Новини та прес-релізи

Соціологічна група Рейтинг (Rating Group) випустила дослідження "Проблеми соціальної згуртованості в Україні". Це спільне наукове дослідження з Наталією Черниш, доктором соціологічних наук, професором кафедри соціології Львівського національного університету ім. Івана Франка.

Команда дослідження з'ясувала, наскільки українці стійкі, згуртовані, наскільки ми довіряємо одне одному та чи готові допомагати іншим.

"Ми хотіли з'ясувати реальний стан національної стійкості українського суспільства і визначити його за допомогою мови цифр. Влітку 2025 р. індекс національної стійкості становив 3.6 з 5 можливих. Деяке його пониження зумовлене тривалою війною, а також просіданням довіри до влади. Водночас, фіксуємо зростання міцності та ролі соціальних зв'язків. Це дуже важливо для відбиття російської агресії, надії на остаточну перемогу та повоєнне оновлення", - Наталія Черниш, доктор соціологічних наук, професор

Як зазначає Роман Борисов, керівник відділу аналітики департаменту стратегічних досліджень Rating Group:

"З початком повномасштабного вторгнення громадянська ідентичність закріпилася на першому місці, помітно обійшовши регіональну, наприклад. Вона стала ключовим фактором єднання, що за тривалістю своєї дії вже перевищила типову протяжність ефекту «rally ‘round the flag» (гуртування навколо прапора). Що стосується маркерів стійкості суспільства, то ними насамперед є довіра в суспільстві та безпосередні прояви соціального капіталу: досвід допомоги іншим, волонтерство, взаємопідтримки, участь у громадських організаціях"

Роман Борисов також відзначає важливість синергії між дослідницької агенцією та науковцями:

"Цей проєкт є чудовим прикладом плідної взаємодії між Rating Group як дослідницькою агенцією та науковцями з академічного світу. Окреме задоволення надає співпраця з грандами української науки, зокрема Наталією Йосипівною Черниш, яка стояла біля витоків сучасної української соціології. Її глибокі знання, прозорливість, щирий ентузіазм надають натхнення, спонукають переосмислювати підходи та відкривати нові перспективи розвитку соціології"

Більше про згуртованість українців і довіру в суспільстві дивіться в прес-релізі дослідження.

"Проблеми соціальної згуртованості в Україні" - нове наукове дослідження Соціологічної групи Рейтинг (Rating Group) у співпраці з Наталією Черниш, доктором соціологічних наук, професором кафедри соціології Львівського національного університету ім. Івана Франка.

‍У фокусі дослідження - самоідентифікація українців, довіра одне до одного, рівень соціальної стійкості, готовність допомагати іншим й інші індикатори соціальної згуртованості.

Самоідентифікація

• Абсолютна більшість українців (94%) відчувають себе громадянами України.
• За час повномасштабної війни самоідентифікація українців ще більше змістилася у бік країни загалом: люди асоціюють себе скоріше з Україною загалом, ніж зі своїм регіоном (77%).
• Більше половини (52%) вважають себе європейцями та лише 8% вважають себе радянською людиною.

Цінності

Коли респондентів попросили обрати до трьох найважливіших цінностей з переліку, найчастіше позначали перемогу України (62%), родину та близьких (53%), власне здоров’я (34%), незалежність української держави (26%), відновлення України (20%). Це екзистенційні цінності, цінності виживання. Ці результати співзвучні з нещодавнім дослідженням Rating Group про цінності українців.

Довіра в суспільстві

• Загальний Індекс довіри в суспільстві має середній рівень (3,0). Шкала: від 1 (мінімум довіри) до 5 (максимум).
• Найвища довіра - до близького кола (3.9), тобто рідних, друзів, мешканців міста/села. Менше довіряють суспільному колу (2.9), тобто інституціям, організаціям, владі, мешканцям України тощо, а також колу "інших людей" (2.4), тобто незнайомим людям у випадкових ситуаціях, людям інших політичних поглядів або національності.
• ‍Понад третина респондентів довіряє мешканцям України (36%, ще 42% вагаються), дещо менше - мешканцям міста/села (30%, ще 42% вагаються).
• Серед інституцій українці висловлюють найвищу довіру до волонтерських організацій (63%). Менше довіряють громадським організаціям (30%, ще 37% вагаються), місцевій (25%, ще 27% вагаються) і центральній (24%, ще 26% вагаються) владі.

Соціальний капітал і громадське життя

• В умовах повномасштабної війни в українському суспільстві виріс соціальний капітал: 86% українців надавали допомогу людям, які опинились у складній ситуації під час війни, зокрема 27% переважно допомагали людям за межами родинного кола.
• Половина респондентів налагодила і зберегла зв’язки, що виникли через об’єднання з іншими людьми для взаємопідтримки. У деяких випадках ці взаємозв’язки ставали інституціоналізованими: близько 10% респондентів є членами громадської організації, а 43% мають таких людей серед найближчого оточення (родичі, друзі).
• Серед типів громадської активності українці надають перевагу допомозі іншим. Респонденти активно допомагають ЗСУ – 70% постійно або час від часу допомагають фінансово, 44% - нефінансово (сітки, свічки, ремонт авто тощо). Також відносно поширеною є допомога біженцям, переселенцям, людям з інвалідністю (49%).
• Інші види активності не є такими поширеними: 23% беруть участь у громадських слуханнях та підписанні петицій, 20% - вирішенні спільних проблем в житті територіальної громади, 13% - у громадських акціях і мітингах.
• Більш активними є мешканці Заходу і Центру, а також більш забезпечені опитані.

Соціальна стійкість

• Українське суспільство зберігає стійкість. Індекс стійкості складає 3.6 (вище середнього рівня) за шкалою від 1 (мінімум) до 5 (максимум).
• Абсолютна більшість оптимістично оцінює як майбутнє України (76%), так і власне (72%).
• Більше 70% вважають, що можуть самостійно впоратися з проблемами, які в них виникають.
• Окрім того, високим є відчуття єдності з іншими українцями, його висловлюють майже дві третини респондентів. З місцевою громадою себе ідентифікують 53%.
• Дещо нижчими є оцінка рівня солідарності та взаємодопомоги (48%), справедливості (45%) у суспільстві та впевненість в тому, що держава у кризовій ситуації ухвалить правильне рішення (44%).

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Інсайти Rating Group - в основі ефективної реклами про мінну безпеку!

ДСНС України та GSC Game World (творці серії Stalker) випустили відео, де головний герой Stalker 2 Скіф демонструє основи мінної безпеки. Як кажуть у ДСНС, відео враховує результати дослідження мінної безпеки серед українських підлітків від Rating Group і UNICEF (2024). Дослідницьку частину виконувала лабораторія Rating Lab: тоді команда розробила авторський тест на мінну безпеку й опитала понад 25 тисяч українських підлітків і їхніх батьків.

"Бути сміливим, сталкере, - це бути обачним" (з відео ДСНС/S.T.A.L.K.E.R.)

За результатами дослідження, хлопці віком 14-15 і 16-17 років - це найбільші групи ризику в контексті вибухонебезпечних предметів. Серед іншого це пов'язано з характерними хобі хлопців-підлітків: комп'ютерними іграми та дотичним медіаконтентом, що дещо віддаляє від уявлення про реальні ризики. ДСНС і творці Stalker 2 врахували ці дані та змогли ефективно подати інформацію про те, як зберегти життя та здоров'я дітей і не тільки.

Більше інформації:

• Відео
• Кейс дослідження мінної безпеки
• Новина на сайті ДСНС

9 вересня 2025 CEO Rating Group Олексій Антипович долучився до панельної дискусії "Нова країна" (організована LB.ua і EFI Group) про ключові соціальні, політичні й економічні виклики для України.

Спікерами заходу також були голова наглядової ради інвестиційної компанії EFI Group Ігор Ліскі, перший заступник голови Верховної Ради України, Олександр Корнієнко, пані посол України у США Ольга Стефанішина та представник ГУР МО Ілля Павленко.

Олексій Антипович прокоментував суспільні настрої щодо завершення війни. Нещодавнє дослідження Rating Group показують, що українці підтримують загальну ідею дипломатичного врегулювання, але обов'язковою умовою миру є надійні гарантії безпеки від партнерів. 82% вважають реалістичним шляхом завершення війни переговори (62% за пошук компромісу із залученням інших країн, 20% – на прямих перемовинах з рф). Водночас, 75% вважають, що Україна повинна погодитись на припинення вогню лише за умови міжнародних гарантій безпеки.

“Говорити про те, що ми втомилися чи ще щось, можна довго, але ось вам показові цифри. Найголовніше в них - нічого подібного про мир за будь-яку ціну не йдеться”, - CEO Rating Group Олексій Антипович

Більше матеріалів:

• Повна новина LB.ua
• Прес-реліз дослідження Rating Group

У п'ятницю, 5 вересня 2025, в ефірі ProUA (ведучий - Андрій Куликов) CEO Rating Group Олексій Антипович прокоментував серпневе дослідження суспільно-політичних настроїв українців від Соціологічної групи Рейтинг.

"Головною гарантією від партнерів українці бачать фінансування й озброєння ЗСУ. Тобто за свою безпеку відповідальність ми передусім беремо на себе," - Олексій Антипович, CEO Rating Group

За даними дослідження, 52% українців позначили фінансування армії та постачання зброї від партнерів як ключову гарантію. Серед інших ключових гарантій українці називають зобов’язання союзників вступити у війну в разі повторного нападу (48%) і міжнародне патрулювання повітряного і морського простору (44%).

Дивіться більше:

• Прес-реліз дослідження
• Запис ефіру

Соціологічна групи "Рейтинг" (Rating Group), Львівський медіафоруму й International Media Support (IMS) представили результати нового дослідження «Сегменти медіааудиторії в Україні». Подія відбулася 29 серпня 2025 у Київінформ пресцентрі.

Спікери заходу:

• Олексій Антипович, директор Соціологічної групи «Рейтинг» (Rating Group)
• Зураб Аласанія — медіа радник IMS (International Media Support)
• Ольга Білоусенко — керівниця дослідницького відділу ГО «Львівський медіафорум»

Дослідження показало, як розподіляються українці за своїм медіаспоживанням, яким медіа найбільше довіряють і як протидіють дезінформації.

"Дякуємо International Media Support і Львівському медіафоруму за це дослідження...Ми разом присвятили місяць розробці методології та дуже фахово підійшли до питання до дезінформації...До більш вразливої аудиторії належать 59% українців. Але найцікавіше виявилося не це: вразливі до дезінформації всі категорії споживачів (і традиційних медіа, і онлайн, і "всеїдні", і ті, хто взагалі уникають інформації", - Олексій Антипович, директор Соціологічної групи "Рейтинг"

Матеріали:

• Прес-реліз дослідження
• Відеозапис презентації

1-23 квітня 2025 Соціологічна група «Рейтинг» (Rating Group) провела дослідження медіаспоживання українців на замовлення ГО "Львівський медіафорум" і International Media Support. Теми опитування - інформаційна поведінка, медіаспоживання, довіра до ЗМІ, боротьба з дезінформацією та вразливість до неї.

Джерела інформації

• Telegram - головний засіб отримання інформації про актуальні події для українців. Телеграм-канали постійно або часто (4-5 днів на тиждень) читає загалом понад половина опитаних (52%).
• На другому місці - YouTube (32% дивляться постійно або часто), на третьому - Facebook (28%).
• Телемарафон «Єдині новини» і чати у Viber постійно або часто переглядають 25%.
• Регулярне читання друкованих медіа — малопоширена практика: 84% ніколи не користуються газетами і журналами для отримання інформації.
• Більшість українців також ніколи не отримує інформацію з радіо (75%), регіональних медіа (69%), регіональних онлайн-медіа (67%), міжнародних онлайн-медіа (66%).

Довіра до медіа

• Українці мало довіряють медіа загалом. Але відносно більше довіри - до Telegram-каналів (29%) і Youtube-каналів (24%).
• Міжнародним й українським онлайн-медіа скоріше довіряють або довіряють 16%.
• Найбільше українці не довіряють єдиному телемарафону (39% не довіряють або скоріше не довіряють, 24% вагаються, 19% важко відповісти).

‍Як українці борються з дезінформацією

• Майже 40% респондентів ніколи не перевіряють достовірність інформації, 18% роблять це завжди. Частіше перевіряє достовірність молодь (18—29 років), респонденти з вищою освітою, а також військові і ветерани.
• 35% вважають, що їм легко або скоріше легко відрізняти правдиву інформацію від неправдивої в медіа, 28% — що їм це робити важко або скоріше важко.
• Найпоширеніші практики перевірки достовірності - це використання власної інтуїції та досвіду (34%) і порівняння з кількома авторитетними джерелами (25%).

Вразливість до дезінформації

59% українців вразливі до дезінформації, як показали результати інформаційного тесту (див. методологію).

Чим вони вирізняються:

• Значно менше підтримують вступ України до ЄС і НАТО, а також дії чинної влади.
• Рідше переглядають суспільно-політичні новини та менше довіряють медіа.
• Оцінюють власну здатність відрізнити правдиву інформацію від неправдивої так само високо, як і невразливі громадяни.
• Коли перевіряють інформацію, вони дещо частіше спираються на власний досвід та інтуїцію та рідше порівнюють інформацію з різних джерел.
• Відносно частіше це російськомовні чи двомовні респонденти, мешканці прифронтових територій, а також представники менш забезпечених і менш освічених категорій.

Дослідження Соціологічної групи Рейтинг (Rating Group) за 21-23 серпня 2025 свідчить, що українці прагнуть миру та здебільшого готові говорити про певні поступки, але тільки за умови надання надійних безпекових гарантій від партнерів.  

Бачення завершення війни

• 59% респондентів підтримують припинення бойових дій і пошук компромісу, 20% – продовження війни до повернення Донбасу і Криму, 13% – до лінії розмежування/кордонів станом на 23 лютого 2022 року.
• 82% вважають реалістичним шляхом завершення війни переговори, з яких 62% за пошук компромісу із залученням інших країн, 20% – на прямих перемовинах з рф.
• 75% вважають, що Україна повинна погодитись на припинення вогню лише за умови міжнародних гарантій безпеки.
• Серед ключових гарантій безпеки українці називають: фінансування армії та постачання зброї від партнерів (52%), зобов’язання союзників вступити у війну в разі повторного нападу (48%) та міжнародне патрулювання повітряного і морського простору (44%).
• На запитання «Що зараз найважливіше?» 58% обрали отримання гарантій фінансування західними партнерами української армії у майбутньому і постачання зброї в достатній кількості, тоді як 31% – повернення територій.
• Найчастіше респонденти вважають, що ми воюємо з росією за майбутнє наших дітей (60%) та свободу (44%).

Довіра до політиків

Рівень довіри до Валерія Залужного становить 74%, Володимиру Зеленському довіряють 68%, Кирилу Буданову – 59%.

Електоральні настрої

• У разі проведення президентських виборів найбільшу підтримку отримали б Володимир Зеленський (35% серед усіх опитаних) та Валерій Залужний (25%).
• На парламентських виборах лідирувала б умовна Партія Залужного (24%), друге місце займав би умовний Блок Зеленського (20%). Далі йдуть Європейська солідарність (7%), умовні Партія Буданова (6%) і Партія Азов (6%).

Якими є цінності українців сьогодні? До Дня Незалежності 2025 дослідники Соціологічної групи Рейтинг (Rating Group) дізналися, що для нас зараз найважливіше та як ми бачимо досягнення цих цілей.

Опитування провели за спеціальною методикою на платформі Rating Online. Це дозволяє порівняти відповіді українців удома з думками українців, які виїхали до Європи з 2022 року.

Цілі українців

Українці прагнуть миру, але не ціною свободи.

• Зараз для нас найважливішими є базові цінності, цінності виживання: безпека родини (73%), життя в мирі (62%), свобода (56%) і національна безпека (55%).
• Також українцям важливо жити в комфорті (25%), мати внутрішню гармонію (22%) і самоповагу (16%).
• Спільні цілі об’єднують українців удома й у Європі. Хоча українці, які вимушено виїхали за кордон, більше акцентують увагу на комфорті та менше на національній безпеці.

Як відрізняються цілі українців?

• Старші частіше відзначають важливість національної безпеки, а молодь більше говорить про комфортне життя, кохання, щастя.
• Ті, хто хочуть залишитися жити в Україні, частіше говорять про важливість життя в мирі, національної безпеки і мудрості, а охочі переїхати за кордон – про комфортне життя й щастя.
• Для українців, які підтримують вступ України в ЄС, важливішими є безпека родин, національна безпека та свобода. Для тих, які проти вступу, – справжня дружба, порятунок душі та мудрість.
• Українці, які не жалкують про розпад СРСР, частіше згадують національну безпеку та свободу. Ті, які жалкують, більше цінують мудрість, щастя та рівність.

Що допоможе досягти головних цілей?

Відповідальність і незалежність – дві сильні риси, які є ключем для всіх п’яти головних цілей. Але є й інші важливі інструменти для їх досягнення.

• На думку українців, для досягнення свободи потрібні незалежність, відповідальність, сміливість, чесність й інтелект.
• Безпеку родини можна досягти через відповідальність і готовність допомогти.
• Якщо хочемо жити в мирі, потрібна відповідальність і незалежність.
• Національної безпеки можна досягти завдяки відповідальності, незалежності й сміливості, а також готовності прийти на допомогу.
• Водночас, щоб мати комфортне життя, потрібні здібності й інтелект.

Як досягти інших цілей?

• Щоб досягти щастя, потрібні любов, незалежність і життєрадісність. А для внутрішньої гармонії – інтелект, чесність і любов.
• Кохання, перевірене часом, досягається через любов, чесність і відповідальність. А дружба – через чесність і готовність допомогти.
• Порятунок душі можна досягти через любов і прощення.
• Самоповага, як і рівність, будуються на чесності, незалежності і відповідальності.
• Для яскравого, насиченого життя потрібні життєрадісність, незалежність і широта поглядів.
• Відчуття досягнення досягаються через інтелект і здібності, а  суспільне визнання – через відповідальність.

Опитування Міжнародного республіканського інституту (МРІ) показало, що абсолютна більшість українців підтримують членство в ЄС та НАТО. Результати також свідчать  про визнання Сполучених Штатів як провідного постачальника міжнародної підтримки та схвалення діяльності Володимира Зеленського на рівні 65%.

Київ, Україна — Нове всеукраїнське опитування, проведене Центром аналізу та соціологічних досліджень (CISR) Міжнародного республіканського інституту (МРІ) в Україні, свідчить, що українці рішуче підтримують членство в Європейському Союзі (ЄС) та НАТО. 75% українців виступають за приєднання до ЄС, а 70% заявили, що голосували б за приєднання України до НАТО, якби референдум проводили сьогодні.

“Українці переважно прагнуть майбутнього, орієнтованого на Захід,”  — сказав Стівен Нікс, старший директор IRI у Європі та Євразії. — “Українці вважають себе європейським народом і твердо  вірять, що їхнє майбутнє в Європі”.

Коли респондентів попросили назвати країни, які надали найбільшу підтримку Україні в контексті російської військової агресії, Сполучені Штати були вказані 59% опитаних. Також 48% обрали Німеччину і 38% згадали Велику Британію.

“Українці неймовірні вдячні за допомогу,  яку надають Сполучені Штати та їх союзники та партнери з початку війни”, — сказав Нікс.

Додатково, за більш ніж три роки повномасштабного вторгнення, рейтинг схвалення Президента України Володимира Зеленського залишається високим — 65% респондентів схвально оцінюють діяльність Президента.

Дослідники з Соціологічної групи Рейтинг (Rating Group) провели національне опитування до Дня Незалежності 2025! З чим українці асоціюють незалежність і єдність? А що навпаки роз'єднує нас?

Опитування провели за спеціальною методикою на платформі Rating Online. Це дозволяє порівняти відповіді українців удома з думками українців, які виїхали до Європи з 2022 року.

Що об’єднує та роз’єднує українців

• Перемоги ЗСУ – ключовий фактор єднання сьогодні (55%). Українці гуртуються навколо Захисників і Захисниць та збереження держави.
• На другому місці – взаємодопомога (понад третина опитаних).
• Також значний потенціал для об’єднання має відбудова країни. Її позначили близько третини українців за кордоном і вдома.
• Найбільше роз’єднувати суспільство можуть взаємні звинувачення (57%), політичні конфлікти (52%) й економічна криза (37%).
• Українці в Європі відносно більше акцентують увагу на взаємних звинуваченнях (68%) і мовних питаннях (34%) як чинниках роз’єднання.

Події, символи незалежності

• Поруч із декларацією 1991 року (51%) українці згадують опір з 2022 року (51%), події АТО/ООС (42%) і Революцію Гідності (47%) як найважливіші події для формування сучасної нації. Це єдина нитка: від проголошення до утвердження незалежності.
• Українці в Європі відносно частіше згадують серед значимих подій отримання статус кандидата на членство в ЄС (22% порівняно з 15% в Україні).
• День Незалежності в українців найчастіше асоціюється з гаслом  «Слава Україні! Героям слава!»: як вдома, так і серед українців за кордоном. Також часто згадують ідеї свободи, незламності, єдності, гідності.

Вступ до ЄС і НАТО

• Більшість українців виступає за вступ до ЄС (75%) і НАТО (71%).
• Серед українці, які вимушено покинули країну з 2022 року й зараз перебувають  у Європі, ця підтримка ще сильніша (83% і 78%).

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Rating Group і UNICEF Україна опублікували результати спільного масштабного дослідження про психічне здоров'я українців. "Mind frames" - це унікальний проєкт у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» (ініціатива Першої леді Олени Зеленської).

Дослідницьку частину виконувала лабораторія Rating Lab. Команда розробила спеціальну методологію й опитали близько 12 тисяч українців. У фокусі дослідження були одразу п'ять цільових аудиторій: батьки дітей віком 0-9; діти віком 10-17 і їхні батьки; молодь віком 18-25 й інші дорослі віком 25+. Спеціальна методологія і метод опитування дозволяє безпосередньо співставляти відповіді батьків та їхніх дітей.

За результатами, близько половини українців мають високий або підвищений рівень стресу. Також дослідження демонструє, якими важливими для ментального здоров'я є міцні стосунки між батьками та дітьми, турбота та спільні хобі. Це безумовні фактори адаптованості до стресу, особливо в умовах війни.

"Ментальне здоров’я — це основа добробуту кожної дитини. Це дослідження не лише підтверджує важливість любові й залученості опікунів, а й показує, як батьківство може зміцнювати стійкість дорослих, допомагаючи родинам краще справлятися зі стресом під час війни. Сьогодні як ніколи важливо підтримувати сім’ї, забезпечуючи їм доступ до якісних соціальних послуг та ресурсів для ментального благополуччя — незалежно від їхніх життєвих обставин і місця проживання", - Шамеза Абдулла, в.о. голови Представництва ЮНІСЕФ в Україні (як цитує сайт UNICEF)

"Mind Frames" також стало одним з наймасштабніших проєктів Rating Group/Rating Lab.

"Mind Frames" — це унікальне дослідження й один з найбільших проєктів Rating Group і Rating Lab. Велика команда аналітиків й експертів, велика складна вибірка (майже 12 тисяч осіб, але особлива увага батькам і їхнім дітям віком 10-17 років). І, звісно, великий набір тем: резильєнтність, стрес, тригери та реакції на них, хобі, психологічна допомога. Ми дуже вдячні нашим партнерам з ЮНІСЕФ Україна та програмою "Ти як?". Важливо, що на такому високому рівні просувається ідея підтримки ментального здоров'я. У свою чергу, Rating Lab завжди готові надати валідні та надійні дані", - Маріанна Ткалич, засновниця та CEO Rating Lab, Доктор психологічних наук

Rating Group і UNICEF Україна опублікували результати спільного масштабного дослідження про психічне здоров'я українців. "Mind frames" - це унікальний проєкт у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» (ініціатива Першої леді Олени Зеленської).

Лабораторія Rating Lab виконала дослідницьку частину - розробили спеціальну методологію, опитали близько 12 тисяч українців і дізналися про таке:

• наскільки психологічно стійкі українці;
• що допомагає їм бути адаптованими до стресу;
• як українці ставляться до психологічної підтримки.

У фокусі дослідження були одразу п'ять цільових аудиторій: батьки дітей віком 0-9; діти віком 10-17 і їхні батьки; молодь віком 18-25 й інші дорослі віком 25+. Спеціальна методологія і метод опитування дозволяє безпосередньо співставляти відповіді батьків та їхніх дітей.

Стрес і його тригери

• Майже половина українців (47%) має високий або підвищений рівень стресу. Водночас, 73% українців є загалом резильєнтними (стійкими до стресу). Це допомагає адаптуватися до постійно діючих стресових умов життя.
• Головними тригерами стресу в дорослих віком 18+ є фінансові труднощі, сирена та гучні звуки, новини та сварки з близькими (29%). Молодь 18-25 також часто згадує про відчуття ігнорування й насмішки, знущання.
• Для дітей віком 10-17 тригерами значною мірою є екзамени, контрольні й іспити, сварки з батьками/близькими, ігнорування й уникання (28%), насмішки та знущання (28%), сирена й гучні/різкі звуки.

Адаптованість до стресу

Адаптовність - це експериментальний показник про взаємодію стресу та резильєнтності. Він показує, чи ефективно людина реагує на стресові умови та ситуації.

• Менше половини українців (45%) є адаптованими до стресу, тобто мають одночасно низький стрес і високу резильєнтність.
• Ще 35% є частково адаптованими, а 20% – неадаптовані.

Батьки, діти, сім'я

• 52% тих, хто має партнера, дітей і проживають разом (тобто власну сім’ю) — адаптовані, серед них і найменше неадаптованих (18%). Серед тих, хто не мають дітей та партнера, навпаки лише 39% адаптованих і 23% неадаптованих.
• Уявлення батьків про емоції своїх дітей помітно відрізняються від саморефлексії дітей: діти набагато частіше відчувають радість, ніж про це кажуть батьки.
• Спілкування в сім'ї дуже важливе. Чим частіше діти віком 10-17 спілкуються з батьками, тим більш адаптовані діти до стресу. Батьки дуже допомагають дитині, коли при стресовій події розмовляють з нею про почуття, діляться своїм досвідом, пояснюють, що відбувається, обіймають.
• Наявність спільного хобі допомагає адаптованості як дітям, так і батькам. 57% дітей, які мають спільне хобі з батьками, є адаптованими до стресу. На батьків це впливає ще сильніше: 64% батьків зі спільним хобі з дітьми є адаптованими до стресу.

Які хобі допомагають бути стійкішими?

• Наявність хобі є важливим фактором адаптованості до стресу. Вони дозволяють«перезавантажитися», напрацювати механізми резильєнтності в відповідь на виклики життя в часи війни.
• У всіх вікових категоріях ті, хто не мають хобі, є менш адаптованими до стресу.
• Найбільш ресурсні заняття - це ті, де є фізична активність.
• Найменш ресурсні хобі - ті, що пов'язані з пристроями, гаджетами (комп’ютер,телефон). Саме при цих заняттях часто бачимо найнижчу резильєнтність.

Прихильність до психологічної допомоги

• Понад половина українців позитивно ставиться до психологічної допомоги (57%), решта 43% ставляться критично.
• Найбільш позитивне ставлення - у жінок віком 18-29.

‍

Дослідження проводилося в співпраці з Українським інститутом соціальних досліджень ім. Олександра Яременка, Інститутом поведінкових досліджень при American University Kyiv.

У межах глобального дослідження Gallup International Rating Group запитали українців: "Уявімо, у вас може бути тільки одна дитина. Ви б хотіли, щоб це був хлопчик чи дівчинка, чи стать не має значення?"

Ключові знахідки:

• Для абсолютної більшості українців (70%) стать дитини не є суттєвою. Це співзвучно з загальносвітовою тенденцією - такої ж думки в середньому 64% респондентів у 35 країнах.
• Щоби народилася дівчинка, хотіли б 14% українців, щоби хлопчик - 13%
• Індія, Філіппіни, Еквадор - країни, де найбільше чекають на хлопчиків.
• На дівчат найбільше чекають у Південній Кореї, Японії, Іспанії.

End of Year Survey (EoY) — це глобальне щорічне опитування Gallup International про майбутнє, щастя й економічні очікування населення різних країн. У 2024 році опитано 35 882 респондентів у 35 країнах світу. В Україні опитування EoY вже вдруге проводила Rating Group.

20–22 липня 2025 року Rating Group провели опитування про національну ідентичність, уявлення щодо держави та стійкість українців.

‍Самоідентифікація

• Абсолютна більшість українців (94%) відчувають себе громадянином України.
• За час повномасштабної війни самоідентифікація українців ще більше змістилася у бік країни загалом: люди асоціюють себе скоріше з Україною загалом, ніж зі своїм регіоном (77%).
• Більше половини (52%) вважають себе європейцями та лише 8% вважають себе радянською людиною.

‍Незалежність і майбутнє України

• 95% українців проголосували б «за» незалежність, якби сьогодні стояв такий вибір. У 2012 році таких було лише 62%.
• Перемога у війні залишається ключовою умовою збереження незалежності (57%). Далі йдуть боротьба з корупцією (35%) і єдність суспільства (30%).
• Скепсис щодо відновлення дружніх відносин з росіянами посилюється: 61% вважають це неможливим (проти 42% на початку повномасштабного вторгнення).

У вересні 2024 Rating Group запитали українців про європейську інтеграцію та дотичні питання: повоєнну відбудова, довкілля й енергетику. Дані були зібрані для дослідження DiXi Group і Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля».

Що дізналися наші партнери з даних від Rating Group:

• В українців є значний запит на інформацію про вступ до ЄС, особливо про можливий вплив реформ на громадян і потенційні вигоди від вступу.
• Найважливішими принципами відбудови міст і житла респонденти вважають безпеку, наявність укриттів (58%), енергоефективність й екологічність (55%).
• Незважаючи на війну, українців відзначають важливість охорона довкілля (96% респондентів). Відновлення природи (лісів, заповідників) є вкрай важливим напрямком повоєнної відбудови (98%).
• Більшість українців також вважають, що вони можуть особисто відігравати роль у захисті довкілля (75%). Українці також готові брати участь в конкретних екологічних ініціативах: висаджування рослин, допомога тваринам, поширення інформації про екологічні проблеми, та прибирання сміття у зелених зонах.
• Менше 6% українців беруть участь у державних програмах енергоефективності. Це вказує на те, охоплення таких програм, імовірно, потрібно розширювати.

Повний звіт дослідження дивіться в докріпленому файлі та на сайті DiXi Group.

Дослідження проводилося за фінансової підтримки Європейського Союзу у межах проєкту «Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу» і Центра ліберальної сучасності (Zentrum Liberale Moderne) у межах проєкту “Україна в Європі – німецько-український парламентський діалог, посилення компетенції по Україні в Німеччині та просування європейської інтеграції України”. Проєкт реалізувався консорціумом громадських організацій: “ДІКСІ ГРУП” (координатор), Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля», Асоціація “Енергоефективні міста України”, “Українська академія лідерства”, “Жіночий енергетичний клуб України”, “ДЗИГА”, “ПЛАТО”.

Громадянська мережа ОПОРА представила результати дослідження про соціальну згуртованість українців в умовах війни. Для цього у квітні 2025 Rating Group опитали понад 2 тисячі респондентів в Україні та ще близько 400 українців за кордоном.

Що дізналася ОПОРА з даних від Rating Group:

• Абсолютна більшість українців (84% усередині країни та 78 % за кордоном) пишаються тим, що вони є громадянами України.
• Також близько 87% опитаних в Україні та 76% за кордоном почуваються емоційно прив'язаними до України.
• 75 % українців у межах країни та 71% поза нею вважають, що люди в Україні мають багато спільного.
• 81% респондентів в Україні та 77 % за її межами відчувають довіру від оточення.
• З іншого боку, лише 21 % в Україні та 18% за кордоном довіряють більшості людей.

Звіт дослідження доступний у докріпленому файлі та на сайті Громадянської мережі ОПОРА.

Дані від Rating Group - в основі нового дослідження про батьківство від UNICEF! У травні 2025 ми розпитали про батьківство українців, які планують мати дітей, вагітних жінок і батьків дітей віком 0–6 років. Опитування проведене у співпраці з Advanter Group і за підтримки Центру соціальних змін та поведінкової економіки.

Як розповідають наші партнери в UNICEF, з результатів опитування вони дізналися таке:

• 21% респондентів планують народження дитини найближчим часом, ще 26% відкладають це рішення до завершення війни.
• 89% українських батьків усвідомлюють важливість емоційного зв’язку з дитиною для її психологічної безпеки.
• Водночас, 67% батьків не мають доступу до базових ресурсів для підтримки у вихованні дітей. Тільки 20% хоча б раз відвідували спеціалізований курс для батьків.
• 86% респондентів вважають необхідним запустити Національної програми підтримки батьківства

Оригінальний прес-реліз дивіться також на сайті UNICEF.

4-5 липня 2025 р. Rating Group розпитали українців про підтримку України з боку США; зусилля щодо досягнення миру та довіру до політиків і військово-політичного керівництва України.

Підтримка з боку США

• Українці очікують, що США не припинять постачання зброї.
• Водночас, лише 11% опитаних очікують, що США постачатимуть Україні зброю у повному обсязі, натомість лише 8% не очікують жодної американської військової допомоги.
• Разом з тим, чверть очікують, що допомога буде мінімальною, а більшість (53%) – частковою, тобто збережеться.

Зусилля щодо досягнення миру

• Оцінка зусиль української переговорної групи щодо досягнення миру знизилась: у червні 48% респондентів вважали, що вона «робить усе можливе», а в липні цю думку поділяють 36%.
• Натомість більшість (60%) вважає, що Президент робить все можливе для досягнення миру.

Довіра до політиків, посадових осіб

• Найвищу довіру мають Валерій Залужний (73%), Володимир Зеленський (67%) та Кирило Буданов (56%).
• Олександру Сирському довіряють менше (41%). Денису Шмигалю – чверть опитаних.

Rating Group понад 5000 підлітків і їхніх батьків для дослідження "Індекс майбутнього: професійні очікування та розвиток підлітків в Україні"! Це проєкт наших партнерів KSE Institute і UNICEF, який виконувався за ініціативи Фундації Олени Зеленської в співпраці з гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансової підтримки чеського народу.

Rating Group зібрали дані за унікальною технологією сімейних опитувань Family 360°. Тут у центрі – дитина, яка проходить власне опитування, а також опитування проходять батьки, члени родини, в окремих випадках – вчителі, лікарі, психологи тощо. Співставлення відповідей дітей і їхніх батьків дає змогу зрозуміти взаємозв’язки та зміни в родині.

Нижче - кілька знахідок, які наші партнери виявили завдяки цим даним.

‍Бачення майбутнього

• 82% підлітків бачать своє майбутнє обнадійливим.
• Більшість (60%) також вважає обнадійливим майбутнє України.
• Водночас, кожна четверта дитина бачить своє майбутнє за кордоном. Імовірніше хотітимуть жити за кордоном хочуть ті діти, чиї батьки теж хотіли б, аби їхні діти мігрували, а також діти, які Бачать майбутнє України безнадійним (загалом чи скоріше).

‍Професійна орієнтація

• 8/10 підлітків вже замислювалися над майбутньою професією. Дещо частіше про це замислюються дівчата (85%), аніж хлопці (74%).
• Водночас, лише 30% змогли назвати конкретну професію чи вид зайнятості, якими хотіли б займатися в майбутньому.
• Найчастішими профорієнтаційними активностями є розмова з батьками (74%), пошук в Інтернеті щодо професії (56%) та щодо закладу освіти (44%), пошук грантових та інших можливостей (23%), проходження тестів (17%)
• Підлітки, з якими батьки обговорюють майбутнє, частіше задумуються про майбутню професію (83% проти 60%, з якими батьки не обговорюють ці питання)