солідарність» – 13,2%, «Батьківщина» – 8,6% та «За майбутнє» – 7,4%. 

• Партію «Наш край» підтримують 4,0%. Радикальну партію Олега Ляшка – 3,3%, УДАР Віталія Кличка – 2,7%, ВО «Свобода» – 2,3%, партію Шарія – 1,9%, «Пропозиція» – 1,6%, «Голос» – 1,4%, «Сила і честь» –  1,2%, «Перемога Пальчевського» – 0,9%. Сумарний рейтинг інших партій (переважно місцевих), які беруть участь у місцевих виборах та були включені у список для дослідження, – 21,3%. 

• 48% вважають, що на місцевих виборах будуть незначні фальсифікації. 28% – переконані, що вони будуть значними. 16% – вважають, що їх не буде. За останні місяць зросла кількість тих, хто очікує значних фальсифікацій. 

• 62% респондентів негативно ставляться до ситуації, коли під час виборів деякі політики та партії допомагають виборцям матеріально (роздають пайки, гроші, кошти на ремонт і лікування). 19% ставляться нейтрально, 15% – позитивно. Попри це, лише 6% стикалися з спробами підкупу особисто, 11% знають про це від родичів та знайомих. 81% – не мали такого досвіду під час цієї виборчої кампанії. 

• 57% чули про рекомендації Уряду голосувати на виборах особистою ручкою. 42% – не чули. Лише третина знають про рекомендацію не брати з собою на дільниці дітей. 65% – не знають. Більше останніх серед тих, хто має дітей до 16 років. Попри це 87% підтримують таку рекомендацію, лише 10% – протилежної думки. 

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 5000 респондентів. Метод опитування: CATI (computer-assisted telephone interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера, на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження: не більше 1,4%. Терміни проведення: 16-19 жовтня 2020 р.

 • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 17-19 жовтня серед мешканців Чернівців показали, що містяни однаково песимістично оцінюють ситуацію в місті та в країні. Так, 70% вважають, що справи в державі розвиваються у неправильному напрямку, 19% – у правильному. Стосовно міста 17% вважають, що справи рухаються у правильному напрямку, 76% – у неправильному. 

• 69% відповіли, що обов’язково візьмуть участь у місцевих виборах, ще 13% - вагаються, чи брати участь, 3% - можливо візьмуть участь, 15% - малоймовірно, що голосуватимуть. Мобілізація виборців відносно вища серед старшого населення.

• У рейтингу до міської ради Чернівців лідирує партія «Єдина альтернатива» з рейтингом 18,9% серед тих, хто буде голосувати та визначився із вибором. Далі – партія «Команда Михайлішина», яку готові підтримати 16,7%, «Слуга народу» – з показником 12,2%, «Європейська солідарність» – 9,0%, «Пропозиція» – 9,0%, партія Чернівчан – 4,7%, «За майбутнє» – 4,5%, «Батьківщина» – 4,4%, «Опозиційна платформа – За життя» – 4,0%. Рейтинг інших партій – менше 4%. Не визначилися – близько 17%. 

• Серед кандидатів у мери лідером є Віталій Михайлішин: 28,9% серед тих, хто голосуватиме та визначився із вибором. 24,8% готові підтримати Романа Клічука, 17,3% - Олексія Каспрука, 8,6% - Віталія Другановського, 4,0% – Василя Максимюка. Рейтинги інших кандидатів – менше 4%. Не визначились, за кого голосуватимуть, – близько 13% опитаних.

• 35,0% вірять у те, що новим мером Чернівців стане Роман Клічук. 32,4% – вважають, що ним стане Віталій Михайлішин, 17,9% – Олексій Каспрук, 10,0% – Віталій Другановський. В перемогу інших кандидатів вірять менше 1%.

• Моделювання другого туру мерських виборів показало, що за умови виходу до нього Р.Клічука та інших потенційних кандидатів, кандидат від партії «Єдина альтернатива» отримав би перемогу. У парі з О.Каспруком з результатом – 47% проти 29%, у парі з В.Другановським – 43% проти 19%, у парі з В.Михайлішиним – 42% проти 36%. У парі О.Каспрук проти В.Михайлішина останній би переміг з результатом 42% проти 35%. 

Аудиторія: мешканці м.Чернівці  від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю.    Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Метод опитування: особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,8%.  Терміни проведення: 17-19 жовтня 2020 р. Замовник дослідження: PGR Consulting Group LLC

 • Результати опитування Соціологічної групи Рейтинг (16-19 жовтня) зафіксували поступове зростання позитивних очікувань від виборів на місцевому рівні з початку дослідження (початок вересня 2020). Сьогодні 34% опитаних вважають, що ситуація внаслідок виборів у їхньому місті/селі покращиться. 52% вважають, що нічого не зміниться. Лише 6% вважають, що вона погіршиться. Зростання оптимізму фіксується у всіх вікових категоріях. 

• Про свою участь у місцевих виборах заявили 61% опитаних. 18% вагаються (50/50), ще 7% – можливо візьмуть участь, 13% – малоймовірно.  Поступово зростає виборча мобілізація у молодшій та середній вікових категоріях. 

• У разі загострення ситуації з коронавірусом готовність взяти участь у виборах підтвердили 51%, 21% вагаються (50/50), 9% – можливо прийдуть на дільниці, 17% – малоймовірно. За останні два тижні зросла кількість тих, хто готовий прийти на дільниці навіть у разі  загострення епідемії. 

• 58% опитаних зазначили, що вже визначилися, за кого голосувати, 40% – не визначилися. Серед тих, хто зазначив, що обов’язково прийде на дільниці, визначених – 73%. Відносно вищий рівень визначеності – серед найстарших. 

• За результатами агрегованого рейтингу партій на місцевих виборах умовний 5% бар’єр долають п’ять партій: «Слуга народу» 16,7% тих, хто визначився і має однозначний намір прийти на вибори, «Опозиційна платформа – За життя» – 13,5%, «Європейська солідарність» – 13,2%, «Батьківщина» – 8,6% та «За майбутнє» – 7,4%. 

• Партію «Наш край» підтримують 4,0%. Радикальну партію Олега Ляшка – 3,3%, УДАР Віталія Кличка – 2,7%, ВО «Свобода» – 2,3%, партію Шарія – 1,9%, «Пропозиція» – 1,6%, «Голос» – 1,4%, «Сила і честь» –  1,2%, «Перемога Пальчевського» – 0,9%. Сумарний рейтинг інших партій (переважно місцевих), які беруть участь у місцевих виборах та були включені у список для дослідження, – 21,3%. 

• 48% вважають, що на місцевих виборах будуть незначні фальсифікації. 28% – переконані, що вони будуть значними. 16% – вважають, що їх не буде. За останні місяць зросла кількість тих, хто очікує значних фальсифікацій. 

• 62% респондентів негативно ставляться до ситуації, коли під час виборів деякі політики та партії допомагають виборцям матеріально (роздають пайки, гроші, кошти на ремонт і лікування). 19% ставляться нейтрально, 15% – позитивно. Попри це, лише 6% стикалися з спробами підкупу особисто, 11% знають про це від родичів та знайомих. 81% – не мали такого досвіду під час цієї виборчої кампанії. 

• 57% чули про рекомендації Уряду голосувати на виборах особистою ручкою. 42% – не чули. Лише третина знають про рекомендацію не брати з собою на дільниці дітей. 65% – не знають. Більше останніх серед тих, хто має дітей до 16 років. Попри це 87% підтримують таку рекомендацію, лише 10% – протилежної думки. 

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 5000 респондентів. Метод опитування: CATI (computer-assisted telephone interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера, на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження: не більше 1,4%. Терміни проведення: 16-19 жовтня 2020 р.