Новини та прес-релізи

•    Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 8-20 липня 2020 року серед мешканців Чернігівської області, продемонстрували, що респонденти краще оцінюють місцевий стан справ, аніж загальну ситуацію в області, чи країні. Так, лише 16% вважають, що країна рухається у правильному напрямку, 65% – протилежної думки. 30% оцінюють стан справ у області як правильний, 46% – як неправильний. Натомість 44% мешканців області вважають, що справи у їхніх населених пунктах йдуть правильно, 43% – протилежної думки. Молодші та більш заможні респонденти частіше дають оптимістичну оцінку на всіх рівнях.

•    Військовий конфлікт на Сході країни (57%) та відсутність роботи, безробіття (44%) очолюють рейтинг проблем загальнодержавного значення серед опитаних. Попри це, респондентів на загальнодержавному рівні хвилюють низький рівень зарплат та пенсій (31%),  неможливість отримати якісне медичне обслуговування (25%), епідемія коронавірусу (22%), хабарництво і корупція у владі (18%). Особисто для себе опитані вважають найбільшою проблемою низький рівень зарплат та пенсій (41%). Війна на Сході особисто турбує 35%, відсутність роботи – 31%, підвищення тарифів на комунальні послуги – 19%, епідемія коронавірусу – 15%, хабарництво і корупція у владі – 15%, підвищення цін на основні товари – 13%.

•    Серед регіональних проблем мешканці округу найбільше хвилюються проблеми з працевлаштуванням (50%) та неякісним медичним обслуговуванням (44%). Бідність турбує 33%, занепад промисловості – 31%, вимирання сіл – 28%, занепад сільського господарства – 25%, поганий стан доріг – 24%, розкрадання земель – 22%, наркоманія, алкоголізм – 20%.

•    Роботою міських та сільських місцевих голів задоволені дві третини опитаних, не задоволені –  третина. Більше 60% не змогли оцінити роботу голів Чернігівської обласної державної адміністрації та Чернігівської обласної ради. 13-18% опитаних висловила задоволеність їхньою діяльністю, 18-20% – не задоволені.

•    32% опитаних задоволені діяльністю Президента Зеленського, 49% – не задоволені. Діяльністю Прем’єр-міністра Д.Шмигаля не задоволені – 48%, задоволені – 10%, не змогли оцінити – 42%. Роботою Верховної Ради не задоволені – 76%, задоволені – лише 8%.

•    Серед місцевих політиків найкраще ставлення до міського голови Чернігова В.Атрошенка (48% – позитивне, 18% – нейтральне, 4% – негативне, 30% – його не знають). До В.Дубіля  позитивно ставляться 16%, нейтрально – 17%, негативно – 10%, не знають його – 57%. До В.Куліча  позитивно ставляться 10%, нейтрально – 14%, негативно – 8%, не знають його – 68%. Інших політиків не знають більше 70% опитаних.

•    У рейтингу політичних сил на виборах до обласної ради лідером є партія «Слуга народу», за яку готові проголосувати 21,0% тих, хто визначився і має намір прийти на вибори. Партію «Рідний дім» підтримують 18,7%, партію «Батьківщина» – 16,5%, Радикальну партію – 12,9%, партію «Європейська солідарність» – 6,3%, партію «Опозиційна платформа – За життя» – 6,2%, партію «Наш край» – 4,4%,  партію «Сила і честь» – 3,1%. Рейтинг інших політичних сил – нижче 3%. Тих, хто не визначився, – близько 20%.

•    У рейтингу політичних сил на виборах до Чернігівської міської ради лідером є партія «Рідний дім», яку готові підтримати 46,6% тих, хто визначився і має намір прийти на вибори. Партію «Слуга народу» підтримують 9,9%, партію «Опозиційна платформа – За життя» – 9,8%, партію «Батьківщина» – 8,2%, партію «Європейська солідарність» – 5,8%, Радикальну партію – 5,5%. Рейтинг інших політичних сил – нижче 3%. Тих, хто не визначився, – близько 17%.

•    Серед кандидатів на міського голову Чернігова однозначним лідером є Владислав Атрошенко, якого підтримують 88% тих, хто визначився і взяв би участь голосуванні. Рейтинг інших кандидатів значно нижчий. Так, В.Антошина підтримали б 2,0% опитаних, Ю.Власенка – 1,9%, О.Семінського – 1,6%, А.Полякова та О.Соколова – по 1,0%. Тих, хто не визначився, – близько 10%.


Аудиторія: мешканці Чернігівської області від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю. Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,8%. Терміни проведення: 8-20 липня 2020 р.

•    Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 16-17 липня 2020 року продемонстрували, що активно слідкують за політичними подіями в Україні 55% опитаних. 25% роблять це інколи, 14% – рідко, 6% – взагалі не цікавляться політикою. При цьому чим старші респонденти, тим частіше вони слідкують за політичними подіями. У порівнянні з квітнем ц.р. кількість тих, хто цікавиться новинами вітчизняної політики, зросла.

•    Майже 30% опитаних вважають, що діючий парламент є більш ефективним, ніж попередній склад Верховної Ради, водночас чверть – протилежної думки і вважають попередній парламент ефективнішим. При цьому, майже половина притримуються думки, що між ними немає особливої різниці. Найкраще оцінюють ефективність роботу Верховної Ради цього скликання молодь та виборці партії «Слуга народу». Найгірше – виборці «Європейської солідарності», більшість яких вважають попередній парламент ефективнішим.

•    Серед очільників держави опитані відносно краще оцінюють роботу Президента Зеленського (37% опитаних задоволені діяльністю Глави держави, 59% – дають протилежні оцінки). Роботою голови Верховної Ради Разумкова задоволені 25%, не задоволені – 57%. Діяльністю Прем’єр-міністра Шмигаля задоволені лише 16%, не задоволені – 65% опитаних.

•    Серед парламентських фракцій відносно кращі оцінки отримала фракція партії «Слуга народу» (рівень задоволеності серед усіх – 32%, серед виборців партії – 90%). Діяльністю фракцій партій «Опозиційна платформа – За життя», «Європейська солідарність» та «Батьківщина» задоволені приблизно чверть опитаних, не задоволені – близько 70%. Діяльністю фракції партії «Голос» задоволені 17%, не задоволені – 73% респондентів. Показовим є віковий розподіл оцінок фракцій – молодь відносно більше задоволена діяльністю фракції «Слуга народу», старші – фракцій партій «Опозиційна платформа – За життя», «Європейська солідарність» та «Батьківщина».

•    Повернення до Кримінального кодексі статті про покарання за незаконне збагачення та введення кримінальної відповідальності депутатів за «кнопкодавство» – рішення парламенту, які найбільш позитивно оцінювалися опитаними (близько 90%).

•    Також значну підтримку (від 60% до 80%) мають такі втілені ініціативи як скасування депутатської недоторканності, надання добровольцям статусу учасника війни, кредитування підприємців за низькими ставками - 5%, 7% та 9%, повернення у правове поле видобутку бурштину, збільшення лімітів доходу для фізичних осіб-підприємців, ухвалення закону про імпічмент Президента, запровадження жорстких правил перевезення дітей в автомобілі лише у дитячих кріслах, обмеження на вивід грошей до офшорів, спрощення вступу до українських вузів дітей з окупованих територій. Попри це, останні три ініціативи мають і значну кількість противників (близько 20%).

•    Важливо, що більшість зазначених вище рішень Верховної Ради знаходять рівномірну підтримку серед прихильників різних політичних сил. Проте, є і такі, які викликають спротив, наприклад, рішення про спрощення вступу до українських вузів дітей з окупованих територій має підтримку серед більшості виборців усіх парламентських партій, крім «Європейської солідарності», половина з яких виступає проти. Аналогічно, рішення про надання добровольцям статусу учасника війни підтримують понад 80% прихильників різних політичних сил, окрім «Опозиційної платформи – За життя», де підтримка становить 56%.

•    Запровадження грошової винагороди для викривачів корупціонерів, введення заборони повертати власникам збанкрутілі банки, у т.ч. Приватбанк та демонополізацю спиртової галузі підтримують близько 50% опитаних. Скасування мажоритарної системи виборів підтримали 40%, не підтримали 19%, третина оцінила нейтрально.

•    Натомість легалізація грального бізнесу та запровадження ринку землі були переважно негативно сприйняті опитаними. Не підтримують ці рішення Верховної Ради близько 60% опитаних, підтримують – біля чверті. Відносно більше тих, хто підтримує останні два рішення парламенту, серед молоді та симпатиків партій «Слуга народу», «Європейська солідарність» та «Голос».

•    У рейтингу політичних сил на виборах до Верховної Ради лідером є партія «Слуга народу» за яку готові проголосувати 27,9% тих, хто визначився і має намір прийти на вибори. Партію «Опозиційна платформа – За життя» підтримують 18,0%, партію «Європейська солідарність» – 14,7%, партію «Батьківщина» – 11,4%, Радикальну партію Ляшка – 5,2%, партію «Сила і честь» – 4,3%, партію Шарія – 3,4%, партію «Українська стратегія Гройсмана» – 3,3%, партію ВО «Свобода» – 3,2%, партію « Голос» – 3,1%. Рейтинг інших політичних сил – нижче 2%.


Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод опитування: CATI (computer-assisted telephone interviews -телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,2%. Терміни проведення: 16-17 липня 2020 р.

•    Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 4-11 липня 2020 року серед мешканців одномандатного виборчого округу №208, продемонстрували, що респонденти краще оцінюють місцевий стан справ, аніж загальну ситуацію в області, чи країні. Так, лише 16% вважають, що країна рухається у правильному напрямку, 65% – протилежної думки. 25% оцінюють стан справ у області як правильний, 52% – як неправильний. Натомість 36% мешканців округу вважають, що справи у їхніх населених пунктах йдуть правильно, 50% – протилежної думки. Молодші та більш заможні респонденти дають більш оптимістичну оцінку на всіх рівнях.

•    Військовий конфлікт на Сході країни (59%) та відсутність роботи, безробіття (50%) очолюють рейтинг проблем загальнодержавного значення серед опитаних. Попри це, респондентів на загальнодержавному рівні хвилюють епідемія коронавірусу COVID-2019 (30%), низький рівень зарплат та пенсій (23%), хабарництво і корупція у владі (23%), неможливість отримати якісне медичне обслуговування (21%). Особисто для себе опитані вважають найбільшою проблемою низький рівень зарплат та пенсій (40%). Відсутність роботи особисто турбує 35%, війна на Сході – 29%, неякісна медицина – 22%, епідемія коронавірусу COVID-2019 – 17%, підвищення тарифів на комунальні послуги – 16%, хабарництво і корупція у владі та підвищення цін на основні товари – по 14%.

•    Серед місцевих проблем мешканці округу найбільше хвилюються через відсутність роботи (51%) та низький рівень зарплат в регіоні (40%). Неякісне медичне обслуговування турбує 33%, поганий стан доріг – 28%, бідність – 26%, вимирання сіл – 24%, розкрадання земель – 20%, занепад промисловості – 17%, наркоманія, алкоголізм та занепад сільського господарства – по 14%.

•    Близько 40% не змогли оцінити роботу Чернігівської обласної державної адміністрації та Чернігівської обласної ради. Третина опитаних висловила задоволеність їхньою діяльністю, стільки ж – не задоволені.

•    44% опитаних задоволені діяльністю Президента Зеленського, 45% – не задоволені. Діяльністю Прем’єр-міністра Д.Шмигаля не задоволені – 43%, задоволені – 17%, не змогли оцінити – 42%. Роботою Верховної Ради не задоволені – 75%, задоволені – лише 13%.

•    Серед основних сфер життя респонденти відносно краще оцінили роботу освітніх закладів (шкіл та дитсадків) – близько 50% задоволені їхньою роботою, близько третини – не задоволені. Станом екології задоволені 40%, не задоволені – 56%, безпечністю життя та боротьбою зі злочинністю задоволені 37%, не задоволені – 55%, розвитком сільського господарства задоволені 32%, не задоволені – 63%, соціальним захистом населення задоволені – 29%, не задоволені – 59%, підтримкою молодих сімей задоволені 23%, не задоволені – 58%, боротьбою з корупцією на місцевому рівні задоволені лише 13%, не задоволені – 64%. Найбільше невдоволення мешканці округу висловили щодо стану доріг (не задоволені – 73%, задоволені – 26%), медицини (76% та 20% відповідно), та створенням нових робочих місць (85% та 10%).

•    Якістю електропостачання задоволені 82%, не задоволені – 17%, газопостачанням – 64% та 28% відповідно. Якістю питної води задоволені 62%, не задоволені – 36%.

•    Серед місцевих політиків найкраще ставлення у респондентів до О.Ляшка (49% – позитивне, 23% – нейтральне, 27% – негативне). До А.Богдана  позитивно ставляться 6%, нейтрально – 26%, негативно – 19%, не знають його – 50%. Інших політиків не знають більше 75% опитаних.

•    У рейтингу політичних сил на виборах до Верховної ради лідером є Радикальна партія Олега Ляшка, за яку готові проголосувати 27,6% тих, хто визначився і має намір прийти на вибори. Партію «Слуга народу» підтримують 19,0%, партію «Батьківщина» – 16,0%, партію «Опозиційна платформа – За життя» – 8,4%, партію «Європейська солідарність» – 6,5%,  партію «Сила і честь» – 4,6%, партію «Наш край» – 4,0%, партію «Рідний дім» – 3,2%.Рейтинг інших політичних сил – нижче 3%. Тих, хто не визначився, – близько 25%.

•    Серед кандидатів на проміжних виборах народного депутата у виборчому окрузі  лідером є Олег Ляшко, якого підтримують 65,1% тих, хто визначився і взяв би участь голосуванні. Рейтинг інших кандидатів значно нижчий. Так, А.Панченка підтримали б 9,3% опитаних, А.Усенка – 5,9%, А.Богдана – 4,5%, В.Ткаченка – 4,5%, А.Гунька – 1,1%. Тих, хто не визначився, – 26-27%.

•    55% опитаних вважають, що Верховна рада повинна складатися з досвідчених депутатів, 25% переконані, що народними депутатами повинні ставати т.зв «нові обличчя».  20% не визначилися із відповіддю.

•    62% зазначили, що обираючи народного депутата вони б скоріше проголосували за кандидата, який більше уваги приділяє вирішенню господарських справ безпосередньо в окрузі. Лише 19% підтримали б кандидата, що приділяв би більше уваги вирішенню державних справ.

•    61% готові підтримати кандидата, що вже має досвід роботи в політиці, лише 16% мають намір підтримати кандидата без такого досвіду.

•    37% могли б проголосувати за кандидата, що підтримує курс президента Зеленського, 26% – за опозиціонера, для 37% ці фактори не є значимими. 36% підтримали б кандидата, представника конкретної партії, 21% – кандидата самовисуванця, для 47% ці фактори є незначимими.



Аудиторія: мешканці одномандатного виборчого округу №208 (Чернігівська область)  від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком та статтю. Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Метод опитування: особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,8%.  Терміни проведення дослідження: 4-11 липня 2020 р.

•    Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 4-12 липня 2020 року серед мешканців Харківської області, продемонстрували, що респонденти краще оцінюють місцевий стан справ, аніж загальну ситуацію в області, чи країні. Так, лише 14% вважають, що країна рухається у правильному напрямку, 72% – протилежної думки. 31% оцінюють стан справ у області як правильний, 45% – як неправильний. Натомість 51% мешканців області вважають, що справи у їхніх населених пунктах йдуть правильно, 39% – протилежної думки. Молодші та більш заможні респонденти дають більш оптимістичну оцінку на всіх рівнях.

•    Військовий конфлікт на Сході країни (53%) очолює рейтинг проблем загальнодержавного значення серед опитаних. Попри це, респондентів на загальнодержавному рівні хвилюють відсутність роботи, безробіття (39%), неможливість отримати якісне медичне обслуговування (36%), низький рівень зарплат і пенсій (34%), хабарництво і корупція в суді (31%). Особисто для себе опитані вважають найбільшою проблемою низький рівень зарплат та пенсій (50%). Неякісна медицина, підвищення тарифів турбують кожного третього. Безробіття, війна на Сході, підвищення цін на основні товари, інфляція  – кожного четвертого, хабарництво і корупція у владі – кожного п’ятого.

•    Серед місцевих політиків найкраще ставлення у респондентів до Г.Кернеса (60% – позитивне, 26% – нейтральне, 13% – негативне), Ю.Світличної (44% – позитивне, 26% – нейтральне, 14% – негативне) та О.Фельдмана (36% – позитивне, 37% – нейтральне, 15% – негативне). До О.Кучера позитивно ставляться 6%, нейтрально – 26%, негативно – 14%, не знають його – 54%. Інших політиків не знають більше 75% опитаних.

•    59% опитаних не задоволені діяльністю Президента Зеленського, 28% – задоволені. Діяльністю Прем’єр-міністра Д.Шмигаля не задоволені – 61%, задоволені – 7%, не змогли оцінити – 32%. Роботою Верховної Ради не задоволені – 78%, задоволені – лише 8%.

•    У рейтингу політичних сил на виборах до обласної ради лідерами є партія Блок Кернеса «Успішний Харків», за яку готові проголосувати 30,1% тих, хто визначився і має намір прийти на вибори, та «Опозиційна платформа – За життя» – 22,9% таких респондентів. Партію «Слуга народу» підтримують 12,7%, блок Світличної «РАЗОМ!» – 11,5%, партію «Європейська солідарність» – 5,9%, партію Шарія – 4,7%, партію «Батьківщина» – 3,2%. Рейтинг інших сил – нижче 3%. Тих, хто не визначився, – близько 10%.

•    Моделювання виборів голови обласної державної адміністрації показало, що 53,5%, тих, хто взяв би участь у таких виборах та визначився у своїх вподобаннях, підтримали б Ю.Світличну. За О.Фельдмана проголосували б 23,1%, О.Кучера – 5,7%, С.Чернова – 3,1%. Рейтинг інших – менше 1%. Тих, хто не визначився, – близько 18%.


Аудиторія: мешканці Харківської області  від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком та статтю. Вибіркова сукупність: 1600 респондентів. Метод опитування: особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,4%. Терміни проведення дослідження: 4-12 липня 2020 р.

•    Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 20 червня –  4 липня 2020 року серед мешканців Дніпра, продемонстрували, що 34% опитаних задоволені діяльність Президента В.Зеленського, 52% – висловили протилежні міркування. Роботою Прем’єр-міністра Д.Шмигаля задоволені лише 9%, не задоволені – 57%, не змогли оцінити – 35%. Народними депутатами задоволені – 7%, не задоволені – 77%.

•    Майже половина опитаних не змогли дати оцінок роботі головам обласної ради та облдержадміністрації. Більше третини висловили незадоволення їхньою роботою, 13-15% – дають їм позитивні оцінки.

•    51% задоволені роботою міського голови Дніпра Б.Філатова, 34% – не задоволені. Оцінки щодо міської ради дещо гірші: 28% – задоволені, 43% – не задоволені, 29% – не змогли оцінити.

•    Серед міських сфер жителі Дніпра відносно краще оцінюють роботу громадського транспорту (43% – задоволені, 42% – не задоволені) та освітніх закладів (30% – задоволені, 32% – не задоволені, 38% – не змогли оцінити). Стосовно інших сфер містяни давали переважно негативні відгуки. Так, роботою комунальних підприємств задоволені 29%, не задоволені – 58%, поліцією – 28% та 50% відповідно, службами соціального захисту – 22% та 40% (38% не змогли оцінити). Найбільше невдоволені містяни роботою медичних закладів: 18% – задоволені та 68% – не задоволені.

•    У рейтингу політичних сил на виборах до міської ради лідерами є партія «Слуга народу» та «Опозиційна платформа – За життя». За партію влади готові віддати голоси 24,3% тих, хто визначився і має намір прийти на вибори, за опозиційну силу – 22,4% таких респондентів. Партію «Пропозиція» підтримують 15,9%, партію «Громадська сила» – 7,4%, партію «Європейська солідарність» – 6,4%, партію Шарія – 5,3%, партію «Батьківщина» – 4,5%. Рейтинг інших сил – нижче 3%. Тих, хто не визначився, – 16-17%. 

•    Серед кандидатів на мера лідером у рейтингу є Борис Філатов, якого готові підтримати 42,6% тих, хто визначився та має намір взяти участь у виборах. Рейтинг інших кандидатів значно нижчий. Так, за О.Вілкула могли б проголосувати 13,3%, М.Бужанського – 13,2%, З.Краснова – 12,8%, Г.Гуфмана – 7,5%, І.Куліченка – 5,0% виборців. Рейтинг інших кандидатів – менше 3%. Тих, хто не визначився, – близько 11%.


Аудиторія: мешканці м.Дніпра від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком та статтю. Вибіркова сукупність: 1006 респондентів. Метод опитування: особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 3,1%.  Терміни проведення дослідження: 20 червня – 4 липня 2020 р.

•    Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 6-22 червня 2020 року серед мешканців Львівської області, продемонстрували, що респонденти краще оцінюють місцевий стан справ, аніж загальну ситуацію в області, чи країні. Так, лише 14% вважають, що країна рухається у правильному напрямку, 71% – протилежної думки. 24% оцінюють стан справ у області як правильний, 55% – як неправильний. Натомість 40% мешканців області вважають, що справи у їхніх населених пунктах йдуть правильно, 46% – протилежної думки.

•    Військовий конфлікт на сході країни (59%) та відсутність роботи, безробіття (47%)  очолюють рейтинг проблем загальнодержавного значення серед опитаних. Хоча близько 30% також називали проблемами низький дохід, корупцію та епідемію коронавірусу. Особисто для себе опитані вважають проблемами разом з військовим конфліктом (35%) та безробіттям (30%) також низький рівень зарплат та пенсій (37%). Неякісна медицина, корупція та епідемія турбують кожного п’ятого. Безробіття та низький дохід як проблеми гостріше відчуваються для жителів менших населених пунктів.

•    Серед найактуальніших проблем саме свого регіону опитані найчастіше називали проблеми з працевлаштуванням (43%) і неякісне медичне обслуговування (37%). Третина визначила як проблеми поганий стан доріг, бідність, ще чверть – занепад промисловості, алкоголізм, розкрадання земель, кожен п’ятий – занепад сільського господарства.

•    Серед національних політиків жоден не має позитивного балансу довіри. Відносно більше мешканці області довіряють П.Порошенку: 37% – довіряють, 54% – не довіряють. 32% довіряють А.Гриценку, 46% - не довіряють. В.Зеленському довіряють 29% і 59% відповідно, майже стільки ж довіряють С.Вакарчуку – 28%  та 51%. О.Тягнибоку довіряють 19% і 66%. Лише 19% довіряють І.Смешку, водночас ще 24% його не знають та 42% - йому не довіряють. Найбільше не довіряють опитані Ю.Тимошенко (16% - довіряють, 75% - ні); О.Ляшку (18% та 71% відповідно), та Ю.Бойку (5% та 69% , не знають його – 17%). У динаміці дещо зросла довіра до П.Порошенка, до інших суттєво не змінилась.

•    Лідером у рейтингу політичних сил до Верховної Ради є партія «Європейська солідарність», яку готові підтримати 29,2% тих, хто визначився і має намір взяти участь у виборах. 17,1% могли б проголосувати за партію «Слуга народу». Також 9,2% підтримали б партію «Батьківщина» та 9,1% - «Голос». Ще 7,2% підтримали б партію «Громадянська позиція», 6,0% – партію «Свобода», 4,4% партію «Сила і честь», 3,8% – за партію «Самопоміч», 3,4% – за Радикальну партію Ляшка. Рейтинг інших політичних сил – менше 3%. Тих, хто не визначився – близько 16%.

•    У рейтингу до Львівської обласної ради так само лідирує партія «Європейська солідарність», яку готові підтримати 26,7% тих, хто визначився і має намір взяти участь у виборах. 13,1% могли б проголосувати  за партію «Слуга народу». Також 9,2% підтримали б партію «Голос», 8,9% - партію «Батьківщина». Водночас 8,2% проголосували б на місцевих виборах за партію «Самопоміч», 7,8% – за партію «Свобода», 7,6% – за партію «Громадянська позиція». За Радикальну партію Ляшка проголосували б 3,5%, партію «Сила і честь» - 3,2%. Рейтинг інших політичних сил – менше 3%. Близько 17% не визначились з вибором.


Аудиторія: мешканці населення Львівської області віком від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод опитування: особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%.  Терміни проведення дослідження: 6-22 червня 2020 р.

•    За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 24-28 червня 2020 року, 22% опитаних оцінюють напрям руху країни як правильний, 63% – як неправильний, ще 15% не змогли відповісти. За останній місяць спостерігається падіння позитивних оцінок стану справ у країні з 32 до 22%.

•    Дві третини опитаних відмітили погіршення економічного становища України за останні півроку, майже чверть вважають, що воно не змінилося, 9% - покращилося. Про погіршення економічного становища власної сім’ї зазначила половина опитаних, майже 40% говорили про відсутність змін, 9% – побачили покращення. В найближчі півроку близько 40% очікують погіршення економічного становища країни, 31% - відсутності змін, 17% - покращення.

•    53% вважають, що економічна криза восени цього року може відбутися через некомпетентність влади. 32% вважають, що причиною може стати коронавірус, лише 6% вважають, що може стати війна на Донбасі.

•    Серед емоцій, які найкраще відображають стан, найбільшими виявилися розчарування (41%) і надія (30%). Далі йдуть – сум (15%), страх, злість, розгубленість, зацікавлення (по 11%), радість і байдужість (по 9%), здивування (7%).

•    Діяльністю Президента Зеленського задоволені 36%, не задоволені – 52%. Роботою Голови Верховної ради України Разумкова задоволені 21%, не задоволені – 51%, не змогли оцінити його роботу 28%. Роботою Парламенту і Уряду задоволені значно менше. Лише 9% позитивно оцінили діяльність Верховної ради, 76% – негативно. 9% висловили задоволеність діяльністю очільника Уряду Шмигаля (56% – невдоволені, 36% – не змогли оцінити). Лише 8% задоволені роботою Кабміну, 71% – не задоволені, кожен п’ятий не відповів на це питання.

•    Парламентський рейтинг очолює партія «Слуга народу», яку готові підтримати 29,3% серед тих, хто буде голосувати та визначився із вибором. За партію «Опозиційна платформа – За життя» – 15,3%, «Європейська солідарність» – 13,6%, «Батьківщина» – 10,7%. «Сила і честь» та партію Шарія – по 3,7%, Радикальна партія – 3,5%, «Голос» – 3%, «Свобода» – 2,5%, «Українську стратегія» – 2,2%. Близько 20% не визначилися з партійними вподобаннями.

•    Якби найближчим часом відбулися вибори Президента, то 34,6% тих, хто визначився і має намір прийти на вибори, проголосували б за В.Зеленського. 11,4% підтримали б П.Порошенка, 11,2% - Ю.Бойка, 7,2% - Ю.Тимошенко, 6,7% - І.Смешка. Підтримка інших кандидатів нижче 4%. Ще близько 15% - не визначилися.


Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Вибіркова сукупність:  2000 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,2%. Терміни проведення: 24-28 червня 2020 року
 

•    Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 20-28 червня 2020 року серед мешканців Маріуполя, продемонстрували, що жителі міста значно краще оцінюють місцевий стан справ, аніж загальну ситуацію в країні. Так, лише 16% вважають, що країна рухається у правильному напрямку, 63% – протилежної думки. Натомість 53% оцінюють стан справ у місті як правильний, 28% – як неправильний. При цьому за останній рік оцінки стану справ по країні дещо погіршилися, стосовно міста – покращилися.

•    53% опитаних висловили однозначну готовність взяти участь у місцевих виборах, якщо б вони відбулися найближчим часом. Серед політичних сил лідером є партія «Блок Бойченка», за яку б віддали голоси 39,2% тих, хто визначився та має намір голосувати. За партію «Опозиційна платформа – За життя» проголосували б 26,7%, партію «Слуга народу» – 9,7%, партію Шарія – 7,4%, партію «Опозиційний блок» – 5,9%. Рейтинг інших політичних сил – менше 3%. Не визначилися близько 10% опитаних.

•    Серед кандидатів на мера лідером у рейтингу є Вадим Бойченко, якого готові підтримати 77,9% тих, хто визначився та має намір взяти участь у виборах. Рейтинг інших кандидатів значно нижчий. Так, за Ю.Тернавського могли б проголосувати 5,5%, М.Бородіна – 4,7%, Ю.Хотлубея – 3,1%, В.Аброськіна – 2,2%, М.Ткача – 1% виборців. Рейтинг інших кандидатів – менше 1%. Тих, хто не визначився – 12-13%.

•    Оновлення парків та скверів (60%), якість громадського транспорту (51%) – сфери, з якими на думку опитаних пов’язані найбільші успіхи діючого мера. 37% вважають успіхом оновлення тротуарів та прибудинкових територій, 32% – якість доріг, 26% – вирішення проблеми збору та утилізації сміття, 22% – вуличне освітлення.

•    Серед проблем житлово-комунального господарства містян найбільше турбують питання водопостачання (30%), якості обслуговування будинків (28%), міжбудинкових під’їзних доріг (23%), стану ліфтів (20%), електропостачання (19%).

•    Відносна більшість мешканців міста, за умови вибору, хотіли б працювати на державній службі (14%). Кожен десятий має бажання працевлаштуватися у сфері торгівлі, металургії, туризму, будівництва та ремонту, по 5-7% – в сферах громадського харчування, освіти, послуг, медицини, індустрії розваг, IT-сфері, фермерстві. Відносно частіше у сфері державної служби висловлювали бажання отримати роботу молодші респонденти (18-35 років). Також представники цієї категорії частіше обирали такі сфери як громадське харчування, послуг, індустрію розваг та інформаційні технології. Попри це, такі сфери працевлаштування як торгівля, туризм та будівництво і ремонт обирали разом із молоддю і особи середньої вікової категорії.

•    Половина опитаних вважають, що достатнім рівнем місячної зарплати для життя в Маріуполі є більше 15 тисяч гривень. Третина вважають, що достатньо від 10 до 15 тисяч гривень. 16% – не проти отримувати менше 10 тисяч гривень. Останніх більше серед найстарших, бідніших та тих, хто не працює.

•    38% зазначили, що хотіли б займатися підприємництвом. 8% заявили, що вже мають власну справу. Натомість половина опитаних не висловили такого бажання. Останніх найбільше серед найстарших. Натомість серед молодого покоління дві третини готові займатися власним бізнесом.

•    42% особисто, або ж їхні близькі та родичі зверталися до центрів первинної медико-санітарної допомоги (амбулаторії, поліклініки) за останній рік. Серед них найкраще оцінили територіальне розташування медичних закладів. Також добрі оцінки респонденти надали за ставлення медперсоналу до пацієнтів, стан приміщень, компетентність лікарів. Дещо гірше оцінили тривалість очікування лікарів та ефективність лікування.

•    Третина опитаних особисто, або ж їхні близькі та родичі зверталися за останній час до стаціонарних лікарень протягом останнього року. Серед них найкраще ставлення до пацієнтів лікарів. Також добрі оцінки респонденти надали за ставлення молодшого медперсоналу (санітари) до пацієнтів та компетентність лікарів. Дещо гірше оцінили ефективність лікування та стан приміщень.


Аудиторія: мешканці м.Маріуполь від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком та статтю. Вибіркова сукупність: 800 респондентів. Метод опитування: особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 3,5%.  Терміни проведення дослідження: 20-28 червня 2020 р.

•    Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 1-14 червня 2020 року серед мешканців Кіровоградської області, продемонстрували, що респонденти значно краще оцінюють місцевий стан справ, аніж загальну ситуацію в області, чи країні. Так, лише 22% вважають, що країна рухається у правильному напрямку, 59% – протилежної думки. 25% оцінюють стан справ у області як правильний, 51% – як неправильний. Натомість 38% мешканців області вважають, що справи у їхніх населених пунктах йдуть правильно, 48% – протилежної думки. За останні півтора року оцінки стану справ на всіх рівнях дещо покращилися.

•    Серед місцевих політиків найкраще опитані ставляться до С.Ларіна: 25% – позитивно, лише 13% негативно, 25% – нейтрально, 37% – не знають його. До А.Райковича позитивно ставляться 21%, негативно – 10%, нейтрально – 15%, не знають його – 54%. До С.Кузьменка позитивно ставляться 19%, негативно – 8%, нейтрально – 19%, не знають його – 55%. До О.Чорноіваненка позитивно ставляться 10% негативно – 6%, нейтрально – 15%, не знають його – 69%. Інших політиків не знають більше 70% опитаних.

•    44% позитивно оцінюють діяльність Президента Зеленського,  44% – негативно. Роботою Прем’єр-міністра Д.Шмигаля задоволені лише 15%, не задоволені – 48%, не змогли оцінити – 37%. Верховною радою задоволені лише 13%, не задоволені – 73%. Роботу Кіровоградської облдержадміністрації та обласної  ради не змогли оцінити більше третини опитаних. Задоволені діяльністю цих інституцій по 22-24%, не задоволені – близько 40%.

•    Підтримка культурних заходів – сфера, якою відносно більше задоволені респонденти (41% – задоволені, 47% – не задоволені). Стосовно інших сфер опитані частіше давали негативні відгуки. Так, розвитком сільського господарства не задоволені 59%, задоволені – 31%. Шкільною освітою не задоволені 52%, задоволені – 29%. Станом доріг, безпекою життя, екологією, соціальним захистом, підтримкою молоді не задоволені близько двох третин опитаних. Розвитком промисловості, медициною та боротьбою з корупцією на місцевому рівні не задоволені більше 70%.

•    Відсутність роботи, безробіття (52%) та військовий конфлікт на сході країни (50%) очолюють рейтинг проблем загальнодержавного значення серед опитаних. Неможливість отримати якісне медичне обслуговування, низький рівень зарплат та пенсій, хабарництво і корупція у владі турбують чверть респондентів.

•    Рейтинг особистих проблем очолюють низький рівень зарплат і пенсій (35%) та безробіття (33%). Військовий конфлікт на сході та неможливість отримати якісне медичне обслуговування, вважають проблемами особистого значення близько чверті респондентів. Підвищення тарифів на комунальні послуги турбує особисто кожного п’ятого.

•    Лідерами у партійному рейтингу до обласної ради є партія «Слуга народу», яку готові підтримати 31,1% тих, хто визначився і має намір взяти участь у виборах. 13,4% могли б проголосувати  за партію «Опозиційна платформа – За життя», 12,2% – партію «Батьківщина», 7,0% – партію «Європейська солідарність», 5,8% – за партію, яку б очолили С.Кузьменко та А.Райкович, 5,8% – за Радикальну партію Ляшка, 3,8% – за партію «Українська стратегія», 2,9% – партію Шарія, 2,1% – партію «Сила і честь». Рейтинг інших політичних сил – менше 2%. Тих, хто не визначився, – близько чверті.


Аудиторія: мешканці населення Кіровоградської області віком від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод опитування: особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%.  Терміни проведення дослідження: 1-14 червня 2020 р.

•    Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 1-14 червня 2020 року серед мешканців Олександрії, продемонстрували, що жителі міста значно краще оцінюють місцевий стан справ, аніж загальну ситуацію в області, чи країні. Так, лише 13% вважають, що країна рухається у правильному напрямку, 65% – протилежної думки. 17% оцінюють стан справ у місті як правильний, 46% – як неправильний. Натомість 41% мешканців міста вважають, що справи у ньому йдуть правильно, 43% – протилежної думки.

•    Серед місцевих політиків найкраще містяни ставляться до С.Кузьменка: 60% – позитивно, лише 5% негативно, 20% – нейтрально. До С.Ларіна позитивно ставляться 18%, негативно – 13%, нейтрально – 22%, не знають його – 48%. Інших політиків не знають більше 80% опитаних.

•    38% позитивно оцінюють діяльність Президента Зеленського,  47% – негативно. Роботою Прем’єр-міністра Д.Шмигаля задоволені – лише 8%, не задоволені – 52%, не змогли оцінити – 40%. Верховною радою задоволені лише 8%, не задоволені – 74%. Роботу Кіровоградської облдержадміністрації та обласної  ради не змогли оцінити більше половини опитаних. Задоволені діяльністю цих інституцій по 17%, не задоволені – близько третини.

•    Відсутність роботи, безробіття (61%) та військовий конфлікт на сході країни (47%) очолюють рейтинг проблем загальнодержавного значення серед жителів міста. Неможливість отримати якісне медичне обслуговування та низький рівень зарплат та пенсій турбують чверть містян. Хабарництво і корупція у владі, зростання злочинності вважає загальнонаціональними проблемами кожен п’ятий.

•    Рейтинг особистих проблем очолює безробіття (43%). Військовий конфлікт на сході, низький рівень зарплат та пенсій вважають проблемами особистого значення близько третини респондентів. Неможливість отримати якісне медичне обслуговування турбує особисто кожного четвертого, підвищення тарифів на комунальні послуги – кожного п’ятого.

•    Роботою міського голови задоволені 60% опитаних, не задоволені – 29%. Міською радою задоволені – 39%, не задоволені – 33%. Громадським транспортом міста задоволені 45% респондентів, не задоволені – 32%, роботою освітніх закладів – 35% та 37% відповідно (не змогли оцінити цю сферу 29%). Роботою комунальних підприємств (ЖЕКи, благоустрій міста, освітлення, і т.п.) задоволені – 31%, не задоволені – 55%, поліцією задоволені – 24%, не задоволені – 49%, медичними закладами – 19% та 68% відповідно.

•    Вартість комунальних послуг (46%) та наркоманія і алкоголізм (38%) очолюють рейтинг проблем, які найбільше турбують містян. Чверть опитаних стурбовані наявністю безпритульних тварин на вулицях, кожен п’ятий – корупцією у міській владі та низьким фаховим рівнем медиків, 18% – утилізацією та збіром сміття.

•    Якість доріг (44%) та вуличне освітлення (38%) – сфери, з якими, на думку опитаних, пов’язані найбільші успіхи діючого мера. 27% вважають успіхом оновлення парків та скверів, 23% – вирішення проблеми утилізації та збору сміття.

•    Створення робочих місць (43%) та покращення роботи медичних закладів (33%), на думку опитаних, мають стати пріоритетними завдання міської влади. Кожен п’ятий респондент очікує від муніципалітету боротьби з наркоманією та алкоголізмом, покращення якості житлово-комунальних послуг та боротьби з корупцією, 18%  – кращого соціального захисту малозабезпечених. По 15%-16% – кращої роботи освітніх закладів, залучення інвестицій у місто та покращення якості доріг.

•    Серед кандидатів на міського голову лідерами у рейтингу є Сергій Кузьменко, якого готові підтримати 35,1% тих, хто визначився і має намір взяти участь у виборах, та Степан Цапюк, за якого могли б проголосувати 32,9% таких опитаних. 6,4% могли б підтримати В.Дожджаніка, 6,2% – С.Коваленка, 4,1% – Ю.Шклярука. Рейтинг інших кандидатів – менше 3%. Тих, хто не визначився, – близько 13%.

•    Моделювання другого туру мерських виборів показало, що за умови виходу до нього двох лідерів рейтингу С.Цапюка та С.Кузьменка, перемогу отримав би останній з результатом 48% проти 33%.


Аудиторія: мешканці м.Олександрія від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком та статтю. Вибіркова сукупність: 592 респонденти. Метод опитування: особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 4,0%.  Терміни проведення дослідження: 1-14 червня 2020 р.

•    Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 1-14 червня 2020 року серед мешканців Кропивницького, продемонстрували, що жителі міста значно краще оцінюють місцевий стан справ, аніж загальну ситуацію в області, чи країні. Так, лише 22% вважають, що країна рухається у правильному напрямку, 63% – протилежної думки. 29% оцінюють стан справ у місті як правильний, 50% – як неправильний. Натомість 43% мешканців міста вважають, що справи у ньому йдуть правильно, стільки ж – протилежної думки.

•    Серед місцевих політиків найкраще містяни ставляться до А.Райковича: 49% – позитивно, 23% – нейтрально, 19% – негативно. До С.Ларіна позитивно ставляться 36%, негативно – 18%, нейтрально – 25%, не знають його – 21%. До С.Кузьменка позитивно ставляться 17%, негативно – 8%, нейтрально – 24%, не знають його – 51%. До О.Чорноіваненка позитивно ставляться 13%, негативно – 10%, нейтрально – 21%, не знають його – 58%. До А.Ніколаєнка позитивно ставляться 11%, негативно – 13%, нейтрально – 18%, не знають його – 59%. До А.Балоня позитивно ставляться 6%, негативно – 6%, нейтрально – 18%, не знають його – 70%.

•    42% позитивно оцінюють діяльність Президента Зеленського,  46% – негативно. Роботою Прем’єр-міністра Д.Шмигаля задоволені – 16%, не задоволені – 47%, не змогли оцінити – 37%. Верховною радою задоволені лише 14%, не задоволені – 65%. Роботу Кіровоградської облдержадміністрації та обласної  ради не змогли оцінити близько третини опитаних. Задоволені діяльністю цих інституцій по 32-33%, не задоволені – 36-38%.

•    Військовий конфлікт на Сході країни (52%) та відсутність роботи, безробіття (44%) очолюють рейтинг проблем загальнодержавного значення серед жителів міста. Низький рівень зарплат та пенсій, неможливість отримати якісне медичне обслуговування та хабарництво і корупція у владі турбують третину містян. Підвищення тарифів на комунальні послуги, недостатній рівень соціального захисту та зростання злочинності вважають загальнонаціональними проблемами від 12% до 14% опитаних.

•    Натомість рейтинг особистих проблем очолює низький рівень зарплат та пенсій – 40%. Підвищення тарифів на комунальні послуги, неможливість отримати якісне медичне обслуговування та військовий конфлікт на Сході вважають проблемами особистого значення близько третини респондентів. Відсутність роботи, хабарництво та корупція у владі, а також підвищення цін на основні товари турбують особисто близько 20% опитаних.

•    Роботою міського голови задоволені 55% опитаних, не задоволені – 30%. Міською радою задоволені – 38%, не задоволені – 41%. Громадським транспортом міста задоволені 61% респондентів, не задоволені – 29%, роботою освітніх закладів – 38% та 37% відповідно (не змогли оцінити цю сферу 26%). Роботою поліції задоволені – 32%, не задоволені – 49%, комунальними підприємствами (ЖЕКи, благоустрій міста, освітлення, і т.п.) задоволені – 26%, не задоволені – 65%, медичними закладами – 19% та 73% відповідно.

•    51% опитаних вважають, що за час каденції діючого мера ситуація в місті у цілому покращилася. Лише 7% побачили погіршення. 34% вважають, що вона не змінилася. 53% опитаних зазначили, що міський голова ефективно реагує на загрозу коронавірусу у місті. 19% – протилежної думки. Про ефективну реакцію на пандемію з боку міських медичних закладів та правоохоронних органів говорили близько 40% опитаних.

•    Вартість комунальних послуг (44%) та наркоманія і алкоголізм (39%) очолюють рейтинг проблем, які найбільше турбують містян. Третина опитаних турбується через безпритульних тварин на вулицях та корупцію у міській владі, чверть – через поганий стан доріг міста або ж утилізацію та збір сміття.

•    Якість громадського транспорту (43%), якість доріг (34%) та вуличне освітлення (24%) – сфери, з якими на думку опитаних пов’язані найбільші успіхи діючого мера. 18% вважають успіхом оновлення парків та скверів,  14% – ремонт тротуарів та прибудинкових територій, 12% – вирішення проблеми заторів на вулицях міста.

•    Покращення роботи медичних закладів  (42%) та створення робочих місць (34%) на думку опитаних мають стати пріоритетними завдання міської влади. Чверть респондентів очікують від муніципалітету покращення якості доріг, житлово-комунальних послуг, роботи освітніх закладів, боротьби з корупцією та кращого соціального захисту малозабезпечених.

•    Серед кандидатів на мера лідером у рейтингу є Андрій Райкович, якого готові підтримати 38,7% тих, хто визначився і має намір взяти участь у виборах. 18,8% могли б підтримати А.Стрижакова, 12,0% – А.Ларіна, 5,2% –  О.Цертія, 4,1% – О.Горбунова. Рейтинг інших кандидатів – менше 3%. Тих, хто не визначився, – 14-15%.

•    Моделювання другого туру мерських виборів показало, що за умови виходу до нього А.Райковича та інших потенційних кандидатів, діючий мер отримав би перемогу. У парі з А.Стрижаковим з результатом – 45% проти 30%, у парі з О.Горбуновим – 52% проти 14%. Водночас слід враховувати, що до від чверті до третини опитаних ще не визначилися з вибором або ж не хочуть брати участь у голосуванні у зазначених комбінаціях другого туру мерських виборів.

•    Оцінка шансів різних кандидатів продемонструвала, що 53% респондентів обираючи мера міста могли б підтримати діючого міського голову. Кандидата самовисуванця могли б підтримати 37% опитаних, не підтримали б – 36%. Кандидата, висунутого місцевою партією, могли б підтримати 35%, не підтримали б – 37%, кандидата висунутого партією «Слуга народу» могли б підтримати 31%, не підтримали б – 52% опитаних.

Аудиторія: мешканці м.Кропивницький від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком та статтю. Вибіркова сукупність: 747 респондентів. Метод опитування: особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 3,6%.  Терміни проведення дослідження: 1-14 червня 2020 р.
 

•    Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 29 травня – 2 червня 2020 серед мешканців Одеси, продемонстрували, що жителі міста значно краще оцінюють місцевий стан справ, аніж загальну ситуацію в країні. Так, лише 29% вважають, що країна рухається у правильному напрямку, 59% – протилежної думки. 49% оцінюють стан справ у місті як правильний, 41% – як неправильний.

•    Одесити більше задоволені діяльністю місцевої влади, аніж центральної. 56% опитаних задоволені діяльністю міського голови Г.Труханова, 31% – не задоволені. 44% сказали, що задоволені роботою Президента В.Зеленського, 48% – дали протилежні оцінки.

•    Серед місцевих політиків найкраще одесити ставляться до Г.Труханова: 60% – позитивно, 28% – негативно, 11% – не змогли оцінити. До С.Ківалова позитивно ставляться 36%, негативно – 41%, не знають його – 10%, не змогли оцінити – 13%. До М.Саакашвілі позитивно ставляться 28%, негативно – 51%, не могли оцінити – 17%, не знають його – лише 5%. До М.Скорика позитивно ставляться 27%, негативно – 23%, не знають його – 38%, вагалися з відповіддю – 12%. До С.Гриневецького позитивно ставляться 26%, негативно – 17%, не знають його – 43%, не оцінили – 14%. До Е.Гурвіца позитивно ставляться 25%, негативно – 46%, не знають його – 16%, вагалися з оцінкою – 14%.  До Д.Співака позитивно ставляться 21%, негативно – 13%, не знають його – 54%, вагалися з оцінкою – 12%.  До А.Ківана позитивно ставляться 17%, негативно – 32%, не знають його – 36%, не оцінили взагалі – 15%.  До А.Кіссе позитивно ставляться 13%, негативно – 24%, не знають його – 48%, вагалися з оцінкою – 14%.  Інших політиків не знають більше 70% опитаних.

•    Серед кандидатів на мера лідером у рейтингу є Г.Труханов, якого готові підтримати 48,7% тих, хто визначився і має намір взяти участь у виборах. 13,7% могли б підтримати М.Саакашвілі, 8,5% – С.Ківалова, 7,0% –  О.Леонова, 5,3% – Д.Співака, 5,1% – Т.Плачкову, 4,1% – Е.Гурвіца. Рейтинг інших кандидатів – менше 3%.

•    Моделювання другого туру мерських виборів показало, що за умови виходу до нього Г.Труханова та будь-якого з інших потенційних кандидатів, діючий мер отримав би перемогу. У парі з О.Леоновим з результатом – 60% проти 18%, у парі з Т.Плачковою – 61% проти 14%, з М.Саакашвілі – 59% проти 22%, з Д.Співаком – 57% проти 17%. Водночас слід враховувати, що до чверті опитаних ще не визначилися з вибором або ж не хочуть брати участь у голосуванні у зазначених комбінаціях другого туру мерських виборів.

•    59% опитаних вважають, що нова міська рада Одеси повинна складатися з досвідчених депутатів, господарників. Водночас 23% хочуть щоб до влади прийшли нові обличчя. Запит на останніх вищий серед молодших та більш заможних опитаних.

•    52% респондентів обираючи мера міста скоріше підтримають кандидата, який пропонував би вирішувати поточні проблеми міста, 33% готові натомість проголосувати за того, хто пропонуватиме стратегію розвитку Одеси. Останніх більше серед заможних опитаних. 57% очікують від кандидата в мери в першу чергу опіки про соціально-незахищених, з іншого боку 26% – хочуть сприяння розвитку бізнесу. Останній запит вищий серед представників вікової групи 30-49 років та респондентів з середніми та високими статками.

•    56% опитаних зазначили, що, як правило, отримують інформацію про події у місті з новинних інтернет сайтів. По 44% – з телебачення та соціальних мереж. 26% – з груп і каналів у месенджерах. 20% – від близьких та знайомих. Лише 11% – з газет, 9% – з радіо. Інтернет ресурсами та соціальними мережами частіше користуються опитані молодшої та середньої вікових груп – телебаченням, газетами, і радіо – старші.  При цьому не менше 40% останніх читають інтернет-сайти, чверть – користуються соціальними мережами.


Аудиторія: мешканці м.Одеса від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком та статтю. Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Метод опитування: CATI (computer-assisted telephone interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,8%.
Терміни проведення дослідження: 29 травня – 2 червня 2020 р.

•    За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 12-13 травня 2020 року, третина населення оцінюють напрям руху країни як правильний, а половина – як неправильний, ще 17% не змогли відповісти. Більш позитивно оцінюють ситуацію молоді респонденти, прихильники президента Зеленського та партії «Слуга народу».

•    35% вважають, що ситуація із коронавірусом в Україні на сьогодні покращується, стільки ж вважають, що вона не змінюється і 17% бачать погіршення ситуації. За останні 2 тижні, кількість тих, хто говорить про погіршення ситуації з коронавірусом, зменшилась майже втричі (з 44% до 17%).

•    Рейтинг довіри серед політиків очолює В.Зеленський, якому довіряють 57% громадян, і не довіряють – 37%. Більше третини опитаних не змогли оцінити свій рівень довіри до політиків Д,Разумкова та Д.Шмигаля. Загалом Д.Разумкову довіряють 25%, не довіряють – 33%, чинному Прем’єру довіряють лише 14%, а 39% - не довіряють. До усіх інших політиків помітно переважає недовіра, при цьому Ю.Бойку довіряють 25%, не довіряють – 57%, С.Вакарчуку – 24% і 61% відповідно, Ю.Тимошенко – 22% і 72%, П.Порошенку – 20% і 76%.

•    Парламентський рейтинг очолює партія «Слуга народу», яку готові підтримати 34% серед тих, хто буде голосувати та визначився із вибором. За партію «Опозиційна платформа – За життя» – 15,1%, «Європейська солідарність» – 14,0%, «Батьківщина» – 9,2%, «Сила і честь» - 4,7% та «Радикальну партію» - 4,0%. Приблизно по 3% готові підтримати партію Шарія, Українську стратегію Гройсмана, Свободу і Голос.

•    Якби найближчим часом відбулися вибори Президента, то 39,3% проголосували б за В.Зеленського (серед тих, хто голосуватиме та визначився з вибором). 13,9% підтримали б Ю.Бойка, 13,3% - П.Порошенка, 8,6% - Ю.Тимошенко, 5,9% - І.Смешка. Підтримка інших кандидатів нижче 5%. Ще близько 8% - не визначилися. Майже як і рік тому, якби у другий тур сьогодні вийшли В.Зеленський та П.Порошенко, то 75% серед виборців підтримали б чинного Президента, а 25% – проголосували за П.Порошенка. Подібні результати були б і у випадку виходу до другого туру Ю.Бойка та Ю.Тимошенко. 

•    Загалом, серед усіх президентів незалежної України, 20% вважають найкращим  Л.Кучму. 16% відповіли, що найкращим президентом є В.Зеленський, 13% вважають, що найкращим був Л.Кравчук, 12% - П.Порошенко, 9% - В.Янукович та лише 6% - В.Ющенко. Водночас, 14% відповіли, що жоден з них не був найкращим, ще 10% - не змогли відповісти. Частіше Л.Кучму та В.Януковича обирали мешканці південно-східних областей, П.Порошенка – мешканці західно-центральних регіонів. В.Зеленського частіше обирали молодші опитані, а Л.Кравчука -  старші.

•    Відносно частіше як епоху розвитку в Україні опитані охарактеризували часи правління президентів Л.Кучми та В.Зеленського. Як застій – роки правління В.Ющенка, занепад – період президенства В.Януковича та П.Порошенка. Оцінки за цією шкалою мають свої чіткі регіональні відмінності. Так, мешканці Сходу та Півдня частіше давали негативні оцінки, говорячи про роки правління президентів В.Ющенка та П.Порошенка. Натомість мешканці Заходу та Центру частіше оцінювали як занепад часи правління В.Януковича.

•    Третина опитаних оцінюють перший рік правління президента Зеленського на відмінно або добре, майже 40% – задовільно, близько третини – незадовільно або жахливо. Відносно гірші оцінки президенту Зеленському дали респонденти Сходу, мешканці міст, старші опитані, виборці П.Порошенка та Ю.Бойка. Водночас, молодь, мешканці Півдня, Центру та Заходу дали відносно кращі оцінки.

•    Звільнення полонених і заручників, а також боротьба із коронавірусом – сфери, в яких опитані поставили найкращі оцінки за перший рік президента Зеленського.

•    Відносно середні оцінки отримали такі сфери як об’єднання країни, міжнародна політика, зміцнення обороноздатності, соціальний захист населення, оновлення кадрів у владі, реформування освіти.

•    Водночас, найгірше опитані оцінили зменшення впливу олігархів на політику, земельну та медичну реформи, боротьбу із корупцією, економічний розвиток та припинення вогню на Донбасі. Найчастіше погані оцінки у різних сферах давали симпатики Ю.Бойка та П.Порошенка. Попри це у таких сферах як боротьба з корупцією, медична та земельні реформи та зменшення впливу олігархів на політику негативні оцінки дали також не менше третини прихильників діючого Глави держави. 


Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Метод опитування: CATI (computer-assisted telephone interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибіркова сукупність:  3000 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 1,8%. Терміни проведення: 12-13 травня 2020 року

•    За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 24-25 квітня 2020 року, 68% часто слідкують за новинами про коронавірус, 19% роблять це інколи, 9% - рідко. 5% взагалі не цікавляться такими новинами. Частіше відслідковують новини про коронавірус люди старшого віку, жінки та бідніші опитані.

•    43% опитаних українців вважають, що ситуація з коронавірусом в Україні погіршується, 33% - що не змінюється. Лише 15% вважають, що вона покращується. Чим частіше люди слідкують за новинами, тим більша у них впевненість, що ситуація з коронавірусом погіршується.

•    61% опитаних оцінюють заходи, запроваджені владою щодо боротьби з коронавірусом, як оптимальні. 14% вважають їх надто жорсткими, 16% – надто м’якими. За останні два тижні показники не змінилися, водночас, за місяць кількість респондентів, які вважають дії влади м’якими зменшилась майже вдвічі. Відносно частіше як жорсткі обмежувальні заходи оцінювали мешканці Сходу, чоловіки та молодші опитані та ті, хто менше, або ж взагалі не цікавиться новинами про коронавірус.

•    Попри карантин, 29% опитаних зазначили, що виходять з дому декілька разів на день, 23% – один раз на день. Водночас 37% заявили, що виходять лише раз на кілька днів, 11% – взагалі намагаються не виходити. За останні два тижні помітно зросла кількість тих, хто виходить з дому частіше, зокрема кількість респондентів, які виходять кілька разів на день зросла з 19 до 29%. Частіше перебувають вдома жінки, найстарші та найбідніші опитані. Водночас, чим менше респонденти дивляться новини, тим частіше виходять з дому під час карантину.

•    49% зазначили, що якість державних медичних послуг за останні два роки скоріше погіршилася. 33% вважають, що вона лишилася на такому ж рівні. Лише 12% побачили покращення. В динаміці за останній рік зросла кількість тих, хто фіксує погіршення в сфері медичних послуг (з 37% до 49%). Частіше про погіршення зазначали мешканці Півдня і Сходу, старші і бідніші опитані, а також жінки.

•    43% зазначили, що якість державних медичних послуг за останні 6 місяців лишилася на такому ж рівні. 33% вважають, що вона скоріше погіршилася. 11% – скоріше покращилася. В динаміці зменшилася кількість тих, хто давав позитивні оцінки якості медичних послуг за півроку.

•    Серед керівників медичної галузі Головному санітарному лікарю України Віктору Ляшку довіряють 41%, не довіряють 31% (19% не знають такого). Діючому Міністру охорони здоров’я Максиму Степанову довіряють – 25%, не довіряють – 26% (38% не знають такого). Якщо говорити про екс-очільників Міністерства охорони здоров’я, то станом на сьогодні  Уляні Супрун довіряють 19%, не довіряють – 63% (не знають – 13%), Іллі Ємцю довіряють – 16%, не довіряють – 33% (не знають – 41%), Зоряні Скалецькій довіряють 13%, не довіряють – 39% (не знають такої – 41%).

•    Три чверті опитаних планують бути вдома на травневі вихідні. 17% мають намір зайнятися домашнім господарством, 8% хочуть відвідати рідних, близьких, 5% – провести час з друзями, чи знайомими, 1% – поїхати в подорож країною. Про бажання зайнятися домашнім господарством відносно частіше говорили мешканці Заходу та Центру, жителі сіл. Відвідати рідних та близьких більше хочуть молодші, чоловіки та більш забезпечені респонденти.


Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Метод опитування: CATI (computer-assisted telephone interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибіркова сукупність:  1200 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,8%.
Терміни проведення: 24-25 квітня 2020 року

•    Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 13-21 березня 2020 року серед мешканців Рівного, продемонстрували, що 32% опитаних оцінюють напрям справ у місті як правильний, 44% – як неправильний. Гірше оцінюють напрям в Україні: 27% – як правильний, 51% – неправильний. У динаміці у порівнянні з післявиборчим періодом песимістичні настрої щодо розвитку країни та міста посилилися. Оптимізм переважає у молодшого та більш заможного населення. Щодо розвитку країни відносно краще його оцінюють виборці партії «Слуга народу», найгірше - партій «Європейська солідарність» та «Опозиційна платформа – За життя». Щодо стану місцевих справ оптимістів відносно більше серед виборців партій «Слуга народу» та «Європейська солідарність», песимістів – серед симпатиків партій «Свобода», «Батьківщина» та «Опозиційна платформа».

•    Роботою міського голови Рівного задоволені майже 40% опитаних, не задоволені – 48%, міської ради – 36% і 44% відповідно. Найкраще оцінили роботу громадського транспорту міста - 62% задоволені, 30% - не задоволені. Освітніми закладами задоволені майже половина опитаних, 27% - не задоволені, роботою комунальних служб – 41% і 51% відповідно, медичних закладів – 36% і 52%.

•    66% зазначили про однозначну готовність взяти участь у можливих виборах до Верховної Ради. Лідером електоральних симпатій є партія «Слуга народу», за яку б проголосували б 36,1% тих, хто визначився та має намір голосувати. Європейську солідарність підтримали б 14,7%, Опозиційну платформу – 8,2%, Силу і честь – 6,5%, Свободу – 6,0%, Батьківщину – 5,8%, Голос – 4,5%. Рейтинг інших партій менше 4%. Водночас не визначилися з вибором – майже чверть опитаних.

•    Серед респондентів спостерігається високий запит на кандидата у мери зі значним досвідом муніципального управління. 80% хотіли б щоб мер був швидше господарником, а не політиком.

•    Виборці швидше надають перевагу кандидату – сильній особистості, незалежно від партійних вподобань. Партійна франшиза однозначно важлива лише кожному п’ятому виборцю.

•    44% на цей момент швидше проголосують за кандидата, який підтримує курс Президента Зеленського, 24% – за опозиціонера. Останні найбільше зосереджені серед прихильників партій «Європейська солідарність» та «Свобода».

•    Жителі міста вважають, що пріоритетом влади в першу чергу повинні бути медичні заклади (44%), і також якість ЖКГ (35%). Ще по 27% обирали важливими сферами створення робочих місць і якість доріг, 20-22% - освітні заклади і боротьбу з корупцією. 14-17% – соціальний захист малозабезпечених, збір та утилізацію сміття, якість громадського транспорту та залучення інвестицій у місто.

•    Найважливішою проблемою для країни опитані вважають військовий конфлікт на Сході. Водночас у рейтингу особистих проблем для мешканців міста в першу чергу важливим є проблема низького заробітку, вже потім проблеми військового конфлікту і підвищення комунальних тарифів.

•    Найбільшою проблемою міста мешканці назвали вартість комунальних послуг (52%). Ще близько 27% визнали проблемою поганий стан доріг, корупцію у владі, алкоголізм і наркоманію, 23% - збір сміття, близько 15-17% обрали проблемами безпритульних тварин на вулицях і низький фаховий рівень медиків. Загалом соціально-економічні проблеми (низькі зарплати і пенсії, підвищення тарифів) гостріше відчуваються для старших й менш забезпечених.

•    54% вважають реальною загрозу коронавірусу особисто для себе і своєї сім’ї. 39% опитаних вважають, що він їм не загрожує. Страх вірусу більше присутній у жінок і старших респондентів. Також трохи частіше про загрозу зазначали особи, які мають маленьких дітей.

Аудиторія: мешканці м. Рівне від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю. Вибіркова сукупність: 800 респондентів. Метод опитування: особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження не більше 3,5%. Терміни проведення: 13-21 березня 2020 р. Опитування проведено на замовлення Інформаційного агентства "Західний аргумент"

•    Результати опитування проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» повторно зафіксували наявність в респондентів ознак депресії, тривожності, паніки, втоми і розладів сну. Порівнюючи результати опитування з попередніми двома хвилями (І хвиля – 27-28.03, ІІ хвиля – 3-4.04) помітно незначне зростання депресії та падіння тривожності. Рівні паніки, втоми та розладів сну залишилися на тому ж рівні.

•    Підвищення рівня депресії ймовірно пов’язане із фізичними обмеженнями (малорухливість, менша активність) та відсутністю достатньої кількості зовнішніх подразників: нових вражень, подій, інтенсивності взаємодії з іншими. Життя на карантині – це часто “день бабака”, – монотонна одноманітність, яка призводить до зниження настрою, млявості. До того ж депресія міцно пов’язана із втомою (чим вищий рівень втоми, тим вищий – депресії) та розладами сну (так само). Виявлена тривожність є ситуативною (виникає в наслідок дії незвичних стресових факторів середовища), на відміну від особистісної, яка є константною психологічною властивістю індивідів. Падіння такої тривожності вірогідно пов’язане із адаптацією до нових умов, зниженням відчуття невизначеності. Карантин перестав бути незнайомим явищем, а саме такі явища змушують людину тривожитися. Рівень паніки в цілому від початку карантину залишався на дуже помірних рівнях, а зараз її зростання видається вже малоймовірним, оскільки цей стан виникає у відповідь на реальну або вдавану серйозну загрозу, пов’язана із сильними негативними переживаннями щодо незвичної ситуації. До того ж паніка у психологічно здорової людини – це короткочасний стан – від декількох хвилин до декількох днів, які вже минули від початку карантину.

•    Вік. У динаміці помітне зростання розладів сну у представників середніх вікових груп (30-49 років) та втоми у респондентів передпенсійного віку (50-59 років). Попри це серед останніх фіксується зниження рівня тривоги. Така ж тенденція є і серед найстарших. 

•    Гендер. Жінки надалі демонструють вищий рівень усіх емоційних показників, аніж чоловіки. У динаміці за цей час у жінок помітне зниження рівня тривоги, - вони краще адаптувалися та призвичаїлися до змін. У чоловіків фіксується зростання показників депресії та розладу сну, які міцно пов’язані між собою. 

•    Зайнятість. Серед тих, хто має роботу помітні нижчі показники розладів сну та депресії, аніж у тих, хто працює хоча б віддалено. Робота допомагає урізноманітнити життя на карантині, частково зберегти активність, спілкування та взаємодію, відволіктися від негативних думок та мати більш усталений розпорядок дня. Попри це в усіх категоріях практично однакові індекси втоми. Також серед тих, хто працює у віддаленому режимі рівень тривоги та паніки вищий, аніж в тих, хто ходить на роботу, оскільки працювати віддалено – це незвична ситуація, яка потребувала адаптації, до цих пір багато процесів ще не налагоджені, є частина завдань, які загалом неможливо зробити віддалено, або якість виконання яких знижена. Ті, хто мають можливість ходити на роботу, зберегли більшу частину свого звичайного життя та робочої взаємодії, ніж ті, хто працює віддалено.

•    Локус контролю. Ставлення до життєвих обставин та контролю за ними має значний вплив на формування психоемоційного стану. Інтернали, які беруть відповідальність за успіхи та невдачі, події у житті на себе, почуваються значно краще – в них нижчий рівень за всіма показниками, а особливо – за рівнем депресії. В екстерналів, які відповідальність за своє життя віддають зовнішнім факторам, навпаки – рівні психоемоційної напруги достатньо високі.

•    Атмосфера у сім’ї є важливим фактором впливу на психоемоційний стан опитуваних. Напруженість у родинних відносинах відносно частіше спостерігається у віковій групі 30-39 років,  в яких зазвичай є діти дошкільного або молодшого шкільного віку, що створює додаткову напругу та навантаження – як саме організувати життя сімей з дітьми на карантині – їм вдається це важче. Натомість найбільш спокійними є представники старшого віку.

•    Серед тих, хто характеризував сімейні відносини як спокійні, рівень негативних емоцій та станів значно нижчий, ніж у інших. Сім’я у цьому випадку виступає ресурсом підтримки у ситуації карантину і допомагає знизити напругу та стрес. Психоемоційний стан тих, хто вважає, що його взаємовідносини у сім’ї мають різний характер, схожий до тих, хто не має взагалі відносин. Винятком є рівень тривоги, який у сімейних є вищим. Серед тих, хто не перебуває у відносинах, тривожність на такому ж рівні, як у тих, хто вважає свої відносини спокійними.

•    Важливо наголосити, що серед тих, хто перебуває у напружених стосунках, рівень негативних психоемоційних станів дуже високий. У їхньому випадку сім’я навпаки є додатковим подразником та стресором, не створює підтримки, відчуття захищеності. До того ж на карантині, мало можливостей проводити менше часу в родині із напруженими стосунками – перебування всіх разом тривалий час є додатковим фактором погіршення і без того конфліктної атмосфери. Можна припустити, що саме ця група у пост-карантинні часи є групою ризику щодо зростання кількості розлучень.


Вибіркова сукупність: ІІІ хвиля (10-12.04.2020)  – 1627 респонденти віком від 18 років і старше. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 4%. Інтернет опитування методом Computer-Assisted Self Interviewing (CASI) здійснено на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Проект виконаний у співпраці з Національною дослідницькою мережею “POLLARIS".
 

•    Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 13-16 квітня 2020 року серед мешканців Тернополя, продемонстрували, що 49% опитаних бачать реальною загрозу коронавірусу особисто для себе та для їхніх родин, 45% – протилежної думки.

•    55% зазначили, що мали роботу до запровадження карантину. Серед них, 21% зазначили, що продовжують працювати в звичному режимі після запровадження обмежень. 17% – працюють дистанційно, 15% – знаходяться у відпустці за власним бажанням і лише 2% – втратили роботу.

•    Попри карантин, 13% опитаних зазначили, що виходять з дому декілька разів на день, 30% – один раз на день. Водночас 48% заявили, що виходять лише раз на кілька днів, 8% – взагалі намагають не виходити. Частіше про високий рівень обмежень виходу з дому зазначали жінки та найстарші опитані.

•    69% зазначили, що мають захисні маски в достатній кількості, 27% – мають але недостатньо, 4% – не мають взагалі. Серед тих, хто має маски в достатній кількості абсолютна більшість одягають їх часто, коли виходять на вулицю (близько 90%).

•    97% підтримують запровадження вимоги обов’язкового носіння маски в громадських місцях. 74% – не заперечують щодо обмежень на відвідування парків, лісосмуг, прибережних зон на час карантину, 21% – проти. Останніх дещо більше серед молодших опитаних та чоловіків.

•    67% опитаних вважають запроваджені владою заходи щодо боротьби з коронавірусом оптимальними. 20% стверджують, що вони є занадто м’якими. Лише 7% переконані, що заходи є надто жорсткими.

•    51% опитаних вважають реакцію президента В.Зеленського на загрозу розповсюдження коронавірусу в Україні ефективною, 27% – дають протилежні оцінки. Стосовно Міністерства охорони здоров’я, – 45% вважають дії відомства ефективними, 33% – неефективними, 22% – не змогли відповісти. Щодо Міністерства внутрішніх справ, то 44% вважають дії цієї інституції ефективними, 30% – неефективними, 26% – не змогли оцінити. Ефективність дій Прем’єр-міністра Д.Шмигаля опитаним було оцінити дещо важче: 43% не відповіли на це питання, 33% – оцінили його дії як ефективні, 25% – як неефективні.

•    Дії міського голови Тернополя С.Надала стосовно реагування на загрозу коронавірусу 78% опитаних вважають ефективними, лише 10% – протилежної думки. Діяльність медичних закладів міста 48% вважають ефективними, 16% - протилежної думки, 36% – не змогли оцінити. Половина опитаних вагалася із відповідями при оцінці ефективності роботи голови Тернопільської ОДА В.Труша стосовно боротьби з загрозою коронавірусу. 32% вважають її ефективною, 19% – неефективною.

•    Лідерами електоральних симпатій на виборах до міської ради є партії ВО «Свобода» (22,9% тих, хто визначився і має намір взяти участь у виборах), Європейська солідарність (21,7%) та Слуга народу (21,3%). 9,3% проголосували б за партію «Батьківщина», 5,9% – за партію «Голос», 4,1% – партію «Громадянська позиція». Рейтинг інших політичних сил – менше 3%. Не визначилися із вибором близько 40% опитаних.

•    Лідером серед кандидатів на посаду міського голови Тернополя є Сергій Надал. Його за умови проведення виборів найближчим часом підтримали б близько 70% тих, хто визначився із вибором та має намір взяти участь у голосуванні. За С.Барну проголосували б 5,9% таких опитаних, А.Богданця – 5,5%, П.Ландяка – 4,8%. Рейтинги інших кандидатів – менше 4%. Не визначилися з вибором – близько 20% опитаних.

•    Моделювання другого туру виборів міського голови дало наступні результати: за умови виходу до нього С.Надала та інших кандидатів від політичних партій діючий мер впевнено переміг би за усіх варіантів комбінацій. Так, у парі з С.Барною С.Надала готові підтримати 68% опитаних, за кандидата від партії «Європейська солідарність» – 9%. У парі з А.Богданцем («Слуга народу») – 67% проти 9%, у парі з Б.Бричем («Батьківщина») – 71% проти 4% на користь очільника Тернополя.


Аудиторія: мешканці Тернополя від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю. Вибіркова сукупність: 800 респондентів. Метод опитування: CATI (computer-assisted telephone interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження не більше 3,5%. Терміни проведення: 13-16 квітня 2020 р.

Опитування було проведено Соціологічною групою «Рейтинг» від імені Центру аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту.

Це щорічне опитування дає всесторонній аналіз ставлення громадян до органів місцевого самоврядування та надання комунальних послуг.
Опитування проводилось у 24 обласних центрах України, що не перебувають під контролем російських чи проросійських сил, включаючи Маріуполь та Сєвєродонецьк на Донбасі. Опитування проведено на основі вибірки, яка включала 19200 респондентів.
Статистична похибка для кожного міста не перевищує ±3,5%. Досяжність респондентів у середньому склала 63,9%.

Шосте всеукраїнське муніципальне опитування from Ratinggroup

•    Результати опитувань, проведених Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 10-12 квітня 2020 року, продемонстрували, що 51% опитаних вважають, що економічне становище їхньої сім’ї погіршилося за останні півроку. 42% – вважають, що воно не змінилося, 6% – побачили покращення. При цьому оцінюючи  зміни в фінансовій ситуації у близькій перспективі, 61% зазначили про погіршення протягом останнього місця, 35% сказали, що не відчули змін, лише 3% – говорили про покращення. Більш песимістичними в своїх оцінках були старші та бідніші респонденти.

•    Говорячи про економічні перспективи країни в найближчі півроку, 68% вважають, що ситуація погіршиться, 13% – не зміниться, 9% – передбачають покращення.

•    55% опитаних вважають реагування Президента Зеленського на загрозу коронавірусу в Україні ефективним, 31% – протилежної думки. Стосовно Міністерства охорони здоров’я, то 41% опитаних вважають дії відомства ефективними, 44% – неефективними. Щодо Міністерства внутрішніх справ, то 39% вважають дії цієї інституції ефективними, 35% – неефективними, 25% – не змогли оцінити. Щодо ефективності дій Прем’єр-міністра Д.Шмигаля, то 43% опитаних було важко відповісти на це питання. 28% – оцінили його дії як ефективні, 29% – як неефективні. За останні два тижня оцінки ефективності дій стосовно реакції на загрозу коронавірусу Глави держави не змінились, МОЗу та МВС – зросли.

•    61% опитаних вважають запроваджені владою заходи щодо боротьби з коронавірусом оптимальними. 17% стверджують, що вони є занадто м’якими. 15% переконані, що заходи є надто жорсткими. За останні два тижні зменшилася кількість тих, хто вважає заходи надто м’якими (з 28 до 17%), водночас зросла кількість тих, хто вважає їх надто жорсткими (з 7 до 15%).

•    Майже 70% вважають запроваджений карантин ефективним, чверть – дають протилежні оцінки.

•    54% респондентів позитивно оцінюють проект дистанційної освіти, ініційований Президентом, для учнів шкіл на час карантину. 17% – дають нейтральні оцінки, 16% – негативні. Лише 9% нічого про це не знають, 4% – не змогли відповісти. Відносно краще оцінюють цю ініціативу мешканці Центру, старші та більш забезпечені опитані. Серед прихильників політичних сил найбільше тих, хто критикує цей проект, серед симпатиків партії Шарія, Радикальної партії, партій «Опозиційна платформа – За життя» та «Європейська солідарність».

•    Більше половини опитаних заявили, що обмежили вихід з дому у зв’язку з карантином. Третина зазначили що дотримують часткових обмежень. Лише кожен десятий зазначив, що не дотримується карантину. За останні два тижні показники не змінилися. Частіше про повне самообмеження зазначали мешканці Заходу та Центру, жінки та представники найстаршої вікової групи.

•    Попри карантин, 19% опитаних зазначили, що виходять з дому декілька разів на день, 29% – один раз на день. Водночас 42% заявили, що виходять лише раз на кілька днів, 10% – взагалі намагають не виходити. За останні два тижні показники не змінилися. Частіше про високий рівень обмежень виходу з дому зазначали жінки, найстарші та найбідніші опитані.

•    Серед тих, хто мав роботу до запровадження карантину, 40% зазначили, що продовжують працювати в звичному режимі після запровадження обмежень. 23% – працюють дистанційно, 11% – пішли у відпустку, 18% – перебувають у відпустці за власним бажанням і 8% – втратили роботу.

•    55% опитаних зазначили, що їхніх заощаджень, за умови припинення отримання доходів, вистачить менше аніж на місяць. 17% зазначили, що їм вистарчить збережень на термін до 2-ох місяців, 8% – до 3-ох місяців. 9% – до півроку і більше. Водночас, 82% заявили, що почали економити кошти під час карантину, 16% – зазначили, що не роблять цього. Останніх більше серед чоловіків та більш забезпечених громадян.

•    Відносна більшість (37%) заявили, що у випадку втрати джерела доходів, швидше за все шукатимуть роботи чи підробіток, 15% намагатимуться позичити в близьких та рідних, 10% зазначили, що вийдуть на акції протесту, чи бунти, 4% – готові взяти позику фінансових установах. 14% – дали інші відповіді, 16% заявили, що у них не може виникнути ситуації втрати доходів, 13% – не змогли зазначити, як діятимуть у такій ситуації. Пошуком роботи чи підробітку за умови втрати джерела доходів більше займатимуться чоловіки, молодші та більш забезпечені респонденти, готові вийти на протести – старші та бідніші.

•    27% опитаних готові взяти участь у заходах з охорони громадського порядку на волонтерських засадах спільно з патрулями Національної гвардії або поліції, водночас, 69%– не готові.

•    70% підтримують можливе рішення щодо продовження карантинних заходів у разі загострення ситуації з поширенням коронавірусу до червня цього року. 23% – проти цього. Останніх більше серед мешканців Півдня, бідніших респондентів, прихильників партій Шарія, «Опозиційна платформа – За життя», «Батьківщина».

•    80% опитаних підтримують можливе посилення карантинних заходів на час Великодніх свят, 75%  – на час травневих свят. Стосовно обмежень під час Великодня більше тих, хто  проти цієї ініціативи, серед віруючих УПЦ (МП) та атеїстів.

•    За останні два тижні значно зменшилася кількість тих, хто виступає за запровадження штрафів для людей за порушення умов карантину (з 75% до 55%).  Жорсткіші заходи щодо порушників карантину, аж до позбавлення волі, підтримують лише 25% опитаних.

•    56% опитаних підтримують ідею перенесення місцевих виборів, які мали відбутися в жовтні 2020 року на грудень. 23% – проти такої ініціативи, 21% – не змогли відповісти. 43% не проти перенесення виборів до місцевих рад на весну наступного року, третина – проти. 24% – не змогли відповісти. Відносно більше противників перенесення термінів голосування серед симпатиків партій Шарія та «Опозиційна платформа – За життя».

•    Лідером електоральних симпатій на виборах до Верховної ради є партія «Слуга народу», яку готові підтримати 38,1% тих, хто має намір голосувати та визначився із вибором. 15,4% таких опитаних готові підтримати партію «Європейська солідарність», 14,1% – партію «Опозиційна платформа – За життя», 9,1% – партію «Батьківщина». Рейтинг інших політичних сил – нижче 4%. Тих, хто не визначився із вибором, – близько 20%.

•    40% опитаних зазначили, що знають про те, що нещодавно Верховна рада проголосувала за закон про заборону повернення націоналізованих банків їх попереднім власникам, 27% щось чули про це, 31% – нічого про це не знають. Половина опитаних підтримують цей закон, 17% – проти, 32% – не змогли оцінити. Найбільше прихильників цих змін серед найстарших опитаних, симпатиків партій «Європейська солідарність» та «Голос».

•    Опитані частіше слідкують за новинами про ситуацію про коронавірус, аніж за новинами про політику (72% проти 43%).

•    85% зазначили, що не планують йти на Великдень до церкви (ще у березні ц.р. на початку карантину таких було лише 21%). Мають намір піти на Богослужіння – 4%, просто посвятити Пасхальний кошик – 7% (у березні ц.р. – 39% та 35% відповідно). Найбільше тих, хто хоче взяти безпосередню особисту участь у Великодніх літургіях та посвятах пасок, серед мешканців Заходу, селян, віруючих УПЦ (МП) та УГКЦ.

•    64% планують дивитися онлайн-трансляції Богослужінь на Великдень, 31% – не планують. Відносно більше тих, хто має намір переглядати служби, серед мешканців Заходу, селян, найстарших опитаних, жінок, віруючих УГКЦ.

•    Дві третини опитаних відповідальність на запровадження додаткових карантинних заходів на час Великодніх свят покладають на органи влади (38% – на місцеву владу, 34% – на центральну). Лише 11% вважають, що посиленнями обмежень повинні займатися представники церков.

•    55% опитаних не мають наміру піти на кладовища на поминальні дні. Водночас, 8% – хочуть піти в день, коли церква даватиме там службу, а 32% зазначили, що підуть на кладовища не на свята, а в інші дні, коли там не буде людей. Найбільше останніх серед найстарших опитаних, мешканців Заходу та Півдня, селян, чоловіків, віруючих УПЦ (МП) та УГКЦ.


Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Метод опитування: CATI (computer-assisted telephone interviews -телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибіркова сукупність:  2000 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,2%.
Терміни проведення: 10-12 квітня 2020 року

23 березня 2020 року на сайті електронних петицій до Президента України було зареєстровано петицію "Повернути Уляну Супрун на посаду Міністра охорони здоров'я України", яка вже зібрала необхідну кількість підписів. Отож ми вирішили дізнатися думку українців з цього приводу. За результатами опитування проведеного 12-13 квітня Соціологічною групою Рейтинг, 63% - не підтримують повернення Уляни Супрун на посаду Міністра охорони здоров'я України, 14% - підтримують, ще близько чверті не змогли відповісти на це запитання. 

Відносно більшою підтримкою така ініціатива користується у західних областях (21% - за, 49% - проти). У центральних регіонах підтримують 14%, а 65% - проти. Найменше підтримують у південних (11% - за, 73% - проти), і у східних регіонах(8% - за, і 62% - проти). Найбільше проти ідеї повернення на посаду люди старшого віку, - серед них більше 70% не підтримують це. 

Вибіркова сукупність: 940 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 4%.  Інтернет опитування методом Computer-Assisted Self Interviewing (CASI) здійснено на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів.Терміни проведення: 12-13 квітня 2020 року.