Новини та прес-релізи

У кінці липня 2025 Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) поспілкувалася з українцями про стосунки з партнером. Скільки українців мають партнера/партнерку та як оцінюють ці стосунки?

Дослідження виконане на замовлення Інституту психології та психотерапії.

Статус й оцінка стосунків

• 70% опитаних українців мають партнера, 30% не мають.
• Дві третини опитаних, які мають партнера, описують свої стосунки як дуже хороші, ще 30% - як скоріше хороші.
• Молодь частіше за інші вікові групи оцінює стосунки з партнером як дуже хороші (71%). Погляди чоловіків і жінок на стан стосунків статистично не відрізняються.

‍Зміни в стосунках

• За словами третини респондентів, останнім часом їхні стосунки покращились. 60% відповіли, що стосунки не змінились, у 6% погіршились.
• Про покращення стосунків частіше говорила молодь (45%), а також респонденти, які визначають стосунки як дуже хороші (43%).

‍Спільне проведення часу

• Близько третини респондентів протягом останнього місяця кожен або майже кожен день проводили спільний час, займаючись хобі, прогулянками, читанням, переглядом фільмів тощо, не враховуючи домашні справи.
• Чверть опитаних робили це кілька разів на тиждень, 16% - кілька разів на місяць, 8% - один раз на місяць, 15% - жодного разу.
• Про майже щоденне проведення спільного часу з партнером частіше зазначали опитані старшого віку (51 років і старші) (46%), ті, хто мають дуже хороші стосунки (43%).

29 вересня 2025 CEO Rating Group Олексій Антипович долучився до круглого столу “Формування національної стійкості: роль місцевого самоврядування” (організатори - Інститут міста й Національна платформа стійкості та згуртованості, модератор - Олег Саакян) в рамках Ukrainian Resilience Week. Ukrainian Resilience Week - це щорічна подія, де місцеве самоврядування, експерти та міжнародні партнери збираються для посилення стійкості українських міст.

На даних Rating Group Олексій Антипович поділився розумінням того, що допомагає українцям зберігати стійкість. В основі - дані наукового дослідження "Проблеми соціальної згуртованості в Україні", яку Соціологічна група Рейтинг (Rating Group) провела в співпраці з доктором соціологічних наук Наталією Черниш. Його результати CEO Rating Group Олексій Антипович коментує так:

"Індекс резильєнтності зараз складає 3.6 з 5 можливих балів, тобто це вище середнього рівня. І так, звичайно, наше суспільство щодня стикається з дуже серйозними викликами для стійкості та єдності. Але українці зберігають стійкість, і є дуже позитивні індикатори: абсолютна більшість респондентів відчуває єдність з іншими громадянами, своєю громадою й оптимістично дивиться на майбутнє України. І ця стійкість проявляється в конкретних діях: понад 70% допомагають ЗСУ фінансово, а ще приблизно половина опитаних допомагає біженцям, переселенцям, людям з інвалідністю"

Rating Group системно досліджує питання соціальної стійкості, згуртованості та благополуччя. Більше на цю тематику дивіться в таких матеріалах:

• Проблеми соціальної згуртованості в Україні
• Доповідь заступниці директор Rating Group Тетяни Скрипченко "Сприяння резильєнтності та соціальній згуртованості в умовах окупації"
• ‍Рейтинг регіонів за індексом місцевого благополуччя 2024 від Rating Lab

Як українці уявляють виклики, які виникають у житті ветеранів при поверненні до цивільного життя? Які форми підтримки вважають найважливішими?

Соціологічна група Рейтинг (Rating Group) і Консультативна місія Європейського Союзу (КМЄС) в Україні з'ясували це в рамках всеукраїнського опитування "Довіра, реформи й інтеграція в ЄС: що думають українці у 2025 році".

Виклики для ветеранів

• Найбільшими викликами, з якими стикаються ветерани при поверненні до цивільного життя, респонденти найчастіше вважають питання здоров'я: посттравматичний стрес і стресові розлади (63%), інвалідність (54%) та проблеми зі здоров'ям загалом (51%). Також 40% зазначають проблему алкоголізму, наркоманію.
• Про відсутність працевлаштування зазначають 43%.
• Натомість про відсутність доступу до освіти й навчання кажуть лише 12%

Підтримка ветеранів

• Більшість українців (62%) вважають реабілітацію найважливішою формою підтримки.
• За нею йдуть можливості працевлаштування (47%) і доступ до медичного обслуговування (43%).
• Ще 27% позначили підтримку спільнот ветеранів, 6% - освіту і навчання.

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Соціологічна група Рейтинг (Rating Group) і Консультативна місія ЄС (КМЄС) в Україні представили результати нового дослідження "Довіра, реформи й інтеграція в ЄС: що думають українці у 2025 році". Це продовження традиції щорічного всеукраїнського опитування громадської думки, яке дає комплексне уявлення про ставлення українців до реформ, інституцій, загроз, викликів та шляху країни до членства в ЄС.

Подія відбулася 25 вересня 2025 в Українському кризовому медіа-центрі за участі таких спікерів:

• Рольф Холмбо, Голова КМЄС в Україні
• Гедимінас Навіцкас, Заступник Голови Представництва ЄС в Україні
• Катерина Павліченко, заступниця Міністра внутрішніх справ України
• Олексій Антипович, CEO Rating Group

Як показують результати дослідження, українці продовжують демонструвати високу довіру до своїх міжнародних партнерів, зокрема найвищий рівень довіри має Європейський Союз (63%), Міжнародний валютний фонд (58%), НАТО (54%) і Рада Європи (53%). Переважна більшість (68%) українців також вірить, що Україна зможе успішно впровадити необхідні реформи для вступу до ЄС.

Учасники дискусії відзначили важливість опитування, яке ініціюється КМЄС ще з 2015 року. CEO Rating Group Олексій Антипович згадав, що це вже друге таке дослідження з початку повномасштабної війни, яке Rating Group проводить для КМЄС.

"Дуже важливо, що це дослідження демонструє динаміку. Найкраще дивитися соціологію саме в динаміці - тоді ти розумієш, куди рухається суспільство та країна", - Олексій Антипович, CEO Rating Group

Спікери поміркували над тим, що моніторинг суспільних настроїв є важливим ще й для побудови ефективної комунікації між європейськими інституціями й українським суспільством.

Результати цього опитування дуже важливі. Воно може допомогти нам зрозуміти, що думає суспільство, які є побоювання, кому люди довіряють і як ставляться до реформ. Європейські інституції, як Консультативна місія ЄС, несуть відповідальність і перед людьми в Україні. Результати дослідження можуть підказати нам, як краще комунікувати, вести діалог", - Рольф Холмбо, Голова КМЄС в Україні

Така комунікація має допомагати зокрема й кращій обізнаності українців про систему ЄС, законодавства, правила та повсякденні умови. Це допоможе українцям реалістичніше дивитися на євроінтеграцію:

"З початку повномасштабного вторгнення українці почали усвідомлювати, що Європа - це не тільки те, де "трава зеленіша" й "небо чистіше". Це ще й правила, закони, відсутність корупції тощо. Через війну ми вже всі себе усвідомили українцями, усвідомили цінність власної держави. А надалі в нас ще й буде рости відчуття європейськості. І в чомусь ми навіть станемо тверезіше дивитися на вступ до ЄС", - Олексій Антипович, CEO Rating Group

‍

Дивіться більше:

• Прес-реліз дослідження
• ‍Відеозапис презентації

Соціологічна група Рейтинг (Rating Group) і Консультативна місія Європейського Союзу (КМЄС) в Україні презентують результати щорічного всеукраїнського опитування громадської думки, які дають комплексне уявлення про ставлення українців до реформ, інституцій, загроз, викликів та шляху країни до членства в ЄС.

З 2015 року КМЄС в Україні ініціює проведення цього опитування, щоб забезпечити підтримку українських партнерів на основі надійних даних, що ґрунтуються на фактах. Результати 2025 року висвітлюють обнадійливі тенденції в громадській довірі до інституцій сектору цивільної безпеки, а також окреслюють чіткі виклики в сферах, що мають вирішальне значення для реформ та європейської інтеграції.

Довіра до інституцій

• Українці продовжують демонструвати високу довіру до своїх міжнародних партнерів. Зокрема, найвищий рівень підтримки мають Європейський Союз (63%), Міжнародний валютний фонд (58%), НАТО (54%) та Рада Європи (53%). Організація Об'єднаних Націй (40%) та ОБСЄ (37%) також вважаються важливими союзниками України.
• Серед державних безпекових і правозахисних інституцій найвищий рівень довіри мають Національна гвардія України (84%) та Служба безпеки України (78%). Державна прикордонна служба (62%), Центр протидії дезінформації (55%) і Національна поліція (48%) також мають значний рівень довіри.
• Молоді українці (18–29 років) виявляють особливо високу довіру до силових структур, що є відображенням їхнього безпосереднього досвіду війни та важливої ролі, яку ці інституції відіграють у захисті життя та громад. Цей показник також підкреслює, що реформи визнаються молодим поколінням, вселяючи оптимізм щодо того, що майбутні лідери України бачать цінність у побудові стійких, орієнтованих на ЄС державних інституцій навіть в умовах війни.

Ставлення до інтеграції в ЄС і реформ

• Переважна більшість (68%) українців вірить, що Україна зможе успішно впровадити необхідні реформи для вступу до ЄС. Водночас, лише 8% очікують вступу протягом одного-двох років. Найчастіше українці очікують на вступ протягом п'яти років (25%) або п'яти-десяти років (31%).
• Реформи, які громадяни оцінюють найпозитивніше, – це цифрова трансформація (70% задоволені) та прогрес у сфері ґендерної рівності (60%).
• Опитування показує, що незадоволення антикорупційними заходами зберігається: 86% респондентів висловили своє несхвалення, що робить це питання найактуальнішим викликом для реформаторської програми України.

Оцінка підтримки України з боку ЄС

• Найважливішими формами допомоги від ЄС українці бачать боротьбу з корупцією (62%), підтримку в розслідуванні воєнних злочинів (44%) і допомогу на звільнених від російської окупації територіях України (40%).
• Стратегічна комунікація була оцінена як найефективніша сфера підтримки ЄС (55%), що відображає запит громадян на точну та прозору інформацію про перебіг реформ.
• Майже половина респондентів (49%) також вважають консультації щодо вступу до ЄС ефективними.

Виклики та гібридні загрози

• Опитування вказує на занепокоєння громадськості щодо гібридних загроз з боку росії: 81% вважають, що такі загрози посилюються.
• Найбільше занепокоєння викликають онлайн-вербування російськими спецслужбами (42%), фейкові новини (32%) і кібератаки (23%).
• Дві третини українців оцінюють готовність країни до протидії гібридній війні як помірну.

Джерела інформації та дезінформація

• 51% українців продовжують покладатися на Telegram як на основне джерело інформації, при цьому YouTube (25%) та особисті соціальні мережі (22%) також відіграють значну роль.
• Джерелами дезінформації найчастіше вважаються Facebook й Instagram (58%), за ними йдуть месенджери (45%).
• Незалежні журналісти та Центр протидії дезінформації (ЦПД) залишаються найбільш авторитетними суб’єктами у викритті фейкових новин.

Адаптація ветеранів до цивільного життя

• Респонденти визначили посттравматичний стрес і стресові розлади (63%), інвалідність (54%) та проблеми зі здоров'ям (51%) як основні виклики, з якими стикаються ветерани при поверненні до цивільного життя.
• Більшість (62%) вважають реабілітацію найважливішою формою підтримки.
• За нею йдуть можливості працевлаштування (47%) і доступ до медичного обслуговування (43%).

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Заступниця директора Rating Group Тетяна Скрипченко взяла участь у міжнародній науковій конференції про соціальні виклики Російсько-української війни від дослідницького центру Konflikt und Kooperation im östlichen Europa (Німеччина).

У доповіді "Сприяння резильєнтності та соціальній згуртованості в умовах окупації" Тетяна Скрипченко розповідає про те, як українцям вдається зберігати резильєнтність (соціальну стійкість), як гуртуються громади та які висновки варто зробити для подальшого зміцнення українського суспільства. В основі доповіді - дані з досліджень Rating Group.

Нижче пропонуємо кілька ключових тез доповіді. Повний звіт "Emancipatory Dimensions of In:Security – Strategies of Coping with War Challenges in Ukraine" дивіться в докріпленому файлі.

Про важливість соціальної резильєнтності

"Зусилля з розвитку резильєнтності - це не лише про виживання, але й про опір і наснаження. Резильєнтність допомагає Україні протистояти російським спробам взяти Україну під контроль, як на лінії фронту, так і в суспільстві. Резильєнтність громад, зокрема, відіграє важливу роль у встановленні емансипаційних практик, сприянні відчуттю власної агентності та безпеки, а також відкиданні нав'язаних наративів. Зосереджуючись як на національній єдності, так і на місцевій підтримці, Україна може забезпечити те, щоб резильєнтність діяла як опорою проти зовнішніх загроз та небезпеки"

‍Про способи гуртування спільнот

Як посилити згуртованість спільнот? На основі досліджень Rating Group і Rating Lab Тетяна Скрипченко зазначає про важливе розуміння, що рівень стійкості різниться в залежності від групи. Наприклад, стійкість нижча серед менш заможного населення та жінок різного віку. Низька стійкість у цих групах може призвести до більшого стресу, довгострокових психологічних проблем, меншої соціальної участі та вищих ризиків, що посилює нерівність.

Також на основі дослідження Rating Group і Transatlantic Dialogue Center (2024) Тетяна Скрипченко згадує методи, як-от, наприклад, залучення місцевих жителів до проектів, спрямованих на підтримку українських захисників; відродження національних звичаїв тощо.

Про досвід громад, які були в окупації

"Респонденти відзначили посилення відчуття національної та регіональної ідентичності, і багато хто з них стверджував, що завдяки війні вони стали "більш українцями". Вкрай важливо враховувати цей досвід та створювати інституції для збереження пам’яті про досвід воєнних часів та окупації. Регіональні ініціативи щодо подолання колективної травми слід розширити до національного рівня, щоб сприяти єдності та підтримувати стійкість"

У згаданих інсайтах Тетяна Скрипченко посилається на публікацію "Сприяння єднанню. Рекомендації для формування національної стратегії реінтеграції на основі досвіду Харківської та Херсонської областей" (2024) за авторством Rating Group і Transatlantic Dialogue Center.

Нагадуємо, що команда Rating Group нещодавно випустила ще одне дослідження про резильєнтність і згуртованість українського суспільства за участю професора соціології Наталії Черниш.

Соціологічна група Рейтинг (Rating Group) випустила дослідження "Проблеми соціальної згуртованості в Україні". Це спільне наукове дослідження з Наталією Черниш, доктором соціологічних наук, професором кафедри соціології Львівського національного університету ім. Івана Франка.

Команда дослідження з'ясувала, наскільки українці стійкі, згуртовані, наскільки ми довіряємо одне одному та чи готові допомагати іншим.

"Ми хотіли з'ясувати реальний стан національної стійкості українського суспільства і визначити його за допомогою мови цифр. Влітку 2025 р. індекс національної стійкості становив 3.6 з 5 можливих. Деяке його пониження зумовлене тривалою війною, а також просіданням довіри до влади. Водночас, фіксуємо зростання міцності та ролі соціальних зв'язків. Це дуже важливо для відбиття російської агресії, надії на остаточну перемогу та повоєнне оновлення", - Наталія Черниш, доктор соціологічних наук, професор

Як зазначає Роман Борисов, керівник відділу аналітики департаменту стратегічних досліджень Rating Group:

"З початком повномасштабного вторгнення громадянська ідентичність закріпилася на першому місці, помітно обійшовши регіональну, наприклад. Вона стала ключовим фактором єднання, що за тривалістю своєї дії вже перевищила типову протяжність ефекту «rally ‘round the flag» (гуртування навколо прапора). Що стосується маркерів стійкості суспільства, то ними насамперед є довіра в суспільстві та безпосередні прояви соціального капіталу: досвід допомоги іншим, волонтерство, взаємопідтримки, участь у громадських організаціях"

Роман Борисов також відзначає важливість синергії між дослідницької агенцією та науковцями:

"Цей проєкт є чудовим прикладом плідної взаємодії між Rating Group як дослідницькою агенцією та науковцями з академічного світу. Окреме задоволення надає співпраця з грандами української науки, зокрема Наталією Йосипівною Черниш, яка стояла біля витоків сучасної української соціології. Її глибокі знання, прозорливість, щирий ентузіазм надають натхнення, спонукають переосмислювати підходи та відкривати нові перспективи розвитку соціології"

Більше про згуртованість українців і довіру в суспільстві дивіться в прес-релізі дослідження.

"Проблеми соціальної згуртованості в Україні" - нове наукове дослідження Соціологічної групи Рейтинг (Rating Group) у співпраці з Наталією Черниш, доктором соціологічних наук, професором кафедри соціології Львівського національного університету ім. Івана Франка.

‍У фокусі дослідження - самоідентифікація українців, довіра одне до одного, рівень соціальної стійкості, готовність допомагати іншим й інші індикатори соціальної згуртованості.

Самоідентифікація

• Абсолютна більшість українців (94%) відчувають себе громадянами України.
• За час повномасштабної війни самоідентифікація українців ще більше змістилася у бік країни загалом: люди асоціюють себе скоріше з Україною загалом, ніж зі своїм регіоном (77%).
• Більше половини (52%) вважають себе європейцями та лише 8% вважають себе радянською людиною.

Цінності

Коли респондентів попросили обрати до трьох найважливіших цінностей з переліку, найчастіше позначали перемогу України (62%), родину та близьких (53%), власне здоров’я (34%), незалежність української держави (26%), відновлення України (20%). Це екзистенційні цінності, цінності виживання. Ці результати співзвучні з нещодавнім дослідженням Rating Group про цінності українців.

Довіра в суспільстві

• Загальний Індекс довіри в суспільстві має середній рівень (3,0). Шкала: від 1 (мінімум довіри) до 5 (максимум).
• Найвища довіра - до близького кола (3.9), тобто рідних, друзів, мешканців міста/села. Менше довіряють суспільному колу (2.9), тобто інституціям, організаціям, владі, мешканцям України тощо, а також колу "інших людей" (2.4), тобто незнайомим людям у випадкових ситуаціях, людям інших політичних поглядів або національності.
• ‍Понад третина респондентів довіряє мешканцям України (36%, ще 42% вагаються), дещо менше - мешканцям міста/села (30%, ще 42% вагаються).
• Серед інституцій українці висловлюють найвищу довіру до волонтерських організацій (63%). Менше довіряють громадським організаціям (30%, ще 37% вагаються), місцевій (25%, ще 27% вагаються) і центральній (24%, ще 26% вагаються) владі.

Соціальний капітал і громадське життя

• В умовах повномасштабної війни в українському суспільстві виріс соціальний капітал: 86% українців надавали допомогу людям, які опинились у складній ситуації під час війни, зокрема 27% переважно допомагали людям за межами родинного кола.
• Половина респондентів налагодила і зберегла зв’язки, що виникли через об’єднання з іншими людьми для взаємопідтримки. У деяких випадках ці взаємозв’язки ставали інституціоналізованими: близько 10% респондентів є членами громадської організації, а 43% мають таких людей серед найближчого оточення (родичі, друзі).
• Серед типів громадської активності українці надають перевагу допомозі іншим. Респонденти активно допомагають ЗСУ – 70% постійно або час від часу допомагають фінансово, 44% - нефінансово (сітки, свічки, ремонт авто тощо). Також відносно поширеною є допомога біженцям, переселенцям, людям з інвалідністю (49%).
• Інші види активності не є такими поширеними: 23% беруть участь у громадських слуханнях та підписанні петицій, 20% - вирішенні спільних проблем в житті територіальної громади, 13% - у громадських акціях і мітингах.
• Більш активними є мешканці Заходу і Центру, а також більш забезпечені опитані.

Соціальна стійкість

• Українське суспільство зберігає стійкість. Індекс стійкості складає 3.6 (вище середнього рівня) за шкалою від 1 (мінімум) до 5 (максимум).
• Абсолютна більшість оптимістично оцінює як майбутнє України (76%), так і власне (72%).
• Більше 70% вважають, що можуть самостійно впоратися з проблемами, які в них виникають.
• Окрім того, високим є відчуття єдності з іншими українцями, його висловлюють майже дві третини респондентів. З місцевою громадою себе ідентифікують 53%.
• Дещо нижчими є оцінка рівня солідарності та взаємодопомоги (48%), справедливості (45%) у суспільстві та впевненість в тому, що держава у кризовій ситуації ухвалить правильне рішення (44%).

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Інсайти Rating Group - в основі ефективної реклами про мінну безпеку!

ДСНС України та GSC Game World (творці серії Stalker) випустили відео, де головний герой Stalker 2 Скіф демонструє основи мінної безпеки. Як кажуть у ДСНС, відео враховує результати дослідження мінної безпеки серед українських підлітків від Rating Group і UNICEF (2024). Дослідницьку частину виконувала лабораторія Rating Lab: тоді команда розробила авторський тест на мінну безпеку й опитала понад 25 тисяч українських підлітків і їхніх батьків.

"Бути сміливим, сталкере, - це бути обачним" (з відео ДСНС/S.T.A.L.K.E.R.)

За результатами дослідження, хлопці віком 14-15 і 16-17 років - це найбільші групи ризику в контексті вибухонебезпечних предметів. Серед іншого це пов'язано з характерними хобі хлопців-підлітків: комп'ютерними іграми та дотичним медіаконтентом, що дещо віддаляє від уявлення про реальні ризики. ДСНС і творці Stalker 2 врахували ці дані та змогли ефективно подати інформацію про те, як зберегти життя та здоров'я дітей і не тільки.

Більше інформації:

• Відео
• Кейс дослідження мінної безпеки
• Новина на сайті ДСНС

9 вересня 2025 CEO Rating Group Олексій Антипович долучився до панельної дискусії "Нова країна" (організована LB.ua і EFI Group) про ключові соціальні, політичні й економічні виклики для України.

Спікерами заходу також були голова наглядової ради інвестиційної компанії EFI Group Ігор Ліскі, перший заступник голови Верховної Ради України, Олександр Корнієнко, пані посол України у США Ольга Стефанішина та представник ГУР МО Ілля Павленко.

Олексій Антипович прокоментував суспільні настрої щодо завершення війни. Нещодавнє дослідження Rating Group показують, що українці підтримують загальну ідею дипломатичного врегулювання, але обов'язковою умовою миру є надійні гарантії безпеки від партнерів. 82% вважають реалістичним шляхом завершення війни переговори (62% за пошук компромісу із залученням інших країн, 20% – на прямих перемовинах з рф). Водночас, 75% вважають, що Україна повинна погодитись на припинення вогню лише за умови міжнародних гарантій безпеки.

“Говорити про те, що ми втомилися чи ще щось, можна довго, але ось вам показові цифри. Найголовніше в них - нічого подібного про мир за будь-яку ціну не йдеться”, - CEO Rating Group Олексій Антипович

Більше матеріалів:

• Повна новина LB.ua
• Прес-реліз дослідження Rating Group

У п'ятницю, 5 вересня 2025, в ефірі ProUA (ведучий - Андрій Куликов) CEO Rating Group Олексій Антипович прокоментував серпневе дослідження суспільно-політичних настроїв українців від Соціологічної групи Рейтинг.

"Головною гарантією від партнерів українці бачать фінансування й озброєння ЗСУ. Тобто за свою безпеку відповідальність ми передусім беремо на себе," - Олексій Антипович, CEO Rating Group

За даними дослідження, 52% українців позначили фінансування армії та постачання зброї від партнерів як ключову гарантію. Серед інших ключових гарантій українці називають зобов’язання союзників вступити у війну в разі повторного нападу (48%) і міжнародне патрулювання повітряного і морського простору (44%).

Дивіться більше:

• Прес-реліз дослідження
• Запис ефіру

Соціологічна групи "Рейтинг" (Rating Group), Львівський медіафоруму й International Media Support (IMS) представили результати нового дослідження «Сегменти медіааудиторії в Україні». Подія відбулася 29 серпня 2025 у Київінформ пресцентрі.

Спікери заходу:

• Олексій Антипович, директор Соціологічної групи «Рейтинг» (Rating Group)
• Зураб Аласанія — медіа радник IMS (International Media Support)
• Ольга Білоусенко — керівниця дослідницького відділу ГО «Львівський медіафорум»

Дослідження показало, як розподіляються українці за своїм медіаспоживанням, яким медіа найбільше довіряють і як протидіють дезінформації.

"Дякуємо International Media Support і Львівському медіафоруму за це дослідження...Ми разом присвятили місяць розробці методології та дуже фахово підійшли до питання до дезінформації...До більш вразливої аудиторії належать 59% українців. Але найцікавіше виявилося не це: вразливі до дезінформації всі категорії споживачів (і традиційних медіа, і онлайн, і "всеїдні", і ті, хто взагалі уникають інформації", - Олексій Антипович, директор Соціологічної групи "Рейтинг"

Матеріали:

• Прес-реліз дослідження
• Відеозапис презентації

1-23 квітня 2025 Соціологічна група «Рейтинг» (Rating Group) провела дослідження медіаспоживання українців на замовлення ГО "Львівський медіафорум" і International Media Support. Теми опитування - інформаційна поведінка, медіаспоживання, довіра до ЗМІ, боротьба з дезінформацією та вразливість до неї.

Джерела інформації

• Telegram - головний засіб отримання інформації про актуальні події для українців. Телеграм-канали постійно або часто (4-5 днів на тиждень) читає загалом понад половина опитаних (52%).
• На другому місці - YouTube (32% дивляться постійно або часто), на третьому - Facebook (28%).
• Телемарафон «Єдині новини» і чати у Viber постійно або часто переглядають 25%.
• Регулярне читання друкованих медіа — малопоширена практика: 84% ніколи не користуються газетами і журналами для отримання інформації.
• Більшість українців також ніколи не отримує інформацію з радіо (75%), регіональних медіа (69%), регіональних онлайн-медіа (67%), міжнародних онлайн-медіа (66%).

Довіра до медіа

• Українці мало довіряють медіа загалом. Але відносно більше довіри - до Telegram-каналів (29%) і Youtube-каналів (24%).
• Міжнародним й українським онлайн-медіа скоріше довіряють або довіряють 16%.
• Найбільше українці не довіряють єдиному телемарафону (39% не довіряють або скоріше не довіряють, 24% вагаються, 19% важко відповісти).

‍Як українці борються з дезінформацією

• Майже 40% респондентів ніколи не перевіряють достовірність інформації, 18% роблять це завжди. Частіше перевіряє достовірність молодь (18—29 років), респонденти з вищою освітою, а також військові і ветерани.
• 35% вважають, що їм легко або скоріше легко відрізняти правдиву інформацію від неправдивої в медіа, 28% — що їм це робити важко або скоріше важко.
• Найпоширеніші практики перевірки достовірності - це використання власної інтуїції та досвіду (34%) і порівняння з кількома авторитетними джерелами (25%).

Вразливість до дезінформації

59% українців вразливі до дезінформації, як показали результати інформаційного тесту (див. методологію).

Чим вони вирізняються:

• Значно менше підтримують вступ України до ЄС і НАТО, а також дії чинної влади.
• Рідше переглядають суспільно-політичні новини та менше довіряють медіа.
• Оцінюють власну здатність відрізнити правдиву інформацію від неправдивої так само високо, як і невразливі громадяни.
• Коли перевіряють інформацію, вони дещо частіше спираються на власний досвід та інтуїцію та рідше порівнюють інформацію з різних джерел.
• Відносно частіше це російськомовні чи двомовні респонденти, мешканці прифронтових територій, а також представники менш забезпечених і менш освічених категорій.

Дослідження Соціологічної групи Рейтинг (Rating Group) за 21-23 серпня 2025 свідчить, що українці прагнуть миру та здебільшого готові говорити про певні поступки, але тільки за умови надання надійних безпекових гарантій від партнерів.  

Бачення завершення війни

• 59% респондентів підтримують припинення бойових дій і пошук компромісу, 20% – продовження війни до повернення Донбасу і Криму, 13% – до лінії розмежування/кордонів станом на 23 лютого 2022 року.
• 82% вважають реалістичним шляхом завершення війни переговори, з яких 62% за пошук компромісу із залученням інших країн, 20% – на прямих перемовинах з рф.
• 75% вважають, що Україна повинна погодитись на припинення вогню лише за умови міжнародних гарантій безпеки.
• Серед ключових гарантій безпеки українці називають: фінансування армії та постачання зброї від партнерів (52%), зобов’язання союзників вступити у війну в разі повторного нападу (48%) та міжнародне патрулювання повітряного і морського простору (44%).
• На запитання «Що зараз найважливіше?» 58% обрали отримання гарантій фінансування західними партнерами української армії у майбутньому і постачання зброї в достатній кількості, тоді як 31% – повернення територій.
• Найчастіше респонденти вважають, що ми воюємо з росією за майбутнє наших дітей (60%) та свободу (44%).

Довіра до політиків

Рівень довіри до Валерія Залужного становить 74%, Володимиру Зеленському довіряють 68%, Кирилу Буданову – 59%.

Електоральні настрої

• У разі проведення президентських виборів найбільшу підтримку отримали б Володимир Зеленський (35% серед усіх опитаних) та Валерій Залужний (25%).
• На парламентських виборах лідирувала б умовна Партія Залужного (24%), друге місце займав би умовний Блок Зеленського (20%). Далі йдуть Європейська солідарність (7%), умовні Партія Буданова (6%) і Партія Азов (6%).

Якими є цінності українців сьогодні? До Дня Незалежності 2025 дослідники Соціологічної групи Рейтинг (Rating Group) дізналися, що для нас зараз найважливіше та як ми бачимо досягнення цих цілей.

Опитування провели за спеціальною методикою на платформі Rating Online. Це дозволяє порівняти відповіді українців удома з думками українців, які виїхали до Європи з 2022 року.

Цілі українців

Українці прагнуть миру, але не ціною свободи.

• Зараз для нас найважливішими є базові цінності, цінності виживання: безпека родини (73%), життя в мирі (62%), свобода (56%) і національна безпека (55%).
• Також українцям важливо жити в комфорті (25%), мати внутрішню гармонію (22%) і самоповагу (16%).
• Спільні цілі об’єднують українців удома й у Європі. Хоча українці, які вимушено виїхали за кордон, більше акцентують увагу на комфорті та менше на національній безпеці.

Як відрізняються цілі українців?

• Старші частіше відзначають важливість національної безпеки, а молодь більше говорить про комфортне життя, кохання, щастя.
• Ті, хто хочуть залишитися жити в Україні, частіше говорять про важливість життя в мирі, національної безпеки і мудрості, а охочі переїхати за кордон – про комфортне життя й щастя.
• Для українців, які підтримують вступ України в ЄС, важливішими є безпека родин, національна безпека та свобода. Для тих, які проти вступу, – справжня дружба, порятунок душі та мудрість.
• Українці, які не жалкують про розпад СРСР, частіше згадують національну безпеку та свободу. Ті, які жалкують, більше цінують мудрість, щастя та рівність.

Що допоможе досягти головних цілей?

Відповідальність і незалежність – дві сильні риси, які є ключем для всіх п’яти головних цілей. Але є й інші важливі інструменти для їх досягнення.

• На думку українців, для досягнення свободи потрібні незалежність, відповідальність, сміливість, чесність й інтелект.
• Безпеку родини можна досягти через відповідальність і готовність допомогти.
• Якщо хочемо жити в мирі, потрібна відповідальність і незалежність.
• Національної безпеки можна досягти завдяки відповідальності, незалежності й сміливості, а також готовності прийти на допомогу.
• Водночас, щоб мати комфортне життя, потрібні здібності й інтелект.

Як досягти інших цілей?

• Щоб досягти щастя, потрібні любов, незалежність і життєрадісність. А для внутрішньої гармонії – інтелект, чесність і любов.
• Кохання, перевірене часом, досягається через любов, чесність і відповідальність. А дружба – через чесність і готовність допомогти.
• Порятунок душі можна досягти через любов і прощення.
• Самоповага, як і рівність, будуються на чесності, незалежності і відповідальності.
• Для яскравого, насиченого життя потрібні життєрадісність, незалежність і широта поглядів.
• Відчуття досягнення досягаються через інтелект і здібності, а  суспільне визнання – через відповідальність.

Опитування Міжнародного республіканського інституту (МРІ) показало, що абсолютна більшість українців підтримують членство в ЄС та НАТО. Результати також свідчать  про визнання Сполучених Штатів як провідного постачальника міжнародної підтримки та схвалення діяльності Володимира Зеленського на рівні 65%.

Київ, Україна — Нове всеукраїнське опитування, проведене Центром аналізу та соціологічних досліджень (CISR) Міжнародного республіканського інституту (МРІ) в Україні, свідчить, що українці рішуче підтримують членство в Європейському Союзі (ЄС) та НАТО. 75% українців виступають за приєднання до ЄС, а 70% заявили, що голосували б за приєднання України до НАТО, якби референдум проводили сьогодні.

“Українці переважно прагнуть майбутнього, орієнтованого на Захід,”  — сказав Стівен Нікс, старший директор IRI у Європі та Євразії. — “Українці вважають себе європейським народом і твердо  вірять, що їхнє майбутнє в Європі”.

Коли респондентів попросили назвати країни, які надали найбільшу підтримку Україні в контексті російської військової агресії, Сполучені Штати були вказані 59% опитаних. Також 48% обрали Німеччину і 38% згадали Велику Британію.

“Українці неймовірні вдячні за допомогу,  яку надають Сполучені Штати та їх союзники та партнери з початку війни”, — сказав Нікс.

Додатково, за більш ніж три роки повномасштабного вторгнення, рейтинг схвалення Президента України Володимира Зеленського залишається високим — 65% респондентів схвально оцінюють діяльність Президента.

Дослідники з Соціологічної групи Рейтинг (Rating Group) провели національне опитування до Дня Незалежності 2025! З чим українці асоціюють незалежність і єдність? А що навпаки роз'єднує нас?

Опитування провели за спеціальною методикою на платформі Rating Online. Це дозволяє порівняти відповіді українців удома з думками українців, які виїхали до Європи з 2022 року.

Що об’єднує та роз’єднує українців

• Перемоги ЗСУ – ключовий фактор єднання сьогодні (55%). Українці гуртуються навколо Захисників і Захисниць та збереження держави.
• На другому місці – взаємодопомога (понад третина опитаних).
• Також значний потенціал для об’єднання має відбудова країни. Її позначили близько третини українців за кордоном і вдома.
• Найбільше роз’єднувати суспільство можуть взаємні звинувачення (57%), політичні конфлікти (52%) й економічна криза (37%).
• Українці в Європі відносно більше акцентують увагу на взаємних звинуваченнях (68%) і мовних питаннях (34%) як чинниках роз’єднання.

Події, символи незалежності

• Поруч із декларацією 1991 року (51%) українці згадують опір з 2022 року (51%), події АТО/ООС (42%) і Революцію Гідності (47%) як найважливіші події для формування сучасної нації. Це єдина нитка: від проголошення до утвердження незалежності.
• Українці в Європі відносно частіше згадують серед значимих подій отримання статус кандидата на членство в ЄС (22% порівняно з 15% в Україні).
• День Незалежності в українців найчастіше асоціюється з гаслом  «Слава Україні! Героям слава!»: як вдома, так і серед українців за кордоном. Також часто згадують ідеї свободи, незламності, єдності, гідності.

Вступ до ЄС і НАТО

• Більшість українців виступає за вступ до ЄС (75%) і НАТО (71%).
• Серед українці, які вимушено покинули країну з 2022 року й зараз перебувають  у Європі, ця підтримка ще сильніша (83% і 78%).

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Rating Group і UNICEF Україна опублікували результати спільного масштабного дослідження про психічне здоров'я українців. "Mind frames" - це унікальний проєкт у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» (ініціатива Першої леді Олени Зеленської).

Дослідницьку частину виконувала лабораторія Rating Lab. Команда розробила спеціальну методологію й опитали близько 12 тисяч українців. У фокусі дослідження були одразу п'ять цільових аудиторій: батьки дітей віком 0-9; діти віком 10-17 і їхні батьки; молодь віком 18-25 й інші дорослі віком 25+. Спеціальна методологія і метод опитування дозволяє безпосередньо співставляти відповіді батьків та їхніх дітей.

За результатами, близько половини українців мають високий або підвищений рівень стресу. Також дослідження демонструє, якими важливими для ментального здоров'я є міцні стосунки між батьками та дітьми, турбота та спільні хобі. Це безумовні фактори адаптованості до стресу, особливо в умовах війни.

"Ментальне здоров’я — це основа добробуту кожної дитини. Це дослідження не лише підтверджує важливість любові й залученості опікунів, а й показує, як батьківство може зміцнювати стійкість дорослих, допомагаючи родинам краще справлятися зі стресом під час війни. Сьогодні як ніколи важливо підтримувати сім’ї, забезпечуючи їм доступ до якісних соціальних послуг та ресурсів для ментального благополуччя — незалежно від їхніх життєвих обставин і місця проживання", - Шамеза Абдулла, в.о. голови Представництва ЮНІСЕФ в Україні (як цитує сайт UNICEF)

"Mind Frames" також стало одним з наймасштабніших проєктів Rating Group/Rating Lab.

"Mind Frames" — це унікальне дослідження й один з найбільших проєктів Rating Group і Rating Lab. Велика команда аналітиків й експертів, велика складна вибірка (майже 12 тисяч осіб, але особлива увага батькам і їхнім дітям віком 10-17 років). І, звісно, великий набір тем: резильєнтність, стрес, тригери та реакції на них, хобі, психологічна допомога. Ми дуже вдячні нашим партнерам з ЮНІСЕФ Україна та програмою "Ти як?". Важливо, що на такому високому рівні просувається ідея підтримки ментального здоров'я. У свою чергу, Rating Lab завжди готові надати валідні та надійні дані", - Маріанна Ткалич, засновниця та CEO Rating Lab, Доктор психологічних наук

Rating Group і UNICEF Україна опублікували результати спільного масштабного дослідження про психічне здоров'я українців. "Mind frames" - це унікальний проєкт у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» (ініціатива Першої леді Олени Зеленської).

Лабораторія Rating Lab виконала дослідницьку частину - розробили спеціальну методологію, опитали близько 12 тисяч українців і дізналися про таке:

• наскільки психологічно стійкі українці;
• що допомагає їм бути адаптованими до стресу;
• як українці ставляться до психологічної підтримки.

У фокусі дослідження були одразу п'ять цільових аудиторій: батьки дітей віком 0-9; діти віком 10-17 і їхні батьки; молодь віком 18-25 й інші дорослі віком 25+. Спеціальна методологія і метод опитування дозволяє безпосередньо співставляти відповіді батьків та їхніх дітей.

Стрес і його тригери

• Майже половина українців (47%) має високий або підвищений рівень стресу. Водночас, 73% українців є загалом резильєнтними (стійкими до стресу). Це допомагає адаптуватися до постійно діючих стресових умов життя.
• Головними тригерами стресу в дорослих віком 18+ є фінансові труднощі, сирена та гучні звуки, новини та сварки з близькими (29%). Молодь 18-25 також часто згадує про відчуття ігнорування й насмішки, знущання.
• Для дітей віком 10-17 тригерами значною мірою є екзамени, контрольні й іспити, сварки з батьками/близькими, ігнорування й уникання (28%), насмішки та знущання (28%), сирена й гучні/різкі звуки.

Адаптованість до стресу

Адаптовність - це експериментальний показник про взаємодію стресу та резильєнтності. Він показує, чи ефективно людина реагує на стресові умови та ситуації.

• Менше половини українців (45%) є адаптованими до стресу, тобто мають одночасно низький стрес і високу резильєнтність.
• Ще 35% є частково адаптованими, а 20% – неадаптовані.

Батьки, діти, сім'я

• 52% тих, хто має партнера, дітей і проживають разом (тобто власну сім’ю) — адаптовані, серед них і найменше неадаптованих (18%). Серед тих, хто не мають дітей та партнера, навпаки лише 39% адаптованих і 23% неадаптованих.
• Уявлення батьків про емоції своїх дітей помітно відрізняються від саморефлексії дітей: діти набагато частіше відчувають радість, ніж про це кажуть батьки.
• Спілкування в сім'ї дуже важливе. Чим частіше діти віком 10-17 спілкуються з батьками, тим більш адаптовані діти до стресу. Батьки дуже допомагають дитині, коли при стресовій події розмовляють з нею про почуття, діляться своїм досвідом, пояснюють, що відбувається, обіймають.
• Наявність спільного хобі допомагає адаптованості як дітям, так і батькам. 57% дітей, які мають спільне хобі з батьками, є адаптованими до стресу. На батьків це впливає ще сильніше: 64% батьків зі спільним хобі з дітьми є адаптованими до стресу.

Які хобі допомагають бути стійкішими?

• Наявність хобі є важливим фактором адаптованості до стресу. Вони дозволяють«перезавантажитися», напрацювати механізми резильєнтності в відповідь на виклики життя в часи війни.
• У всіх вікових категоріях ті, хто не мають хобі, є менш адаптованими до стресу.
• Найбільш ресурсні заняття - це ті, де є фізична активність.
• Найменш ресурсні хобі - ті, що пов'язані з пристроями, гаджетами (комп’ютер,телефон). Саме при цих заняттях часто бачимо найнижчу резильєнтність.

Прихильність до психологічної допомоги

• Понад половина українців позитивно ставиться до психологічної допомоги (57%), решта 43% ставляться критично.
• Найбільш позитивне ставлення - у жінок віком 18-29.

‍

Дослідження проводилося в співпраці з Українським інститутом соціальних досліджень ім. Олександра Яременка, Інститутом поведінкових досліджень при American University Kyiv.

У межах глобального дослідження Gallup International Rating Group запитали українців: "Уявімо, у вас може бути тільки одна дитина. Ви б хотіли, щоб це був хлопчик чи дівчинка, чи стать не має значення?"

Ключові знахідки:

• Для абсолютної більшості українців (70%) стать дитини не є суттєвою. Це співзвучно з загальносвітовою тенденцією - такої ж думки в середньому 64% респондентів у 35 країнах.
• Щоби народилася дівчинка, хотіли б 14% українців, щоби хлопчик - 13%
• Індія, Філіппіни, Еквадор - країни, де найбільше чекають на хлопчиків.
• На дівчат найбільше чекають у Південній Кореї, Японії, Іспанії.

End of Year Survey (EoY) — це глобальне щорічне опитування Gallup International про майбутнє, щастя й економічні очікування населення різних країн. У 2024 році опитано 35 882 респондентів у 35 країнах світу. В Україні опитування EoY вже вдруге проводила Rating Group.