Новини та прес-релізи

 • Соціологічною групою «Рейтинг» в рамках проекту «Портрети регіонів» з 16 листопада по 2 грудня 2018 року було проведено опитування серед мешканців Вінницької області. Загалом у дослідженні, здійсненого за методом особистого інтерв’ю, взяло участь 1600 респондентів. Вибірка сформована з урахуванням вікової й гендерної структури області з урахуванням типу поселення. Похибка становить не більше 2,4%. 

• Аналіз результатів дослідження показав, що ситуацію загалом по країні мешканці області оцінюють значно гірше, аніж на місцях.

• Лише 7% оцінили політичну ситуацію в країні як спокійну, тоді як в рідній області спокійною ситуацію бачать 35%, а у своєму місті/селі – 49%. Напруженою ситуацію в країні бачать майже 60% опитаних, критичною – 32%. На місцях оцінки стану справ дещо кращі: напруженою ситуацію бачать від 39 до 47%, критичною – лише 7-11%.

• Аналогічно, правильність напрямку руху країни респонденти оцінюють гірше (11%), ніж області (21%) чи свого міста/села (26%). Жителі обласного центру більш позитивно оцінюють справи і в країні, і на місцевості, особливо у своєму місті. 

• Попри негативні оцінки стану справ, загальні очікування серед мешканців області швидше позитивно-нейтральні. 15-16% мають оптимістичні сподівання щодо майбутнього, як в Україні, так і на місцях. Більше половини вважають, що ситуація не зміниться. Близько 16% очікують погіршення наступного року. Жителі сіл й менших міст мають оптимістичніші погляди щодо цього питання.

• Військовий конфлікт на Сході України (78%) – основна загальнодержавна проблема за оцінками мешканців області. Також 37% вважають проблемою хабарництво й корупцію у владі. При цьому на особистісному рівні опитаних швидше хвилюють низький рівень зарплат та пенсій (57%), підвищення тарифів на комунальні послуги (51%) та інфляція (45%). На особистісному рівні відсутність доступу до медобслуговування й безробіття гостріше відчуваються у менших населених пунктах, а тарифи й низькі доходи – в обласному центрі. Серед проблем країни мешканців великого міста більше хвилюють політичні питання. 

• Лідером президентського рейтингу є Ю.Тимошенко, яку готові підтримати 23,8% тих, хто визначився і буде брати участь у виборах. За П.Порошенка готові проголосувати 18,5%, за А.Гриценка – 11,4%, В.Зеленського – 9,5%, С.Вакарчука – 7,2%, О.Ляшка – 6,9%, Ю.Бойка – 5,8%. Рейтинг інших кандидатів – менше 5%. Водночас, кожен четвертий мешканець області не визначився з вибором кандидата.

• Близько 22% вірять, що на президентських виборах переможе Ю.Тимошенко. За останній рік кількість тих, хто переконаний в її перемозі, зросла більш ніж удвічі. У перемозі П.Порошенка впевнені 15%, що дещо менше ніж попереднього року (18%). Перемогу А.Гриценка бачать близько 3,5%. У позитивний результат інших вірять менше 3% опитаних. У своїх фаворитах впевнені в основному прихильники Ю.Тимошенко та П.Порошенка. 

• Антирейтинг очолює П.Порошенко. За нього не проголосували б у жодному випадку  43,4% опитаних. 

• У рейтингу партій лідирує Батьківщина, яку підтримують 26% тих, хто визначився та візьме участь у виборах. За партію БПП Солідарність готові віддати свої голоси 17,8%, Громадянську позицію – 11,0%, партію «Слуга народу» – 8,3%, Радикальну партію – 7,7%, Самопоміч – 5,5%, Опозиційний блок – 5,3%. Рейтинг інших партій – менше 3%. Чверть опитаних не визначилися із вибором партії. 

• Близько половини опитаних при президентському виборі орієнтуються на особисті лідерські якості кандидата (52%), соціально-економічну програму (51%), політичний досвід кандидата (49%), його спрямованість на співпрацю з ЄС (48%) та забезпечення стабільності в країні (47%). Водночас для близько 35% важливим є команда кандидата, його ідеологічні погляди, спроможність забезпечити радикальні зміни в країні і орієнтація на проблеми регіону. Ще 39% керуються при виборі належністю кандидата до генерації «нових» політиків, цей мотив домінує серед симпатиків В.Зеленського та С.Вакарчука. Хоча 48% підтримує євроінтеграцію, на питання зовнішньополітичних симпатій більше третини не змогли дати відповіді, ще 17% підтримали проросійський вектор кандидата (таких найбільше серед виборців Ю.Бойка).

• 36% опитаних очікують, що ситуація в Україні у результаті майбутніх виборів президента покращиться. 34% респондентів вважають, що ситуація не зміниться, лише 10% стверджують, що вона погіршиться. Частіше інших позитивних змін очікують прихильники Ю.Тимошенко, П.Порошенка та Ю.Бойка. Відносно менше позитивних змін очікують респонденти, які не мають намірів голосувати, або не визначились із вибором.

• На думку респондентів, ймовірність фальсифікацій на виборах президента на загальноукраїнському рівні (59%) трохи вища, ніж в області (54%) або їхньому місті/селі (51%). Ще близько 22% допускають незначні фальсифікації. 

• Лише 11% респондентів позитивно ставляться до ситуації, коли під час виборів деякі політики допомагають матеріально виборцям. 12% займають нейтральну позицію у цьому питанні, більшість 74% – проти такого виду агітації. Прихильніше до такої допомоги ставляться мешканці міст та опитані зменшим достатком. Особи середнього віку критичніше оцінюють таку агітацію. 

• Діяльність центральної влади мешканці області оцінюють по різному: роботою прем’єр-міністра В.Гройсмана задоволені 30% (не задоволені – 64%), найбільше позитивних оцінок його роботи висловлюють мешканці Вінниці. Діяльність П.Порошенка позитивно оцінили 15% (78% не задоволені), а роботою Верховної Ради задоволені лише 4% (80% не задоволені). Рівень задоволеності місцевими головами вищий, аніж обласною владою: роботою ОДА задоволені 23% (менше на 4% ніж минулого року), а роботою місцевих голів задоволені 45%. Краще діяльність місцевої влади оцінюють жителі Вінниці. 

• Респонденти частіше бачать зростання рівня корупції загалом по Україні (52%), аніж в області (42%), чи за місцем проживання (35%). Близько 40-50% опитаних вважають, що ситуація з хабарництвом не змінилася на центральному, чи місцевому рівнях. Про зменшення рівня корупції говорили лише 2-5% опитаних. 

• Переважна більшість опитаних незадоволені станом справ у різних сферах та послугах. Найкращі оцінки стосовно стану доріг, безпеки життя, шкільної освіти, екології. У річній динаміці покращилася ситуація зі станом доріг. Найбільше погіршення у сферах екології, боротьби з корупцією та підтримки молоді. Інші сфери практично без змін. Найгірше опитані висловлюються щодо боротьби з хабарництвом на місцевому рівні й щодо підтримки молоді.

• Серед можливостей в області опитані найкраще оцінили рівень можливостей для відпочинку та проведення дозвілля. Найгірше – можливість займатися підприємництвом. Найвище рівень усіх можливостей оцінюють у Вінниці. Молодші та більш заможні респонденти вище оцінюють рівень усіх можливостей, аніж старші та бідніші. 

• 5-7% бачать високий економічний потенціал розвитку України, області та свого міста, чи села у найближчі 5-10 років. Близько 40% оцінюють його на середньому рівні. Ще 33-34% бачать низький потенціал, а 11-12% взагалі не бачать жодних можливостей економічного зростання як в Україні, так і на місцях. Трохи краще оцінюють потенціал розвитку свого населеного пункту мешканці обласного центру, а потенціал країни й області – мешканці сіл. Оптимістичніші у своїх оцінках наймолодші респонденти.

• Більшість опитаних (77%) відчувають гордість за те, що вони є громадянами України. Ще більше відчувають гордість, що вони є мешканцями своєї області та свого міста/села – по 83%. Найчастіше предметом гордості за свій регіон опитані обирали його історію та природу (43-44%). Культурою свого краю пишаються 35%, традиціями – 30%, визначними пам’ятками – 22%, природніми ресурсами та мешканцями регіону – по 17%.  

• Більше 70% вважають себе однозначно або скоріше щасливими людьми. Водночас 23% – протилежної думки. Відносно частіше про особисте щастя зазначали молодші та заможніші опитані. Майже кожен третій із старшого покоління вважає себе нещасливим. Серед найбідніших нещасливих майже половина.  

• Мешканці області відносно частіше зазначали про культурно-історичну близькість до жителів Хмельницької, Київської та Житомирських областей. Серед сусідніх країн жителі регіону частіше за інші обирали як близькі Білорусь та Польщу, трохи рідше – Росію. 

• Майже 30% висловили бажання зайнятися власною справою. 5% опитаних зазначили, що вже є підприємцями. Натомість 60% зазначили, що не мають такого прагнення. Вищий рівень бажання відкрити власну справу спостерігається серед молодших респондентів та більш заможних, мешканців міст, осіб з середнім рівнем достатку. Серед тих, хто висловив бажання відкрити власну справу 30% зазначили, що хотіли б займатися торгівлею, 13% – фермерством, ще по 9-10% бізнесом у сфері розваг та відпочинку або індустрії краси і здоров’я. 

• За останній рік дещо зросла кількість тих, хто висловив бажання працювати за кордоном (з 33% до 37%), при цьому 55% з них у майбутньому готові інвестувати зароблені кошти у відкриття власної справи в Україні (31% не готові). Традиційно вищий рівень міграційних настроїв спостерігається серед молоді (62%) та  забезпеченіших (51%). 

• 75% вважають, що українська мова повинна бути єдиною державною. 12% - підтримують надання російській мові статусу офіційної в окремих регіонах, 8% - за надання російській статусу державної. 

• Більшість опитаних (71%) вважають Росію країною-агресором стосовно України, а 18% – протилежної думки, 11% - не визначилися. 

• За останній рік дещо зросла кількість тих, хто підтримує вступ України до Європейського Союзу (з 59% до 62%). Прихильність до вступу в НАТО залишилась майже на тому ж рівні (48%-47%), проте трохи зменшилась кількість тих, хто проти цього (з 30% до 26%). Серед різних напрямів зовнішньоекономічної інтеграції лідирує проєвропейський вектор – 58% (у 2017 – 53%). Підтримка рівновіддаленості України від РФ та Заходу у річній динаміці зменшилася (з 37% до 27%). Лише 3% – за вступ України до Митного Союзу. 

 • За результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», майже 70% опитаних українців мають традицію дарувати подарунки на День Святого Миколая. Близько 30% – такої традиції не мають.

• Найбільше прихильників традиції дарувати подарунки на День Святого Миколая на Заході (більше 80%). У Центрі і на Півдні таких дві третини опитаних, на Сході - половина. Більшою мірою підтримують дану традицію жителі сіл, молодь та більш забезпечені.

• 43% вказали, що вірять у Святого Миколая (проти 37% у 2016). Водночас половина заявили, що не вірять в нього. Найбільше вірять у Святого Миколая на Заході (63%), в інших регіонах таких трохи більше третини. Чим молодші та чим більш забезпечені респонденти, тим більше вони вірять в Святого Миколая. Цікаво, що більше половини опитаних віком від 30 до 50 років зазначили про свою віру у святого. Також більше їх серед жінок і мешканців сіл.

• У свою чергу, в Діда Мороза вірять чверть опитаних українців, майже 70% – не вірять. У Діда Мороза більше вірять молодші й більш забезпечені українці.

• Більше 40% відзначили як найулюбленіші новорічні свята Новий Рік та Різдво. Ще для 7% опитаних таким є День Святого Миколая, 3% – Старий Новий рік. Тільки 3% не подобається жодне з перерахованих свят. За період опитувань серед новорічних свят зменшилася кількість тих, хто любить Новий рік (з 49% у 2011 до 43%). 

• На Півдні, Сході та в Центрі більше люблять Новий рік, на Заході – навпаки найулюбленішим святом є Різдво. Більша прихильність до Нового року - серед чоловіків, мешканців міст, молодших та забезпеченіших опитаних. Відповідно Різдво більше люблять в селах, старші опитані й жінки.

Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: 

не більше 2,2%. Терміни проведення: 16-25 листопада 2018 р.

 • Соціологічною групою «Рейтинг» в рамках проекту «Портрети регіонів» з  16 листопада по 2 грудня 2018 року було проведено опитування серед мешканців Тернопільської області. Загалом у дослідженні, здійсненого за методом особистого інтерв’ю, взяло участь 1600 респондентів. Вибірка сформована з урахуванням вікової й гендерної структури області з урахуванням типу поселення. Похибка становить не більше 2,4%. 

• Аналіз результатів дослідження показав, що ситуацію загалом по країні мешканці області оцінюють значно гірше, аніж на місцях.

 • Лише 9% оцінили політичну ситуацію в країні як спокійну, тоді як в рідній області спокійною ситуацію бачать 45%, а у своєму місті/селі – 62%. Напруженою ситуацію в країні бачать майже 61% опитаних, критичною – 22%. На місцях оцінки стану справ дещо кращі: напруженою ситуацію бачать від 25 до 40% опитаних, критичною – лише близько 5%.

• Аналогічно, правильність напрямку руху країни респонденти оцінюють гірше (18%), ніж області (31%) чи свого міста/села (38%). Менш критично оцінюють напрям розвитку як країни, так і місцевості жителі малих міст області.

• Водночас, незважаючи на негативні оцінки стану справ, загальні очікування серед мешканців області швидше позитивно-нейтральні. Лише кожен десятий вважає, що стан справ, як в Україні, так і на місцях погіршиться наступного року. Більше половини опитаних вважають, що він не зміниться, а майже чверть взагалі мають оптимістичні сподівання щодо майбутнього. Вищий рівень позитивних очікувань бачимо в жителів міст області.

• Військовий конфлікт на Сході України (78%) та хабарництво й корупція у владі (49%) – дві основні загальнодержавні проблеми за оцінками мешканців області. При цьому на особистісному рівні опитаних швидше хвилюють підвищення тарифів на комунальні послуги (61%), низький рівень зарплат та пенсій (57%), підвищення цін та інфляція (55%).

• Лідером президентського рейтингу є Ю.Тимошенко, яку готові підтримати 21,8% тих, хто визначився і буде брати участь у виборах. За А.Гриценка – 15,7%, П.Порошенка – 12,6%, С.Вакарчука – 10,9%, В.Зеленського – 7,7%, О.Ляшка – 6,8%, О.Шевченка – 5,5%, А.Садового – 4,3%, Р.Кошулинського – 3,0%. Рейтинг інших кандидатів – менше 3%. Водночас, кожен шостий мешканець області не визначився з вибором кандидата.

• Близько 20% опитаних вірять, що на президентських виборах переможе Ю.Тимошенко (у 2017р. таких було 13%). У перемозі П.Порошенка впевнені 14% (у 2017 р. – 17%). Перемогу А.Гриценка бачать близько 4%. В позитивний результат інших кандидатів вірять не більше 3% опитаних. У своїх фаворитах впевнені в основному прихильники Ю.Тимошенко та П.Порошенка.

• Антирейтинг очолює П.Порошенко. За нього не проголосували б у жодному випадку майже 33% опитаних.

• У рейтингу партій лідирує Батьківщина, яку підтримують 23,7% тих, хто визначився та візьме участь у виборах. За Громадянську позицію готові віддати свої голоси 15,7%, БПП Солідарність – 11,9%, ВО Свобода – 10,5%, партію «Слуга народу» – 9,3%, УКРОП – 6,2%, Самопоміч – 6,1%, Радикальну партію – 5,4%. Рейтинг інших партій – менше 4%. Водночас, майже кожен п’ятий мешканець області не визначився з вибором партії.

• Орієнтація кандидата на тіснішу співпрацю з Європейським Союзом (83%), його особисті лідерські якості (65%) – мотиви, які мають значний вплив на президентський вибір респондентів. Для 53% важливим є спроможність кандидата забезпечити радикальні зміни у країні, при цьому 40% зазначили, що їм швидше важливіше забезпечення стабільності. 56% обирають кандидата швидше через його досвід у державній політиці, при цьому для 40% важливішим є його належність до генерації «нових» політиків. Останній мотив є домінуючим серед симпатиків С.Вакарчука, О.Шевченка, В.Зеленського, Р.Кошулинського. Для 51% важлива соціально-економічна програма кандидата, натомість 42% зазначили, що їм важливіше ідеологічні погляди. Спрямованість кандидата на вирішення проблем країни є мотивом вибору для 55% респондентів, водночас для 36% важливим є його орієнтація на вирішення проблем країни і регіону.

• 43% опитаних очікують, що ситуація в Україні у результаті майбутніх вибрів президента покращиться. 28% респондентів вважають, що ситуація не зміниться, лише 9% стверджують, що погіршиться. Частіше інших позитивних змін очікують прихильники Ю.Тимошенко, П.Порошенка, О.Ляшка. Відносно менше позитивних змін очікують респонденти, які не мають намірів голосувати або не визначились з вибором.

• На думку респондентів, ймовірність фальсифікацій на виборах президента на загальноукраїнському рівні (36%), вища, ніж на місцевому (9%). Ще близько 40-55% допускають незначні фальсифікації.

• Лише 7% респондентів позитивно ставляться до ситуації, коли під час виборів деякі політики допомагають матеріально виборцям. 14% займають нейтральну позицію у цьому питанні. 70% проти такого виду агітації. 

• Мешканці області оцінюють діяльність місцевої влади значно краще, ніж центральної. Так, 16% опитаних задоволені діяльністю Президента П.Порошенка, 11% задоволені діяльністю Прем’єр-міністра В.Гройсмана і тільки 4% – Верховної Ради. Водночас, близько 90% висловили незадоволеність діяльністю центральної влади.

• Протягом року рівень задоволеності діяльністю обласної державної адміністрації дещо зменшився (з 26 до 22%). 46% зазначили, що задоволені діяльністю міського/сільського голови. Рівень незадоволеності місцевими головами серед мешканців сіл нижчий, аніж в містах області.

• Респонденти частіше бачать зростання рівня корупції загалом по Україні, аніж в області, чи за місцем проживання. 40%-55% опитаних вважають, що ситуація з хабарництвом не змінилася ані на центральному, ані на місцевому рівнях. Про зменшення рівня корупції говорили лише 4-7% опитаних. 

• Переважна більшість опитаних незадоволені станом справ у різних сферах та послугах. При цьому в річній динаміці оцінки більшості критерії або зросли, або не змінилися. Найкраща динаміка у екології, стану доріг та сільському господарстві. Відносно краще оцінюють ситуацію зі шкільною освітою, безпекою та екологією. Найгірше опитані висловлюються про розвиток промисловості і підтримку молоді та соціальний захист.

• Серед можливостей в області опитані найкраще оцінили рівень можливість відпочивати та проводити дозвілля, а також жити у безпеці. Найгірше – займатися підприємництвом. Можливості відпочинку, досягнення успіху, пошуку роботи відносно вище оцінюються мешканцями обласного центру та малих міст, жити у безпеці – у селах. 

• Респонденти вище оцінюють економічний потенціал розвитку України (17%), аніж області (10%) та свого міста/села (9%) у найближчі 5-10 років. Близько 40% оцінюють економічний потенціал країни та місцевості на середньому рівні. Близько чверті бачать низький потенціал. 3-4% не бачать жодних можливостей для економічного зростання України та області. 12% не вбачають потенціал росту для свого населеного пункту (найбільше у малих містах та селах). 

• Переважна більшість опитаних (78%) відчувають гордість за те, що вони є громадянами України. 79% відчувають гордість, що вони є мешканцями своєї області, 82% – свого міста/села. Дещо вищий рівень гордості мають більш старші опитані. Найчастіше предметом гордості за свій регіон опитані обирали природу (45%), традиції регіону (43%), історію (42%). Культурою і мистецтвом пишаються 31%, місцевими жителями – 25%, визначними пам’ятками – 16%, природніми ресурсами  – 15%, визначними людьми краю – 13%, кухнею та кулінарією – 10%.

• 73% вважають себе однозначно або скоріше щасливими людьми. Водночас 15% – протилежної думки. Відносно частіше про особисте щастя зазначали мешканці міст, більш молодші та заможніші опитані. З іншого боку кожен шостий мешканець села, а також кожен п’ятий представник старшого покоління вважає себе нещасливим. 

• Мешканці області відносно частіше зазначали про культурно-історичну близькість до жителів Львівської та Івано-Франківської областей. Серед сусідніх країн жителі регіону вважають себе близькими до Польщі та дещо менше до Білорусі.

• 32% висловили бажання зайнятися власною справою. 4% опитаних зазначили, що вже є підприємцями. Вищий рівень бажання відкрити власну справу спостерігається серед мешканців міст, молодших та більш заможних. При цьому серед останніх майже чверть заявили, що вже займаються своїм бізнесом. Серед тих, хто висловив бажання відкрити власну справу 34% зазначили, що хотіли б займатися торгівлею. 15% – фермерством, 13% – будівництвом та ремонтом, 11% – автосервісом.

• За останній рік дещо зменшилася кількість тих, хто висловив бажання працювати за кордоном (з 45% до 42%), при цьому 50% з них у майбутньому готові інвестувати зароблені кошти у відкриття власної справи в Україні. Традиційно вищий рівень міграційних настроїв спостерігається серед молоді (65%).

• Абсолютна більшість (95%) вважають, що українська мова повинна бути єдиною державною. Тільки 3% - підтримують надання російській мові статусу будь-якого статусу. 

• Абсолютна більшість опитаних (92%) вважають Росію країною-агресором стосовно України. Лише 2% – протилежної думки. 

• За останній рік дещо зросла кількість тих, хто підтримує вступ України до Європейського Союзу (з 77% до 83%). 70% надалі підтримують вступ до НАТО. Серед різних напрямів зовнішньоекономічної інтеграції лідирує проєвропейський вектор (73%), 14% – за рівновіддаленість України від РФ та Заходу, лише 2% – за вступ до Митного Союзу. 

 • Соціологічною групою «Рейтинг» в рамках проекту «Портрети регіонів» з 16 листопада по 7 грудня 2018 року було проведено опитування серед мешканців Львівської області. Загалом у дослідженні, здійсненого за методом особистого інтерв’ю, взяло участь 1600 респондентів. Вибірка сформована з урахуванням вікової й гендерної структури області з урахуванням типу поселення. Похибка становить не більше 2,4%. 

• Аналіз результатів дослідження показав, що ситуацію загалом по країні мешканці області оцінюють гірше, аніж на місцях.

• Лише 5% оцінили політичну ситуацію в країні як спокійну, тоді як в рідній області спокійною ситуацію бачать 43%, а у своєму місті/селі – 59%. Напруженою ситуацію в країні бачать майже 70% опитаних, критичною – 23%. На місцях оцінки стану справ дещо кращі: напруженою ситуацію бачать від 30% до 43% опитаних, критичною – лише близько 5-7%.

• Аналогічно, правильність напрямку руху країни  респонденти оцінюють гірше (25%), ніж області (37%). Майже половина опитаних відзначають позитивний стан справ у населеному пункті, де проживають. Відносно кращими є оцінки напряму розвитку як країни, так і області, у жителів малих міст. 

• Водночас, незважаючи на негативні оцінки стану справ в країні і області, загальні очікування серед мешканців області швидше позитивно-нейтральні. Лише кожен п’ятий-шостий вважає, що стан справ як в Україні, так і на місцях погіршиться наступного року. Майже половина вважають, що він не зміниться, а кожен п’ятий має оптимістичні сподівання щодо майбутнього. 

• Військовий конфлікт на Сході України (79%) та хабарництво й корупція у владі (53%) – дві основні загальнодержавні проблеми за оцінками мешканців області. При цьому на особистісному рівні опитаних швидше хвилюють низький рівень зарплат та пенсій, підвищення тарифів на комунальні послуги (по 50%) та підвищення цін на основні товари (49%). Підвищення цін на основні товари більш гостріше відчуваються у сільській місцевості та інших містах області. 

• Лідерами президентського рейтингу серед тих, хто визначився і буде брати участь у виборах, є Ю.Тимошенко, яку готові підтримати 16,7%, П.Порошенко – 15,5% та А.Гриценко – 14,8%. За А.Садового проголосували б 10,4%, С.Вакарчука – 9,9%, В.Зеленського – 6,8%, О.Шевченка – 6,1%, О.Ляшка – 4,1%. Рейтинг інших кандидатів – менше 3%. Водночас, майже кожен шостий мешканець області не визначився з вибором кандидата.

• Чверть опитаних вірять, що на президентських виборах переможе П.Порошенко. У перемозі Ю.Тимошенко впевнені 17%. За останній рік кількість тих, хто переконаний в перемозі обох кандидатів, зросла удвічі. Перемогу А.Гриценка бачать близько 6%. В позитивний результат інших кандидатів вірять не більше 3% опитаних. У своїх фаворитах впевнені в основному прихильники Ю.Тимошенко та П.Порошенка. 

• Антирейтинг очолює Ю.Бойко. За нього не проголосували б у жодному випадку половина опитаних. 

• У рейтингу партій серед тих, хто визначився та візьме участь у виборах, лідирують Батьківщина, яку підтримують 18%, Громадянська позиція – 16,6% та Самопоміч – 15%. За БПП Солідарність готові віддати свої голоси 13,4%, Слугу народу – 7,3%, УКРОП і Свободу – по 6,6%. Рейтинг інших партій – менше 4%. Водночас, майже кожен шостий мешканець області не визначився з вибором партії. 

• Орієнтація кандидата на тіснішу співпрацю з Європейським Союзом (86%) та особисті лідерські якості кандидата (62%) – мотиви, які мають значний вплив на президентський вибір респондентів. Для 53% важливим є спроможність кандидата забезпечити радикальні зміни у країні, при цьому 42% зазначили, що їм швидше важливіше забезпечення стабільності. 51% обирають кандидата швидше через його соціально-економічну програму, при цьому для 41% важливішим є його ідеологічні погляди. 53% зазначили важливість орієнтованості кандидата на вирішення проблем країни, 41% - проблем країни і регіону. Для 54% важливіший досвід кандидата у державній політиці, 38% зазначають важливість належності кандидата до генерації «нових» політиків. Останній мотив є домінуючим  серед симпатиків В.Зеленського та С.Вакарчука. 

• 31% опитаних очікують, що ситуація в Україні у результаті  майбутніх вибрів президента покращиться. 38% респондентів вважають, що ситуація не зміниться, лише 12% стверджують, що погіршиться. Частіше інших позитивних змін очікують прихильники Ю.Тимошенко, С.Вакарчука та П.Порошенка. Відносно менше позитивних змін очікують респонденти, як не мають намірів голосувати або не визначились з вибором.

• На думку респондентів, ймовірність фальсифікацій на виборах президента на загальноукраїнському рівні (50%), вища, ніж на місцевому (21%). Ще близько 40% допускають незначні фальсифікації на місцевому рівні, третина – на рівні країни. На рівні населеного пункту чверть говорять, що вибори будуть чесними.

• 9% респондентів позитивно ставляться до ситуації, коли під час виборів деякі політики допомагають матеріально виборцям. 17% займають нейтральну позицію у цьому питанні. 71% проти такого виду агітації. Більш прихильно до роздачі допомоги кандидатами ставляться менш забезпечені респонденти. 

• Мешканці області оцінюють діяльність місцевої влади дещо краще, ніж центральної. Так, 20% опитаних задоволені діяльністю Президента П.Порошенка, стільки ж задоволені діяльністю Прем’єр-міністра В.Гройсмана і тільки 10% – Верховної Ради. Водночас, близько 80% висловили незадоволеність діяльністю центральної влади. Більш критичні оцінки у селах. 

• Протягом року рівень задоволеності діяльністю обласної державної адміністрації збільшився (з 22 до 35%), аналогічно як і рівень задоволеністю міського/сільського голови (з 38 до 54%). Рівень задоволеності діяльністю ОДА вищий серед мешканців малих міст. 

• Респонденти частіше бачать зростання рівня корупції загалом по Україні, аніж в області, чи за місцем проживання. Від 40% до 50% опитаних вважають, що ситуація з хабарництвом не змінилася ані на центральному, ані на місцевому рівнях. Про зменшення рівня корупції говорили лише 4-8% опитаних. 

• Переважна більшість опитаних переважно незадоволені станом справ у різних сферах та послугах. Відносно краще оцінили ситуації з шкільною освітою, станом доріг, безпекою життя. У річній динаміці за більшістю критеріїв спостерігається позитивна динаміка або відсутність змін. Найбільший ріст – стосовно стану доріг та безпеки життя. Падіння зафіксовано щодо соціального захисту. Найгірше опитані оцінили ситуацію з боротьбою із хабарництвом.

• Серед можливостей в області опитані найкраще оцінили рівень можливість відпочивати та проводити дозвілля, а також знайти роботу. Найгірше – займатися підприємництвом. Можливості відпочинку та досягнення успіху відносно вище оцінюються мешканцями обласного центру, знайти роботу і зайнятися підприємництвом – мешканцями Львова і малих міст, безпеки – у селах. Молодші та більш заможніші респонденти вище оцінюють рівень усіх можливостей, аніж старші та бідніші. 

• Близько 7-9% бачать високий економічний потенціал розвитку України, області та свого міста, чи села у найближчі 5-10 років. Більше 40% оцінюють його на середньому рівні. Більше третини бачать низький потенціал, а 6-9% взагалі не бачать жодних можливостей для економічного зростання як в Україні, так і на місцях. Краще оцінюють потенціал росту мешканці обласного центру та молодші. 

• Абсолютна більшість опитаних (84%) відчувають гордість за те, що вони є громадянами України. Дещо більше відчувають гордість, що вони є мешканцями своєї області (87%) та свого міста/села (88%). Чим старший вік, тим вищий рівень гордості притаманний опитаним. Найчастіше предметом гордості за свій регіон опитані обирали традиції місцевості та історію свого краю (53-54%). Культурою і мистецтвом пишаються 44%, природою – 31%, визначними пам’ятками – 25%, визначними людьми – 17%, місцевими мешканнями та кухнею і кулінарією – по 14%, природніми ресурсами та наукою і освітою – по 10%.

• Майже 80% вважають себе однозначно або скоріше щасливими людьми. Водночас 14% – протилежної думки. Відносно частіше про особисте щастя зазначали мешканці міст, більш молодші та заможніші опитані. З іншого боку кожен п’ятий представник старшого покоління і кожний четвертий з найбідніших вважає себе нещасливим.  

• Мешканці області відносно частіше зазначали про культурно-історичну близькість до жителів Івано-Франківської та Тернопільської областей. Серед сусідніх країн жителі регіону відчувають найбільшу близькість до Польщі, дещо меншу – до Білорусі та Словаччини. 

• Третина висловили бажання зайнятися власною справою. 6% опитаних зазначили, що вже є підприємцями. З іншого боку майже половина не висловили такого прагнення. Вищий рівень бажання відкрити власну справу спостерігається серед мешканців малих міст області, молодших респондентів та більш заможних. При цьому серед останніх чверть заявили, що вже займаються своїм бізнесом. Серед тих, хто висловив бажання відкрити власну справу 28% зазначили, що хотіли б займатися торгівлею. 19% – бізнесом у сфері будівництва, 15% - туризму, 13% - розваг і відпочинку, 11% - сфері громадського харчування.

• Третина опитаних висловила бажання працювати за кордоном. За останній рік їхня кількість не змінилася. При цьому 55% з них у майбутньому готові інвестувати зароблені кошти у відкриття власної справи в Україні (27% - не планують цього). Традиційно вищий рівень міграційних настроїв спостерігається серед молоді (55%) та заможніших (44%). 

• 90% вважають, що українська мова повинна бути єдиною державною. 7% - підтримують надання російській мові статусу офіційної в окремих регіонах, лише 1% - за надання російській статусу державної. 

• Абсолютна більшість опитаних (92%) вважають Росію країною-агресором стосовно України. Лише 5% – протилежної думки. 

• За останній рік дещо зросла кількість тих, хто підтримує вступ України до НАТО (з 73 до 78%). Вступ до ЄС підтримують 85% (у 2017 – 82%). Серед різних напрямів зовнішньоекономічної інтеграції вступ до ЄС підтримують 80%, за рівновіддаленість України від РФ та Заходу – 12%, лише 1% – за вступ до Митного Союзу.

 • Соціологічною групою «Рейтинг» в рамках проекту «Портрети регіонів» з 16 листопада по 5 грудня 2018 року було проведено опитування серед мешканців Хмельницької області. Загалом у дослідженні, здійсненого за методом особистого інтерв’ю, взяло участь 1600 респондентів. Вибірка сформована з урахуванням вікової й гендерної структури області, з урахуванням типу поселення. Похибка становить не більше 2,4%. 

• Аналіз результатів дослідження показав, що ситуацію загалом по країні мешканці області оцінюють дещо гірше, аніж на місцях.

• Лише 9% оцінили політичну ситуацію в країні як спокійну, тоді як в рідній області спокійною ситуацію бачать 36%, а у своєму місті/селі – 54%. Напруженою ситуацію в країні бачать 46% опитаних, а критичною – 41%. На місцях оцінки стану справ дещо кращі: напруженою ситуацію бачать 35-47% опитаних, критичною – лише близько 10%.

• Аналогічно, правильність напрямку руху країни респонденти оцінюють гірше (10%), ніж області (24%) чи особливо свого міста/села (40%). Більш оптимістичними є оцінки напряму розвитку місцевості у жителів обласного центру. 

• Незважаючи на негативні оцінки стану справ, загальні очікування серед мешканців області швидше позитивно-нейтральні. Від 20% до 24% вважають що стан справ в Україні та на місцях покращиться. Близько половини вважають, що ситуація загалом не зміниться. 22% вважають, що ситуація погіршиться в Україні, натомість стосовно місцевості таких опитаних від 11% до 14%. 

• Військовий конфлікт на Сході України (84%) – основна проблема загальнодержавного рівня на думку опитаних. Також 36% вважають проблемою країни корупцію у владі, по 32% - низький дохід та безробіття. На особистісному рівні опитаних найбільше хвилюють низький рівень зарплат та пенсій (61%), підвищення тарифів на комунальні послуги (56%) та інфляція (48%). Серед особистих проблем жителів Хмельницького більше турбують тарифи й інфляція, для жителів сільської місцевості, значимішими проблемами є низький дохід, корупція, військовий конфлікт та безробіття.

• Лідером президентського рейтингу є Ю.Тимошенко, яку готові підтримати 23,1% тих, хто визначився і буде брати участь у виборах. За П.Порошенка і А.Гриценка готові проголосувати близько 14%, В.Зеленського – 8,0%, О.Ляшка – 6,6%, О.Шевченка – 5,2%, С.Вакарчука – 4,9%, Ю.Бойка – 3,7%, Р.Кошулинського – 3,4%. Рейтинг інших кандидатів – менше 3%. Водночас, майже кожен четвертий мешканець області не визначився із вибором кандидата.

• Близько 23% опитаних вірять, що на президентських виборах переможе Ю.Тимошенко. За останній рік кількість тих, хто переконаний в її перемозі зросла удвічі. У перемозі П.Порошенка впевнені 14%, що трохи менше за минулий рік (18%). У позитивний результат інших кандидатів вірять не більше 4% опитаних. У своїх фаворитах впевнені в основному прихильники Ю.Тимошенко та П.Порошенка. 

• Антирейтинг очолює П.Порошенко. За нього не проголосували б у жодному випадку майже 37% опитаних.

• У рейтингу партій лідирує Батьківщина, яку підтримують 22,4% тих, хто визначився та візьме участь у виборах. За БПП Солідарність готові віддати свої голоси 11,3%, Громадянську позицію – 11,0%, Свободу – 9,3%, Радикальну партію – 6,8%, УКРОП і «Слугу народу» – 6,1%, Аграрну партію – 4,2%, Відродження – 4,0%, Самопоміч – 3,8%, Опозиційний блок – 2,7%. Рейтинг інших партій – менше 2%. Водночас, майже кожен п’ятий мешканець області не визначився із вибором партії.

• Орієнтація кандидата на тіснішу співпрацю з Європейським Союзом (69%), його спрямованість на вирішення проблем країни (63%), соціально-економічна програма (61%) та досвід у державній політиці (59%) – мотиви, які мають значний вплив на президентський вибір респондентів. Меншу роль досвід політика при виборі грає для прихильників О.Шевченка й С.Вакарчука, та молодших респондентів. Для 55% важливим є особисті лідерські якості кандидата, при цьому 40% зазначили, що їм важливіше наявність в нього сильної команди. Вибір між забезпеченням стабільності і радикальних змін поділив респондентів навпіл.

• 35% опитаних очікують, що ситуація в Україні у результаті майбутніх вибрів президента покращиться. 38% респондентів вважають, що ситуація не зміниться, лише 11% стверджують, що погіршиться. Частіше інших позитивних змін очікують прихильники Ю.Тимошенко. Відносно менше позитивних змін очікують респонденти, які не мають намірів голосувати або не визначились з вибором.

• На думку респондентів, ймовірність фальсифікацій на виборах президента на загальноукраїнському рівні (58%), вища, ніж в області (40%) чи їх місті/селі (32%). Ще близько 30-45% допускають незначні фальсифікації, 21% вважають що у їх населеному пункті фальсифікацій точно не буде. 

• При цьому 22% респондентів позитивно ставляться до ситуації, коли під час виборів деякі політики допомагають матеріально виборцям. 31% займають нейтральну позицію у цьому питанні. 44% проти такого виду агітації. Прихильніше до роздачі допомоги кандидатами ставляться у містах.

• Мешканці області оцінюють діяльність місцевої влади значно краще, ніж центральної. Так, 12% опитаних задоволені діяльністю Президента П.Порошенка, 16% - задоволені діяльністю Прем’єр-міністра В.Гройсмана і тільки 6% – Верховної Ради. Водночас, понад 80% висловили незадоволеність діяльністю центральної влади. 

• Протягом року рівень задоволеності діяльністю обласної державної адміністрації дещо зменшився (з 30% до 25%), а рівень задоволеністю роботою міського/сільського голови помітно зріс (з 45% до 58%). Рівень задоволеності роботою ОДА та місцевими головами серед мешканців обласного центру вищий ніж серед малих міст і сіл. 

• Респонденти частіше бачать зростання рівня корупції загалом по Україні (43%), аніж в області, чи за місцем проживання (25-26%). Близько половини опитаних вважають, що ситуація з хабарництвом не змінилася, ані на центральному, ані на місцевому рівнях. Про зменшення рівня корупції в країні загалом говорили лише 5% опитаних, в області – 9%, а в своєму місті/селі – 15%. 

• Переважна більшість опитаних незадоволені станом справ у різних сферах та послугах, окрім шкільної освіти – нею відносна більшість задоволені. У річній динаміці за більшістю критеріїв спостерігається негативна динаміка або відсутність змін. Дещо покращилась оцінка безпеки, погіршилась – екології, соціального захисту. Найгірше опитані висловлюються про стан справ з боротьбою із хабарництвом на місцевому рівні.

• Серед можливостей в області опитані найкраще оцінили рівень можливість відпочивати та проводити дозвілля, а також жити у безпеці. Найгірше – займатися підприємництвом. Вище оцінюють рівень майже усіх можливостей молодші, заможніші респонденти, а також мешканці Хмельницького. 

• Близько 9% бачать високий економічний потенціал розвитку України, 5-6%  – області та свого міста/села у найближчі 5-10 років. Близько 40% оцінюють його на середньому рівні. Близько третини бачать низький потенціал, а 9-12% взагалі не бачать жодних можливостей для економічного зростання як в Україні, так і на місцях. Позитивніше оцінюють потенціал росту в країні і в області жителі сіл, а у своєму населеному пункті - мешканці обласного центру. 

• Більшість опитаних (75%) відчувають гордість за те, що вони є громадянами України. 71% відчувають гордість, що вони є мешканцями своєї області та дещо більше, – що є мешканцями свого міста/села (81%). Найчастіше предметом гордості за свій регіон опитані обирали природу (52%). Історією свого краю пишаються 34%, традиціями місцевості  - 26%, культурою та місцевими жителями – по 24%.

• Майже 80% вважають себе однозначно або скоріше щасливими людьми. Водночас 19% – протилежної думки. Відносно частіше про особисте щастя молодші та заможніші опитані. З іншого боку 30% представників старшого покоління і 36% серед бідних вважають себе нещасливими.  

• Мешканці області відносно частіше зазначали про культурно-історичну близькість до жителів Вінницької, Тернопільської та Львівської областей. Серед сусідніх країн жителі регіону вважають себе близькими до Польщі та Білорусі. 

• Третина опитаних висловили бажання зайнятися власною справою. 7% опитаних зазначили, що вже є підприємцями. Вищий рівень бажання відкрити власну справу спостерігається серед мешканців міст, молодших респондентів, та більш заможних. При цьому серед останніх 22% заявили, що вже займаються своїм бізнесом. Серед тих, хто висловив бажання відкрити власну справу 35% зазначили, що хотіли б займатися торгівлею. 

• За останній рік кількість тих, хто висловив бажання працювати за кордоном залишилась на тому ж рівні (35-36%), при цьому 49% з них у майбутньому готові інвестувати зароблені кошти у відкриття власної справи в Україні (43% – не готові). Вищий рівень міграційних настроїв спостерігається серед молоді (58%), жителів невеликих міст (42%) та осіб з середнім рівнем доходів (40%). 

• 85% вважають, що українська мова повинна бути єдиною державною. 8% - підтримують надання російській мові статусу офіційної в окремих регіонах, 3% - за надання російській статусу державної.

• Абсолютна більшість опитаних (78%) вважають Росію країною-агресором стосовно України. 15% – протилежної думки, ще 7% – вагалися з оцінкою. 

• За останній рік дещо зменшилась кількість тих, хто підтримує вступ України до Європейського Союзу (з 63 до 61%) та НАТО (з 54 до 52%). Серед різних напрямів зовнішньоекономічної інтеграції лідирує проєвропейський вектор (59%), зросла кількість тих, хто за рівновіддаленість України від РФ та Заходу (з 20% до 29%). Зменшилася кількість прихильників вступу до Митного Союзу з 9% до 3%. 

 • Соціологічною групою «Рейтинг» в рамках проекту «Портрети регіонів» з 16 листопада по 2 грудня 2018 року було проведено опитування серед мешканців Рівненської області. Загалом у дослідженні, здійсненого за методом особистого інтерв’ю, взяло участь 1600 респондентів. Вибірка сформована з урахуванням вікової й гендерної структури області з урахуванням типу поселення. Похибка становить не більше 2,4%. 

• Аналіз результатів дослідження показав, що ситуацію загалом по країні мешканці області оцінюють дещо гірше, аніж на місцях.

• Лише 5% оцінили політичну ситуацію в країні як спокійну, тоді як в рідній області спокійною ситуацію бачать 30%, а у своєму місті/селі – 40%. Напруженою ситуацію в країні бачать майже 60% опитаних, критичною – 33%. На місцях оцінки стану справ дещо кращі: напруженою ситуацію бачать від 40 до 50% опитаних, критичною – лише близько 10%.

• Аналогічно, правильність напрямку руху країни респонденти оцінюють гірше (17%), ніж області (20%) чи свого міста/села (27%). Особливо критичними є оцінки напряму розвитку як країни, так і місцевості, у жителів сіл. Серед вікових категорій найбільш критичними є представники середнього покоління. 

• Водночас, незважаючи на негативні оцінки стану справ, загальні очікування серед мешканців області швидше позитивно-нейтральні. Лише кожен десятий вважає, що стан справ, як в Україні, так і на місцях погіршиться наступного року. Переважна більшість вважають, що він не зміниться, а кожен п’ятий взагалі має оптимістичні сподівання щодо майбутнього. 

• Військовий конфлікт на Сході України (64%) та хабарництво й корупція у владі (41%) – дві основні загальнодержавні проблеми за оцінками мешканців області. При цьому на особистісному рівні опитаних швидше хвилюють низький рівень зарплат та пенсій (45%), підвищення тарифів на комунальні послуги (40%) та війна на Донбасі (36%). Соціально-економічні проблеми, такі як низькі зарплати і пенсії, безробіття та інфляція більш гостріше відчуваються у сільській місцевості. 

• Лідером президентського рейтингу є Ю.Тимошенко, яку готові підтримати 22,5% тих, хто визначився і буде брати участь у виборах. За П.Порошенка – 16,4%, В.Зеленського – 15,1%, О.Ляшка – 7,5%, А.Гриценка – 7,3%, О.Шевченка – 6,2%, С.Вакарчука – 6,1%. Рейтинг інших кандидатів – менше 5%. Водночас, майже кожен п’ятий мешканець області не визначився з вибором кандидата.

• Більше чверті опитаних вірять, що на президентських виборах переможе Ю.Тимошенко. За останній рік кількість тих, хто переконаний в її перемозі зросла майже удвічі. У перемозі П.Порошенка, як і минулого року, впевнені 16%. Перемогу В.Зеленського бачать близько 8%. В позитивний результат інших кандидатів вірять не більше 3% опитаних. У своїх фаворитах впевнені в основному прихильники Ю.Тимошенко та П.Порошенка. 

• Антирейтинг очолює П.Порошенко. За нього не проголосували б у жодному випадку майже 40% опитаних. 

• У рейтингу партій лідирує Батьківщина, яку підтримують 25,9% тих, хто визначився та візьме участь у виборах. За партію «Слуга народу» готові віддати свої голоси 16,8%, БПП Солідарність – 11,8%, Радикальну партію – 7,9%, Громадянську позицію – 7,8%, УКРОП – 6,0%, ВО Свобода – 4,4%. Рейтинг інших партій – менше 4%. Водночас, майже кожен п’ятий мешканець області не визначився з вибором партії. 

• Орієнтація кандидата на тіснішу співпрацю з Європейським Союзом (87%), його спрямованість на вирішення проблем країни (71%) та соціально-економічна програма (65%) – мотиви, які мають значний вплив на президентський вибір респондентів. Для 57% важливим є спроможність кандидата забезпечити радикальні зміни у країні, при цьому 40% зазначили, що їм швидше важливіше забезпечення стабільності. 56% обирають кандидата швидше через його лідерські якості, при цьому для 36% важливішим є наявність у нього сильної команди. Вибір між досвідом у державній політиці та належністю до генерації «нових» політиків поділив респондентів навпіл. Останній мотив є домінуючим  серед симпатиків В.Зеленського, С.Вакарчука та О.Шевченка. 

• 37% опитаних очікують, що ситуація в Україні у результаті  майбутніх виборів президента покращиться. 42% респондентів вважають, що ситуація не зміниться, лише 10% стверджують, що погіршиться. Частіше інших позитивних змін очікують прихильники Ю.Тимошенко, С.Вакарчука та О.Шевченка. Відносно менше позитивних змін очікують респонденти, як не мають намірів голосувати або не визначились з вибором.

• На думку респондентів, ймовірність фальсифікацій на виборах президента на загальноукраїнському рівні (46%) вища, ніж на місцевому (33%). Ще близько 40% допускають незначні фальсифікації. 

• При цьому, 17% респондентів позитивно ставляться до ситуації, коли під час виборів деякі політики допомагають матеріально виборцям. 18% займають нейтральну позицію у цьому питанні. 63% проти такого виду агітації. Більш прихильно до роздачі допомоги кандидатами ставляться у селах та серед бідніших опитаних. 

• Мешканці області оцінюють діяльність місцевої влади значно краще, ніж центральної. Так, 18% опитаних задоволені діяльністю Президента П.Порошенка, стільки ж задоволені діяльністю Прем’єр-міністра В.Гройсмана і тільки 6% – Верховної Ради. Водночас, понад 80% висловили незадоволеність діяльністю центральної влади. Більш критичні оцінки у селах. 

• Протягом року рівень задоволеності діяльністю обласної державної адміністрації дещо зменшився (з 28 до 22%), аналогічно як і рівень задоволеності міським/сільським головою (з 42 до 38%). Рівень задоволеності місцевими головами серед мешканців малих міст та сіл вищий, аніж в обласному центрі. 

• Респонденти частіше бачать зростання рівня корупції загалом по Україні, аніж в області, чи за місцем проживання. Половина опитаних вважають, що ситуація з хабарництвом не змінилася ані на центральному, ані на місцевому рівнях. Про зменшення рівня корупції говорили лише 5-6% опитаних. 

• Переважна більшість опитаних незадоволені станом справ у різних сферах та послугах. При цьому в річній динаміці за більшістю критеріїв спостерігається негативна динаміка або відсутність змін. Винятком є стан доріг, оцінки якого за рік покращилися. Відносно краще оцінюють ситуацію зі шкільною освітою. Найгірше опитані висловлюються про стан справ з боротьбою із хабарництвом на місцевому рівні.

• Серед можливостей в області опитані найкраще оцінили рівень можливість відпочивати та проводити дозвілля, а також жити у безпеці. Найгірше – займатися підприємництвом. Можливості відпочинку, досягнення успіху, пошуку роботи відносно вище оцінюються мешканцями обласного центру, заняття підприємництвом – мешканцями малих міст, жити у безпеці – у селах. Молодші та більш заможніші респонденти вище оцінюють рівень усіх можливостей, аніж старші та бідніші. 

• Близько 7% бачать високий економічний потенціал розвитку України, області та свого міста, чи села у найближчі 5-10 років. Близько 40% оцінюють його на середньому рівні. Лише близько третини бачать низький потенціал, а 7-8% взагалі не бачать жодних можливостей для економічного зростання як в Україні, так і на місцях. Критичніше оцінюють потенціал росту мешканці обласного центру. 

• Абсолютна більшість опитаних (84%) відчувають гордість за те, що вони є громадянами України. Дещо більше відчувають гордість, що вони є мешканцями своєї області (85%) та свого міста/села (87%). Найчастіше предметом гордості за свій регіон опитані обирали природу (49%). Історією свого краю пишаються 30%, традиціями місцевості та її жителями – по 20%, культурою та мистецтвом – 18%, природніми ресурсами регіону – 14%, спортивними досягненнями – 12%. 

• Майже 80% вважають себе однозначно або скоріше щасливими людьми. Водночас 20% – протилежної думки. Відносно частіше про особисте щастя зазначали мешканці міст, більш молодші та заможніші опитані. З іншого боку кожен п’ятий мешканець села, а також кожен третій представник старшого покоління вважає себе нещасливим.  

• Мешканці області відносно частіше зазначали про культурно-історичну близькість до жителів Львівської та Волинської областей. Серед сусідніх країн жителі регіону вважають себе близькими до Білорусі та Польщі. 

• Майже 40% висловили бажання зайнятися власною справою. 7% опитаних зазначили, що вже є підприємцями. Вищий рівень бажання відкрити власну справу спостерігається серед мешканців обласного центру, молодших респондентів, та більш заможних. При цьому серед останніх чверть заявили, що вже займаються своїм бізнесом. Серед тих, хто висловив бажання відкрити власну справу 36% зазначили, що хотіли б займатися торгівлею. По 12-13% – бізнесом у сфері послуг та відпочинку, а також фермерством, по 10-11% – у будівництві, туризмі та індустрії краси та здоров’я. 

• За останній рік дещо зросла кількість тих, хто висловив бажання працювати за кордоном (з 36% до 41%), при цьому 60% з них у майбутньому готові інвестувати зароблені кошти у відкриття власної справи в Україні. Традиційно вищий рівень міграційних настроїв спостерігається серед молоді (55%), жителів обласного центру (46%) та більш заможніших (45%). 

• 87% вважають, що українська мова повинна бути єдиною державною. 8% - підтримують надання російській мові статусу офіційної в окремих регіонах, 3% - за надання російській статусу державної. 

• Абсолютна більшість опитаних (86%) вважають Росію країною-агресором стосовно України. Лише 9% – протилежної думки. 

• За останній рік дещо зросла кількість тих, хто підтримує вступ України до Європейського Союзу (з 62% до 72%) та НАТО (з 48% до 59%). Серед різних напрямів зовнішньоекономічної інтеграції лідирує проєвропейський вектор (60%), 26% – за рівновіддаленість України від РФ та Заходу, лише 2% – за вступ до Митного Союзу. 

 • Соціологічною групою «Рейтинг» в рамках проекту «Портрети регіонів» з 16 листопада по 4 грудня 2018 року було проведено опитування серед мешканців Одеської області. Загалом у дослідженні, здійсненого за методом особистого інтерв’ю, взяло участь 1600 респондентів. Вибірка сформована з урахуванням вікової й гендерної структури області з урахуванням типу поселення. Похибка становить не більше 2,4%. 

• Аналіз результатів дослідження показав, що ситуацію загалом по країні мешканці області оцінюють дещо гірше, аніж на місцях.

• Лише 3% оцінили політичну ситуацію в країні як спокійну, тоді як в рідній області спокійною ситуацію бачать 19%, а у своєму місті/селі – 42%. Напруженою ситуацію в країні бачать 52% опитаних, критичною – 40%. Половина опитаних оцінюють ситуацію в області як напружену, ще 21% – як критичну. Оцінки стану справ у власному місті кращі: напруженою ситуацію бачать 38%, критичною – 14%.

• Аналогічно, правильність напрямку руху країни респонденти оцінюють гірше (9%), ніж області (14%) чи свого міста/села (23%). Менш критичними є оцінки напряму розвитку як країни, так і місцевості, у жителів обласного центру.

• Загальні очікування серед мешканців області швидше негативно-нейтральні. Лише кожен десятий вважає, що стан справ, як в Україні, так і на місцях покращиться наступного року. Близько 40% вважають, що він не зміниться, а близько чверті мають песимістичні сподівання щодо майбутнього. 22-23% не змогли відповісти з приводу цього.

• Військовий конфлікт на Сході України (62%), відсутність роботи та безробіття (40%), хабарництво й корупція у владі (40%) – три основні загальнодержавні проблеми за оцінками мешканців області. При цьому на особистісному рівні опитаних швидше хвилюють підвищення тарифів на комунальні послуги (65%), низький рівень зарплат та пенсій (56%), підвищення цін на основні товари (55%). Такі проблеми, як низькі зарплати і пенсії, безробіття та інфляція більш гостріше відчуваються у сільській місцевості, підвищення тарифів на комунальні послуги – у містах.

• Лідером президентського рейтингу є Ю.Тимошенко, яку готові підтримати 19,9% тих, хто визначився і буде брати участь у виборах. За В.Зеленського – 17,5%, Ю.Бойка – 15,2%, Є.Мураєва – 8,6%, В.Рабіновича – 7,2%, О.Ляшка – 6,6%, П.Порошенка – 5,4%, А.Гриценка – 4,8%. Рейтинг інших кандидатів – менше 3%. Водночас, приблизно кожен п’ятий мешканець області не має бажання голосувати, кожен сьомий – не визначився з вибором кандидата.

• 19% опитаних вірять, що на президентських виборах переможе Ю.Тимошенко. За останній рік кількість тих, хто переконаний в її перемозі зросла удвічі. У перемозі П.Порошенка впевнені 6% (у 2017 р. – 16%). Перемогу Ю.Бойка бачать близько 6%, В.Зеленського – 5%. В позитивний результат інших кандидатів вірять не більше 3% опитаних. У своїх фаворитах впевнені в основному прихильники Ю.Тимошенко, Ю.Бойка, П.Порошенка.

• Антирейтинг очолює П.Порошенко. За нього не проголосували б у жодному випадку три чверті опитаних.

• У рейтингу партій лідирує Батьківщина, яку підтримують 21,3% тих, хто визначився та візьме участь у виборах. За партію Опозиційний блок готові віддати свої голоси 18,7%, Слугу народу – 15,3%, партію «Наші» – 8,6%, За життя – 7,1%, Радикальну партію – 6,5%, БПП Солідарність – 5,1%, Громадянську позицію – 4,3%. Рейтинг інших партій – менше 4%. Водночас, чверть мешканців області не мають бажання голосувати, кожен сьомий – не визначився. 

Спроможність кандидата забезпечити стабільність у країні (61%) та соціально-економічна програма (62%) – мотиви, які мають значний вплив на президентський вибір респондентів. 53% обирають кандидата швидше через його лідерські якості, при цьому для 39% важливішим є наявність у нього сильної команди. Для 51% важливим є досвід кандидата у державній політиці, при цьому 41% зазначили, що їм важливіше його належність до генерації «нових» політиків. Останній мотив є домінуючим серед симпатиків В.Зеленського, Є.Мураєва. Спрямованість кандидата на вирішення проблем країни є мотивом вибору для 52% респондентів, водночас для 42% важливим є його орієнтація на вирішення проблем країни і регіону. Для 38% важлива орієнтація кандидата на співпрацю з ЄС, водночас для 31% важливіше його співробітництво з Росією, третина не визначилася у цьому питанні.

• 23% опитаних очікують, що ситуація в Україні у результаті майбутніх виборів президента покращиться. Водночас стільки ж мають протилежні міркування. 34% респондентів вважають, що ситуація не зміниться. Частіше інших позитивних змін очікують прихильники Ю.Тимошенко, П.Порошенка. Відносно менше позитивних змін очікують респонденти, які не мають намірів голосувати або не визначились з вибором.

• На думку респондентів, ймовірність фальсифікацій на виборах президента на загальноукраїнському рівні (63%), вища, ніж на місцевому (54% – у області, 46% – у місті/селі). Ще близько 25% допускають незначні фальсифікації на усіх рівнях. 

• При цьому, 22% респондентів позитивно ставляться до ситуації, коли під час виборів деякі політики допомагають матеріально виборцям. 30% займають нейтральну позицію у цьому питанні. 44% проти такого виду агітації. Більш прихильно до роздачі допомоги кандидатами ставляться старші та бідніші опитані.

• Мешканці області оцінюють діяльність місцевої влади значно краще, ніж центральної. Так, тільки 4-6% задоволені діяльністю Президента П.Порошенка, Прем’єр-міністра В.Гройсмана та Верховної Ради. Водночас, понад 90% висловили незадоволеність діяльністю центральної влади.

• Протягом року рівень задоволеності діяльністю обласної державної адміністрації майже не змінився (з 24 до 26%). 53% як і минулого року  зазначили, що задоволені діяльністю міського/сільського голови. Рівень задоволеності місцевими головами серед мешканців міст та обласного центру дещо вищий, аніж в селах.

• Респонденти частіше бачать зростання рівня корупції загалом по Україні, аніж в області, чи за місцем проживання. Близько 40% опитаних вважають, що ситуація з хабарництвом не змінилася ані на центральному, ані на місцевому рівнях. Про зменшення рівня корупції говорили лише 3-5% опитаних.

• Переважна більшість опитаних незадоволені станом справ у різних сферах та послугах. При цьому в річній динаміці за більшістю критеріїв не спостерігається змін. Покращилися лише оцінки розвитку сільського господарства та стану доріг. Відносно краще оцінюють ситуацію зі шкільною освітою, станом доріг та сільським господарством. Найгірше опитані висловлюються про стан справ з боротьбою із хабарництвом на місцевому рівні та розвитком промисловості.

• Серед можливостей в області опитані найкраще оцінили рівень можливість відпочивати та проводити дозвілля. Найгірше – займатися підприємництвом та жити у безпеці. Мешканці обласного центру, а також молодші та більш заможніші респонденти вище оцінюють рівень усіх можливостей.

• Близько 6% бачать високий економічний потенціал розвитку України, області та свого міста, чи села у найближчі 5-10 років. Близько чверті оцінюють його на середньому рівні. Водночас близько третини бачать низький потенціал, а 15-17% взагалі не бачать жодних можливостей для економічного зростання як в Україні, так і на місцях. Критичніше оцінюють потенціал росту опитані молодшої та середньої вікових груп.

• Більша половина опитаних (60%) відчувають гордість за те, що вони є громадянами України (28% – протилежної думки). Дещо більше відчувають гордість, що вони є мешканцями своєї області (72%) та свого міста/села (81%). Найчастіше предметом гордості за свій регіон опитані обирали природу (46%), історію (43%), місцевих жителів  (40%). Культурою та мистецтвом краю гордяться 30%, традиціями – 27%, визначними пам’ятками – 25%, кухнею та кулінарними традиціями – 22%, природніми ресурсами – 13%, визначними людьми – 11%.

• Дві третини вважають себе однозначно або скоріше щасливими людьми. Водночас чверть – протилежної думки. Відносно частіше про особисте щастя зазначали більш молодші та заможніші опитані. З іншого боку кожен третій представник старшого покоління вважає себе нещасливим. Серед бідних таких – 43%. 

• Мешканці області відносно частіше зазначали про культурно-історичну близькість до жителів Миколаївської області. Серед сусідніх країн жителі регіону обирали як близькі Білорусь та Росію, а також Молдову. 

• Майже 26% висловили бажання зайнятися власною справою. 10% опитаних зазначили, що вже є підприємцями. При цьому половина заявила про відсутність такого прагнення. Вищий рівень бажання відкрити власну справу спостерігається серед мешканців обласного центру, молодших та більш заможних респондентів. При цьому серед останніх третина заявили, що вже займаються своїм бізнесом. Серед тих, хто висловив бажання відкрити власну справу 31% зазначили, що хотіли б займатися торгівлею. 13% – фермерством, по 7-9% – сферою громадського харчування, туризмом, будівництвом та ремонтом, автосервісом, транспортними послугами, індустрією краси та здоров’я, розвагами та відпочинком.

• За останній рік майже не змінилися кількість тих, хто висловив бажання працювати за кордоном (з 28% до 30%), при цьому 53% з них у майбутньому готові інвестувати зароблені кошти у відкриття власної справи в Україні. Вищий рівень міграційних настроїв спостерігається серед молоді (46%), жителів обласного центру (33%) та більш заможніших (43%). 

• 41% - за надання російській мові статусу державної, 29% - підтримують надання їй статусу офіційної в окремих регіонах, 26% вважають, що єдиною державною повинна бути лише українська мова. 

• 47% опитаних не вважають Росію країною-агресором стосовно України. 28% – протилежної думки. Чверть не змогли відповісти з приводу цього.

• Кількість противників прозахідного вектору переважає кількість прихильників. Водночас, за останній рік дещо зросла кількість тих, хто підтримує вступ України до ЄС (з 24% до 29%) та НАТО (з 15% до 18%). Зменшилася кількість прихильників вступу до Митного союзу (з 27% до 18%). З іншого боку зросла частка тих, хто виступає за рівновіддаленість України від РФ та Заходу (з 39% до 45%). 

 • Соціологічною групою «Рейтинг» в рамках проекту «Портрети регіонів» з 16 листопада по 2 грудня 2018 року було проведено опитування серед мешканців Житомирської області. Загалом у дослідженні, здійсненого за методом особистого інтерв’ю, взяло участь 1600 респондентів. Вибірка сформована з урахуванням вікової й гендерної структури області з урахуванням типу поселення. Похибка становить не більше 2,4%. 

• Аналіз результатів дослідження показав, що ситуацію загалом по країні мешканці області оцінюють гірше, аніж на місцях.

 • Лише 6% оцінили політичну ситуацію в країні як спокійну, тоді як в рідній області спокійною ситуацію бачать 24%, а у своєму місті/селі – 41%. Напруженою ситуацію в країні бачать майже 55% опитаних, критичною – 34%. На місцях оцінки стану справ дещо кращі: напруженою ситуацію бачать від 38 до 51% опитаних, критичною – близько 14-17%.

• Аналогічно, правильність напрямку руху країни респонденти оцінюють гірше (16%), ніж області (24%) чи свого міста/села (29%). Критичніше оцінюють напрямок розвитку місцевості мешканці Житомира та малих міст. Стосовно напрямку руху України більш песимістичні у цьому питанні мешканці обласного центру. Серед вікових категорій критичними є представники молодшого покоління. 

• Водночас, незважаючи на негативні оцінки стану справ, загальні очікування серед мешканців області швидше позитивно-нейтральні. Кожен п’ятий вважає, що стан справ, як в Україні, так і на місцях покращиться наступного року. Половина опитаних вважають, що ситуація не зміниться. Попри це близько 20% мають негативні очікування. 

• Військовий конфлікт на Сході України (61%) – основна загальнодержавна проблема за оцінками мешканців області. При цьому на особистісному рівні опитаних швидше хвилюють низький рівень зарплат та пенсій (48%), підвищення тарифів на комунальні послуги (45%) та підвищення цін на основні товари, інфляція (35%). Соціально-економічні проблеми, такі як низькі зарплати і пенсії, безробіття та інфляція більш гостріше відчуваються у сільській місцевості, відсутність можливостей підприємництва, освіти, ріст злочинності – у малих містах. 

• Лідером президентського рейтингу є Ю.Тимошенко, яку готові підтримати 22,1% тих, хто визначився і буде брати участь у виборах. За В.Зеленського – 14,5%, П.Порошенка – 12,0%, О.Ляшка – 11,9%, А.Гриценка – 5,7%, С.Вакарчука –5,5%, Ю.Бойка – 3,5%, Є.Мураєва – 3,4%. Рейтинг інших кандидатів – менше 3%. Водночас, майже кожен п’ятий мешканець області не визначився з вибором кандидата.

• Кожен п’ятий вірить, що на президентських виборах переможе Ю.Тимошенко. За останній рік кількість тих, хто переконаний в її перемозі зросла удвічі. У перемозі П.Порошенка впевнені 11% (у 2017 р. – 15%). Перемогу В.Зеленського бачать 5%, О.Ляшка – близько 4%. В позитивний результат інших кандидатів вірять не більше 3% опитаних. У своїх фаворитах впевнені в основному прихильники Ю.Тимошенко та П.Порошенка. 

• Антирейтинг очолює П.Порошенко. За нього не проголосували б у жодному випадку майже 38% опитаних. 

• У рейтингу партій лідирує Батьківщина, яку підтримують 25,1% тих, хто визначився та візьме участь у виборах. За партію «Слуга народу» готові віддати свої голоси 16,3%, БПП Солідарність – 12,4%, Радикальну партію – 10,6%, Громадянську позицію – 5,3%, Опозиційний блок – 4,3%. Рейтинг інших партій – менше 4%. Водночас, майже чверть мешканців області не визначилися з вибором партії. 

• Орієнтація кандидата на тіснішу співпрацю з Європейським Союзом (62%) – мотив, який має значний вплив на президентський вибір респондентів. Інші мотиви поділили респондентів навпіл. Для 50% важливим є спроможність кандидата забезпечити радикальні зміни у країні, при цьому 42% зазначили, що їм швидше важливіше забезпечення стабільності. 40% заявили, що їм важливіший досвід у державній політиці, водночас для половини опитаних важливим є належність кандидата до генерації «нових» політиків. Останній мотив є домінуючим серед симпатиків В.Зеленського, С.Вакарчука та Є.Мураєва. 49% обирають кандидата швидше через його лідерські якості, при цьому для 43% важливішим є наявність у нього сильної команди. 47% обирають через соціально-економічну програму, 43% – через ідеологічні погляди. Респонденти однаково оцінюють важливість орієнтації кандидата на вирішення проблем країни, чи регіону.

• 35% респондентів вважають, що ситуація у результаті майбутніх вибрів президента не зміниться, 33% вважають, що вона покращиться. 15% стверджують, що вона погіршиться. Частіше інших позитивних змін очікують прихильники Ю.Тимошенко та Є.Мураєва. Відносно менше позитивних змін очікують респонденти, які не мають намірів голосувати або не визначились з вибором.

• На думку респондентів, ймовірність фальсифікацій на виборах президента на загальноукраїнському рівні (36%), вища, ніж на місцевому (25%). Ще близько 40% допускають незначні фальсифікації на усіх рівнях. Натомість чверть опитаних переконана, що в їхньому місті/селі фальсифікацій не буде. 

• При цьому, 15% респондентів позитивно ставляться до ситуації, коли під час виборів деякі політики допомагають матеріально виборцям. 31% займають нейтральну позицію у цьому питанні. 51% проти такого виду агітації. Більш прихильно до роздачі допомоги кандидатами ставляться бідніші опитані. 

• Мешканці області оцінюють діяльність місцевої влади значно краще, ніж центральної. Так, по 13% опитаних задоволені діяльністю Президента П.Порошенка та  Прем’єр-міністра В.Гройсмана і тільки 7% – Верховної Ради. Водночас, понад 80% висловили незадоволеність діяльністю центральної влади. Більш критичні оцінки у обласному центрі.

• 25% опитаних задоволені діяльністю обласної державної адміністрації (у 2017 р. – 28%). Протягом року рівень задоволеності діяльністю міського/сільського голови не змінився (42%). Місцевими очільниками більше задоволені в обласному центрі та у селах. 

• Респонденти частіше бачать зростання рівня корупції загалом по Україні, аніж в області, чи за місцем проживання. Половина опитаних вважають, що ситуація з хабарництвом не змінилася ані на центральному, ані на місцевому рівнях. Про зменшення рівня корупції говорили 10-14% опитаних. 

• Переважна більшість опитаних незадоволені станом справ у різних сферах та послугах. При цьому в річній динаміці за більшістю критеріїв не спостерігається змін. Відносно краще оцінюють ситуацію зі шкільною освітою. Значно покращилися за рік оцінки стану доріг та безпеки життя. Найгірше опитані висловлюються про стан екології.

• Серед можливостей в області опитані відносно краще оцінили рівень можливість знайти роботу. Найгірше – займатися підприємництвом. Можливості відпочинку, досягнення успіху, відносно вище оцінюються мешканцями обласного центру, заняття підприємництвом – мешканцями малих міст, жити у безпеці – у селах. Загалом у містах вище оцінюють можливості пошуку роботи, аніж у селах. Молодші та більш заможніші респонденти вище оцінюють рівень усіх можливостей, аніж старші та бідніші. 

• Близько 7% бачать високий економічний потенціал розвитку України, області та свого міста, чи села у найближчі 5-10 років. Близько 40% оцінюють його на середньому рівні. Третина бачать низький потенціал, а 10-13% взагалі не бачать жодних можливостей для економічного зростання як в Україні, так і на місцях. Критичніше оцінюють потенціал росту мешканці малих міст. 

• Більшість опитаних (72%) відчувають гордість за те, що вони є громадянами України. Стільки ж відчувають гордість, що вони є мешканцями своєї області, 75% – свого міста/села. Чим старші опитані, тим вищий рівень гордості. Найчастіше предметом гордості за свій регіон опитані обирали природу (56%). Історією свого краю пишаються 40%, культурою та мистецтвом – 26%, місцевими мешканцями – 24%, природніми ресурсами регіону – 18%, визначними людьми регіону та пам’ятками – по 11%, традиціями – 10%.

• 69% вважають себе однозначно або скоріше щасливими людьми. Водночас майже 27% – протилежної думки. Відносно частіше про особисте щастя зазначали мешканці міст, більш молодші та заможніші опитані. З іншого боку третина представників старшого віку та майже половина бідних респондентів вважають себе нещасливими.

• Мешканці області відносно частіше зазначали про культурно-історичну близькість до жителів Київської та Вінницької областей. Серед сусідніх країн жителі регіону вважають себе близькими до Білорусі та Польщі, а також Росії. 

• Майже третина опитаних висловили бажання зайнятися власною справою. 7% опитаних зазначили, що вже є підприємцями. Половина – не мають такого прагнення. Вищий рівень бажання відкрити власну справу спостерігається серед мешканців обласного центру, молодших респондентів, та більш заможних. При цьому серед останніх кожен п’ятий заявив, що вже займається своїм бізнесом. Серед тих, хто висловив бажання відкрити власну справу, 31% зазначили, що хотіли б займатися торгівлею. 12% – будівництвом та ремонтом, по 10% – фермерством, розвагами та відпочинком, 9% – індустрією краси та здоров’я.

• За останній рік дещо зросла кількість тих, хто висловив бажання працювати за кордоном (з 22% до 32%), при цьому 60% з них у майбутньому готові інвестувати зароблені кошти у відкриття власної справи в Україні. Вищий рівень міграційних настроїв спостерігається серед молоді (47%), жителів обласного центру (38%), респондентів середнього достатку (36%). 

• 74% вважають, що українська мова повинна бути єдиною державною. 14% - підтримують надання російській мові статусу офіційної в окремих регіонах, 9% - за надання російській статусу державної. 

• Більша половина опитаних (64%) вважають Росію країною-агресором стосовно України. 20% – протилежної думки, 16% – не визначилися. 

• За останній рік дещо зменшилася кількість тих, хто підтримує вступ України до Європейського Союзу (з 61% до 57%) та НАТО (з 48% до 44%). Водночас кількість противників не збільшилася. Серед різних напрямів зовнішньоекономічної інтеграції лідирує проєвропейський вектор (51%), 34% – за рівновіддаленість України від РФ та Заходу, лише 5% – за вступ до Митного Союзу. 

 • Соціологічною групою «Рейтинг» в рамках проекту «Портрети регіонів» з 16 листопада по 7 грудня 2018 року було проведено опитування серед мешканців Черкаської області. Загалом у дослідженні, здійсненого за методом особистого інтерв’ю, взяло участь 1600 респондентів. Вибірка сформована з урахуванням вікової й гендерної структури області з урахуванням типу поселення. Похибка становить не більше 2,4%. 

• Аналіз результатів дослідження показав, що ситуацію загалом по країні мешканці області оцінюють гірше, аніж на місцях.

• Лише 3% оцінили політичну ситуацію в країні як спокійну, тоді як в області спокійною ситуацію бачать 18%, а у своєму місті/селі – 49%. Напруженою ситуацію в країні бачать 57% опитаних, критичною – 34%. В області напруженою ситуацію бачать 61% опитаних, у своєму місті – 36%, критичною ситуацію на місцевості вважають лише 5%.

• Правильність напрямку руху країни (13%) та області (15%) респонденти оцінюють гірше ніж свого міста/села (29%). Оптимістичнішими щодо оцінок справ в своєму населеному пункті є мешканці сільських поселень, а також  найстарші опитані. 

• Попри негативні оцінки стану справ, загальні очікування серед мешканців області швидше нейтрально-позитивні. Близько 19% вважають, що стан справ в Україні покращиться наступного року, 13% такої думки про область, а 16% про свій населений пункт. Переважна більшість думають, що ситуація не зміниться. 11-15% вважають, що вона погіршиться. Більш оптимістичною у своїх оцінках є молодь та мешканці менших поселень. 

• Військовий конфлікт на Сході України (87%) та корупція у владі (64%) - дві найбільші проблеми загальнодержавного рівня за оцінками мешканців області. При цьому на особистісному рівні опитаних швидше хвилює підвищення тарифів на комунальні послуги (64%), низький дохід (61%) та інфляція (55%). На рівні особистих проблем соціально-економічні проблеми (як безробіття, інфляція, високі тарифи та проблема низького доходу) більш гостро відчуваються у селах, а проблеми корупції та соціального захисту дещо більше турбують мешканців обласного центру.    

• Лідером президентського рейтингу є Ю.Тимошенко, яку готові підтримати 20,6% тих, хто визначився і буде голосувати. За В.Зеленського – 12,6%, А.Гриценка – 12,1%, П.Порошенка – 9,4%, С.Вакарчука – 5,9%, Р.Кошулинського – 5,8%, О.Ляшка – 5,6%, Ю.Бойка – 4,2%, О.Шевченка  – 4,1%, А.Садового – 2,7%. Рейтинг інших кандидатів – менше 2,5%. Кожен десятий мешканець області не визначився з вибором кандидата.

• 21,3% опитаних вірять, що на президентських виборах переможе Ю.Тимошенко. За останній рік кількість тих, хто переконаний в її перемозі зросла удвічі. У перемозі П.Порошенка впевнені 9% (у 2017 – 14%). Перемогу В.Зеленського бачать вірогідною близько 6%, А.Гриценка – 4,5%, Р.Кошулинського і Ю.Бойка – по 3%, О.Ляшка – 2%. У перемогу інших кандидатів вірять менше 2%. У своїх фаворитах впевнені в основному прихильники Ю.Тимошенко, Ю.Бойка, П.Порошенка та Р.Кошулинського. 

• Антирейтинг очолює П.Порошенко. За нього не проголосували б у жодному випадку більше 60% опитаних. 

• У рейтингу партій лідирує Батьківщина, яку підтримують 21,0% тих, хто визначився та візьме участь у виборах. За партію «Слуга народу» готові віддати голос 14,1%, за Громадянську позицію – 12,9%, за БПП Солідарність – 8,8%, Свободу – 6,0%, Радикальну партію – 5,2%, Опозиційний блок – 4,7%, УКРОП – 4,2%. Рейтинг інших партій менше 4%. Водночас, 11% не визначилися з вибором.

• Спрямованість кандидата на вирішення проблем країни (68%), його особисті лідерські якості (67%), соціально-економічна програма (60%) та орієнтація на тіснішу співпрацю з ЄС (59%) – мотиви, які значно впливають на президентський вибір респондентів. Попри це, 30% схильні орієнтуватись також і на ідеологічні погляди політика, а не його програму, 28% орієнтуються на сильну команду кандидата, ще для 22% важлива увага кандидата до їх регіону. Для 56% важливим є досвід кандидата в політиці, а 40% зазначили, що їм важливіше його приналежність до «нових політиків» (найактуальніше це для молодших виборців і прихильників Р.Кошулинського, В.Зеленського, С.Вакарчука). У виборі між радикальними змінами та забезпеченням стабільності - 54% обирають перше (особливо симпатики Р.Кошулинського), а 36% - прагнуть сталості. 

• 35% опитаних очікують, що ситуація в Україні у результаті  майбутніх виборів президента покращиться, стільки ж вважають, що ситуація не зміниться. Лише 8% стверджують, що вона погіршиться. Частіше інших про позитивні зміни зауважують прихильники Ю.Тимошенко. Значно менше позитивних змін очікують респонденти, які не мають наміру голосувати.

• На думку респондентів, ймовірність фальсифікацій на виборах президента на загальноукраїнському рівні (61%) вища, ніж в області (42%) чи їх місті/селі (28%). Ще близько третини опитаних допускають можливість незначних фальсифікацій. 21% вважає, що у їх населеному пункті фальсифікацій не буде. 

• При цьому 17% респондентів позитивно ставляться до ситуації, коли під час виборів деякі політики допомагають матеріально виборцям. 23% займають нейтральну позицію, а 54% проти такого виду агітації. Більш прихильно до роздачі допомоги ставляться мешканці сіл, а також найбідніші опитані.

• Мешканці області оцінюють діяльність місцевої влади краще, ніж центральної. Так, 11% опитаних задоволені діяльністю Президента П.Порошенка, 13% – діяльністю Прем’єр-міністра В.Гройсмана і тільки 7% – Верховної Ради. Водночас, понад 80% висловили незадоволеність діяльністю центральної влади.

• Протягом року рівень задоволеності діяльністю обласної державної адміністрації знизився (з 23% до 17%), рівень задоволеністю роботою міського/сільського голови майже не змінився (46-47%). Рівень задоволеності місцевими головами значно вищий серед мешканців сіл.

• Респонденти частіше бачать зростання рівня корупції загалом по Україні (52%), аніж в області (35%) чи за місцем проживання (21%). 37% вважають, що ситуація з хабарництвом не змінилася на центральному рівні, 43-49% - такої думки про свою місцевість. Про зменшення рівня корупції говорили лише 1-4%.

• Переважна більшість опитаних незадоволені станом справ у різних сферах та послугах. Відносно краще оцінюють стан у шкільній освіті, безпеки життя та розвитку сільського господарства. У останній сфері за рік найкраща динаміка у схваленні. Натомість оцінки шкільної освіти, екології, соціального захисту та боротьби з корупцією – знизилися. Останню сферу опитані оцінили найгірше.

• Серед можливостей в області опитані найкраще оцінили можливість відпочивати та проводити дозвілля. Найгірше – досягати успіху. Більшість сфер можливостей (крім дозвілля) оцінюються вище заможнішими респондентами. Молодь та жителі сіл краще оцінюють відпочинок і безпеку, молодші також краще оцінюють сферу досягнення успіху. Мешканці обласного центру вище оцінюють можливість знайти роботу. 

• Лише 2-3% бачать високий економічний потенціал розвитку як України, так і області й свого міста/ села (у найближчі 5-10 років). 20-30% оцінюють потенціал на середньому рівні. Близько 40-45% бачать низький потенціал. 12-14% взагалі не бачать жодних можливостей для економічного зростання в Україні і області, 24% - не бачать його у своєму місті/селі. Трохи краще оцінюють потенціал росту країни і області мешканці малих міст. 

• 73-74% відчувають гордість за те, що вони є громадянами України, мешканцями області та свого міста/села. Трохи більше гордість відчувають особи старшого покоління. Найчастіше предметом гордості за свій регіон є природа (48%) та історія (44%). Культурою і традиціями свого краю пишаються по 31%, визначними людьми регіону – 28%, пам’ятками і місцевими мешканцями – 18-19%, кухнею та кулінарними традиціями – 13%, спортивними досягненнями та природніми ресурсами – 10-11%.

• Близько 70% вважають себе однозначно або скоріше щасливими людьми. 17% – протилежної думки. Частіше про особисте щастя зазначали молодші та заможніші опитані. Водночас кожен п’ятий з представників старшого покоління і кожен третій з найбіднішого прошарку – вважають себе нещасливими.  

• Мешканці області найбільше зазначали про культурно-історичну близькість до жителів Київської, Полтавської та Кіровоградської областей. Серед сусідніх країн жителі регіону вважають себе близькими до Білорусі, дещо менше до Польщі, а також частково до Росії. 

• 27% висловили бажання зайнятися власною справою. Водночас 47% не мають такого бажання. 18% не визначилися. 8% опитаних зазначили, що вже є підприємцями. Вищий рівень бажання відкрити власну справу спостерігається серед мешканців менших міст і сіл, серед молодших респондентів, та більш заможних. При цьому серед останніх 28% заявили, що вже займаються бізнесом. Серед тих, хто висловив бажання відкрити власну справу 31% зазначили, що хотіли б займатися торгівлею. 

• За останній рік кількість тих, хто висловив бажання працювати за кордоном знизилась (з 39% до 34%), 40% з них у майбутньому готові інвестувати зароблені кошти у відкриття власної справи в Україні, 30% - не готові. Вищий рівень міграційних настроїв спостерігається серед молоді (62%).

• Абсолютна більшість (85%) вважають, що українська мова повинна бути єдиною державною. 8% - підтримують надання російській мові статусу офіційної в окремих регіонах, 4% - за надання російській статусу державної. 

• 81% вважають Росію країною-агресором стосовно України. При цьому лише 9% – протилежної думки, а 10% - не змогли дати відповіді. 

• Підтримка вступу України до Європейського Союзу трохи зменшилась (з 64% до 61%). Підтримка вступу до НАТО – майже не змінилась (47-48%), проте зменшилась кількість тих, хто проти – з 24% до 20%. Серед різних напрямів зовнішньоекономічної інтеграції лідирує проєвропейський вектор - 50% (у 2017 – 59%). Вступ до Митного союзу підтримує лише 2%. У динаміці збільшилась кількість тих, хто виступає за рівновіддаленість України від РФ та Заходу (з 20% до 33%). 

 • Соціологічною групою «Рейтинг» в рамках проекту «Портрети регіонів» з 16 листопада по 2 грудня 2018 року було проведено опитування серед мешканців Дніпропетровської області. Загалом у дослідженні, здійсненого за методом особистого інтерв’ю, взяло участь 1600 респондентів. Вибірка сформована з урахуванням вікової й гендерної структури області з урахуванням типу поселення. Похибка становить не більше 2,4%. 

• Аналіз результатів дослідження показав, що ситуацію загалом по країні мешканці області оцінюють гірше, аніж на місцях.

• Лише 6% оцінили політичну ситуацію в країні як спокійну, тоді як в рідній області спокійною ситуацію бачать 30%, а у своєму місті/селі – 40%. Напруженою ситуацію в країні бачать 50% опитаних, критичною – 40%. На місцях оцінки стану справ кращі: напруженою ситуацію бачать від 35 до 42% опитаних, критичною – близько 20%.

• Аналогічно, правильність напрямку руху країни респонденти оцінюють гірше (12%), ніж області (21%) чи свого міста/села (26%). Мешканці обласного центру краще оцінюють справи на місцевому рівні, аніж в цілому по країні. Більш критичне ставлення до місцевих справ висловлюють жителі інших міст області. 

• Водночас, незважаючи на негативні оцінки стану справ, загальні очікування серед мешканців області швидше позитивно-нейтральні. Лише 16-18% вважають, що стан справ, як в Україні, так і на місцях погіршиться наступного року. Половина вважають, що він не зміниться, від 16 до 19% мають оптимістичні сподівання щодо майбутнього.

• Військовий конфлікт на Сході України (70%) – основна загальнодержавна проблема за оцінками мешканців області. При цьому на особистісному рівні опитаних швидше хвилюють підвищення тарифів на комунальні послуги (51%), низький рівень зарплат та пенсій (48%) та війна на Донбасі (41%). Такі проблеми як хабарництво i корупцiя у владi, низькі зарплати і пенсії, підвищення тарифiв на комунальнi послуги гостріше відчуваються у сільській місцевості. 

• Лідером президентського рейтингу є Ю.Тимошенко, яку готові підтримати 21,8% тих, хто визначився і буде брати участь у виборах. За В.Зеленського – 17,0%, Ю.Бойка – 14,0%, П.Порошенка – 8,8%, Є.Мураєва – 6,0%, О.Ляшка – 5,2%, А.Гриценка – 4,7%.  Рейтинг інших кандидатів – менше 3%. Водночас, більше чверті мешканців області не визначилися з вибором кандидата.

• Кожен п’ятий опитаний вірить, що на президентських виборах переможе Ю.Тимошенко. За останній рік кількість тих, хто переконаний в її перемозі зросла втричі. У перемозі П.Порошенка, як і минулого року, впевнені 9%. Перемогу В.Зеленського бачать близько 7%, Ю.Бойка – 5%. В позитивний результат інших кандидатів вірять не більше 2% опитаних. У своїх фаворитах впевнені в основному прихильники Ю.Тимошенко та П.Порошенка. 

• Антирейтинг очолює П.Порошенко. За нього не проголосували б у жодному випадку майже 60% опитаних. 

• У рейтингу партій лідирує Батьківщина, яку підтримують 21,1% тих, хто визначився та візьме участь у виборах. За партію «Слуга народу» готові віддати свої голоси 15,2%, Опозиційний блок – 14,6%, партію «За життя» – 6,4%, БПП Солідарність – 5,5%, УКРОП та Радикальну партію по 5,3%, партію «Наші» - 4,4%, Громадянську позицію – 3,6%. Рейтинг інших партій – менше 2%. Водночас, майже кожен п’ятий мешканець області не визначився з вибором партії. 

• Соціально-економічна програма (69%) та спрямованість на вирішення проблем країни (63%) – мотиви, які мають значний вплив на президентський вибір респондентів. Для 58% важливим є спроможність кандидата забезпечити стабільність у країні, при цьому 36% зазначили, що їм швидше важливіше забезпечення радикальних змін. Орієнтованість кандидата на співпрацю з ЄС важлива для 54%, натомість для 24% важливіша орієнтованість на співпрацю з Росією. 49% обирають кандидата швидше через його лідерські якості, при цьому для 40% важливішим є наявність у нього сильної команди. Для 48% важливіший досвід кандидата у державній політиці, для 42% – належність кандидата до генерації «нових» політиків. Останній мотив є домінуючим серед симпатиків В.Зеленського та Є.Мураєва. 

• 34% опитаних очікують, що ситуація в Україні у результаті  майбутніх вибрів президента покращиться. 35% респондентів вважають, що ситуація не зміниться, лише 13% стверджують, що погіршиться. Частіше інших позитивних змін очікують прихильники В.Зеленського, Ю.Тимошенко і П.Порошенка. Погіршення частіше очікують респонденти, як не мають наміру голосувати.

• Дві третини опитаних очікують значних фальсифікацій на виборах Президента, як національному, так і на місцевому рівнях.  Кожен четвертий вважає, що фальсифікації будуть незначними, і лише менше 10% вважають, що вибори будуть чесними.  

• При цьому, 13% респондентів позитивно ставляться до ситуації, коли під час виборів деякі політики допомагають матеріально виборцям. 20% займають нейтральну позицію у цьому питанні. 64% проти такого виду агітації. Більш прихильно до роздачі допомоги кандидатами ставляться в обласному центрі та серед наймолодших. 

• Мешканці області оцінюють діяльність місцевої влади значно краще, ніж центральної. Так, 13% опитаних задоволені діяльністю Прем’єр-міністра В.Гройсмана, 12% - Президента П.Порошенка і тільки 5% – Верховної Ради. Водночас, понад 80% висловили незадоволеність діяльністю Президента і Прем’єр-міністра, майже 90% - Парламенту. Більш критичні оцінки у містах області.

• Протягом року рівень задоволеності діяльністю обласної державної адміністрації та міського/сільського голови практично не змінився. Рівень задоволеності місцевими головами серед мешканців Дніпра та сіл вищий, аніж в інших містах області. Діяльністю обласної державної адміністрації більш задоволені в обласному центрі.

• Майже половина опитаних вважають, що рівень корупції зріс, як на національному, так і на місцевому рівнях. 30% опитаних вважають, що ситуація з хабарництвом не змінилася. Про зменшення рівня корупції говорили лише 4-6% опитаних. 

• Переважна більшість опитаних незадоволені станом справ у різних сферах та послугах. При цьому в річній динаміці за більшістю критеріїв спостерігається негативна динаміка або відсутність змін. Відносно краще оцінюють ситуацію зі шкільною освітою та станом доріг. Найгірше опитані висловлюються про стан справ з боротьбою із хабарництвом на місцевому рівні.

• Серед можливостей в області опитані найкраще оцінили можливість знайти роботу та відпочивати і проводити дозвілля. Найгірше – займатися підприємництвом. Мешканці обласного центру, молодші та більш заможніші респонденти вище оцінюють рівень усіх можливостей. 

• Кожен десятий бачить високий економічний потенціал розвитку України, області та свого міста, чи села у найближчі 5-10 років. Близько третини оцінюють його на середньому рівні. Майже стільки ж бачать низький потенціал, а 11-13% взагалі не бачать жодних можливостей для економічного зростання на усіх рівнях. Відносно краще оцінюють економічний потенціал молодші і середнього віку опитані, більш критичні у своїх оцінках щодо потенціалу власного населеного пункту мешканці сіл. 

• 67% відчувають гордість за те, що вони є громадянами України. Дещо більше відчувають гордість, що вони є мешканцями своєї області (72%) та свого міста/села (74%). Чим старший вік, тим вищий рівень гордості притаманний опитаним. Найчастіше предметом гордості за свій регіон опитані обирали природу (35%) та історію свого краю (31%). Промисловістю пишаються 21%, місцевими жителями – 18%, природними ресурсами – 16%, культурою і спортивними досягненнями – по 14%, визначними пам’ятками – 13%, традиціями регіону – 12%.

• Більше 70% вважають себе однозначно або скоріше щасливими людьми. Водночас чверть опитаних – протилежної думки. Відносно частіше про особисте щастя зазначали більш молодші та заможніші опитані. З іншого боку кожен третій представник старшого покоління вважає себе нещасливим.  

• Мешканці області відносно частіше зазначали про культурно-історичну близькість до жителів Запорізької області. Серед сусідніх країн жителі регіону вважають себе близькими до Білорусі, Росії та Польщі. 

• 35% висловили бажання зайнятися власною справою. 9% опитаних зазначили, що вже є підприємцями. Натомість про відсутність бажання вести свій бізнес зазначили майже половина респондентів. Вищий рівень бажання бути підприємцем спостерігається серед мешканців обласного центру, молодших респондентів та заможних. При цьому серед останніх чверть заявили, що вже займаються своїм бізнесом. Серед тих, хто висловив бажання відкрити власну справу 35% зазначили, що хотіли б займатися торгівлею. 10% – фермерством, 9% - будівництвом і ремонтом, 8% - у сфері розваг і відпочинку. 

• За останній рік незначно зросла кількість тих, хто висловив бажання працювати за кордоном (з 31% до 35%), при цьому 54% з них у майбутньому готові інвестувати зароблені кошти у відкриття власної справи в Україні. Традиційно вищий рівень міграційних настроїв спостерігається серед молоді (55%), жителів міст області (близько третини) та заможніших і середнього достатку (близько 40%). 

• 52% вважають, що українська мова повинна бути єдиною державною. 36% - за надання російській статусу державної, ще 10% - підтримують надання російській мові статусу офіційної в окремих регіонах.

• Половина опитаних (52%) вважають Росію країною-агресором стосовно України. 34% – протилежної думки. 

• За останній рік дещо зросла кількість тих, хто виступає проти вступу України до Європейського Союзу (з 25% до 32%) та НАТО (з 37% до 43%). При цьому кількість симпатиків прозахідного вектору практично не змінилася (за вступ до ЄС  – 46%, НАТО – 32%). Також дещо зросла кількість прихильників рівновіддаленості від ЄС і Росії (з 30% до 34%). 

 • Соціологічною групою «Рейтинг» в рамках проекту «Портрети регіонів» з 16 листопада по 4 грудня 2018 року було проведено опитування серед мешканців Кіровоградської області. Загалом у дослідженні, здійсненого за методом особистого інтерв’ю, взяло участь 1600 респондентів. Вибірка сформована з урахуванням вікової й гендерної структури області з урахуванням типу поселення. Похибка становить не більше 2,4%. 

• Аналіз результатів дослідження показав, що ситуацію загалом по країні мешканці області оцінюють гірше, аніж на місцях.

• Лише 3% оцінили політичну ситуацію в країні як спокійну, тоді як в області спокійною ситуацію бачать 19%, а у своєму місті/селі – 37%. Напруженою ситуацію в країні бачать майже 58% опитаних, критичною – 33%. На місцях оцінки стану справ дещо кращі: напруженою ситуацію бачать 45-55% опитаних, критичною – 14-17%.

• Правильність напрямку руху країни (15%) та області (18%) респонденти оцінюють гірше ніж свого міста/села (27%). Оптимістичнішими щодо цих оцінок є мешканці обласного центру, більш критичними – особи середнього віку. 

• Попри негативні оцінки стану справ, загальні очікування серед мешканців області швидше нейтрально-позитивні. Кожен третій-четвертий вважає, що стан справ в Україні та місцевості покращиться наступного року. Переважна більшість (40-50%) думають, що ситуація не зміниться. Від 11% до 15% вважають, що вона погіршиться.

• Військовий конфлікт на Сході України (79%) найбільша проблема загальнодержавного рівня за оцінками мешканців області. Також, на думку опитаних, є значною проблема безробіття (47%). При цьому на особистісному рівні опитаних швидше хвилюють низький дохід та підвищення тарифів на комунальні послуги – по 51%.  Безробіття, інфляція та проблема низького доходу більш гостро відчуваються у селах, а проблема тарифів, медобслуговування та соціального захисту більше турбує мешканців обласного центру.    

• Лідером президентського рейтингу є Ю.Тимошенко, яку готові підтримати 24,1% тих, хто визначився і буде голосувати. За В.Зеленського – 13,4%, П.Порошенка – 12,9%, О.Ляшка – 10,0%, Ю.Бойка – 9,6%, А.Гриценка – 4,9%, В.Рабіновича та О.Шевченка  – по 4,1%. Рейтинг інших кандидатів – менше 3%. Водночас, кожен п’ятий мешканець області не визначився з вибором кандидата.

• Чверть опитаних вірять, що на президентських виборах переможе Ю.Тимошенко. За останній рік кількість тих, хто переконаний в її перемозі зросла більш ніж втричі. У перемозі П.Порошенка впевнені 11% (у 2017 році – 11%). Перемогу В.Зеленського бачать вірогідною близько 6%, Ю.Бойка – 5%, О.Ляшка – 4%. В позитивний результат інших кандидатів вірять не більше 2%. У своїх фаворитах впевнені в основному прихильники Ю.Тимошенко, П.Порошенка та В.Рабіновича. 

• Антирейтинг очолює П.Порошенко. За нього не проголосували б у жодному випадку майже 60% опитаних. 

• У рейтингу партій лідирує Батьківщина, яку підтримують 25,9% тих, хто визначився та візьме участь у виборах. За партію «Слуга народу» готові віддати голос 15,6%, за БПП Солідарність – 11,2%, Опозиційний блок – 10,3%, Радикальну партію – 8,8%, партію «За життя» – 4,8%, Громадянську позицію – 4,7%. Рейтинг інших партій менше 4%. Водночас 18% не визначилися з вибором.

• Спрямованість кандидата на вирішення проблем країни (63%), соціально-економічна програма (59%) та орієнтація на тіснішу співпрацю з ЄС (56%) – мотиви, які значно впливають на президентський вибір респондентів. Попри це, 30% схильні орієнтуватись також і на ідеологічні погляди політика, а не його програму, ще для 23% важлива увага кандидата до їх регіону, і 22% - вважають доцільнішою співпрацю політика з Росією (особливо виборці Бойка). Для 52% важливим є особисті лідерські якості кандидата, а 38% зазначили, що їм важливіше наявність у нього сильної команди. Ще 48% обирають кандидата швидше через його досвід у політиці, для 42%  важлива його приналежність до «нових політиків» (актуальніше це для молодших і виборців Зеленського та Шевченка). У виборі між радикальними змінами та забезпеченням стабільності 49% обирають перше, а 42% - більше прагнуть сталості. 

• 47% опитаних очікують, що ситуація в Україні у результаті  майбутніх виборів президента покращиться. 30% респондентів вважають, що ситуація не зміниться, лише 9% стверджують, що вона погіршиться. Частіше інших про позитивні зміни зауважують прихильники Ю.Тимошенко. Значно менше позитивних змін очікують респонденти, які не мають наміру голосувати.

• На думку респондентів, ймовірність фальсифікацій на виборах президента на загальноукраїнському рівні (43%), вища, ніж на місцевому (20-26%). Ще близько половини опитаних допускають можливість незначних фальсифікацій. 21% вважає, що у їхньому населеному пункті фальсифікацій не буде. 

• 21% респондентів позитивно ставляться до ситуації, коли під час виборів деякі політики допомагають матеріально виборцям. 33% займають нейтральну позицію, а 42% проти такого виду агітації. Більш прихильно до роздачі допомоги ставляться мешканці обласного центру і сіл, а також респонденти середнього та нижчого рівня доходів. 

• Мешканці області оцінюють діяльність місцевої влади краще, ніж центральної. Так, 9% опитаних задоволені діяльністю Президента П.Порошенка, трохи більше (11%) – діяльністю Прем’єр-міністра В.Гройсмана і тільки 3% – Верховної Ради. Водночас, понад 80% висловили незадоволеність діяльністю центральної влади. Дещо краще її оцінюють мешканці обласного центру.  

• Протягом року рівень задоволеності діяльністю обласної державної адміністрації знизився (з 39% до 19%), так само як і рівень задоволеністю роботою міського/сільського голови (з 51% до 36%). Рівень задоволеності місцевими головами вищий серед мешканців малих міст та сіл.

• Респонденти частіше бачать зростання рівня корупції загалом по Україні (34%), аніж в області (22%), чи за місцем проживання (17%). 50-55% вважають, що ситуація з хабарництвом не змінилася як на центральному рівні, так і на місцях. Про зменшення рівня корупції в області й країні говорили лише 4-6%, а у своєму населеному пункті – 15%.

• Переважна більшість опитаних незадоволені станом справ у різних сферах та послугах. Відносно краще оцінили стан розвитку сільського господарства, шкільну освіту та стан доріг. У річній динаміці за більшістю критеріїв спостерігається негативна динаміка (за винятком сільського господарства). Значно погіршилися оцінки стосовно шкільної освіти, екології, соціального захисту, підтримки молоді та боротьби з корупцією. Останню сферу опитані оцінили найгірше. 

• Серед можливостей в області опитані найкраще оцінили можливість відпочивати та проводити дозвілля, а також досягати успіху. Найгірше – знайти роботу. Усі сфери можливостей оцінюються вище мешканцями обласного центру. Відпочинок, досягнення успіху й робота краще оцінюються заможнішими. 

• Близько 21% бачать високий економічний потенціал розвитку України, а по 10% - розвитку області та свого міста/села (у найближчі 5-10 років). 35-45% оцінюють потенціал на середньому рівні. Близько третини бачать низький потенціал, а 8-12% взагалі не бачать жодних можливостей для економічного зростання як в Україні, так і на місцях. Трохи краще оцінюють потенціал росту свого міста мешканці обласного центру. 

• 69% відчувають гордість за те, що вони є громадянами України (21% не відчувають), 70% - що вони є мешканцями своєї області (не відчувають 29%) та найбільше свого міста/села – 77% (17% - протилежної думки). Трохи більше гордість відчувають особи старшого покоління. Найчастіше предметом гордості за свій регіон є історія (37%) та природа (36%). Культурою свого краю пишаються 23%, традиціями - 20%, місцевими мешканцями – 18%, сільським господарством, визначними людьми й досягненнями спорту приблизно по 15%, природніми ресурсами – 12%, визначними пам’ятками та кухнею і кулінарними традиціями – по 11%.

• Близько 70% вважають себе однозначно або скоріше щасливими людьми. Водночас 23% – протилежної думки. Частіше про особисте щастя зазначали молодші та заможніші опитані. З іншого боку майже третина представників старшого покоління і найбіднішого прошарку вважають себе нещасливими.  

• Мешканці області найбільше зазначали про культурно-історичну близькість до жителів Черкаської, Одеської, Миколаївської, та також Київської й Дніпропетровської областей. Серед сусідніх країн жителі регіону вважають себе близькими до Білорусі, Польщі та Росії. 

• 34% висловили бажання зайнятися власною справою. Водночас 37% не мають такого бажання, 23% не визначилися. 6% опитаних зазначили, що вже є підприємцями. Вищий рівень бажання відкрити власну справу спостерігається серед мешканців невеликих міст, серед молодших респондентів, та більш заможних. При цьому серед останніх 34% заявили, що вже займаються бізнесом. Серед тих, хто висловив бажання відкрити власну справу 47% зазначили, що хотіли б займатися торгівлею. 

• За останній рік кількість тих, хто висловив бажання працювати за кордоном зросла (з 26% до 38%), при цьому 65% з них у майбутньому готові інвестувати зароблені кошти у відкриття власної справи в Україні. Вищий рівень міграційних настроїв спостерігається серед молоді (53%).

• 70% вважають, що українська мова повинна бути єдиною державною. 13% - підтримують надання російській мові статусу офіційної в окремих регіонах, 11% - за надання російській статусу державної. 

• Близько половини (52%) вважають Росію країною-агресором стосовно України. При цьому 30% – протилежної думки, 18% - не змогли дати відповіді. 

• Підтримка вступу України до Європейського Союзу залишається на тому ж рівні (45-46%). Вступ до НАТО підтримують як і минулого року 37%. При цьому дещо зменшилася кількість противників союзу з цим воєнним блоком (з 32% до 29%). Серед різних напрямів зовнішньоекономічної інтеграції проєвропейський вектор має 42%, Митний союз – 9%. У динаміці зменшилась кількість тих, хто виступає за рівновіддаленість України від РФ та Заходу (з 34% до 26%). 

 • Соціологічною групою «Рейтинг» в рамках проекту «Портрети регіонів» з 16 листопада по 4 грудня 2018 року було проведено опитування серед мешканців Харківської області. Загалом у дослідженні, здійсненого за методом особистого інтерв’ю, взяло участь 1600 респондентів. Вибірка сформована з урахуванням вікової й гендерної структури області з урахуванням типу поселення. Похибка становить не більше 2,4%. 

• Аналіз результатів дослідження показав, що ситуацію загалом по країні мешканці області оцінюють значно гірше, аніж на місцях.

• Лише 6% оцінили політичну ситуацію в країні як спокійну, тоді як в рідній області спокійною ситуацію бачать 33%, а у своєму місті/селі – 45%. Напруженою ситуацію в країні бачать 54% опитаних, критичною – 37%. Половина опитаних оцінюють ситуацію в області як напружену, ще 13% – як критичну. Оцінки стану справ у власному місті кращі: напруженою ситуацію бачать 36%, критичною – 15%.

• Аналогічно, правильність напрямку руху країни респонденти оцінюють гірше (14%), ніж області (34%) чи свого міста/села (40%). Найгірше оцінюють напрям розвитку країни – у Харкові та сільській місцевості, ситуацію на місцях – мешканці малих міст. 

• Загальні очікування серед мешканців області швидше негативно-нейтральні. Лише кожен десятий вважає, що стан справ в Україні покращиться наступного року. Стосовно ситуації на місцях очікування дещо оптимістичніші – покращення в області чекають 14%, в місті/селі – 17%. Водночас загалом близько половини вважають, що ситуація не зміниться на всіх рівнях, а близько чверті мають песимістичні сподівання щодо майбутнього України, чверть – стосовно області або ж місця проживання. 

• Військовий конфлікт на Сході України (66%) – основна загальнодержавна проблема за оцінками мешканців області. При цьому на особистісному рівні опитаних швидше хвилюють підвищення тарифів на комунальні послуги (55%), низький рівень зарплат та пенсій (50%), підвищення цін на основні товари (44%). Більшість проблем гостріше відчуваються у малих містах та сільській місцевості, аніж у обласному центрі. 

• Лідером президентського рейтингу є Ю.Бойко, якого готові підтримати 19,8% тих, хто визначився і буде брати участь у виборах. За Ю.Тимошенко та В.Зеленського – по 15,5%, Є.Мураєва – 11,5%, П.Порошенка – 9,0%, В.Рабіновича – 6,5%, О.Ляшка – 4,5%. Рейтинг інших кандидатів – менше 4%. Водночас, кожен четвертий мешканець області не визначився з вибором кандидата, кожен сьомий – не має бажання голосувати.

• При цьому 19,5% опитаних вірять, що на президентських виборах переможе Ю.Тимошенко. За останній рік кількість тих, хто переконаний в її перемозі зросла уп’ятеро. У перемозі П.Порошенка впевнені 14,1% (у 2017 р. – 7%). Перемогу Ю.Бойка бачать близько 4,8%, В.Зеленського – 4,3%. В позитивний результат інших кандидатів вірять не більше 3% опитаних. У своїх фаворитах впевнені в основному прихильники Ю.Тимошенко та П.Порошенка.

• Антирейтинг очолює П.Порошенко. За нього не проголосували б у жодному випадку майже 61% опитаних.

• У рейтингу партій лідирує партія Опозиційний блок, яку підтримують 16,4% тих, хто визначився та візьме участь у виборах. За Батьківщину готові віддати свої голоси 14,3%, Слугу народу – 12,6%, партію «Наші» – 10,9%, БПП Солідарність – 9,0%, За життя – 8,7%, Відродження – 8,3%, Радикальну партію – 4,0%. Рейтинг інших партій – менше 3%. Водночас, чверть мешканців області не визначилися із вибором, кожен шостий – не має бажання голосувати. 

Соціально-економічна програма кандидата та його особисті лідерські якості (по 59%) – мотиви, які мають значний вплив на президентський вибір респондентів. При цьому наявність сильної команди у політика є важливим для 32% респондентів, його ідеологічні погляди – для 31%. 52% очікують від політика спроможності забезпечити стабільність у країні, натомість для 38% важливим є його прагнення здійснити зміни. 51% обирають кандидата швидше через його спрямованість на вирішення проблем країни, водночас для 40% важливим є його орієнтація на вирішення проблем країни і регіону. Для 47% важливим є досвід кандидата у державній політиці, при цьому 40% зазначили, що їм важливіше його належність до генерації «нових» політиків. Останній мотив є домінуючим серед симпатиків В.Зеленського, Є.Мураєва. Для 44% важлива орієнтація кандидата на співпрацю з ЄС, водночас для 30% важливіше його співробітництво з Росією, чверть не визначилася у цьому питанні. 

• 33% опитаних вважають, що ситуація в Україні у результаті майбутніх виборів президента не зміниться. 22% – очікують погіршення. З іншого боку 29% респондентів чекають на покращення. Найбільше таких у середовищі прихильників Ю.Тимошенко. Відносно менше позитивних змін очікують респонденти, які не визначились з вибором, або не мають намірів голосувати. Половина серед тих, хто не хоче голосувати  має негативні сподівання. 

• На думку респондентів, ймовірність фальсифікацій на виборах президента на загальноукраїнському рівні (53%), вища, ніж на місцевому (48% – у області, 43% – у місті/селі). Ще близько третини допускають незначні фальсифікації на усіх рівнях. 

• При цьому, 25% респондентів позитивно ставляться до ситуації, коли під час виборів деякі політики допомагають матеріально виборцям. Ще 26% займають нейтральну позицію у цьому питанні. 46% проти такого виду агітації. Сильніше засуджують підкуп на виборах мешканці малих міста та опитані середньої вікової групи.

• Мешканці області оцінюють діяльність місцевої влади значно краще, ніж центральної. Так, лише 14% задоволені діяльністю Прем’єр-міністра В.Гройсмана, 9% –  Президента П.Порошенка, 8% – та Верховної Ради. Водночас, близько 90% висловили незадоволеність діяльністю центральної влади.

• Протягом року рівень задоволеності діяльністю обласної державної адміністрації та місцевих голів зріс: ОДА – з 29% до 40%, місцевих очільників – з 52% до 56%. Рівень задоволеності ОДА та мером найвищий серед мешканців Харкова. 

• Респонденти частіше бачать зростання рівня корупції загалом по Україні (45%), аніж в області (34%), чи за місцем проживання (30%). Близько половини  опитаних вважають, що рівень хабарництва не змінився ані на центральному, ані на місцевому рівнях. Про зменшення рівня корупції говорили лише 4-6% опитаних.

• Переважна більшість опитаних незадоволені станом справ у різних сферах та послугах. Відносно краще опитані оцінили ситуацію зі станом доріг, екологією, шкільною освітою та безпекою життя. Найгірше – стан справ з боротьбою із хабарництвом на місцевому рівні. У річній динаміці за більшістю критеріїв спостерігається покращення оцінок, найкраще стосовно стану доріг та безпеки життя. 

• Серед можливостей в області опитані найкраще оцінили рівень можливість відпочивати та проводити дозвілля. Найгірше – займатися підприємництвом. Можливості відпочинку, досягнення успіху, пошуку роботи та підприємництва краще оцінили в обласному центрі, безпеки життя – в малих містах та селах. Молодші та більш заможніші респонденти вище оцінюють рівень усіх можливостей.

• Опитані дещо краще оцінюють економічний потенціал розвитку на місцях, аніж України загалом. Так, лише 7% бачать високий економічний потенціал розвитку України, у найближчі 5-10 років. Чверть оцінюють його на середньому рівні. Водночас майже 40% бачать низький потенціал, а 17% взагалі не бачать жодних можливостей для економічного зростання країни. Натомість кожен десятий бачить значний потенціал розвитку  на місцях, кожен третій вважає його середнім, третина оцінюють його як низький і кожен десятий не бачить жодного потенціалу. Найкраще оцінюють потенціал розвитку стосовного свого міста мешканці Харкова. 

• Половина опитаних (52%) відчувають гордість за те, що вони є громадянами України (41% – протилежної думки). Значно більше відчувають гордість, що вони є мешканцями своєї області (76%) та свого міста/села (82%). Найчастіше предметом гордості за свій регіон опитані обирали природу (38%). Культурою та мистецтвом, а також Історією гордяться по 30%, визначними пам’ятками – 29%, місцевими мешканцями – 28%, природніми ресурсами, наукою та освітою – по 23%, традиціями регіону – 20%, спортивними досягненнями – 15%, визначними людьми – 13%, промисловістю – 12%.

• Майже 70% вважають себе однозначно або скоріше щасливими людьми. Водночас чверть – протилежної думки. Відносно частіше про особисте щастя зазначали більш молодші та заможніші опитані. З іншого боку кожен третій представник старшого покоління вважає себе нещасливим. Серед бідних таких – 44%. 

• Мешканці області відносно частіше зазначали про культурно-історичну близькість до жителів Полтавської області. Серед сусідніх країн жителі регіону обирали як близькі Білорусь та Росію. 

• 30% висловили бажання зайнятися власною справою. 8% опитаних зазначили, що вже є підприємцями. При цьому 56% заявила про відсутність такого прагнення. Вищий рівень бажання відкрити власну справу спостерігається серед мешканців обласного центру, молодших та більш заможних респондентів. При цьому серед останніх чверть заявили, що вже займаються своїм бізнесом. Серед тих, хто висловив бажання відкрити власну справу 29% зазначили, що хотіли б займатися торгівлею, 15% – туризмом, 14% – індустрією краси та здоров’я, по 11% –  розвагами та відпочинком або ж транспортними послугами, 10% – IT-сферою, по 9% – фермерством, або будівництвом та ремонтом.

• За останній рік зросла кількість тих, хто висловив бажання працювати за кордоном (з 24% до 35%), при цьому 57% з них у майбутньому готові інвестувати зароблені кошти у відкриття власної справи в Україні (34% – не готові). Вищий рівень міграційних настроїв спостерігається серед молоді (54%), жителів міст (35-37%) та вищого і середнього достатку опитаних (44-45%). 

• 37% - за надання російській мові статусу державної, 31% - підтримують надання їй статусу офіційної в окремих регіонах, 28% вважають, що єдиною державною повинна бути лише українська мова. 

• 48% опитаних не вважають Росію країною-агресором стосовно України. 35% – протилежної думки. 17% не змогли відповісти з приводу цього.

• Кількість прихильників прозахідного вектору менша за кількість противників. При цьому відсоток останніх за рік зменшився. Так, 35% підтримують вступ України до ЄС (у 2017 – 33%), 44% – не підтримують (у 2017 – 49%), 24% підтримують вступ до НАТО (у 2017 – 22%), 56% – не підтримують (у 2017 – 60%). Серед різних векторів зовнішньоекономічної інтеграції продовжує лідирувати напрямок рівновіддаленості від РФ та Заходу (36%). Вступ до Митного Союзу  підтримують 20%. 

 • Соціологічною групою «Рейтинг» в рамках проекту «Портрети регіонів» з 16 листопада по 9 грудня 2018 року було проведено опитування серед мешканців Полтавської області. Загалом у дослідженні, здійсненого за методом особистого інтерв’ю, взяло участь 1600 респондентів. Вибірка сформована з урахуванням вікової й гендерної структури області з урахуванням типу поселення. Похибка становить не більше 2,4%. 

• Аналіз результатів дослідження показав, що ситуацію загалом по країні мешканці області оцінюють гірше, аніж на місцях.

• Лише 7% оцінили політичну ситуацію в країні як спокійну, тоді як в рідній області спокійною ситуацію бачать 40%, а у своєму місті/селі – 54%. Напруженою ситуацію в країні бачать майже 69% опитаних, критичною – 21%. На місцях оцінки стану справ дещо кращі: напруженою ситуацію бачать від 33% до 44% опитаних, критичною – лише 7-10%.

• Правильність напрямку руху країни та області респонденти оцінюють дещо гірше (відповідно 14% та 15%), ніж свого міста/села (22%). Правильність напрямку справ у своєму місті/селі вище оцінюють мешканці малих міст та сіл, ніж обласного центра.

• Водночас, незважаючи на негативні оцінки стану справ, загальні очікування серед мешканців області швидше негативно-нейтральні. Більша половина опитаних вважають, що стан справ, як в Україні, так і на місцях не зміниться наступного року. Близько чверті опитаних вважають, що він погіршиться. Лише кожен десятий має оптимістичні сподівання щодо майбутнього.

• Військовий конфлікт на Сході України (63%) та хабарництво й корупція у владі (48%) – дві основні загальнодержавні проблеми за оцінками мешканців області. При цьому на особистісному рівні опитаних швидше хвилюють підвищення тарифів на комунальні послуги (64%), низький рівень зарплат та пенсій (54%), підвищення цін на основні товари, інфляція (44%). Соціально-економічні проблеми, такі як низькі зарплати і пенсії, інфляція на рівні особистості більш гостріше відчуваються у обласному центрі та малих містах. 

• Лідером президентського рейтингу є Ю.Тимошенко, яку готові підтримати 25,3% тих, хто визначився і буде брати участь у виборах. За В.Зеленського – 18,0%, П.Порошенка – 10,6%, О.Ляшка – 8,5%, А.Гриценка – 7,9%, Ю.Бойка – 6,7%. Рейтинг інших кандидатів – менше 5%. Водночас, кожен п’ятий мешканець області не визначився з вибором кандидата, стільки ж – не мають наміру голосувати. 

• Ю.Тимошенко – кандидат у перемогу якого на виборах опитані вірять найбільше. За останній рік кількість тих, хто переконаний в її перемозі зросла з 18% до 29%. У перемозі П.Порошенка впевнені 15% (у 2007 р. – 23%). Перемогу В.Зеленського бачать близько 5%. В позитивний результат інших кандидатів вірять не більше 3% опитаних. У своїх фаворитах впевнені в основному прихильники Ю.Тимошенко та П.Порошенка. 

• Антирейтинг очолює П.Порошенко. За нього не проголосували б у жодному випадку 52% опитаних. 

• У рейтингу партій лідирує Батьківщина, яку підтримують 28,7% тих, хто визначився та візьме участь у виборах. За партію «Слуга народу» готові віддати свої голоси 16,1%, БПП Солідарність – 9,8%, Громадянську позицію – 8,2%, Радикальну партію – 7,9%, Опозиційний блок – 6,0%. Рейтинг інших партій – менше 4%. Водночас, майже чверть мешканців області не визначилися з вибором партії, кожен п’ятий не має наміру голосувати. 

• Орієнтація кандидата на тіснішу співпрацю з Європейським Союзом (66%) – мотив, який має значний вплив на президентський вибір респондентів. 58% обирають кандидата швидше через його лідерські якості, при цьому для 33% важливішим є наявність у нього сильної команди. Для 60% важливим є досвід кандидата у державній політиці, при цьому 34% зазначили, що їм важливіше його належність до генерації «нових» політиків. Останній мотив є домінуючим серед симпатиків В.Зеленського. 57% обрали соціально-економічну програму, натомість 34% – ідеологічні погляди. Спрямованість кандидата на вирішення проблем країни є мотивом вибору для 54% респондентів, водночас для 39% важливим є його орієнтація на вирішення проблем країни і регіону. Вибір між спроможністю кандидата забезпечити стабільність у країні чи забезпечення ним радикальних змін поділив респондентів навпіл.

• 46% опитаних очікують, що ситуація в Україні у результаті майбутніх виборів президента не зміниться. Ще 24% вважають, що ситуація покращиться. 21% стверджують, що погіршиться. Частіше інших позитивних змін очікують прихильники Ю.Тимошенко та П.Порошенка. Відносно менше позитивних змін очікують респонденти, які не мають намірів голосувати або не визначились з вибором.

• На думку респондентів, ймовірність фальсифікацій на виборах президента на загальноукраїнському рівні (53%), вища, ніж на обласному (35%) та місцевому (24%). Ще близько 40-50% допускають незначні фальсифікації.

• 11% респондентів позитивно ставляться до ситуації, коли під час виборів деякі політики допомагають матеріально виборцям. 21% займають нейтральну позицію у цьому питанні. 66% проти такого виду агітації. Більш прихильно до роздачі допомоги кандидатами ставляться у обласному центрі. 

• Мешканці області оцінюють діяльність місцевої влади дещо краще, ніж центральної. Так, 10% опитаних задоволені діяльністю Президента П.Порошенка, 12% задоволені діяльністю Прем’єр-міністра В.Гройсмана і тільки 5% – Верховної Ради. Водночас, більше 80% висловили незадоволеність діяльністю центральної влади. 

• Протягом року рівень задоволеності діяльністю обласної державної адміністрації дещо зменшився (з 28 до 15%), аналогічно як і рівень задоволеністю міського/сільського голови (з 43 до 38%). Частка незадоволених діяльністю обласної державної адміністрації дещо зросла (з 64% до 67%), а кількість тих, хто не задоволений міським/сільським головою майже не змінилася. Рівень задоволеності місцевими головами серед мешканців малих міст та сіл значно вищий, аніж в обласному центрі. 

• Респонденти частіше бачать зростання рівня корупції загалом по Україні, аніж в області, чи за місцем проживання. Близько половини опитаних вважають, що ситуація з хабарництвом не змінилася, ані на центральному, ані на місцевому рівнях. Про зменшення рівня корупції говорили лише 5-9% опитаних. 

• Переважна більшість опитаних незадоволені станом справ у різних сферах та послугах. В річній динаміці за усіма критеріїв спостерігається негативна динаміка. Найкраще опитані висловлюються про ситуацію з сільським господарством та шкільною освітою. Водночас оцінки останньої сфери за рік значно погіршилися. Також значного зменшення зазнали індекси стосовно екології, безпеки життя, боротьби з корупцією, соціального захисту та медицини. Останні дві сфери респонденти оцінили найгірше. 

• Серед можливостей в області опитані найкраще оцінили рівень можливість відпочивати та проводити дозвілля, а також жити у безпеці. Найгірше – займатися підприємництвом. У містах краще оцінили можливості для відпочинку, пошуку роботи та безпечного життя. Водночас жителі Полтави дуже песимістично оцінюють можливості для досягнення успіху та заняття підприємництвом у своєму місті. Молодші та більш заможніші респонденти вище оцінюють рівень усіх можливостей, аніж старші та бідніші. 

• Близько 5% бачать високий економічний потенціал розвитку України, області та свого міста, чи села у найближчі 5-10 років. Майже третина оцінюють його на середньому рівні. Більше 40% бачать низький потенціал, а 13-17% взагалі не бачать жодних можливостей для економічного зростання як в Україні, так і на місцях. Молодші опитані вище оцінюють потенціал росту на усіх рівнях. 

• Більша половина опитаних (59%) відчувають гордість за те, що вони є громадянами України, водночас 35% – протилежної думки. Дещо більше відчувають гордість, що вони є мешканцями своєї області (70%) та свого міста/села (74%). Найчастіше предметом гордості за свій регіон опитані обирали природу (38%) та історію (37%). Культурою і мистецтвом свого краю пишаються 26%, традиціями – 24%, місцевими мешканцями – 22%, природніми ресурсами регіону – 17%, визначними пам’ятками, кухнею і кулінарними традиціями – по 14%, визначними людьми регіону – 12%, сільським господарством – 10%.

• Майже 69% вважають себе однозначно, або скоріше щасливими людьми. Водночас 27% – протилежної думки. Відносно частіше про особисте щастя зазначали більш молодші та заможніші опитані. З іншого боку 36% серед представників старшого віку та 49% у категорії найбідніших вважають себе нещасливими.

• Мешканці області найчастіше зазначали про культурно-історичну близькість до жителів Харківської області. Серед сусідніх країн жителі регіону вважають себе близькими до Росії, Білорусі та частково до Польщі. 

• Майже 28% висловили бажання зайнятися власною справою. Водночас 64% мають протилежні міркування. 3% опитаних зазначили, що вже є підприємцями. Вищий рівень бажання відкрити власну справу спостерігається серед молодших респондентів та більш заможних. При цьому серед останніх 12% заявили, що вже займаються своїм бізнесом. Серед тих, хто висловив бажання відкрити власну справу 31% зазначили, що хотіли б займатися торгівлею. По 11% – бізнесом у сфері громадського харчування, а також фермерством, 10% – у будівництві, по 9% – у сфері розваг та відпочинку, туризмі та індустрії краси та здоров’я. 

• 27% опитаних висловили бажання працювати за кордоном, 68% мають протилежні міркування. 48% у майбутньому готові інвестувати зароблені кошти у відкриття власної справи в Україні, 34% не висловили прагнень. Традиційно вищий рівень міграційних настроїв спостерігається серед молоді (50%), жителів обласного центру (37%) та заможніших (46%). 

• 80% вважають, що українська мова повинна бути єдиною державною. 9% - підтримують надання російській мові статусу офіційної в окремих регіонах, 8% - за надання російській статусу державної. 

• Більша половина опитаних (69%) вважають Росію країною-агресором стосовно України. 21% – протилежної думки. Кожен десятий вагався із відповіддю.

• За останній рік майже не змінилася кількість тих, хто підтримує вступ України до Європейського Союзу (52%) та НАТО (41%). Серед різних напрямів зовнішньоекономічної інтеграції лідирує проєвропейський вектор (50%), 31% – за рівновіддаленість України від РФ та Заходу, лише 7% – за вступ до Митного Союзу. 

 • Соціологічною групою «Рейтинг» в рамках проекту «Портрети регіонів» з 16 листопада по 4 грудня 2018 року було проведено опитування серед мешканців Чернігівської області. Загалом у дослідженні, здійсненого за методом особистого інтерв’ю, взяло участь 1600 респондентів. Вибірка сформована з урахуванням вікової й гендерної структури області з урахуванням типу поселення. Похибка становить не більше 2,4%. 

• Аналіз результатів дослідження показав, що ситуацію загалом по країні мешканці області оцінюють значно гірше, аніж на місцях.

• Лише 8% оцінили політичну ситуацію в країні як спокійну, тоді як в рідній області спокійною ситуацію бачать 37%, а у своєму місті/селі – 55%. Напруженою ситуацію в країні бачать майже 69% опитаних, критичною – 16%. На місцях оцінки стану справ дещо кращі: напруженою ситуацію бачать від 30 до 40% опитаних, критичною – лише близько 3%.

• Аналогічно, правильність напрямку руху країни респонденти оцінюють гірше (12%), ніж області (16%) чи свого міста/села (31%). Особливо критичними є оцінки напряму розвитку як країни, так і області у жителів малих міст та сіл. Натомість у своїй місцевості селяни оцінюють ситуацію дещо краще, аніж ті, хто проживає в малих містечках.

• Водночас, незважаючи на негативні оцінки стану справ, загальні очікування серед мешканців області швидше позитивно-нейтральні. Лише 15-20% вважають, що стан справ, як в Україні, так і на місцях погіршиться наступного року. Переважна більшість вважають, що він не зміниться, а кожен десятий має оптимістичні сподівання щодо майбутнього. 

• Військовий конфлікт на Сході України (80%) та хабарництво й корупція у владі (49%) – дві основні загальнодержавні проблеми за оцінками мешканців області. При цьому на особистісному рівні опитаних швидше хвилюють низький рівень зарплат та пенсій (66%), підвищення тарифів на комунальні послуги (52%) та зростання цін на основні товари, інфляція (46%). Соціально-економічні проблеми, такі як низькі зарплати і пенсії, безробіття, інфляція та недостатній рівень соціального захисту більш гостріше відчуваються у малих містах та селах. 

• Лідером президентського рейтингу є Ю.Тимошенко, яку готові підтримати 26,8% тих, хто визначився і буде брати участь у виборах. За О.Ляшка – 17,9%, В.Зеленського – 12,8%, П.Порошенка – 8,8%, А.Гриценка – 7,7%, Ю.Бойка – 7,4%. Рейтинг інших кандидатів – менше 4%. Майже кожен п’ятий мешканець області ще не визначився з вибором кандидата.

• Кожен п’ятий опитаний вірить, що на президентських виборах переможе Ю.Тимошенко. За останній рік кількість тих, хто переконаний в її перемозі зросла у півтори рази. У перемозі П.Порошенка, впевнені 11% (минулого року – 13%). Перемогу О.Ляшка бачать близько 9%. В позитивний результат інших кандидатів вірять не більше 5% опитаних. У своїх фаворитах впевнені в основному прихильники Ю.Тимошенко, П.Порошенка та О.Ляшка. 

• Антирейтинг очолює П.Порошенко. За нього не проголосували б у жодному випадку майже 66% опитаних. 

• У рейтингу партій лідирує Батьківщина, яку підтримують 26,6% тих, хто визначився та візьме участь у виборах. За Радикальну партію готові віддати свої голоси 19,1%, партію «Слуга народу» – 10,5%, Громадянську позицію – 8,1%, БПП Солідарність – 6,9%, Опозиційний блок – 6,4%, Аграрну партію – 3,9%, УКРОП – 3,1%. Рейтинг інших партій – менше 3%. Водночас, майже кожен п’ятий мешканець області не визначився з вибором партії. 

• Соціально-економічна програма кандидата (70%), орієнтація на тіснішу співпрацю з Європейським Союзом (68%), досвід у державній політиці (66%) та лідерські якості (64%) – мотиви, які мають значний вплив на президентський вибір респондентів. Для 55% важливим є орієнтація кандидата на вирішення в першу чергу проблем країни, при цьому 37% зазначили, що їм швидше важливіше його спроможність вирішувати попри державні, так і місцеві проблеми. Вибір між змогою політика забезпечити радикальні зміни (43%) або ж навпаки стабілізувати ситуацію (51%) поділив респондентів навпіл. Останній мотив є домінуючим  серед симпатиків Ю.Тимошенко, Ю.Бойка та А.Гриценка. 

• 34% опитаних не очікують жодних змін у країні після майбутніх виборів. Попри це 29% вважають, що ситуація покращиться і лише 14% стверджують, що вона погіршиться. 23% взагалі нічого не змогли відповісти на це питання. Частіше інших позитивних змін очікують прихильники Ю.Тимошенко, П.Порошенка та Ю.Бойка. Тих, хто очікує погіршення, більше серед респондентів, як не мають намірів голосувати або не визначились з вибором.

• Майже половина опитаних (48%) допускають ймовірність значних фальсифікацій на виборах Президента на загальноукраїнському рівні. Натомість на місцевому рівні очікування порушень під час виборів значно нижчі: на обласному рівні допускають значні фальшування 28%, на рівні міста, чи села – 22%. 

• При цьому, 14% респондентів позитивно ставляться до ситуації, коли під час виборів деякі політики допомагають матеріально виборцям. 38% займають нейтральну позицію у цьому питанні. 45% проти такого виду агітації. Більш прихильно до роздачі допомоги кандидатами ставляться у Чернігові, та серед старших і бідніших опитаних. 

• Мешканці області оцінюють діяльність місцевої влади значно краще, ніж центральної. Так, 10% опитаних задоволені діяльністю Президента П.Порошенка, 12% задоволені діяльністю Прем’єр-міністра В.Гройсмана і тільки 6% – Верховної Ради. Водночас, понад 80% висловили незадоволеність діяльністю центральної влади. Більш критичні оцінки у селах. 

• Протягом року рівень задоволеності діяльністю обласної державної адміністрації дещо зменшився (з 41% до 30%), аналогічно як і рівень задоволеності міським/сільським головою (з 62% до 50%). Місцевими головами дуже задоволені в Чернігові та у селах. Натомість у малих містах рівень незадоволення місцевими очільниками переважає над задоволеністю. 

• Респонденти частіше бачать зростання рівня корупції загалом по Україні, аніж в області, чи за місцем проживання. Майже дві третини опитаних вважають, що ситуація з хабарництвом не змінилася ані на центральному, ані на місцевому рівнях. Про зменшення рівня корупції говорили лише 6% опитаних. 

• Переважна більшість опитаних незадоволені станом справ у різних сферах та послугах. При цьому в річній динаміці за більшістю критеріїв спостерігається негативна динаміка або відсутність змін. Винятком є безпека життя та боротьба із злочинністю, оцінки щодо яких за рік покращилися. Відносно краще оцінюють ситуацію зі шкільною освітою, безпекою та станом доріг. Найгірше опитані висловлюються про медицину, соціальний захист населення та розвиток промисловості.

• Серед можливостей в області опитані найкраще оцінили рівень можливості для відпочинку та дозвілля, а також можливість жити у безпеці. Найгірше оцінили можливості знайти роботу. Можливості відпочинку, досягнення успіху, пошуку роботи та заняття підприємництвом відносно вище оцінюються мешканцями обласного центру, жити у безпеці – у селах. Заможніші респонденти вище оцінюють рівень усіх можливостей, аніж бідніші. 

• Лише близько 2% бачать високий економічний потенціал розвитку України, області та свого міста/села у найближчі 5-10 років. Близько чверті оцінюють його на середньому рівні. Натомість половина бачать низький потенціал, а 5% взагалі не бачать жодних можливостей для економічного зростання як в Україні, так і на місцях. Оптимістичніше оцінюють потенціал росту на всіх рівнях у обласному центрі. 

• Абсолютна більшість опитаних (73%) відчувають гордість за те, що вони є громадянами України. Протилежної думки – 14%. Опитані дещо більше відчувають гордість, за те що вони є мешканцями свого міста/села (78%). Найчастіше предметом гордості за свій регіон опитані обирали природу (55%) та історію (45%). Місцевими мешканцями пишаються 30%, традиціями краю – 27%, культурою та мистецтвом – 22%, визначними пам’ятками та сільським господарством – по 20%, природніми ресурсами – 16%, місцевими визначними людьми – 10%. 

• Майже 60% вважають себе однозначно або скоріше щасливими людьми. Водночас 19% – протилежної думки. Відносно частіше про особисте щастя зазначали мешканці міст, молодші та заможніші опитані. З іншого боку кожен п’ятий мешканець села, а також кожен четвертий представник старшого покоління вважає себе нещасливим. Серед бідних, тих, то почуває себе нещасним взагалі 40%. 

• Мешканці області відносно частіше зазначали про культурно-історичну близькість до жителів Київської, Полтавської та Сумської областей. Серед сусідніх країн жителі регіону відчувають найбільшу близькість до Білорусі, дещо меншу – до Росії та Польщі. 

• 29% висловили бажання зайнятися власною справою. 4% опитаних зазначили, що вже є підприємцями. Натомість половина опитаних не має наміру  займатися бізнесом. Вищий рівень бажання відкрити власну справу спостерігається серед міських жителів, молодших респондентів, та більш заможних. При цьому серед останніх кожен п’ятий заявив, що вже займається підприємництвом. Серед тих, хто висловив бажання відкрити власну справу 31% зазначили, що хотіли б займатися торгівлею, по 11% – будівництвом та ремонтом, або ж автосервісом, по 10% – бізнесом у сфері транспорту та логістики, громадського харчування та розваг і відпочинку. 

• За останній рік дещо зросла кількість тих, хто висловив бажання працювати за кордоном (з 22% до 33%), при цьому лише третина з них у майбутньому готові інвестувати зароблені кошти у відкриття власної справи в Україні. Вищий рівень міграційних настроїв спостерігається серед молоді (66%), жителів міст (36%) та опитаних з середнім достатком (43%). 

• 80% вважають, що українська мова повинна бути єдиною державною. 12% - підтримують надання російській мові статусу офіційної в окремих регіонах, 3% - за надання російській статусу державної. 

• Абсолютна більшість опитаних (73%) вважають Росію країною-агресором стосовно України. Лише 12% – протилежної думки, а 15% – вагалися із відповіддю. 

• За останній рік дещо зросла кількість тих, хто підтримує вступ України до Європейського Союзу (з 44% до 47%). Прихильність до вступу в НАТО майже не змінилася (38%). Серед різних напрямів зовнішньоекономічної інтеграції лідирує проєвропейський вектор (45%). 37% – за рівновіддаленість України від РФ та Заходу, лише 5% – за вступ до Митного Союзу. 

• Згідно з результатами дослідження Соціологічної групи «Рейтинг», більшість опитаних (62%) вважають Росію країною-агресором стосовно України. Протилежної думки 26% респондентів, ще кожен десятий не визначився.

• 58% опитаних вважають, що Росія вчинила акт військової агресії проти України під час інциденту з військовими кораблями України та Росії у Азовському морі, який мав місце 25 листопада 2018 року. Протилежної думки 22% респондентів, ще кожен п’ятий не визначився.

• Водночас, рішення про запровадження воєнного стану на 30 днів в окремих областях підтримують лише третина опитаних, не підтримують – майже 60%. 

• Рішення про воєнний стан підтримує лише половина з тих, хто вважає Росію агресором. Рішення відносно більше підтримують мешканці Західної (44%) та Центральної (39%) України, менше – на Півдні (24%), найменше – на Сході (14%); респонденти, які спілкуються вдома українською (45%), ніж російською (17%); дещо більше підтримують чоловіки (38%), ніж жінки (28%).

• При цьому, рішення запровадити воєнний стан на 60 днів і по всій території України підтримують лише 14%, не підтримують – 76%. 

• Водночас, більшість опитаних (69%) вважають запровадження воєнного стану запізнілим рішенням, і переконані, що його потрібно було запроваджувати ще у 2014 році після анексії Криму та початку воєнних дій на Донбасі.

• Майже дві третини опитаних допускають, що Президент Петро Порошенко хотів запровадити воєнний стан в Україні на 60 днів з метою перенесення президентських виборів.

• При цьому, більшість вважають, що запровадження воєнного стану приверне увагу світової громадськості до україно-російського конфлікту (60%) та сприятиме запровадженню додаткових міжнародних санкцій проти Росії (55%). 

• Водночас лише 31% опитаних вважають, що запровадження воєнного стану допоможе покращити обороноздатність країни.

• Загалом, 22% оцінюють ймовірність наземного повномасштабного воєнного вторгнення Росії в Україну як високу, 29% - як середню, 17% - як низьку. Кожен п’ятий вважає, що немає жодної загрози, кожен десятий не визначився. Вищий рівень загрози вторгнення бачать респонденти на Заході та в Центрі країни, нижче – на Півдні та Сході. 

Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: 

не більше 2,2%. Терміни проведення: 4-10 грудня 2018 р.

Дослідження проводилося Соціологічною групою «Рейтинг» на замовлення Міжнародного Республіканського Інституту (IRI).

Опитування проводилося по всій Україні (крім окупованих територій Криму і Донбасу) з 29 вересня по 14 жовтня 2018 р. Всього було опитано 2,400 жителів України віком 18 років і старше, які мають право голосувати. Вибірка є репрезентативною за статтю, віком, регіоном і розміром населеного пункту. 

Допустима похибка не перевищує  2.0%. Коефіцієнт досяжності респондентів – 61.8%. 

З англомовною версією опитування можна ознайомитися на сайті IRI.

 • За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у жовтні 2018 року 31% респондентів оцінюють рівень професіоналізму та компетентності лікарів в Україні як високий (у червні таких було 39%). Натомість 51% мають протилежну думку (у червні – 54%). Відносно краще оцінюють компетентність лікарів на Заході, при цьому у цих же областях майже чверть респондентів вагалися з відповіддю у цьому питанні. Також кращі оцінки професійності лікарів давали ті, у кого в родині є медики або ж ті, хто особисто знає свого сімейного лікаря. 

• Майже дві третини заявили про те, що знають свого сімейного лікаря або терапевта, 32% – не знають. Відносно вищий рівень обізнаності спостерігається на Заході, у сільській місцевості, серед жінок та людей старшого віку.

• Більше 80% (як і у червні ц.р.) чули про національну програму «Лікар для кожної сім’ї». Високий рівень обізнаності спостерігається у всіх макрорегіонах та демографічних категоріях. 

• 56% заявили, що вже обрали свого лікаря і підписали з ним договір (у червні – 36%),  42% сказали, що цього ще не зробили. Вищий рівень мобілізації у підписанні договорів з сімейним терапевтом спостерігається у західних та східних макрорегіонах, серед жінок та старших опитаних.

• 76% тих, хто вже уклав угоди з сімейним лікарем, задоволені ним, і лише 6% висловили невдоволення. 18% вагалися із оцінками. Третина опитаних серед змін, які вони помітили після укладання контракту з сімейним терапевтом відзначили, що лікар був до них уважнішим та ввічливішим. 13% зазначили, що було легше потрапити на прийом, 9% сказали, що вони отримали безкоштовні препарати у свого лікаря, по 8% заявили, що побачили кращі умови прийому (ремонт, сучасне обладнання і т.п.) або ж, що вони отримали направлення на безкоштовні лабораторні тести. З іншого боку 25% зазначили, що не побачили жодних змін після укладання договору, а ще 22% взагалі не були у свого лікаря після підписання контракту. 

• 66% заявили, що чули про програму «Доступні ліки», за якою в аптеках надаються безкоштовні препарати пацієнтам з хронічними захворюваннями, такими як діабет II-го типу, серцево-судинні захворювання та бронхіальна астма. 33% нічого не знають про неї. Вищий рівень обізнаності спостерігається серед мешканців південно-східних регіонів, жінок та старших респондентів. 

• 19% зазначили, що особисто, або ж їхні близькі родичі (чоловік/дружина, діти, бабусі/дідусі, брати/сестри тощо) брали участь у програмі «Доступні ліки» (найбільше таких серед старших, жінок та тих, у кого в родині є медики). Натомість 78% сказали, що не брали участі у цій ініціативі. Майже половина тих, хто взяв участь у програмі «Доступні ліки», заявили, що вона є успішною. З іншого боку 39% – протилежної думки. 63% зазначили, що в рамках цієї програми вони задоволені територіальною доступністю аптек, які беруть участі у цій ініціативі (32% – не задоволені). 57% висловили задоволеність наявністю медичних препаратів у аптеках (39% – не задоволені), 50% сказали, що задоволені якістю медичних препаратів (41% – не задоволені).

• 46% опитаних зазначили, що протягом останніх 12 місяців  у них не просили заплатити хабаря за лікування (у червні таких було 56%), лише 7% зазначили, що у зіткнулися з фактами корупції під час отримання медичних послуг, 41% сказали, що не відвідували лікаря за цей період. Лише 14% сказали, що робили подарунок (у вигляді цукерок, алкоголю тощо) в якості подяки за лікування або медичні послуги протягом останніх 12 місяців (у червні таких було 27%). 40% зазначили, що не мали такого досвіду, 41% – не відвідували лікаря останнім часом. 

• 56% опитаних вважають Міністерство охорони здоров’я важливим для себе та своїх родин. У свою чергу 32% опитаних висловили протилежну думку. Про важливість профільного міністерства відносно частіше висловлювалися мешканці західних та центральних регіонів, жінки, та ті, у кого в родині є медики.

Аудиторія: населення України від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,8%. Терміни проведення дослідження: 8-21 жовтня 2018 р.

• Згідно з результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», 79% громадян вважають, що Голодомор 1932-33 рр. був геноцидом Українського народу. Це твердження, поділяє абсолютна більшість жителів Заходу та Центру країни (92% та 83% відповідно), та відносна більшість Півдня та Сходу (69% та 67%). Більш схильні підтримувати цю тезу мешканці сіл, молодші та україномовні респонденти. У довгостроковій динаміці з 2010 року відсоток тих, хто визнає Голодомор геноцидом збільшився на третину.

• Позитивно ставиться до визнання сенатом США Голодомору 1932-1933 рр. геноцидом Українського народу 69% респондентів, а 62% опитаних вважають, що Україні і далі потрібно добиватися міжнародного визнання Голодомору геноцидом. Обидві ці ініціативи знову ж таки більше підтримують жителі західних та центральних макрорегіонів, вихідці з сіл, а також респонденти, котрі вдома спілкуються українською.

• 68% опитаних зазначили, що будуть цьогоріч запалювати свічку у День пам'яті жертв Голодомору в пам’ять про загиблих від голоду, 21% сказали, що не будуть цього робити. Ця ініціатива знаходить більшу підтримку на Заході та у Центрі (84% та 70% відповідно). Так само більше половини опитаних на Півдні та Сході також зазначили, що візьмуть участь у цій акції. 

• Найбільше опитані вважають винним в організації Голодомору особисто Й.Сталіна – 47% (у 2008 році таких було 42%) та загалом центральне керівництво СРСР – 39% (у 2008 – 38%). Ще 28% (у 2008 – 23%) покладають вину за геноцид на каральнi органи СРСР (НКВС, ГПУ), 23% (у 2008 – 17%) – на вище керівництво Радянської України. Лише 3% зазначили, що у Голодоморі винні українські селяни (куркулі), які відмовлялися добровільно віддавати врожай. Тезу про те, що Голодомор був зумовлений природними причинами, дотримуються менше 5% (у 2008 році – 11%). Цікаво, що про особисту провину Й.Сталіна у організації Голодомору в Україні, частіше зазначали мешканці західних та центральних областей. Натомість щодо провини радянських правоохоронних та владних інституцій частіше говорили як мешканці Заходу і Центру, так і Сходу. Респонденти Півдня менше за інших покладають вину на радянських керівників, при цьому частіше вагалися з оцінками, або ж зазначали, що Голодомор був спричинений несприятливими природніми умовами.

• За останні 10 років рівень підтримки ідеї проведення суду над винуватцями Голодомору 1932-33 рр. зріс з 37% до 48%, а ініціативи щодо надання компенсацій постраждалим від геноциду та їх сім’ям – з 46% до 63%. Як і у попередніх твердженнях ці починання користуються більшою підтримкою на Заході та у Центрі, серед мешканці сіл та україномовних. 

• Серед історичних постатей найкраще опитані ставляться до Богдана Хмельницького (73%) та до Михайла Грушевського (68%). Також 53% позитивно ставляться до Івана Мазепи.

• 47% і 43% мають позитивне ставлення до Леоніда Брежнєва та Петра І (негативне 39% та 26% відповідно). До Степана Бандери позитивно ставляться 36% (негативно – 34%), Симона Петлюри як позитивно, так і негативно ставляться по 30% респондентів. 

• Скоріше негативно, ніж позитивно опитані ставляться до Володимира Леніна та Михайла Горбачова  (чверть позитивно, а 51-52% негативно). Найгірше ставлення до Йосипа Сталіна – 21% позитивно, 58% негативно.

• За останні 6 років ставлення до українських історичних постатей в основному покращилося. Ставлення до Сталіна та Леніна практично не змінилося, а до Петра І – погіршилося. Суттєві відмінності у сприйнятті у макрорегіональному розрізі спостерігаються щодо російських та радянських історичних постатей, яких значно краще сприймають у південно-східних регіонах. За винятком Горбачова, до якого краще ставляться на Заході. З іншого боку такі постаті як Петлюра та Бандера краще сприймаються на Заході. Натомість Хмельницький та Грушевський однаково добре оцінюються мешканцями усіх частин України. 

Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%. Терміни проведення: 20 – 29 жовтня 2018 р.

 • Згідно з результатами спільного соціологічного дослідження, проведеного зусиллями трьох соціологічних компаній (КМІС, Центр Разумкова та Соціологічна група Рейтинг), 78% українців вважають, що країна рухається у неправильному напрямку. Лише 12% вважають напрям розвитку держави правильним (за місяць показник погіршився з 15 до 12%), ще 11% нічого не змогли відповісти на це питання. 

• У оцінках напряму розвитку на місцевому рівні також переважає негатив, хоча оцінки кращі, ніж на центральному рівні. Так, 64% опитаних вважають неправильним напрям розвитку області (лише 17% – правильним). 58% негативно оцінюють стан справ у населеному пункті, де проживають (26% – позитивно). 

• На думку більшості опитаних (64%) мир є тим, чого сьогодні найбільше бракує Україні. 41% вважають, що державі найбільше не вистачає стабільності, ще 40% - порядку, по 35-36% - достатку та розвитку, по 27% - єдності та справедливості. Питання миру є більш актуальним для Галичини та Донбасу, стабільності – для Півдня, розвитку та достатку – для Сходу, єдності – для Донбасу. Питання порядку та справедливості є однаково актуальними для респондентів практично в усіх макрорегіонах.

• Економічний занепад (59%), масовий виїзд українців за кордон (59%) та зубожіння населення (51%) – основні загрози, які, на думку опитаних, є найбільш актуальними сьогодні для України. Про девальвацію гривні, вимирання населення, розвал країни, зростання злочинності та погіршення здоров’я нації, як про загрози, говорять від 32% до 39% опитаних. Повномасштабну війну з Росією, безвладдя, деградацію населення вважають актуальними загрозами сьогодні більше чверті опитаних. Про можливі екологічні катастрофи говорить кожен п’ятий. Економічний занепад, як загрозу, частіше обирали на Півдні, масовий виїзд українців – у Галичині. Проблеми девальвації гривні, вимирання населення, розвалу країни, зростання злочинності та деградації населення як загрози є більш актуальними для мешканців південно-східних областей. На повномасштабній війні з Росією, безвладді та анархії частіше акцентували увагу респонденти Галичини та Центру. 

• Військовий конфлікт на Сході (66%) та хабарництво і корупція у владі (43%) – дві головні проблеми загальнодержавного рівня. Безробіття, низький рівень зарплат як проблеми актуальні для усієї країни визначили третина опитаних. 

• На особистісному рівні головними проблемами респонденти вважають підвищення тарифів на комунальні послуги (59%), низький рівень зарплат і пенсій (52%) та підвищення цін на основні товари (42%). Війна на Сході, як особиста проблема, хвилює 28% респондентів, хабарництво і корупція у владі, відсутність роботи, неякісна медицина – по 17-19%, недостатній рівень соціального захисту – 11%. 

• Лідером президентського рейтингу залишається Ю.Тимошенко, яка з різницею майже у два рази випереджає найближчих своїх конкурентів. Ю.Тимошенко готові підтримати 21% тих, хто визначився з вибором та мають намір взяти участь у голосуванні. В.Зеленського підтримують 11%, П.Порошенка – 10%, А.Гриценка – 10%, Ю.Бойка – 9%, О.Ляшка – 8%, С.Вакарчука – 6%, Є.Мураєва – 5%. Рейтинг інших кандидатів – менше 5%. За останні півроку помітне зростання рейтингу Ю.Тимошенко. Також на тлі зменшення рейтингів С.Вакарчука майже вдвічі зріс показник В.Зеленського. У свою чергу внаслідок появи у списку кандидатів Є.Мураєва значно зменшився рейтинг В.Рабіновича. 

• Ю.Тимошенко в лідерах електоральних симпатій в усіх макрорегіонах країни, за винятком Донбасу, де вона поступається Ю.Бойку.

• Антирейтинг політиків очолює П.Порошенко – більше половини опитаних не проголосували б за нього за жодних обставин. 

• Кожен п’ятий виборець вірить в те, що наступним президентом стане Ю.Тимошенко. У перемогу П.Порошенка вірять 14% тих, хто має намір взяти участь у виборах. В те, що інші політики можуть зайняти найвищу державну посаду, вірять менше 4% опитаних. За останні півроку кількість тих, хто повірив у перемогу Ю.Тимошенко на президентських виборах зросла майже удвічі. Аналогічний показник П.Порошенка майже не змінився. 

• За результатами моделювання другого туру Ю.Тимошенко перемагає в усіх ймовірних електоральних парах. Натомість П.Порошенко програє усім можливим кандидатам на вихід у другий тур. 

• Значні шанси на потрапляння у парламент мають сім політичних сил. Лідером рейтингу залишається Батьківщина, яку готові підтримати 22% опитаних, які вже визначилися і мають намір голосувати. Підтримка партії «Слуга народу» складає 11%, Громадянської позиції – 10%, Опозиційного блоку – 9%, БПП Солідарність – 8%, Радикальної партії – 7%, партії «Наші» Є.Мураєва – 5%. У піврічній динаміці помітне зростання популярності партій Батьківщина, «Слуга народу» та УКРОП. З появою політичного проекту Є.Мураєва «Наші» значно знизився рейтинг партії «За життя». 

• Для 48% опитаних головним мотивом при виборі партії є підтримка соціально-економічних ініціатив цієї політичної сили. 18% голосують виходячи передусім із симпатій до її лідера, 12% – через ідеологічні принципи. Голосування через соціально-економічні ініціативи домінує серед виборців практично усіх рейтингових політичних сил. 

• Дві третини респондентів (як і у травні ц.р.) вважають, що Україна найбільше потребує економічних реформ. 43% першочерговими вважають соціальні реформи, 37% - антикорупційні. Ще 16% серед найбільш пріоритетних бачать політичні реформи, а кожен десятий – гуманітарні та реформи у сфері безпеки. За останні п’ять місяців дещо зросла актуальність соціальних реформ та зменшилася – антикорупційних. 

• 72% виступають проти продажу земель сільськогосподарського призначення, лише 13% – підтримують започаткування ринку землі. Дещо вищий рівень підтримки необхідності проведення земельної реформи серед забезпечених та більш молодших опитаних. Натомість між мешканцями міст та сіл не має суттєвої різниці у ставленні до продажу землі – абсолютна більшість як одних, так і других, проти цієї ініціативи. При цьому мешканці сільських територій навіть дещо частіше виступають із критикою запровадження земельного ринку, аніж жителі міст.

• Зберігається підтримка населенням курсу на євроінтеграцію та вступ до НАТО. Так, вступ до ЄС підтримує половина опитаних, проти – 30%. Вступ до НАТО має дещо більше прихильників (40%), ніж противників (36%). Прозахідний вектор користується вищим рівнем підтримки серед мешканців центрально-західних регіонів, більш молодших та заможніших респондентів. За останні два роки рівень підтримки вступу України як до ЄС, так і до НАТО дещо знизився.

• За необхідності обрання одного з векторів зовнішньоекономічної інтеграції 47% декларують підтримку вступу до Євросоюзу і лише 11% – до Митного Союзу. Водночас 30% заявляють, що Україна повинна бути рівновіддаленою як від Європи, так і від Росії. Цікаво, що прихильники вступу до ЄС практично не змінюють своєї думки про необхідність євроінтеграції. Натомість дві третини тих, хто виступає проти союзу з Європою, підтримують зовнішньоекономічний нейтралітет і лише чверть – вступ до Митного Союзу. 

• Моделювання з вибором між військовими блоками та нейтралітетом дало наступні результати: 39% – за вступ до НАТО, 35% – за позаблоковість, і лише 9% – за вступ до ОДКБ (Організація Договору про колективну безпеку). Цікаво, що абсолютна більшість прихильників НАТО за таких умов залишаються при своїй думці про необхідність інтеграції у блок. Натомість майже 70% тих, хто виступає проти союзу з Альянсом, – за нейтральний статус України, і лише кожен п’ятий з них – за вступ у союз з ОДКБ. 

• За останній місяць дещо зросла підтримка мирних шляхів вирішення проблеми на Донбасі. Так, 31% опитаних за припинення військових дій на Донбасі та визнання цих територій тимчасово окупованими, 27% – за надання цим територіям федеративного статусу в складі України. Лише 8% підтримують відділення цих територій від України, а кожен шостий (17%) не визначились щодо цього питання. З іншого боку – 17% вважають, що необхідно продовжувати військові дії до повного відновлення української влади на окупованих територіях – рівень підтримки альтернативи знизився з 21 до 17%.

• 63% опитаних вважають Росію агресором відносно України. 22% – протилежної думки, ще 15% – не визначилися у цьому питанні. Найбільше тих, хто не вважає Росію агресором (або утрималися від відповіді) серед респондентів Півдня, Сходу та Донбасу. 

Результати спільного опитування КМІС, Центру Разумкова та Соціологічної групи Рейтинг. Вибірка: 10 000 респондентів в усіх областях України (без врахування населення АР Крим та окупованих територій Донецької та Луганської областей). Вибірка репрезентативна для населення України віком від 18 років за такими показниками як стать, вік, тип поселення та регіон проживання.

Статистична похибка вибірки: не більше 1,0%. Терміни проведення: 19 жовтня – 2 листопада 2018 року

• За результатами опитування громадської думки, проведеного 28 вересня - 16 жовтня 2018 року Центром «Соціальний моніторинг», Українським інститутом соціальних досліджень імені О.Яременка, Київським міжнародним інститутом соціології та Соціологічною групою «Рейтинг», основними проблемами, які сьогодні турбують українців найбільше, є військовий конфлікт на Сході України (54,4%); низький рівень зарплат і пенсій (54,1%); підвищення тарифів на комунальні послуги (48,1%); підвищення цін на основні товари, інфляція (34,9%); безробіття, відсутність роботи (26,8%); хабарництво та корупція у владі (25,5%); а також неможливість отримати якісне медичне обслуговування (19%).

• Військовий конфлікт на Сході найбільше турбує мешканців Донбасу (68,4%),  представників вікової групи 50-59 років (54,7%), чоловіків (54,2%), респондентів з середнім матеріальним становищем (55,7%). Низький рівень зарплат чи пенсій є більш актуальною проблемою для літніх людей (62,8%), жінок (53,9%) та респондентів з дуже низьким або низьким рівнем матеріального становища (56,9%). Підвищення тарифів на комунальнi послуги – більш болюче питання для респондентів у віці 60 років та більше (53,3%), жінок (50,4%) та незаможних респондентів (50,4%). Пiдвищення цiн на основнi  товари та iнфляцiя найбільше турбує ті ж самі категорії респондентів. Відсутність роботи, безробіття сильніше хвилюють мешканців Заходу (30,5%) та Півдня (29,4%) країни, опитаних у віці 18-29 років (35,5%), чоловіків (27%) та мешканців сіл (31%).

• 75,8% опитаних заявили, що готові під час виборів Президента прийти на виборчі дільниці. Вважають, що точно не голосуватимуть, 11,9% респондентів, 7,6% - скоріше за все не голосуватимуть. 4,7% не визначились чи голосуватимуть або ухилились від відповіді.

• Якби вибори Президента відбулись наступного тижня, найбільші шанси вийти до другого туру мали б Юлія Тимошенко (13,4% від всіх /18,9% від тих, хто визначився та голосуватиме), Володимир Зеленський (7,6% /10,7%), Анатолій Гриценко (7,0% / 9,9%), Петро Порошенко (7,0% / 9,9%) та Юрій Бойко (6,9% / 9,8%). Значно менші шанси потрапити до фінальної частини виборів у О.Ляшка (5,7% / 8,0%) та С.Вакарчука (4,9% / 7,0%). 

• Моделювання другого туру виборів Президента дало наступні результати: у парі П.Порошенко – А.Гриценко першого кандидата підтримало б 14,3% опитаних, другого – 33,1%; у парі Ю.Тимошенко – А.Гриценко за лідера Батьківщини проголосували б 24,8%, А.Гриценка підтримали б – 26,9%; у комбінації П.Порошенко – Ю.Тимошенко за першого кандидата – 15,1%, другого – 30,7%; у парі П.Порошенко – Ю.Бойко діючого Главу держави підтримали б 20,0%, лідера Опозиційного блоку – 20,2%; у парі Ю.Тимошенко – Ю.Бойко: на користь першого кандидата – 30,3%, другого кандидата – 16,8%; у парі А.Гриценко – Ю.Бойко: 31,3% та 15,9% відповідно. 

• 72,3% опитаних заявили, що готові були б взяти участь у виборах до Верховної Ради України; 21,9% - вказали, що не готові; ще 5,8% вагаються.

• На пряме запитання щодо вибору партії 14,7% відповіли, що не брали б участь у виборах до Верховної Ради України, якби вони проходили найближчої неділі. П’ята частина серед усіх опитаних (20,3%) ще не визначились із остаточним вибором.

• На подолання 5% бар’єру та проходження до парламенту на сьогодні можуть розраховувати вісім політичних сил. Серед тих, хто визначився і братиме участь у виборах, віддали би свій голос за партію ВО «Батьківщина» – 21,4%; за партію «Опозиційний блок» – 11,3%; за партію «Громадянська позиція» – 10,5; за партію «Слуга народу» – 9,8%; за «Блок Петра Порошенка «Солідарність»» – 9,1%; за Радикальну партію Олега Ляшка – 8,1%; за партію «За життя» – 5,4%; за Об’єднання «Самопоміч» – 5,0%. 

Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 13684 респонденти. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 0,85%. Терміни проведення: 28 вересня – 16 жовтня 2018 р.