Новини та прес-релізи

 • Згідно результатів дослідження Соціологічної групи Рейтинг, найулюбленішими новорічними святами українців є Різдво (49%) і Новий рік (37%). День Святого Миколая обрали 6%, Старий Новий рік – 4%. Жодне з цих новорічних свят не люблять 2%. 

Протягом останніх 10-ти років з кожним роком зменшується кількість прихильників Нового року, натомість Різдва – збільшується. В результаті цього року кількість прихильників Різдва перевищила. 

Святкування Нового року відносно більш улюблене для жителів Сходу і Півдня, молоді і чоловіків. Різдво значно частіше обирали на Заході, люди середнього і старшого віку, жінки, а також віруючі ПЦУ та греко-католики. Однаковою мірою улюблені ці два свята для мешканців Центру і Києва. 

• Лише 4% святкують Різдво сам е 25 грудня, тоді як більшість опитаних (71%) – 7 січня. Водночас, 18% українців святкують Різдво двічі (25 грудня і 7 січня) і їх кількість за рік дещо зросла. Частіше про подвійне святкування Різдва говорили мешканці Заходу, Києва та греко-католики. Лише 6% не святкують Різдво взагалі (найбільше таких серед молоді та мешканців Півдня, Сходу).  

• Чверть опитаних підтримують ідею перенесення святкування Різдва з 7 січня на 25 грудня. 58% респондентів проти такої ідеї. Ще 15% зазначили, що їм байдуже це питання і 1% - не змогли відповісти.  

У динаміці за останні 5 років зменшилася кількість тих, хто проти перенесення дати святкування Різдва (з 69  до 58%) і дещо зросла кількість прихильників (з 15 до 26%). 

• Найбільше прихильників ідеї перенесення Різдва на Заході і в Києві: близько 40% підтримують і майже стільки ж не підтримують. Дещо більше підтримують цю ініціативу опитані середнього й старшого віку, а також греко-католики.

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибіркова сукупність:  2000 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,2%. Терміни проведення: 20-22 грудня 2021 року

• За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», топ три досягнення України в 2021 році на думку опитаних це перемога боксера Олександра Усика (35%), успіх українських паралімпійців в Токіо (32%) та програма «Велике будівництво» (31%). 

• Також близько 20% назвали головними перемогами розширення послуг додатку ДІЯ, масову вакцинацію та вихід збірної по футболу до чвертьфіналу Євро 2020. 

• Ще по 15% обрали основними перемогами виступ українських спортсменів на Літніх Олімпійських іграх та реалізацію норми обслуговування українською мовою. 13-14% вважають основним досягненням ухвалення закону «Про олігархів» та санкції проти Медведчука, ще 7-9% обрали досягненням старт ринку земель й договір про відкрите небо з ЄС, 4-5% - «Кримську платформу й успіх «Go A» на Євробаченні. Лише 2% сказали, що жодних досягнень в цьому році не було

• 14% відповіли, що їх відчуття впевненості у майбутньому покращилось за останній рік, для 30% - воно не змінилось і для 53% – погіршилося. На думку більшості політична та економічна ситуація в Україні погіршилась за останній рік: так відповіли 63% і 70% відповідно. Близько 20% вважають, що ситуація не змінилась, для 12% - покращилась політична ситуація, для 8% - економічна. 

• Матеріальне становище родини для 40% не змінилось за рік, для 50% - погіршилось, лише для 9% - покращилось. Попри скептичні відповіді, порівняно з груднем 2018 року оцінки політичного й економічного становища дещо покращились. Найбільш оптимістично оцінюють зміни у всіх цих сферах мешканці столиці та наймолодші опитані. 

• Дороги та цифрові технології – сфери, де українці побачили найбільше покращення протягом останнього року. Більше 60% опитаних відзначили покращення протягом останнього року стану доріг. Позитивні зрушення у цифрових технологіях в державній сфері (додаток ДІЯ) відзначили майже половина опитаних (28% не змогли оцінити). 

• Щодо міжнародного іміджу України покращення побачили 20% (28% – відсутність змін, 40% – погіршення), у безпеці на дорогах – 19% (34% – відсутність змін, 41% – погіршення), якості медичного обслуговування – 17% (31% – відсутність змін, 45% – погіршення), якості освіти – 12% (28% – відсутність змін, 40% – погіршення).

• Близько половини опитаних не побачили змін за рік у боротьбі з корупцією (37% зазначили про погіршення) та вирішенні питання війни на Донбасі (34% зазначили про погіршення). 

• Також більшість вказали на відсутність змін в таких сферах як стабільність курсу гривні та свобода слова і демократія.  

• При цьому більшість відчули погіршення в ситуації з тарифами на комунальні послуги (80%) та з цінами на основні товари і ліки (90%). 

• Близько половини опитаних побачили погіршення у можливості знайти роботу (29% – відсутність змін, 11% – покращення) та якості житлово-комунальних послуг (37% – відсутність змін, 9% – покращення).

• Якби найближчим часом відбулися вибори Президента, то 24,2% проголосували б за В.Зеленського (серед тих, хто голосуватиме та визначився з вибором). 13,7% підтримали б П.Порошенка, 9,6% – Ю.Тимошенко, 9,2% – Ю.Бойка, 6,9% – Є.Мураєва, 6,8% – Д.Разумкова, 6,7% – І.Смешка, 6,2% – В.Гройсмана, 3,1% – О.Ляшка. Рейтинги інших кандидатів – менше 3%.

• Рейтинг партій очолює партія «Слуга народу», яку готові підтримати 19,2% серед тих, хто буде голосувати та визначився із вибором. За партію «Європейська солідарність» – 14,1%, «Батьківщина» – 11,1%, «Опозиційна платформа – За життя» – 10,5%. Партію «Українська  стратегія Гройсмана» підтримують 6,8%, партію «Сила і честь» – 6,5%, партію Разумкова «Розумна політика» – 6,0%, партію Мураєва «Наші» – 5,7%, Радикальну партію – 4,2%, «УДАР Віталія Кличка» – 4,0%, ВО «Свобода» – 3,5%, партію Шарія – 2,6%, партію «Голос» - 2,2%. Рейтинг інших політичних сил – менше 2%.
 

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,0%. Терміни проведення: 16-18 грудня 2021 р.

 Опитування проводилося Соціологічною групою «Рейтинг» від імені Центру аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту по всій Україні (крім окупованих територій Криму та Донбасу) у період з 6 по 15 листопада 2021 року. 

Методологія ґрунтувалася на особистих інтерв'ю за місцем проживання респондентів із загальним обсягом вибірки 2 400 жителів у віці 18 років і старше.  Результати були зважені за регіонами, віком і гендерним розподілом на основі даних Державного комітету статистики України станом на 1 січня 2019 року.  Межа похибки при 95-процентному рівні довіри не перевищує 2%.  Коефіцієнт досяжності становить 53%. 

Опитування було проведено за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).  

 • За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», 31% українців вважають, що прийдешній 2022 буде кращим ніж попередній. Ще третина думають, що нічого не зміниться, стільки ж вважають, що наступний рік буде гіршим, ніж 2021. Минулого року очікування були оптимістичніші: тоді 52% чекали, що 2021 рік буде кращим за 2020-ий. В цілому молодші опитані (до 40 років) очікують, що прийдешній рік скоріше буде кращим, натомість старші -  думають, що нічого не зміниться або буде гірше. 

• Загалом 67% українців вважають, що країна рухається у неправильному напрямку, 24% – у правильному. 9% – не визначилися.  

• Найважливішими проблемами в країни є корупція (55%) і війна на Донбасі (51%). Крім того, економічна криза (32%), некомпетентність влади (31%), епідемія коронавірусу (27%), вплив олігархів на політику (24%) та неякісна медицина (24%). 

• Рейтинг довіри до політиків очолює Володимир Зеленський, якому довіряють 38% опитаних, не довіряють – 61%. Наступний за рівнем довіри – Володимир Гройсман, якому 32% довіряють, і 60% - не довіряють. Дмитру Разумкову довіряють 30%, а 41% - не довіряють і ще чверть не знають його. Юлії Тимошенко довіряють 25%, не довіряють – 73%. Петру Порошенку  довіряють 25%, не довіряють – 75%. Юрію Бойку довіряють 22%, не довіряють – 61%, не знають його – 15%.  

• Більшість опитаних підтримують розпуск Верховної Ради та Кабінету міністрів: 63% і 58% відповідно. Водночас відставку й перевибори Президента підтримують дещо менше: 43% за відставку, 54% - проти.  

• Чверть опитаних вважають сьогодні РНБО сильним органом, третина – слабким, ще третина – ні сильним, ані слабким. Президента сильним вважають 16%, 40% – слабким, ще 43% – ні сильним, ані слабким. Прем’єр-міністра сильним вважають 8%, 42% – слабким, ще 42% – ні сильним, ані слабким. Парламент сильним вважають 6%, 61% – слабким, ще 31% – ні сильним, ані слабким.  

• Опозицію в парламенті сильною вважають 15%, 43% – слабкою, ще 35% – ні сильною, ані слабкою. Коаліцію сильною вважають 11%, 44% – слабкою, ще 33% – ні сильною, ані слабкою.  

• Рейтинг партій очолює партія «Слуга народу», яку готові підтримати 19,1% серед тих, хто буде голосувати та визначився із вибором. За партію «Європейська солідарність» – 13,5%, «Батьківщина» – 11,2%, «Опозиційна платформа – За життя» – 10,5%. Партію «Сила і честь» підтримують 7,3%, партію Разумкова «Розумна політика» – 6,2%, партію «Українська  стратегія Гройсмана» – 6,0%, партію Мураєва «Наші» – 5,6%, Радикальну партію – 4,2%, «УДАР Віталія Кличка» – 3,8%, партію Шарія – 3,4%, ВО «Свобода» – 3,0%. Рейтинг інших політичних сил – менше 2%.  

• На умовних «виборах Прем’єр-міністра» 14% опитаних обрали б В.Гройсмана, 12% – Ю.Тимошенко, 11% – Ю.Бойка, 10% – Д.Разумкова, 9% – А.Яценюка. Є.Мураєва обрали 7%, І.Смєшка і П.Порошенка – по 6%, О.Ляшка – 5%. Діючого Прем’єр-міністра Д.Шмигаля обрали 3%, О.Гончарука – 2%. Іншого кандидата обрали б 5%. 

• Водночас, третина вважає, що серед прем’єр-міністрів, найкраще покращити теперішню економічну ситуацію міг би В.Гройсман. Чверть вважають, що Ю.Тимошенко або А.Яценюк, кожен п’ятий такої думки щодо М.Азарова, кожен шостий – щодо В.Ющенка. В.Януковича, Д.Шмигаля і А.Кінаха обрали по 8%, Ю.Єханурова – 7%, О.Гончарука – 5%. Жодного з кандидатів не обрали 8%.

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,2%.  Терміни проведення: 14-16 грудня 2021 р.

 • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 10-12 грудня 2021 року серед мешканців Києва методом телефонного опитування, продемонстрували, що жителі міста відносно добре оцінюють місцевий стан справ. Так, 46% вважають, Київ  рухається у правильному напрямку, стільки ж  – протилежної думки. За останній квартал зросла кількість тих, котрі вважають, що столиця рухається у правильному напрямку. 

• Віталію Кличку довіряють 51% опитаних, не довіряють – 48%. В.Зеленському довіряють 39%, не довіряють – 59%. П.Порошенку довіряють 33%, не довіряють – 66%.  Д.Разумкову довіряють  31%, не довіряють – 44%, не знають його – 19%. С.Притулі довіряють 31%, не довіряють – 49%, не знають його 10%, вагалися із відповіддю – 10%.  

• У рейтингу партій до міської ради лідирує УДАР Віталія Кличка (19,1%). За Європейську солідарність - 17,0%, партію «Слуга народу» – 13,3%, партію Д.Разумкова «Розумна політика» – 9,4%, партію Сергія Притули – 7,5%, «Батьківщина» – 5,4%, «Сила і честь» – 4,9%, «Опозиційна платформа – за життя» – 4,8%, «Українська стратегія Гройсмана» – 3,7%, партію Шарія – 3,4%, ВО «Свобода» – 3,2%. Рейтинг інших політичних сил – менше 3%.  

• 65% підтримують ідею запровадження районних рад у Києві. 23% – проти такої ініціативи. 

• 59% знають про те, що готується закон про столицю, який розділяє повноваження міського голови Києва і голови Київської міської державної адміністрації (37% – багато чули, 32% – щось чули). 41% – нічого про це не знають. Не підтримують таку ініціативу 43%, підтримують – 33%. Серед тих, хто добре обізнаний про цю ідею, не підтримують її – 65%.   

• 64% не підтримують ідею призначення центральною владою на посаду голови Київської міської державної адміністрації іншої особи, аніж діючий міський голова, 30% - підтримують. За останній квартал кількість тих, хто проти цієї ініціативи, зросла (у липні таких було 54%). 

• 62% киян вважають, існує конфлікт між Президентом Зеленським та мером Києва Кличком. 24% – так не думають, ще 14% – вагалися із відповіддю. Серед тих, хто вважають реальним конфлікт між Президентом та очільником столиці, 39% підтримують у ньому Віталія Кличка, 15% – Володимира Зеленського, 45% – нікого з них. 68% таких опитаних вважають, що це протистояння в першу чергу зумовлено намаганням Глави держави усунути політичного конкурента. 23% думають, що причиною цього є спроба В.Зеленського навести порядок у столиці.  

Аудиторія: мешканці Києва  віком від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing --телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,2%. Терміни проведення: 10-12 грудня 2021 р.

• Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 6-8 грудня 2021 року, демонструють, що дві третини респондентів поверхнево знайомі зі змістом Мінських угод, чверть взагалі не знають про них. Про те, що добре знайомі з суттю цих домовленостей, зазначили лише 11% опитаних.

• Попри це, більшість (54%) вважає, що Мінські угоди потрібно переглянути і підписати нові. 21% вважають, що взагалі потрібно вийти з переговорного процесу та приймати рішення без участі міжнародних посередників. Лише 12% переконані, що Україна має повністю виконати Мінські угоди. 

• Серед варіантів формату переговорів щодо врегулювання конфлікту на Донбасі відносна більшість (45%) підтримують ідею розширення «нормандського», із залученням до нього США та Великобританії. 21% виступають за прямі переговори з Росією, 12% за переговори з представниками т.зв. ДНР та ЛНР. Лише 11% - за те, щоб «нормандський» формат у своєму звичайному складі (Україна, Росія, Франція, Німеччина») був майданчиком для переговорів про врегулювання конфлікту на Донбасі. 

• За прямі переговори з Росією (як безальтернативне рішення) виступають 56%, 41% – проти. 

• 46% підтримують залучення Туреччини до переговорів щодо врегулювання конфлікту на Донбасі, стільки ж – проти. 

• За два роки зросла кількість прихильників ідеї запровадження віз з Російською Федерацією: сьогодні підтримують цю ідею 52%, проти – 44%. 

• Найбільшими союзниками України опитані вважають Канаду, Литву, Польщу та Великобританія, а також США та Туреччину. Дещо менше вважають союзниками Францію, Німеччину та Китай, останню вважають швидше нейтральною країною. 

• Білорусь українці здебільшого вважать ворожою країною щодо України, при цьому за останні рік кількість таких респондентів зросла більш, ніж вдвічі (з 22 до 48%). Більшість опитаних (72%) вважають Росію ворожою країною, тільки 12% - союзною. 

• За останній рік відчутно в кращий бік змінилося ставлення до Туреччини та Великобританії і погіршилося щодо Білорусі. 

• Якби найближчим часом відбулися вибори Президента, то 23,5% проголосували б за В.Зеленського (серед тих, хто голосуватиме та визначився з вибором). 13,4% підтримали б П.Порошенка, 9,9% – Ю.Тимошенко, 9,3% – Ю.Бойка, 7,5% – Д.Разумкова, 6,7% – І.Смешка, 6,5% – Є.Мураєва, 5,5% – В.Гройсмана, 3,2% – О.Ляшка, 3,1% – А.Яценюка. Рейтинги інших кандидатів – менше 3%. 

• Антирейтинг очолює П.Порошенко: 47% не проголосували б за нього за жодних обставин. 37% не проголосували б за Ю.Тимошенко, 35% – Ю.Бойка, 33% –В.Зеленського, 22% – О.Ляшка. Кожен шостий-сьомий не проголосував б за жодних обставин за А.Яценюка, В.Кличка, Є.Мураєва, В.Гройсмана та О.Тягнибока. 

• Рейтинг партій очолює партія «Слуга народу», яку готові підтримати 18,0% серед тих, хто буде голосувати та визначився із вибором. За партію «Європейська солідарність» – 13,7%, «Опозиційна платформа – За життя» – 11,4%, «Батьківщина» – 11,4%. Партію Разумкова «Розумна політика» підтримують 7,5%, партію «Українська  стратегія Гройсмана» – 6,2%, «Сила і честь» – 6,0%, партію Мураєва «Наші» – 5,2%, «УДАР Віталія Кличка» – 4,2%, Радикальну партію – 4,0%,  партію Шарія – 3,1%, ВО «Свобода» – 3,0%. Рейтинг інших політичних сил – менше 3%. 

• Щорічне Звернення Президента до Верховної Ради 1 грудня повністю чули (бачили) 14% опитаних. Окремі фрагменти – 34%. Нічого про це не знають – 52%. 

• Водночас, про ініціативу запровадження економічного паспорту українця респонденти поінформовані значно краще (32% добре обізнані про ідею, 40% – щось чули про це. 28% – нічого не відомо про цю ініціативу). При цьому, більшість (53%) позитивно ставляться до такого починання, 28% – нейтрально, 16% – негативно. Серед тих, хто добре поінформовані про ініціативу, підтримка становить 62%, чверть – не підтримують.

• Ідею запровадження в Україні подвійного громадянства, як і минулі опитування, підтримують близько половини опитаних (47%). Приблизно стільки ж проти цього (50%).
 

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибіркова сукупність:  2500 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,0. Терміни проведення: 6-8 грудня 2021 року

 • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» на початку грудня показали, що 70% українців вважають, що країна рухається у неправильному напрямку, 22% – у правильному, 8% – не визначилися. 

• Найбільш ймовірним вважають зростання тарифів на газ і тепло (72%) та загострення економічної кризи (67%). Майже половина опитаних очікують загострення захворюваності на коронавірус (кожен п’ятий вважає це малоймовірним). Загострення війни на Сході вважають ймовірним 46% (23% - малоймовірне), масові протести і заворушення допускають 44% (для 30% - малоймовірні). Найменш ймовірним оцінили втягування України у міграційну кризу на польсько-білоруському кордоні (35%) та масове відключення електроенергії для населення (32%). За останні півтора роки дещо зросло очікування масових заворушень і протестів, а також загострення війни. 

• Основними причинами, через які може відбутись економічна криза в Україні, – називають некомпетентність влади (31%) та корупцію у владі (22%). Війну на Донбасі як причину кризи назвали 16%, коронавірус – 13%, лише 8% - світовий вплив та 5% - енергетичну кризу. Про некомпетентність та корупцію частіше говорили старші респонденти, а вплив війни та вірусу – молодші. 

• 40% добре поінформовані про те, що енергетична криза може спричинити віялові відключення електроенергії, майже стільки ж – щось чули про це, і ще близько 20% нічого про це не знають.  

• Водночас 50% вірять, що Україна може уникнути відключень електроенергії й опалення, 39% - не вірять, ще 12% не змогли відповісти. Скоріше не вірять у можливість запобігти відключень на Сході: 40% - вірять, 48% - ні.  

• На думку населення найбільшу відповідальність за справедливі тарифи несе Президент та Кабінет Міністрів – 27% та 24% відповідно. При цьому у динаміці оцінок відповідальність Уряду зменшується, а Президента – зростає. Ще 15% перекладають відповідальність на Верховну Раду, 12% - на компанії-постачальники, 10% - місцеву владу.  

• Відповідальність на Президента за тарифи найбільше покладають люди старшого віку та мешканці Сходу, водночас, молодь, відносно частіше покладає відповідальність на Верховну Раду. Кабінет міністрів і місцеві органи влади вважають відповідальними на Півдні і Сході, компанії-постачальними послуг – на Заході.

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,2%. Терміни проведення: 1-7 грудня 2021 р.

 • Згідно результатів опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», 68% громадян зазначили, що добре знають про те, що в останню суботу листопада відзначається День пам’яті жертв голодоморів в Україні. Ще 24% зазначили, що щось чули про це, 8% – взагалі не знають. Вищий рівень обізнаності серед мешканців Заходу, старшого покоління виборців партій ВО «Свобода», «Батьківщина», «Європейська солідарність», «Сила і честь», «Українська стратегія». 

• 85% зазначили, що погоджуються з твердженням, що Голодомор 1932-1933 років був геноцидом Українського народу. 13% – заперечують це. Останніх найбільше на Сходу та Півдні (кожен четвертий-п’ятий опитаний у цих макрорегіонах), серед виборців партій «Опозиційна платформа – За життя», партії Мураєва «Наші», партії Шарія.  

• Найчастіше опитані вважають винним в організації Голодомору особисто Й.Сталіна – 44% (у 2018 році таких було 47%, 2008 – 43%) та загалом центральне керівництво СРСР – 41% (у 2018 – 39%, 2008 – 38%). Ще 17% (у 2018 – 28%, 2008 – 23%) покладають вину за геноцид на каральнi органи СРСР (НКВС, ГПУ), 12% (у 2018 – 23%, 2008 – 17%) – на вище керівництво Радянської України. Лише 3% зазначили, що у Голодоморі винні українські селяни (куркулі), які відмовлялися добровільно віддавати врожай. Тези про те, що Голодомор був зумовлений природними причинами, дотримуються 10% (у 2018 – 5%, у 2008 році – 11%). Про особисту провину Й.Сталіна та вищого керівництва СРСР у організації Голодомору в Україні, частіше зазначали мешканці західних та центральних областей. Натомість щодо природніх причин Голодомору частіше висловлювалися мешканці Півдня та Сходу. Твердження про природні причини найбільш поширене серед аудиторії, що заперечує геноцид.  

• За останні роки зростає рівень підтримки ідеї проведення суду над винуватцями Голодомору 1932-33 рр.: у 2008 – 37%, 2018 – 48%, 2021 – 61%. Також позитивну динаміку має рівень підтримки ініціативи щодо надання компенсацій постраждалим від геноциду та їх сім’ям: у 2008 – 46%, 2018 – 63%, 2021 – 78%. Ініціатива щодо проведення суду над винуватцями геноциду користуються більшою підтримкою на Заході та у Центрі. Натомість ідея щодо виплати компенсацій родинам, що зазнали страждань від Голодомору користується приблизно однаковою підтримкою у всіх регіонах країни.  

• 3 31% до 43% зросла кількість тих, хто вважає, що виплачувати компенсацiї громадянам України, якi постраждали вiд Голодомору 1932-33 рр., та членам їх сiмей, має Росія (у 2018 – 31%, у 2018 – 43%). Також зросла і кількість тих, хто вважає, що фінансові зобов’язання перед родинами потерпілих мають нести держава Україна (2018 – 10%, 2021 – 18%), або Організація об’єднаних націй (2018 – 12%, 2021 – 17%). Тих, хто вважає, що виплачувати компенсації має Росія найбільше на Заході, серед старшого покоління, виборців партій «Європейська солідарність» та ВО «Свобода». Натомість на Півдні та Сході покладають ці можливі фінансові зобов’язання як на Росію, так і ООН, та державу Україна. Кожен четвертий-п’ятий у південно-східних регіонах вагався з відповіддю на це питання. 

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1600 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing – телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,4%. Терміни проведення: 19-21 листопада 2021 р.

  • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 10-13 листопада 2021 року, демонструють, що напрям руху країни як правильний оцінюють чверть опитаних (23%), як неправильний – 69%, не змогли відповісти – 8%. За останні два місяці тих, котрі вважають напрям розвитку країни неправильним, побільшало (на початку вересня – 58%). Відносно більше тих, хто оцінює напрям розвитку країни як правильний, серед молоді та виборців партії «Слуга народу».

• Рейтинг довіри до політиків очолює Володимир Зеленський, якому довіряють 38% опитаних, не довіряють – 59%. Юлії Тимошенко довіряють 27%, не довіряють – 71%. Петру Порошенку  довіряють 25%, не довіряють – 73%. Юрію Бойку довіряють 24%, не довіряють – 59%, не знають його – 12%.  

• Якби найближчим часом відбулися вибори Президента, то 23,1% проголосували б за В.Зеленського (серед тих, хто голосуватиме та визначився з вибором). 13,3% підтримали б П.Порошенка, 10,7% – Ю.Тимошенко, 9,2% – Ю.Бойка, 8,3% – Д.Разумкова, 7,0% – Є.Мураєва, 6,9% – І.Смешка, 6,1% – В.Гройсмана, 3,3% – О.Ляшка. Рейтинги інших кандидатів – менше 3%.  

• Антирейтинг очолює П.Порошенко: 44% не проголосували б за нього за жодних обставин. 35% не проголосували б за Ю.Бойка, 34% – Ю.Тимошенко, 32% –В.Зеленського, 26% – А.Яценюка, 22% – О.Ляшка, 21% – В.Кличка. Кожен шостий-сьомий не проголосував б за жодних обставин за Є.Мураєва та В.Гройсмана.  

• Моделювання другого туру президентських виборів дало наступні результати. Президент Зеленський перемагає у всіх можливих варіантах з найближчими опонентами. Так, у парі Зеленський-Порошенко результат 59% проти 41% (серед тих, хто має намір голосувати і  визначився з вибором). У парі Зеленський-Тимошенко – 59% проти 41%, у парі Зеленський-Бойко – 62% проти 38%.  

• Рейтинг партій очолює партія «Слуга народу», яку готові підтримати 18,0% серед тих, хто буде голосувати та визначився із вибором. За партію «Європейська солідарність» – 13,9%, «Опозиційна платформа – За життя» – 10,7%, «Батьківщина» – 10,1%. Рейтинг інших політичних сил дещо нижчий. Так, партію Разумкова «Розумна політика» підтримують 7,9%, «Сила і честь» – 6,4%, партію Мураєва «Наші» – 5,5%, партію «Українська  стратегія Гройсмана» – 5,0%, Радикальну партію – 4,5%, «УДАР Віталія Кличка» – 3,7%, партію Шарія – 3,1%, ВО «Свобода» – 2,1%. Рейтинг інших політичних сил – менше 2%.  

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибіркова сукупність:  2500 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,0. Терміни проведення: 10-13 листопада 2021 року

 • За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» 10-13 листопада 2021 року, 46% опитаних зазначили, що вже вакцинувалися (перше, або ж друге щеплення). 16% вказали, що готові вакцинуватися, 36% – не готові. Важливо розуміти, що опитування відбувалося лише серед дорослого населення України, тоді як офіційна статистика кількості вакцинованих виводиться серед усього населення. За останній місяць зросла кількість тих, хто зробив щеплення (з 36 до 46%). Відносно більше тих, хто не бажає вакцинуватися, серед молодих респондентів. 

• 55% підтримують обов’язкову вакцинацію представників певних сфер (вчителі, медики, державні службовці), 35% - проти цього. Заборону відвідувати громадські заклади без COVID-сертифікату або тесту підтримують майже 40%, проти – 53%. Заборону користуватися громадським транспортом підтримують майже 30%, натомість не підтримують – 65%. 

• Загалом обов’язкову вакцинацію представників певних сфер,  а також перебування у громадських місцях лише з COVID-сертифікатом або тестом більше підтримують старші опитані, мешканці Києва і Центру, а також ті, хто мають щеплення або лояльні до вакцинації. 

• Майже три чверті опитаних (71%) вважають порушенням прав запровадження обмежень щодо невакцинованих людей. 26% – протилежної думки. Найбільше останніх у Києві, серед найстарших опитаних та тих, хто вже вакцинувався. При цьому 49% не підтримують політиків, які не вакцинувалися проти коронавірусу. 35% респондентів байдуже щодо цього. 14% – підтримують таких діячів. Найбільше противників політиків-антивакцинаторів серед жителів столиці, найстарших та тих, хто вже вакцинувався, або ж хоче зробити щеплення.  

• Дві третини респондентів (61%) вірять в те, що Україна здатна розробити власну вакцину від коронавірусу. 37% – не вірять. Найбільше тих, хто оптимістично оцінює можливості нашої держави щодо розробки вакцини, серед найстарших.  

• 40% респондентів вважають, що ніхто не винен у зростанні захворюваності на коронавірус. Натомість кожен п’ятий (21%) звинувачує у погіршенні епідеміологічної ситуації людей, які відмовилися вакцинуватися. 15% звинувачують Міністерство охорони здоров’я. Президента, Кабінет Міністрів вважають винними 7-8%, місцеву владу – 2%. У самовільні причини зростання захворюваності частіше вірять ті, хто не хоче вакцинуватися. Натомість вакциновані та ті, хто мають намір це зробити, частіше звинувачують у зростанні епідемії тих, хто не має наміру щепитися від коронавірусу.  

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибіркова сукупність:  2500 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,0%. Терміни проведення: 10-13 листопада 2021 року

 • За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 4-9 листопада 2021 року, якби найближчим часом відбулися вибори Президента, то 21,8% проголосували б за В.Зеленського (серед тих, хто голосуватиме та визначився з вибором). 14,5% підтримали б П.Порошенка, 11,0% – Ю.Бойка, 10,8% – Ю.Тимошенко, 8,8% – Д.Разумкова, 6,4% – Є.Мураєва, 6,2% – І.Смешка, 5,7% – В.Гройсмана, 4,0% – О.Ляшка, 2,6% – А.Садового, 2,4% – О.Тягнибока, 1,7% – В.Кличка.

• Рейтинг партій очолює партія «Слуга народу», яку готові підтримати 17,3% серед тих, хто буде голосувати та визначився із вибором. За партію «Європейська солідарність» – 14,0%, «Батьківщина» – 12,2%, «Опозиційна платформа – За життя» – 11,0%. Рейтинг інших політичних сил дещо нижчий. Так, партію Дмитра Разумкова підтримують 6,8%, партію «Сила і честь» – 5,8%, партію «Українська  стратегія Гройсмана» – 5,2%, партію Мураєва «Наші» – 4,9%, Радикальну партію – 4,8%, ВО «Свобода» – 3,3%, партію Шарія – 3,2%,«УДАР Віталія Кличка» – 3,1%, «За майбутнє» – 2,1%, партію «Самопоміч» – 1,7%, партію «Голос» – 1,4%, партію «Наш край» – 1,1%. 
 

• 33% опитаних задоволені діяльністю Президента В.Зеленського, 65% – не задоволені. Діяльністю Офісу Президента задоволені 22%, не задоволені – 72%. Роботою Прем’єр-міністра Шмигаля задоволені 18%, не задоволені – 68%, не змогли оцінити – 14%. Найбільше серед органів центральної влади опитані не задоволені роботою Кабінету міністрів (80%) та Верховної ради (83%).  

• Ідею розпуску Парламенту та призначення нових виборів підтримують 58%, не підтримують – 38%. Відставку Уряду і призначення нового Кабміну підтримують 55% опитаних, не підтримують – 39%. Ідею відставки Президента та призначення дострокових виборів Глави держави підтримують 40%, не підтримують 58%.  

• 37% опитаних вважають, що їхня область зараз економічно занепадає, 33% що вона економічно розвивається. 26% вважають, що нічого не відбувається. Про економічний розвиток більше зазначили на Заході і в Києві, про занепад – на Сході і Півдні.   

• Найбільше винними у проблемах регіону вважають центральну (35%) і місцеву (34%) владу. Ще 19% - самих мешканців. Здатними вирішити ці проблеми вбачають центральну (32%) і місцеву (28%) владу, а також мешканців міст – 24%.  

Центральну владу більше звинувачують на Сході і в Києві, старші опитані, а також прихильники партій Шарія, Мураєва та Опозиційної платформи. Місцеву владу – на Заході та серед виборців партій Сила і честь, Радикальної партії, Української стратегії, Свободи і Слуги народу.Здатними вирішити проблеми регіону самими мешканцями більше вважають у Києві і на Заході, молодь, а також виборці партій Свобода і УДАР. 

• Близько 40% вважають, що їхня область стане однією з найбільш розвинених в Україні за наступні 5-10 років. Ще 22% очікують розвитку у наступні 10-20 років, а 16% - кажуть, що їх область ніколи не буде економічно розвиненою. Водночас ще 16% заявили, що їхня область уже одна з найрозвиненіших. Частіше це кияни та люди, які зараз бачать свій регіон як економічно розвинений. 

• Майже половина українців не будують ніяких планів на майбутнє. Чверть планує своє життя на кілька років вперед, близько 15% - на півроку чи рік, 13% - на кілька місяців. Будувати плани на майбутнє легше молодшим, заможнішим та мешканцям столиці.   

• Для 55% населення основне джерело доходу – зарплата, для 30% - пенсія. Ще 13% отримують дохід від бізнесу, 6% - соціальні виплати.  

• Свій поточний рівень доходу більшість оцінили як низький (36%) або нижче середнього (36%). Як середній – 31%. Лише 8% оцінили свій дохід вище середнього чи як високий. 

• Чверть зазначили, що їх задовільнив би щомісячний дохід до 10 тисяч гривень. Водночас стільки ж (22%) відповіли, що потребують дохід більше 30 тисяч на місяць. Решта озвучили проміжні суми: 14% - назвали 11-15 тисяч, 18% - 16-20 тисяч, 8% - 21-25 тисяч, 11% - 26-30 тисяч. Чим нижчий дохід, тим меншу суму називають бажаною.  

Помітно менший бажаний дохід називали жінки. Зокрема найнижчі запити у старших жінок – з них більшість влаштувала б сума до 10 тисяч. А найвищі запити до заробітку у чоловіків середнього й молодшого віку,  а також мешканців столиці. 

• 62% опитаних підтримали б вступ України в Європейський союз, якби сьогодні проводився такий референдум (32% - не підтримали). 58% - підтримали б вступ в НАТО (35% - проти вступу).

Найбільш лояльні до євроінтеграції жителі західних та центральних областей, найменш прихильні – мешканці східних регіонів, де менше половини підтримують вступ в ЄС та НАТО. Найбільш скептичні щодо приєднання до союзів виборці Опозиційної платформи, партій Шарія і Мураєва.  

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибіркова сукупність:  5000 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 1,5%. Терміни проведення: 4-9 листопада 2021 року

 • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 21-23 жовтня 2021 року, рейтинг довіри до політиків очолює Володимир Зеленський, якому довіряють 39% опитаних, не довіряють – 59%. Юлії Тимошенко довіряють 26%, не довіряють – 72%. Петру Порошенку  довіряють 25%, не довіряють – 73%. Юрію Бойку довіряють 24%, не довіряють – 57%, не знають його – 16%. 

• Якби найближчим часом відбулися вибори Президента, то 25,1% проголосували б за В.Зеленського (серед тих, хто голосуватиме та визначився з вибором). 14,1% підтримали б П.Порошенка, 10,1% – Ю.Тимошенко, 9,5% – Ю.Бойка, 7,3% – Д.Разумкова, 7,1% – І.Смешка, 6,0% – Є.Мураєва, 5,1% – В.Гройсмана, 4,3% – А.Гриценка, 3,9% – О.Ляшка. 2,0% – О.Тягнибока, 1,5% – А.Садового.  

• Рейтинг партій очолює партія «Слуга народу», яку готові підтримати 20,4% серед тих, хто буде голосувати та визначився із вибором. За партію «Європейська солідарність» – 15,8%, «Опозиційна платформа – За життя» – 12,0%, «Батьківщина» – 10,9%. Рейтинг інших політичних сил дещо нижчий. Так, партію «Сила і честь» підтримують 6,4%, партію Мураєва «Наші» – 6,3%, партію «Українська  стратегія Гройсмана» – 5,3%, Радикальну партію – 4,8%, «УДАР Віталія Кличка» – 4,2%, партію Шарія – 3,8%, ВО «Свобода» – 2,9%, партію «Голос» – 2,2%, партію «Самопоміч» – 1,9%.  

• 41% висловили хвилювання через можливість особисто захворіти на коронавірус, 57% – не мають таких побоювань. Щодо здоров’я своїх близьких та рідних хвилюються 77%, не хвилюються – 23%. З весни цього року рівень тривожності щодо стану свого здоров’я в умовах пандемії дещо знизився. Найвищі показники хвилювання, як і у минулі рази, фіксують у старшій віковій групі та серед жінок. Також ті, хто вже вакцинувався, менше бояться захворіти, аніж ті, хто лише хоче зробити щеплення від COVID-19.  

• 36% опитаних зазначили, що вже вакцинувалися (перше, або ж друге щеплення). 18% зазначили, що готові вакцинуватися, 43% – не готові. Важливо розуміти, що опитування відбувалося лише серед дорослого населення України, тоді як офіційна статистика кількості вакцинованих виводиться серед усього населення. У порівнянні із липнем цього року, лояльність до вакцинації зросла. Відносно більше тих, хто не має бажання робити щеплення, серед молодих респондентів.  

• 37% опитаних покладають відповідальність за вакцинацію населення на Міністра охорони здоров’я. 18% говорять, що за цю ініціативу має нести відповідальність Президент, 13% – Головний санітарний лікар, 10% – Верховна Рада, 3% – Прем’єр-міністр.  

• У порівнянні з весняними дослідженнями, кількість прихильників «жорсткого карантину» дещо зменшилася. Так, підтримують запровадження локдауну 54% (у квітні – 65%), не підтримують – 44%. Останніх відносно більше серед мешканців Сходу, населення середнього віку, та тих, хто не боїться захворіти.  

• 84% знають про рекордне зростання цін на природний газ у Європі (49% – добре знають, 35% – щось чули про це). 16% зазначили, що їм про це невідомо. Попри це, більшість (59%) заявили, що за умови зростання цін на газ у Європі, тарифи в Україні не повинні зростати, 33% – зазначили, що вони можуть незначно зрости, але держава має частково компенсувати різницю. Лише 5% заявили, що тарифи мають встановлюватися відповідно до ринкових цін на енергоресурси. 

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибіркова сукупність:  2500 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,0. Терміни проведення: 21-23 жовтня 2021 року

 • Згідно з результатами опитування Соціологічної групи «Рейтинг», мешканці Тернополя значно краще оцінюють стан справ на місцевому рівні, ніж на загальнодержавному. Так, лише 27% опитаних вважають, що справи у країні йдуть у правильному напрямку, 60% – протилежної думки. Щодо Тернополя – 57% вважають, що справи у ньому рухаються у правильному напрямку, 30% – навпаки. 

• Майже дві третини (59%) вважають, що за останній рік ситуація у місті покращилася. 30% – не побачили змін, лише 8% – побачили погіршення.  

• Абсолютна більшість (90%) вважають Тернопіль комфортним для життя. Протилежної думки лише 8% респондентів.  

• Роботою Президента України В.Зеленського задоволені 33%, не задоволені – 59%. Діяльністю Прем’єр-міністра Д.Шмигаля задоволені 18%, не задоволені – 58%. Роботою Верховної ради задоволені 16%, не задоволені – 74% респондентів.  

• Діяльністю мера Тернополя Сергія Надала задоволені 72%, не задоволені – 24%. Діяльністю міської ради задоволені 59%, не задоволені – 27%. Роботою голови Тернопільської обласної ради Михайла Головка задоволені 36%, не задоволені – 27%, не змогли оцінити – 38%. Роботою голови Тернопільської обласної державної адміністрації Володимира Труша задоволені 33%, не задоволені – 27%, не змогли оцінити – 40%.  

• Діяльністю освітніх закладів задоволені 50%, не задоволені – 29%, не змогли оцінити – 22%. Роботою комунальних служб міста задоволені 43%, не задоволені – 53%. Поліцією задоволені 43%, не задоволені – 32%, не змогли оцінити – 25%. Роботу громадського транспорту позитивно оцінили 38%, негативно – 49%. Роботу медичних служб оцінили позитивно – 38%, негативно – 53%.  

• Лідерами у рейтингу довіри є Сергій Притула (довіряють – 37%, не довіряють – 52%), Володимир Зеленський (довіряють – 33%, не довіряють – 61%), Петро Порошенко (довіряють – 30%, не довіряють – 62%) та Володимир Гройсман (довіряють – 30%, не довіряють – 60%) . Віталію Кличку довіряють 24%, не довіряють – 64%. Дмитру Разумкову довіряють 21%, не довіряють – 59%, не знають такого – 10%.  Юлії Тимошенко довіряють 16%, не довіряють – 77%. %. Юрію Бойку довіряють 9%, не довіряють – 69%, не знають такого – 14%.   

• Жителі Тернополя декларують відносно високу електоральну мобілізацію: 65% однозначно готові взяти участь у парламентських виборах. 15% – вагаються (50/50), 4% – можливо б взяли участь, 14% – малоймовірно прийшли б на дільниці. 

• У парламентському рейтингу лідерами є партії «Європейська солідарність»,  яку готові підтримати 23,0% тих, хто визначився і має намір проголосувати, «Слуга народу» – 20,7%, ВО «Свобода» – 20,0%. За партію «Батьківщина» – 10,5%, партію «Сила і честь» – 4,8%,  партію «Голос» – 4,3%. Рейтинг інших політичних сил – нижче 3%. Тих, хто не визначився, – близько 20%.  

• Лідером серед партій на виборах до міської ради є ВО «Свобода» (32,5% серед тих, хто визначився та має намір голосувати). Партію «Європейська солідарність» готові підтримати 15,8%, партію «Слуга народу» – 15,1%, «Батьківщина» – 8,8%, «Голос» – 4,2%, «Сила людей» – 3,5%, «За майбутнє» – 3,0%. Рейтинг інших політичних сил – менше 3%. Тих, хто не визначився, – близько 18%.  

• На виборах мера Тернополя перемогу здобув би Сергій Надал, за якого готові проголосувати 71,8% тих, хто визначився і має намір проголосувати. Рівень підтримки інших кандидатів суттєво нижчий. Так, за Івана Сорокаліта і Леоніда Бицюру готові проголосувати близько 5%, за Віктора Овчарука, Тараса Демкуру і Михайла Ратушняка – близько 3%. Рівень підтримки інших кандидатів – 1-2%. Тих, хто не визначився, – близько 10%.  

• Головними сферами, яким міська влада має надавати найбільше значення, респонденти визначили боротьбу з незаконними забудовами (37%) та вирішення питання дорожніх заторів (30%). Також до пріоритетних проблем містяни віднесли якість комунальних послуг (23%), якість медичного обслуговування (23%), збільшення місць для паркування (22%), створення робочих місць (21%), розвиток громадського транспорту (20%), збір та утилізацію сміття (20%), ремонт та будівництво доріг (20%).  

• Ключовими сферами, де міський голова досяг найбільших успіхів тернополяни вважають ремонт та будівництво доріг (49%), облаштування дворів та прибудинкових територій (40%), реконструкція парків та скверів (34%).  

• 35% дорослих опитаних зазначили, що вже зробили щеплення від COVID-19 (перша, або друга доза). 19% – готові вакцинуватися, натомість 41% – не мають таких намірів. Останніх відносно більше серед молодих до 35 років та найбідніших.  

• 38% зазначили, що особисто хворіли на коронавірус, 57% – не хворіли. Відносно більше тих, хто заявив, що переніс COVID-19, серед представників середньої вікової групи (36-50 років) та жінок.  

Аудиторія: мешканці Тернополя від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю. Вибіркова сукупність: 800 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 3,5%. Терміни проведення: 23-26 жовтня 2021 р.

 • Згідно з результатами опитування Соціологічної групи «Рейтинг», основними джерелами отримання інформації про події в Україні для львів’ян є соціальні мережі (63%), новинні інтернет-сайти (57%) та телебачення (46%). З груп і каналів у месенджерах отримують новини 17%, від родичів та знайомих – 16%, з радіо – 13%, з преси – 6%. Інтернет ресурси (соцмережі та сайти) як джерела інформації частіше використовують молодші опитані, телебачення – старші.

• 39% респондентів зазначили, що дивляться телебачення кожного дня. Попри це чверть опитаних взагалі не дивиться ТБ. 1-2 рази на тиждень, або є рідше переглядають телепрограми 36% опитаних, дещо частіше – 12%. Найбільше тих, хто часто дивиться телебачення серед найстаршої вікової групи та жінок.  

• Телеканал «1+1» – лідер серед частоти переглядів серед львів’ян у загальнодержавному сегменті телебачення (41%). Телеканали СТБ, ICTV, «Україна» за останній місяць дивилися близько третини опитаних, «Новий канал» – чверть, «24-й канал», «Інтер», «5-й канал», «Прямий», «Україна-24» – кожен п’ятий-сьомий опитаний. «UA: Перший», «Espresso TV» – по 12%, телеканал «Наш» – 7%. 

• Місцеві телеканали переглядають значно рідше. 32% тих, хто взагалі дивиться телебачення, не переглядають місцеві телеканали. Кожен п’ятий-шостий львів’янин дивиться такі канали як «Правда ТУТ: Львів», «UA: Львів», «NTA», «Західний».  

• Серед програм телебачення львів’яни частіше дивляться новини (48%). Фільми на телебаченні дивляться 39%, документально-пізнавальні програми – 34%, серіали – 27%, розважальні передачі – 24%, політичні ток-шоу – 20%, мультфільми та програми розслідування – по 11%, програми на соціально-економічну тематику – 8%.  

• Майже 80% опитаних львів’ян щодня користуються Інтернетом. Лише 11% – не використовують його взагалі (переважно найстарше населення). Лідером серед соціальних мереж є Facebook (61%). Відвідують Youtube – 53%, Instagram – 35%, Tik-Tok – 10%. Якщо Youtube та Facebook мають доволі велику аудиторію серед представників старшого покоління (близько 40%), то Instagram та TikTok – серед наймолодших.  

• Серед месенджерів найпоширенішим є Viber (користуються – 67%). Facebook месенджер використовують 58%, Telegram – 39%, WhatsApp – 21%, Skype – 15%. 

Аудиторія: мешканці Львова  від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю. Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,8%. Терміни проведення: 1-11 жовтня 2021 р.

 • Згідно з результатами опитування Соціологічної групи «Рейтинг», мешканці Чернівців майже однаково оцінюють стан справ на місцевому та загальнодержавному рівнях. Так, лише 25% опитаних вважають, що справи у місті йдуть у правильному напрямку, 56% – протилежної думки. Щодо країни – 27% вважають, що справи у ній рухаються у правильному напрямку, 64% – навпаки. 

• Лише 21% вважають, що за останній рік ситуація у місті покращилася. 37% – побачили погіршення, 38% – відсутність змін.  

• Діяльністю мера Чернівців Романа Клічука задоволені 31%, не задоволені – 54%. Діяльністю міської ради задоволені 22%, не задоволені – 62%.  

• Діяльністю освітніх закладів задоволені 45%, не задоволені – 29%, не змогли оцінити – 27%. Роботою медичних закладів задоволені 41%, не задоволені – 48%. Поліцією задоволені 39%, не задоволені – 34%, не змогли оцінити – 27%. Роботу громадського транспорту позитивно оцінили 31%, негативно – 48%. Роботу комунальних служб оцінили найгірше: позитивно – 27%, негативно – 68%.  

• Лідерами у рейтингу довіри серед місцевих політиків є Віталій Михайлішин (довіряють – 33%, не довіряють – 57%), Олексій Каспрук (довіряють – 33%, не довіряють – 57%) та Роман Клічук (довіряють – 29%, не довіряють – 59%). Сергію Осачуку довіряють 17%, не довіряють – 46%, не знають його – 31%.    

• Жителі Чернівців декларують відносно високу електоральну мобілізацію: 60% однозначно готові взяти участь у виборах міської ради та міського голови. 14% – вагаються (50/50), 5% – можливо б взяли участь, 20% – малоймовірно прийшли б на дільниці. Відносно вищий рівень готовності взяти участь голосуванні у старшій віковій групі.  

• Лідерами серед партій на виборах до міської ради є партії «Єдина альтернатива» (19,1% серед тих, хто визначився та має намір голосувати), та партія «Команда Михайлішина» (18,4%). Партію «Слуга народу» готові підтримати 13,6%, партію «Європейська солідарність» – 8,6%, «Батьківщина» – 8,2%, «Пропозиція» – 7,7%. Рейтинг інших політичних сил – менше 3%. Тих, хто не визначився, – близько 16%.  

• У рейтингу кандидатів на міського голову лідерами є Віталій Михайлішин (28,5% серед тих, хто визначився та має намір голосувати) та Роман Клічук (27%). За Олексій Каспрука готові проголосувати 20,1%, за Олену Лис – 6,1%. Рейтинги інших кандидатів – менше 3%. Тих, хто не визначився, – близько 15%.  

• У парламентському рейтингу лідером є партія «Слуга народу», яку готові підтримати 31,2% тих, хто визначився і має намір проголосувати. За партію «Європейська солідарність» – 16,2%, партію «Батьківщина» – 16,1%, партію «Опозиційна платформа – За життя» – 7,2%, партію «Сила і честь» – 5,2%, партію «УДАР Віталія Кличка» – 3,5%, «Голос» – 3,3%, «Українська стратегія Гройсмана» – 3,1%. Рейтинг інших політичних сил – нижче 3%. Тих, хто не визначився, – близько 14%.  

• У президентському рейтингу лідером є Володимир Зеленський, якого готові підтримати 37,9% тих, хто визначився і має намір проголосувати. За П.Порошенка – 14,1%, Ю.Тимошенко – 11,5%, Ю.Бойка – 7,4%, В.Гройсмана – 6,1%, І.Смешка – 6,0%, Д.Разумкова – 4,6%. Рейтинг інших кандидатів – менше 3%.  Не визначилися – близько 9%.

Аудиторія: мешканці Чернівців від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю. Вибіркова сукупність: 1000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 3,1%. Терміни проведення: 2-6 жовтня 2021 р.

 • Згідно з результатами опитування Соціологічної групи «Рейтинг», мешканці Олександрії значно краще оцінюють стан справ на місцевому рівні, аніж на загальнодержавному. Так, 47% опитаних вважають, що справи у місті йдуть у правильному напрямку, 38% – протилежної думки. Щодо країни – лише 20% вважають, що справи у ній рухаються у правильному напрямку, 66% – навпаки. За останній рік зросла кількість тих, хто вважає, що місто та країна рухаються у правильному напрямку. 

• Лідером у рейтингу ставлення серед місцевих політиків є Сергій Кузьменко. Позитивно ставляться до нього 71% опитаних, нейтрально – 19%, негативно лише – 9%.  До Андрія Коломійцева позитивно ставляться 28%, нейтрально – 22%, негативно – 9%, не знають його – 41%. До Володимира Дожджаника позитивно ставляться 25%, нейтрально – 29%, негативно – 19%, не знають його – 26%. До Олександра Кіяшка позитивно ставляться 20%, нейтрально – 27%, негативно – 24%, не знають його – 29%.  До Сергія Коваленка позитивно ставляться 18%, нейтрально – 20%, негативно – 9%, не знають його – 53%.  До Людмили Давиденко позитивно ставляться 16%, нейтрально – 27%, негативно – 33%, не знають її – 25%.  До Віталія Журавльова позитивно ставляться 13%, нейтрально – 27%, негативно – 17%, не знають його – 44%.  До Сергія Гриценка позитивно ставляться 12%, нейтрально – 29%, негативно – 15%, не знають його – 45%. До Юрія Шклярука позитивно ставляться 11%, нейтрально – 19%, негативно – 8%, не знають його – 61%.    

• Партія «Слуга народу» – лідер серед політичних сил у рейтингу на виборах до Верховної Ради. Її готові підтримати 27,3% тих, хто визначився і має намір голосувати. 14,4% таких опитаних підтримують партію «Опозиційна платформа – За життя», 13,2%  – партію «Батьківщина», 12,7% – партію «Європейська солідарність», 7,3% – партію «Сила і честь», 5,7% – партію «Наші» Є.Мураєва, 4,2% – Радикальну партію Олега Ляшка. Рейтинг інших партій – менше 4%. Тих, хто не визначився, – близько 11%.  

• Моделювання виборів міського голови з такими ж кандидатами як у жовтні 2020 року, показало, що за Сергія Кузьменка проголосувало б сьогодні 75,2% тих, хто визначився і прийшов би на дільниці. За Степана Цапюка віддали б свої голоси – 22,5%, за Володимира Трофименка – 0,1%. У порівнянні із минулим роком рейтинг Сергія Кузьменка зріс майже на 20 в.п. 

• 77% задоволені діяльністю мера Олександрії С.Кузьменка, 15% – не задоволені. Діяльністю міської ради задоволені 56%, не задоволені – 23%, не змогли оцінити – 22%.  

• Діяльністю освітніх закладів задоволені 61%, не задоволені – 17%, не змогли оцінити – 22%. Роботою громадського транспорту задоволені 58%, не задоволені – 22%, не змогли оцінити – 21%. Поліцією задоволені 36%, не задоволені – 34%, не змогли оцінити – 30%. Швидше не задоволені, аніж задоволені містяни роботою комунальних підприємств та медичних закладів. Так, діяльність останніх позитивно оцінили 42%, негативно – 50%. Роботу комунальних підприємств позитивно оцінили 44%, негативно – 47%. За останній рік зріс рівень  задоволеності діяльності міських інституцій.  

• 53% вважають, що період нинішньої каденції мера Олександрії Сергія Кузьменка ситуація у місті в цілому покращилася. 36% – не побачили змін. Про погіршення говорили лише 3% опитаних.  

• Проекти міського голови Сергія Кузьменка такі як капітальний ремонт міської лікарні, ремонт доріг, реставрація Олександрійського театру, реконструкція парку імені Т.Шевченка, закупівля нових комунальних автобусів та будівництво критого мультифункціонального спортивного комплексу позитивно оцінили абсолютна більшість опитаних містян (близько 90%). 

• Вартість комунальних послуг (78%) та наркоманія і алкоголізм (59%) – дві ключові проблеми, які найбільше турбують жителів міста. Безпритульні тварини на вулицях турбують 39% опитаних, проблеми збору та утилізації сміття – 30%, поганий стан тротуарів та пішохідних доріжок – 23%. Поганий стан доріг міста, корупція у міській владі, низький фаховий рівень медиків та поганий стан прибудинкових територій та дворів хвилюють по 16-18%. Ріст злочинності та вартість проїзду у транспорті – по 13%.  

• Інтернет сторінки (60%), національне телебачення (54%), соціальні мережі (52%) та місцеве телебачення (38%) – основні джерела отримання суспільно-політичних новин в Олександрії. З каналів у менеджерах новини отримують 18%, від близьких та знайомих – 12% опитаних, з місцевої преси – 6%, радіо – 5%, з національної преси – лише 2%.  

Аудиторія: мешканці Олександрійської громади від 18 років і старші.. Вибірка репрезентативна за віком, статтю. Метод опитування: особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Вибіркова сукупність: 800 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3,5%. Терміни проведення: 1-10 жовтня 2021 року

 • Згідно з результатами опитування Соціологічної групи «Рейтинг», мешканці Харкова значно краще оцінюють стан справ на місцевому рівні, аніж на загальнодержавному. Так, 51% опитаних вважають, що справи у місті йдуть у правильному напрямку, 31% – протилежної думки. Щодо країни – лише 19% вважають, що справи у ній рухаються у правильному напрямку, 66% – навпаки. 

• Абсолютна більшість опитаних (93%) вважають Харків комфортним для життя (37% вважають його дуже комфортним, 56% – скоріше комфортним). Іншої думки – лише 6%.  

• Робота медичних установ, вартість та якість комунальних  послуг, а також боротьба з корупцією – ключові пріоритети розвитку міста, на думку харків’ян. Чверть опитаних вважать пріоритетними напрямами для діяльності міської влади соціальний захист малозабезпечених, якість доріг, боротьбу із злочинністю, діяльність освітніх установ.  

• 59% задоволені діяльністю в.о. мера Харкова І.Терехова, 29% – не задоволені. Діяльністю міської ради задоволені 40%, не задоволені – 34%, не змогли оцінити – 27%.  

• Лідером довіри серед місцевих політиків є Ігор Терехов. Йому довіряють 53% опитаних, не довіряють – 37%. Олександру Ярославському довіряють 37%, не довіряють – 32%, не знають його – 22%. Михайлу Добкіну довіряють 33%, не довіряють – 59%. Олександру Фельдману довіряють – 31%, не довіряють – 57%. Євгенію Мураєву довіряють 30%, не довіряють – 37%, не знають його – 29%. Арсену Авакову довіряють – 11%, не довіряють – 78%. Таких особистостей як Кирило Кернес та Тетяна Єгорова-Луценко не знають більшість опитаних. К.Кернесу довіряють 13%, не довіряють – 30%, Т.Єгоровій-Луценко довіряють – лише 1%, не довіряють – 18% опитаних.  

• 60% опитаних висловили однозначну готовність взяти участь у виборах міського голови. 71% вважають, що передвиборча кампанія з виборів мера Харкова проходить спокійно. Напруженість на виборах фіксують 22% респондентів.  

• Лідером електоральних симпатій серед кандидатів на міського голову Харкова серед містян є Ігор Терехов. За нього готові віддати свої голоси 57,6% тих, хто визначився і має намір прийти на дільниці. 27,6% опитаних підтримують Михайла Добкіна. Рейтинг інших кандидатів – менше 4%. Тих, хто не визначився, – близько 14%.  

• 63% респондентів переконані, що переможе на виборах мера Харкова І.Терехов, 14% – впевнені у перемозі М.Добкіна. В перемогу інших кандидатів вірять менше 2%. 

Аудиторія: мешканці Харкова від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю. Метод опитування: особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,8%. Терміни проведення: 2-7 жовтня 2021 року 

 • Згідно з результатами опитування Соціологічної групи «Рейтинг», 82% респондентів помітили покращення стану доріг та збільшення їх ремонту протягом останнього року (у 2020 році таких було 76%, 2018-2019 – близько 60%). 17% – протилежної думки. 

• Найбільшу заслугу у тому, що в Україні покращуються дороги респонденти віддають Президенту (36%). 33% вважають, що це заслуга місцевої влади, 8% – Міністерства інфраструктури/Укравтодору, по 1% – Прем’єр-міністра, 2% – Верховної Ради. За останній рік зросла кількість тих, хто вважає, що покращення доріг заслуга Президента, і зменшилася тих, хто вважає, що це заслуга місцевої влади. 
 

• 64% задоволені діяльністю Укравтодору в Україні, 29% – протилежної думки. За останній рік рівень задоволеності цією інституцією серед українців зріс.  

• 61% опитаних вважають, що за Зеленського ремонтують доріг більше, ніж за Порошенка (6%).19% вважають, що будувалось однаково. Оцінюючи якість доріг за обох каденцій, 45% вважають, що дороги є якіснішими за Зеленського, 24% – за обох, 4% – за Порошенка. 

• Порівнюючи всіх президентів, 41% вважають, що найбільше дороги ремонтувати за Зеленського. 9% – вважають, що це було в часи каденції Порошенка, 7% – Януковича, 7% – Кучми, 2% – Кравчука, і 1% – Ющенка. 10% вважають, що за всіх очільників держави було однаково. 9% – стверджують, що за жодного президента не ремонтували дороги. 12% - не змогли визначитися з цього питання. 

• Серед сфер інфраструктури, де останнім часом відбувається модернізація, українці найкраще оцінили стан доріг.  

• Третина побачили покращення в сфері туристичних подорожей Україною. Покращення щодо будівництва соціальної інфраструктури – 29%, щодо безпеки на дорогах – 25%.  Натомість щодо якості медичного забезпечення та якості освіти респонденти значно частіше говорили про погіршення. Так, щодо освіти негативні оцінки поставили 38%, медичного забезпечення – 46%. Покращення у цих сферах побачили від 16% до 20% опитаних, відсутність змін – 27-28%.  

• У динаміці за останні три роки помітно поступове зростання оцінок стану доріг та безпеки на них. Також є позитивне зростання щодо якості медичного забезпечення. Водночас щодо якості освіти фіксується незначне погіршення, починаючи з 2020 року. 

• Дороги (50%) та залізниця (42%) – інфраструктурні галузі, які, на думку опитаних, потребують найбільшої підтримки держави. По 18% вважають такими галузями пошту та туризм, 13% – річкові порти, 9% – аеропорти.  

• Найбільшу відповідальність за розвиток та модернізацію інфраструктури в Україні респонденти покладають на Міністерство інфраструктури (24%), Президента (23%) та місцеву владу (23%). На Парламент таку відповідальність покладають лише 12%, Прем’єр-міністра – 9%.  

• 32% зазначили, що за останні два роки подорожували Україною з метою туризму. 68% – не мали такого досвіду. Відносно більше тих, хто подорожував, серед мешканців Києва, молодих респондентів, більш заможних та тих, то має та часто водить авто.  

• Найпопулярнішими напрямами для подорожей є Карпати (55%) та морські курорти Півдня (48%). До природних пам’яток подорожували 37%, цікавих міст України – 26%, місць історичних подій, битв – 17%.  

• Більшість власників авто (77%) готові користуватися платними автомагістралями якщо вони будуть якісніші, безпечніші та матимуть обмеження швидкості 130 км/год.  

• 69% опитаних не користувалися приміськими потягами за останній рік. Часто їздили електричками – 8%, рідко – 23%. 74% опитаних не користувалися міжрегіональними потягами за цей період. Часто їздили– лише 4%, рідко – 22%. Близько 70% з тих, хто користується цими видами транспорту, готові платити більше за проїзд за умови зростання якості послуг. Близько третини – не готові.  

• 46% позитивно ставляться до ініціативи створення державної програми іпотеки на житло під 7% на 20 років. 40% – нейтрально, лише 11% – негативно. Водночас скористатися цією програмою хочуть 28%, не мають такого бажання – 69%. Більше тих, хто має намір скористатися державною іпотекою під 7%, серед респондентів, котрі позитивно оцінюють цю ініціативу.  

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибіркова сукупність:  3000 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 1,8%. 

Терміни проведення: 10-13 вересня 2021 року

Опитування було проведено Соціологічною групою «Рейтинг» від імені Центру аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту. 

Це щорічне опитування дає всесторонній аналіз ставлення громадян до органів місцевого самоврядування та надання комунальних послуг. 

Опитування проводилось у 24 обласних центрах України, що не перебувають під контролем російських чи проросійських сил, включаючи Маріуполь та Сєвєродонецьк на Донбасі. Опитування проведено на основі вибірки, яка включала 19196 респондентів.  

Статистична похибка для кожного міста не перевищує ±3,5%. Досяжність респондентів у середньому склала 65%.

Рейтинги міст України: сьоме муніципальне опитування IRI from Ratinggroup

 • Згідно з результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 2- 4 вересня 2021 року, за останні п’ять місяців кількість тих, поінформований про дипломатичну ініціативу «Кримська платформа», зросла у півтори рази (з 45% у квітні до 66% у вересні).  

• Також зросла і кількість тих, хто позитивно оцінює цю ініціативу (з 38% – у квітні, до 50% – у вересні). Серед тих, хто добре поінформований про зміст «Кримської платформи», позитивно ставляться до неї майже 80%.  

• Опитані добре обізнані про будівництво газогону «Північний потік - 2» з Росії до Німеччини в обхід України: 50% знають про це, 31% – щось чули і лише 18% – нічого не знають). 41% вважають, що Україна не мала жодних можливостей зупинити будівництво згаданого газогону. Натомість 20% покладають відповідальність за це на Порошенка,  3% – на Зеленського, ще чверть – на обох президентів.   

• Серед ключових світових лідерів найкраще українці ставляться до Канцлера Німеччини Ангели Меркель (73% – позитивно, 19% – негативно) та Президента США Джозефа Байдена (64% - позитивно, 19% – негативно). При цьому в динаміці за останні кілька місяців ставлення до Президента США дещо покращилось, до Канцлера Німеччини – дещо погіршилось. 

• Президента Франції Емануеля Макрона позитивно оцінили 57%, негативно – 19%, не змогли оцінити або не знаю такого – 23%. Президента Польщі Анджея Дуди позитивно оцінили 54%, негативно – 10%, не змогли оцінити або не знаю такого – 37%.  

• Натомість ставлення до очільників Білорусі та Росії серед українців переважно негативне. Так, до Олександра Лукашенка негативно ставляться 59% опитаних, позитивно – 34%. При цьому, за останній рік ставлення до президента Білорусі погіршилося з 45 до 34%, а за останні два роки – вдвічі (з 67 до 34%). 

• До Володимира Путіна негативно ставляться 81%, позитивно – лише 15%.  

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибіркова сукупність:  2500 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,0%. Терміни проведення: 2-4 вересня 2021 року