Новини та прес-релізи

 • Соціологічна група «Рейтинг» 28 березня 2021 року провела екзит-пол на виборах народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі №87 (Івано-Франківська область). В умовах пандемії COVID -19, з метою забезпечення карантинних вимог, безпеки інтерв’юерів та виборців, опитування відбувалося методом face-to-face на виході з дільниць. Результати фіксувалися інтерв’юером із застосуванням електронних планшетів. 

• Екзит-пол охопив 50 виборчих дільниць, відібраних випадковим чином із дотриманням принципу рівномірності. Респонденти на дільницях відбиралися відповідно до кроку, який був незмінним протягом усього дня виборів. Помилка репрезентативності дослідження – не більше 1,8%. Кількість результативних інтерв'ю – 3892. 

• Результати екзит-полу (станом на 18-00): 

ШЕВЧЕНКО Олександр Леонідович (За майбутнє)

32,4%

КОШУЛИНСЬКИЙ Руслан Володимирович (ВО «Свобода»)

31,6%

ВІРАСТЮК Василь Ярославович (Слуга народу)

29,4%

ГОЛІНЕЙ Юрій Дмитрович (ВО «Платформа громад»)

3,4%

НОНЯК Михайло Васильович (самовисування)

2,3%

ШЕВЧЕНКО Олександр Леонідович (самовисування)

0,5%

ШЕВЧЕНКО Олександр Петрович (самовисування)

0,3%

ЖОЛОБ Марія Михайлівна (самовисування)

0,1%

СИВАЧУК Сергій Олексійович (самовисування)

0,1%

ЗОЗУЛЯ Руслан Петрович (Розвиток і добробут)

0,0%

МАКАР Іван Іванович (Важливий кожен)

0,0%

РЕЗЕШ Йосип Йосипович, («КМКС» Партія угорців України)

0,0%

ЮРЧЕНКО Юрій Іванович (Нова демократія)

0,0%

ДЕРЕВОРІЗ Руслан Євгенійович (самовисування)

0,0%

•    Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» показали, що 68% українців вважають, що країна рухається у неправильному напрямку, 23% – у правильному. 9% – не визначилися. Більш оптимістичними у оцінках є молодь, мешканці Заходу та Києва, виборці партій «Слуга народу» та «Голос».

•    Рейтинг довіри до політиків очолює Володимир Зеленський, якому довіряють 45% опитаних, не довіряють – 52%. Юлії Тимошенко довіряють 30%, не довіряють – 67%. Петру Порошенку  довіряють 25%, не довіряють – 73%. Юрію Бойку довіряють 23%, не довіряють – 59%, не знають його – 14%. Михайлу Саакашвілі довіряють 23%, не довіряють – 61%, не знають його – 11%. Віктору Медведчуку довіряють 15%, не довіряють – 71%, не знають його – 11%. Денису Шмигалю довіряють 15%, не довіряють – 53%, майже третина не чули про такого. Олексію Данилову довіряють 6%, не довіряють – 15%, не знають його – 77%.

•    У парламентському рейтингу лідирує партія «Слуга народу» (20,8% серед тих, хто визначився і має намір проголосувати). За партію «Європейська солідарність» – 15,0%, партію «Опозиційна платформа – За життя» – 14,8%, партію «Батьківщина» – 12,4%, партію «Сила і честь» – 5,0%, партію «Українська стратегія Гройсмана» – 5,0%, Радикальну партію – 4,6%, партію «Голос» – 3,5%, партію «УДАР» – 3,2%, Є.Мураєва «Наші» – 3,1%, партію Шарія – 2,9%, партію «Свобода» – 2,9%, «За майбутнє» – 2,4%, «Народний фронт» – 2,0%. 

•    Президентський рейтинг очолює В.Зеленський. Якби вибори відбулися найближчим часом то його підтримали б 24,7% тих, хто має намір голосувати та визначився із вибором. За П.Порошенка  проголосували б 13,9%, Ю.Бойка – 12,6%, Ю.Тимошенко – 11,8%. І.Смешка підтримують 7,7%, В.Гройсмана – 5,2%, Д.Разумкова – 3,8%, О.Ляшка – 3,7%, Є.Мураєва – 3,7%, А.Гриценка – 3,3%, А.Яценюка – 2,8%, О.Тягнибока – 1,6%, К.Рудик – 0,5%.

•    43% опитаних не підтримують протестні акції на підтримку Сергія Стерненка, 23% підтримують, але не хочуть брати у них участь, 4% і підтримують, і готові брати участь. Байдуже до них ставляться 21% опитаних. За три тижні зросла кількість тих, хто не підтримує цих акцій.

•    74% чули про акцію на підтримку Сергія Стерненка, у ході якої було пошкоджено будівлю Офісу Президента (34% – багато, 40% – щось чули). Чверть нічого не знають про це. Підтримали дії протестувальників лише 14%, не підтримали – 70%.

•    65% вважають, що потрібно учасників акції, які пошкодили будівлю Офісу Президента, заставити прибрати або ж сплатити компенсацію за нанесені збитки. 20% взагалі за те, щоб завести проти них кримінальні справи, аж до ув’язнення. Лише 9% за те, що не реагувати на це.

•    З початку місяця різко збільшилася кількість тих, хто вважає, що рівень захворюваністю на коронавірус зростає. Сьогодні так вважають 68% опитаних (на початку березня – 37%). 22% вважають, що рівень не змінився, лише 5% кажуть, що він зменшився.

•    61% підтримують запровадження «жорсткого» карантину у разі зростання рівня захворюваності на коронавірус (на початку березня – 56%). 37% – протилежної думки.

•    68% за запровадження «жорсткого» карантину лише у регіонах, де ситуація із захворюваністю є небезпечною, 26% – за локдаун на всій території України.

•    68% опитаних вважають, що Україна повинна використовувати усі можливості для повернення Криму до складу України. 21% – за те, щоб змиритися з переходом півострова під контроль Росії. З 2014 року поступово зростає кількість тих, хто за повернення Криму до складу України.

•    45% підтримують ініціативу відновлення подачі води до тимчасово окупованого Криму, 48% – не підтримують.

•    71% вважають Росію агресором щодо України, 22% – протилежної думки. Найбільше останніх серед мешканців Сходу, виборців партій Шарія, Мураєва та «Опозиційна платформа – За життя».


Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,0%
Терміни проведення: 23-24 березня 2021 р.

 • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», показали, що 59% опитаних часто слідкують за новинами про коронавірус. Ще 23% роблять це інколи, 11% – рідко. Лише 7% не слідкують за новинами про епідемію. Відносно більше споживачів новин про ситуацію з COVID-19 серед старшого населення та жінок. За останній місяць зросла частота слідкування за цими новинами майже до рівня листопада минулого року, коли був пік показників. 

• Рівень страху захворіти особисто на COVID-19  вдвічі нижчий за страх, що захворіють близькі.  Так, 80% зазначили, що хвилюються через те, що можуть захворіти їхні близькі та знайомі, 19% – не мають таких побоювань. Натомість щодо себе особисто, то хвилюються через те, що можуть захворіти 45%, не хвилюються – 54%.  

• За рік зросла кількість тих, хто не погоджується з думкою, що коронавірус не страшніший ніж звичайний грип (з 54% до 59%). Одночасно зросла і кількість тих, хто дотримується протилежної думки (з 32 до 39%). 

• 71% вважають, що коронавірус – це штучно створений вірус, 19% – виник природнім шляхом.  Серед тих, хто вважає вірус штучно створеним, відносна більшість вважає, що його створили в результаті наукового експерименту (31%), як бактеріологічну зброю (27%) з метою зменшення кількості населення (40%). Ще 17% – з метою створення економічної кризи, 16% – з метою заробітку на вакцині, 12% – задля контролю над людьми.  

• За останній місяць спостерігається невелике зростання індексу емоційного напруження серед опитаних. Так, у березні тих, хто оцінив свій емоційний стан як напружений, було 26% (у лютому – 23%). Спокійним оцінили свій стан 43%,  посереднім – 30%. Вищий рівень емоційного напруження спостерігається серед жінок, старших опитаних, та особливо серед тих, хто важко перехворів на COVID-2019. За весь час досліджень (з березня 2020 до березня 2021), найвищі значення емоційного напруження фіксувалися в листопаді минулого року. 

• За останні два місяці зросла кількість тих, хто думають, що перехворіли на COVID-19 (з 16 до 24%). Останніх найбільше серед респондентів середнього віку, на Заході і в Центрі країни.  

• Серед тих, хто вважає, що хворів, половина мали позитивний тест на коронавірус, майже стільки ж мали симптоми але не робили тест. Серед тих, хто переніс COVID-19, 42% мали легкий перебіг хвороби, 45% – середній і 13% – важкий.  

• За рівнем лояльності до вакцинації від коронавірусу аудиторія опитаних розділилася майже порівну. 37% є лояльними до проведення щеплення від COVID-19 (26% – супер лояльні, 11%  – лояльні). 41% – є критиками вакцинації (31% – супер критики, 10% – критики). Решта – так звані «нейтрали». Відносно більше критиків щеплення серед молодої та середньої вікової категорії (18-49 років), серед жінок, мешканців Півдня та Сходу, виборців партій Шарія та Мураєва, «Опозиційної платформи – За життя». При цьому найбільш лояльні до вакцинації прихильники Європейської солідарності, партії Гройсмана та Голосу. Частіше критично ставляться до вакцинації ті, які не бояться захворіти на коронавірус, кажуть, що хворіли на COVID-19, але тест не робили, вважають, що вакцина це більше про заробіток, ніж про захист людей і вірять, що більшість вакцин небезпечні.  

• Попри суперечливе ставлення до процесу вакцинації від коронавірусу, за останні п’ять років зросла лояльність до вакцинації дітей від різних хворіб: 65% однозначно і 24% – скоріше підтримують вакцинацію дітей проти таких хвороб, як поліомієліт, кір, туберкульоз, гепатит B, дифтерія та ін.  

• Опитані відносно більше довіряють вакцинам, виготовлених у Великій Британії, США та країнах Європейського Союзу (близько половини). Не довіряють – близько 20%. Вакцинам, зробленим в Індії довіряють 30%, не довіряють – 45%, вагаються із відповіддю – 23%. Вакцинам з Китаю довіряють 17%, не довіряють – 35%, не змогли відповісти – 46%. Натомість російським вакцинам довіряють найменше: довіру їм висловили 19%, недовіру – 58%, вагалися з оцінкою – 24%. Відносно більше прихильників вакцини, виробленій в РФ серед мешканців Півдня та Сходу, старших опитаних, супер-критиків процесу вакцинації від коронавірусу, виборців партії «Опозиційна платформа – За життя», партій Шарія та Мураєва.  

• Початок кампанії з вакцинації дещо актуалізував бажання робити щеплення від коронавірусу: наразі 38% готові зробити платне щеплення, а вакцинуватися безкоштовно готові 47%. Це дещо більше ніж минулого місяця (у лютому були готові 32% та 39% відповідно). Водночас половина не готова вакцинуватись навіть безкоштовно.  

• Водночас, якщо держава страхуватиме від побічних ефектів, готовність безкоштовно вакцинуватись зростає до 57%, 40% – все рівно не готові.  

• Зробити щеплення вакциною COVIESHIELD висловили готовність 27%. Не хочуть робити щеплення цим препаратом – 67%. Хоча загалом вакцинуватись від COVID-19 більше готові старші опитані, у готовності вакцинуватись COVIESHIELD ця тенденція зникає, особливо у категорії старших жінок.  В цілому ті, хто не бояться захворіти, вірять у міфи про коронавірус і вакцини, менше готові вакцинуватись будь-якою вакциною.  

• 71% думають, що масова вакцинація від коронавірусу зменшить захворюваність у світі, не згодні з цим – чверть. Характерно, що половина (!) з тих, хто не готовий вакцинуватися вірять, що масова вакцинація від коронавірусу зменшить захворюваність у світі. 

• Близько третини опитаних думають, що більшість або всі вакцини безпечні, водночас, майже половина вважають, що безпечні лише деякі вакцини, ще 16% - вважають, що всі вакцини небезпечні.  

• Головними причинами чому люди не хочуть вакцинуватись від коронавірусу в Україні опитані вважають недовіру вакцині, яка зараз завезена та страх побічних ефектів (близько половини). Кожен п’ятий назвав причиною недовіру до влади в цілому та сумніви, що вакцина захистить від нових видів вірусу. 13% – недовіра до вакцинації як такої.  

• 55% згодні, що вакцини придумали аби захистити людей, але 38% думають, що вакцини - це заробіток на людях та спосіб їх контролю.  

• Хоча оцінка ефективності вакцинації в світі оптимістична, ставлення до вакцинації в Україні дуже скептичне. Середня оцінка процесу вакцинації в Україні – 2,3 по п’ятибальній системі. Чверть оцінили процес вакцинації в країні як жахливий, третина як поганий і ще третина як середній. Менше 10% оцінюють процес вакцинації добре або відмінно.   

• 46% вважають, що найбільшу відповідальність за своєчасну вакцинацію населення несе Міністр охорони здоров’я. 16% – Президент, 15% – Головний санітарний лікар, 11% – Верховна Рада, 4% – Прем’єр-міністр. За місяць зменшилася оцінка відповідальності Президента, натомість зросла щодо Головного санітарного лікаря. 

• 34% сказали, що їм цілком достатньо інформації про хід вакцинації від коронавірусу в Україні, 27% – скоріше достатньо. Водночас, для майже 40% інформації про вакцинацію скоріше недостатньо. Більш обізнаними про хід вакцинації вважають себе старші опитані, а також ті, що краще його оцінюють. Але й серед них кожному шостому не вистачає інформації про хід вакцинації. 

• 44% взагалі не знають, яким чином можна записатися в чергу на вакцинацію від коронавірусу, 32% – щось чули про це, 24% – добре обізнані. Найменше обізнані мешканці Сходу і Півдня. Серед охочих зробити щеплення вакциною COVIESHIELD третина не знають, як це зробити. 

• Оцінюючи поширені упередження з приводу вакцинації, думки опитаних розділилися наступним чином: майже половина опитаних (46%) погоджуються, що є кращі способи підвищення імунітету, ніж вакцина. Водночас 42% - мають протилежну думку. Твердження, що людям з хронічними захворюваннями не можна вакцинуватися, підтримують 40%, не підтримують – 36% (23% не визначилися). Третина опитаних вважають, що тим, хто перехворів на коронавірус, не потрібно вакцинуватися, більше половини – не погоджуються. Чверть вважають, що краще перехворіти коронавірусом, ніж вакцинуватися, більше 60% – мають протилежну думку щодо останньої тези. Загалом ці твердження більше підтримують критики і супер-критики вакцинації, люди з екстернальною позицією, а також ті, хто не боїться захворіти на коронавірус. Молодь і люди середнього віку (до 50 років) частіше погоджується з думкою про існування кращих методів підвищення імунітету, ніж вакцина. Близько третини опитаних до 40 років, а також тих, хто перехворів на коронавірус більше погоджуються з тим, що краще перехворіти ним, ніж вакцинуватися.  

• Порівнюючи загрозу від вірусу та процесу вакцинації, більшість вважає, що сам вірус небезпечніший (74%), ніж вакцина від нього (15%). Небезпеку від вакцини більше бачать ті, хто не боїться захворіти на коронавірус, супер-критики вакцинації, частіше це прихильники партії Мураєва, «Опозиційної платформи – За життя» і Радикальної партії. 

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1500 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing --телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,5%. Терміни проведення: 18-19 березня 2021 р. Проект здійснено на замовлення  Форуму здоров'я Зоряни Скалецької. 

 • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 10-13 березня 2021 року серед мешканців одномандатного виборчого округу №87, продемонстрували, що респонденти краще оцінюють місцевий стан справ, аніж загальну ситуацію в країні. Попри це за останні два тижні настрій на місцевому рівні погіршився. 39% мешканців округу вважають, що справи у їхніх населених пунктах йдуть правильно, 45% – протилежної думки. У лютому, тих, хто з оптимізмом дивися на місцеву ситуацію, було 49%. Стосовно країни, то лише 17% вважають, що вона рухається у правильному напрямку, 66% – протилежної думки. Молодші та більш заможні респонденти дають більш оптимістичну оцінку на всіх рівнях. 

• 36% опитаних оцінюють рівень загрози власному життю та здоров’я від коронавірусу як високий, 33% – середній, 23% – низький. Вищий рівень тривоги фіксується серед старшого населення,жінок, менш заможних. 

• 61% підтримують запровадження жорстких карантинних заходiв через новий спалах коронавiрусу. 34% – протилежної думки. За обмеження найчастіше виступають старші опитані, хоча й серед молоді таких опитаних близько 50%. 

• Головними причинами сплеску захворюваностi на коронавiрус на Прикарпаттi опитані вважають порушення карантинних обмежень на гірськолижних курортах (35%) та недотримання карантину місцевими мешканцями (25%). Лише 12% обвинувачують недосконалість медичної системи, 9% – неефективність місцевої влади. 

• 90% знають, що 28 березня 2021 року відбудуться проміжні вибори народного депутата у їхньому виборчому окрузі. 10% – не знають. 59% висловили однозначну готовність взяти участь у голосуванні, 23% вагаються (50/50), 4% – можливо візьмуть участь, 13% – малоймовірно. 

• Серед кандидатів лідерами є Олександр Шевченко, якого підтримують 30,2% тих, хто визначився і взяв би участь голосуванні, Руслан Кошулинський – 27,6%, та Василь Вірастюк – 26,9%. Марусю Звіробій-Біленьку підтримують 9,1%, Юрія Голінея – 3,5%, Михайла Ноняка – 2,3%. Рейтинг інших кандидатів нижчий 1%. Тих, хто не визначився, – близько 12%. За останній місяць зросли рейтинги Р.Кошулинського та В.Вірастюка, знизилися – О.Шевченка. 

• У рейтингу політичних сил на виборах до Верховної ради лідером є партія ВО «Свобода», за яку готові проголосувати 27,4% тих, хто визначився і має намір прийти на вибори. Партію «Слуга народу» підтримують 15,5%, «За майбутнє» – 14,4%, партію «Європейська солідарність» –  12,6%, партію «Батьківщина» – 9,8%. Рейтинг інших політичних сил – нижче 3%. Тих, хто не визначився, – близько 20%. 

Аудиторія: мешканці одномандатного виборчого округу №87 (Івано-Франківська область)  від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком та статтю. Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Метод опитування: особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,8%.  Терміни проведення дослідження: 10-13 березня 2021 р. Замовник дослідження: PGR Consulting Group LLC.

•    Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» на початку березня показали, що 69% українців вважають, що країна рухається у неправильному напрямку, 22% – у правильному. 9% – не визначилися. У порівнянні з початком лютого ситуація не зазнала змін.

•    Рейтинг довіри до політиків очолює Володимир Зеленський, якому довіряють 43% опитаних, не довіряють – 55%. Юлії Тимошенко довіряють 28%, не довіряють – 70%. Петру Порошенку  довіряють 25%, не довіряють – 73%. Юрію Бойку довіряють 24%, не довіряють – 59%, не знають його – 14%. Денису Шмигалю довіряють 15%, не довіряють – 50%, майже третина не чули про такого. Віктору Медведчуку довіряють 15%, не довіряють – 70%, не знають його – 12%. Максиму Степанову довіряють 12%, не довіряють 32%, не знають – 54%. Оксані Марченко довіряють 11%, не довіряють – 50%, не знають її – 31%. Сергію Стерненку довіряють 10%, не довіряють – 26%, не знають його – 58%.

•    У парламентському рейтингу лідирує партія «Слуга народу» (19,5% серед тих, хто визначився і має намір проголосувати). За партію «Європейська солідарність» – 14,7%, партію «Опозиційна платформа – За життя» – 14,3%, партію «Батьківщина» – 12,3%, партію «Сила і честь» – 5,3%, партію «Українська стратегія Гройсмана» – 5,3%, Радикальну партію – 5,0%, партію Є.Мураєва «Наші» – 4,0%, партію «Голос» – 3,1%, партію Шарія – 3,1%, «За майбутнє» – 3,0%, партію «Свобода» – 2,8%, партію «УДАР» – 2,7%, «Народний фронт» – 1,9%. 

•    Президентський рейтинг очолює В.Зеленський (22,5% з тих, хто має намір голосувати та визначився із вибором). За П.Порошенка  проголосували б 14,6%, Ю.Бойка – 11,6%, Ю.Тимошенко – 11,3%. І.Смешка підтримують 8,0%, В.Гройсмана – 6,6%, Є.Мураєва – 4,6%, О.Ляшка – 4,4%, Д.Разумкова – 4,2%, А.Яценюка – 2,9%, В.Кличка – 1,7%, О.Тягнибока – 1,5%, К.Рудик – 0,3%.

•    37% вважають, що рівень захворюваності на коронавірус в Україні зростає. 34% говорять, що він не змінюється, 20% – зменшується.

•    56% підтримують запровадження «жорсткого» карантину якщо захворюваність на коронавірус суттєво зростатиме. 41% – протилежної думки.

•    Дві третини підтримують закриття ресторанів, кафе та кінотеатрів на час локдауну. 58% не заперечують проти закриття спортзалів, 52% – шкіл, 47% – дитсадків. Натомість майже 80% проти зупинки міжміського та міського громадського транспорту.

•    45% опитаних вважають, що найбільшу відповідальність за своєчасну вакцинацію населення несе Міністр охорони здоров’я. 22% покладають відповідальність на Президента, по 10-11% – на Парламент та Головного санітарного лікаря, 5% – на Прем’єр-міністра.


Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,0%. Терміни проведення: 2-3 березня 2021 р.

 • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» наприкінці лютого 2021 року показали, що 56% опитаних вважають, що нерівності між жінками і чоловіками в Україні є рідкісним явищем. Водночас 35% переконані, що вони доволі поширені. Остання думка відносно частіше зустрічається серед жінок, аніж серед чоловіків. За останні п’ять років спостерігається незначне зростання кількості тих, хто вважає, що нерівності є розповсюдженими.  

• Говорячи про можливості кар’єрного зростання в Україні, близько половини опитаних вважають, що як для чоловіків, так і жінок вони є однаковими. Попри це, третина переконана, що у чоловіків у цій сфері є переваги, стосовно жінок такої думки дотримуються лише 12%.  

• Натомість щодо оплати праці, то 45% вважають, що в українських чоловіків тут більше можливостей. 43% кажуть про рівні можливості обох статей, лише про жінок – 7%. Стосовно можливостей у політиці, то більшість (54%) говорить про кращі можливості для чоловіків, 37% – обох статей, лише 6% – для жінок. Цікаво, що оцінюючи можливості у згаданих сферах, чоловіки частіше говорили про рівні можливості обох статей, аніж жінки. Натомість жінки, навпаки, частіше зазначали про кращі можливості для чоловіків. Також, чим старші респонденти, тим частіше вони зазначали, що у чоловіків більші можливості, аніж у жінок. Професійна сфера довгий час залишалася чоловічою, так само як і політична, і вся соціальна. Тому чоловіки менше бачать нерівність, бо вона їх майже не стосується.  

• Оцінюючи життя у сім’ї та парі, частіше «жіночими» обов’язками респонденти вважали готування їжи (64%), та хатні справи (56%). 30-40% зазначили, що цю роботу виконують як чоловіки, так і жінки. Лише 3% сказали, що ці обов’язки частіше лежать на чоловіках. Говорячи про виховання дітей половина опитаних зазначили, що цим займають обоє. Водночас 41% респондентів стверджували, що це частіше робить жінка. Отже, в сімейній сфері зберігається традиційний розподіл ролей і вона зазнає менше змін, порівняно з професійною.  

• Також близько половини опитаних зазначили, що розпоряджання бюджетом та організація відпочинку є обов’язком як чоловіка, так і жінки. Водночас третина зазначили, як в фінансових, так і питаннях дозвілля частіше керують жінки. Оскільки сім’ї та домогосподарству жінки приділяють більше уваги і це є їх «роботою», то, відповідно вони і розпоряджаються. Стереотип «чоловік керує на роботі, жінка – вдома» частково зберігається. 

• 63% зазначили, що в їхній парі немає чіткої ролі голови і вони спільно вирішують справи. Про те, що головою є чоловік зазначили 21%, що жінка – 14%.  

• Ініціативу в сексуальних стосунках респонденти частіше поділяли між двома статями (49%). Попри це, 40% зазначали, що частіше секс ініціює чоловік, лише 6% – жінка. Слід зазначити, що в цих уявленнях реалізований стереотип щодо активної ролі чоловіка і пасивної ролі жінки в цілому, а не лише в сексуальній сфері.  

• Заробіток грошей в парі, на думку двох третин, є сферою, де домінують чоловіки. 20% зазначили, що заробляють в їхній парі обоє однаково. 13% сказали, що більше заробляє жінка. Професійна реалізація все ще вважається обов’язком та потребою в першу чергу чоловіків, а, отже, вони мають можливості більше заробляти і зазнають невисокої конкуренції з боку жінок. 

• За останні п’ять років поступово зменшується кількість тих, хто говорить, що в їхній парі жінка  частіше готує їсти та виховує дітей. Водночас зростає кількість тих, хто говорить, що головування в сім’ї – це спільна справа обох. Натомість у порівнянні з 2015 роком зросла кількість тих, хто стверджує, що більше заробляє чоловік, до минулого року спостерігалася зворотна тенденція. Домашні справи завдяки розвитку технології та побутових сервісів потребують з кожним роком все менше часу, а нова норма маскулінності передбачає, що батько більше включений у процес виховання, а не лише є «економічним» придатком  в сім’ї. 

• Говорячи про готування, прибирання по дому та виховання дітей, чоловіки, доволі часто зазначали, що це «жіноча» справа, або розділяли цю відповідальність. Натомість жінки значно частіше за чоловіків говорили, що це їхні обов’язки вдома. В сучасному суспільстві жінки хочуть перекласти на чоловіків частку домашніх обов’язків, бо жіноча трудова зайнятість та сфери професійної реалізації зростають та розширюються і на домашні обов’язки вже  менше часу та натхнення.  В той час чоловіки все ще відчувають загрозу власній маскулінності в тому, щоб виконувати нібито «жіночі» обов’язки, які є рутиною і неоплачуваною працею, яка мало ким цінується. 

• Хоча приблизно однакова кількість як чоловіків та жінок говорять про спільне вирішення питань щодо розпоряджання бюджетом, відпочинку та головування, попри це в цих питаннях часто спостерігалася конкуренція. Так, жінки частіше ніж чоловіки говорили, що вони розпоряджаються грошима (42%). Серед чоловіків про свою перевагу у цьому питанні зазначили 20%. Стосовно організації відпочинку 39% жінок, та 30% чоловіків сказали, що частіше їхній обов’язок, аніж партнера. Стосовно «головування» 21% жінок та 29% чоловіків зазначили, що ця роль належить їм. Отже, «боротьба» за те, хто головний, триває і надалі, водночас з питаннями домінування у майбутньому визначатися буде ще складніше через зменшення диференціації ролей: що є «чоловічім», а що – «жіночім». 

• Незважаючи на те, що відповідальність за інтимні стосунки представники різних статей часто розділяли між собою, відносна більшість віддавала тут першість чоловікам, при цьому це частіше робили жінки. Щодо заробітку грошей, то, на думку опитаних обох статей, ця відповідальність частіше за чоловіками. Хоча серед жінок 18% зазначили, що саме вони заробляють більше.  

• Наявність дітей у парі впливає на розподіл ролей. Так, ті, у кого вони є, відносно частіше говорили, що готування їжі, є обов’язком жінки, а заробіток грошей – чоловіка. Такий розподіл ролей в класичній родині є традиційним. Тому, жінка, коли стає матір’ю, більше починає приділяти уваги дітям, а отже всьому, що пов’язано з їхнім доглядом. А чоловік – більше приділяти увагу заробітку, бо діти потребують більшого бюджету. 

• Епідемія коронавірусу суттєво вплинула на збільшення часу, який витрачають сім’ї з дітьми на виховання та готування їжі. Особливо часто про це зазначали саме жінки: 42% сказали, що почали витрачати більше часу на виховання дітей, 34% – на готування. Діти частіше вдома, часто навчаються онлайн, отже, побутові справи потребують більше часу – а це «жіноча робота», яка до пандемії розподілялася на дві зміни (вдень – робота, ввечері - дім). Під час карантину ці дві «зміни» змішалися і спричиняють зростання стресу. 

• В умовах «першого побачення» респонденти частіше віддавали ініціативу чоловікам, аніж жінкам. Так, 56% вважають, що запрошувати на побачення повинен чоловік. 43% стверджували, що це залежить від обставин. 79% вважають, що сам чоловік має оплатити похід в ресторан на першому побаченні, 18% допускають, що це може бути спільна оплата. У цьому моделюванні знову спостерігається стереотип: «чоловік активний, жінка пасивна» і кліше щодо того, що гроші та заробіток – це чоловіче, і він повинен нести фінансові зобов’язання перед жінкою. 

• Натомість секс після першого побачення допускають лише 5% опитаних, 44% вказали, що це залежить від обставин, для 50% це недопустимо. Водночас це питання важко діагностувати через проблему соціальної бажаності, можливо серед тих, хто говорить, що це залежить від обставин значна частина все таки допускає таку можливість.  

• Якщо стосовно питання запрошення на побачення не спостерігається суттєвої різниці у поглядах між чоловіками та жінками, то щодо оплати в ресторані ініціативу більше беруть на себе самі чоловіки, при тому, що 25% жінок допускають розподіл витрат. Водночас можливість оплати походу в ресторан лише жінкою опитані практично не допускали. Щодо сексу після першого побачення, то дві третини жінок сказали, що це недопустимо, при тому, майже стільки ж чоловіків зазначили, що це залежить швидше від ситуації. Відсутність активної ролі жінок у цій сфері є відображенням еталонів сексуальної компетентності та суспільних очікувань: жінка не проявляє ініціативу та не погоджується на секс на першому побаченні,  і це отримує схвалення,  у чоловіків навпаки: чоловік, який не проявляє ініціативу втрачає у своїй маскулінності. Окрім цього, сексуальна компетентність чоловіків все ще передбачає, що чоловік більше повинен хотіти сексу, бути завжди «готовий». Норми жіночої сексуальної поведінки зворотні.  

• Більше двох третин опитаних погоджуються з тезами, що чоловік має повністю забезпечувати свою сім’ю, у жіночому колективі сварок більше, ніж у чоловічому, головне покликання жінки – народити дитину, успішна кар’єра важливіша чоловікам ніж жінкам та, жінки краще виховують дітей, ніж чоловіки.  

• Близько половини погодилися з тим, що для чоловіків секс важливіший, ніж для жінок та, що чоловіча дружба сильніша за жіночу. Натомість з тим, що чоловіки кращі керівники, та що жінка несе відповідальність за небажану вагітність більше, ніж чоловік, отримали більше негативних відгуків, хоча 35-40% з цим погодилися.  

• Найбільш незгодні респонденти були з твердженнями, що жінка повинна слухатися чоловіка, що роль домогосподарки – повноцінна реалізація для жінки та те, що чоловіки зазвичай розумніші за жінок. Ці стереотипи є занадто архаїчними, тому через трансформацію ролей поступово зникають.  

• В динаміці за 5 років спостерігається зменшення кількості тих, хто підтримує тезу про те, що успішна кар’єра більш важливіша чоловікам, більшу важливість сексу для чоловіків, перекладання відповідальності за небажану вагітність на жінок та те, що жінка повинна слухатися чоловіка. Цікаво, що більш консервативними у своїх поглядах стосовно ролей та установок у відносинах обох статей є представники західного макрорегіону. Традиційно такі твердження частіше підтримують старші та бідніші респонденти. Крім того у статево-віковому розподілі спостерігається значна відмінність між чоловіками та жінками у поглядах на покликання жінки та її відносини із чоловіком саме у молодій віковій групі (18-35 років). Молоді чоловіки значно частіше схильні підтримувати «патріархальні» погляди, ніж молоді жінки.  

• 68% зазначили, що будуть святкувати 8 березня, 29% – не будуть. За останні дев’ять років поступово зменшується кількість тих, хто його святкує. Більш значимим цей день є для мешканців Півдня та Сходу, та тих, хто перебуває в шлюбі. На Заході його не збираються святкувати майже 40% опитаних, серед тих, хто розлучений, або не одружений таких – 35-36%.  

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1500 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews -телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,5%. Терміни проведення: 27-28  лютого 2021 р.

 • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 14-22 лютого 2021 року серед мешканців одномандатного виборчого округу №87, продемонстрували, що респонденти краще оцінюють місцевий стан справ, аніж загальну ситуацію в області, чи країні. Так, лише 16% вважають, що країна рухається у правильному напрямку, 69% – протилежної думки. 35% оцінюють стан справ у області як правильний, 48% – як неправильний. Натомість 49% мешканців округу вважають, що справи у їхніх населених пунктах йдуть правильно, 39% – протилежної думки. Молодші та більш заможні респонденти дають більш оптимістичну оцінку на всіх рівнях. 

• Серед основних сфер життя респонденти відносно краще оцінили роботу освітніх закладів, станом доріг та безпеку. Так, роботою шкіл та дитсадків задоволені близько 60%, не задоволені – третина. Станом доріг задоволені – 51%, не задоволені – 47%, рівнем безпеки, боротьбою із злочинністю задоволені 48%, не задоволені – 44%. 

• Станом екології задоволені 41%, не задоволені – 55%, рівнем участі громадян у прийнятті рішень місцевої влади задоволені 38%, не задоволені – 47%, соціальним захистом задоволені 34%, не задоволені – 57%, підтримкою молодих сімей задоволені 32%, не задоволені – 57%, медициною задоволені 31%, не задоволені – 63%, участю громадян у прийнятті рішень на центральному рівні задоволені 29%, не задоволені – 55%. Боротьбою з корупцією на місцевому рівні задоволені 21%, не задоволені – 60%, створенням нових робочих місць задоволені лише 14%, не задоволені – 82%,  розвитком сільського господарства задоволені 12%, не задоволені – 81%. 

• 68% знають, що 28 березня 2021 року відбудуться проміжні вибори народного депутата у їхньому виборчому окрузі. 32% – не знають. 

• Серед кандидатів лідером є Олександр Шевченко, якого підтримують 42,8% тих, хто визначився і взяв би участь голосуванні. Руслана Кошулинського підтримують 21,4%, Василя Вірастюка – 15,8%, Марусю Звіробій – 8,1%. Рейтинг інших кандидатів значно нижчий. Так, Святослава Никоровича підтримують 3,7%, Юрія Голінея – 2,3%, Михайла Ноняка – 1,5%, Степана Брацюна – 0,4%. Тих, хто не визначився, – близько 12%. 

• У рейтингу політичних сил на виборах до Верховної ради лідером є партія ВО «Свобода», за яку готові проголосувати 21,6% тих, хто визначився і має намір прийти на вибори. Партію «Європейська солідарність» підтримують 15,7%, партію «За майбутнє» – 15,1%, партію «Батьківщина» – 12,9%, партію «Слуга народу» – 11,5%. Рейтинг інших політичних сил – нижче 4%. Тих, хто не визначився, – близько 19%. 

Аудиторія: мешканці одномандатного виборчого округу №87 (Івано-Франківська область)  від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком та статтю. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод опитування: особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%.  Терміни проведення дослідження: 14-22 лютого 2021 р. Замовник дослідження: PGR Consulting Group LLC.

•    Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» показали, що 68% українців вважають, що країна рухається у неправильному напрямку, 22% – у правильному. 10% – не визначилися. У порівнянні з початком лютого зросла кількість тих, хто оцінює напрям розвитку як правильний.

•    Рейтинг довіри до політиків очолює Володимир Зеленський, якому довіряють 44% опитаних, не довіряють – 54%. Порівняно з січнем рівень довіри до Президента зріс з 37 до 44%.

•    Дмитру Разумкову довіряють 29% і не довіряють – 33%, ще 32% не знають його. Юлії Тимошенко довіряють 26%, не довіряють – 72%. Петру Порошенку  довіряють 25%, не довіряють – 74%. Юрію Бойку довіряють 23%, не довіряють – 60%, не знають його – 13%. Денису Шмигалю довіряють 14%, не довіряють – 52%, майже третина не чули про такого.

•    Президентський рейтинг очолює В.Зеленський. Якби вибори відбулися найближчим часом то його підтримали б 23,1% тих, хто має намір голосувати та визначився із вибором. За П.Порошенка  проголосували б 14,4%, Ю.Бойка – 11,3%, Ю.Тимошенко – 10,9%. І.Смешка підтримують 7,2%, В.Гройсмана – 5,7%, Д.Разумкова – 5,3%, Є.Мураєва – 4,9%, О.Ляшка – 4,1%, А.Яценюка – 2,9%, О.Тягнибока та В.Кличка – по 2,4%.

•    У парламентському рейтингу лідирує партія «Слуга народу» (19,7% серед тих, хто визначився і має намір проголосувати). За партію «Європейська солідарність» – 16,2%, партію «Опозиційна платформа – За життя» – 14,2%, партію «Батьківщина» – 12,0%, партію «Українська стратегія Гройсмана» – 5,1%, Радикальну партію – 4,9%, партію «Сила і честь» – 4,4%, партію «Свобода» – 3,8%, партію Є.Мураєва «Наші» – 3,5%, партію «Голос» – 3,3%, партію «УДАР» – 3,2%, партію Шарія – 3,2%, «За майбутнє» – 2,8%, «Народний фронт» – 1,9%. 

•    75% відповіли, що знають про рішення Ради національної безпеки і оборони щодо запровадження санкцій щодо Віктора Медведчука та його дружини Оксани Марченко (40% добре знають, 35% – щось чули, водночас, 25% – вперше чують). 58% підтримують рішення РНБО, 28% – не підтримують. Серед тих, хто добре знають про це рішення, 73% говорять про його підтримку, 23% – протилежної думки.

•    52% вважають, що рішення про запровадження санкцій проти Віктора Медведчука викликане  його проросійською діяльністю, 30% – вважають це розбірками між олігархами, 16% стверджують, що це спроба повернути у власність держави трубопровід,  13% вважають це вказівкою з боку США, 10% говорять про тиск на опозицію.


Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing -телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,0%. Терміни проведення: 22-23  лютого 2021 р.

 • За результатами опитування Соціологічної групи Рейтинг, проведеного 6-8 лютого 2021 року, для 43% опитаних українців важливіше бути коханими, ще 38% - кохати самим. Для молоді, чоловіків, а також людям, що перебувають у стосунках менше 3-х років важливіше кохати самим. Натомість жінки більше надають перевагу бути коханими.

• 55% планують дарувати подарунки на День святого Валентина. За останні два роки цей показник дещо зріс (з 49% у 2019 до 55%). Водночас 43% не планують. Частіше планують дарувати подарунки чоловіки, молодші опитані та незареєстровані подружні пари. 

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing -телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,0%. Терміни проведення: 6-8 лютого 2021 р.

•    За результатами опитування Соціологічної групи Рейтинг, проведеного 6-8 лютого 2021 року, 49% часто слідкують за новинами про коронавірус, 24% роблять це інколи, 16% – рідко. 11% взагалі не цікавляться такими новинами. Динаміка свідчить, що поступово суспільний інтерес до цієї інформації зменшується, а частіше інших відслідковують такі новини люди старшого віку та жінки.

•    57% опитаних вважають оптимальними заходи, запроваджені владою щодо боротьби із коронавірусом. 21% вважають їх надто м’якими (найбільше серед старшого покоління), 9% – навпаки надто жорсткими (молодь та середній вік). За останні кілька місяців спостерігається зростання кількості тих, хто оцінює заходи по боротьбі з епідемією як оптимальні.

•    47% оцінили свій емоційний стан за останній тиждень як спокійний, 23% – як напружений. Порівняно з листопадом минулого року показники напруженості зменшилися. Вищий рівень тривожності, як і у попередніх дослідженнях, фіксується серед жінок, старших людей, а також тих, хто частіше відслідковують новини про коронавірус.

•    Порівняно з листопадом минулого року, частота користування засобами індивідуального захисту дещо впала. Так, 78% опитаних стверджують, що часто одягають захисну маску, 18% – інколи або рідко, 4% – майже ніколи. 63% часто дезінфікують руки, 28% – інколи або рідко, 8% – майже ніколи. Лише 10% часто використовують захисні рукавиці, 31% – інколи або рідко, 59% – майже ніколи.

•    За останні кілька місяців рівень задоволеності роботою органів влади у сфері боротьби з епідемією  підвищився. 39% опитаних задоволені діяльністю Президента у боротьбі з епідемією коронавірусу (57% – не задоволені). Діяльністю Міністерства охорони здоров’я задоволені 33%, не задоволені – 65%. Діяльністю Міністерства внутрішніх справ задоволені 29%, не задоволені – 61%. Діяльністю Кабінету Міністрів задоволені 25%, не задоволені – 69%. Роботою Верховної Ради задоволені 20%, не задоволені – 75%.

•    Рейтинг довіри до політиків очолює Володимир Зеленський, якому довіряють 38% опитаних, не довіряють – 58%.

•    Віталію Кличку довіряють 34%, не довіряють – 54%, Володимиру Гройсману довіряють 32%, не довіряють – 58%. Дмитру Разумкову довіряють 26% і не довіряють – 37%, ще 33% не знають його. Юлії Тимошенко довіряють 25%, не довіряють – 72%. Юрію Бойку довіряють 24%, не довіряють – 56%. Петру Порошенку  довіряють 23%, не довіряють – 74%. Арсену Авакову довіряють 21%, не довіряють – 66%. Арсенію Яценюку довіряють 20%, не довіряють – 74%. Максиму Степанову довіряють 12%, не довіряють – 33% (не знають такого – 51%). Денису Шмигалю довіряють 12%, не довіряють – 54%, третина не чули про такого.

•    78% знають про те, що президент Зеленський ввів у дію рішення РНБО про застосування санкцій проти телеканалів "112 ", NewsOne, ZIK, 21% – не знають.

•    49% підтримують рішення припинити мовлення телеканалів "112 ", NewsOne, ZIK, 41% – не підтримують. З моменту введення санкцій рівень підтримки цього рішення зріс з 42 до 49%, натомість кількість критиків зменшилась з 47 до 41%.

•    Важливо, що серед опитаних, які знають про рішення, рівень його підтримки ще вищий (57%), а кількість критиків менша (37%).

•    При цьому, 72% опитаних підтримують запровадження державою санкцій проти фізичних та юридичних осіб України якщо їхня діяльність шкодить інтересам держави (46% однозначно підтримують, 26% – скоріше підтримують). Натомість, у разі наявності доказів причетності цих осіб до терористичної діяльності або сепаратизму,  рівень підтримки  санкцій проти них зростає до 85% (67% – однозначно підтримують, 18% – скоріш підтримують).

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing -телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,0%. Терміни проведення: 6-8 лютого 2021 р.

 • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» показали, що 73% українців вважають, що країна рухається у неправильному напрямку, 17% – у правильному. 10% – не визначилися. 

• Третина опитаних українців (30%) очікують, що 2021 рік буде кращим за попередній. Стільки ж вважають, що він буде гіршим (31%). 34% респондентів не чекають змін у новому році. З початку січня очікування стали більш песимістичними (у перші дні січня тих, хто очікував, що рік буде кращим, було 52%). Відносно краще оцінюють ситуацію та мають добрі очікування молодь, виборці партій «Слуга народу» і «Голос».  

• Президентський рейтинг очолює В.Зеленський. Якби вибори відбулися найближчим часом то його підтримали б 21,2% тих, хто має намір голосувати та визначився із вибором. За Ю.Бойка  проголосували б 17,1%, П.Порошенка – 16,4%, Ю.Тимошенко –12,3%. І.Смешка підтримують 7,5%, В.Гройсмана – 4,3%, О.Ляшка – 4,0%, Д.Разумкова – 3,2%, С.Притулу – 3,1%, О.Тягнибока – 2,1%, В.Кличка – 1,1%. 

• Моделювання другого туру президентських виборів дало наступні результати: В.Зеленський тримає першість у парі з усіма основними опонентами: з П.Порошенком – 56% проти 44%. У парі з Ю.Бойко – 60% проти 40%, з Ю.Тимошенко 55% проти 45%. У можливій парі Ю.Бойко та П.Порошенко – паритет: 51% на 49%. 

• У парламентському рейтингу лідирують «Опозиційна платформа – За життя» (18,9%) та «Слуга народу» (18,6%). За  партію «Європейська солідарність» – 15,2%, партію «Батьківщина» – 12,2%, партію «Українська стратегія Гройсмана» – 4,8%, Радикальну партію – 4,7%, партію «Сила і честь» – 4,5%, «За майбутнє» – 4,4%, партію «Голос» – 3,5%, партію Шарія – 3,4%, партію «Свобода» – 3,1%, партію УДАР Віталія Кличка – 2,4%, «Наш край» – 1,4%.  

• Ідею розпуску Парламенту та дострокові перевибори підтримують 63%, не підтримують – 30%. Відставку Уряду і призначення нового Кабміну підтримують 62% опитаних, не підтримують – 29%. Ідею відставки Президента та призначення дострокових виборів Глави держави підтримують 50%, не підтримують 46%. Протягом останніх двох місяців підтримка дострокових парламентських виборів зросла з 58 до 63%, президентських – з 39 до 50%, обрання нового КМУ – з 60 до 62%.

• Прийняття Закону України «Про Всеукраїнський референдум» підтримують 58% опитаних, не підтримують – 28%, не визначилися – 14%. 

• Ініціативу з надання громадянам України законодавчого права на приватне володіння вогнепальною зброєю підтримують 23%, не підтримують – 75%. 

• 89% підтримують акції протестів з вимогою зниження тарифів. 10% – проти. При цьому, 36% опитаних вважають, що найбільшу відповідальність за підвищення тарифів несе Кабінет міністрів України. 29% покладають відповідальність на Верховну Раду, 24% – на Президента. 

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод опитування: CATI (computer-assistedtelephoneinterviews -телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,2%. Терміни проведення: 2-3 лютого 2021 р.

 • Результати опитування проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» зафіксували в респондентів зниження рівня ознак депресії, тривожності, та втоми. Відносно стабільними залишаються рівень паніки (показники були достатньо низькими від початку моніторингу) та розладів сну. 

• В цілому, ступінь негативних емоційних станів українців на початку 2021 року та їх динаміка не викликає занепокоєння. Зниження рівня депресії, тривожності та втоми пояснюється періодом опитування (зимовий цикл свят), коли увага суспільства перемикається на більш оптимістичну та позитивну атмосферу (відпустки, зустрічі з близьким та рідними, надії та плани на 2021 рік), а також адаптацією до способу життя під час пандемії. 

• Вік: Як і у попередніх хвилях дослідження, спостерігається поступове погіршення психоемоційних станів з віком. Водночас слід зауважити, що рівень тривожності є відносно високим серед усіх вікових груп.  

• У групі 60+ яскраво виражені ознаки депресії, розладів сну та втоми. Причинами є особливості вікової фізіології, страхом за власне здоров’я, а також сприйняттям ними навколишньої ситуації, особливо в час  пандемії. Натомість у молодих негативні стани виражені менше через їх здатність швидше адаптуватися до змін, гнучкість поведінки та кращий стан здоров’я.  

• У динаміці у порівнянні із весною 2020 року помітно зниження рівня усіх негативних емоційних станів серед молодої вікової категорії (18-39 років). Також знизилися показники депресії, втоми та тривоги серед респондентів середньої та старшої вікових категорій (40-59 років). Водночас серед найстарших незначне покращення спостерігається лише за показником втоми. Натомість інші негативні емоційні стани у цій віковій групі надалі залишаються на відносно високому рівні, що, як зазначалося вище, пояснюється складністю до прийняття змін та ризиками щодо їхнього здоров’я та життя.  

• Гендер: Жінки, як і у попередніх дослідженнях, демонструють вищий рівень усіх емоційних  показників, аніж чоловіки. В останніх спостерігається зниження індексів щодо тривоги, втоми, депресії та розладів сну. У жінок – зниження рівня втоми, тривоги та депресії при стабільних показниках розладів сну та паніки. Найбільші відмінності між чоловіками та жінками спостерігаються у групі 51+ , найменші – у середньому віці (36-50).

• Рівень міжособистісної комунікації з родичами та іншими близькими людьми є високим. Так, 78% опитаних зазначили, що часто або ж постійно спілкуються з родиною (48% роблять це постійно, 30% – часто). Кожен п’ятий респондент робить це іноді, або ж рідко. Лише 1% опитаних ніколи не спілкується зі своїми найближчими. Відносно високий рівень комунікації з родичами спостерігається серед усіх вікових категорій. Цікаво, що чим старший вік, тим частіше опитані зазначали, що вони постійно спілкуються зі своїми рідними. У цьому віці людина змінює свій соціальний статус, втрачає професійні зв’язки, звужуючи коло спілкування до родини. Також з родичами відносно частіше комунікують жінки аніж чоловіки, таким чином реалізовуючи стосунковий життєвий сценарій. Крім того відповідно до структури гендерних ролей, жінки займаються «емоційною роботою», відповідають за спілкування та взаємодію в родині, її внутрішній клімат.  

• Респонденти також часто спілкуються зі своїми друзями/колегами (32% постійно, 29% – часто). Відносно менше зі своїми друзями/колегами спілкуються люди старшого віку. Водночас до початку пенсійного віку (60+) рівень постійної комунікації з друзями та колегами з віком лише зростає. Чоловіки частіше спілкуються зі своїми друзями та колегами, аніж жінки, на відміну від родинного спілкування, де частота спілкування більша у жінок. 

• Серед тих, хто частіше комунікує зі своїми близькими, – рівень негативних емоційних станів нижчий. Спілкування та взаємодія з іншими – це соціальний капітал кожної людини, який є суттєвою підтримкою та ресурсом у житті, позитивно впливає на настрій, емоційну сферу і є певним «запобіжником» у розвитку депресії та тривоги.

• Більшість опитаних вважають себе скоріше щасливими, аніж нещасливими: дуже щасливими себе вважають 29% населення (цей показник у порівнянні з весною 2020 року зріс: з 19%), швидше щасливими – 50%, не дуже щасливими – 17% і лише 2% - абсолютно нещасливі. Чим молодший вік, – тим щасливішими себе відчувають опитані, оскільки в цьому віці позитивна налаштованість на життя, впевненість у своїх силах, рівень активності та плани на майбутнє зазвичай кращі.  

• 64% вважають, що щастя людини залежить в першу чергу від внутрішнього стану людини (у квітні 2020 – 70%). Це зниження вірогідно можна пояснити тим, що зовнішні обставини (ситуація з пандемією) залишаються несприятливими і ми не можемо на них ніяк вплинути. Водночас, 27% переконані, що чи щаслива людина чи ні, – це залежить від зовнішніх обставин. Жінки більше схильні вважати, що щастя – це в першу чергу результат внутрішнього стану людини. Взагалі чим щасливіша людина, тим більше вона погоджується з такою ж думкою. Майже половина нещасливих респондентів переконані, що щастя залежить від зовнішніх обставин. 

• Рівень щастя обернено корелюється з психоемоційними станами: чим вищий рівень щастя у опитаних, тим нижчий рівень негативних емоційних станів вони переживають. В даному випадку відчуття щастя є «запобіжником» у формуванні негативних емоційних станів.  До того ж щастя характеризується позитивними емоціями, активністю, задоволеністю життям, що формує імунітет до негативних станів. Також менше піддаються негативним переживанням ті, хто покладають забезпечення свого щастя на самих себе, а не на зовнішні обставини. Такі респонденти вірогідно, мають вищий рівень саморегуляції емоцій та емоційну стабільність і впевненість у власних ресурсах та можливостях, за допомогою яких можна бути щасливими. 

• COVID-2019. Ті, хто частіше дивляться новини про коронавірус, мають вищі рівні негативних емоційний станів, ніж ті хто дивиться їх рідко або не цікавиться зовсім. Візуалізація дійсності та можливого майбутнього підвищують тривогу та страхи. Людина більше думає та обговорює це, «заражається» негативом, пов’язаним із хворобою. 

• Серед тих, хто вважає, що вже перехворів, спостерігається вищий рівень негативних емоційних станів, особливо щодо втоми, розладів сну та тривоги. Також негативні психоемоційні стани яскраво виражені серед тих, хто боїться захворіти особисто, або ж переживає за здоров’я родичів. Страх – це не лише емоція, але і когнітивна негативна картина (сценарій),  пов’язаний  з тривогою і є одним з її проявів. Чим більше людина боїться, тим більше в неї проявляються всі емоційні стани, особливо паніка.  Серед тих, хто підтримує вакцинацію рівень негативних емоцій дещо вищий, оскільки серед них, більше тих, хто боїться захворіти. Серед тих, хто підтримує локдаун, спостерігається відносно вищий рівень розладів сну, паніки та втоми. У цьому розрізі значимим є віковий фактор, оскільки серед прихильників карантину переважають старші, серед яких страх захворіти вищий. 

Вибіркова сукупність: 1600 респондентів віком від 18 років і старше. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,4%. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Терміни проведення: 14-16 січня 2021 року.

 • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 14-16 січня 2021 року, продемонстрували, що 51% респондентів часто цікавляться новинами про коронавірус, 26% цікавляться ними інколи, 12% - рідко. Взагалі не цікавляться цією інформацією 10% опитаних. Більше інтересу до таких новин виявляють люди старших вікових груп. У динаміці актуальність новин про коронавірус поступово знижується.

• У порівнянні з попередніми хвилями опитувань знизився рівень хвилювання через те, що респонденти особисто, чи їх близькі захворіють на коронавірус. Так, через те, що на COVID-19 захворіють особисто хвилюються близько 40% (у листопаді 2020 – 57%). Щодо можливого захворювання близьких та рідних хвилюються 78% (у листопаді – 87%). Більше висловлюють занепокоєння стосовно можливого захворювання старші опитані та жінки. 

• 16% респондентів вважають, що вже перехворіли або хворіють на COVID-19. 80% респондентів думають, що не хворіли. 4% не змогли відповісти на питання. Відносно більше тих, хто зазначив, що перехворів, зафіксовано у містах та у середній віковій групі (30-59 років). 

• Запровадження локдауну з 8 по 24 січня 2021 року підтримують 51%, протилежної думки – 46%. Підтримка цієї ініціативи серед населення знизилась (у грудні підтримували 56%). 40% вважають, що це запровадження карантину зменшить рівень захворюваності (у грудні – 52%). 55% – протилежної думки. Навіть серед тих, хто підтримує локдаун, третина не вважає його ефективним. Більше висловлюються на користь цієї ініціативи старші, жінки та ті, хто боїться захворіти.  

• Готові вакцинуватись від коронавірусу, якщо вакцина буде доступна в аптеках, – 39%, не готові – 56%. За умови, якщо щеплення буде безкоштовним, готові вакцинуватись – 43% (не готові – 52%). Підтримка безкоштовної вакцинації у динаміці впала (у листопаді безкоштовне щеплення підтримували 55%). Натомість кількість тих, хто готовий прищепитися платною вакциною дещо зросла.  Противників вакцинації відносно більше серед представників середньої вікової групи (30-49 років), жінок, мешканців малих міст та тих, хто не боїться захворіти.  

Вибіркова сукупність: 1600 респондентів віком від 18 років і старше. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,4%. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Терміни проведення: 14-16 січня 2021 року.

•    Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» показали, що більше половини опитаних українців (52%) опитаних очікують, що 2021 рік буде кращим за попередній. 27% респондентів не чекають змін у новому році, водночас 18% вважають, що 2021 рік буде гіршим за 2020. Найкращі очікування у молоді та жінок.

•    Більшість українців (74%) дивляться у новий 2021 рік з оптимізмом, і лише 18% – з песимізмом. Більш оптимістичними в своїх очікуваннях є мешканці Києва, та західних областей, молодь, виборці партій «Слуга народу», «За майбутнє», «Українська стратегія», «Голос».

•    Рейтинг довіри серед національних політиків очолює Президент Зеленський, якому довіряють 41%, а не довіряють – 54%.

•    29% опитаних довіряють Д.Разумкову, 37% – не довіряють (29% – його не знають). Ю.Бойку  довіряють – 27%, не довіряють – 55%, ще 12% його не знають. Ю.Тимошенко довіряють – 26%, не довіряють – 69%. П.Порошенку – 23% і 73% відповідно, Прем’єр-міністру Д.Шмигалю довіряють 14%, більше чверті не знають його і більше половини – йому не довіряють.

•    Президентський рейтинг очолює В.Зеленський. Якби вибори відбулися найближчим часом то його підтримали б 26,2% тих, хто має намір голосувати та визначився із вибором. За Ю.Бойка  проголосували б 16,6%, П.Порошенка – 13,3%, Ю.Тимошенко – 10,5%, І.Смешка – 6,4%, В.Гройсмана – 6,1%, О.Ляшка – 4,7%, С.Притулу – 4,1%, О.Тягнибока – 2,6%, В.Кличка – 2,3%.

•    У парламентському рейтингу лідером є партія «Слуга народу», яку готову підтримати 21,6% серед тих, хто готовий голосувати і визначився з вибором. За партію «Опозиційна платформа – За життя» готові проголосувати 17,4%, партію «Європейська солідарність» – 14,5%, партію «Батьківщина» – 10,9%. За партію «Українська стратегія Гройсмана» віддали б свої голоси 5,7%, Радикальну партію – 5,6%, партію «За майбутнє» – 3,7%, партію «Свобода» – 3,2%, партію УДАР Віталія Кличка – 3,1%, партію Шарія – 2,9%, партії «Голос» та «Сила і честь» – по 2,8%, партію «Наш край» – 2,2%.

•    70% опитаних бачили новорічне привітання Президента Зеленського. З них 43% оцінили його позитивно, 35% – нейтрально, 21% – негативно. Останніх найбільше серед жителів Сходу, старших опитаних, виборців партій Шарія, «Опозиційна платформа», «Європейська солідарність» та «Свобода».

•    77% опитаних зазначили, що святкують Різдво 7 січня. 15% сказали, що відзначають це свято двічі, як за юліанським календарем (7 січня), так і за григоріанським (25 грудня). Лише 3%  відзначають Різдво лише 25 грудня. Водночас, 5% взагалі Різдво не святкують. Найбільше тих, хто святкує Різдво у дві дати, або ж за новим стилем – у західних регіонах та у Києві.

•    56% респондентів зазначили, що найулюбленішим серед новорічних свят для них є Різдво. 28% сказали, що це Новий рік, 6% – День Святого Миколая, 3% – Старий Новий Рік.

•    Дві третини опитаних зазначили, що вірять в Святого Миколая, 35% – не вірять. В Діда Мороза вірять менше – 31%, не вірять – 65%. За останній рік зросла кількість тих, хто вірить в Святого Миколая, натомість кількість тих, хто вірить в Діда Мороза не змінилась.

•    Вподобання щодо новорічного персонажа та улюбленого свята мають чіткі регіональні залежності: найбільше тих, хто вірить в святого Миколая та вважає найулюбленішим святом Різдво на Заході, натомість відносно більше вірять в Діда Мороза та вважають улюбленим святом Новий Рік – на Півдні та Сході. Попри це навіть в південно-східних областях все одно кількість тих, хто вірить в Діда Мороза є меншою за тих, хто вірить в Святого Миколая, а Різдво є найулюбленішим святом поряд з Новим роком. 


Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Метод опитування: CATI (computer-assistedtelephoneinterviews -телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,0%
Терміни проведення: 2-4 січня 2021 р.

 • За результатами опитування Соціологічної групи Рейтинг проведеного 16-20 грудня, 18% вважають, що в цілому справи в Україні ідуть у правильному напрямку, водночас, більшість (71%) – протилежної думки.

• Більше 70% вважають, що економічне становище в Україні погіршилось за останні півроку, 17% думають, що воно не змінилося, і лише 7% помітили покращення. Щодо фінансової ситуації в родині: 56% відчули погіршення, 37% – відсутність змін, лише 7% – покращення. Настрої щодо майбутнього також не є надто оптимістичними: лише 16% вважають, що в найближчі 6 місяців економічна ситуація в Україні покращиться, 32% вважають, що вона не зміниться, і 47% - очікують погіршення.  

• Серед населення переважають емоції розчарування (42%) та надії (32%).  

• Ключовими загальнонаціональними проблемами громадяни вважають корупцію, війну на Донбасі, економічну кризу, некомпетентність влади та епідемію коронавірусу. При цьому на особистісному рівні до перелічених проблем додається ще й низька якість медицини, а проблема економічної кризи вже очолює «рейтинг проблем». 

• Загалом причину можливої економічної кризи більшість опитаних бачать у некомпетентності влади (63%), хоча чверть вважає, що економічний занепад настане через коронавірус. Ще 9% бачать причиною війну на Донбасі. При цьому кількість тих,  хто пояснює ситуацію в економіці некомпетентністю влади, за останні півроку зросла з 53 до 63%.  

• Діяльністю Президента Зеленського задоволені 32% опитаних, не задоволені – 65%. Роботою голови Верховної Ради Разумкова задоволені 30%, не задоволені – 51%, не змогли оцінити – 19%. Діяльністю Прем’єр-міністра задоволені 16%, не задоволені – 65%, не змогли оцінити – 18%. Роботою Уряду та Парламенту громадяни задоволені найменше – майже 80% дали негативні оцінки, і лише близько 12% – позитивні.  

• 46% опитаних зазначили, що у новій владі їм найбільше подобається бажання змін, 17% – порядність, 13% – незалежність від олігархів. Оцінюючи ознаки, які їм не подобаються у владі, респонденти були більш визначеними: 40% сказали, що їм не подобається некомпетентність, 36% – залежність від олігархів, по 28% – корумпованість та хаотичність, 14% – неефективність. При цьому, за останні півроку зменшились оцінки неефективності, натомість зросли – некомпетентності, корумпованості і хаотичності. 

• Ідею відставки Президента та призначення дострокових виборів Глави держави респонденти більше не підтримують (58%), ніж підтримують (39%). З іншого боку, ідею розпуску Парламенту та дострокові перевибори підтримують більше (58%), ніж не підтримують (39%). Ініціативу відставки Уряду підтримують 60% опитаних, не підтримують – 35%.  

• Рейтинг довіри серед національних політиків очолює Президент Зеленський, якому довіряють 41%, а не довіряють – 56%.  

• 30% опитаних довіряють В.Кличку, водночас 58% - йому не довіряють. В.Гройсману довіряють – 29%, не довіряють - 61%. Д.Разумкову – 27% і 30% відповідно (ще 27% - його не знають). Ю.Тимошенко – довіряють 25%, не довіряють – 73%. Ю.Бойку – 24% та 55% відповідно (17% – його не знають).  П.Порошенку – 23% і 74%, В.Медведчуку – 19% та 66% (12% – не знають). Чинному Прем’єр-міністру Д.Шмигалю довіряють 16%, чверть не знають його і більше половини – йому не довіряють.  

• Найкращий баланс довіри/недовіри мають Президент Зеленський (-15%) та голова Парламенту Разумков (-13%). У В.Кличка різниця становить -28%, Ю.Бойка – -31%, В.Гройсмана – -32%, Д.Шмигаля – -38%. Найгірші показники у В.Рабіновича (-46%), В.Медведчука (-47%), Ю.Тимошенко (-48%) та П.Порошенка (-51%).  

• Президентський рейтинг очолює В.Зеленський. Якби вибори відбулися найближчим часом, то його підтримали б 26,5% тих, хто має намір голосувати та визначився із вибором. За П.Порошенка  проголосували б 14,3%, Ю.Бойка – 10,1%, Ю.Тимошенко – 9,8%. В.Медведчука – 7,7%, В.Гройсмана – 6,4%, І.Смешка – 6,0%, Д.Разумкова – 4,1%, О.Ляшка – 3,6%. Рейтинг інших кандидатів не більше 3%.  

• У парламентському рейтингу лідером є партія «Слуга народу», яку готову підтримати 21,1% серед готових голосувати і визначився з вибором. За партію «Опозиційна платформа – За життя» готові проголосувати 17,3%, партію «Європейська солідарність» - 15,2%, партію «Батьківщина» - 10,9%. По 4,8% підтримали б Радикальну партію та партію «Українська стратегія Гройсмана», 4,3% – партію «За майбутнє», 3,8% – партію «Сила і честь», 3,5% – «Голос», по 3,4% – партію Шарія та ВО «Свобода», 3,3% – УДАР Віталія Кличка. Рейтинг інших політичних сил – менше 2%. 

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод опитування: особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%.  Терміни проведення дослідження: 16-20 грудня 2020 р.

•    За результатами опитування Соціологічної групи Рейтинг, проведеного 12-14 грудня 2020 року, 59% часто слідкують за новинами про коронавірус, 21% роблять це інколи, 11% – рідко. 8% взагалі не цікавляться такими новинами. Частіше відслідковують новини про коронавірус люди старшого віку та жінки. Порівняно за початком листопада, кількість респондентів, які активно слідкують за новинами про коронавірус скоротилась з 65 до 59%, також це менше, ніж було у квітні, під час першого карантину.

•    49% опитаних вважають заходи, запроваджені владою щодо боротьби із коронавірусом, оптимальними. 29% вважають їх надто м’якими, 9% – навпаки надто жорсткими. 

•    82% вважають, що зараз Україні більше не вистачає порядку, навіть якщо це обмежить певні свободи. 10% - що не вистачає більше свобод, навіть якщо це зменшить порядок. За останні 3 роки запит на порядок досить зріс (з 63 до 82%).

•    45% переконані, що офіційна статистика щодо масштабів коронавірусу у країні применшена. 31% навпаки вважають, що ця інформація є перебільшеною, і лише 15% переконані, що вона об’єктивна. Порівняно з березнем кількість тих, хто вважає статистику щодо короновірусу перебільшеною, зросла втричі (з 11 до 31%). Частіше вважають статистику перебільшеною молодь, а також ті, хто рідко відслідковують новини про коронавірус.

•    36% опитаних задоволені діяльністю Президента Зеленського у боротьбі з епідемією коронавірусу, 60% – не задоволені. Діяльністю Міністерства охорони здоров’я у боротьбі з епідемією задоволені 29%, не задоволені – 67%. Роботою Міністерства внутрішніх справ задоволені 28%, не задоволені – 61%, не змогли оцінити – 12%. Найбільше серед органів центральної влади опитані не задоволені роботою Кабінету міністрів (71%) та Верховної ради (77%).

•    76% опитаних добре обізнані, що Уряд прийняв рішення запровадити жорсткий карантин (локдаун) з 8 по 24 січня 2021 року, 20% - щось чули про це, 4% - не знають.

•    56% підтримують рішення Уряду запровадити жорсткий карантин з 8 січня, 41% - проти цього. 52% вважають, що поширення коронавірусу внаслідок локдауну зменшиться, 45% - мають протилежну думку.

•    63% підтримують заборону мітингів, демонстрацій під час дії жорсткого карантину, 35% - не підтримують.

•    Більше 70% опитаних підтримують закриття в рамкам жорсткого карантину спортзалів, кінотеатрів, а також ресторанів і кафе (чверть проти цього). За закриття шкіл виступають 54% (43% проти), дитсадків – 48% (47% проти). Найменше підтримують закриття продовольчих ринків (31% – за, 67% – проти), міжміського громадського транспорту (23% – за, 75% – проти) і громадського транспорту (18% – за, 80% – проти).

•    Рейтинг довіри до політиків очолює Володимир Зеленський, якому довіряють 43% опитаних, 54% – не довіряють. Віталію Кличку довіряють 32%, Володимиру Гройсману – 29%.
•    Дмитру Разумкову довіряють 26%, Юлії Тимошенко – 25%. Юрію Бойку – 24%. Петру Порошенку  – 22%, Денису Шмигалю – 15%.

•    Серед основних досягнень 2020 року респонденти відмітили оголошення режиму «тиші», припинення вогню на Донбасі (51%) і будівництво доріг (43%) та звільнення Віталія Марківа з ув’язнення в Італії (21%).
•    Угоду про політичну і економічну співпрацю між Україною та Британією – 17%, програму «Доступні кредити 5-7-9%» – 14%, запуск  додатку «ДІЯ» (цифровий паспорт, водійське посвідчення) – 13%. Легалізацію грального бізнесу, проведення місцевих виборів, відкриття ринку землі обрали 5-9%.
•    13% респондентів вважають, що нема жодних досягнень у 2020 році.

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing -телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,0%. Терміни проведення: 12-14 грудня 2020 р.

• Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» показали, що серед ключових медичних інституцій респонденти найбільше довіряють Всесвітній організації охорони здоров’я (47%). Не довіряють цій установі – 32%. Міністерству охорони здоров’я України довіряють 33%, не довіряють – 54%. Національній службі здоров’я довіряють 24%, не довіряють – 40%, нічого не знають про її діяльність – 29%. Центру громадського здоров’я довіряють 21%, не довіряють – 38%, нічого не знають про його діяльність – 34%. Комітету Верховної Ради з питань здоров`я нації, медичної допомоги та медичного страхування довіряють 15%, не довіряють – 54%, нічого не знають про його діяльність – 24%. В динаміці за останні кілька місяців спостерігається зростання рівня довіри до державних управлінських інституцій у сфері медицини. 

• Міністру охорони здоров’я Максиму Степанову довіряють 19%, не довіряють – 34%, не знають такого – 37%. Екс-міністру Уляні Супрун довіряють 15%, не довіряють – 67%, не знають її – 12%. Колишніх міністрів Іллю Ємця та Зоряну Скалецьку не знають майже половина опитаних. Довіряють їм близько 8-10%, не довіряють – близько третини. 

• Дитячому лікарю, телеведучому Євгену Комаровському довіряють 66%, не довіряють – 20%. Директору інституту серця Борису Тодурову довіряють 32%, не довіряють – 16%, не знають його – 48%. Головному санітарному лікарю Віктору Ляшку довіряють 32%, не довіряють – 39%, не знають його – 20%. Ользі Голубовській (відомий інфекціоніст, доктор медичних наук) довіряють 20%, не довіряють – 11%, не знають її – 64%. Аллі Щербинській (директор центру профілактики та боротьби зі СНІДом) довіряють 11%, не довіряють – 11%, не знають її – 75%. Михайлу Радуцькому (голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я) довіряють 8%, не довіряють – 26%, не знають його – 60%. Ігорю Кузіну (директор Центру громадського здоров’я) довіряють 8%, не довіряють – 12%, не знають його – 77%.

• 70% опитаних вважають реальною загрозу коронавірусу особисто для себе та родини. 35% постійно носять маски, 63% – носять їх лише у місцях великого скупчення людей (транспорт, магазини, ринки тощо). Лише 2% нехтують носінням масок. 

• 50% оцінюючи кризу коронавірусу більше бояться її економічних наслідків (50%). 34% бояться більше самого захворювання, аніж фінансових труднощів. Останніх більше серед старшого населення, жінок, мешканців сіл. 

• Близько 40% опитаних вважають, що успіх у боротьбі з коронавірусом в більшій мірі залежить від Президента та Міністерства охорони здоров’я. 32% вважають, що це залежить від Міністра охорони здоров’я Степанова. 17-18% – покладають надії на Парламент та Уряд, 13% – на Прем’єр-міністра. 

• 79% опитаних підтримують ідею масового тестування населення та обов’язкову ізоляцію виявлених хворих як засію боротьби із коронавірусом. Протилежної думки – 17%. В ефективність такого заходу вірять 73%, не вірять – 19%. 

• Основними джерелами з яких респонденти отримують інформацію про коронавірус є національне телебачення (особливо серед старших) та Інтернет-сайти (особливо серед молоді) - по 56% від усіх респондентів. Ще близько чверті отримують інформацію з Facebook або від родичів знайомих, по 10-11% з Youtube, Instagram, радіо, по 8-9% з преси та груп у вайбері і телеграмі (Коронавірус-інфо), і 6% - з офіційного сайту Міністерства охорони здоров‘я.

Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,8%. Терміни проведення: 27 листопада – 1 грудня 2020 р.

•    За результатами опитування Соціологічної групи Рейтинг, проведеного 28-30 листопада 2020 року, 59% часто слідкують за новинами про коронавірус, 21% роблять це інколи, 11% – рідко. 8% взагалі не цікавляться такими новинами. Частіше відслідковують новини про коронавірус люди старшого віку та жінки.

•    45% опитаних вважають оптимальними заходи, запроваджені владою щодо боротьби із коронавірусом. 30% вважають їх надто м’якими, 11% – навпаки надто жорсткими. За два тижні дещо зросла кількість тих, хто вважає дії влади надто м’якими.

•    36% оцінили свій емоційний стан за останній тиждень як спокійний, 33% – як напружений. За останні два тижні показники напруженості дещо зросли. Вищий рівень тривожності фіксується серед жінок, старших людей, а також тих, хто частіше відслідковують новини про коронавірус.
•    34% опитаних задоволені діяльністю Президента Зеленського у боротьбі з епідемією коронавірусу, 62% – не задоволені. Діяльністю Міністерства охорони здоров’я у боротьбі з епідемією задоволені 28%, не задоволені – 68%. Роботою Міністерства внутрішніх справ задоволені 28%, не задоволені – 60%, не змогли оцінити – 12%. Найбільше серед органів центральної влади опитані не задоволені роботою Кабінету міністрів (72%) та Верховної ради (78%).

•    Протягом останніх двох тижнів рівень підтримки «карантину вихідного дня» зменшився з 49 до 44% (кількість противників зросла з 49 до 54%). Лише 34% очікують, що внаслідок його запровадження поширення коронавірусу зменшиться, натомість 64% – не погоджуються з цим.

•    Водночас, підтримка запровадження «жорсткого карантину» (локдауну) зросла з 36 до 42%. (кількість противників зменшилась з 61 до 55%). Аналогічно, зросла кількість респондентів (з 55 до 58%), які вважають, що поширення коронавірусу внаслідок локдауну зменшиться. При цьому, 58% підтримують введення локдауну на новорічні свята (40% - проти цього).

•    75% опитаних підтримують введення штрафів за перебування у громадських місцях і транспорті без масок, 25% - проти цього. За останні два тижні ставлення українців до запровадження штрафів за перебування у громадських місцях і транспорті без масок на змінилась.
 
•    60% підтримують введення штрафів за для закладів, які працюють всупереч «карантину вихідного дня», 37% - не підтримують.

•    55% готові особисто зробити щеплення від коронавірусу, якщо вакцина буде безкоштовною (40% - не готові). Водночас, якщо вакцина буде платною, охочих зробити щеплення менше – 35%, а 57% не будуть робити її у такому випадку. Прихильників безкоштовного вакцинування від коронавірусу більше серед осіб старшого віку, мешканців сіл, а платного – серед молоді і жителів Києва.

•    Рейтинг довіри до політиків очолює Володимир Зеленський, якому довіряють 44% опитаних, 53% – не довіряють. Віталію Кличку довіряють 33%, Володимиру Гройсману – 31%.

•    Дмитру Разумкову довіряють 27%, Юлії Тимошенко – 26%. Юрію Бойку – 24%. Петру Порошенку  – 23%. Арсену Авакову – 22%.

•    Арсенію Яценюку довіряють 15%, Денису Шмигалю – 15%, Андрію Єрмаку – 9%. 

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing -телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,0%. Терміни проведення: 28-30 листопада 2020 р.

Агрегований рейтинг партій на місцевих виборах - сума результатів партій на виборах в обласні ради, у Києві – в міську раду, в Донецькій та Луганській областях – в районні ради.
Джерело: дані територіальних виборчих комісій та моніторингові опитувань Соціологічної групи «Рейтинг» (вересень-жовтень 2020)


•    Аналіз результатів місцевих виборів продемонстрував, що активність виборців у західних регіонах була вищою, аніж у південно-східних. Наприклад, якщо у Тернопільській та Львівській областях активність виборців 25 жовтня становила близько 44%, то у південно-східних прийшли на вибори лише близько третини. В результаті питома вага західних областей у загальному масиві виборців зросла з 27 до 31%.

•    Згідно агрегованого рейтингу партій на місцевих виборах умовний 5% бар’єр подолали «Слуга народу» (14,5%), «Європейська солідарність» (13,7%), «Опозиційна платформа – За життя» (12,5%), «За майбутнє» (8,6%) та «Батьківщина» (8,5%).  Відсотки розраховані від загальної кількості голосів виборців, які підтримали партії.

•    «Наш край» загалом підтримали 3,9%, ВО «Свобода» – 3,3%, Радикальну партію Ляшка – 2,4%, партію «Сила і честь» – 2,4%, партію «Пропозиція» – 2,2%, «УДАР Віталія Кличка» – 2,0%, «Голос» – 1,7%, партію Шарія – 1,4%, «Перемога Пальчевського» – 0,8%.

•    Сумарний рейтинг інших (переважно місцевих) партій становить близько 22%.

•    Сукупна підтримка п’яти парламентських партій на цих виборах становила 51% (на виборах до Верховної ради 2019 року вони отримали 78%). При цьому, в областях, де не були представлені потужні місцеві партії, парламентські партії отримали значно більшу підтримку на місцевих виборах.

•    Порівняльний аналіз результатів опитувань групи Рейтинг з результатами виборів засвідчив досить високу точність прогнозів (середнє відхилення по результатам партій становить 0,7%), а незначні відхилення пояснюються: зміщенням реальної явки у бік західних областей та відносно низькою питомою вагою молоді у структурі тих, хто реально голосував на виборах 25 жовтня.

•    Партія «Слуга народу» зайняла лідерські позиції (1-3 місця) у Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Київській, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій та Чернігівській областях.

•    «Опозиційна платформа – За життя» отримала високі результати в регіонах Півдня та Сходу, а також у Сумській області.

•    «Європейська солідарність» зайняла вищі сходинки рейтингу в регіонах Галичини, Житомирській, Київській, Рівненській, Чернівецькій областях та Києві.

•    Партія «За майбутнє» зафіксувала лідерські позиції на Волині, а також в Івано-Франківській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській та Полтавській областях.

•    «Батьківщина» отримала високі результати в Кіровоградській, Івано-Франківській, на Закарпатті, Полтавській та Чернівецькій областях.

•    Партія «Наш край» зайняла високі позиції в Луганській, Житомирській, Чернігівській та Миколаївській областях, ВО «Свобода» – в Івано-Франківській та Тернопільській, Радикальна партія Ляшка –  Чернігівській, «УДАР» – у Києві, «Пропозиція» – у Дніпропетровській.

•    Місцеві партії стали переможцями у Вінницькій («Українська стратегія Гройсмана»), Закарпатській («Рідне Закарпаття»), Полтавській («Довіра»), Харківській («Блок Кернеса – Успішний Харків!»), Хмельницькій («Команда Симчишина»), Черкаській (ВО «Черкащани») та Чернігівській («Рідний дім») областях. Також на лідерських позиціях – у Херсонській («Нам тут жити!»), Хмельницькій («За конкретні справи») та Чернівецькій («Єдина Альтернатива») областях.

•    За результатами опитування Соціологічної групи Рейтинг, проведеного 15-17 листопада 2020 року, 62% часто слідкують за новинами про коронавірус, 20% роблять це інколи, 11% – рідко. 7% взагалі не цікавляться такими новинами. Частіше відслідковують новини про коронавірус люди старшого віку та жінки.

•    48% опитаних вважають оптимальними заходи, запроваджені владою щодо боротьби із коронавірусом. 24% вважають їх надто м’якими, 11% – навпаки надто жорсткими.

•    Майже 70% опитаних дуже хвилюються через те, що хтось з їхніх близьких захворіє коронавірусом. Водночас, про своє власне здоров’я хвилюються майже двічі менше. З березня дещо зросла кількість тих, хто дуже хвилюється через можливе захворювання. Більше таких серед мешканців сіл, людей старшого віку і жінок.

•    41% оцінили свій емоційний стан за останній тиждень як спокійний, 29% – як напружений. Порівняно з березнем показники напруженості дещо зросли. Вищий рівень тривожності фіксується серед жінок, старших людей, а також тих, хто частіше відслідковують новини про коронавірус і бояться захворіти.

•    35% опитаних задоволені діяльністю Президента Зеленського у боротьбі з епідемією коронавірусу, 60% – не задоволені. Діяльністю Голови Верховної Ради Разумкова задоволені 33%, не задоволені – 48%, не змогли оцінити – 18%. Роботою Прем’єр-міністра Шмигаля задоволені 23%, не задоволені – 60%, не змогли оцінити – 18%. Найбільше серед органів центральної влади опитані не задоволені роботою Кабінету міністрів (67%) та Верховної ради (72%). Діяльністю Міністра охорони здоров’я Степанова задоволені 32%, 55% – не задоволені, Діяльністю поліції задоволені 36%, 51% – не задоволені.

•    75% опитаних підтримують введення штрафів за перебування у громадських місцях і транспорті без масок, 24% - проти цього. Частіше штрафи підтримують жінки і старші люди, найвища підтримка у Києві, найменше – на Півдні.

•    83% опитаних вважають, що часто одягають захисну маску, 14% – інколи або рідко, 3% – майже ніколи. 70% часто дезінфікують руки, 23% – інколи або рідко, 6% – майже ніколи. Лише 14% часто використовують захисні рукавиці, 33% – інколи або рідко, 53% – майже ніколи. Порівняно з березнем, часте користування масками значно зросло (з 58 до 83%), а захисними рукавицями – суттєво знизилося (з 38 до 14%).

•    85% знають про те, що Уряд запровадив «карантин вихідного дня», 15% – щось чули або взагалі чують вперше про це.

•    Ставлення до введення «карантину вихідного дня» полярне: половина опитаних підтримують, стільки ж проти. Водночас, лише 35% очікують, що внаслідок його запровадження поширення коронавірусу зменшиться, натомість 62% – не погоджуються з цим.

•    Натомість, 61% вважають недоцільним запровадження «жорсткого карантину» (локдауну), (36% підтримують). При цьому, його ефективність оцінюють значно вище, ніж «карантину вихідного дня»: 55% вважають, що поширення коронавірусу внаслідок локдауну зменшиться, 42% – мають протилежну думку.

•    Абсолютна більшість опитаних вважають потрібним першочергово направити кошти зі спеціального фонду боротьби з коронавірусом на закупівлю засобів захисту для лікарів, облаштування лікарняних ліжок медичним киснем, закупівлю ліків і обладнання для лікарень, доплати лікарям і залученим особам до боротьби з коронавірусом, збільшення тестування на коронавірус.

•    Виділення коштів фонду на будівництво мобільних госпіталів вважають потрібним 81%, (15% не потрібним), компенсації підприємцям за вимушений простій через карантинні обмеження – 81% (17% не потрібним).

•    Найменше опитані підтримують використання коштів спеціального фонду боротьби з коронавірусом на будівництво доріг (тут думки розділились: 48% підтримують виділення коштів на це з фонду, а 50% – не підтримують). 

•    Рейтинг довіри до політиків очолює Володимир Зеленський, якому довіряють 46% опитаних, 51% - не довіряють.

•    Дмитру Разумкову довіряють 32% і 36% - не довіряють, ще 26% не знають його. Юлії Тимошенко довіряють 25%, 72% - не довіряють. Юрію Бойку довіряють 24%, 52% - не довіряють. Петру Порошенку  довіряють 23%, 74% - не довіряють. Арсену Авакову довіряють 22%, 67% - не довіряють.

•    Денису Шмигалю довіряють 18%, 54% - не довіряють, майже чверть не чули про такого. Максиму Степанову довіряють 19%, 36% - не довіряють (41% не знають такого), Андрію Єрмаку довіряють 12%, 43% - не довіряють (40% не знають такого), Ірині Венедиктовій довіряють 9%, не довіряють – 38% (майже 50% не чули про неї).

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 3000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing -телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 1,8%. Терміни проведення: 15-17 листопада 2020 р.

Выборочная совокупность: 3000 респондентов