Новини та прес-релізи

 • За результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», 67% українців зазначили, що в них є постійний сексуальний (статевий) партнер. Ще 4% мають непостійного партнера. 19% відповіли, що зараз не мають, але перед цим були сексуальні партнери. Тільки 3% зазначили, що не мають партнера і ніколи не мали перед цим, 7% відмовилися давати відповідь на питання. 

• Майже 80% опитаних погодилися з твердженнями про те, що секс є дуже важливою частиною життя людини (10% - не погодилися). Більш схильні підтримувати це твердження були ті, хто перебуває в зареєстрованому/незареєстрованому шлюбі. 

• Дві третини вважають, що сексуальні стосунки до шлюбу – це нормально. Кожен п’ятий – протилежної думки. Частіше цю тезу підтримували молодші опитані та ті, хто перебуває в незареєстрованому шлюбі або ж є неодруженим. 

• 45% вважають, що для чоловіків секс більш важливий, ніж для жінок (34% протилежної думки). Прихильників такої думки більше серед жінок та осіб середнього і старшого віку. 

• 41% погодилися з тезою, що виконання «подружнього обов’язку у ліжку» є обов’язковим для чоловіка, майже стільки ж протилежної думки. Дещо більше прихильників тези серед чоловіків. 

• 30% опитаних погоджуються з твердженням, що секс може бути послугою, яка продається за гроші  (55% протилежної думки). Найбільше погоджуються з цим твердженням чоловіки, особи молодшого і середнього віку. 

• 24% погоджуються з думкою, що жінка не повинна проявляти сексуальну ініціативу (57% не погоджуються). Серед таких відносно більше чоловіків, молодших опитаних та тих, хто перебуває у незареєстрованому шлюбі. 

• Лише 19% погоджуються, що жінка, яка перебуває у шлюбі, зобов’язана займатися сексом із чоловіком, навіть якщо вона цього не хоче (67% не погоджуються). Дещо більше тих, хто підтримує цю тезу серед найстарших опитаних. 

• Тільки 16% погодилися з думкою, що це нормально – мати постійні сексуальні стосунки з більш ніж однією особою одночасно (70% не погоджуються). Дещо більше противників тези серед жінок і молодших опитаних.

• 60% опитаних не відчувають незручність, сором, коли розмовляють про секс зі своїм чоловіком/дружиною/постійним сексуальним партнером. Тільки 6% дуже соромляться. 35% зовсім не відчувають сорому, розмовляючи про секс зі друзями, знайомими (14% дуже соромляться). 21% зазначили, що не відчувають сорому, розмовляючи про секс із незнайомими людьми. Водночас майже третина дуже соромляться. Менше відчувають незручність, розмовляючи про секс, молодші опитані та чоловіки.

• Половина опитаних планують святкувати День Святого Валентина. Водночас 41% не планують, 3% не знають такого свята. Найбільше тих, хто має намір святкувати – на Півдні (59%), в інших регіонах – близько половини. Частіше планують святкувати чоловіки, молодші опитані та незареєстровані подружні пари. 

• Для 40% опитаних День Святого Валентина є Днем усіх закоханих. 27% зазначили, що це звичайний день, для 19% – привід привітати близьких. Тільки 8% вважають його святом, що не зрозуміле для традицій та культури нашої країни. Більше прихильників цього свята у південному макрорегіоні, серед молоді, чоловіків та тих, хто перебуває у незареєстрованих шлюбних стосунках. Для третини респондентів старшого віку це свято є звичайним днем.

• Майже половина опитаних планують дарувати подарунки на День Святого Валентина. 45% – не мають таких намірів. На Півдні, Сході і у Центрі таких близько половина опитаних, на Заході – 43%. Вищі наміри спостерігаються серед чоловіків, молодших опитаних та незареєстрованих подружніх пар.

Аудиторія: населення України від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%. Терміни проведення дослідження: 23 січня – 3 лютого 2019 р.

24 канал приніс вибачення Соціологічній групі "Рейтинг" за помилкову публікацію недостовірної інформації.

Шеф-редактор 24 каналу Олена Трибушна надіслала лист-пояснення директору Соціологічної групи "Рейтинг" Олексію Антиповичу наступного змісту:

"З приводу публікації сайтом 24tv.ua матеріалів про нібито маніпулятивні рейтинги в редакції мала місце технічна помилка і непорозуміння. Матеріали "Чому рейтинги кандидатів у президенти суттєво відрізняються" і "Як змінювалися рейтинги політиків в Україні після виборів: інфографіка" не виходили в ефір 24 телеканалу саме через те, що журналіст неправильно розкрив тему і виклав факти. Я особисто заборонила видавати сюжет в ефір.

Втім, контент-менеджери редакції сайту не знали, що матеріал було забраковано і він не пішов в ефір, тому розмістили його на сайті. Редакція телеканалу дізналась про це лише після вашої публікації і, розібравшись, попросила сайт видалити матеріали. Перепрошую за це непорозуміння".

З текстом публікації Ви можете ознайомитися за посиланням: 

https://24tv.ua/poyasnennya_shhodo_publikatsiyi_nedostovirnoyi_informatsiyi_n1107659

 3 лютого 2019 року 24 канал розмістив сюжет «Чому рейтинги кандидатів у президенти суттєво відрізняються: пояснення», в якому замість аналізу тенденцій можна ознайомитися з мистецтвом маніпуляцій окремих журналістів з соціологічними даними. Можемо припускати, що  з огляду на зміст і тональність сюжету, його мета полягає в дискредитації соціології загалом та окремих соціологічних організацій зокрема. Ми також щиро сподіваємося, що цей сюжет не відповідає редакційній політиці 24 каналу, і є лише думкою окремих журналістів. Чому ми так вважаємо?

Факт перший. 

В статті до сюжету йдеться, що «Директорка фонду "Демократичні ініціативи" стверджує, що так багато різних опитувань публікують для того, аби люди не бачили об'єктивної картини». Насправді це не її слова, вона зачитувала повідомлення (пост) журналіста. Автори сюжету часто використовують цитати Ірини Бекешкіної і Олексія Антиповича з круглого столу «Соціологія і вибори: аргумент для розумного вибору чи маніпуляції?», висмикуючи їх з одного контексту і поміщаючи в зовсім інший.

Висновок. Маніпуляції.

Факт другий.

Цитата з сюжету. "Порівнявши рейтинги цих двох соціологічних груп журналісти відзначили, що на виборах президента у 2014 році Петру Порошенку перед першим туром давали досить різні відсотки. Так, опитування "Демократичних ініціатив" та "Центру Разумкова" давали майбутньому президенту орієнтовно 45%. Тоді ж як група "Рейтинг" – 34%. Різниця у десять відсотків досить суттєва, проте соціологи переконують, що вона може залежати від багатьох факторів. Отже, рейтинги, які проводили перед першим туром виборів президента у 2014 році проводились в один час – середина травня. Перелік кандидатів також був однаковий. Тоді ж виникає питання: звідки різниця у 10 відсотків, що точно забагато для статистичної похибки. Крім того, результати минулих президентських виборів взагалі показали зовсім інші цифри. Петро Порошенко набрав в першому турі майже 56%, що на 20 більше, ніж давала група "Рейтинг" та на 10% від "Демократичних ініціатив".

Висновок. Маніпуляції. Автори сюжету співставляють непорівняльні показники і на підставі цього моделюють маніпулятивні висновки.

1) автори сюжету порівнюють показник Демініціатив (45% серед тих, хто має намір голосувати) з показником Рейтингу (34% серед усіх опитаних) і роблять висновок, що «різниця у десять відсотків досить суттєва». Тоді як, насправді, серед всіх опитаних показники становили 35% і 34% відповідно (різниця по факту відсутня!).

2) автори сюжету порівнюють наведені вище показники з реальним результатом Порошенка на виборах. Мовляв давали 34-45%, а насправді він отримав 56%, «що на 20 більше, ніж давала група «Рейтинг» та на 10% від «Демократичних ініціатив». 

Тут варто звернутися до статистики. На виборах Президента-2014 було зареєстровано 29,6 млн. виборців. Взяли участь у голосуванні близько 18 млн. За Петра Порошенка проголосували 9,9 млн. виборів, тобто 54,7% від тих, хто прийшов на вибори, або 33,4% від всіх виборців.

Виходить Соціологічна група «Рейтинг» не те, що не помилилася з прогнозами, а досить точно передбачила результат Петра Порошенка – 34% від усіх опитаних (по факту він взяв 33,4%). Для коректного порівняння результатів опитувань і результатів виборів ми спеціально вивели показник – % серед тих, хто має намір голосувати на виборах і визначився з вибором. Він розраховувався і оприлюднювався в травні 2014 року, але журналісти жодним чином на нього не посилаються.

Ми звичайно можемо припустити, що автори сюжету заплуталися у показниках (серед усіх опитаних, серед тих, хто має намір йти на вибори, серед тих хто визначився з вибором)? Але тут є одне «але». Ми вже зустрічали аналогічні тези в соцмережах, які поширювали окремі експерти: «ваш рейтинг у травні 2014 давав Порошенку 34%, а він отримав 55%» або «як переконливо доводять соціологічні опитування, український народ приблизно удвічі розумніший, ніж вважають соціологи» і т.д. 

Факт третій. 

Цитата з сюжету. «За інформацією соцопитувань, якщо в другий тур вийдуть Петро Порошенко та Юрій Бойко, то соціологічна група "Демократичні ініціативи" віддає перемогу чинному президенту. З результатом у 23% проти 21 у Бойка. Тоді як Київський міжнародний інститут соціології навпаки віддає перемогу Бойку. А от група "Рейтинг" взагалі оцінює шанси Порошенка та Бойка у другому турі рівними. Однак, самі соціологи та експерти наголошують, що реальні цифри на виборчих перегонах можуть бути суттєво інші, адже чверть виборців ще не визначилася, а 10% відмовляються брати участь в опитувані». І ця картинка підписується – «Рейтинги соціологічних центрів щодо другого туру президентських виборів у 2019 році». 

Висновок. Маніпуляції. Автори співставляють показники, отримані в різні періоди, і моделюють висновки. Скажімо, останні оприлюднені результати групи Рейтинг за січень 2019 свідчать, що Порошенка у 2 турі готові підтримати 23% (серед усіх опитаних), а Бойка – 21%, КМІС взагалі ще не оприлюднював у 2019 році жодних даних щодо 2 туру і т.д.

Тож ми вважаємо, що такі дії журналістів, а саме авторів цього сюжету 24 каналу, є непрофесійними з точки зору журналістики, але досить професійними з точки зору маніпуляцій.

4 лютого на сайті 24 каналу був розміщений інший аналітичний матеріал «Як змінювалися рейтинги політиків в Україні після виборів: інфографіка», який побудований на аналізі даних виключно Соціологічної групи «Рейтинг». Ми ніколи не забороняли журналістам користуватися нашими даними, більше того всіляко вітаємо їх аналіз (коли дійсно йдеться про аналітику). Так от ця стаття доводить, що журналісти 24 каналу добре розуміються на тому, що порівнювати результати виборів можливо лише з рейтингами кандидатів серед респондентів, які визначилися з вибором. Саме так побудована інфографіка, хоча у вищезгаданому сюжеті 24 каналу «Чому рейтинги кандидатів у президенти суттєво відрізняються: пояснення» автори порівнюють результати виборів з рейтингами кандидатів серед усіх опитаних. 

Проте, навіть у цьому матеріалі знову ж таки допущено ряд помилок. Наприклад, автори інфографіки дають показники за листопад 2016 серед всіх опитаних (до того ж правильно тільки щодо Тимошенко і Порошенка), а за всі інші місяці – серед тих, хто визначився з вибором, і виводять «динаміку». У таких випадках ми рекомендуємо користуватися єдиним першоджерелом – сайтом Соціологічної групи «Рейтинг», де ведеться динаміка показників кандидатів, обрахованих за єдиною методикою (аби було коректним порівняння). До того ж завжди є можливість звернутися напряму в групу Рейтинг і отримати консультацію з першоджерела.

Тож, Соціологічна група «Рейтинг» вимагає від редакції 24 каналу видалення згаданих матеріалів та офіційного спростування маніпуляцій, розтиражованих сюжетом «Чому рейтинги кандидатів у президенти суттєво відрізняються: пояснення».

В іншому випадку «Рейтинг» не вестиме будь-якої співпраці з 24 каналом. 

 • Згідно з результатами соціологічного дослідження, проведеного силами Центру «Соціальний моніторинг», «Українського інституту соціальних досліджень ім. О.Яременка», компанії «Інфо Сапієнс» та Соціологічної групи «Рейтинг», 73% українців вважають, що країна рухається у неправильному напрямку. Лише 15% вважають напрям розвитку держави правильним, ще 12% нічого не змогли відповісти на це питання. Найбільше песимізму стосовно розвитку стану справ у країні висловлювали мешканці південно-східних областей та Донбасу, відносно менше – Галичини. Найкраще оцінюють ситуацію виборці П.Порошенка. Натомість серед симпатиків інших кандидатів переважають негативні оцінки.

• У оцінках напряму розвитку на місцевому рівні також переважає негатив. Так, 64% опитаних вважають неправильним напрям розвитку області (лише 20% – правильним). 58% негативно оцінюють стан справ у населеному пункті, де проживають (28% – позитивно). 

• На думку більшості опитаних (67%) мир є тим, чого сьогодні найбільше бракує Україні, при цьому за останні півроку цей показник виріс з 62 до 67%. 40% вважають, що державі найбільше не вистачає стабільності, ще 37% – порядку, 34% – достатку, 31% – розвитку, по 28-30% – єдності та справедливості. Питання миру є дещо більш актуальним для Заходу, Півдня та Донбасу, стабільності – для столичного регіону та південно-східних областей, розвитку – для Центру, Півночі, Півдня та Сходу, єдності – для Галичини та Донбасу. Питання порядку, справедливості та достатку є більш-менш однаково актуальними для респондентів практично в усіх макрорегіонах.

• Готовність взяти участь у голосуванні на президентських виборах висловили 81% опитаних (45% - однозначно готові, 36% - скоріше). 

• Лідером президентського рейтингу є В.Зеленський, якого готові підтримати 21,9% тих, хто визначився з вибором та готовий взяти участь у голосуванні. Ю.Тимошенко підтримують 19,2% таких опитаних, П.Порошенка – 14,8%, Ю.Бойка – 10,4%, А.Гриценка – 8,4%, О.Ляшка – 6,5%, Є.Мураєва – 3,4%, А.Садового – 2,4%, О.Шевченка – 2,2%. Рейтинг інших кандидатів – менше 2%. 

• При цьому, майже кожен п’ятий виборець вірить в те, що наступним президентом стане Ю.Тимошенко (22,1%). У перемогу П.Порошенка вірять 16,6% тих, хто має намір взяти участь у виборах, В.Зеленського – 11,1%, Ю.Бойка –  4,1%. В те, що інші політики можуть зайняти найвищу державну посаду, вірять менше 3% опитаних. 

• Антирейтинг політиків очолює П.Порошенко. Половина опитаних не проголосували б за нього за жодних обставин. За Ю.Тимошенко не віддали б свої голоси майже 30% опитаних, за Ю.Бойка та А.Яценюка – близько чверті, О.Ляшка – кожен п’ятий. 

• Значні шанси на потрапляння у парламент мають шість політичних сил. Лідером рейтингу залишається Батьківщина, яку готові підтримати 21,2% опитаних, які вже визначилися з вибором і мають намір голосувати. Підтримка партії «Слуга народу» складає 19,0%, БПП Солідарність – 13,0%, Опозиційної платформи «За життя» –  10,5%, Громадянської позиції – 8,6%, Радикальної партії – 6,5%. Також певні шанси на подолання виборчого бар’єру мають Самопоміч (3,8%) та партія «Наші» Є.Мураєва (3,3%). Рейтинг інших політичних сил – нижче 3%.

• Більше третини опитаних очікують, що після президентських виборів покращиться рівень оптимізму, відчуття впевненості у майбутньому, політична та економічна ситуації в країні. З іншого боку від 33% до 39% не очікують жодних змін у зазначених сферах. 

• Натомість покращення матеріального становища своєї родини після виборів очікують 28% опитаних, 40% не мають жодних сподівань стосовно змін у цій площині. Покращення становища на роботі (у кар’єрі, навчанні) очікують 22%, не очікують – 50%. Важливо, що за останній місяць зросли позитивні очікування стосовно усіх напрямків. Найчастіше оптимістичні сподівання висловлювали виборці П.Порошенка, Ю.Тимошенко та В.Зеленського.

• Масовий виїзд українців за кордон (55%), економічний занепад (52%) та зубожіння населення (47%) – основні загрози, які, на думку опитаних, є найбільш актуальними сьогодні для України. 

• Про девальвацію гривні, повномасштабну війну з Росією, погіршення здоров’я нації, розвал країни, зростання злочинності та вимирання населення, як про загрози, говорять від 30% до 39% опитаних. Деградацію населення, безвладдя, та екологічні катастрофи вважають актуальними загрозами сьогодні близько чверті опитаних. Про можливі масові заворушення, голод, та встановлення диктатури говорить кожен шостий-сьомий. Економічний занепад, як загрозу, частіше обирали на Півдні та Сході, повномасштабну війну з Росією – у Галичині, на Заході та у Центрі, інфляцію – у столичному регіоні, Центрі, на Півночі та Донбасі. Цікаво, що про загрозу зубожіння населення частіше за інших говорили виборці Ю.Бойка, О. Вілкула та Є.Мураєва, а про можливу війну з Росією – симпатики А.Гриценка, Р.Кошулинського, В.Наливайченка, П.Порошенка та А.Садового.

• Більше половини опитаних висловили неготовність брати участь у акціях протесту щодо відстоювання своїх прав та інтересів. 37% натомість готові протестувати у разі потреби. За останні кілька місяців рівень протестних настроїв знизився (у листопаді таких опитаних було 52%). Найвищий рівень протестності фіксується у Галичині, найнижчий – на Донбасі. 

Результати спільного опитування Центр «Соціальний моніторинг», «Український інститут соціальних досліджень ім. О. Яременка», компанії «Інфо Сапієнс» та Соціологічної групи «Рейтинг».

Вибірка: 10 000 респондентів в усіх областях України (без врахування населення АР Крим та окупованих територій Донецької та Луганської областей). Вибірка репрезентативна для населення України віком від 18 років за такими показниками як стать, вік, тип поселення та регіон проживання. Статистична похибка вибірки: не більше 1,0%. Терміни проведення: 19 – 30 січня 2019 року

 • За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у січні 2019 року майже 70% опитаних вважають, що країні потрібні радикальні зміни. Лише 12% переконані, що нехай усе залишається так, як є сьогодні, а 14% – виступають за повернення у минуле. Запит на радикальні зміни відносно високий (близько 70%) у більшості областей.  Відносно менший запит на зміни на Сході (62%) та Донбасі (52%). В останньому макрорегіоні чверть опитаних ностальгують за минулим, а кожен п’ятий – не хоче змін, оскільки очікує від них погіршення. 

• Протягом останнього року зросла мобілізація виборців. 44% опитаних зазначили, що однозначно мають намір взяти участь у виборах Президента України, ще 35% - скоріше. При цьому зменшилася кількість тих, хто вважають, що їхній голос нічого не вирішує на виборах (з 47% до 40%).

• Лідерами президентського рейтингу є В.Зеленський, якого підтримують 19,0% тих, хто визначився та має намір голосувати, а також Ю.Тимошенко, яку підтримують 18,2% таких респондентів. За П.Порошенка готові віддати свої голоси 15,1%, Ю.Бойка – 10,0%, А.Гриценка – 8,5%, О.Ляшка – 7,0%, Є.Мураєва – 3,6%, О.Шевченка – 2,9%, А.Садового – 2,7%, О.Вілкула – 2,6%. 

• За останній місяць помітно зріс рейтинг В.Зеленського та П.Порошенка. Невелике зменшення відбулося у рівні підтримки Ю.Тимошенко. Електоральні показники інших кандидатів не зазнали відчутних змін. 

• В.Зеленський має відносно вищі електоральні показники серед виборців Півдня та Сходу, у Києві – ділить першість з П.Порошенком, на Донбасі – з Ю.Бойком. Ю.Тимошенко лідирує у Центрі та на Півночі, на Заході – поділяє лідерську сходину з діючим Главою держави. Останній – лідер симпатій серед виборців Галичини. 

• В.Зеленський – кандидат, який має найвищий потенціал електорального росту (т.зв. «другий вибір»). Його готові підтримати 7,4% виборців, за умови, якщо їхні фаворити не братимуть участі у виборах. Ю.Тимошенко та А.Гриценка могли б підтримати ще по 6% таких опитаних, Ю.Бойка, О.Ляшка – по 5%, Є.Мураєва, А.Садового, О.Шевченка – по 4%, О.Вілкула – 3%, П.Порошенка та В.Наливайченка – по 2%. 

• 23% опитаних вважають, що наступним президентом буде Ю.Тимошенко. У перемогу П.Порошенка вірять 16,3%, В.Зеленського – 10,3%. За останній час значно зросла віра у перемогу В.Зеленського. Також позитивну динаміку у цьому рейтингу мають показники Ю.Тимошенко та П.Порошенка. У перемогу Ю.Тимошенко вірять практично у всіх макрорегіонах країни за винятком Галичини та Києва, де опитані більше переконані, що наступним президентом стане П.Порошенко. 

• Антирейтинг надалі очолює П.Порошенко: майже половина опитаних заявили, що не проголосують за нього за жодних обставин. 31% опитаних зазначили, що не віддадуть свої голоси за Ю.Тимошенко, чверть – за Ю.Бойка, кожен п’ятий – за А.Яценюка та О.Ляшка. 

• Моделювання другого туру дало наступні результати: Ю.Тимошенко тримає першість у парах з П.Порошенком (27% проти 18%) та Ю.Бойком (28% проти 18%). Водночас, дещо поступається у парі з В.Зеленським (29% проти 24%). В.Зеленський також перемагає у парах з П.Порошенком (34% проти 20%) та Ю.Бойком (33% проти 17%). У парі Ю.Бойко - П.Порошенко чинний президент лідирує з невеликою різницею (23% проти 21%). Важливо, що у наведених варіантах можливих пар більше третини опитаних заявляють про свою неучасть у виборах, 16-19% – ще не визначилися із симпатіями. 

• 67% опитаних зазначили, що Україні потрібен лідер, який здатен об’єднати, примирити та заспокоїти суспільство. 24% – за лідера, схильного до диктатури та жорсткого наведення порядку. Останні очікування відносно вищі серед виборців О.Ляшка та Ю.Бойка. 

• 43% надалі бачать лідером країни політика з досвідом керування країною, натомість 45% вважають, що Президентом повинна стати нова особистість, навіть без досвіду державного управління. Запит на оновлення влади найбільше спостерігається серед виборців В.Зеленського, С.Вакарчука, Р.Кошулинського, О.Шевченка та Є.Мураєва. Натомість виборці Ю.Тимошенко, П.Порошенка та Ю.Бойка, в першу чергу, голосують за досвід. 

• 47% стверджують, що в уряді повинні працювати нові люди без негативного досвіду роботи на керівних посадах, не помічені в корупції та зловживаннях. З іншого боку, 43% вважають, що на керівних державних посадах повинні працювати досвідчені фахівці. Як і у попередньому питанні, запит на досвід переважає у виборців П.Порошенка, Ю.Тимошенко та Ю.Бойка. Протилежна теза має підтримку у виборців «нових» політиків. 

• Рівень задоволеності діяльністю чинного Глави держави за останні місяці дещо зріс, натомість оцінки роботи керівника Уряду та Парламенту знизилися. 15% задоволені діяльністю Президента П.Порошенка, 80% – не задоволені. Діяльністю Прем’єр-міністра В.Гройсмана задоволені 12%, не задоволені 81% респондентів. Роботою Верховної ради України задоволені 5%, не задоволені – 90% опитаних. 

• Зростає кількість тих, хто покладає найбільшу відповідальність за вирішення проблем країни на Президента: у вересні 2017 року – таких було 49%, зараз – 57%. 16% вважають відповідальним за ситуацію у країні Прем’єр-міністра, стільки ж – Верховну Раду. Відповідальність на парламент відносно частіше перекладають виборці П.Порошенка. 

• Майже половина опитаних вважають, що найбільше гальмують позитивні зрушення у країні олігархи (48%) та Президент (45%). При цьому за рік останній показник зріс з 40 до 45%. Третина переконана, що винним у низькому темпі просування змін є Кабінет Міністрів (теж показник зріс з 29 до 32%), 22% так думають про коаліцію у парламенті (показник зменшився з 29 до 22%), 18% – покладають відповідальність на Росію, 16% – на опозицію у парламенті, 12% – на Міжнародний валютний фонд. 

• 71% опитаних вважають, що державна влада сьогодні у країні є слабкою. 17% – переконані у протилежному. Останніх найбільше у Галичині та серед виборців П.Порошенка. Примітно, що за останні 3,5 роки показник «сили» влади зріс лише на 4 в.п. (з 13 до 17%).

• Половина опитаних вважають, що сьогодні чинній владі найбільше не вистачає чесності. Третина – ефективності, людяності, або ж підтримки населення, чверть – професіоналізму та компетентності, 13-15% – авторитетності та досвіду управлінської діяльності. За останні 3,5 роки запит на людяність та підтримку населення від влади зріс, натомість стосовно ефективності та професіоналізму дещо знизився. 

• Відносно краще опитані оцінили прогрес у реформі Збройних Сил, українізації інформаційного простору та реформі поліції. Найнижчі оцінки – стосовно антикорупційної та судової реформи, змін до виборчого законодавства, деолігархізації, скасування депутатської недоторканності та прийняття законодавства про імпічмент Президента. У порівнянні із минулим роком покращилися оцінки просування реформи Збройних Сил, українізації, децентралізації, реформи освіти, медицини, боротьби з корупцією та  судової реформи. Натомість погіршилися стосовно пенсійної реформи.

• Відповідальність за проведення більшості реформ відносна більшість опитаних покладають або ж на Уряд, або Парламент. Винятками є реформа Збройних Сил, деолігархізація та антикорупційні реформи, де респонденти вважають відповідальним більше Главу держави. 

• Із жовтня 2018 року зросла кількість тих, хто підтримує надання Томосу про автокефалію Українській Православній Церкві – до 51%. Не підтримують цю ініціативу 21%, ставляться байдуже – 20%. Найнижчий рівень підтримки серед мешканців Півдня, Сходу та Донбасу. При цьому кожен третій-четвертий опитаних цих макрорегіонів байдуже ставиться до цього починання. 

• Поступово збільшується кількість тих, хто вважає, що їм важливо жити у демократичній державі: сьогодні 40% однозначно підтримують цю тезу. Тих, кому це неважливо, – не більше 10%. Запит на демократичні цінності найвищий серед мешканців столиці та у Галичині, найменший – на Донбасі. 

• Майже 70% опитаних підтримують запровадження в Україні механізму прийняття державних рішень через всеукраїнський референдум. 47% вважають, що голосувати на ньому можна тільки методом особистої явки на виборці дільниці, з іншого боку 10% – за електронне голосування за допомогою мобільного зв’язку чи інтернету, третина – за комбіновані способи голосування, як електронне, так і на виборчих дільницях. Електронний спосіб голосування більш популярний серед респондентів молодших вікових груп. 

• 64% підтримують тезу, що українська мова повинна бути єдиною державною  мовою, 15% – за надання російській мові статусу офіційної в окремих регіонах, 15% – за двомовність на державному рівні. Рівень підтримки надання російській мові будь-якого статусу найвищий серед мешканців Півдня, Сходу та Донбасу. 

• Майже 60% – за дипломатичні шляхи врегулювання проблеми війни на Донбасі (37% – за припинення військових дій та замороження конфлікту, 22% – за надання цим територіям самостійного або ж федеративного статусу у складі України). Лише 7% – за повне відділення окупованих земель. З іншого боку 18% підтримують продовження військових дій до повного відновлення української влади на всьому Донбасі. Підтримка останньої тези відносно вища серед мешканців західних регіонів та столиці, виборців Р.Кошулинського та П.Порошенка. При цьому  68% респондентів надалі вважають Росію країною-агресором щодо України, 20% – протилежної думки. Найбільше респондентів, які підтримують останню тезу, – на Донбасі. 

• Підтримка прозахідного вектору надалі переважає в Україні: 46% підтримують вступ до НАТО (32% – проти), 50% – за вступ до ЄС (30% – за рівновіддаленість від Росії та Заходу, 9% – за вступ до Митного Союзу). Кількість прихильників прозахідного шляху розвитку України переважає у всіх регіонах країни за виключенням південно-східних областей та Донбасу.

Аудиторія: населення України від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 6000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 1,3%. Терміни проведення дослідження: 16-24 січня 2019 р.

Дослідження проводилося Соціологічною групою «Рейтинг» на замовлення Міжнародного Республіканського Інституту (IRI).

Опитування проводилося по всій Україні (крім окупованих територій Криму і Донбасу) з 13-27 грудня 2018 р. Всього було опитано 2,400 жителів України віком 18 років і старше, які мають право голосувати. Вибірка є репрезентативною за статтю, віком, регіоном і розміром населеного пункту. 

Допустима похибка не перевищує  2.0%. Коефіцієнт досяжності респондентів – 62.7%. 

З англомовною версією опитування можна ознайомитися на сайті IRI.

 • Соціологічною групою «Рейтинг» в рамках проекту «ПОРТРЕТИ РЕГІОНІВ» з 16 листопада по 10 грудня 2018 року було проведено опитування серед громадян України віком старше 18-ти років в усіх областях України та м. Києві (за виключенням окупованих територій Донецької та Луганської областей та АР Крим). Загалом у дослідженні методом особистого інтерв’ю було опитано 40000 респондентів (по 1600 респондентів у кожній області). Вибірка репрезентативна за типом поселення, віковою та гендерною структурою кожної області. Похибка на рівні кожної окремої області становить не більше 2,4%, на рівні України – не більше 0,5%.

• Аналіз результатів дослідження показав, що ситуацію загалом по країні мешканці областей оцінюють значно гірше, аніж на місцях.

• Лише 6% оцінили політичну ситуацію в країні як спокійну, тоді як у рідній області спокійною ситуацію бачать 27%, а у своєму місті/селі – 43%. Напруженою ситуацію в країні бачать майже 58% опитаних, критичною – 31%. На місцях оцінки стану справ дещо кращі: напруженою ситуацію бачать від 38 до 49%, критичною – лише 13-15%. У розрізі регіонів не помітно значної різниці у оцінках політичної ситуації в країні. Найбільше тих, хто вважає її критичною, у більшості південно-східних регіонів, а також на Хмельниччині. Натомість оцінки стосовно місцевості мають свої регіональні відмінності: так, відносно більше тих, хто вважає політичну ситуацію в області спокійною серед мешканців Тернопільської та Львівської областей, найменше – у Луганській, Донецькій та Херсонській областях. Стосовно оцінки політичної ситуації у місцевості проживання найбільше тих, хто оцінює її як спокійну на Львівщині та Тернопільщині, найменше – у Києві, на Херсонщині та Донбасі. 

• Правильність напрямку руху країни респонденти оцінюють гірше (14%), ніж області (21%) чи свого міста/села (29%). Відповідно про неправильний напрям розвитку країни говорять 74% опитаних, своєї області – 62%, населеного пункту – 55%. Найменше тих, хто вважає рух країни правильним в Одеській, Луганській, Херсонській та Хмельницькій областях. На обласному рівні правильним напрям розвитку регіону вважають частіше на Львівщині та Харківщині, рідше – на Донбасі та Півдні. Стосовно напрямку розвитку за місцем проживання найкращі оцінки у Львівській, Хмельницькій, Харківській та Тернопільській областях, найгірші – у Луганській, Миколаївській та Херсонській. 

• Попри негативні оцінки стану справ, загальні очікування серед мешканців України швидше нейтрально-позитивні. 16-18% мають оптимістичні сподівання щодо майбутнього, як в Україні, так і на місцях. Більше половини вважають, що ситуація не зміниться. Водночас, від 17% до 20% опитаних очікують погіршення наступного року. 

• Військовий конфлікт на Сході України (72%) та хабарництво і корупція у владі (41%) – основні загальнодержавні проблеми за оцінками громадян. При цьому на особистісному рівні опитаних швидше хвилюють підвищення тарифів на комунальні послуги (52%), низький рівень зарплат та пенсій (50%), та інфляція (40%). 

• Лідером президентського рейтингу є Ю.Тимошенко, яку готові підтримати 20,8% тих, хто визначився з вибором і має намір брати участь у виборах. За В.Зеленського готові проголосувати 13,4%, П.Порошенка – 11,1%, Ю.Бойка – 9,6%, А.Гриценка – 7,8%, О.Ляшка – 6,6%, С.Вакарчука – 4,6%, Є.Мураєва – 4,5%, О.Шевченка – 4,2%. Рейтинг інших кандидатів – менше 3%. Водночас, майже третина опитаних або ще не визначилися з вибором кандидата, або не мають намірів голосувати на виборах.

• Ю.Тимошенко лідирує практично у всіх областях України за виключенням Донецької, Луганської та Харківської, де першу позицію посідає Ю.Бойко. На Львівщині вона поділяє лідерські позиції з П.Порошенком та А.Гриценком, на Івано-Франківщині – з О.Шевченком, на Миколаївщині – з В.Зеленським. 

• У річній динаміці помітне поступове, починаючи з лютого ц.р., зростання рейтингу Ю.Тимошенко. З появою у електоральних рейтингах також зріс показник В.Зеленського. Практично незмінним залишився рейтинг П.Порошенка, Ю.Бойка та О.Ляшка. Певних втрат зазнала підтримка А.Гриценка та С.Вакарчука, значних – В.Рабіновича. При цьому рівень підтримки А.Садового і Є.Мураєва не змінився.

• 21% вірять, що на президентських виборах переможе Ю.Тимошенко. За останній рік кількість тих, хто переконаний в її перемозі, зросла удвічі. У перемозі П.Порошенка впевнені 12,8%, що дещо менше ніж попереднього року (15%). Перемогу В.Зеленського бачать близько 5%, Ю.Бойка – 3,5%, О.Ляшка – 2,2%, А.Гриценка – 2,1%. У позитивний результат інших вірять менше 2% опитаних. Ю.Тимошенко у цьому показнику лідирує у всіх областях, за виключенням Львівщини, де більше вірять у перемогу на виборах П.Порошенка. У своїх фаворитах впевнені в основному прихильники Ю.Тимошенко (81%) та П.Порошенка (77%). 

• Антирейтинг очолює П.Порошенко. За нього не проголосували б у жодному випадку 50,3% респондентів, які мають намір голосувати на виборах. У цьому показнику діючий Глава держави посідає першу сходинку в усіх регіонах, крім Львівщини, де лідером антирейтингу є Ю.Бойко. 

• Моделювання другого туру президентських виборів серед усіх опитаних дало наступні результати: Ю.Тимошенко впевнено перемагає у парах з П.Порошенком (29% проти 15%) та Ю.Бойком (29% проти 16%). Також у неї вищий результат у парі з А.Гриценком (26% проти 21%) і майже рівні позиції у парі з В.Зеленським (25% проти 26%). Серед тих, хто має намір брати участь у голосуванні у першому турі, результати наступні: Ю.Тимошенко також упевнено лідирує у парах з П.Порошенком та Ю.Бойком (34% проти 18%), має перевагу у парі з А.Гриценком (30% проти 25%) та незначну з В.Зеленським (30% проти 29%).

• У регіональному розрізі Ю.Тимошенко у другому турі за умови виходу у нього П.Порошенка лідирує у всіх без виключення регіонах. За умови потрапляння до нього Ю.Бойка лідер Батьківщини поступається останньому на Донбасі та Харківщині. При умові потрапляння у другий тур А.Гриценка, Ю.Тимошенко  поступається йому на Львівщині, Тернопільщині, Хмельниччині та Черкащині. В.Зеленський випереджає Ю.Тимошенко у другому турі у більшості регіонів Сходу та Півдня, водночас поступається в більшості областей Західної та Центральної України. 

• У рейтингу партій лідирує Батьківщина, яку підтримують 21,7% тих, хто визначився з вибором партії та має намір голосувати на виборах. За партію «Слуга народу» готові віддати свої голоси 12,4%, БПП Солідарність – 9,6%, Опозиційний блок – 9,5%, Громадянську позицію – 7,8%, Радикальну партію – 6,5%, УКРОП – 4,6%, партію «Наші» – 4,2%, Самопоміч – 4,0%. Рейтинг інших партій – менше 4%. Водночас, понад третина опитаних або не визначилися з вибором партії або взагалі не мають намірів голосувати на виборах.

• Батьківщина є лідером підтримки у всіх областях за виключенням Донбасу та Харківщини, де першу сходинку рейтингу посідає Опозиційний блок. 

• У річній динаміці помітне зростання рейтингу партій Батьківщина, «Слуга народу» та УКРОП. Дещо відновила свої позиції БПП «Солідарність», майже без змін показники Опозиційного блоку, Громадянської позиції та Радикальної партії. Втратили підтримку партії «За життя» та Самопоміч. 

• Орієнтація кандидата на тіснішу співпрацю з Європейським Союзом (62%) та його соціально-економічна програма (60%) – мотиви, які мають значний вплив на президентський вибір респондентів. Близько половини опитаних при президентському виборі орієнтуються на особисті лідерські якості кандидата (57%), орієнтацію на вирішення в першу чергу загальнодержавних проблем, політичний досвід (52%) та спроможність забезпечити стабільність в країні (49%). Водночас для 43% важливим є здатність кандидата здійснити зміни. 39% підтримують кандидата через його належність до нової генерації політиків. 37% вимагають від кандидата більшої орієнтації на вирішення саме регіональних проблем. Для 34% важливішим є наявність у нього сильної команди. Орієнтація політика на тіснішу співпрацю з Росією є вагомим фактором лише для 17% респондентів. Забезпечення стабільності та проросійський вектор кандидата є більш значущими мотивами для респондентів більшості південно-східних регіонів. Орієнтація кандидата на вирішення в першу чергу регіональних питань має вагоме значення для виборців Донбасу та Закарпаття. 

• 31% опитаних очікують, що ситуація в Україні у результаті майбутніх виборів президента покращиться. 35% респондентів вважають, що ситуація не зміниться, лише 15% стверджують, що вона погіршиться. Частіше інших позитивних змін очікують прихильники Ю.Тимошенко  (59%) та П.Порошенка (50%). Відносно менше позитивних змін очікують респонденти, які не мають намірів голосувати (7%), або не визначились із вибором (16%). Найбільш оптимістичні очікування від майбутніх президентських виборів – на Кіровоградщині та Тернопільщині, Рівненщині та Волині, Вінниччині, Черкащині, Буковині та Хмельниччині.

• На думку респондентів, ймовірність фальсифікацій на виборах президента на загальноукраїнському рівні вища (51%), ніж в області (41%) або їхньому місті/селі (35%). Ще близько третини допускають незначні фальсифікації на усіх рівнях. Найбільше тих, хто очікує значних порушень на майбутніх виборах на всіх рівнях, – на Дніпропетровщині, також частіше інших допускають фальсифікації на рівні регіону у Вінницькій та Одеській областях. 

• 15% респондентів позитивно ставляться до ситуації, коли під час виборів деякі політики допомагають матеріально виборцям. 23% займають нейтральну позицію у цьому питанні. Водночас, більшість (58%) – проти такого виду агітації. Відносно більше тих, хто позитивно або нейтрально ставиться до матеріальної допомоги кандидатів під час виборів, – у Кіровоградській, Хмельницькій, Чернігівській та Одеській областях, найменше – у Тернопільській. 

• Діяльність центральної влади громадяни областей оцінюють гірше, аніж місцевої. Роботою Прем’єр-міністра В.Гройсмана задоволені 14% (не задоволені – 79%). Діяльність Президента П.Порошенка позитивно оцінили 12% (не задоволені – 82%), а роботою Верховної Ради задоволені лише 6% (не задоволені – 88%). Рівень задоволеності місцевими головами вищий, аніж обласною владою: роботою ОДА задоволені 23%, а роботою місцевих голів – 43%. Серед обласних державних адміністрацій відносно кращі оцінки зафіксовано стосовно діяльності Харківської та Львівської ОДА, найгірші – щодо Миколаївської, Херсонської та Луганської ОДА. Міськими та сільськими головами найбільше задоволені у Хмельницькій, Харківській, Львівській та Одеській областях, найменше – на Херсонщині. 

• Респонденти частіше бачать зростання рівня корупції загалом по Україні (42%), аніж в області (32%), чи за місцем проживання (28%). Близько 40-50% опитаних вважають, що ситуація з хабарництвом не змінилася на центральному чи місцевому рівнях. Про зменшення рівня корупції говорили лише 5-8% опитаних. Найгірше рівень корупції на центральному рівні оцінили у Дніпропетровській, Луганській, Одеській, Вінницькій, Черкаській та Львівській областях. На рівні області – у Дніпропетровській, Луганській, Одеській, Вінницькій областях. На рівні власного населеного пункту – у Дніпропетровській, Луганській, Одеській, Вінницькій областях, а також у Києві.

• Переважна більшість опитаних незадоволені станом справ у різних сферах та послугах. Відносно краще оцінили ситуацію стосовно шкільної освіти (33%), стану доріг (28%) та безпеки життя (25%). Лише близько 11-13% опитаних задоволені станом справ на місцях з медициною, соціальним захистом населення, підтримкою молоді, молодих сімей, розвитком промисловості.

• У річній динаміці у більшості регіонів зросла задоволеність станом доріг. Також дещо покращилися оцінки рівня безпеки життя, боротьби зі злочинністю та розвитку сільського господарства. Водночас, зафіксоване погіршення стосовно шкільної освіти та боротьби з корупцією на місцевому рівні. Як і торік, останню сферу опитані оцінили найгірше. 

• Якість шкільної освіти відносно краще оцінили в Хмельницькій області, найгірше – у Полтавській та Дніпропетровській. Безпекою життя більш задоволені у Хмельницькій та Тернопільській областях, найменше – у Миколаївській та Херсонській. Стан доріг найкраще оцінили у Львівській області, найгірше – у Миколаївській, Закарпатській та Сумській областях. Станом екології та збереженням лісів більше задоволені у Тернопільській області, зовсім не задоволені – у Закарпатській. Розвиток сільського господарства відносно краще оцінили на Кіровоградщині, Черкащині та Хмельниччині, найгірше – у Сумській та Закарпатській областях. Соціальним захистом населення відносно більше задоволені у Хмельницькій області, не задоволені – у Миколаївській, Черкаській та Чернігівській областях. Послугами медицини частіше були задоволені на Хмельниччині та Житомирщині. Щодо підтримки молоді найбільшу незадоволеність демонструють у Миколаївській та Закарпатській областях.  Розвиток промисловості найкраще оцінили в Запорізькій, Хмельницькій та Житомирській областях, найгірше – у Луганській, Миколаївській, Чернігівській та Одеській. Боротьбу з корупцією на місцевому рівні відносно краще оцінили у Полтавській та Житомирській областях, гірше – у Миколаївській, Черкаській, Чернівецькій, Сумській областях та Києві. 

• Найкраще опитані оцінили рівень можливостей у своїй області стосовно відпочинку та проведення дозвілля. Найгірше – щодо досягнення успіху та ведення власної справи/підприємництва. Можливостями для проведення дозвілля найбільше задоволені у Закарпатській області, найгірше – у Миколаївській, Луганській та Дніпропетровській. Стосовно пошуку роботи найкраще можливості оцінили у столиці, найгірше – на Луганщині, Миколаївщині та Сумщині. Частіше про можливості жити у безпеці говорили на Тернопільщині, Хмельниччині та  Чернігівщині,  найменше – на Донеччині. Відносно вище  можливості заняття підприємництвом оцінили на Житомирщині, Закарпатті та у Києві, найгірше – на Черкащині. Можливості для досягнення успіху найвище оцінили у столиці, найгірше – у Черкаській, Миколаївській та Луганській областях. 

• Лише 8-9% бачать високий економічний потенціал розвитку України, області та свого міста, чи села у найближчі 5-10 років. Близько третини оцінюють його на середньому рівні. Ще 32-36% бачать низький потенціал, а 9-12% взагалі не бачать жодних можливостей економічного зростання як в Україні, так і на місцях. Найкраще оцінюють потенціал розвитку свого регіону – на Закарпатті, найгірше – у Черкаській, Чернігівській, Миколаївській, Херсонській та Луганській областях. 

• Більшість опитаних відчувають гордість за те, що вони є громадянами України (69%). Ще більше відчувають гордість, що вони є мешканцями своєї області (74%) та свого міста/села (78%). Водночас близько третини опитаних у Донецькій, Луганській, Харківській, Полтавській, Запорізькій та Одеській областях не мають почуття гордості за те, що вони є громадянами України. 

• Найчастіше предметом гордості за свій регіон опитані обирали його природу (43%) та історію (40%). Традиціями свого краю пишаються 27%, культурою і мистецтвом – 26%, місцевими мешканцями – 22%, визначними пам’ятками – 18%, природніми ресурсами – 14%, визначними людьми – 12%, спортивними досягненнями та кухнею – по 11%. 

• Частіше за інших про гордість природою говорили на Київщині, Хмельниччині, Чернігівщині, Волині, Житомирщини, Івано-Франківщини та Закарпаття. Щодо історії краю – на Львівщині, Запоріжжі та Києві, традицій регіону – Івано-Франківщині та Львівщині, культури та мистецтва – Київщині та Львівщині. Місцевими мешканцями найбільше пишаються на Одещині, а також у Чернігівській, Харківській, Донецькій, Житомирській та Закарпатській областях. Визначними пам’ятками найбільше пишаються на Запоріжжі, у Києві, на Харківщині, Львівщині, Одещині та Вінниччині. Природніми ресурсами – на Донеччині, Київщині, Харківщині, визначними людьми регіону – на Черкащині та Донеччині, спортивними досягненнями – на Донеччині. Кухнею та кулінарією найбільше пишаються на Закарпатті, Київщині, Одещині та у столиці, сільським господарством – на Чернігівщині та Кіровоградщині, промисловістю – на Дніпропетровщині та Донеччині, наукою та освітою – на Харківщині.

• 70% опитаних вважають себе однозначно або скоріше щасливими людьми. Водночас 22% – протилежної думки. Відносно частіше про особисте щастя говорили у регіонах Заходу, рідше – на Сумщині та Миколаївщині. 

• Третина опитаних висловили бажання зайнятися власною справою. 7% опитаних зазначили, що вже мають власну справу. Натомість 52% зазначили, що не мають такого прагнення. Вищий рівень бажання відкрити власну справу спостерігається серед опитаних столичного регіону, Рівненщини та Донеччини. Серед тих, хто висловив бажання відкрити власну справу 31% зазначили, що хотіли б займатися торгівлею, по 10% – будівництвом та ремонтом, фермерством та туризмом, 8-9% – бізнесом у сфері розваг та відпочинку, індустрії краси і здоров’я або громадського харчування. 

• 35% опитаних висловили бажання працювати за кордоном (проти 32% торік), при цьому 52% з них у майбутньому готові інвестувати зароблені кошти у відкриття власної справи в Україні. Традиційно вищий рівень міграційних настроїв спостерігається серед мешканців регіонів Західної України.  

• 63% вважають, що українська мова повинна бути єдиною державною. 17% - за надання російській мові статусу державної, 15% підтримують надання їй статусу офіційної в окремих регіонах. Вищий рівень підтримки ідеї надання російській будь-якого статусу – у Запорізькій, Донецькій, Луганській, Харківській та Одеській областях. 

• Більшість опитаних (63%) вважають Росію країною-агресором стосовно України, 24% – протилежної думки, 13% – не визначилися. На Харківщині, Донеччині, Луганщині та Одещині кількість тих, хто не вважає Росію агресором, більша за кількість тих, хто дотримується протилежної думки. 

• 54% підтримують вступ України до Європейського Союзу (25% - не підтримують). Серед різних напрямів зовнішньоекономічної інтеграції також лідирує проєвропейський вектор – 48%. Рівновіддаленість України від РФ та Заходу підтримують 30%, вступ України до Митного Союзу – лише кожен десятий. Інтеграцію України в НАТО підтримують 44% (33% – не підтримують). Прихильників прозахідного вектору більше на Заході, найменше на Одещині та Донбасі. 

 • За результатами опитування Соціологічної групи «Рейтинг», не менше двох третин опитаних (64%) не задоволені державними медичними послугами за останні п’ять років. У свою чергу кількість тих, хто задоволений державними медичними послугами, становить 23%. За останній рік не відбулося суттєвих змін в оцінках державної медицини. Загалом рівень задоволеності послугами державної медицини є дещо вищим серед тих, хто частіше звертається до лікарів. 

• Лише 15% респондентів вважають, що за останні два роки загальна якість державних медичних послуг в області покращилася; 14% відзначили покращення загальної якості медичних послуг, отриманих ними особисто. У порівнянні із минулим роком зросла кількість тих, хто загалом не побачив жодних змін (з 41 до 47% відповідно) у цій сфері. Натомість на особистому рівні опитані частіше зазначали про погіршення оцінок державних медичних послуг (з 26 до 32%). В містах люди більш схильні відзначати позитивні зміни порівняно з селами. Частота відвідування лікарів також впливає на оцінку послуг: чим частіше звертаються, тим краще оцінюють роботу медиків.

• За рік відбулося незначне зменшення кількості тих, хто позитивно оцінив роботу державних медичних закладів: 38% опитаних оцінюють позитивно якість послуг, 46% – негативно. Краще за інших роботу цих установ оцінили у селах, ті, хто частіше звертаються до лікарів, а також ті, хто мають дітей до 18 років. 

• У той же час, якість медичного обслуговування у приватних лікувальних закладах майже половина опитаних не змогли оцінити взагалі, 40% опитаних оцінюють позитивно, 13% – негативно. Люди молодого віку, більш забезпечені, містяни, а також ті, хто частіше звертаються до лікарів більш схильні оцінювати приватну медицину позитивно. 

• 46% заявили, що були свідками реконструкції або ремонту лікарень за останні два роки, 32% заявили протилежне. При цьому за останній рік зросла кількість тих, хто побачив позитивні зміни (з 35 до 46%). Про оновлення лікарняних приміщень значно частіше згадували мешканці міст, а також ті, хто відвідував лікарів. 

• За останній рік про зміни в якості отриманих медичних послуг зазначила чверть опитаних (45% відповіли, що вони не змінилися). Оцінюючи різні критерії якості медичних послуг, про покращення умов, в яких надається медична допомога, зазначили 44% (38% відповіли, що вони не змінилися, 12% - погіршилися). Ставлення до пацієнтів з боку лікарів, професіоналізм і компетентність лікарів, ефективність лікування  покращилося на думку 34-39% (43-44% вважають, що критерії не змінилися, 15-17% зазначили про їхнє погіршення).

• Половина опитаних побачили зміни у вартості отриманих послуг (21% вважають, що вони не змінилися). За оцінками критеріїв думки розподілилися наступним чином: вартість медичних послуг з використання спеціального обладнання та консультацій погіршилися на думку більше 70% опитаних (вважають, що вони не змінилися 14-19%, покращилися – 5-6%). Майже 90% зазначили про погіршення цін на ліки, виписаних лікарем (по 5% вважають, що вони покращилися або не змінилися).

• Для 11% змінилася територіальна і часова доступність до медзакладів (65% не побачили таких змін). Частіше про зміни говорили мешканці міст та ті, хто частіше звертається до лікарів. Більше половини опитаних помітили покращення у можливості вибору лікаря (27% вказали на відсутність змін, 13% - на погіршення). Майже 40% позитивно оцінили зміни у територіальній зручності розташування медичного закладу (третина не помітила жодних змін, чверть вважають, що вона погіршилася). Водночас більше 40% не побачили змін у можливості запису на прийом до лікаря заздалегідь на потрібний час, тривалості очікування або графіку прийому лікаря. При цьому майже третина позитивно оцінили ці зміни, 14-18% - негативно. 

• 6% опитаних добре знають про зміни, які пропонуються медичною реформою. 42% заявили, що щось чули про це, 29% - знають дуже мало про це. Лише 21% нічого не знають про суть реформи. Вищий рівень обізнаності серед містян та осіб з вищою освітою. 

• 35% опитаних заявили, що підтримують впровадження медичної реформи в Україні, водночас 43% висловили протилежну думку. 22% не змогли дати жодних власних оцінок цій ініціативі. Вищий, аніж у інших, рівень підтримки впровадження медичної реформи серед молоді, мешканців сіл, та тих, хто знає про її впровадження. 

• Водночас лише 17% впевнені, що ситуація у системі охорони здоров’я внаслідок реформи покращиться у наступні два роки. 28% вважають, що вона погіршиться, 38%, – що не зміниться. У порівнянні із минулим роком кількість тих, хто оптимістично оцінює найближчі перспективи розвитку галузі після реформи, дещо зменшилася. Найгірше на розвиток ситуації дивляться особи старші 50 років. Водночас у далекій перспективі (5-10 років) респонденти оптимістичніше оцінюють розвиток ситуації: так, 52% вважають, що вона покращиться (у 2017 таких було 35%), 13% – погіршиться, 14% – не зміниться, 20% нічого не змогли про це сказати. Як і у попередньому разі, найбільшими оптимістами у цьому випадку були молоді люди, особи з вищою освітою та мешканці сіл. Водночас слід зазначити, що більше половини тих, хто вважав, що ситуація не зміниться у наступні 1-2 роки, позитивно оцінюють її у більш далекій перспективі. 

• 31% опитаних консультуються з лікарем або медичним спеціалістом із приводу стану свого здоров'я чи надання будь-яких рекомендацій щодо стану свого здоров'я рідше, ніж раз на рік, 21-22% – кожен рік або кожні 6 місяців, 15% – принаймні раз на 3 місяці і лише 11% користуються такою послугою щомісяця. 

• Переважна більшість (75%) опитаних знають, хто є їхнім сімейним лікарем або терапевтом (у 2017 – 58%). Рівень обізнаності вищий серед жінок, мешканців сіл і тих, хто частіше користується послугами лікарів. Майже 70% усіх опитаних повністю або частково довіряють своєму сімейному лікарю (у 2017 – 53%). При цьому жінки, мешканці сіл, ті, хто частіше звертаються до лікарів, демонструють більшу довіру лікареві. Важливо, що більшість серед тих, хто знає свого сімейного лікаря, довіряють йому 90%.

• Переважна більшість опитаних (82%) довіряє медичним рекомендаціям медпрацівників, 68% – близьких та знайомих, 67% – аптекарів та фармацевтів. Медичним рекомендаціям в Інтернеті, на телебаченні, в пресі та на радіо довіряє набагато менша кількість опитаних – 21%, 13% та 9% відповідно. 11% опитаних довіряють подібній інформації, отриманій від народних цілителів та ворожбитів. При цьому високий рівень до цього джерела спостерігається серед старших осіб. Молодь більше за інших схильна довіряти інформації від близьких та з Інтернету. 

• Під час вибору лікувального закладу 50% найбільше звертають увагу на професіоналізм та досвід лікарів, 42% – на довіру до лікарів у цьому закладі. На хороше ставлення з боку лікарів та персоналу до пацієнтів звертають увагу 23%, на можливість отримання пільгових послуг (консультацій, ліків) – 20%, наявність сучасного медичного обладнання – 16%. На комфортні умови лікування та швидкість обслуговування у закладі звертають увагу дещо менше (по 11%). Більше уваги на професіоналізм лікарів звертають мешканці сіл, люди молодого та середнього віку, а також більш забезпечені. Містяни та молодь частіше за інших звертають увагу на хороше ставлення з боку лікарів та наявність сучасного обладнання. Старші особи та малозабезпечені – на довіру до лікарів. Молодь та більш забезпечені – на швидкість обслуговування у закладі.

• 64% респондентів зазначили, що отримують медичну інформацію від лікарів, 40% – від друзів та сім’ї, 29% – від аптекаря або фармацевта, 19% – з Інтернету, 16% - з телевізійних програм, по 3% – з радіо і журналів, 2% - від народних цілителів, 1% - релігійних лідерів та священників тощо. 

• 16% респондентів вимірюють артеріальний тиск щодня, 28% – кілька разів на місяць, по 11% кожні 3 та 6 місяців, 10% – раз на рік, 22% – рідше ніж раз на рік. 

• Третина респондентів зізналася, що жодного разу не мала проблем з артеріальним тиском, 24% – мають такі проблеми кілька разів на місяць, 9% і 12% – кожні 6 і 3 місяців, 7% – рідше 1 разу на рік, в той час як 7% – щодня. Проблеми з артеріальним тиском частіше виникають у жінок і людей старшого віку; вони ж частіше його і перевіряють. Чим бідніші люди та чим частіше вони відчувають стрес, тим регулярніше стикаються з проблемами з артеріальним тиском. 

• Вагу свого тіла щоденно вимірюють 10% опитаних, 22% – кілька разів на місяць, 10 і 13% – кожні 3 та 6 місяців, 17% – раз на рік, 24% – рідше ніж раз на рік. Молодь та жінки частіше вимірюють вагу свого тіла порівняно зі старшими людьми та чоловіками.

• Більше 40% респондентів заявили, що роблять електрокардіограму рідше 1 разу на рік, 25% – кожен рік, 16% – кожні 6 місяців, лише 7 і 2% – кожні 3 місяці або кілька разів на місяць відповідно. Ті, хто часто звертається до лікаря або має проблеми із тиском, частіше роблять електрокардіограму.

• 48% опитаних перевіряють рівень цукру в крові рідше ніж раз на рік, 18% – кожен рік, 13% – кожні 6 місяців, 8% – кожні 3 місяці, лише 4 і 1% – кілька разів на місяць або кожен день відповідно. 

• 52% респондентів перевіряють рівень холестерину у крові рідше 1 разу на рік, 15% – кожен рік, 12% – кожні 6 місяців, 6% – принаймні кожні 3 місяці, лише 2% –кілька разів на місяць. 

• Половина опитаних заявила, що, коли востаннє вони перевіряли свій тиск, він був у нормі, третина, – що він був вище норми, 9% – нижче норми. 70% стверджували, що коли вимірювали вагу свого тіла, вона була у нормі, 19% – вище норми, лише 2% – нижче норми. Дві третини опитаних заявили, що при останньому вимірюванні рівня цукру, він був у межах норми, 27% нічого не змогли сказати про це, 8% заявили про підвищений рівень. Рівень холестерину був у нормі у 55% опитаних, 36% - не дали відповіді, 7% зазначили, що він був підвищений.

• 48% опитаних заявили, що ніколи не зверталася за медичним обслуговуванням, пов’язаним із серцево-судинними захворюваннями. 13% мали подібний досвід кілька років тому, 12% – рік тому і більше, 17% – кілька місяців тому, 7% – кілька тижнів тому і 3% – нещодавно. Серед тих, хто звертався за подібними послугами протягом останніх місяців, дещо більше містян, аніж селян, жінок більше, аніж чоловіків (34% проти 17%) і майже втричі більше людей старшого віку, аніж молоді (41% проти 14%). 

• Більше 60% опитаних не вживають ліки для нормалізації артеріального тиску, 37% – вживають. 90% не приймає ліки для нормалізації рівня цукру та холестерину у крові. Серед тих, хто має проблеми з артеріальним тиском принаймні раз на півроку, 70% вживають ліки для нормалізації тиску, 10% і 9% – для нормалізації рівня цукру і холестерину у крові відповідно. 

• При виявленні проблем із артеріальним тиском третина опитаних приймає препарати, рекомендовані лікарем, 27% приймають ліки, виходячи  із власних знань та досвіду. По 10% – користуються засобами народної медицини або відразу звертаються до лікаря. 5% взагалі нічого не роблять у даній ситуації. Приймають ліки, рекомендовані лікарем, або виходячи із власного досвіду частіше за інших старші особи та жінки. Довіряють народних засобам більше містяни і молодь. Звертаються відразу до лікаря частіше інших жінки, мешканці сіл та особи середнього і страшного віку.

• 80% має звичку прогулюватися на свіжому повітрі щодня, 17% – кілька разів на тиждень, 2% і 1% – кілька разів або раз на місяць відповідно. Значно більше часу на свіжому повітрі проводять сільські мешканці.

• 50% респондентів зазначили, що вживають свіжі фрукти та овочі щодня, 34% – кілька разів на тиждень, 13% – кілька разів на місяць, 2% – раз на місяць або рідше, 1% - ніколи. 

• Третина опитаних вказали, що вживають м’ясо щодня, 50% – кілька разів на тиждень, 13% – кілька разів на місяць, 4% – раз на місяць або рідше, 1% – не вживають ніколи. Закономірно, кількість чоловіків, які вживають м’ясні продукти щоденно є дещо більшою у порівнянні з жінками. У свою чергу, селяни і молодь споживають м’ясо частіше за містян та старших людей.

• Майже 30% респондентів щоденно споживають кондитерські вироби та випічку (серед них більше молоді і осіб середнього віку), 38% – кілька разів на тиждень, 20% – кілька разів на місяць, 10% – раз на місяць або рідше, 4% – ніколи. Відносно частіше споживають кондитерські вироби мешканці сіл, аніж містяни.

• 19% опитаних зізналися у щоденному вживанні смаженої, жирної їжі, 38% – кілька разів на тиждень, 21% – кілька разів на місяць, 15% – раз на місяць або рідше, 7% – не вживають ніколи. Серед тих, хто її вживає щодня, чоловіків більше, ніж жінок. Молодь також більш схильна вживати таку їжу щодня, аніж старші особи. Відносно частіше споживають смажене мешканці сіл, аніж містяни.

• 10% заявили про щоденне вживання безалкогольних газованих напоїв, 19% – кілька разів на тиждень, по 25-27% – кілька разів на місяць та раз на місяць або рідше, 19% – не вживають таких напоїв взагалі. Серед останніх переважно більше жінок та старших людей. 

• Майже 40% респондентів відзначили, що вживають алкогольні напої раз на місяць або рідше, 21% – кілька разів на місяць, 8% – кілька разів на тиждень, 3% – щодня. Майже чверть (29%) опитаних не споживають спиртного взагалі – серед них більше жінок, аніж чоловіків, майже вдвічі більше старших людей, аніж молоді. Відносно частіше вживають алкоголь мешканці сіл, аніж містяни.

• Щодня фізичними вправами та спортом займаються лише 18% респондентів, 21% – кілька разів на тиждень, 9% – кілька разів на місяць, 11% – раз на місяць або рідше. 39% опитаних взагалі не займаються спортом – таких більше серед осіб середнього і старшого віку та селян. 

• 75% опитаних не палять: з них 62% – ніколи не палили і 13% – кинули. З тих, хто палять, 5% випалюють 1-5 сигарет в день, 7% – 6-12  сигарет, 8% – 13-20, 5% – більше 20. Серед молоді і осіб середнього віку таких, що палять вдвічі більше у порівнянні з людьми віком 51 і старше, серед чоловіків таких в майже в п’ять разів більше, ніж серед жінок. Менше палять люди з невисокими доходами та ті, хто мають проблеми з тиском. 

• Стрес або подібні відчуття щоденно відчували 18% опитаних, 21% – кілька разів на тиждень, 32% – кілька разів на місяць; 29% респондентів не відчувають стресу ніколи. Жінки і міське населення дещо частіше схильні перебувати у стресовому стані порівняно з чоловіками і сільськими мешканцями. Також стрес частіше відчувають і ті, хто мають проблеми з тиском принаймні раз на півроку.

• 74% обізнані про симптоми при підвищеному артеріальному тиску, 65% – знають про методи лікування у такому випадку (при пониженому артеріальному тиску – 69 і 61% відповідно).

• 22% отримували інформацію про профілактику хвороб серцево-судинної системи та кровообігу останнім часом від сімейного лікаря, 16% - з оголошень в медичних закладах, 11% - від друзів та знайомих, 8% - з телебачення або радіо, 6% - з Інтернету, 3% - з газет і журналів. У порівнянні з минулим роком в 2,5 рази зменшилася кількість тих, хто отримував подібну інформацію з телебачення та радіо. 50% - взагалі не отримували подібної інформації останнім часом – серед них більше молоді та селян. 

• 29% опитаних дають позитивні оцінки якості медичного обслуговування, пов’язаного із серцево-судинними захворюваннями, у власному населеному пункті, 13% – оцінюють якість обслуговування негативно. При цьому 49% респондентів взагалі не зверталися до відповідних закладів. У порівнянні із минулим роком позитивна оцінка зменшилася (з 37% до 29%). Міське населення краще оцінює якість обслуговування порівняно з сільським. Також кращі оцінки дають старші респонденти, більш забезпечені та ті, хто частіше за інших звертається до лікаря. 

• Якість лікування серцево-судинних захворювань на обласному рівні 21% опитаних оцінює позитивно, 6% – негативно; при цьому тих, що не зверталися по лікування – дві третини. Серед тих, хто позитивно оцінює даний аспект, знову ж таки більше тих, хто частіше за інших звертається до лікаря. 74% опитаних не зверталися по даний вид послуг в інших містах України. 8% оцінюють якість таких послуг позитивно, 2% − негативно. Загалом за рік зменшилася кількість позитивних оцінок мед обслуговування як на обласному рівні, так і в інших містах країни.

• Третина респондентів у випадку виникнення проблем із серцево-судинною системою звертаються до мiської/районної лiкарні, поліклініки, 17% – до сімейного лікаря (лікарської амбулаторії), 8% - до Рівненської обласної клiнiчної лiкарні, по 6% - до обласного клінічного лікувально-діагностичного центру ім. В.Поліщука або фельдшерсько-акушерського пункту, 4% - до швидкої медичної допомоги, 3% – до приватних медичних закладів. 46% заявили, що у них немає проблем із тиском. 

• Кращі оцінки респондентів з огляду на якість медичного обслуговування у кардіологічних відділах отримали мiські/районні лiкарні, поліклініки – 32%; сімейний лікар – 26%, обласний клінічний лікувально-діагностичний центр ім. В.Поліщука, обласна клiнiчна лiкарня та швидка медична допомога – по 13%, ФАПи – 11%, приватні заклади – 8%. 

• 30% опитаних вважають, що у їхньому населеному пункті достатньо закладів, що займаються лікуванням серцево-судинних захворювань, половина – недостатньо. Останню тезу поділяє 62% опитаного сільського населення і 40% населення міст. 

• Як і минулого року, більшість респондентів (81%) нічого не знають про те, що Рівненська область є учасником спільного проекту Світового Банку та Міністерства охорони здоров’я України «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей», який передбачає підвищення ефективності лікування та профілактику хвороб системи кровообігу. 12% – щось чули про це і лише 7% – знають. При цьому переважна більшість (76%) опитаних вважають запровадження даного проекту важливим. Лише 4% з цим не погоджуються. Серед тих, хто знає про проект, вважають його дуже важливим більше 90%. 

• На думку більше половини респондентів, із запровадженням даного проекту загальна ситуація із серцево-судинними захворюваннями в області покращиться, 23% – думають, що ситуація не зміниться, лише 3% -  що вона погіршиться. 22% нічого не змогли відповісти на це питання. Серед тих, хто знає про проект, 57% вважають, що ситуація покращиться. 

Аудиторія: мешканці Рівненської області від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 800 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 3,5%. Терміни проведення: 29 листопада -11 грудня 2018 р.

 • Соціологічною групою «Рейтинг» в рамках проекту «Портрети регіонів» з 16 листопада по 9 грудня 2018 року було проведено опитування серед мешканців Запорізької області. Загалом у дослідженні, здійсненого за методом особистого інтерв’ю, взяло участь 1600 респондентів. Вибірка сформована з урахуванням вікової й гендерної структури області з урахуванням типу поселення. Похибка становить не більше 2,4%. 

• Аналіз результатів дослідження показав, що ситуацію загалом по країні мешканці області оцінюють значно гірше, аніж на місцях.

• Лише 8% оцінили політичну ситуацію в країні як спокійну, тоді як в рідній області спокійною ситуацію бачать 36%, а у своєму місті/селі – 55%. Напруженою ситуацію в країні бачать майже 58% опитаних, критичною – 29%. На місцях оцінки стану справ дещо кращі: напруженою ситуацію бачать від 33% до 46% опитаних, критичною – лише близько 10%.

• Аналогічно, правильність напрямку руху країни респонденти оцінюють гірше (12%), ніж області (19%) чи свого міста/села (27%). Особливо критичними є оцінки напряму розвитку як країни, так і місцевості, у жителів сіл.

• Водночас, незважаючи на негативні оцінки стану справ, загальні очікування серед мешканців області швидше нейтральні. Переважна більшість вважають, що стан справ, як в Україні, так і на місцях не зміниться наступного року. Кожен шостий має оптимістичні сподівання щодо майбутнього. Ще 13-14% вважають, що ситуація погіршиться.

• Військовий конфлікт на Сході України (67%) та хабарництво й корупція у владі (42%) – дві основні загальнодержавні проблеми за оцінками мешканців області. При цьому на особистісному рівні опитаних швидше хвилюють підвищення тарифів на комунальні послуги (63%), підвищення цін на основні товари, інфляція (49%), низький рівень зарплат та пенсій (47%). 

• Лідером президентського рейтингу є Ю.Тимошенко, яку готові підтримати 22,0% тих, хто визначився і буде брати участь у виборах. За Ю.Бойка – 18,3%, В.Зеленського – 14,1%, П.Порошенка – 8,4%, О.Ляшка – 7,5%, Є.Мураєва – 6,5%, А.Гриценка – 5,1%, В.Рабіновича – 3,8%. Рейтинг інших кандидатів – менше 3%. Водночас, 18% опитаних не хочуть брати участь у голосуванні, ще 13% не визначилися з вибором кандидата.

• Майже чверть опитаних вірять, що на президентських виборах переможе Ю.Тимошенко. За останній рік кількість тих, хто переконаний в її перемозі зросла втричі. У перемозі П.Порошенка впевнені 15% (у 2017 р. – 22%). Перемогу Ю.Бойка бачать близько 10%. В позитивний результат інших кандидатів вірять не більше 4% опитаних. У своїх фаворитах впевнені в основному прихильники Ю.Тимошенко, П.Порошенка та Ю.Бойка.

• Антирейтинг очолює П.Порошенко. За нього не проголосували б у жодному випадку майже 60% опитаних.

• У рейтингу партій лідирують Батьківщина та Опозиційний блок. Їх готові підтримати відповідно 24,0% та 21,6% серед тих, хто визначився та візьме участь у виборах. За партію «Слуга народу» готові віддати свої голоси 11,3%, БПП Солідарність – 9,3%, Радикальну партію – 7,0%, партію «Наші» – 6,1%, Громадянську позицію – 5,9%, За життя – 4,5%. Рейтинг інших партій – менше 4%. Водночас, чверть опитаних не мають наміру брати участь у виборах, ще 13% – не визначилися з вибором партії.

• Соціально-економічна програма кандидата (65%), особисті лідерські якості (58%), досвід у політиці (53%) та спроможність забезпечити стабільність у країні (52%) – мотиви, які мають значний вплив на президентський вибір респондентів. При цьому для 38% важливішим є наявність у кандидата сильної команди, 37% зазначили, що їм швидше важливіше забезпечення радикальних змін, а 30% орієнтуються швидше на ідеологічні погляди. 40% також зазначили, що їм важливіше належність кандидата до генерації «нових» політиків. Останній мотив є домінуючим серед симпатиків В.Зеленського та Є.Мураєва. Для 42% важлива орієнтація кандидата на співпрацю з ЄС, водночас для 30% важливіше його спрямованість на співробітництво з Росією. Респонденти однаково оцінюють важливість орієнтації кандидата на вирішення проблем країни і регіону.

• 47% опитаних очікують, що ситуація в Україні у результаті майбутніх виборів президента не зміниться. Ще 26% вважають, що ситуація покращиться. Лише 14% стверджують, що вона погіршиться. Частіше інших позитивних змін очікують прихильники Ю.Тимошенко та П.Порошенка. Відносно менше позитивних змін очікують респонденти, які не мають намірів голосувати або не визначились з вибором.

• На думку респондентів, ймовірність фальсифікацій на виборах президента на загальноукраїнському рівні (40%), вища, ніж на місцевому (19%). Ще близько 40% допускають незначні фальсифікації. 

• При цьому, 13% респондентів позитивно ставляться до ситуації, коли під час виборів деякі політики допомагають матеріально виборцям, ще 28% займають нейтральну позицію у цьому питанні. 55% проти такого виду агітації. Найбільш негативно до роздачі допомоги кандидатами ставляться опитані з категорії забезпечених.

• Мешканці області оцінюють діяльність місцевої влади значно краще, ніж центральної. Так, лише 10% опитаних задоволені діяльністю Президента П.Порошенка, 11% задоволені діяльністю Прем’єр-міністра В.Гройсмана і тільки 6% – Верховної Ради. Водночас, майже 90% висловили незадоволеність діяльністю центральної влади. Більш критичні оцінки у селах.

• Як і минулого року 29% опитаних зазначили, що задоволені діяльністю обласної державної адміністрації. Не змінилася і кількість тих, кого влаштовує робота міського/сільського голови (48%). З іншого боку протягом року дещо зросла частка незадоволених діяльністю обласної державної адміністрації (з 53% до 62%), аналогічно як і частка незадоволених міським/сільським головою (з 44% до 47%). Рівень задоволеності місцевими головами серед мешканців міст вищий, аніж у селах.

• Респонденти дещо частіше бачать зростання рівня корупції загалом по Україні, аніж в області чи за місцем проживання. Водночас близько 70% опитаних вважають, що ситуація з хабарництвом не змінилася ані на центральному, ані на місцевому рівнях. Про зменшення рівня корупції говорили лише 7-11% опитаних. 

• Переважна більшість опитаних незадоволені станом справ у різних сферах та послугах. Відносно краще оцінюють ситуацію зі шкільною освітою, безпекою життя та станом доріг. Найгірше опитані висловлюються про стан справ з боротьбою із хабарництвом на місцевому рівні. У річній динаміці за більшістю критеріїв практично не спостерігається змін. Дещо покращилася оцінки безпеки, стану доріг та розвитку сільського господарства, погіршилися – щодо шкільної освіти. 

• Серед можливостей в області опитані найкраще оцінили рівень можливість відпочивати та проводити дозвілля. Найгірше – займатися підприємництвом та знайти роботу. Можливості відпочинку, досягнення успіху, пошуку роботи та підприємництва відносно краще оцінюються міськими жителями. Безпечність життя найгірше оцінюється мешканцями обласного центру. Більш заможніші респонденти вище оцінюють рівень усіх можливостей, аніж бідніші.

• Респонденти вище оцінюють економічний потенціал розвитку України (26%), аніж області (19%) та свого міста (17%) у найближчі 5-10 років. Понад 30% оцінюють його на середньому рівні. Лише близько третини бачать низький потенціал, а 7-12% взагалі не бачать жодних можливостей для економічного зростання як в Україні, так і на місцях. Критичніше оцінюють потенціал росту мешканці сіл.

• 61% опитаних  відчувають гордість за те, що вони є громадянами України, при цьому 29% – протилежної думки. Дещо більше опитані відчувають гордість за те, що вони є мешканцями своєї області (64%) та свого міста/села (72%). Водночас кожен четвертий-п’ятий опитаний не має почуття гордості за приналежність до місцевості. Дещо вищий рівень гордості фіксується серед молодших опитаних. Найчастіше предметом гордості за свій регіон опитані обирали історію (52%) та природу (45%). Визначними пам’ятками свого краю пишаються 37%, традиціями місцевості – 33%, культурою і мистецтвом – 19%, місцевими мешканцями – 15%, промисловістю – 14%.

• 73% вважають себе однозначно або скоріше щасливими людьми. Водночас 20% – протилежної думки. Відносно частіше про особисте щастя зазначали більш молодші та заможніші опитані. З іншого боку чверть представників старшого покоління, та понад третина з категорії найбідніших вважають себе нещасливими.

• Мешканці області найчастіше зазначали про культурно-історичну близькість до жителів Дніпропетровської області. Також дещо частіше обирали Харківську та Херсонську області. Серед сусідніх країн жителі регіону вважають себе близькими до Росії та Білорусі.

• Майже 34% висловили бажання зайнятися власною справою. Водночас 55% мають протилежні міркування. 4% опитаних зазначили, що вже є підприємцями. Вищий рівень бажання відкрити власну справу спостерігається серед молодших респондентів. При цьому серед категорії забезпечених 15% заявили, що вже займаються своїм бізнесом. Серед тих, хто висловив бажання відкрити власну справу 29% зазначили, що хотіли б займатися торгівлею. По 10-11% – бізнесом у сфері розваг та відпочинку, фермерством, продажом та орендою нерухомості, 8-9% – у IT-сфері, сфері громадського харчування, туризмі та індустрії краси та здоров’я.

• За останній рік зменшилася кількість тих, хто не хотів би працювати за кордоном (з 71% до 61%). Водночас дещо зросла кількість бажаючих отримати роботу в іншій країні (з 25% до 29%). 44% з останніх у майбутньому готові інвестувати зароблені кошти у відкриття власної справи в Україні, 41% не мають таких прагнень. Вищий рівень міграційних настроїв спостерігається серед молоді (50%), жителів міст (32%) та більш заможніших (36%). 

• 43% вважають, що українська мова повинна бути єдиною державною. 29% - підтримують надання російській мові статусу офіційної в окремих регіонах, 24% - за надання російській статусу державної. 

• 54% опитаних вважають Росію країною-агресором стосовно України. 31% – протилежної думки. Ще 15% вагалися з відповіддю.

• За останній рік дещо зменшилася кількість тих, хто підтримує вступ України до Європейського Союзу (з 42% до 38%). Також зменшилася кількість прихильників вступу України до НАТО (з 34% до 32%). При виборі одного з напрямків міжнародної інтеграції підтримка союзу з ЄС становить 33%, вступу до Митного Союзу – 14%, 39% виступають за рівновіддаленість як від ЄС, так і від Росії. Кількість прихильників рівновіддаленості за рік скоротилася з 44% до 39%, натомість зросла кількість тих, хто підтримує вступ до Митного Союзу (з 11% до 14%) та тих, хто вагається із відповіддю у цьому питанні (з 5% до 15%).

 • Соціологічною групою «Рейтинг» в рамках проекту «Портрети регіонів» з 16 листопада по 16 грудня 2018 року було проведено опитування серед мешканців Луганської області. Загалом у дослідженні, здійсненого за методом особистого інтерв’ю, взяло участь 1600 респондентів. Вибірка сформована з урахуванням вікової й гендерної структури області з урахуванням типу поселення. Похибка становить не більше 2,4%. 

• Аналіз результатів дослідження показав, що ситуацію за місцем проживання опитані оцінюють відносно краще ніж в області і загалом по країні. 

• Лише 5% оцінили політичну ситуацію в країні як спокійну, в рідній області спокійною ситуацію бачать 10%, а у своєму місті/селі – 31%. Напруженою ситуацію в країні та області бачать близько 50% опитаних, критичною – 34-42%. У своєму населеному пункті напруженою вважають ситуацію  40%, критичною – 25%. 

• Також, правильність напрямку руху країни (10%) та області (9%) респонденти оцінюють дещо гірше ніж свого міста/села (17%). Ситуацію на місцевості краще оцінюють мешканці менших поселень і молодші опитані.

• Загальні очікування серед мешканців області швидше нейтрально-негативні. 25-26% вважають, що стан справ як в Україні так і на місцях погіршиться наступного року. Відносна більшість (42-43%) дотримуються думки, що стан справ не зміниться, 15-16% мають оптимістичні сподівання щодо найближчого року, таких дещо більше у малих містах і селах, а також серед молоді.

• Військовий конфлікт на Сході України (68%) найбільша проблема загальнодержавного рівня за оцінками мешканців області. Також 41% вважають проблемою безробіття. На особистісному рівні опитаних в першу чергу хвилюють підвищення тарифів на комунальні послуги (47%), а вже у другу чергу – війна на Донбасі (45%) і низький рівень зарплат та пенсій (42%). На особистісному рівні низький дохід, військовий конфлікт й мовні питання більше турбують мешканців Сєвєродонецька й Лисичанська, також для перших важливіші проблеми інфляції й корупції, медичної сфери, а для мешканців Лисичанська й менших поселень – більшою є ще проблема безробіття. 

• Лідером президентського рейтингу є Ю.Бойко, якого готові підтримати 22,5% тих, хто визначився і буде брати участь у виборах. За Ю.Тимошенко – 13,4%, В.Зеленського – 12,5%, Є.Мураєва – 12,2%, О.Ляшка – 8,5%, П.Порошенка – 6,1%,  В.Рабіновича – 3,5%, А.Гриценка – 3,3%, С.Таруту – 3,1%. Рейтинг інших кандидатів – не більше 3%. Водночас, 32% мешканців області не визначилися із вибором кандидата, майже 16% – не мають наміру брати участь у виборах.

• 23% опитаних вірять, що на президентських виборах переможе Ю.Тимошенко, що майже вп’ятеро більше ніж попереднього року. У перемозі П.Порошенка впевнені 11% (у 2017 – 6%). Перемогу Ю.Бойка або ж В.Зеленського бачать вірогідною близько по 6%. В позитивний результат інших кандидатів вірять менше 3% опитаних. У своїх фаворитах впевнені в основному прихильники Ю.Тимошенко та П.Порошенка.

• Антирейтинг очолює П.Порошенко. За нього не проголосували б у жодному випадку 61% опитаних. 

• У рейтингу партій лідирує Опозиційний блок, який підтримують 23,7% тих, хто визначився та візьме участь у виборах. За Батьківщину  готові віддати свої голоси 13,3%, за партію «Наші» – 11,1%, за партію «Слуга народу» – 9,8%, «За життя» – 8,8%,  Радикальну партію – 6,6%, партію «Наш край» – 4,4%, БПП Солідарність – 4,1%. Рейтинг інших партій – менше 4%. Водночас, майже кожен четвертий мешканець області не визначився з вибором партії, кожен п’ятий – не має наміру голосувати. 

• Спроможність кандидата забезпечити стабільність в країні (70%), соціально-економічна програма (62%) та спрямованість на вирішення проблем країни і регіону (60%) – мотиви, які мають значний вплив на президентський вибір респондентів. Також 54% обирають кандидата через його лідерські якості, при цьому для 40% важливішим є наявність у нього сильної команди. Для 51% важливим є досвід кандидата у державній політиці, водночас 41% зазначили, що їм важливіше його належність до генерації «нових» політиків. Останній мотив є домінуючим серед симпатиків В.Зеленського та Є.Мураєва. Ще для 41% важлива орієнтація кандидата на співпрацю з Росією (найактуальніше для виборців Ю.Бойка й Є.Мураєва), водночас для 37% важливіше спрямованість кандидата на співробітництво з ЄС (особливо для прихильників П.Порошенка).

• 41% опитаних вважають, що ситуація в Україні у результаті  майбутніх виборів президента не зміниться, 29% очікують, що вона покращиться, а 15% - що вона погіршиться. Частіше інших про позитивні зміни зауважують прихильники П.Порошенка. Відносно менше позитивних змін очікують респонденти, які не мають намірів голосувати.

• На думку респондентів, ймовірність фальсифікацій на виборах президента на загальноукраїнському рівні (54%) і в області (48%) дещо вища ніж у їхньому місті/селі (40%). Ще близько 30% опитаних допускають ймовірність незначних фальсифікацій. 16% вважають, що у їх населеному пункті фальсифікацій не буде. 

• Майже кожен третій в області позитивно ставиться до ситуації, коли під час виборів деякі політики допомагають матеріально виборцям. Ще 23% займають нейтральну позицію. Близько половини (47%) проти такого виду агітації. Прихильніше до роздачі допомоги ставляться молодші респонденти, жителі Сєвєродонецька, та бідніші прошарки населення.

• Мешканці області оцінюють діяльність місцевої влади дещо краще, ніж обласної та центральної. Так, лише 7% задоволені діяльністю Президента П.Порошенка, 9% задоволені діяльністю Прем’єр-міністра В.Гройсмана і тільки 3% – Верховної Ради. Водночас, понад 80% висловили незадоволеність діяльністю центральної влади. 

• Діяльністю обласної держадміністрації задоволені тільки 10% і не задоволені – 67%, втім протягом року цей відсоток зріс (з 2% до 10%). Помітно підвищився також рівень задоволеністю роботою міського/сільського голови - з 21% до 31%. Найбільше задоволені місцевими головами мешканці малих міст і сіл, відповідно жителі Лисичанська й Сєвєродонецька – найменше.  

• Близько 54% вважають, що ситуація з хабарництвом погіршилась на центральному рівні, 38-46% - такої думки про місцевий рівень. Близько 26-30% не бачать змін з корупцією як по Україні, так і на місцевості. Про зменшення рівня корупції в країні і в області говорили лише 6-8%. 

• Переважна більшість опитаних незадоволені станом справ у різних сферах. Відносно краще оцінюють ситуацію із шкільною освітою, безпекою життя та екологією. У річній динаміці спостерігається покращення у сфері підтримки молоді, погіршення – у шкільній освіті, екології, боротьбі з корупцією. Найгірше опитані висловлюються про розвиток промисловості.

• Загалом опитані оцінюють рівень усіх можливостей як низький. Відносно краще опитані оцінили можливість жити у безпеці та відпочивати й проводити дозвілля. Найгірше – знайти роботу. Усі сфери можливостей оцінюються вище молодшими і заможнішими респондентами. Гірше усі сфери оцінюють мешканці Лисичанська й сіл області, а краще – жителі Сєвєродонецька та інших малих міст. 

• Лише 4-5% бачать високий економічний потенціал розвитку України  й місцевості у найближчі 5-10 років. Близько 22% оцінюють потенціал на середньому рівні, низьким його вважають 35-37%. І ще 21-25% взагалі не бачать жодних можливостей для економічного зростання як в Україні, так і на місцях. Вище оцінюють потенціал росту мешканці малих міст й сіл, а також молодші опитані.  

• 55% відчувають гордість за те, що вони є громадянами України. До цього трохи більше схильні найстарші. 35% - не відчувають гордості. Близько 60% опитаних відчувають гордість, що вони є мешканцями своєї області та 66% -  свого міста/села. Водночас майже третина не пишаються своїм місцевим походженням. Предметом гордості за свій регіон переважно опитані обирали природу (33%) та історію (27%). Також 20% пишаються місцевими мешканцями, 13% - спортивними досягненнями, 10-11% - господарством і природніми ресурсами. 12% заначили, що у них нічого не викликає гордості за регіон. 

• Більше 60% вважають себе однозначно або скоріше щасливими людьми. Водночас 32% – протилежної думки. Частіше про особисте щастя зазначали молодші та заможніші опитані. З іншого боку 44% з старших та 48% з найбіднішого прошарку вважають себе нещасливими. 

• Мешканці області найбільше зазначали про культурно-історичну близькість до жителів сусідніх Донецької та Харківської областей. Серед сусідніх країн жителі регіону вважають себе найближчими до Росії, трохи менше – до Білорусі. 

• Близько 35% висловили бажання зайнятися власною справою. 5% опитаних зазначили, що вже є підприємцями. Трохи вищий рівень бажання відкрити власну справу спостерігається серед мешканців Сєвєродонецька й інших малих міст, а також серед молодших та більш заможних респондентів. При цьому серед останніх 22% заявили, що вже займаються своїм бізнесом. Серед тих, хто висловив бажання відкрити власну справу, 32% зазначили, що хотіли б займатися торгівлею. Ще близько по 13% – будівництвом або ж фермерством.

• За останній рік кількість тих, хто висловив бажання працювати за кордоном збільшилась (з 21% до 31%), 60% з них у майбутньому готові інвестувати зароблені кошти у відкриття власної справи в Україні (35% - не готові). Традиційно вищий рівень міграційних настроїв спостерігається серед молоді (59%) та заможніших (43%). 

• 39% підтримують надання російській мові статусу державної. Ще 28% - підтримують надання російській мові статусу офіційної в окремих регіонах. 31% вважають, що українська мова повинна бути єдиною державною. 

• Лише 30% вважають Росію країною-агресором стосовно України. 55% – протилежної думки. 15% - не визначилися. 

• Підтримка вступу України до Європейського Союзу дещо зросла за рік (з 27% до 30%), проте збільшився відсоток тих, хто проти вступу (з 33% до 47%). Підтримка вступу до НАТО майже не змінилась (21-23%), втім збільшився відсоток тих, хто проти вступу до Північноатлантичного Альянсу (з 36% до 60%). Серед різних напрямів зовнішньоекономічної інтеграції за проєвропейський вектор 23%, за вступ до Митного союзу – 25% (вдвічі більше ніж у 2017). Водночас 35% виступають за рівновіддаленість України від РФ та Заходу (у 2017 – 46%). 

 • Соціологічною групою «Рейтинг» в рамках проекту «Портрети регіонів» з 16 листопада по 9 грудня 2018 року було проведено опитування серед мешканців Миколаївської області. Загалом у дослідженні, здійсненого за методом особистого інтерв’ю, взяло участь 1600 респондентів. Вибірка сформована з урахуванням вікової й гендерної структури області з урахуванням типу поселення. Похибка становить не більше 2,4%. 

• Аналіз результатів дослідження показав, що ситуацію загалом по країні мешканці області оцінюють дещо гірше, аніж на місцях.

• Лише 5% оцінили політичну ситуацію в країні як спокійну, тоді як в рідній області спокійною ситуацію бачать 21%, а у своєму місті/селі – 33%. Напруженою ситуацію в країні бачать майже 68% опитаних, критичною – 25%. На місцях оцінки стану справ дещо кращі: напруженою ситуацію бачать від 50% до 60% опитаних, критичною – лише близько 12-15%.

• Правильність напрямку руху країни та області респонденти оцінюють дещо гірше (відповідно 12% та 13%), ніж свого міста/села (17%). 

• Водночас, незважаючи на негативні оцінки стану справ, загальні очікування серед мешканців області швидше нейтральні. Більше 40% опитаних вважають, що стан справ, як в Україні, так і на місцях не зміниться наступного року. Кожен п’ятий вважає, що він погіршиться. 15% мають оптимістичні сподівання щодо майбутнього. Найменше очікують покращення ситуації як в країні, так і місцевості жителі сіл.

• Військовий конфлікт на Сході України (74%) та хабарництво й корупція у владі (55%) – дві основні загальнодержавні проблеми за оцінками мешканців області. При цьому на особистісному рівні опитаних швидше хвилюють підвищення тарифів на комунальні послуги (62%), низький рівень зарплат та пенсій (61%), підвищення цін на основні товари, інфляція (50%). Такі проблеми як низькі зарплати і пенсії, інфляція більш гостріше відчуваються у обласному центрі та селах. Мешканці малих міст дещо частіше говорили про неможливість отримати якісне медичне обслуговування.

• Лідерами президентського рейтингу є Ю.Тимошенко та В.Зеленський. Їх готові підтримати відповідно 20,3% та 19,8% тих, хто визначився і буде брати участь у виборах. За Ю.Бойка – 15,2%, О.Ляшка – 8,2%, П.Порошенка – 6,4%, Є.Мураєва – 6,3%, О.Шевченка – 5,0%, А.Гриценка – 4,6%. Рейтинг інших кандидатів – менше 4%. Водночас, майже третина мешканців області не визначилася з вибором кандидата, кожен шостий не має наміру брати участь у голосуванні.

• Майже 16% опитаних вірять, що на президентських виборах переможе Ю.Тимошенко. За останній рік кількість тих, хто переконаний в її перемозі зросла майже удвічі. У перемозі П.Порошенка впевнені 6% (у 2017 р. – 8%). Перемогу Ю.Бойка бачать 4%, В.Зеленського – 3%. В позитивний результат інших кандидатів вірять не більше 3% опитаних. У своїх фаворитах впевнені в основному прихильники Ю.Тимошенко, П.Порошенка та Ю.Бойка.

• Антирейтинг очолює П.Порошенко. За нього не проголосували б у жодному випадку 64% опитаних.

• У рейтингу партій лідирує Батьківщина, яку підтримують 19,5% тих, хто визначився та візьме участь у виборах. За партію «Слуга народу» готові віддати свої голоси 16,6%, Опозиційний блок – 14,6%, Радикальну партію – 9,2%, партію «Наші» – 6,3%, За життя – 5,9%, БПП Солідарність – 5,5%, Громадянську позицію – 4,6%. Рейтинг інших партій – менше 4%. Водночас, майже 28% мешканців області не визначилися з вибором партії, 22% - не мають наміру брати участь у голосуванні.

• Особисті лідерські якості кандидата (69%) та його соціально-економічна програма (64%) – мотиви, які мають значний вплив на президентський вибір респондентів. Для 57% важливим є досвід кандидата у державній політиці, при цьому 38% зазначили, що їм важливіше його належність до генерації «нових» політиків. Останній мотив є домінуючим серед симпатиків В.Зеленського та Є.Мураєва. Спрямованість кандидата на вирішення проблем країни загалом є мотивом вибору для 53% респондентів, водночас для 40% важливим є його орієнтація на вирішення проблем країни і регіону. Для 48% важлива орієнтація кандидата на співпрацю з ЄС, водночас для 23% важливіше його спрямованість на співробітництво з Росією. Вибір між спроможністю кандидата забезпечити стабільність у країні чи радикальні зміни поділив респондентів навпіл.

• 27% опитаних очікують, що ситуація в Україні у результаті майбутніх виборів президента покращиться. 34% респондентів вважають, що ситуація не зміниться, лише 13% стверджують, що вона погіршиться. Близько чверті опитаних не змогли відповісти з приводу цього. Частіше інших позитивних змін очікують прихильники П.Порошенка, Ю.Тимошенко та Ю.Бойка. Відносно менше позитивних змін очікують респонденти, як не мають намірів голосувати або не визначились з вибором.

• На думку респондентів, ймовірність фальсифікацій на виборах президента на загальноукраїнському рівні (62%) вища, ніж на місцевому (37%). Ще близько 25-35% допускають незначні фальсифікації. 

• Лише 8% респондентів позитивно ставляться до ситуації, коли під час виборів деякі політики допомагають матеріально виборцям. 17% займають нейтральну позицію у цьому питанні. 70% проти такого виду агітації. Більш прихильно до роздачі допомоги кандидатами ставляться у малих містах та серед бідніших опитаних.

• Мешканці області оцінюють діяльність місцевої влади значно краще, ніж центральної. Так, лише по 8% опитаних задоволені діяльністю Президента П.Порошенка та Прем’єр-міністра В.Гройсмана і тільки 3% – Верховної Ради. Водночас, близько 90% висловили незадоволеність діяльністю центральної влади. 

• Протягом року рівень задоволеності діяльністю обласної державної адміністрації зменшився (з 27 до 13%), аналогічно як і рівень задоволеності діяльністю міського/сільського голови (з 40% до 32%). Частка незадоволених діяльністю обласної державної адміністрації та міським/сільським головою зросла в порівнянні з минулим роком (відповідно з 51% до 72% та з 45% до 59%). Найнижчий рівень задоволеності обласною державною адміністрацією у обласному центрі, тоді як міським/сільським головою у малих містах.

• Респонденти частіше бачать зростання рівня корупції загалом по Україні, аніж в області чи за місцем проживання. Близько 60% опитаних вважають, що ситуація з хабарництвом не змінилася ані на центральному, ані на місцевому рівнях. Про зменшення рівня корупції говорили лише 3-6% опитаних. 

• Переважна більшість опитаних незадоволені станом справ у різних сферах та послугах. Відносно краще оцінюють ситуацію зі шкільною освітою. Найгірше респонденти висловлюються про стан справ з боротьбою із хабарництвом на місцевому рівні, розвитком промисловості, підтримкою молоді. У річній динаміці за усіма критеріями спостерігається негативна динаміка. 

• Серед можливостей в області опитані найкраще оцінили рівень можливість відпочивати та проводити дозвілля, а також жити у безпеці. Найгірше – досягнення успіху. Усі можливості відносно вище оцінюються мешканцями обласного центру, а найнижче жителями сіл. Молодші та більш заможніші респонденти вище оцінюють рівень усіх можливостей, аніж старші та бідніші.

• Близько 7% бачать високий економічний потенціал розвитку України, області та свого міста, чи села у найближчі 5-10 років. Близько чверті оцінюють його на середньому рівні. Понад третина бачить низький потенціал, а 6-13% взагалі не бачать жодних можливостей для економічного зростання як в Україні, так і на місцях. Кожен п’ятий вагався з відповіддю (таких найбільше серед жителів сіл). Жителі малих міст дещо вище оцінюють потенціал росту.

• Більша половина опитаних (57%) відчувають гордість за те, що вони є громадянами України, натомість 24% – протилежної думки. Дещо більше відчувають гордість, що вони є мешканцями своєї області (61%) та свого міста/села (65%). При цьому 17-19% не мають відчуття гордості за належність до певного регіону. Найчастіше предметом гордості за свій регіон опитані обирали природу (42%) та історію (39%). Місцевими мешканцями пишаються 25%, традиціями – 19%, культурою і мистецтвом та природніми ресурсами регіону – по 16%, спортивними досягненнями – 15%, визначними людьми регіону – 13%, сільським господарством та наукою, освітою – по 11%.

• Майже 55% вважають себе однозначно або скоріше щасливими людьми. Водночас 28% – протилежної думки. Відносно частіше про особисте щастя зазначали мешканці міст, більш молодші та заможніші опитані. З іншого боку 38% серед представників старшого віку, та 48% у категорії найбідніших вважають себе нещасливими.

• Мешканці області відносно частіше зазначали про культурно-історичну близькість до жителів Одеської та Херсонської областей. Серед сусідніх країн жителі регіону найчастіше вважають себе близькими до Білорусі та Росії. Менш частіше заявляли про культурно-історичну близькість до Польщі та Молдови.

• Майже 24% висловили бажання зайнятися власною справою, 57% не мають таких прагнень. 7% опитаних зазначили, що вже є підприємцями. Вищий рівень бажання відкрити власну справу спостерігається серед мешканців малих міст, молодших респондентів, та більш заможних. При цьому у категорії середнього рівня за доходами 12% заявили, що вже займаються своїм бізнесом. Серед тих, хто висловив бажання відкрити власну справу 39% зазначили, що хотіли б займатися торгівлею. 18% – фермерством, по 7-9% – бізнесом у сфері транспортних послуг, розваг та відпочинку, будівництва, по 6% – у автосервісі, туризмі та індустрії краси та здоров’я.

• За останній рік майже не змінилася кількість тих, хто висловив бажання працювати за кордоном (31%). Водночас зменшилася кількість, тих хто не прагне шукати роботу в іншій країні (з 64% до 59%). 39% у майбутньому готові інвестувати зароблені кошти у відкриття власної справи в Україні, 40% не висловили таких прагнень. Традиційно вищий рівень міграційних настроїв спостерігається серед молоді (58%) та більш заможних (37%). Вищі прагнення поїхати закордон у жителів малих міст та сіл, ніж в обласному центрі.

• 60% вважають, що українська мова повинна бути єдиною державною. 19% - за надання російській мові статусу державної, 16% - підтримують надання їй статусу офіційної в окремих регіонах.

• 42% опитаних вважають Росію країною-агресором стосовно України. Натомість 34% – протилежної думки. Майже чверть вагалися з відповіддю.

• За останній рік дещо зросла кількість тих, хто підтримує вступ України до Європейського Союзу (з 34% до 39%) та НАТО (з 23% до 27%). Аналогічно зменшилася кількість противників. Серед різних напрямів зовнішньоекономічної інтеграції більшість виступають за рівновіддаленість України від РФ та Заходу (44%). За останній рік при виборі одного напрямку міжнародної інтеграції зменшилася кількість прихильників вступу до Митного союзу (з 14% до 9%). Водночас дещо зросла кількість тих, хто підтримує проєвропейський вектор (з 30% до 34%).

•    Соціологічною групою «Рейтинг» в рамках проекту «Портрети регіонів» з 16 листопада по 9 грудня 2018 року було проведено опитування серед мешканців Донецької області. Загалом у дослідженні, здійсненого за методом особистого інтерв’ю, взяло участь 1600 респондентів. Вибірка сформована з урахуванням вікової й гендерної структури області з урахуванням типу поселення. Похибка становить не більше 2,4%.

•    Аналіз результатів дослідження показав, що ситуацію загалом по країні та області респонденти оцінюють гірше, аніж по своєму місту/селу.

•    Лише 4% оцінили політичну ситуацію в країні як спокійну, в рідній області спокійною ситуацію бачать 8%, а у своєму місті/селі – 27%. Напруженою ситуацію в країні та області бачать майже 48% опитаних, критичною – близько 40%.Оцінки стану справ власного міста/села дещо кращі: напруженою ситуацію бачать 40% опитаних, критичною – 25%.

•    Аналогічно, правильність напрямку руху країни та області респонденти оцінюють гірше (близько 12%), ніж свого міста/села (26%). Правильність напрямку справ у своєму місті/селі вище оцінюють мешканці Маріуполя, ніж інших міст та сіл. Таких також більше серед старших опитаних.

•    Загальні очікування серед мешканців області швидше негативно-нейтральні. Близько 45% опитаних вважають, що стан справ, як в Україні, так і на місцях не зміниться наступного року. 18-24% опитаних вважають, що він погіршиться. 14-19% має оптимістичні сподівання щодо майбутнього. Опитані дещо частіше очікують погіршення ситуації в країні, аніж на місцях.

•    Військовий конфлікт на Сході України (68%) – основна загальнодержавна проблема за оцінками мешканців області. На особистісному рівні опитаних хвилюють також війна на Донбасі (51%), підвищення тарифів на комунальні послуги (47%), низький рівень зарплат та пенсій (45%). Соціально-економічні проблеми, такі як низькі зарплати і пенсії, інфляція на рівні особистості більш гостріше відчуваються у сільській місцевості, а також Маріуполі. У містах загалом частіше заявляють про проблему підвищення тарифів на комунальні послуги та несприятливі умови для розвитку малого/середнього бiзнесу.

•    Лідером президентського рейтингу є Ю.Бойко, якого готові підтримати 19,2% тих, хто визначився і буде брати участь у виборах. За В.Зеленського – 16,1%, Є.Мураєва – 13,9%, Ю.Тимошенко – 12,0%, П.Порошенка – 6,1%, О.Ляшка – 5,9%, В.Рабіновича – 5,8%, С.Таруту та А.Гриценка – по 3,2%. Рейтинг інших кандидатів – менше 3%. Водночас, майже 13% мешканців області не визначилися з вибором кандидата, 14% – не брали б участі у голосуванні.

•    Ю.Тимошенко – кандидат у перемогу якого на виборах опитані вірять найбільше. За останній рік кількість тих, хто переконаний в її перемозі зросла з 11% до 19%. Перемогу В.Зеленського бачать близько 12%. У перемозі П.Порошенка впевнені 11% (у 2017 р. – 13%). Майже 9% вважають, що переможе Ю.Бойко. В позитивний результат інших кандидатів вірять не більше 4% опитаних. У своїх фаворитах впевнені в основному прихильники Ю.Тимошенко, П.Порошенка, В.Зеленського, Ю.Бойка.

•    Антирейтинг очолює П.Порошенко. За нього не проголосували б у жодному випадку майже 60% опитаних.

•    У рейтингу партій лідирує Опозиційний блок, який підтримують 19,3% тих, хто визначився та візьме участь у виборах. За партію «Слуга народу» готові віддати свої голоси 15,4%, Батьківщину – 13,5%, партію «Наші» – 12,7%, За життя – 10,0%, БПП Солідарність – 5,6%, Радикальну партію – 5,1%, Основу – 3,6%, Громадянську позицію – 2,9%. Рейтинг інших партій – менше 2%. Водночас, майже кожен десятий мешканець області не визначився з вибором партії, кожен шостий – не має наміру голосувати.

•    Спроможність кандидата забезпечити стабільність у країні (65%) та соціально-економічна програма (62%) – мотиви, які мають значний вплив на президентський вибір респондентів. 55% обирають кандидата швидше через його лідерські якості, при цьому для 38% важливішим є наявність у нього сильної команди. Для 52% важливим є досвід кандидата у державній політиці, при цьому 37% зазначили, що їм важливіше його належність до генерації «нових» політиків. Останній мотив є домінуючим серед симпатиків В.Зеленського та Є.Мураєва. Спрямованість кандидата на вирішення проблем країни загалом є мотивом вибору для 39% респондентів, водночас для більшої половини (58%) важливим є його орієнтація на вирішення проблем країни і регіону. Для 40% важлива орієнтація кандидата на співпрацю з ЄС, водночас для 34% важливіше його спрямованість на співробітництво з Росією, ще 26% не змогли відповісти з приводу цього.

•    33% опитаних очікують, що ситуація в Україні у результаті майбутніх вибрів президента покращиться. 35% респондентів вважають, що ситуація не зміниться. Лише 14% стверджують, що погіршиться. Приблизно кожен п’ятий вагався з відповіддю. Частіше інших позитивних змін очікують прихильники П.Порошенка та Ю.Тимошенко. Відносно менше позитивних змін очікують респонденти, які не мають намірів голосувати або не визначились з вибором.

•    На думку респондентів, ймовірність фальсифікацій на виборах президента на загальноукраїнському рівні (54%) вища, ніж на обласному (46%) та місцевому (37%). Ще близько 30% допускають незначні фальсифікації.

•    При цьому, 21% респондентів позитивно ставляться до ситуації, коли під час виборів деякі політики допомагають матеріально виборцям. 29% займають нейтральну позицію у цьому питанні. 48% проти такого виду агітації. Більш прихильно до роздачі допомоги кандидатами ставляться у селах.

•    Мешканці області оцінюють діяльність місцевої влади значно краще, ніж центральної. Так, 8% опитаних задоволені діяльністю Президента П.Порошенка, 11% задоволені діяльністю Прем’єр-міністра В.Гройсмана і тільки 5% – Верховної Ради. Водночас, понад 80% висловили незадоволеність діяльністю центральної влади. Більш критичні оцінки діяльності Президента П.Порошенка та Прем’єр-міністра В.Гройсмана у селах.

•    Протягом року рівень задоволеності діяльністю обласної державної адміністрації зменшився (з 28% до 17%), а рівень незадоволених навпаки зріс (з 46% до 59%). Роботою міського/сільського голови, як і минулого року, задоволені 47%. Рівень задоволеності місцевими головами серед мешканців Маріуполя вищий, аніж в малих містах та селах.

•    Респонденти частіше бачать зростання рівня корупції загалом по Україні, аніж в області чи за місцем проживання. 37-40% опитаних вважають, що ситуація з хабарництвом не змінилася ані на центральному, ані на місцевому рівнях. Про зменшення рівня корупції говорили лише 6-11% опитаних.

•    Переважна більшість опитаних незадоволені станом справ у різних сферах та послугах. При цьому в річній динаміці за більшістю критеріїв спостерігається негативна динаміка або відсутність змін. Відносно краще опитані висловлюються про стан доріг, шкільну освіту та безпеку життя і боротьбу із злочинністю. Відносного зменшення зазнали індекси стосовно шкільної освіти, соціального захисту, підтримки молоді, медицини, розвитку промисловості та боротьби з корупцією. Останні дві сфери респонденти оцінили найгірше.

•    Загалом опитані оцінюють можливості в області на низькому рівні. Відносно краще висловлюються про можливість відпочивати та проводити дозвілля. Найгірше – про життя у безпеці. У Маріуполі краще оцінили можливості відпочинку, досягнення успіху, пошуку роботи. Водночас можливості підприємництва дещо вище оцінюються мешканцями сіл. Натомість у сільській місцевості песимістично оцінюються можливості безпечного життя. Більш заможніші респонденти вище оцінюють рівень усіх можливостей, аніж бідніші.

•    Лише 3-5% бачать високий економічний потенціал розвитку України, області та свого міста, чи села у найближчі 5-10 років. Близько 30% оцінюють його на середньому рівні. Понад третина опитаних бачить низький потенціал, а 15-17% взагалі не бачать жодних можливостей для економічного зростання як в Україні, так і на місцях. Менш критично оцінюють потенціал росту країни та області жителі сіл. Потенціал розвитку власного міста/села вище оцінюють жителі Маріуполя, аніж малих міст та сіл.

•    53% опитаних відчувають гордість за те, що вони є громадянами України. 29% говорять про протилежне. Дещо більше відчувають гордість опитані за те, що вони є мешканцями своєї області (67%) та свого міста/села (72%). Найчастіше предметом гордості за свій регіон опитані обирали природу (33%) та історію (29%). Спортивними досягненнями пишаються 27%, промисловістю та місцевими жителями – по 26%, природніми ресурсами регіону – 23%, визначними людьми регіону – 20%, традиціями – 17%, культурою та мистецтвом – 14%, визначними пам’ятками – 12%.

•    64% вважають себе однозначно або скоріше щасливими людьми. Водночас 29% – протилежної думки. Відносно частіше про особисте щастя зазначали мешканці сіл, більш молодші та заможніші опитані. З іншого боку 32% серед представників старшого віку, та 41% у категорії найбідніших вважають себе нещасливими.

•    Мешканці області найчастіше зазначали про культурно-історичну близькість до жителів Харківської та Дніпропетровської областей. Також дещо частіше заявляли про близькість до Запорізької, Одеської, Луганської областей та АР Крим. Серед сусідніх країн жителі регіону вважають себе близькими до Росії та Білорусі, частково – до Польщі та Молдови.

•    Майже 40% висловили бажання зайнятися власною справою. Водночас 49% мають протилежні міркування. 6% опитаних зазначили, що вже є підприємцями. Вищий рівень бажання відкрити власну справу спостерігається серед мешканців малих міст та сіл, молодших респондентів, та більш заможних. При цьому серед останніх 20% заявили, що вже займаються своїм бізнесом. Серед тих, хто висловив бажання відкрити власну справу 33% зазначили, що хотіли б займатися торгівлею. 19% – бізнесом у сфері розваг та відпочинку, по 14-15% – у туризмі, будівництві, по 10-11% – у сфері індустрії краси та здоров’я, громадського харчування, а також фермерством.

•    За останній рік зросла кількість тих, хто висловив бажання працювати за кордоном (з 21% до 35%). 58% з них у майбутньому готові інвестувати зароблені кошти у відкриття власної справи в Україні (34% – не готові). Вищий рівень міграційних настроїв спостерігається серед молоді (57%) та заможніших опитаних (46%).

•    37% – за надання російській статусу державної, ще 30% – підтримують надання їй статусу офіційної в окремих регіонах. 31% вважають, що українська мова повинна бути єдиною державною.

•    32% вважають Росію країною-агресором стосовно України. Водночас 51% – протилежної думки. Ще 17% вагалися із відповіддю.

•    За останній рік дещо зросла кількість тих, хто підтримує вступ України до Європейського Союзу (з 25% до 30%). Водночас кількість противників не змінилася (48%). Збільшилася кількість противників вступу України до НАТО (з 56% до 62%). Тих, хто за вступ України до Північноатлантичного Альянсу – 18% (у 2017 – 21%). Серед різних напрямів зовнішньоекономічної інтеграції 42% виступають за рівновіддаленість України від РФ та Заходу (у 2017 р. – 39%). Водночас майже 22% виступають за вступ в ЄС, приблизно стільки ж за Митний союз.
 

 • Соціологічною групою «Рейтинг» в рамках проекту «Портрети регіонів» з 16 листопада по 9 грудня 2018 року було проведено опитування серед мешканців Сумської області. Загалом у дослідженні, здійсненого за методом особистого інтерв’ю, взяло участь 1600 респондентів. Вибірка сформована з урахуванням вікової й гендерної структури області з урахуванням типу поселення. Похибка становить не більше 2,4%. 

• Аналіз результатів дослідження показав, що ситуацію загалом по країні мешканці області оцінюють значно гірше, аніж на місцях.

• Лише 5% оцінили політичну ситуацію в країні як спокійну, тоді як в області спокійною ситуацію бачать 39%, а у своєму місті/селі – 47%. Напруженою ситуацію в країні бачать 63% опитаних, критичною – 25%. В області напруженою ситуацію бачать 42% опитаних, у своєму місті – 35%, критичною ситуацію на місцевості вважають лише близько 10%.

• Правильність напрямку руху країни (14%) респонденти оцінюють гірше ніж рідної області (21%) та свого міста/села (23%). Дещо оптимістичнішими щодо цих оцінок є представники старшого покоління та мешканці сіл. 

• Попри негативні оцінки стану справ, загальні очікування серед мешканців області швидше нейтрально-позитивні. Близько 15% вважають, що стан справ як в Україні так і на місцях покращиться наступного року. Переважна більшість думають, що ситуація не зміниться (46-47%). Натомість 22-23% вважають, що ситуація погіршиться. 

• Військовий конфлікт на Сході України (74%) – найбільша проблема загальнодержавного рівня за оцінками мешканців області. При цьому на особистісному рівні опитаних швидше хвилює підвищення тарифів на комунальні послуги (58%), низький дохід та інфляція (по 51%). На рівні особистих проблеми – низький дохід й високі ціни менше турбують жителів малих міст, а більш гострими вони є для мешканців обласного центру і сіл. 

• Лідером президентського рейтингу є Ю.Тимошенко, яку готові підтримати 23,7% тих, хто визначився і буде голосувати. За П.Порошенка – 10,3%, А.Гриценка – 10,0%, В.Зеленського – 9,7%, Ю.Бойка – 8,2%, О.Ляшка – 6,9%, О.Шевченка  – 5,6%, С.Вакарчука – 3,5%, Є.Мураєва – 3,0%. Рейтинг інших кандидатів – менше 3%. 22,1% опитаних не визначилися із вибором кандидата, ще 14,2% не мають наміру брати участь у голосуванні.

• 17% опитаних вірять, що на президентських виборах переможе Ю.Тимошенко. За останній рік кількість тих, хто переконаний в її перемозі дещо зросла. У перемозі П.Порошенка впевнені 8% (у 2017 – 10%). Перемогу Ю.Бойка бачать вірогідною близько 4%, а В.Зеленського та А.Гриценка – по 3%, О.Ляшка – 2%. У перемогу інших кандидатів вірять менше 2%. У своїх фаворитах впевнені в основному прихильники Ю.Тимошенко, П.Порошенка та Ю.Бойка. 

• Антирейтинг очолює П.Порошенко. За нього не проголосували б у жодному випадку 43% опитаних. 

• У рейтингу партій лідирує Батьківщина, яку підтримують 25,9% тих, хто визначився та візьме участь у виборах. За партію «Слуга народу» готові віддати голос 10,1%, за Громадянську позицію – 9,5%, за БПП Солідарність – 9,2%, Опозиційний блок – 7,9%, Радикальну партію – 5,6%, УКРОП – 5,1%. Рейтинг інших партій не більше 4%. Водночас, 20,2% не визначилися з вибором, 17,2% - не мають наміру брати участь у виборах.

• При виборі мотивів голосування за кандидатів в Президенти, 53% беруть до уваги орієнтацію кандидата на тіснішу співпрацю з ЄС, а 18% - співпрацю з Росією (більш актуально для прихильників Ю.Бойка). Також для 53% є важливим особисті лідерські якості кандидата, водночас для 31% - важлива його команда. Соціально-економічна програма є мотивом вибору для 49%, при цьому 34% - швидше звертають увагу на ідеологічні погляди кандидата. 46% думають, що важлива спрямованість кандидата на вирішення проблем країни, а для 35% важлива увага кандидата до країни та їх регіону. Для 48% важливим є досвід кандидата в політиці, поряд з цим 34% зазначили, що їм важливіше його приналежність до «нових політиків» (найактуальніше це для молодших виборців і прихильників Є.Мураєва, В.Зеленського, С.Вакарчука, О.Шевченка). У виборі між радикальними змінами та забезпеченням сталості, 36% обирають перше, а 45% - прагнуть стабільності. 

• 26% вважають, що ситуація в Україні у результаті  майбутніх виборів не зміниться, 24% - що вона погіршиться, а 22% - що покращиться. Частіше інших про позитивні зміни зауважують прихильники П.Порошенка та Ю.Тимошенко. Значно менше позитивних змін очікують респонденти, які не мають наміру голосувати.

• Вірогідними фальсифікації на виборах президента на загальноукраїнському рівні вважають 46% опитаних, в області – 39%, а в їх місті/селі – 35%. Ще близько 35% опитаних допускають можливість незначних фальсифікацій. 12% вважають, що у їх населеному пункті фальсифікацій точно не буде. 

• 15% респондентів позитивно ставляться до ситуації, коли під час виборів політики допомагають матеріально виборцям. 28% займають нейтральну позицію, а 53% проти такого виду агітації. Більш прихильно до роздачі допомоги ставляться мешканці сіл, а також найбідніші опитані.

• Мешканці області оцінюють діяльність місцевої влади краще, ніж центральної. Так, лише 8% опитаних задоволені діяльністю Президента П.Порошенка, стільки ж задоволені діяльністю Прем’єр-міністра В.Гройсмана і 5% – Верховної Ради. Водночас, понад 80% висловили незадоволеність діяльністю центральної влади.

• Протягом року рівень задоволеності діяльністю обласної державної адміністрації майже не змінився (21-22%), рівень задоволеністю роботою міського/сільського голови трохи зріс (з 26% до 29%). Рівень задоволеності місцевими головами дещо вищий серед мешканців сіл.

• Респонденти частіше бачать зростання рівня корупції загалом по Україні (41%), аніж в області чи за місцем проживання (29-30%). 46% вважають, що ситуація з хабарництвом не змінилася на центральному рівні, 53-55% - такої думки про свою місцевість. Про зменшення рівня корупції говорили лише 2-3%.

• Переважна більшість опитаних незадоволені станом справ у різних сферах та послугах. Загалом відносно краще оцінюють ситуацію із шкільною освітою і розвитком сільського господарства. За більшістю сфер спостерігається негативна динаміка або відсутність змін. Дещо зросли оцінки соціального захисту, розвитку сільського господарства, помітно впали – стосовно екології, медицини та боротьби з корупцією. Останню сферу опитані оцінили найгірше.

• Серед можливостей в області опитані найкраще оцінили можливість відпочивати та проводити дозвілля. Найгірше – знайти роботу. Майже усі сфери можливостей оцінюються вище заможнішими респондентами, а також жителями обласного центру. Так само вищими є оцінки молодших респондентів (за виключенням можливості підприємництва). 

• Лише 6-9% бачать високий економічний потенціал розвитку України, області й свого міста/села у найближчі 5-10 років. Близько 30% оцінюють потенціал на середньому рівні. 42-44% бачать низький потенціал, 9-10% взагалі не бачать жодних можливостей для економічного зростання як в Україні, так і в області й у своєму місті/селі. Трохи краще оцінюють потенціал росту мешканці малих міст і молодші опитані.

• 71% відчувають гордість за те, що вони є громадянами України (18% - протилежної думки), так само 71% – що вони є мешканцями своєї області, а свого міста/села – 74%. Трохи менше гордість відчувають особи середнього віку. Найчастіше предметом гордості за свій регіон є природа (47%) та історія (46%). Місцевими мешканцями пишаються 23%, традиціями свого краю – 21%, культурою й мистецтвом – 18%, визначними пам’ятками – 15%. 

• Близько 55% вважають себе однозначно або скоріше щасливими людьми. 28% – протилежної думки. Частіше про особисте щастя зазначали молодші та заможніші опитані, а також мешканці міст. Водночас, 33% жителів сіл, 35% представників старшого покоління і 48% з найбіднішого прошарку – вважають себе нещасливими.  

• Мешканці області найбільше зазначали про культурно-історичну близькість до жителів Полтавської та Харківської областей. Серед сусідніх країн жителі регіону вважають себе близькими до Білорусі, дещо менше до Росії, а також частково до Польщі. 

• Близько третини висловили бажання зайнятися власною справою. Водночас більше половини (54%) не мають такого бажання. Лише 4% опитаних зазначили, що вже є підприємцями. Вищий рівень бажання відкрити власну справу спостерігається серед мешканців міст, серед молодших та більш заможних респондентів. При цьому серед останніх 21% заявили, що вже займаються бізнесом. Серед тих, хто висловив бажання відкрити власну справу, 25% зазначили, що хотіли б займатися торгівлею, 15% – будівництвом та ремонтом, 11-12% – логістикою, сферами розваг та краси, 10% – автосервісом або ІТ-сферою, трохи менше 10%  – туризмом, фермерством, нерухомістю. 

• За останній рік кількість тих, хто висловив бажання працювати за кордоном майже не змінилась (38-39%), але трохи збільшилась кількість тих, хто не хоче цього (з 52% до 56%). 46% з тих, хто хоче емігрувати, у майбутньому готові інвестувати зароблені кошти у відкриття власної справи в Україні, 35% - неготові. Вищий рівень міграційних настроїв спостерігається серед молоді (69%), більш забезпечених респондентів (46-51%), а також мешканців обласного центру (42%). 

• Близько 60% вважають, що українська мова повинна бути єдиною державною. 22% – підтримують надання російській мові статусу офіційної в окремих регіонах, 10% – за надання російській статусу державної. 

• 60% вважають Росію країною-агресором стосовно України. 22% – протилежної думки, а 18% - не змогли дати відповіді. 

• Підтримка вступу України до Європейського Союзу за рік збільшилась (з 50% до 55%), як і вступу до НАТО (з 37% до 45%). Серед різних напрямів зовнішньоекономічної інтеграції лідирує проєвропейський вектор – 47%, вступ до Митного союзу підтримують 9%, а за рівновіддаленість України від РФ та Заходу виступають 24%.  

 • Соціологічною групою «Рейтинг» в рамках проекту «Портрети регіонів» з 16 листопада по 5 грудня 2018 року було проведено опитування серед мешканців Чернівецької області. Загалом у дослідженні, здійсненому за методом особистого інтерв’ю, взяло участь 1600 респондентів. Вибірка сформована з урахуванням вікової й гендерної структури області з урахуванням типу поселення. Похибка становить не більше 2,4%. 

• Аналіз результатів дослідження показав, що ситуацію загалом по країні мешканці області оцінюють значно гірше, аніж на місцях.

• Лише 7% оцінили політичну ситуацію в країні як спокійну, тоді як в рідній області спокійною ситуацію бачить третина опитаних, а у своєму місті/селі – майже половина. Напруженою ситуацію в країні бачать більше 60% респондентів, критичною – чверть. На місцях оцінки стану справ дещо кращі: напруженою ситуацію бачать від 31% до 42% опитаних, критичною – кожен десятий.

• Аналогічно, правильність напрямку руху країни респонденти оцінюють значно гірше (12%) ніж області (20%) чи свого міста/села (27%). Тоді як оцінки напрямку розвитку країни майже однаково критичні серед мешканців різних типів поселень, негативних оцінок напрямку розвитку на місцевому рівні значно більше серед мешканців обласного центру. 

• Водночас, незважаючи на негативні оцінки стану справ, загальні очікування серед мешканців області швидше позитивно-нейтральні. 22-25% мають оптимістичні сподівання щодо майбутнього (найбільше стосовно власного населеного пункту). 43-44% вважають, що стан справ не зміниться. Водночас 13-18% опитаних вважають, що ситуація як в Україні, так і на місцях погіршиться наступного року.

• Військовий конфлікт на Сході України (67%) та хабарництво й корупція у владі (45%) – дві основні загальнодержавні проблеми за оцінками мешканців області. При цьому на особистісному рівні опитаних швидше хвилюють підвищення тарифів на комунальні послуги та низький рівень зарплат та пенсій (53% та 51% відповідно). Ці проблеми в однаковій мірі турбують все населення області, тоді як підвищення цін на основні товари дещо більш значима для мешканців малих містечок, а хабарництво та корупція у владі – для жителів обласного центру. 

• Лідером президентського рейтингу є Ю.Тимошенко, яку готові підтримати 21,1% тих, хто визначився і буде брати участь у виборах. За П.Порошенка готові проголосувати 11,9%, Ю.Бойка та В.Зеленського – 10,7% і 10,5% відповідно, А.Гриценка – 8,8%, О.Ляшка – 8,2%, О.Шевченка – 7,3%, С.Вакарчука – 6,2%, А.Садового та А.Яценюка – по 4,1%. Рейтинг інших кандидатів – менше 3%. Водночас, 16,6% мешканців області не визначилися з вибором кандидата.

• 17,7% опитаних мешканців області вірять, що на президентських виборах переможе Ю.Тимошенко. За останній рік кількість тих, хто переконаний в її перемозі зросла майже вдвічі. У перемозі П.Порошенка впевнений кожен десятий, що понад як в півтора рази менше показника минулого року (17%). Ю.Бойка та В.Зеленського в якості переможців бачать по 6% респондентів. В позитивний результат інших кандидатів вірять менше 5% опитаних. Найбільшу впевненість у своїх фаворитах демонструють прихильники Ю.Тимошенко, П.Порошенка та Ю.Бойка. 

• Антирейтинг очолює П.Порошенко. За нього не проголосували б у жодному випадку майже 44% опитаних. 

• У рейтингу партій лідирує Батьківщина, яку підтримують 22,4% тих, хто визначився та візьме участь у виборах. За партію «Слуга народу» готові віддати свої голоси 12,2%, БПП Солідарність та Опозиційний блок – по 11%, Громадянську позицію та Радикальну партію – 8,9% та 8,3% відповідно, УКРОП – 6,5%,  Народний Фронт та Самопоміч – по 4,8%. Рейтинг інших партій – менше 3%. Водночас, майже 19% мешканців області не визначилися з вибором партії, кожен десятий – не має наміру голосувати.

• Орієнтація кандидата на тіснішу співпрацю з Європейським Союзом (84%) – мотив, який має найбільш визначальний вплив на президентський вибір респондентів. Для двох третин значущою є соціально-економічна програма кандидата, тоді як для 29%, навпаки, більш важливими є його ідеологічні погляди. Для 60% важливі особисті лідерські якості кандидата та його орієнтація на вирішення загальнодержавних проблем, тоді як для 31-35% більш важливими виступають наявність у кандидата сильної команди та орієнтація на вирішенні як проблем країни, так і регіону. 55% орієнтуються на спроможність кандидата забезпечити радикальні зміни у країні, тоді як 40% зазначили, що їм важливіше підтримання стабільності. 57% обирають виходячи з досвіду кандидата у державній політиці, тоді як 35%, навпаки, імпонує належність обранця до генерації «нових» політиків. 

• Більш як третина опитаних очікує, що ситуація в Україні в результаті  майбутніх виборів президента покращиться. Така сама кількість вважає, що ситуація не зміниться, тоді як кожен десятий стверджує, що вона лише погіршиться, ще кожен п’ятий – вагається із відповіддю. Позитивних змін більше за інших очікують прихильники Ю.Тимошенко, В.Зеленського та П.Порошенка. Відносно менше позитивних змін очікують респонденти, які не визначились з вибором або не мають намірів голосувати. Більш того, понад 40% останніх очікують на погіршення ситуації в результаті виборів.

• На думку респондентів, ймовірність фальсифікацій на виборах президента на загальноукраїнському рівні (50%) вища, ніж на місцевому (35-40%). Ще 27-32% допускають незначні фальсифікації на всіх рівнях. 

• Кожен десятий опитаний позитивно ставиться до ситуації, коли під час виборів деякі політики матеріально допомагають виборцям. Майже 20% займають нейтральну позицію у цьому питанні. З іншого боку дві третини виступають проти такого виду агітації. Дещо більш прихильно до роздачі допомоги кандидатами ставляться представники найстаршої вікової групи. 

• Мешканці області оцінюють діяльність місцевої влади значно краще, ніж центральної. Так, лише кожен десятий опитаний задоволений діяльністю Президента П.Порошенка, Прем’єр-міністра В.Гройсмана та Верховної Ради України. Водночас, понад 80% висловили незадоволеність діяльністю центральної влади. 

• Протягом року зменшився рівень задоволеності діяльністю обласної державної адміністрації (з 30% до 22%) та міського/сільського голови (з 38% до 34%).  Найбільш критичне ставлення до місцевих інститутів влади висловлюють мешканці обласного центру. 

• Зростання рівня корупції респонденти більше помічають загалом по Україні, аніж в області чи за місцем проживання. Більше половини опитаних вважають, що ситуація з хабарництвом не змінилася ані на центральному, ані на місцевому рівнях. Про зменшення рівня корупції на рівні країни та області говорили лише 2-4% опитаних, тоді як на рівні власного населеного пункту – кожен десятий опитаний.  

• Переважна більшість опитаних незадоволені станом справ у різних сферах та послугах. Відносно кращі оцінки зафіксовані стосовно шкільної освіти та стану доріг. У річній динаміці за більшістю критеріїв спостерігається негативна динаміка (найбільше у шкільній освіті, медицині, екології та боротьбі із хабарництвом). Винятком є стан доріг – оцінки у цій сфері покращилися. Найгірше опитані висловлюються про боротьбу з корупцією на місцевому рівні.

• Серед можливостей в області опитані найкраще оцінили можливість відпочивати та проводити дозвілля, найгірше – займатися підприємництвом. Можливості відпочинку, безпеки життя, досягнення успіху, пошуку роботи та підприємництва відносно вище оцінюються мешканцями обласного центру. Найнижче рівень усіх можливостей оцінюють найстарші та найбідніші респонденти. 

• Лише 6-8% опитаних бачать високий економічний потенціал розвитку України, області та свого міста чи села у найближчі 5-10 років. Близько 40% оцінюють його на середньому рівні. В той же час, 28-32% бачать низький потенціал економічного розвитку, а кожен десятий взагалі не бачить жодних перспектив для економічного зростання як на місцях, так і особливо в Україні. Природно, більш оптимістичними у своїх оцінках виступають люди молодого віку. 

• Абсолютна більшість опитаних відчувають гордість за те, що вони є громадянами України (81%) та особливо мешканцями своєї області (84%) та свого міста/села (87%).  Найчастіше предметом гордості за свій регіон опитані обирали місцеві традиції (41%), ще чверть пишаються його історією та природою, кожен п’ятий – місцевими мешканцями, культурою та мистецтвом,  17% – визначними людьми регіону. 

• Переважна більшість (80%) вважають себе однозначно або скоріше щасливими людьми. Водночас майже кожен десятий дотримується протилежної думки. Відносно частіше про особисте щастя говорили молодші та заможніші опитані, мешканці малих міст та сіл. 

• 40% опитаних мешканців області відмітили культурно-історичну близькість до жителів Івано-Франківської області, майже чверть – до Тернопільської та Львівської. Серед сусідніх країн жителі регіону вважають себе найбільш близькими до Румунії, Польщі та Молдови. 

• Понад як третина опитаних висловили бажання зайнятися власною справою, особливо це помітно серед молоді. Разом з тим, більше 40% не мають таких намірів і бажань (найменша зацікавленість у старшій віковій групі та серед незабезпечених). 5% повідомили, що вже є підприємцями. Більше таких зафіксовано в обласному центрі, серед представників середнього віку та більш заможних респондентів. Так, серед останніх чверть заявили, що вже займаються власним бізнесом. Серед тих, хто висловив бажання відкрити власну справу, 41% хотіли б займатися торгівлею. Ще по 12% не проти зайнятися бізнесом у сфері громадського харчування та фермерства, кожен десятий – туризмом, будівництвом та ремонтом, а також бізнесом у сфері автосервісу. 

• За останній рік майже не змінилася кількість тих, хто висловив бажання працювати за кордоном (42% - у 2017, 41% - у 2018), при цьому лише третина з них у майбутньому готові інвестувати зароблені кошти у відкриття власної справи в Україні (39% - не готові). Вищий рівень міграційних настроїв спостерігається серед молоді та осіб середнього віку (64% та 45% відповідно), містян (42-44%) та опитаних з середнім рівнем достатку (48%). 

• Переважна більшість (71%) вважає, що українська мова повинна бути єдиною державною. Кожен п’ятий підтримує надання російській мові статусу офіційної в окремих регіонах, лише 2% - надання російській статусу державної по всій території України. 

• Майже 80% опитаних вважають Росію країною-агресором стосовно України. При цьому, кожен десятий дотримується протилежної думки, 11% – не визначилися із відповіддю. 

• За останній рік дещо зросла кількість тих, хто підтримує вступ України до Європейського Союзу (з 68% до 70%), тоді як рівень підтримки інтеграції до НАТО не змінився (59%). Серед різних напрямів зовнішньоекономічної інтеграції лідирує проєвропейський вектор. При цьому динаміка тут дещо негативна (з 67% до 65%). Зросла кількість тих, хто підтримує рівновіддаленість України від Росії та Заходу (з 15% до 18%). Вступ до Митного Союзу підтримують наразі лише 2%, що втричі менше за показник попереднього року. 

 • Соціологічною групою «Рейтинг» в рамках проекту «Портрети регіонів» з 16 листопада по 13 грудня 2018 року було проведено опитування серед мешканців Закарпатської області. Загалом у дослідженні, здійсненого за методом особистого інтерв’ю, взяло участь 1600 респондентів. Вибірка сформована з урахуванням вікової й гендерної структури області з урахуванням типу поселення. Похибка становить не більше 2,4%. 

• Аналіз результатів дослідження показав, що ситуацію за місцем проживання опитані оцінюють краще ніж в області і загалом по країні. 

• Лише 7% оцінили політичну ситуацію в країні як спокійну, в рідній області спокійною ситуацію бачать 17%, а у своєму місті/селі – 46%. Напруженою ситуацію в країні бачать 61% опитаних, критичною – 29%. В області напруженою вважають ситуацію 66%, дещо краще у своєму населеному пункті – 41%. Критичною ситуацію на місцях вважають лише близько 5%.

• Також, правильність напрямку руху країни респонденти оцінюють гірше (12%), ніж області (21%) чи свого міста/села (30%). Ситуацію на місцевому рівні краще оцінюють старші опитані та мешканці менших міст і сіл області.

• Незважаючи на негативні оцінки стану справ, загальні очікування серед мешканців області швидше позитивно-нейтральні. 56% вважають, що стан справ в країні не зміниться, 25% - що погіршиться наступного року, 10% - покращиться. На місцевому рівні 61-64% передбачають, що ситуація залишиться без змін, 9-13% очікують погіршення. Оптимістичні сподівання щодо найближчого року в області та своєму населеному пункті мають 14% і 20% відповідно.

• Військовий конфлікт на Сході України (77%) – найбільша проблема загальнодержавного рівня за оцінками мешканців області. На особистісному рівні опитаних найбільше хвилюють підвищення тарифів на комунальні послуги (54%) та низький рівень зарплат та пенсій (51%). На особистісному рівні проблеми безробіття та медобслуговування більш гостро відчуваються у селах, а проблеми тарифів, інфляції, соціального захисту, корупції, війни і мовних прав - більше турбує мешканців обласного центру.    

• Лідером президентського рейтингу є Ю.Тимошенко, яку готові підтримати 20,3% тих, хто визначився і буде брати участь у виборах. За П.Порошенка – 14,7%, Ю.Бойка – 9,5%, А.Гриценка – 8,5%, О.Ляшка – 8,3%, В.Рабіновича – 6,5%, В.Зеленського – 6,0%, А.Садового – 5,6%, С.Вакарчука – 4,8%, О.Шевченка – 4,2%. Рейтинг інших кандидатів – не більше 3%. Чверть опитаних не мають бажання брати участь у голосуванні, кожен десятий мешканець області не визначився з вибором кандидата.

• 14% опитаних вірять, що на президентських виборах переможе Ю.Тимошенко (у 2017 – 11%). У перемозі П.Порошенка впевнені 10% (у 2017 – 13%). Перемогу Ю.Бойка бачать вірогідною близько 3%. В позитивний результат інших кандидатів вірять менше 3% опитаних. У своїх фаворитах впевнені в основному прихильники Ю.Тимошенко, П.Порошенка та О.Шевченка.

• Антирейтинг очолює П.Порошенко. За нього не проголосували б у жодному випадку 57% опитаних. 

• У рейтингу партій лідирує Батьківщина, яку підтримують 21,2% тих, хто визначився та візьме участь у виборах. За БПП Солідарність готові віддати свої голоси 15,1%, за Радикальну партію – 12,9%, Громадянську позицію – 9,6%, Опозиційний блок – 9,1%,  Самопоміч і УКРОП – по 6,1%. Рейтинг інших партій – менше 4%. Кожен третій мешканець області не має наміру голосувати, кожен дев’ятий – не визначився із вибором партії. 

• Орієнтація кандидата на тіснішу співпрацю з Європейським Союзом (83%) та його соціально-економічна програма (75%) – мотиви, які мають значний вплив на президентський вибір респондентів.  Для 52% важливими є особисті лідерські якості кандидата, при цьому 46% зазначили, що важливіше його команда. Ще 52% обирають кандидата швидше через його досвід у державній політиці, а для 43% більш важлива приналежність до «нових політиків» (найактуальніше це для молодших виборців і прихильників О.Шевченка, В.Зеленського та С.Вакарчука). Також 53% орієнтуються на увагу кандидата до їх регіону, водночас 35% - на вирішення проблем країни. У виборі між радикальними змінами та забезпеченням сталості 54% обирають перше, а 45% - прагнуть стабільності.

• 34% опитаних очікують, що ситуація в Україні у результаті  майбутніх виборів президента покращиться. 25% респондентів вважають, що ситуація не зміниться, а 22%, – що вона погіршиться. Частіше інших про позитивні зміни зауважують прихильники О.Шевченка, Ю.Тимошенко та П.Порошенка. Відносно менше позитивних змін очікують респонденти, які не визначилися, або не мають намірів голосувати.

• На думку респондентів, ймовірність фальсифікацій на виборах президента на загальноукраїнському рівні (58%) вища, ніж в області (41%) та їх місті/селі (33%). Ще близько 30-40% опитаних допускають ймовірність незначних фальсифікацій. 10% вважають, що у їх населеному пункті фальсифікацій  не буде. 

• Лише 5% респондентів позитивно ставляться до ситуації, коли під час виборів деякі політики допомагають матеріально виборцям, 32% займають нейтральну позицію. 57% проти такого виду агітації. Дещо прихильніше до роздачі допомоги ставляться у містах.

• Мешканці області оцінюють діяльність місцевої влади краще, ніж центральної. Так, лише 9-10% опитаних задоволені діяльністю Президента П.Порошенка та Прем’єр-міністра В.Гройсмана і тільки 6% – Верховної Ради. Водночас, понад 80% висловили незадоволеність діяльністю центральної влади.  

• Протягом року рівень задоволеності діяльністю обласної держадміністрації дещо зріс (з 22% до 27%), помітно підвищився також рівень задоволеністю роботою міського/сільського голови (з 28% до 41%). Найбільше задоволені місцевою владою жителі менших міст і сіл області. 

• Близько 60% вважають, що ситуація з хабарництвом не змінилася ні на центральному рівні, ні на місцевому. 26% бачать ріст корупції загалом по Україні, 13-17% -- на місцевості. Про зменшення рівня корупції в країні і в області говорили близько 11%, а в своєму місті/селі – 18%. 

• Переважна більшість опитаних незадоволені станом справ у різних сферах. Найкраще оцінюють ситуацію із безпечністю та шкільною освітою. Найгірше опитані висловлюються про екологію й збереження лісів та підтримку молоді. У річній динаміці спостерігається покращення у сфері безпеки життя, а погіршення – у шкільній освіті, медицині, боротьбі з корупцією та підтримці молоді. Інші показники майже не змінились. 

• Серед можливостей в області опитані найкраще оцінили можливість відпочивати та проводити дозвілля. Найгірше – займатися підприємництвом. Усі сфери можливостей оцінюються вище мешканцями міст і більш забезпеченими респондентами. Безпеку дещо краще оцінюють люди середнього віку. Можливість знайти роботу і займатися підприємництвом – особи середнього і старшого віку.

• Близько 27% бачать високий економічний потенціал розвитку України у найближчі 5-10 років, а області та свого міста/села – 12-17%. Близько 50-60% оцінюють потенціал на середньому рівні. На рівні країни і області 15-17%  бачать низький потенціал, на рівні свого поселення – 23%. Лише 1-2% не бачать взагалі жодних можливостей для економічного зростання як в Україні, так і на місцях. Вище оцінюють потенціал росту мешканці малих міст, а також особи середнього віку.  

• Більшість опитаних (70%) відчувають гордість за те, що вони є громадянами України. До цього трохи більше схильні найстарші. 18% - не відчувають гордості. 76-77% опитаних відчувають гордість, що вони є мешканцями своєї області та свого міста/села. Найчастіше предметом гордості за свій регіон опитані обирали природу (51%). Традиціями свого краю пишаються 35%, а культурою і кухнею свого регіону -  по 29%, історією – 27%, місцевими мешканцями – 25%, природніми ресурсами регіону і пам’ятками  –  по 10-12%.

• Більше 60% вважають себе однозначно або скоріше щасливими людьми. Водночас 27% – протилежної думки. Частіше про особисте щастя зазначали молодші та заможніші опитані, а також дещо більше мешканці сіл. З іншого боку кожен третій у місті та з категорії старших вважає себе нещасливим. Так само 40% з біднішого прошарку – нещасливі. 

• Мешканці області найбільше зазначали про культурно-історичну близькість до жителів сусідніх Львівської, Івано-Франківської і Тернопільської області. Серед сусідніх країн жителі регіону вважають себе найближчими до Словаччини та Угорщини. 

• Більше 20% висловили бажання зайнятися власною справою. 9% опитаних зазначили, що вже є підприємцями. Близько 40% заявили, що не мають таких прагнень. Трохи вищий рівень бажання відкрити власну справу спостерігається серед мешканців малих міст і сіл, серед молодших та більш заможних респондентів. Серед тих, хто висловив бажання відкрити власну справу 23% зазначили, що хотіли б займатися торгівлею. Близько 13-14% – фермерством та туризмом. 

• За останній рік кількість тих, хто висловив бажання працювати за кордоном знизилася (з 53% до 42%). 55% з них у майбутньому готові інвестувати зароблені кошти у відкриття власної справи в Україні (35% - не готові). Вищий рівень міграційних настроїв спостерігається серед молоді (51%), жителів сіл (44%) та більш забезпечених (41-44%). 

• 82% вважають, що українська мова повинна бути єдиною державною. 10% - підтримують надання російській мові статусу офіційної в окремих регіонах. 

• Абсолютна більшість опитаних (86%) вважають Росію країною-агресором стосовно України. Лише 2% – протилежної думки, ще 12% - не визначилися. 

• Підтримка вступу України до Європейського Союзу залишається на високому рівні (73%), проте збільшився відсоток тих, хто проти інтеграції (з 9% до 16%). Рівень підтримка вступу до НАТО за рік зменшився (з 67% до 61%) і вдвічі збільшився відсоток тих, хто проти вступу в НАТО (з 10 до 20%). Серед різних напрямів зовнішньоекономічної інтеграції лідирує проєвропейський вектор (72%), ще 21% виступають за рівновіддаленість України від РФ та Заходу і лише 2% – за вступ до Митного Союзу. 

 • Соціологічною групою «Рейтинг» в рамках проекту «Портрети регіонів» з 16 листопада по 2 грудня 2018 року було проведено опитування серед мешканців Волинської області. Загалом у дослідженні, здійсненого за методом особистого інтерв’ю, взяло участь 1600 респондентів. Вибірка сформована з урахуванням вікової й гендерної структури області з урахуванням типу поселення. Похибка становить не більше 2,4%. 

• Аналіз результатів дослідження показав, що ситуацію загалом по країні мешканці області оцінюють гірше, аніж на місцях.

• Лише 5% оцінили політичну ситуацію в країні як спокійну, тоді як в рідній області спокійною ситуацію бачать 34%, а у своєму місті/селі – 40%. Напруженою ситуацію в країні бачать майже 65% опитаних, критичною – 28%. На місцях оцінки стану справ дещо кращі: напруженою ситуацію бачать від 46 до 52% опитаних, критичною – лише близько 10%.

• Аналогічно, правильність напрямку руху країни респонденти оцінюють гірше (20%), ніж області (28%) чи свого міста/села (32%). Стан місцевих справ краще оцінюють в обласному центрі, а також представники молодшого покоління. 

• Незважаючи на негативні оцінки загальної ситуації, очікування щодо майбутнього серед мешканців області швидше позитивно-нейтральні. Лише 7-9% вважають, що стан справ, як в Україні, так і на місцях погіршиться наступного року. Переважна більшість дотримуються думки, що він не зміниться, чверть опитаних мають оптимістичні сподівання. 

• Військовий конфлікт на Сході України (66%) – найбільша проблема загальнодержавного рівня за оцінками мешканців області. При цьому на особистісному рівні опитаних швидше хвилюють низький рівень зарплат та пенсій (47%) та підвищення тарифів на комунальні послуги (43%). Низький дохід, безробіття та інфляція більш гостро відчуваються у менших населених пунктах, а проблема військового конфлікту більше турбує мешканців Луцька.    

• Лідером президентського рейтингу є Ю.Тимошенко, яку готові підтримати 23,4% тих, хто визначився і буде брати участь у виборах. За В.Зеленського – 15,0%, П.Порошенка – 11,2%, С.Вакарчука і О.Шевченка – по 8,3%, А.Гриценка – 7,3%, О.Ляшка – 6,8%. Рейтинг інших кандидатів – менше 4%. Водночас, кожен п’ятий мешканець області не визначився з вибором кандидата.

• Чверть опитаних вірять, що на президентських виборах переможе Ю.Тимошенко. За останній рік кількість тих, хто переконаний в її перемозі зросла більш ніж у півтори рази. У перемозі П.Порошенка впевнені 13% (у 2017 – 15%). Перемогу В.Зеленського бачать вірогідною близько 5%. В позитивний результат інших кандидатів вірять не більше 3%. У своїх фаворитах впевнені в основному прихильники Ю.Тимошенко та П.Порошенка. 

• Антирейтинг очолює П.Порошенко. За нього не проголосували б у жодному випадку майже 42% опитаних. 

• У рейтингу партій лідирує Батьківщина, яку підтримують 24,5% тих, хто визначився та візьме участь у виборах. За УКРОП готові віддати свої голоси 15,1%, за партію «Слуга народу» – 11,5%, Громадянську позицію – 8,2%, БПП Солідарність – 7,6%, Радикальну партію – 7,5%, Самопоміч – 5,4%, ВО Свобода – 3,8%. Рейтинг інших партій – менше 3%. Водночас, майже кожен п’ятий мешканець області не визначився з вибором партії. 

• Орієнтація кандидата на тіснішу співпрацю з Європейським Союзом (90%), його спрямованість на вирішення проблем країни (71%) та соціально-економічна програма (66%) – мотиви, які мають значний вплив на президентський вибір респондентів. Для 53% важливим є особисті лідерські якості кандидата, при цьому 41% зазначили, що їм важливіше наявність у кандидата сильної команди. Ще 53% обирають кандидата швидше через його досвід у державному врядуванні, а для 44% більш важлива приналежність до «нових політиків». Останнє найбільш актуально для молодших виборців і прихильників Зеленського та Вакарчука. У виборі між радикальними змінами та забезпеченням стабільності 50% обирають друге, а 46% - більше прагнуть змін. 

• 44% респондентів вважають, що ситуація не зміниться внаслідок виборів, 36% очікують, що вона покращиться. Лише 9% очікують погіршення. Частіше інших про позитивні зміни зауважують прихильники Ю.Тимошенко й П.Порошенка. Відносно менше позитивних змін очікують респонденти, які не мають намірів голосувати.

• На думку респондентів, ймовірність фальсифікацій на виборах президента на загальноукраїнському рівні (42%), вища, ніж на місцевому (28-32%). Ще близько половини опитаних допускають ймовірність незначних фальсифікацій. 

• При цьому, 14% респондентів позитивно ставляться до ситуації, коли під час виборів деякі політики допомагають матеріально виборцям. 15% займають нейтральну позицію у цьому питанні. 63% проти такого виду агітації. Більш прихильно до роздачі допомоги кандидатами ставляться молодші опитані, а також бідніші респонденти. 

• Мешканці області оцінюють діяльність місцевої влади краще, ніж центральної. Так, 18% опитаних задоволені діяльністю Президента П.Порошенка, трохи більше (22%) задоволені діяльністю Прем’єр-міністра В.Гройсмана і тільки 5% – Верховної Ради. Водночас, понад 80% висловили незадоволеність діяльністю центральної влади.  

• Протягом року рівень задоволеності діяльністю обласної державної адміністрації майже не змінився (30%), трохи зменшився рівень задоволеністю роботою міського/сільського голови (з 47% до 42%). Рівень задоволеності місцевими головами серед мешканців малих міст та сіл вищий, аніж в обласному центрі, а задоволеністю роботою ОДА дещо вища у мешканців Луцька. 

• Респонденти частіше бачать зростання рівня корупції загалом по Україні, аніж в області, чи за місцем проживання. По 44% вважають, що ситуація з хабарництвом не змінилася або зросла на центральному рівні, про ріст на місцевому зазначають 31-33%. Про зменшення рівня корупції говорили лише 6%. 

• Переважна більшість опитаних незадоволені станом справ у різних сферах та послугах. При цьому в річній динаміці за більшістю критеріїв спостерігається негативна динаміка, окрім стану доріг та боротьби зі злочинністю - оцінки яких за рік дещо покращилися. Найкраще оцінюють ситуацію із шкільною освітою, найгірше – стан справ боротьби із хабарництвом на місцевому рівні.

• Серед можливостей в області опитані найкраще оцінили можливість відпочивати та проводити дозвілля, а також жити у безпеці. Найгірше – займатися підприємництвом. Усі сфери можливостей оцінюються вище мешканцями Луцька, молодшими і забезпеченими респондентами.

• Лише близько 8% бачать високий економічний потенціал розвитку України, області та свого міста, чи села у найближчі 5-10 років. Майже 45% оцінюють його на середньому рівні. Лише близько третини бачать низький потенціал, а 6% взагалі не бачать жодних можливостей для економічного зростання як в Україні, так і на місцях. Вище оцінюють потенціал росту мешканці обласного центру й молодь. 

• Абсолютна більшість опитаних (87%) відчувають гордість за те, що вони є громадянами України. Ще більше відчувають гордість, що вони є мешканцями своєї області (91%) та свого міста/села (92%). Найчастіше предметом гордості за свій регіон опитані обирали природу (50%). Історією свого краю пишаються 31%, а культурою та традиціями місцевості по 22-23%, місцевими мешканцями – 16%, природніми ресурсами краю – 11%.

• Близько 80% вважають себе однозначно або скоріше щасливими людьми. Водночас 18% – протилежної думки. Частіше про особисте щастя зазначали молодші та заможніші опитані. З іншого боку кожен третій представник старшого покоління та найбідніших верств населення вважає себе нещасливим.   

• Мешканці області найбільше зазначали про культурно-історичну близькість до жителів сусідніх Львівської та Рівненської областей. Серед сусідніх країн жителі регіону вважають себе близькими до Польщі та Білорусі. 

• Більше 30% висловили бажання зайнятися власною справою. 5% опитаних зазначили, що вже є підприємцями. Трохи вищий рівень бажання відкрити власну справу спостерігається серед мешканців обласного центру, молодших та більш заможних респондентів. При цьому серед останніх 17% заявили, що вже займаються своїм бізнесом. Серед тих, хто висловив бажання відкрити власну справу 29% зазначили, що хотіли б займатися торгівлею. По 10% – фермерством або будівництвом й ремонтом. 

• За останній рік кількість тих, хто висловив бажання працювати за кордоном не змінилася (35-36%). 61% з них зазначили, що у майбутньому готові інвестувати зароблені кошти у відкриття власної справи в Україні. Вищий рівень міграційних настроїв спостерігається серед молоді (55%), жителів малих міст (36-40%) та більш заможних (49%). 

• 85% вважають, що українська мова повинна бути єдиною державною. 10% - підтримують надання російській мові статусу офіційної в окремих регіонах. Абсолютна більшість опитаних (86%) вважають Росію країною-агресором стосовно України. Лише 9% – протилежної думки. 

• Підтримка вступу України до Європейського Союзу залишається на високому рівні (77%), як і вступу до НАТО (65%). Серед різних напрямів зовнішньоекономічної інтеграції лідирує проєвропейський вектор (67%). У динаміці збільшилась кількість тих, хто виступає за рівновіддаленість України від РФ та Заходу (з 16% до 23%). За вступ до Митного Союзу – лише 2%. 

 • Соціологічною групою «Рейтинг» в рамках проекту «Портрети регіонів» з 16 листопада по 4 грудня 2018 року було проведено опитування серед мешканців Івано-Франківської області. Загалом у дослідженні, здійсненому за методом особистого інтерв’ю, взяло участь 1600 респондентів. Вибірка сформована з урахуванням вікової й гендерної структури області з урахуванням типу поселення. Похибка становить не більше 2,4%. 

• Аналіз результатів дослідження показав, що ситуацію загалом по країні мешканці області оцінюють значно гірше, аніж на місцях.

• Лише 3% оцінили політичну ситуацію в країні як спокійну, тоді як в рідній області спокійною ситуацію бачать 35%, а у своєму місті/селі – половина опитаних. Напруженою ситуацію в країні бачать дві третини опитаних, критичною – 27%. На місцях оцінки стану справ дещо кращі: напруженою ситуацію бачать від 39% до 51% опитаних, критичною – лише 6-9%.

• Аналогічно, правильність напрямку руху країни респонденти оцінюють гірше (13%), ніж області (25%) чи свого міста/села (32%). Особливо критичними є оцінки напряму розвитку країни та області серед сільського населення, тоді як ставлення до напрямку розвитку власного міста/села майже однаково критичне як серед мешканців невеликих міст, так і серед селян. В розрізі вікових категорій оцінки майже рівні, але дещо більше негативу висловлюють особи середнього віку. 

• Водночас, незважаючи на негативні оцінки стану справ, загальні очікування серед мешканців області швидше позитивно-нейтральні. Лише 10-13% опитаних вважають, що стан справ як в Україні, так і на місцях погіршиться наступного року. Більше половини вважають, що він не зміниться, а кожен п’ятий взагалі має оптимістичні сподівання щодо майбутнього. 

• Військовий конфлікт на Сході України (68%) та хабарництво й корупція у владі (43%) – дві основні загальнодержавні проблеми за оцінками мешканців області. При цьому на особистісному рівні опитаних швидше хвилюють низький рівень зарплат та пенсій (50%), а також підвищення тарифів на комунальні послуги (46%). Соціально-економічні проблеми, такі як низькі зарплати і пенсії, підвищення цін та тарифів більш гостро відчуваються в обласному центрі, тоді як проблеми корупції та безробіття – в малих містах та селах.  

• Лідерами президентського рейтингу є Ю.Тимошенко, яку готові підтримати 22,5% тих, хто визначився і буде брати участь у виборах, та О.Шевченко, якого підтримують 21,8%. За А.Гриценка готові проголосувати 11,9%, П.Порошенка – 11,6%, С.Вакарчука – 8,7%, В.Зеленського – 7,6%, А.Садового – 4,4%. Рейтинг інших кандидатів – менше 3%. Водночас, 22,9% мешканців області не визначилися з вибором кандидата.

• Кожен п’ятий опитаний області вірить, що на президентських виборах переможе Ю.Тимошенко. За останній рік кількість тих, хто переконаний в її перемозі зросла на третину. У перемозі П.Порошенка впевнені 13%, що майже відповідає показнику минулого року (11%). О.Шевченко в якості переможця бачать  9%, В.Зеленського та А.Гриценка – по 4%. В позитивний результат інших кандидатів вірять менше 2% опитаних. Найбільшу впевненість у своїх фаворитах демонструють прихильники Ю.Тимошенко та П.Порошенка. 

• Антирейтинг очолює П.Порошенко. За нього не проголосували б у жодному випадку більше 40% опитаних. 

• У рейтингу партій лідирує Батьківщина, яку підтримують 23% тих, хто визначився та візьме участь у виборах. За партію УКРОП готові віддати свої голоси 19,6%, Громадянську позицію – 10,5%, «Слугу народу» – 9,3%, БПП Солідарність – 9%, ВО Свобода та Самопоміч – 8,8% і 8,2% відповідно. Рейтинг інших партій – менше 3%. Водночас, кожен п’ятий мешканець області не визначився з вибором партії, кожен сьомий – не має наміру голосувати.

• Орієнтація кандидата на тіснішу співпрацю з Європейським Союзом (90%) – мотив, який має найбільш визначальний вплив на президентський вибір респондентів. Для двох третин значущими є особисті лідерські якості кандидата. Для 59% важливим є спроможність кандидата забезпечити радикальні зміни у країні, тоді як 36% зазначили, що їм важливіше забезпечення стабільності. По 58% обирають соціально-економічну програму кандидата та його орієнтацію на вирішення проблем країни загалом, тоді як для 35-37% більш важливими є ідеологічні погляди кандидата та його орієнтація на вирішення проблем країни та регіону. Вибір між досвідом у державній політиці та належністю до генерації «нових» політиків складає 56% проти 37%. Останній мотив є домінуючим  серед симпатиків В.Зеленського, С.Вакарчука та О.Шевченка. 

• Майже третина опитаних очікує, що ситуація в Україні в результаті  майбутніх виборів президента покращиться. Трохи більша кількість респондентів (35%) вважає, що ситуація не зміниться, тоді як 15% стверджують, що вона лише погіршиться. Позитивних змін більше за інших очікують прихильники Ю.Тимошенко, В.Зеленського та П.Порошенка. Відносно менше позитивних змін очікують респонденти, які не визначились з вибором або не мають намірів голосувати. Майже половина останніх очікують на погіршення ситуації в результаті виборів.

• На думку респондентів, ймовірність фальсифікацій на виборах президента на загальноукраїнському рівні (49%) вища, ніж на місцевому (32%). Ще близько 40% допускають незначні фальсифікації на всіх рівнях. 

• Кожен десятий опитаний позитивно ставиться до ситуації, коли під час виборів деякі політики матеріально допомагають виборцям. 17% займають нейтральну позицію у цьому питанні. 70% проти такого виду агітації. Більш прихильно до роздачі допомоги кандидатами ставляться в обласному центрі. 

• Мешканці області оцінюють діяльність місцевої влади значно краще, ніж центральної. Так, лише 13% опитаних задоволені діяльністю Президента П.Порошенка, майже стільки ж задоволені діяльністю Прем’єр-міністра В.Гройсмана і тільки 5% – Верховної Ради. Водночас, понад 80% висловили незадоволеність діяльністю центральної влади. Дещо менш критичні оцінки у малих містах. 

• Протягом року рівень задоволеності діяльністю обласної державної адміністрації дещо зменшився (з 27% до 23%), тоді як рівень задоволеності діяльністю міського/сільського голови, навпаки, дещо зріс (з 41% до 46%). Найбільше задоволені діяльністю місцевого очільника мешканці обласного центру – їх кількість перевищує 60%. 

• Зростання рівня корупції респонденти більше помічають загалом по Україні, аніж в області чи за місцем проживання. Близько половини опитаних вважають, що ситуація з хабарництвом не змінилася ані на центральному, ані на місцевому рівнях. Про зменшення рівня корупції говорили лише від 5% до 9% опитаних. 

• Переважна більшість опитаних незадоволені станом справ у різних сферах та послугах. Відносно кращі оцінки стосовно безпечності життя та боротьби зі злочинністю, шкільною освітою, станом доріг. У річній динаміці за більшістю критеріїв спостерігається негативна динаміка (найбільше у шкільній освіті та у боротьбі із хабарництвом) або відсутність змін. Винятком є розвиток сільського господарства – оцінка у цій сфері покращилися. Найгірше на даний час опитані висловлюються про стан екології, збереження лісів.

• Серед можливостей в області опитані найкраще оцінили можливість відпочивати та проводити дозвілля, а також жити у безпеці. Найгірше – займатися підприємництвом. Можливості відпочинку, досягнення успіху, пошуку роботи та підприємництва відносно вище оцінюються мешканцями обласного центру. Найнижче рівень усіх можливостей оцінюють найстарші та найбідніші респонденти. 

• Кожен десятий опитаний бачить високий економічний потенціал розвитку України, області та свого міста чи села у найближчі 5-10 років. Близько 40% оцінюють його на середньому рівні. Лише близько третини бачать низький потенціал, а 5-6% взагалі не бачать жодних перспектив для економічного зростання як в Україні в цілому, так і на місцях зокрема. Менш критично оцінюють потенціал росту мешканці обласного центру та молодь. 

• Абсолютна більшість опитаних (86-87%) відчувають гордість за те, що вони є громадянами України та мешканцями своєї області та свого міста/села.  Найчастіше предметом гордості за свій регіон опитані обирали традиції, природу та історію свого регіону (близько 50%). Культурою та мистецтвом свого краю пишаються майже третина опитаних. Кулінарними традиціями та місцевими мешканцями пишається кожен п’ятий, ще 13% – визначними людьми регіону.

• 80% вважають себе однозначно або скоріше щасливими людьми. Водночас 14% – протилежної думки. Відносно частіше про особисте щастя говорили молодші та заможніші опитані. З іншого боку, кожна п’ята особа старшого віку, а також кожна третя з низьким рівнем доходу вважає себе нещасливою.  

• Більше половини опитаних мешканців області відмітили культурно-історичну близькість до жителів Львівської області, близько третини – до Тернопільської. Серед сусідніх країн жителі регіону вважають себе найбільш близькими до Польщі. 

• Третина опитаних висловили бажання зайнятися власною справою. 7% повідомили, що вже є підприємцями. Більше таких зафіксовано у малих містах, серед представників середнього віку та більш заможних респондентів. Так, серед останніх кожен п’ятий заявив, що вже займається власним бізнесом. Серед тих, хто висловив бажання відкрити власну справу, 32% хотіли б займатися торгівлею. Ще 17% не проти зайнятися туристичним бізнесом, по 11% – готельним бізнесом та бізнесом в індустрії краси та здоров’я, по 10% - у сфері будівництва, а також розваг та відпочинку. 

• За останній рік майже не змінилася кількість тих, хто висловив бажання працювати за кордоном (з 44% до 46%), при цьому половина з них у майбутньому готові інвестувати зароблені кошти у відкриття власної справи в Україні (35% - не готові). Вищий рівень міграційних настроїв спостерігається серед молоді та осіб середнього віку (63% та 57% відповідно), мешканців малих міст (51%) та опитаних з високим та середнім рівнем достатку (близько 50%). 

• Абсолютна більшість (94%) вважає, що українська мова повинна бути єдиною державною. За аналогією, така ж сама кількість опитаних вважає Росію країною-агресором по відношенню до України. 

• За останній рік дещо зменшилася кількість тих, хто підтримує вступ України до Європейського Союзу (з 89% до 87%), та значно впала підтримка інтеграції до НАТО (з 87% до 78%). Серед різних напрямів зовнішньоекономічної інтеграції лідирує проєвропейський вектор. При цьому динаміка тут негативна (з 89% до 80%). Зросла кількість тих, хто не може визначитися у цьому питанні. Кожен десятий надалі підтримує рівновіддаленість України від Росії та Заходу. Лише 1% – за вступ до Митного Союзу. 

 • Соціологічною групою «Рейтинг» в рамках проекту «Портрети регіонів» з 16 листопада по 2 грудня 2018 року було проведено опитування серед мешканців Херсонської області. Загалом у дослідженні, здійсненого за методом особистого інтерв’ю, взяло участь 1600 респондентів. Вибірка сформована з урахуванням вікової й гендерної структури області з урахуванням типу поселення. Похибка становить не більше 2,4%. 

• Аналіз результатів дослідження показав, що мешканці області загалом погано оцінюють ситуацію у країні, і дещо краще на місцях. 

• Лише 3% оцінили політичну ситуацію в країні як спокійну, тоді як в рідній області спокійною ситуацію бачать 8%, а у своєму місті/селі – 15%. Напруженою ситуацію в країні бачать 58% опитаних, критичною – 38%. На місцях напруженою ситуацію бачать від 62 до 69% опитаних, критичною – близько 20%.

• Аналогічно, правильність напрямку руху країни респонденти оцінюють гірше (10%), ніж області (15%) чи свого міста/села (21%). Мешканці обласного центру краще оцінюють справи на місцевому рівні, аніж в цілому по країні. 

• Загальні очікування серед мешканців області швидше негативно-нейтральні. Більше половини вважають, що стан справ, як в Україні, так і на місцях, не зміниться наступного року. Від 11 до 13% мають оптимістичні сподівання щодо майбутнього. Попри це близько чверті вважають, що стан погіршиться.

• Військовий конфлікт на Сході України (74%) – основна загальнодержавна проблема за оцінками мешканців області. При цьому на особистісному рівні опитаних швидше хвилюють підвищення тарифів на комунальні послуги (63%), низький рівень зарплат та пенсій (48%) та підвищення цін на товари (47%). Такі проблеми як підвищення цін на товари, безробіття, зростання злочинності гостріше відчуваються у сільській місцевості, низький рівень зарплат і пенсій – у містах. 

• Лідером президентського рейтингу є Ю.Тимошенко, яку готові підтримати 22,8% тих, хто визначився і буде брати участь у виборах. За В.Зеленського – 16,9%, Ю.Бойка – 12,4%, П.Порошенка – 8,9%, О.Ляшка – 8,8%, А.Гриценка – 6,1%, Є.Мураєва – 4,6%. Рейтинг інших кандидатів – менше 3%. Водночас, кожен шостий мешканець області не визначився з вибором кандидата, кожен п’ятий не хоче брати участі у виборах.

• Кожен п’ятий опитаний вірить, що на президентських виборах переможе Ю.Тимошенко. За останній рік кількість тих, хто переконаний в її перемозі зросла більш ніж удвічі. У перемозі П.Порошенка впевнені 10% (минулого року таких було 20%). Перемогу В.Зеленського бачать 5%, Ю.Бойка – 3%. В позитивний результат інших кандидатів вірять не більше 3% опитаних. У своїх фаворитах впевнені в основному прихильники Ю.Тимошенко та П.Порошенка. 

• Антирейтинг очолює П.Порошенко. За нього не проголосували б у жодному випадку половина опитаних. 

• У рейтингу партій лідирує Батьківщина, яку підтримують 22,2% тих, хто визначився та візьме участь у виборах. За партію «Слуга народу» готові віддати свої голоси 14,2%, Опозиційний блок – 11,2%, Громадянську позицію – 9,6%, БПП Солідарність – 8,5%, Радикальну партію – 8,2%, УКРОП – 6,0%. Рейтинг інших партій – менше 5%. Водночас, кожен шостий мешканець області не визначився з вибором партії. 

• Орієнтованість кандидата на тіснішу співпрацю з ЄС (66%) та соціально-економічна програма (63%) – мотиви, які мають значний вплив на президентський вибір респондентів. 55% обирають кандидата швидше через його лідерські якості, при цьому для 40% важливішим є наявність у нього сильної команди. Для 51% важливим є спроможність кандидата забезпечити радикальні зміни, при цьому 43% зазначили, що їм швидше важливіше забезпечити стабільність у країні. Орієнтованість як на вирішення проблем країни, так і регіону цікавить рівною мірою 46-47% опитаних. Для 51% важливіший досвід кандидата у державній політиці, 43% зазначають важливість належності кандидата до генерації «нових» політиків. Останній мотив є домінуючим серед симпатиків В.Зеленського та Є.Мураєва. 

• 35% опитаних вважають, що ситуація в Україні у результаті  майбутніх вибрів президента не зміниться. Чверть вважають, що вона покращиться, стільки ж –погіршиться. Частіше інших позитивних змін очікують прихильники Ю.Тимошенко і П.Порошенка. Відносно менше позитивних змін очікують респонденти, як не мають намірів голосувати або не визначились з вибором.

• На думку близько третини респондентів, існує значна ймовірність фальсифікацій на виборах президента як на місцевому, так і державному рівні. Ще близько половини допускають незначні фальсифікації. 

• При цьому, 13% респондентів позитивно ставляться до ситуації, коли під час виборів деякі політики допомагають матеріально виборцям. 27% займають нейтральну позицію у цьому питанні. 53% проти такого виду агітації. Більш прихильно до роздачі допомоги кандидатами ставляться представники молодшого і старшого покоління, а також більш забезпечені. 

• Мешканці області переважно незадоволені діяльністю як місцевої, так і центральної влади. Так, 14% опитаних задоволені діяльністю Прем’єр-міністра В.Гройсмана, 10% - Президента П.Порошенка і тільки 5% – Верховної Ради. 

• Діяльністю місцевої влади задоволені 11-13%. Протягом року рівень задоволеності діяльністю обласної державної адміністрації та міського/сільського голови не практично не змінився. Серед мешканців сіл дещо вищий рівень задоволеності місцевими головами.

• Близько третини респондентів вбачають зростання рівня корупції як по Україні, так і в області, чи за місцем проживання. Більше половини опитаних вважають, що ситуація з хабарництвом не змінилася ані на центральному, ані на місцевому рівнях. Про зменшення рівня корупції говорили лише 3-4% опитаних. 

• Переважна більшість опитаних незадоволені станом справ у різних сферах та послугах. При цьому в річній динаміці за більшістю критеріїв спостерігається переважно відсутність змін. Покращення помітили у сфері сільського господарства. Зменшення задоволеності зафіксовано відносно розвитку промисловості та соціального захисту населення. Найкраще оцінили стан шкільної освіти і розвиток сільського господарства, найгірше – розвиток промисловості.

• Серед можливостей в області опитані найкраще оцінили можливість відпочивати і проводити дозвілля, а також жити в безпеці. Найгірше – знайти роботу. Мешканці малих міст та сіл краще оцінили рівень можливостей (за винятком пошуку роботи), аніж у обласному центрі. Окрім того вище рівень усіх можливостей оцінили молодші та заможніші респонденти. 

• Лише 2% бачать високий економічний потенціал розвитку України, області та свого міста, чи села у найближчі 5-10 років. Близько третини оцінюють його на середньому рівні. Майже половина бачить низький потенціал, а 10-12% взагалі не бачать жодних можливостей для економічного зростання як в Україні, так і на місцях. Відносно краще оцінюють економічний потенціал молодші і середнього віку опитані та мешканці обласного центру. 

• 68% відчувають гордість за те, що вони є громадянами України. 70-71% відчувають гордість, що вони є мешканцями своєї області та свого міста/села. Чим молодший вік, тим вищий рівень гордості притаманний опитаним. Найчастіше предметом гордості за свій регіон опитані обирали природу (47%) та історію свого краю (37%). Традиціями регіону пишаються 24%, місцевими жителями і визначними пам’ятками – 20-21%, визначними людьми регіону і культурою – 17-18%, спортивними досягненнями, сільським господарством, природніми ресурсами – 10-14%.

• Близько 70% вважають себе однозначно або скоріше щасливими людьми. Водночас майже 30% опитаних – протилежної думки. Відносно частіше про особисте щастя зазначали молодші та заможні опитані. З іншого боку кожен шостий представник старшого покоління вважає себе нещасливим. Серед бідних таких – майже половина. 

• Мешканці області відносно частіше зазначали про культурно-історичну близькість до жителів Миколаївської та Одеської областей. Серед сусідніх країн жителі регіону вважають себе близькими до Білорусі, Росії та Польщі. 

• 28% висловили бажання зайнятися власною справою. 4% опитаних зазначили, що вже є підприємцями. Натомість дві третини заявили, що не мають таких прагнень. Вищий рівень бажання відкрити власну справу спостерігається серед молодших респондентів та більш заможних. При цьому серед останніх 5% заявили, що вже займаються своїм бізнесом. Серед тих, хто висловив бажання відкрити власну справу 30% зазначили, що хотіли б займатися торгівлею. 13% – фермерством, 9% - будівництвом і ремонтом, 8% - автосервісом. У сфері розваг і відпочинку, туризму, транспортних послуг – по 6%, сферою готельного бізнесу, громадського харчування, індустрією краси – по 5%. 

• За останній рік дещо зросла кількість тих, хто висловив бажання працювати за кордоном (з 31% до 36%), при цьому 47% з них у майбутньому готові інвестувати зароблені кошти у відкриття власної справи в Україні, 42% – не готові. Вищий рівень міграційних настроїв спостерігається серед молоді (55%), жителів сіл (42%) та опитаних середнього достатку (більше 40%). 

• 65% вважають, що українська мова повинна бути єдиною державною. 17% - підтримують надання російській мові статусу офіційної в окремих регіонах, 13% - за надання російській статусу державної. 

• Половина опитаних (55%) вважають Росію країною-агресором стосовно України. Третина 30% – протилежної думки, 15% – не змогли відповісти. 

• За останній рік дещо зросла кількість тих, хто виступає за вступ України до Європейського Союзу (з 43% до 48%). Рівень підтримки вступу до НАТО не змінився (29% - за вступ, 47% - проти). Натомість за цей час дещо зменшилася кількість прихильників Митного союзу (з 17% до 11%). Інтеграцію з ЄС підтримують 40%, за рівновіддаленість від ЄС та Росії надалі виступають 30%.

 • Соціологічною групою «Рейтинг» в рамках проекту «Портрети регіонів» з 16 листопада по 2 грудня 2018 року було проведено опитування серед мешканців міста Києва. Загалом у дослідженні, здійсненому за методом особистого інтерв’ю, взяло участь 1600 респондентів. Вибірка сформована з урахуванням вікової й гендерної структури міста. Похибка становить не більше 2,4%. 

• Аналіз результатів дослідження показав, що ситуацію загалом по країні кияни оцінюють дещо гірше, аніж у власному місті.

• Лише 8% оцінили політичну ситуацію в країні як спокійну, тоді як на рівні міста спокійною ситуацію бачить майже кожен п’ятий опитаний. При цьому, більше половини опитаних вважають ситуацію як в країні так і на місці напруженою, а кожен третій-четвертий – взагалі критичною та вибухонебезпечною. 

• При цьому, правильність напрямку руху країни респонденти оцінюють майже однаково як в розрізі всієї країни (20%), так і в розрізі власного міста (23%). Дещо менш критичними є оцінки напрямів розвитку серед представників середньої вікової групи. 

• Водночас, незважаючи на негативні оцінки стану справ, загальні очікування серед мешканців Києва швидше позитивно-нейтральні. Близько 40% вважають, що він не зміниться, а кожен шостий взагалі має оптимістичні сподівання щодо майбутнього. Тим не менше, кожен п’ятий опитаний очікує, що стан справ як в Україні, так і у Києві погіршиться наступного року. 

• Військовий конфлікт на Сході України (73%) – основна загальнодержавна проблеми за оцінками киян. 39% також зазначили, що проблемою на рівні держави є хабарництво та корупція. При цьому на особистісному рівні, окрім війни на Сході (37%), опитаних хвилюють підвищення тарифів на комунальні послуги (39%) та низькі зарплати та пенсії (35%). Соціально-економічні проблеми, такі як низькі зарплати і пенсії, підвищення цін та тарифів, недостатній рівень соціального захисту та неможливість отримати якісне медичне обслуговування більш значимі для старшого покоління, тоді як проблеми війни на Сході, корупції, безробіття та несприятливих умов для розвитку бізнесу – для молоді та людей середнього віку.  

• Лідером президентського рейтингу є Ю.Тимошенко, яку готові підтримати 20,4% тих, хто визначився і буде брати участь у виборах. За П.Порошенка готові голосувати 15,7%, за В.Зеленського – 13,5%, А.Гриценка – 8,4%, Ю.Бойка – 7,7%, С.Вакарчука – 6,2%, Є.Мураєва та О.Ляшка – 4,7% та 3,3% відповідно. Рейтинг інших кандидатів – менше 3%. Водночас, майже чверть опитаних киян не визначилися з вибором кандидата, кожен шостий не має бажання голосувати.

• Водночас майже 22% опитаних вірять, що на президентських виборах переможе Ю.Тимошенко (за останній рік кількість тих, хто переконаний в її перемозі зросла вдвічі). У перемозі П.Порошенка впевнені 17%, що майже відповідає показнику минулого року (18%). В.Зеленського в якості переможця бачать 5%. В позитивний результат інших кандидатів вірять менше 2% опитаних. Найбільшу впевненість у своїх фаворитах демонструють прихильники Ю.Тимошенко та П.Порошенка. 

• Антирейтинг очолює П.Порошенко. За нього не проголосували б у жодному випадку більше 40% опитаних. 

• У рейтингу партій лідирує Батьківщина, яку підтримують 20,8% тих, хто визначився та візьме участь у виборах. За партію БПП Солідарність готові віддати свої голоси 13,3%, «Слугу народу» – 12,3%, Громадянську позицію – 7,8%, Опозиційний блок – 6,0%, Самопоміч та партію «Наші» – по 5%, ВО Свобода та Радикальну партію – по 3,6% та 3,2% відповідно. Рейтинг інших партій – менше 3%. Водночас, майже чверть мешканців міста не визначилися з вибором партії, стільки ж не хочуть голосувати. 

• Орієнтація кандидата на тіснішу співпрацю з Європейським Союзом (66%) та його спрямованість на вирішення проблем країни (65%) – мотиви, які мають значний вплив на президентський вибір респондентів. Для 54% та 53% відповідно важливими є соціально-економічна програма кандидата та його особисті лідерські якості, тоді як для 27% та 26%, навпаки, ідеологічні погляди обранця та наявність у нього сильної команди. Половина опитаних обирають кандидата швидше через наявність у нього досвіду у державній політиці, тоді як для 38% належність кандидата до генерації «нових» політиків є більш важливою. Вибір між спроможністю забезпечити радикальні зміни або стабільність у країні поділив респондентів майже навпіл з невеликим відхиленням у бік змін (46% проти 40%). 

• Понад чверть опитаних (28%) очікують, що ситуація в Україні в результаті  майбутніх виборів президента покращиться. Третина при цьому вважає, що ситуація не зміниться, тоді як 16% стверджують, що вона лише погіршиться. Ще чверть опитаних вагаються з прогнозами. Позитивних змін більше за інших очікують прихильники Ю.Тимошенко та П.Порошенка. Відносно менше позитивних змін очікують респонденти, які не визначились з вибором або не мають намірів голосувати. У середовищі останніх майже 40% очікують на погіршення ситуації в результаті виборів.

• На думку респондентів, ймовірність фальсифікацій на виборах президента однаково можлива як на національному рівні, так і на місцевому (45% та 43% відповідно). Ще третина допускають незначні фальсифікації. 

• При цьому, 16% опитаних киян позитивно ставляться до ситуації, коли під час виборів деякі політики допомагають матеріально виборцям. Кожен п’ятий займає нейтральну позицію у цьому питанні. Близько 60% виступають проти такого виду агітації. Більш прихильно до роздачі допомоги кандидатами ставляться найбідніші верстви населення. 

• Мешканці міста оцінюють діяльність місцевої влади дещо краще, ніж центральної. Так, лише 18% опитаних задоволені діяльністю Президента П.Порошенка, трохи менше (16%) задоволені діяльністю Прем’єр-міністра В.Гройсмана і тільки 6% – Верховної Ради. Водночас, понад 70% висловили незадоволеність діяльністю органами центральної влади. 

• Протягом року рівень задоволеності діяльністю міського очільника зменшився (з 39% до 28%). Відносно більше задоволені діяльністю мера опитані молодшої вікової групи. 

• Зростання рівня корупції респонденти відмічають в рівній мірі як загалом по Україні, так і в місті (38-39%). Понад 40% опитаних вважають, що ситуація з хабарництвом не змінилася ані на центральному, ані на місцевому рівнях. Про зменшення рівня корупції говорили лише 6-7% опитаних. 

• Переважна більшість опитаних незадоволені станом справ у різних сферах та послугах. Відносно кращі оцінки у сферах шкільної освіти та стану доріг. Попри це в річній динаміці за абсолютною більшістю критеріїв спостерігається негативна динаміка або відсутність змін. Значно погіршилася оцінка у сферах шкільної освіти, медицини, екології, боротьби з хабарництвом. Останню сферу опитані оцінили найгірше.

• Серед можливостей в місті опитані найкраще оцінили рівень можливостей знайти роботу, відпочивати та проводити дозвілля, а також досягти успіху. Найгірше – жити у безпеці та займатися підприємництвом. Найкраще рівень усіх можливостей оцінюють молодь та більш забезпечені. 

• 11-13% киян бачать високий економічний потенціал розвитку України та свого міста у найближчі 5-10 років. Майже третина оцінюють його на середньому рівні. Стільки ж оцінюють цей потенціал як досить низький, а 9% взагалі не бачать жодних перспектив для економічного зростання як в Україні в цілому, так і у Києві зокрема. Дещо більш критично оцінюють потенціал росту особи середнього віку. 

• Переважна більшість опитаних (70%) відчувають гордість за те, що вони є громадянами України, ще більша кількість (74%) пишається бути жителями Києва. Найчастіше предметом гордості за місто опитані називають його історію (52%). Ще 40% пишаються природою, третина – культурою і мистецтвом, чверть – визначними пам’ятками. Кулінарними та місцевими традиціями пишається кожен п’ятий, ще 15-16% – місцевими мешканцями та спортивними досягненнями. 

• 70% вважають себе однозначно або скоріше щасливими людьми. Водночас кожен п’ятий – протилежної думки. Природно, частіше про особисте щастя говорили молодші та заможніші опитані. 

• Більше половини опитаних киян відмітили культурно-історичну близькість до жителів Київської та Львівської областей. Серед сусідніх країн мешканці міста вважають себе найбільш близькими до Білорусі, Польщі та Росії. 

• Третина опитаних висловили бажання зайнятися власною справою. Кожен десятий зазначив, що вже є підприємцем. Більше таких серед молоді та людей середнього віку, а також опитаних з середнім та високим рівнем доходів. Серед тих, хто висловив бажання відкрити власну справу, 29% хотіли б займатися торгівлею. Майже кожен десятий не проти зайнятися бізнесом в сферах IT, громадського харчування та туризму, по 8% - бізнесом, пов’язаним з будівництвом та ремонтом, а також розвагами та відпочинком. 

• За останній рік кількість тих, хто висловив бажання працювати за кордоном, майже не змінилася (36% у 2017, 35% у 2018), при цьому майже половина з них у майбутньому готові інвестувати зароблені кошти у відкриття власної справи в Україні (39% – не готові). Традиційно вищий рівень міграційних настроїв спостерігається серед молоді та осіб середнього віку (51% та 37% відповідно), а також серед тих, хто має середні або високі доходи (40% та 46%). 

• Більшість опитаних (65%) вважає, що українська мова повинна бути єдиною державною. 17% - підтримують надання російській мові статусу державної по всій території України, ще 10% - надання російській статусу офіційної в окремих регіонах. 

• Понад дві третини респондентів (69%) вважають Росію країною-агресором стосовно України. При цьому, 17% дотримуються протилежної думки, 13% – не визначилися із відповіддю. 

• За останній рік майже не змінилася кількість тих, хто підтримує вступ України до Європейського Союзу (63%) та НАТО (57% у 2017, 56% у 2018). Серед різних напрямів зовнішньоекономічної інтеграції надалі лідирує проєвропейський вектор. При цьому, на фоні скорочення кількості тих, хто з-поміж можливих векторів інтеграції обирає ЄС (з 59% до 56%), зростає кількість прихильників рівновіддаленості України від Росії та Заходу (з 23% до 25%). Лише 5% підтримують вступ до Митного Союзу. 

 • Соціологічною групою «Рейтинг» в рамках проекту «Портрети регіонів» з 16 листопада по 9 грудня 2018 року було проведено опитування серед мешканців Київської області. Загалом у дослідженні, здійсненого за методом особистого інтерв’ю, взяло участь 1600 респондентів. Вибірка сформована з урахуванням вікової й гендерної структури області з урахуванням типу поселення. Похибка становить не більше 2,4%. 

• Аналіз результатів дослідження показав, що ситуацію загалом по країні мешканці області оцінюють гірше, аніж на місцях.

• Лише 7% оцінили політичну ситуацію в країні як спокійну, тоді як в області спокійною ситуацію бачать 21%, а у своєму місті/селі – 53%. Напруженою ситуацію в країні бачать 71% опитаних, критичною – 18%. В області напруженою ситуацію бачать 62% опитаних, у своєму місті – 34%, критичною ситуацію на місцевості вважають лише близько 8-10%.

• Правильність напрямку руху країни (15%) та рідної області (16%)  респонденти оцінюють гірше ніж свого міста/села (25%). Дещо оптимістичнішими щодо цих оцінок є мешканці міських поселень і люди середнього віку.

• Попри негативні оцінки стану справ, загальні очікування серед мешканців області швидше нейтрально-позитивні. Близько 17% вважають, що стан справ як в Україні, так і на місцях покращиться наступного року. Переважна більшість (близько 44%) думають, що ситуація не зміниться. 9-11% вважають, що ситуація погіршиться. Третина опитаних не можуть передбачити як зміниться ситуація за рік. Жителі міст скептичніші у цих оцінках.

• Військовий конфлікт на Сході України (73%) та корупція у владі (54%) – дві найбільші проблеми загальнодержавного рівня за оцінками мешканців області. При цьому на особистісному рівні опитаних швидше хвилює низький рівень зарплати і пенсії (44%), інфляція (43%) та підвищення тарифів на комунальні послуги (41%). Низький дохід, високі ціни і медичні послуги – помітно більше турбують особисто жителів сіл, а корупція і злочинність – гостріші для міських жителів. Водночас, на рівні проблем країни політичні негаразди (війна, корупція) дещо більше хвилюють сільських жителів. 

• Лідером президентського рейтингу є Ю.Тимошенко, яку готові підтримати 26,4% тих, хто визначився і буде голосувати. За В.Зеленського – 17,5%, П.Порошенка – 13,8%, А.Гриценка – 7,9%, О.Ляшка – 5,3%, Ю.Бойка – 4,1%. Рейтинг інших кандидатів – менше 4%. Більше третини опитаних не визначилися із вибором кандидата.

• Чверть опитаних вірять, що на президентських виборах переможе Ю.Тимошенко. За останній рік кількість тих, хто переконаний в її перемозі зросла більш ніж вдвічі. У перемозі П.Порошенка впевнені 14% (у 2017 – 19%). Перемогу В.Зеленського бачать вірогідною близько 5%, а А.Гриценка та О.Ляшка – близько 2%. У перемогу інших кандидатів вірять не більше 1%. У своїх фаворитах впевнені в основному прихильники Ю.Тимошенко, та П.Порошенка. 

• Антирейтинг очолює П.Порошенко. За нього не проголосували б у жодному випадку 45% опитаних. 

• У рейтингу партій лідирує Батьківщина, яку підтримують 28,7% тих, хто визначився та візьме участь у виборах. За партію «Слуга народу» готові віддати голос 15,8%, за БПП Солідарність – 10,1%, за Громадянську позицію – 8,0%, Радикальну партію – 5,6%, Опозиційний блок – 4,0%. Рейтинг інших партій не більше 3%. Кожен третій не визначився із вибором. Кожен шостий не має наміру голосувати. 

• Спрямованість кандидата на тіснішу співпрацю з ЄС (66%), його особисті лідерські якості (66%), соціально-економічна програма (65%) та орієнтація на вирішення проблем країни (59%) – мотиви, які значно впливають на президентський вибір респондентів. Попри це для 30% також важлива увага кандидата до їх регіону. Також 55% орієнтуються на досвід кандидата в політиці, а 35% зазначили, що важливіше його приналежність до «нових політиків» (актуальніше для молодших виборців і прихильників В.Зеленського). На питання про зміни в країні думки опитані розділились порівну: по 42% вважають важливим  забезпечення кандидатом як стабільності, так і радикальних змін. 

• По 30% вважають, що ситуація в Україні у результаті  майбутніх виборів не зміниться або покращиться. Лише 10% говорять про погіршення. Частіше інших про позитивні зміни зауважують прихильники Ю.Тимошенко. Значно менше позитивних змін очікують респонденти, які не мають наміру голосувати або не визначилися.

• Вірогідними фальсифікацій на виборах президента на загальноукраїнському рівні вважають 38% опитаних, в області – 30%, а в своєму місті/селі – 26%. Ще близько 35-45% опитаних допускають можливість незначних фальсифікацій. 16% вважає, що у їх населеному пункті фальсифікацій точно не буде. 

• Водночас 14% респондентів позитивно ставляться до ситуації, коли під час виборів політики допомагають матеріально виборцям. 21% займають нейтральну позицію, а 61% –  проти такого виду агітації. Дещо прихильніше до роздачі допомоги ставляться забезпечені опитані.

• Мешканці області оцінюють діяльність місцевої влади краще, ніж центральної. Так, 14% опитаних задоволені діяльністю Президента П.Порошенка, дещо більше (16%) задоволені діяльністю Прем’єр-міністра В.Гройсмана і 5% – Верховної Ради. Водночас, понад 80% висловили незадоволеність діяльністю центральної влади.

• Протягом року рівень задоволеності діяльністю обласної державної адміністрації майже не змінився (21-23%), він є нижчим ніж рівень задоволеністю роботою міського/сільського голови, який зріс за минулий рік (з 40% до 50%). Мешканці сіл дещо більше задоволені роботою місцевого голови, ніж мешканці міст.

• Респонденти частіше бачать зростання рівня корупції загалом по Україні (39%), аніж в області чи за місцем проживання (23-28%). 42-46% вважають, що ситуація з хабарництвом не змінилася ні на центральному рівні, ні на місцевому. Про зменшення рівня корупції в країні і в області говорили лише 6%, а в своєму поселенні – 10%.

• Переважна більшість опитаних незадоволені станом справ у різних сферах. Загалом відносно краще оцінюють ситуацію із шкільною освітою, безпекою і дорогами. У річній динаміці дещо зросли показники щодо безпеки, стану доріг, екології, сільського господарства, соціального захисту, підтримки молоді і розвитку промисловості, а знизилися – щодо медицини і боротьби з корупцією. Останню сферу опитані оцінили найгірше. 

• Серед можливостей в області опитані найкраще оцінили можливість відпочивати і проводити дозвілля, а також знайти роботу. Найгірше – займатися підприємництвом. Усі сфери можливостей оцінюються вище заможнішими і молодшими респондентами, а також жителями міст. 

• Лише 9-10% бачать високий економічний потенціал розвитку України, області й свого міста/села у найближчі 5-10 років. Близько 36% оцінюють потенціал на середньому рівні. 22-24% бачать низький потенціал, й лише 6% – взагалі не бачать жодних можливостей для економічного зростання як в Україні, так і на місцевості. Трохи краще оцінюють потенціал росту мешканці міст. 

• 74% відчувають гордість за те, що вони є громадянами України, ще більше – 77% – що вони є мешканцями своєї області і 78% – свого міста/села. Трохи менше гордість відчувають особи середнього віку. Найчастіше предметом гордості за свій регіон є природа (61%). Історією свого краю пишаються 48%, культурою і мистецтвом – 44%, традиціями – 37%. Також близько 20% відчувають гордість за природні ресурси області, визначних людей, пам’ятки регіону та за місцевих мешканців. 

• Більше 70% вважають себе однозначно або скоріше щасливими людьми. 19% – протилежної думки. Частіше про особисте щастя зазначали молодші та заможніші опитані. Водночас, кожен четвертий з представників старшого покоління і кожен третій із найбіднішого прошарку – вважають себе нещасливими.  

• Мешканці області найбільше зазначали про культурно-історичну близькість до жителів столиці. Серед сусідніх країн жителі регіону вважають себе найближчими до Білорусі, менше до Польщі та Росії. 

• Близько 40% висловили бажання зайнятися власною справою. Водночас 44% не мають такого бажання. 10% опитаних зазначили, що вже є підприємцями. Вищий рівень бажання відкрити власну справу спостерігається серед молодших респондентів та більш заможних. При цьому серед останніх 22% заявили, що вже займаються бізнесом. Серед тих, хто висловив бажання відкрити власну справу, 25% зазначили, що хотіли б займатися торгівлею, 13% – будівництвом та ремонтом, 11% туризмом. 

• За останній рік рівень бажання працювати за кордоном в мешканців області майже не змінився (31-32%), але трохи зменшилась кількість тих, хто точно не хоче цього (з 65 до 61%). 54% з тих, хто хоче працювати в іншій країні, у майбутньому готові інвестувати зароблені кошти у відкриття власної справи в Україні (27% – не готові). Вищий рівень міграційних настроїв спостерігається серед молоді (50%) й  забезпечених респондентів (45%). 

• 68% вважають, що українська мова повинна бути єдиною державною. 9% – підтримують надання російській мові статусу офіційної в окремих регіонах, 19% – за надання російській статусу державної. 

• Абсолютна більшість (77%) вважають Росію країною-агресором стосовно України. 13% – протилежної думки, а 10% - не змогли дати відповіді. 

• Вступ до Європейського Союзу підтримують 56%, не підтримують 21% (проти 27% у минулому році). За вступ до НАТО виступають 52%, проти вступу – 24% (у 2017 – 24%). Серед різних напрямів зовнішньоекономічної інтеграції лідирує проєвропейський вектор - 51%. 27% виступають за рівновіддаленість від ЄС і Росії. Вступ до Митного союзу підтримують лише 5% (вдвічі менше ніж у 2017).