Новини та прес-релізи

 • Згідно з результатами опитування Соціологічної групи «Рейтинг», мешканці Олександрії значно краще оцінюють стан справ на місцевому рівні, аніж на загальнодержавному. Так, 47% опитаних вважають, що справи у місті йдуть у правильному напрямку, 38% – протилежної думки. Щодо країни – лише 20% вважають, що справи у ній рухаються у правильному напрямку, 66% – навпаки. За останній рік зросла кількість тих, хто вважає, що місто та країна рухаються у правильному напрямку. 

• Лідером у рейтингу ставлення серед місцевих політиків є Сергій Кузьменко. Позитивно ставляться до нього 71% опитаних, нейтрально – 19%, негативно лише – 9%.  До Андрія Коломійцева позитивно ставляться 28%, нейтрально – 22%, негативно – 9%, не знають його – 41%. До Володимира Дожджаника позитивно ставляться 25%, нейтрально – 29%, негативно – 19%, не знають його – 26%. До Олександра Кіяшка позитивно ставляться 20%, нейтрально – 27%, негативно – 24%, не знають його – 29%.  До Сергія Коваленка позитивно ставляться 18%, нейтрально – 20%, негативно – 9%, не знають його – 53%.  До Людмили Давиденко позитивно ставляться 16%, нейтрально – 27%, негативно – 33%, не знають її – 25%.  До Віталія Журавльова позитивно ставляться 13%, нейтрально – 27%, негативно – 17%, не знають його – 44%.  До Сергія Гриценка позитивно ставляться 12%, нейтрально – 29%, негативно – 15%, не знають його – 45%. До Юрія Шклярука позитивно ставляться 11%, нейтрально – 19%, негативно – 8%, не знають його – 61%.    

• Партія «Слуга народу» – лідер серед політичних сил у рейтингу на виборах до Верховної Ради. Її готові підтримати 27,3% тих, хто визначився і має намір голосувати. 14,4% таких опитаних підтримують партію «Опозиційна платформа – За життя», 13,2%  – партію «Батьківщина», 12,7% – партію «Європейська солідарність», 7,3% – партію «Сила і честь», 5,7% – партію «Наші» Є.Мураєва, 4,2% – Радикальну партію Олега Ляшка. Рейтинг інших партій – менше 4%. Тих, хто не визначився, – близько 11%.  

• Моделювання виборів міського голови з такими ж кандидатами як у жовтні 2020 року, показало, що за Сергія Кузьменка проголосувало б сьогодні 75,2% тих, хто визначився і прийшов би на дільниці. За Степана Цапюка віддали б свої голоси – 22,5%, за Володимира Трофименка – 0,1%. У порівнянні із минулим роком рейтинг Сергія Кузьменка зріс майже на 20 в.п. 

• 77% задоволені діяльністю мера Олександрії С.Кузьменка, 15% – не задоволені. Діяльністю міської ради задоволені 56%, не задоволені – 23%, не змогли оцінити – 22%.  

• Діяльністю освітніх закладів задоволені 61%, не задоволені – 17%, не змогли оцінити – 22%. Роботою громадського транспорту задоволені 58%, не задоволені – 22%, не змогли оцінити – 21%. Поліцією задоволені 36%, не задоволені – 34%, не змогли оцінити – 30%. Швидше не задоволені, аніж задоволені містяни роботою комунальних підприємств та медичних закладів. Так, діяльність останніх позитивно оцінили 42%, негативно – 50%. Роботу комунальних підприємств позитивно оцінили 44%, негативно – 47%. За останній рік зріс рівень  задоволеності діяльності міських інституцій.  

• 53% вважають, що період нинішньої каденції мера Олександрії Сергія Кузьменка ситуація у місті в цілому покращилася. 36% – не побачили змін. Про погіршення говорили лише 3% опитаних.  

• Проекти міського голови Сергія Кузьменка такі як капітальний ремонт міської лікарні, ремонт доріг, реставрація Олександрійського театру, реконструкція парку імені Т.Шевченка, закупівля нових комунальних автобусів та будівництво критого мультифункціонального спортивного комплексу позитивно оцінили абсолютна більшість опитаних містян (близько 90%). 

• Вартість комунальних послуг (78%) та наркоманія і алкоголізм (59%) – дві ключові проблеми, які найбільше турбують жителів міста. Безпритульні тварини на вулицях турбують 39% опитаних, проблеми збору та утилізації сміття – 30%, поганий стан тротуарів та пішохідних доріжок – 23%. Поганий стан доріг міста, корупція у міській владі, низький фаховий рівень медиків та поганий стан прибудинкових територій та дворів хвилюють по 16-18%. Ріст злочинності та вартість проїзду у транспорті – по 13%.  

• Інтернет сторінки (60%), національне телебачення (54%), соціальні мережі (52%) та місцеве телебачення (38%) – основні джерела отримання суспільно-політичних новин в Олександрії. З каналів у менеджерах новини отримують 18%, від близьких та знайомих – 12% опитаних, з місцевої преси – 6%, радіо – 5%, з національної преси – лише 2%.  

Аудиторія: мешканці Олександрійської громади від 18 років і старші.. Вибірка репрезентативна за віком, статтю. Метод опитування: особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Вибіркова сукупність: 800 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3,5%. Терміни проведення: 1-10 жовтня 2021 року

 • Згідно з результатами опитування Соціологічної групи «Рейтинг», мешканці Харкова значно краще оцінюють стан справ на місцевому рівні, аніж на загальнодержавному. Так, 51% опитаних вважають, що справи у місті йдуть у правильному напрямку, 31% – протилежної думки. Щодо країни – лише 19% вважають, що справи у ній рухаються у правильному напрямку, 66% – навпаки. 

• Абсолютна більшість опитаних (93%) вважають Харків комфортним для життя (37% вважають його дуже комфортним, 56% – скоріше комфортним). Іншої думки – лише 6%.  

• Робота медичних установ, вартість та якість комунальних  послуг, а також боротьба з корупцією – ключові пріоритети розвитку міста, на думку харків’ян. Чверть опитаних вважать пріоритетними напрямами для діяльності міської влади соціальний захист малозабезпечених, якість доріг, боротьбу із злочинністю, діяльність освітніх установ.  

• 59% задоволені діяльністю в.о. мера Харкова І.Терехова, 29% – не задоволені. Діяльністю міської ради задоволені 40%, не задоволені – 34%, не змогли оцінити – 27%.  

• Лідером довіри серед місцевих політиків є Ігор Терехов. Йому довіряють 53% опитаних, не довіряють – 37%. Олександру Ярославському довіряють 37%, не довіряють – 32%, не знають його – 22%. Михайлу Добкіну довіряють 33%, не довіряють – 59%. Олександру Фельдману довіряють – 31%, не довіряють – 57%. Євгенію Мураєву довіряють 30%, не довіряють – 37%, не знають його – 29%. Арсену Авакову довіряють – 11%, не довіряють – 78%. Таких особистостей як Кирило Кернес та Тетяна Єгорова-Луценко не знають більшість опитаних. К.Кернесу довіряють 13%, не довіряють – 30%, Т.Єгоровій-Луценко довіряють – лише 1%, не довіряють – 18% опитаних.  

• 60% опитаних висловили однозначну готовність взяти участь у виборах міського голови. 71% вважають, що передвиборча кампанія з виборів мера Харкова проходить спокійно. Напруженість на виборах фіксують 22% респондентів.  

• Лідером електоральних симпатій серед кандидатів на міського голову Харкова серед містян є Ігор Терехов. За нього готові віддати свої голоси 57,6% тих, хто визначився і має намір прийти на дільниці. 27,6% опитаних підтримують Михайла Добкіна. Рейтинг інших кандидатів – менше 4%. Тих, хто не визначився, – близько 14%.  

• 63% респондентів переконані, що переможе на виборах мера Харкова І.Терехов, 14% – впевнені у перемозі М.Добкіна. В перемогу інших кандидатів вірять менше 2%. 

Аудиторія: мешканці Харкова від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю. Метод опитування: особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,8%. Терміни проведення: 2-7 жовтня 2021 року 

 • Згідно з результатами опитування Соціологічної групи «Рейтинг», 82% респондентів помітили покращення стану доріг та збільшення їх ремонту протягом останнього року (у 2020 році таких було 76%, 2018-2019 – близько 60%). 17% – протилежної думки. 

• Найбільшу заслугу у тому, що в Україні покращуються дороги респонденти віддають Президенту (36%). 33% вважають, що це заслуга місцевої влади, 8% – Міністерства інфраструктури/Укравтодору, по 1% – Прем’єр-міністра, 2% – Верховної Ради. За останній рік зросла кількість тих, хто вважає, що покращення доріг заслуга Президента, і зменшилася тих, хто вважає, що це заслуга місцевої влади. 
 

• 64% задоволені діяльністю Укравтодору в Україні, 29% – протилежної думки. За останній рік рівень задоволеності цією інституцією серед українців зріс.  

• 61% опитаних вважають, що за Зеленського ремонтують доріг більше, ніж за Порошенка (6%).19% вважають, що будувалось однаково. Оцінюючи якість доріг за обох каденцій, 45% вважають, що дороги є якіснішими за Зеленського, 24% – за обох, 4% – за Порошенка. 

• Порівнюючи всіх президентів, 41% вважають, що найбільше дороги ремонтувати за Зеленського. 9% – вважають, що це було в часи каденції Порошенка, 7% – Януковича, 7% – Кучми, 2% – Кравчука, і 1% – Ющенка. 10% вважають, що за всіх очільників держави було однаково. 9% – стверджують, що за жодного президента не ремонтували дороги. 12% - не змогли визначитися з цього питання. 

• Серед сфер інфраструктури, де останнім часом відбувається модернізація, українці найкраще оцінили стан доріг.  

• Третина побачили покращення в сфері туристичних подорожей Україною. Покращення щодо будівництва соціальної інфраструктури – 29%, щодо безпеки на дорогах – 25%.  Натомість щодо якості медичного забезпечення та якості освіти респонденти значно частіше говорили про погіршення. Так, щодо освіти негативні оцінки поставили 38%, медичного забезпечення – 46%. Покращення у цих сферах побачили від 16% до 20% опитаних, відсутність змін – 27-28%.  

• У динаміці за останні три роки помітно поступове зростання оцінок стану доріг та безпеки на них. Також є позитивне зростання щодо якості медичного забезпечення. Водночас щодо якості освіти фіксується незначне погіршення, починаючи з 2020 року. 

• Дороги (50%) та залізниця (42%) – інфраструктурні галузі, які, на думку опитаних, потребують найбільшої підтримки держави. По 18% вважають такими галузями пошту та туризм, 13% – річкові порти, 9% – аеропорти.  

• Найбільшу відповідальність за розвиток та модернізацію інфраструктури в Україні респонденти покладають на Міністерство інфраструктури (24%), Президента (23%) та місцеву владу (23%). На Парламент таку відповідальність покладають лише 12%, Прем’єр-міністра – 9%.  

• 32% зазначили, що за останні два роки подорожували Україною з метою туризму. 68% – не мали такого досвіду. Відносно більше тих, хто подорожував, серед мешканців Києва, молодих респондентів, більш заможних та тих, то має та часто водить авто.  

• Найпопулярнішими напрямами для подорожей є Карпати (55%) та морські курорти Півдня (48%). До природних пам’яток подорожували 37%, цікавих міст України – 26%, місць історичних подій, битв – 17%.  

• Більшість власників авто (77%) готові користуватися платними автомагістралями якщо вони будуть якісніші, безпечніші та матимуть обмеження швидкості 130 км/год.  

• 69% опитаних не користувалися приміськими потягами за останній рік. Часто їздили електричками – 8%, рідко – 23%. 74% опитаних не користувалися міжрегіональними потягами за цей період. Часто їздили– лише 4%, рідко – 22%. Близько 70% з тих, хто користується цими видами транспорту, готові платити більше за проїзд за умови зростання якості послуг. Близько третини – не готові.  

• 46% позитивно ставляться до ініціативи створення державної програми іпотеки на житло під 7% на 20 років. 40% – нейтрально, лише 11% – негативно. Водночас скористатися цією програмою хочуть 28%, не мають такого бажання – 69%. Більше тих, хто має намір скористатися державною іпотекою під 7%, серед респондентів, котрі позитивно оцінюють цю ініціативу.  

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибіркова сукупність:  3000 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 1,8%. 

Терміни проведення: 10-13 вересня 2021 року

Опитування було проведено Соціологічною групою «Рейтинг» від імені Центру аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту. 

Це щорічне опитування дає всесторонній аналіз ставлення громадян до органів місцевого самоврядування та надання комунальних послуг. 

Опитування проводилось у 24 обласних центрах України, що не перебувають під контролем російських чи проросійських сил, включаючи Маріуполь та Сєвєродонецьк на Донбасі. Опитування проведено на основі вибірки, яка включала 19196 респондентів.  

Статистична похибка для кожного міста не перевищує ±3,5%. Досяжність респондентів у середньому склала 65%.

Рейтинги міст України: сьоме муніципальне опитування IRI from Ratinggroup

 • Згідно з результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 2- 4 вересня 2021 року, за останні п’ять місяців кількість тих, поінформований про дипломатичну ініціативу «Кримська платформа», зросла у півтори рази (з 45% у квітні до 66% у вересні).  

• Також зросла і кількість тих, хто позитивно оцінює цю ініціативу (з 38% – у квітні, до 50% – у вересні). Серед тих, хто добре поінформований про зміст «Кримської платформи», позитивно ставляться до неї майже 80%.  

• Опитані добре обізнані про будівництво газогону «Північний потік - 2» з Росії до Німеччини в обхід України: 50% знають про це, 31% – щось чули і лише 18% – нічого не знають). 41% вважають, що Україна не мала жодних можливостей зупинити будівництво згаданого газогону. Натомість 20% покладають відповідальність за це на Порошенка,  3% – на Зеленського, ще чверть – на обох президентів.   

• Серед ключових світових лідерів найкраще українці ставляться до Канцлера Німеччини Ангели Меркель (73% – позитивно, 19% – негативно) та Президента США Джозефа Байдена (64% - позитивно, 19% – негативно). При цьому в динаміці за останні кілька місяців ставлення до Президента США дещо покращилось, до Канцлера Німеччини – дещо погіршилось. 

• Президента Франції Емануеля Макрона позитивно оцінили 57%, негативно – 19%, не змогли оцінити або не знаю такого – 23%. Президента Польщі Анджея Дуди позитивно оцінили 54%, негативно – 10%, не змогли оцінити або не знаю такого – 37%.  

• Натомість ставлення до очільників Білорусі та Росії серед українців переважно негативне. Так, до Олександра Лукашенка негативно ставляться 59% опитаних, позитивно – 34%. При цьому, за останній рік ставлення до президента Білорусі погіршилося з 45 до 34%, а за останні два роки – вдвічі (з 67 до 34%). 

• До Володимира Путіна негативно ставляться 81%, позитивно – лише 15%.  

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибіркова сукупність:  2500 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,0%. Терміни проведення: 2-4 вересня 2021 року

 • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 2- 4 вересня 2021 року, демонструють, що напрям руху країни як правильний оцінюють третина опитаних (34%), як неправильний – 58%, не змогли відповісти – 8%. За останній місяць кількість тих, хто вважає напрям розвитку країни правильним, зросла (у липні 2021 – 26%). Відносно більше тих, хто оцінює напрям розвитку країни як правильний, серед молоді, а також мешканців Заходу та Центру.

• Рейтинг довіри до політиків очолює Володимир Зеленський, якому довіряють 50% опитаних, не довіряють – 48%, таким чином політик повернув позитивний баланс довіри, який мав на протязі першого року правління.  

• Д.Разумкову довіряють 29% не довіряють – 32%, не знають його – 33%. Петру Порошенку  довіряють 26%, не довіряють – 71%. Юлії Тимошенко довіряють 26%, не довіряють – 72%. Юрію Бойку довіряють 23%, не довіряють – 58%, не знають його – 16%. Денису Шмигалю довіряють 17%, не довіряють – 46%,  не чули про такого – 30%. Віктору Медведчуку довіряють 15%, не довіряють – 71%.  

• Якби найближчим часом відбулися вибори Президента, то 31,1% проголосували б за В.Зеленського (серед тих, хто голосуватиме та визначився з вибором), порівняно з початком серпня його рейтинг зріс за 27 до 31%. 13,3% підтримали б П.Порошенка, 10,9% – Ю.Бойка, 9,2% – Ю.Тимошенко, 6,1% – І.Смешка, 5,7% – В.Гройсмана, 5,7% – Є.Мураєва, 4,1% – О.Ляшка. 3,7% – Д.Разумкова, 3,1% – А.Яценюка. Підтримка інших кандидатів нижче 2%.  

• Антирейтинг очолює П.Порошенко: 45% не проголосували б за нього за жодних обставин. 38% не проголосували б за Ю.Тимошенко, 35% – Ю.Бойка, 25% – О.Ляшка, 24% – В.Зеленського, кожен шостий-сьомий не проголосував б за жодних обставин за А.Яценюка, О.Тягнибока та Є.Мураєва.  

• Парламентський рейтинг очолює партія «Слуга народу», яку готові підтримати 25,8% серед тих, хто буде голосувати та визначився із вибором. За партію «Європейська солідарність» – 14,1%, «Опозиційна платформа – За життя» – 12,4%, «Батьківщина» – 10,6%. Рейтинг інших політичних сил значно нижчий. Так, партію «Сила і честь» підтримують 4,9%, партію Мураєва «Наші» – 4,7%, партію «Українська  стратегія Гройсмана» – 4,5%, Радикальну партію О.Ляшка – 4,2%, партію Шарія – 3,6%, «УДАР Віталія Кличка» – 3,4%, умовну партію Притули – 3,2%. Рейтинг інших партій – до 3%.   

• Серед офіційних заходів до Дня Незалежності, опитані найкраще оцінили військовий парад у Києві (44% – позитивно). Міні-фільм «ДНК України» позитивно оцінили 38%, виступ президента Зеленського на параді – 36%, святковий концерт на стадіоні «Олімпійський» у Києві – 29%. Серед респондентів, котрі бачили ці заходи, найкращі оцінки отримав міні-фільм «ДНК України» (67%). 

• 48% опитаних оцінюють як успішний візит президента Зеленського до Сполучених штатів Америки. 28% – вважають його неуспішним, 17% – нічого не знають про це, або ж вагалися з оцінками.   

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибіркова сукупність:  2500 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,0%. Терміни проведення: 2-4 вересня 2021 року

 • За 30 років Незалежності України зросло покоління людей, яке за своїми поглядами, ідеями, цінностями та мріями помітно вирізняється серед інших демографічних груп. У соціологічних замірах за останні кілька років  ідеологічні та регіональні відмінності стають менш вагомими, поступаючись віковому фактору. Молодь, яка народилася і зростала в нових умовах глобального світу та не знала бар’єрів радянського часу, сьогодні задає нові тренди життя, ламає стереотипи, традиції, формує нові запити. Це – Покоління Незалежності. 

• До 30-ліття Незалежності України Соціологічна група «Рейтинг» провела перше масштабне соціологічне дослідження з загальною вибіркою в 20 тисяч респондентів, метою якого було вивчити особливості мислення та стилю життя нового покоління українців, їхнього ціннісного світу, мотивацій, оцінки самих себе та України. Результати представлені у вікових, гендерних, регіональних (по областях), майнових, психологічних розрізах. Дослідження проводилося з 20 липня по 9 серпня 2021 року методом телефонного інтерв’ю. Опитано 20 тисяч респондентів в усіх областях країни, окрім тимчасово окупованих територій Крим та Донбасу. 

ІДЕНТИЧНІСТЬ 

• Проголошення Незалежності України сьогодні загалом підтримали б 80% опитаних. Не підтримали б – лише 15%, вагалися з відповіддю – 5%. Найвищий рівень підтримки Незалежності України серед покоління, яке народилося після 1991 року (87%). Також більше тих, хто підтримав би Незалежність, серед мешканців західних та центральних регіонів та більш заможних. Попри розбіжності, не менше двох третин у кожній із демографічних груп підтримали б сьогодні проголошення Незалежності України.  

• Громадянами України ідентифікують себе 75% опитаних (11% не відчувають себе такими), натомість європейцями – 26%, «радянською людиною» - 21%. Серед представників Покоління Незалежності ідентифікують себе як громадяни України 86%, як європейці – 40%. Старші менше вважають себе європейцями, але частіше ніж інші ідентифікують себе як «радянську людину». У регіональному розрізі західні області більше відчувають себе європейцями, ніж радянськими людьми, так само як Київ. Східні, – навпаки, більше ідентифікують себе з вихідцями з СРСР, ніж з Європи. Мандрівники, які частіше подорожують всередині держави, більше відчувають себе громадянами України. 

САМООЦІНКА 

• Власне положення українці оцінюють на середньому рівні, а країну – дещо нижче середнього. Оцінюючи власне соціальне становище за шкалою, де перше місце означає найнижче положення, а сьоме - найвище, 22% опитаних поставили себе на дві найнижчі сходинки,  66% – на середні (з третьої по п’яту), і лише 9% на найвищі – шосту та сьому. Власні перспективи через 10 років найгірше оцінили лише 18%, посередньо – 31%. Натомість до найвищих сходинок себе віднесли 32% опитаних.  

• Становище сьогоднішньої України оцінили наступним чином: 36% поставили на останні дві сходинки, 55% – не середні (з третьої по п’яту, при цьому на третю – 27%). І лише 4% –  на найвищі шосту і сьому. На відміну від оцінки сучасної України, оцінка майбутнього країни більш оптимістична: 44% сподіваються, що Україна буде на найвищих сходинках, 34% – на середніх (при цьому більше половини з них на п’яту), і лише 18% – мало вірять у майбутнє країни. Чим молодші респонденти, тим вищі оцінки власного соціального положення і положення України. Також краще оцінюють своє соціальне положення чоловіки, натомість жінки краще оцінюють положення країни у майбутньому. Найвищу самооцінку та оцінку країни мають виборці Зеленського. Особливо це стосується бачення України у майбутньому, яке у них навіть більш позитивне, ніж бачення власного становища через 10 років. Досить високі оцінки себе та України мають ще прихильники Порошенка та Гройсмана. А найбільш песимістично і щодо себе, і щодо держави налаштовані електорати Бойка та Мураєва. Також краще себе й Україну оцінюють західні й центральні регіони, тоді як східні й південні мають нижчу оцінку зараз, і від майбутнього чекають менше позитивного, як для себе, так і для країни. 

ЕМОЦІЇ 

• Основні дві емоції, які відчувають, думаючи про Україну  – сум (37%) і гордість (34%). Зацікавленість відчувають 20%, радість і сором – по 18%, страх – 16%, байдужість і гнів – лише по 5%. Відносно себе, 37% опитаних відчувають зацікавленість, 34% - радість, 22-24% - сум і гордість, 14% - страх, 6% - сором, 3-4% - гнів і байдужість. Майже половина молоді відчуває гордість та зацікавленість думаючи про країну, третина – радість. Вони  більш позитивні у ставленні як до себе, так і до країни, аніж старші. За регіонами: від гордості на Заході емоційний фон поступово рухається в бік негативного спектру – до суму на Сході. Найбільше відчувають гордість за країну виборці Зеленського та Порошенка. Представники цих двох груп значно менше відчувають сором за себе і за країну. Їхні уявлення і про себе, і про країну значно оптимістичніші, ніж у виборців інших кандидатів. Натомість тих, хто негативно сприймає і себе, і країну, багато серед виборців Бойка та особливо Мураєва. У цих групах переважають безрадісні емоції, вони майже не відчувають гордості щодо себе, а щодо країни – переважно сум, або навіть сором. 

ЦІННОСТІ ТА МОТИВАЦІЇ 

• У ціннісному спектрі українців домінують універсалізм, доброта, конформізм та безпека. Найнижчі показники мають багатство і стимуляція. Самостійність, гедонізм та досягнення утримуються на середньому рівні.  У віковому розподілі молодша група найбільш зміщена у бік гедонізму, самостійності та стимуляції. Молодь і люди середнього віку також сходяться у визнанні досягнень. Натомість старші більше тяжіють до традиційності, серед них також найменша цінність багатства. Особливо виділяється група 16-24 років, які найбільш відкриті до змін та прагнуть самоствердження. Вони єдині, хто більше відкриті до змін, ніж консервативні. Жінки в усіх вікових групах більше, ніж чоловіки тяжіють до самовизначення (доброта й універсалізм). Аналіз за доходами показав, що цінність багатства для бідних майже не має значення.  

В електоральних симпатіях вимальовуються три умовні групи виборців – умовно позитивні та відкриті до змін (виборці Зеленського, Порошенка); усереднені за емоційним ставленням до країни та цінностями консерватизму (виборці Тимошенко, Ляшка, Гройсмана, Смешка); та крайні консерватори (виборці Мураєва та Бойка). 

• Відносна більшість опитаних (57%) зазначили, що загалом задоволені своїм життям, 21% – не задоволені, 23% дали посередню оцінку. Чим молодший вік та чим вищі доходи, тим кращий показник задоволеності життям. Цікаво, що серед молоді 16-24 років навіть у бідніших майнових групах рівень задоволеності життям є відносно високим. 

• Мотивації ділять суспільство майже навпіл: половина (49%) хочуть жити не гірше інших, трохи менше половини – хочуть жити краще інших і досягати успіху (45%). Мотиваційний принцип «жити краще за інших» відносно частіше спостерігається у Покоління Незалежності та середній вікових групах. Натомість у старших (51+) переважає зворотній принцип: «жити, не гірше за інших». Прагнуть кращого життя найчастіше мешканці Києва, більш заможні опитані та жінки. При цьому серед останніх надвисокий рівень мотивації за принципом «жити краще за інших» спостерігається в наймолодшій віковій групі (16-24 років).  

• У випадку різкого скорочення доходів 60% опитаних скоріше будуть шукати додаткові джерела прибутку, а 36% - скорочувати свої витрати. Чим молодші, більш забезпечені, а також чим вища цінність багатства, тим більше респонденти готові до пошуку додаткових джерел доходу. Покоління Незалежності (особливо 16-24 роки) прагнуть використовувати можливості, з них понад 80% не готові скорочувати свої доходи, а за потреби шукатимуть додаткові джерела.  

• 61% сказали, що можуть впливати на свої доходи, натомість 38% вважають, що це не залежить від них. Молодші, більш забезпечені, а також задоволені життям і мотивовані на успіх краще оцінюють свій вплив на доходи.  

• 41% відчувають, що їхні найкращі роки ще попереду, 24% переживають їх зараз, а 31% сказали, що їхній найкращий час уже позаду. В цілому лише третина у віці 25-50 стверджують, що переживають зараз найкращі роки. Найбільше з оптимізмом дивляться в майбутнє молодь і представники середнього віку, більш забезпечені. Серед найстарших більше 70% вважають, що їхні найкращі роки вже позаду. 

• При виборі бажаної роботи найважливішими критеріями є заробітна плата (75%), вже потім соціальні гарантії (31%), взаємини у колективі (26%), графік роботи (22%). Найменш важливими є кар’єра (14%) і престижність, соціальний статус (10%). Покоління Незалежності єдине з усіх вікових груп, кому цікавіша кар’єра. Графік роботи важливий молодшим до 40 років, домогосподаркам, безробітним і студентам. Людям у віці 40-60 років графік та кар’єра вже не так важливі. Пенсіонерам важливі лише зарплата і соціальні гарантії. Лише зарплата важлива також для фізичних робітників. А ось офісним працівникам важливо, яка атмосфера буде у офісі. З ростом доходів зростає вимогливість до роботодавця: забезпеченим важливі майже всі пункти від гарантій до кар'єрного зростання, тоді як бідним – лише зарплата, щоб задовольнити базові потреби. 

ТОЛЕРАНТНІСТЬ 

• Як показує аналіз цінностей, українці охоче декларують важливість універсалізму та доброти, однак вони не дуже виявили терпимості у блоці дослідження толерантності.  47% негативно ставляться до ЛГБТ спільноти, 42% - до чайлдфрі (люди, які вирішили не мати дітей), близько половини ставляться до них нейтрально, 7-8% - позитивно. Ставлення до людей, які не вірять у Бога більш толерантне: лише 28% їх не сприймають, а 63% загалом ставляться нейтрально, 8% - позитивно.

Молоді жінки 16-24 років створили окремий тренд за рівнем високої толерантності – з них третина ставиться позитивно до ЛГБТ та чайлдфрі, при тому що в серед хлопців цього ж віку таких втричі менше.  

В цілому Покоління Незалежності виявилося найтолерантнішим, особливо 16-24 роки. До усіх трьох категорій їх ставлення скоріше нейтральне (60-70%), ще близько 20% ставляться до цих категорій позитивно, до 20% – негативно. Водночас, рівень толерантності з віком знижується і досягає найнижчого рівня у найстаршому віці (61+), і серед них до людей, які не хочуть мати дітей, переважає негативне ставлення (66%), так само як і до ЛГБТ (65%). 

Серед регіонів найбільш толерантний Київ. А от Схід і Захід схожі в своєму консерватизмі, різниця лише в тому, що релігійний Захід менш толерантний до невіруючих, а Донбас – до ЛГБТ-спільноти. Найбільше не сприймають прозахідні цінності виборці Бойка та Мураєва. Водночас, виборці Зеленського разом з виборцями Порошенка відносно толерантніші до усіх категорій (серед них переважає нейтральне ставлення).  

• Загалом 60% населення вірять в існування Бога і не сумніваються в ньому. Ще 17% вірять в Бога, але сумніваються у ньому, а у вищі сили вірять 14%. Атеїстів лише 7%. Віра в Бога зростає з віком і після 50 років має найвищі показники (більше 60%). Показники релігійності високі на Галичині й Заході в цілому. А ось у Києві та серед наймолодших (16-24) – віруючих менше половини. Серед тих, хто вірить в існування Бога і не сумніваються в ньому 40% негативно ставляться до атеїстів. Також вони є менш толерантними до ЛГБТ - 55% ставляться негативно, до чайлдфрі - 49%.  

• 51% опитаних підтримують ідею відновлення смертної кари в Україні, 45% - проти цього. Найбільше підтримують це старші, бідніші, з нижчим рівнем освіти, чоловіки, а також ті, хто відчуває негативні емоції до себе (сором, гнів, сум, байдужість і страх).

ЕЛЕКТОРАЛЬНІ СИМПАТІЇ 

• Президентський рейтинг очолює В.Зеленський, за якого проголосували б у випадку проведення виборів найближчим часом 27,2% (серед голосуючих і визначених). На другій позицій П.Порошенко – 14,9%, далі – Ю.Бойко з результатом 10,5%, Ю.Тимошенко – 9,7%, І.Смешко – 6,6%, Є.Мураєв – 5,6%, В.Гройсман – 5,1%, інші – не більше 4%.  

• В.Зеленський лідирує в 17 областях. У Києві, Тернопільській та Івано-Франківській областях він поділяє першість з П.Порошенком, у Харківській – з Ю.Бойком. Лише у Львівській на перше місце виходить П.Порошенко,  Вінницькій – В.Гройсман, Донецькій та Луганській – Ю.Бойко.  

• Серед Покоління Незалежності кожен другий з голосуючих та визначених обирає В.Зеленського. Серед них його результат більш ніж в 4 рази вищий, ніж у П.Порошенка. Високий рейтинг у В.Зеленського серед найменших, які ще не голосують (16-17 років): більше 50% обирають його в цілому і майже 70% з тих, хто б голосував і визначився. 

ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІ ВЕКТОРИ 

• Домінуючим зовнішньополітичним вектором в Україні є європейська та євроатлантична інтеграція. В усіх питаннях, що стосувалися поглядів щодо майбутнього України на міжнародній арені, не менше половини опитаних підтвердили свої прозахідні прагнення. Так, за вступ в ЄС виступають 64%, у НАТО – 54%.  

Найбільше тих, хто підтримує європейське майбутнє України, серед наймолодших (16-24 роки): 66% за вступ в НАТО, 75% за вступ в ЄС. Але навіть і в найстарших категоріях не менше половини респондентів за рух України у західному напрямку.

Питання вступу до Євросоюзу хоча і має регіональні відмінності (підтримка зменшується у напрямку з Заходу на Схід), але не так критично «розділяє» суспільство, як питання вступу до НАТО. 

Загалом серед наймолодших (16-24), на відміну від старших, простежується тенденція до консолідації навколо проєвропейської ідеї України. Навіть на Сході, де більшість проти вступу в ЄС, серед молоді – більшість  за (58%). 

• Однак, стійкою альтернативою європейської інтеграції є не стільки проросійський вектор, як запит на рівновіддаленість від Заходу та Росії – такий варіант обрали 35%. Серед противників вступу до ЄС лише чверть висловлюються за рух у напрямку Росії. Інші – за самостійний розвиток. У віковому розрізі найбільшими прихильниками рівновіддаленості є середнє покоління (25-50 років). В східних областях запит на рівновіддаленість домінує над проєвропейським напрямком, а в західних - над проросійським напрямами.  

Цікаво, що такий погляд на майбутній розвиток України не має різких регіональних залежностей. За виключенням Галичини (де прихильників рівновіддаленості близько 20%), в усіх інших регіонах рівень підтримки такого вектору коливається від 30 до 45%. 

НОСТАЛЬГІЯ ЗА СРСР 

• 61% опитаних не жалкують зараз про розпад Радянського Союзу, натомість 32% –жалкують. Найбільше таких на південному сході країни, серед представників старшого покоління, менш забезпечених. Ностальгують за Радянським союзом також ті, хто не підтримав би проголошення Незалежності, а також люди, які вважають свої найкращі часи вже в минулому. Відмінності у ставленні до радянського минулого серед населення Росії та України є діаметрально протилежними.  Якщо за останні десять років рівень ностальгії за радянським минулим в Україні поступово знижується, то в Росії – зростає.  

• Вплив радянського періоду на розвиток України 52% оцінили як нейтральний, 23% - як негативний, 18% - позитивний. Полярні оцінки (і негативні, і позитивні) дають представники старшого покоління. Серед наймолодших домінує нейтральна позиція, оскільки для них період СРСР – це інформація з підручника історії, а не реальний досвід.  

• Свобода слова (77%) та умови для самореалізації (64%) – сфери які, на думку опитаних, краще розвинені в сучасній Україні, у порівнянні з радянським періодом. Натомість, оцінки рівня життя розділилися порівну: по 43% вважають, що він був кращий як за часів Радянського союзу, так і в сучасній Україні. Молодші вважають, що сьогодні краще, старші – навпаки. За оцінкою рівня медицини та освіти сучасна Україна поки «поступається» радянському минулому. Лише ті, хто народився в Незалежній Україні, вважають, що рівень медичних та освітніх послуг сьогодні кращий. Старші ж, навпаки, оцінюють сучасну медицину та освіту значно гірше.  

• Попри те, що порівняння рівня життя в сучасній Україні та СРСР має полярні оцінки, повернення до планової економіки підтримують лише 27% опитаних. Дві третини виступають за ринкові відносини. Цікаво, що у віковому розподілі відмінностей значно менше, аніж у майновому: чим багатші опитані, тим частіше вони висловлюються за вільний ринок. 

МІГРАЦІЙНІ НАСТРОЇ 

• 32% хотіли б працювати за кордоном, 65% - не хотіли б. Найбільше охочих поїхати на заробітки серед наймолодших – це 54%, а найменше серед 61+ (лише 18%). На Донбасі  бажаючих виїхати на роботу закордон вдвічі менше, ніж у західних областях (20-23% проти 40%).  

• Основними причинами чому хочуть працювати за кордоном, обрали вищу зарплату (71%) та кращі умови життя (57%). Ще по 20% обрали кращі умови праці й можливості самореалізації. Однак для Покоління Незалежності можливість самореалізації більш важлива, ніж для представників старших вікових груп.  

УЯВЛЕННЯ ПРО МОЛОДЬ 

• В очах більшості, сучасна українська молодь патріотична та моральна – близько 60% так відповіли, і ще третина – мають протилежну думку. (Важливо: в дослідженні вік молоді не встановлювався – кожен респондент сам вирішував, що він розуміє під молоддю) 

• Відносна більшість (56%) вважають сучасну молодь малоосвіченою, лише 38% - високоосвіченою. У інших питаннях думки розділилися навпіл: 50% - говорять, що молодь працьовита, 45% - лінива, 45% - думають вона відповідальна, а 50% - безвідповідальна.  

Для самої молоді – вони більш патріотичні та моральні, ніж для інших груп, особливо ніж для покоління їх умовних батьків – кому 31-50 років. При цьому рівень працьовитості молоді вище інших оцінюють старші респонденти. 

Жінки оцінюють молодь краще за чоловіків. Також, краще молодь оцінюють забезпечені. Коли йдеться про молодь, люди часто розуміють ту молодь, яку бачать навколо себе, тому тут є регіональні відмінності. На Заході, Галичині, в Центрі та в Києві молодь, за оцінками опитаних, більш патріотична, відповідальна, працьовита. На Донбасі, Півдні, Сході оцінки молоді негативніші: вона менш патріотична, неосвічена, лінива, безвідповідальна, менш моральна. Також існує прямий зв'язок зі ставленням до країни – чим більше респонденти відчувають гордість і радість за країну, тим більш позитивно вони оцінюють сучасну українську молодь. 

Виборці Зеленського і Порошенка найбільш позитивні в оцінках сучасної української молоді – з них близько 70% сказали що вона патріотична і моральна, 50-60% - відповідальна й працьовита. Найбільше негативних оцінок у ставленні до молоді серед виборців Мураєва, які оцінили освіченість, патріотичність й відповідальність молоді дуже низько. 

Попри деякі негативні оцінки молоді, більшість українців вважає, що розвиток молоді має бути пріоритетом. Вікових відмінностей майже немає – старші так само як Покоління Незалежності бачать пріоритет у розвитку молоді.

СТИЛЬ ЖИТТЯ 

• Подорожі, спорт, здоровий спосіб життя, музика та саморозвиток найбільш цікаві сфери українцям сьогодні: їх обрали від чверті до третини респондентів.  Найменше українців цікавить мода (всього 3%), не дуже привертають увагу – релігія, історія, політика (8-9%). Помірний рівень цікавості щодо екології, кулінарії, технологій, економіки та кіно (12-19%). 

Покоління Незалежності найбільше цікавить спорт, подорожі, музика та саморозвиток. Характерно, що музика найбільш цікава для молоді 16-24 років. З віком зростає важливість здорового способу життя: серед тих, кому від 40 років, його обирали близько 40%. Найстаршим (61+) також цікавіша політика та економіка (18%), що майже зовсім не цікавлять наймолодших (всього 4-10%). Також після 50 років у сферу інтересів частково входить релігія (12%). Ще з віком зростає цікавість до екології – як сферу інтересів її обирають 20-26% з тих, кому за 50 років. Натомість після 50 років втрачається інтерес до технологій. 

Подорожами цікавляться майже всі, окрім найстарших. Спорт і саморозвиток втрачають позиції після 40 років: з найстарших спорт обрали лише 21%, тоді як у віці 16-24 –  це 50%.  

Чоловікам більш цікавий спорт (48%), жінкам – подорожі (39%), кулінарія (26%) і здоровий спосіб життя (36%). Можна сказати, що жінки більше піклуються про своє здоров’я, адже у питанні медичних профоглядів вони відрізняються: частіше проходять медогляд, ніж чоловіки (найчастіше це роблять жінки у віці 23-30 років). Але в цілому половина українців відповіли, що не ходять на медогляди, а звертаються до лікаря лише коли щось турбує.  

• 16% українців ніколи не виїжджали зі свого населеного пункту за останні п’ять років. Це більшою мірою бідні, старші та мешканці сіл. Третина були у іншому місті/селі України один чи декілька разів, половина – їздять часто Україною.  

За останні п’ять років у країнах Європи побувало вдвічі більше українців аніж на курортах Єгипту, Туреччини й т.п.: 9% їздили до Європи багато разів, 21% - декілька, 70% – ніколи; тоді як на курорти: 3%, 13% і 84% відповідно. В країни СНД також їздять рідко – 87% там не були ніколи.  

Найчастіше подорожує Покоління Незалежності: наприклад, у Європі побували половина з тих, кому 25-30 років, і більше третини з тих, кому 16-24. Також з Покоління Незалежності часто їздять по Україні – більше 60%. Однак навіть серед них більше 70% ніколи не були на курортах, та більше 80% - в країнах СНД.  

Мешканці столиці частіше їздять і до Європи, і на курорти, і до країн СНД.  Також часто до Європи їздять мешканці західних областей, особливо закарпатці – 62% з яких сказали, що їздили в країни ЄС. А до країн СНД найчастіше мандрують одесити та мешканці прикордонних з Росією областей – Луганська, Харківська, Сумська.  

• Лише 15% українців у цифрову еру смартфонів більше пишуть, ніж розмовляють по телефону. Але Покоління Незалежності в спілкуванні телефоном все більше переходить на повідомлення, серед респондентів у віці 16-17 таких взагалі більшість (майже 70%).  

МРІЇ 

• Українці мріють про міцне здоров’я (58%). Хороший фізичний стан – це одна з базових потреб людини. Пандемія, яка є загрозою здоров’ю, також могла вплинути на актуалізацію цього показника. На другому місці -  підвищення зарплат та пенсій (41%). Для бідних це мрія № 1, для них вона навіть дещо важливіша ніж здоров’я. Мрія про дітей та онуків – на третьому місці (40%). Вона актуальна однаково для всіх, менше лише для наймолодших (до 24 років). Стереотип, що народження дітей важливіше для жінок, не підтвердився:  у мрії про дітей і онуків немає суттєвих різниць за статтю. 

Про великий будинок і подорожі мріють 16-17%. Як і у сферах інтересів, подорожувати частіше мріють жінки, зокрема до 40 років. Також мрія про великий будинок більш важлива жінкам, аніж чоловікам. 

Лише 10% українців мріють про кар’єру. Найбільше таких серед молодих жінок 16-24 років – 45%. У 25-30 років таких жінок вполовину меншає (21%), бо з’являється ще мрія про дітей і родину. Молоді хлопці в 16-24 роки більше зорієнтовані на власну справу (38%), ніж на кар’єру, і ніж жінки їхнього віку (28%).  

Про щасливе кохання мріють 14% опитаних, при цьому для чоловіків воно більш важливе: наприклад, у віці 25-40 років з жінок лише 14% мріють про кохання, а серед чоловіків таких 22-24%. Навіть після 60 років, кожен десятий з чоловіків ще мріє про щасливе кохання, тоді як серед жінок цього віку майже ніхто про це вже не мріє.  

Мрія про міцне здоров’я популярніша серед жінок, аніж чоловіків: з 25 років 60% жінок актуалізують цю мрію. Для з чоловіків вона стає значимою після 50 років.  

З тих, хто хоче працювати закордоном, лише кожен десятий мріє про переїзд туди. При цьому вони більше мріють про подорожі, кар'єру, власну справу.  

Аудиторія: населення України віком від 16 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибіркова сукупність:  20000 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: по Україні – не більше 1,0%, по області – не більше 4%. Терміни проведення: 20 липня – 9 серпня 2021 року 

 • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 23-25 липня 2021 року, демонструють, що напрям руху країни як правильний оцінюють чверть опитаних (25%), як неправильний – 67%, не змогли відповісти – 8%. Відносно більше тих, хто оцінює напрям розвитку країни як правильний, серед молоді. 

• Рейтинг довіри до політиків очолює Володимир Зеленський, якому довіряють 45% опитаних, не довіряють – 52%. Юлії Тимошенко довіряють 31%, не довіряють – 68%. Юрію Бойку довіряють 25%, не довіряють – 57%. Петру Порошенку  довіряють 26%, не довіряють – 72%. Віктору Медведчуку довіряють 18%, не довіряють – 70%. Денису Шмигалю довіряють 16%, не довіряють – 51%,  не чули про такого – 28%.  

• Якби найближчим часом відбулися вибори Президента, то 27,7% проголосували б за В.Зеленського (серед тих, хто голосуватиме та визначився з вибором). 13,4% підтримали б П.Порошенка, 11,4% – Ю.Тимошенко,10,1% – Ю.Бойка, 7,8% – І.Смешка, 6,1% – В.Гройсмана, 6,0% – Є.Мураєва, 4,1% – Д.Разумкова. Підтримка інших кандидатів нижче 3%.  

• Антирейтинг очолює П.Порошенко: 46% не проголосували б за нього за жодних обставин. 36% не проголосували б за Ю.Тимошенко, 34% – Ю.Бойка, 29% –В.Зеленського, 26% – О.Ляшка, кожен п’ятий не проголосував б за жодних обставин за А.Яценюка, О.Тягнибока.  

• Парламентський рейтинг очолює партія «Слуга народу», яку готові підтримати 24,1% серед тих, хто буде голосувати та визначився із вибором. За партію «Європейська солідарність» – 14,3%, «Батьківщина» – 12,8%, «Опозиційна платформа – За життя» – 12,4%. Рейтинг інших політичних сил значно нижчий. Так, партію «Українська  стратегія Гройсмана» підтримують 5,0%, Радикальну партію і партію Мураєва «Наші» по 4,8%, «УДАР Віталія Кличка» – 4,3%, партію «Сила і честь» – 4,1%, партію «Свобода» – 3,4%. Рейтинг інших політичних сил – менше 3%.   

• 45% опитаних підтримують надання Томосу про автокефалію Православній Церкві України, 19% – не підтримують, для 31% – це байдуже. Найбільша підтримка надання Томосу серед мешканців Заходу і Центру, людей старшого віку, а також тих, хто відносить себе до греко-католиків та ПЦУ. Негативно ставляться до надання Томосу виборці Опозиційної платформи, партій Мураєва і Шарія.  

• 75% опитаних вважають Україну спадкоємицею Київської Русі. Росію –  8%, 9% – не вважають правонаступницею жодну з двох країн. Для усіх вікових груп та більшості електоратів наступницею Київської Русі є Україна, однак серед мешканців Сходу та виборців Опозиційної платформи, партій Мураєва й Шарія таких менше половини.   

• Більшість опитаних (55%) не погодидися із нещодавньою заявою Президента Росії Путіна, що «росіяни та українці – один народ, який належить до одного історичного і духовного простору», 41%  – з цим згодні. На Сході, а також серед прихожан УПЦ МП з такою думкою погоджуються більше 60%. Серед мешканців Західного регіону, навпаки, більше 70% незгоді з цим. Більше 80% виборців Опозиційної платформи, партій Мураєва і Шарія погоджуються з тезою про «один народ».

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибіркова сукупність:  2500 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,0%. Терміни проведення: 23-25 липня 2021 року

 • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 10-14 липня 2021 року серед мешканців Києва, продемонстрували, що найвищим рівнем довіри користується Віталій Кличко – йому довіряють 53% опитаних, не довіряють – 42%. В.Зеленському довіряють 42%, не довіряють – 51%. В.Гройсману довіряють 32%, не довірять – 56%. П.Порошенку довіряють 28%, не довіряють – 66%.  Д.Разумкову довіряють – 28%, не довіряють – 44%, не знають його – 23%. Ю.Тимошенко довіряють 21%, не довіряють – 74%. Ю.Бойку довіряють 14%, не довіряють – 62%, не знають його – 14%. 

• 65% висловили однозначну готовність взяти участь у виборах Верховної ради, якби вони відбувалися найближчим часом. 12% – вагаються (50/50), 4% – можливо візьмуть участь, 18% – малоймовірно. Вищий рівень готовності прийти на вибори спостерігається серед старших опитаних.  

• Парламентський рейтинг у Києві очолює партія «Слуга народу», яку готові підтримати 24,5% серед тих, хто буде голосувати та визначився із вибором. За партію «Європейська солідарність» – 19,7%, «УДАР Віталія Кличка» – 10,8%, «Батьківщина» – 9,5%. «Опозиційна платформа – За життя» – 8%, Рейтинг інших політичних сил значно нижчий. Так, партію «Сила і честь» підтримують 4,4%, партію «Українська  стратегія Гройсмана» – 4,3%. Рейтинг інших політичних сил – менше 3%. 

• Якби вибори мера Києва проводили найближчим часом, то перемогу на них здобув би Віталій Кличко, якого підтримують 50,5% тих, хто визначився і взяв би участь голосуванні. Олександра Попова підтримують 8,9%, Сергія Притулу – 7,6%, Олександра Омельченка – 6,3%, Олексія Кучеренка – 5%. Рейтинг інших кандидатів є нижчим. 

Аудиторія: мешканці Києва  віком від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю. Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Метод опитування: Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,8%. Терміни проведення: 10-14 липня 2021 р.

 • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 10-14 липня 2021 року серед мешканців Києва, продемонстрували, що жителі міста краще оцінюють місцевий стан справ, аніж загальну ситуацію в країні. Так, 29% вважають, що країна рухається у правильному напрямку, 57% – протилежної думки. Натомість 38% оцінюють стан справ у місті як правильний, 52% – як неправильний. 

• Діяльністю мера Києва Віталія Кличка задоволені 50% опитаних, 44% - незадоволені. Діяльністю Президента Зеленського задоволені 36%, незадоволені – 57%. Роботою Прем’єр-міністра Шмигаля задоволені – 16%, незадоволені – 66%. 

• Понад 80% опитаних підтримують заборону продажу тютюнових виробів у МАФах біля шкіл та дошкільних закладів, 69% підтримують заборону продажу алкоголю у кіосках. Противників цього – 13% і 19% відповідно. 

• 74% - підтримують запровадження єдиного архітектурного стандарту для МАФів, 65% - підтримують продаж права встановлення МАФів підприємцям через конкурс у системі Prozorro. Противників цих ініціатив 13-14%) 

• Понад 50% підтримують заборону встановлення МАФів вздовж основних транспортних магістралей і заборону розміщення торгових кіосків у радіусі 200 метрів від виходів зі станції метро. Третина – скоріше не підтримують такі ініціативи (32% і 36% відповідно). 

• Понад 90% опитаних погоджуються з тим, що підприємці повинні нести відповідальність за вивезення сміття та прибирання території навколо своїх МАФів, а також з тим, що влада повинна позбавляти дозволів на торгівлю МАФи, у разі встановлення фактів антисанітарії.  

• Понад дві третини опитаних (70%) погоджуються з твердженням, що зовнішній вигляд МАФів псує архітектурний вигляд міста, 23% - не погоджуються. 

• 73% опитаних позитивно ставляться до нещодавнього звільнення від торгових кіосків 28 підземних переходів, 14% ставляться нейтрально до цієї ініціативи київської влади, 9% - негативно. 

Аудиторія: мешканці Києва  віком від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю. Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Метод опитування: Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,8%. Терміни проведення: 10-14 липня 2021 р.

 • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 3-11 липня 2021 року серед жителів Харкова, продемонстрували, що респонденти краще оцінюють місцевий стан справ, аніж загальну ситуацію в країні. 54% мешканців міста вважають, що справи у ньому йдуть правильно, 30% – протилежної думки. Стосовно країни – лише 17%  вважають, що справи у ній йдуть правильно, 69% – неправильно. 

• 54% опитаних не побачили змін у місцевій ситуації за останні півроку, 26% вважають, що вона покращилася, 16% – погіршилася.  

• Розмір тарифів на комунальні послуги – найактуальніша проблема для харків’ян (73%). По 42% вважають актуальними проблеми стану доріг та стану житлових будинків і під’їздів. Третина опитаних говорять про проблеми злочинності, а також благоустрою дворів і прибудинкових територій, чверть – про проблеми з водопостачанням, кожен п’ятий – з опаленням.  

• Серед місцевих політиків найвищим рівнем довіри користується І.Терехов, якому довіряють 54% опитаних містян, не довіряють – 36%. Ю.Світличній довіряють 38%, не довіряють – 44%, М.Добкіну довіряють 35%, не довіряють – 57%, О.Фельдману довіряють 31%, не довіряють – 58%, Є.Мураєву довіряють 29%, не довіряють – 39%, не знають такого – 31%.  

• 62% висловили однозначну готовність взяти участь у виборах мера Харкова 31 жовтня 2021 року. 19% – вагаються (50/50), 7% – можливо візьмуть участь, 12% – малоймовірно. Вищий рівень готовності прийти на вибори спостерігається серед старших опитаних.  

• Серед кандидатів лідером є Ігор Терехов, якого підтримують 42,9% тих, хто визначився і взяв би участь голосуванні. Михайла Добкіна підтримують 17,8%, Юлію Світличну – 11,3%, Євгена Мураєва – 10,9%, Олександра Фельдмана – 6,9%. Рейтинг інших кандидатів нижчий 3%. 

• Найвищий антирейтинг серед кандидатів на міського голову у Михайла Добкіна. Його б не підтримали за жодних обставин 34% опитаних. За О.Фельдмана не проголосували б 27%, О.Кучера – 26%, О.Абрамічева – 22%. За інших кандидатів не проголосували б від 13% до 16% опитаних.  

• 61% вважають, що на виборах міського голови переможе Ігор Терехов. 14% – переконані, що переможцем став би Михайло Добкін. У перемогу інших кандидатів вірить менше 4%. 

Аудиторія: мешканці Харкова від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю. Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,8%. Терміни проведення: 3-11 липня 2021 р. 

 • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 30 червня – 3 липня 2021 року, демонструють, що напрям руху країни як правильний оцінюють чверть опитаних (26%), як неправильний – 64%, не змогли відповісти – 11%. Відносно більше тих, хто оцінює напрям розвитку країни як правильний, серед молоді, а також мешканців Заходу та Центру. 

• Рейтинг довіри до політиків очолює Володимир Зеленський, якому довіряють 46% опитаних, не довіряють – 52%. Юлії Тимошенко довіряють 30%, не довіряють – 68%. Юрію Бойку довіряють 25%, не довіряють – 58%. Петру Порошенку  довіряють 24%, не довіряють – 75%. Віктору Медведчуку довіряють 16%, не довіряють – 70%. Денису Шмигалю довіряють 16%, не довіряють – 52%,  не чули про такого – 28%.  

• Парламентський рейтинг очолює партія «Слуга народу», яку готові підтримати 24,9% серед тих, хто буде голосувати та визначився із вибором. За партію «Європейська солідарність» – 13,5%, «Опозиційна платформа – За життя» – 12,8%, «Батьківщина» – 12,3%. Рейтинг інших політичних сил значно нижчий. Так, партію «Сила і честь» підтримують 4,8%, Радикальну партію – 4,7%, партію «Українська  стратегія Гройсмана» – 4,5%, партію Мураєва «Наші» – 4,3%, «УДАР Віталія Кличка» – 4,1%, партію Шарія – 3,7%, Рейтинг інших політичних сил – менше 3%.   

• Якби найближчим часом відбулися вибори Президента, то 29,1% проголосували б за В.Зеленського (серед тих, хто голосуватиме та визначився з вибором). 13,4% підтримали б П.Порошенка, 12,5% – Ю.Бойка, 11,3% – Ю.Тимошенко, 8,7% – І.Смешка, 5,5% – Є.Мураєва, 4,6% – В.Гройсмана, 3,4% – О.Ляшка. Підтримка інших кандидатів нижче 3%.  

• Найбільше на майбутніх президентських виборах у 2024 році хотіли б бачити у списках В.Зеленського (34%) та Ю.Тимошенко (22%). Ю.Бойка хотіли б бачити у списках 20%, П.Порошенка – 18%, В.Гройсмана – 15%, І.Смешка – 14%, 10% –Є.Мураєва.  

• Антирейтинг очолює П.Порошенко: 45% не проголосували б за нього за жодних обставин. 36% не проголосували б за Ю.Бойка, 32% – Ю.Тимошенко, 27% –В.Зеленського, 24% – О.Ляшка, кожен шостий не проголосував б за жодних обставин за А.Яценюка, О.Тягнибока та Є.Мураєва.  

• Моделювання другого туру президентських виборів дало наступні результати. Президент Зеленський перемагає у всіх можливих варіантах з найближчими опонентами. Так, у парі Зеленський-Порошенко результат 65% проти 35% (серед тих, хто має намір голосувати і  визначився з вибором). У парі Зеленський-Тимошенко – 61% проти 39%, у парі Зеленський-Бойко – 66% проти 34%.  

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибіркова сукупність:  2500 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,0%. Терміни проведення: 30 червня – 3 липня 2021 року

• Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» проказали, що 45% опитаних вважають себе футбольними вболівальниками, 54% – не вважають. Більше тих, хто вважає себе фаном футболу, серед мешканців Заходу, старшого покоління та чоловіків. 

• 54% дивляться матчі ЄВРО – 2020 (14% - усі ігри, 40% – окремі). 46% – не дивляться взагалі. Більше тих, хто активно слідкує за перебігом Чемпіонату, серед мешканців Заходу, старшого покоління та чоловіків. Серед футбольних вболівальників абсолютна більшість переглядають матчі ЄВРО-2020 (третина – усі, дві третини – окремі). 

• 36% вірять в те, що Чемпіоном Європи стане Україна. 18% переконані, що це буде Англія, 15% – Італія, 10% – Іспанія, 7% – Бельгія, 2% – Данія, по 1% – Швейцарія та Чехія. Цікаво, що в перемогу національної збірної більше вірять молодь та жінки.

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Метод опитування: CATI (computer-assisted telephone interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибіркова сукупність:  2200 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,1%. Терміни проведення: 30 червня – 2 липня 2021 року.

• Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 22-29 травня 2021 року серед мешканців одномандатного виборчого округу №197, продемонстрували, що респонденти краще оцінюють місцевий стан справ, аніж загальну ситуацію в області, чи країні. 46% мешканців округу вважають, що справи у їхніх населених пунктах йдуть правильно, стільки ж – протилежної думки. Стосовно області, то вважають, що справи у ній рухаються у правильному напрямку 33% опитаних, у неправильному – 50%. Щодо країни – 26% вважають, що справи йдуть правильно, 64% – неправильно. За останні три місяці оцінки напряму розвитку покращилися на всіх рівнях. 

• 65% висловили однозначну готовність взяти участь у проміжних виборах народного депутата у виборчому окрузі 31 жовтня 2021 року. 14% – вагаються (50/50), 5% – можливо візьмуть участь, 6% – малоймовірно. Вищий рівень готовності прийти на вибори спостерігається серед старших опитаних та мешканців сільських територій. 

• Серед кандидатів лідером є Владислав Голуб, якого підтримують 30,4% тих, хто визначився і взяв би участь голосуванні. Євгена Курбета підтримують 13,1%, Миколу Томенка – 12,0%, Валерію Бондаренко – 11,9%, Андрія Іллєнка – 5,6%, Романа Сущенка – 4,8%, Володимира Доманського – 4,6%, Леоніда Даценка – 3,2%. Рейтинг інших кандидатів нижчий 2%. Тих, хто не визначився, – близько 15%. 

• 19,5% вважають, що на виборах 31 жовтня 2021 переможе Владислав Голуб. 10,9% – переконані, що переможцем вийшла б Валерія Бондаренко, 8,7% – Євген Курбет, 5,4% – Микола Томенко. У перемогу інших кандидатів вірить менше 3%. Більше третини опитаних не визначилися із відповіддю.

• 23% оцінюють як високу загрозу коронавірусу власному життю та здоров’ю, 42% – як середню, 31% – як низьку. Вищий рівень тривожності щодо епідемії спостерігається серед старшого та менш заможного населення, жінок. 

• Особисто зробити щеплення від коронавірусу хотіли б 32% опитаних, 64% – не хотіли б. Останніх відносно більше серед молоді та мешканців сіл. 

Аудиторія: мешканці одномандатного виборчого округу №197 (Черкаська область)  від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, типом поселення. Вибіркова сукупність: 2400 респондентів. Метод опитування: особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,0%.  Терміни проведення дослідження: 22-29 травня 2021 р. 

Опитування проводилося Соціологічною групою «Рейтинг» на замовлення Центру аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту по всій Україні (крім окупованих територій Криму та Донбасу) у період з 13 по 21 березня 2021 року.  

Методологія ґрунтувалася на особистих інтерв'ю за місцем проживання респондентів із загальним обсягом вибірки 2 400 жителів у віці 18 років і старше.  Результати були зважені за регіонами, віком і гендерним розподілом на основі даних Державного комітету статистики України станом на 1 січня 2019 року.  Межа похибки при 95-процентному рівні довіри не перевищує 2%.  Коефіцієнт досяжності становить 54%.
Опитування було проведено за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) .
 

• Результати опитувань за останні три місяці демонструють стійку позитивну динаміку оцінки напрямку розвитку країни, зростання рівня довіри та електорального рейтингу Президента Володимира Зеленського.  

• Зокрема, за даними опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 16-18 травня 2021 року, чверть населення оцінюють напрям руху країни як правильний, а дві третини – як неправильний, ще 9% не змогли відповісти. Більш позитивно оцінюють ситуацію молоді респонденти та прихильники партій «Слуга народу» і «Голос». 

• Серед політиків, які займали посаду Президента України, найвищий рейтинг довіри до чинного Глави держави В.Зеленського (довіряють – 46%, не довіряють – 51%). Л.Кучмі довіряють 36%, не довіряють – 58%. Л.Кравчуку довіряють 36%, не довіряють – 53%. В.Ющенку довіряють 29%, не довіряють – 66%. П.Порошенку довіряють – 24%, не довіряють – 75%. В.Януковичу довіряють 15%, не довіряють – 82%. У порівнянні балансу довіри/недовіри на другому році президенства ситуація у В.Зеленського помітно відрізняється у кращий бік, аніж у двох його попередників П.Порошенка та В.Януковича. 

• Парламентський рейтинг очолює партія «Слуга народу», яку готові підтримати 24,8% серед тих, хто буде голосувати та визначився із вибором. За партії «Європейська солідарність» – 13,5%, «Опозиційна платформа – За життя» – 13,2%, «Батьківщина» – 11,8%. Рейтинг інших політичних сил значно нижчий. Так, партію «Сила і честь» підтримують 5,0%, Радикальну партію - 4,1%, «УДАР Віталія Кличка» – 4,0%, партію Мураєва «Наші» – 4,0%, партію «Українська  стратегія Гройсмана» – 3,8%, ВО «Свобода»  – 3,7%, «Голос» – 3,3%, партію Шарія – 3,1%. Рейтинг інших політичних сил – менше 2%.

• Якби найближчим часом відбулися вибори Президента, то 30,2% проголосували б за В.Зеленського (серед тих, хто голосуватиме та визначився з вибором). 12,8% підтримали б П.Порошенка, 11,9% - Ю.Бойка, 11,1% - Ю.Тимошенко, 7,6% - І.Смешка, 5,1% – Є.Мураєва. Підтримка інших кандидатів нижче 5%. 

• Якби у другий тур сьогодні вийшли В.Зеленський та П.Порошенко, то 68% серед виборців підтримали б чинного Президента, а 32% – проголосували за П.Порошенка. У випадку виходу до другого туру В.Зеленського та Ю.Тимошенко – 62% на користь чинного Президента, 38% – за лідера партії «Батьківщина». У випадку виходу до другого туру Ю.Бойка з Главою держави, за В.Зеленського –  69%, лідера партії «Опозиційна платформа – За життя» – 31%. 

• Загалом, серед усіх президентів незалежної України, як і минулого року, вважають найкращим  Л.Кучму (23%). 18% відповіли, що найкращим Президентом є В.Зеленський, 14% вважають, що найкращим був П.Порошенко, 13% вважають, що найкращим був В.Янкукович, 12% - Л.Кравчук та лише 7% - В.Ющенко. Водночас, 9% відповіли, що жоден з них не був найкращим, ще 5% - не змогли відповісти. 

• Чверть опитаних оцінюють другий рік правління Президента Зеленського на відмінно або добре, 34% – задовільно, 42% – незадовільно або жахливо. Відносно краще оцінюють другий рік каденції чинного Глави держави мешканці Заходу та Центру, молодь, виборці В.Зеленського. 

• Відносно кращі оцінки отримали такі сфери програми «Держава в смартфоні», «Велике будівництво», звільнення полонених і заручників, зміцнення обороноздатності, міжнародна політика та об’єднання країни.

• Середні оцінки отримали боротьба з коронавірусом, реформування освіти, оновлення кадрів у органах влади, припинення вогню на Донбасі та соціальний захист населення. 

• Найгірше опитані оцінили реформування медицини, економічний розвиток, земельну реформу, зменшення впливу олігархів на політику та боротьбу із корупцією. 

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Метод опитування: CATI (computer-assisted telephone interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибіркова сукупність:  2500 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,0%. Терміни проведення: 16-18 травня 2021 року.

• Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 15-16 травня 2021 року серед мешканців Києва методом телефонного опитування, продемонстрували, що жителі міста краще оцінюють місцевий стан справ, аніж загальну ситуацію в країні. Так, 32% вважають, що країна рухається у правильному напрямку, 58% – протилежної думки. Натомість 42% оцінюють стан справ у місті як правильний, 51% – як неправильний. 

• Віталію Кличку довіряють 51% опитаних, не довіряють – 48%. В.Зеленському довіряють 45%, не довіряють – 51%. В.Гройсману довіряють 33%, не довірять – 58%. Д.Разумкову довіряють – 32%, не довіряють – 36%, не знають його – 26%. П.Порошенку довіряють 30%, не довіряють – 68%. Ю.Тимошенко довіряють 21%, не довіряють – 76%. Ю.Бойку довіряють 17%, не довіряють – 65%, не знають його – 15%. Д.Шмигалю довіряють 13%, не довіряють – 58%, не знають його – 22%. 

• Діяльністю мера Києва Віталія Кличка задоволені 53% опитаних, 46% - незадоволені. Діяльністю Президента Зеленського задоволені 40%, незадоволені – 58%. Роботою Прем’єр-міністра Шмигаля задоволені – 16%, незадоволені – 69%.

• 54% не підтримують ідею призначення центральною владою на посаду голови Київської міської державної адміністрації іншої особи, аніж діючий міський голова, 37% - підтримують.

• За останній місяць змінилася у позитивний бік оцінка ситуації з захворюваністю на COVID-2019 серед киян. Так, сьогодні 39% говорять, що ситуація з коронавірусом у Києві покращилася (у квітні таких було лише 6%). 45% вважають, що ситуація не змінилася (у квітні – 30%) і лише 10% побачили погіршення (у квітні – 62%). 

• 48% вважають, що мер Києва Віталій Кличко ефективно реагує на загрозу коронавірусу в місті. 46% – протилежної думки. Стосовно ефективності дій у цій сфері Президента, то ефективними його дії вважають 35%, неефективними – 57%. Стосовно Прем’єр-міністра 23% вважають його дії щодо боротьби з коронавірусом ефективними, 63% – протилежної думки. 

• 39% зазначили, що вже хворіли на COVID-19. З них 60% стверджують, що мали позитивний тест, 39% – мали просто симптоми і не робили тесту. Не хворіли коронавірусом – 58%. 

• Надалі майже половина опитаних мають бажання особисто зробити щеплення від коронавірусу (47%).  Не готові вакцинуватися – 50%. 

Аудиторія: мешканці Києва  віком від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю. Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing --телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,8%. Терміни проведення: 15-16 травня 2021 р.

 • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» показали, що першочерговим напрямком роботи влади у медичній сфері повинно бути забезпечення безкоштовними ліками хворих на важкі захворювання (54%). Серед інших пріоритетів опитані відзначили закупівлю нового медичного обладнання для лікарень (29%), виправлення недоліків запровадженої медичної реформи (25%). Запровадження страхової медицини, підвищення кваліфікації лікарів та підвищення зарплат медикам відзначив кожен п’ятий опитаний (21%). Дещо менше згадували за ремонт приміщень лікарень (14%), покращення рівня підготовки медиків у ВУЗах (13%) та введення офіційних оплат за медичні послуги (7%).

• Переважна більшість опитаних підтримують запровадження державних програм з підтримки, захисту лікарів, які постраждали від ковіду (94%) та післяковідної реабілітації незахищених верств населення (87%). 

• Три чверті опитаних (75%) підтримують запровадження в Україні страхової медицини. Лише 17% виступають проти цього. 

• 55% вважають, що зараз не потрібно змінювати Міністра охорони здоров’я. 25% – підтримують призначення нового очільника Міністерства.  

• 49% вважають, що критика окремими політиками дій влади щодо боротьби з пандемією коронавірусу скоріше шкодить боротьбі із захворюваністю. 26% – протилежної думки.  

• Половина опитаних швидше бояться економічних наслідків епідемії коронавірусу для своєї родини, аніж бояться захворіти. Третина – навпаки більше бояться захворювання, аніж фінансових труднощів. 15% зазначили, що нічого не бояться (з листопада минулого року кількість таких респондентів збільшилася майже удвічі).  

• 61% підтримують ідею власного виробництва всіх вакцин в Україні, навіть, якщо вони будуть дорожчими за іноземні. 32% – не підтримують таку ідею. 74% вважають, що Україні потрібно почати розробку власної вакцини від коронавірусу COVID - 2019. Протилежної думки дотримуються 21%.  

• 25% зазначили, що особисто хворіли на коронавірус, 69% – не хворіли. 64% тих, хто хворів на COVID - 2019, зверталися за допомогою до лікарів державних закладів охорони здоров’я з питанням лікування, 36% – не зверталися. 52% тих, хто звернувся за допомогою до державної медицини під час хвороби, оцінили якість отриманої консультації, чи лікування на добре та відмінно, 26% – на задовільно, 22% – на погано та жахливо.  

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод опитування: особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,2%. Терміни проведення: 4-8 травня 2021 р.

• Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» показали, що 65% українців вважають, що країна рухається у неправильному напрямку, 22% – у правильному. 13% – не визначилися. Відносно краще оцінюють напрямок розвитку країни молоді опитані (18-29 років), мешканці обласних центрів та виборці партії «Слуга народу». 

• Про відкриття ринку купівлі/продажу землі сільськогосподарського призначення з 1 липня 2021 року знають дві третини опитаних (46% – багато чули про це, 32% – щось чули). 22% нічого по це не знають. Останніх більше серед наймолодших опитаних, мешканців міст, та тих, хто не має земельного паю. 

• Третина опитаних вважають, що найбільше вплинув на прийняття рішення про запровадження ринку обігу (купівлі/продажу) земель сільськогосподарського призначення Президент і Верховна Рада. Лише 12% вважають, що на це рішення вплинув Уряд країни. 

• 77% переконані, що рішення про запровадження в Україні ринку купівлі/продажу земель сільськогосподарського призначення, повинне прийматися на всеукраїнському референдумі. 16% – не підтримують такої ініціативи. 58% однозначно готові взяти участь у такому референдумі, 17% – скоріше б взяли участь, 20% – не взяли б участі. 

• 64% з тих, хто взяв би участь у такому референдумі і визначився із відповіддю, проголосували б проти запровадження в Україні ринку купівлі/продажу земель сільськогосподарського призначення. 36% – підтримали б цю ініціативу. 

• 79% проти надання іноземцям права купувати в Україні землі сільськогосподарського призначення. Підтримують таку ініціативу лише 15%. 

• 65% опитаних вважають, що в уряді повинні працювати спеціалісти з досвідом роботи у владі, 23% – за так звані «нові обличчя». 

• У парламентському рейтингу лідирує партія «Слуга народу» (22,8% серед тих, хто визначився і має намір проголосувати). За партію «Європейська солідарність» – 14,4%, партію «Опозиційна платформа – За життя» – 13,7%, партію «Батьківщина» – 12,2%. Рейтинг інших партій значно нижчий. Так, Радикальну партію підтримують 3,7% опитаних, партію Шарія – 3,6%, партію «Українська стратегія Гройсмана» – 3,5%, ВО «Свобода» – 3,4%, партію «Сила і честь» – 3,2%, партію «За майбутнє» – 3,0%. Рейтинг інших політичних сил нижче 3%.

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,2% . Терміни проведення: 23-27 квітня 2021 р.

 • За даними опитування, проведеного Соціологічною групою Рейтинг, 66% опитаних українців вживають алкогольні напої. 33% вживають його рідше, ніж раз на місяць, 26% - кілька разів на місяць, 7% - кілька разів на тиждень, 1% - кожного дня. Попри це 32% опитаних взагалі не вживають алкогольних напоїв. Частіше алкоголь вживають чоловіки, молодь і люди середнього віку та більш забезпечені. 

• У розрізі статево-вікових груп чоловіки в будь-якому віці споживають алкоголь частіше, ніж жінки. Також молодь частіше вживає алкоголь, незалежно від типу поселення. У містах молодь і люди середнього віку вживають його однаковою мірою.  

• Найпопулярнішими алкогольними напоями серед опитаних, які вживають алкоголь, є вино (36%) і пиво (29%). Горілку вживають 20%, коньяк – 17%, домашні вина, настойки – 14%, шампанське, ігристі вина – 12%, віскі – 7%, самогон – 6%. Такі напої як сидр, ром, наливки чи настоянки, вермут, коктейлі, джин, лікери вживають 1-2%. 

• Вино частіше споживають на Заході і в Центрі. Також у Західному регіоні більш поширені домашні вина і настойки та самогон. На Сході частіше обирають горілку. Молодь частіше споживає пиво і вино, люди старшого віку – горілку, коньяк, домашні вина і настоянки, а також самогон. Вино натомість користується популярністю в будь-якому віці. Жінки вдвічі частіше ніж чоловіки споживають вино. Також вони частіше п’ють домашні та ігристі вина. А серед чоловіків найпопулярнішим є пиво (40%), а також горілка (31%). Також чоловіки частіше споживають коньяк, віскі і самогон. 

• У розрізі статево-вікових груп пиво більше споживають молоді чоловіки, горілку – чоловіки старшого віку. Серед жінок споживання пива також найвище серед молоді. Натомість споживання міцних напоїв (горілки, коньяку), як і домашніх вин, більше серед середньої і старшої вікової категорії. Цікаво, що серед старших коньяк споживають однаковою як чоловіки, так і жінки. 

• Найчастіше вживають алкоголь на честь свята, або події (67%). Щоб гарно провести час з близькими споживають спиртне 30%, щоб розслабитися, підняти настрій – 24%. Серед інших приводів: щоб насолодитися смаком – 9%, добре підходить до страв – 8%, корисно для здоров’я – 7%, допомагає заснути – 4%.

• 54% вважають, що існують безпечні дози алкоголю, які нешкідливі для здоров’я, водночас 45% з цим не згодні. Частіше з тим, що є безпечні дози, погоджуються чоловіки. Менш шкідливими алкогольними напоями кожен третій опитаний назвав вино, кожен п’ятий – домашні вина. Лише 10% вважають, що менш шкідливим алкоголем є горілка,  8% - пиво, 6-7% - називали коньяк та самогон. Чверть переконані, що усі алкогольні напої шкідливі. Частіше таку думку висловлюють молодші респонденти. Жінки менш шкідливим напоєм назвали вина, а також домашні вина і настойки. Відповідно чоловіки менш шкідливим вважають горілку, пиво, самогон.

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1500 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing --телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,5%. Терміни проведення: 25-27 квітня 2021 р.