Новини та прес-релізи

•    За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у червні-липні 2019 року серед мешканців виборчого округу №165 (центр м.Зборів, Тернопільської області) 77% опитаних висловили однозначну готовність взяти участь у виборах до Верховної Ради. Ще 9% зазначили про скоріше готові прийти на дільниці і проголосувати. Лише 12% зазначили, що не братимуть участі у парламентських виборах, ще 2% – поки не визначилися.

•    Лідером електоральних симпатій серед політичних сил в окрузі є партія «Слуга народу», яку готові підтримати 25,4% тих, хто має намір голосувати і визначився з симпатіями. 19,6% підтримують партію «Голос», 14,8% – партію «Європейська Солідарність», 7,0% – партію «Батьківщина», 5,3% – Радикальну партію, 4,5% – партію «Громадянська позиція», 4,1% – ВО «Свобода», 3,7% – Аграрну партію України. Рейтинг інших політичних сил – менше 3%.

•    Серед кандидатів у депутати по одномандатному округу лідером є Іван Чайківський, якого готові підтримати 36,5% тих, хто визначився і має намір прийти на дільниці для голосування. 23,3% підтримують Тараса Юрика, 11,1% – Василя Мартюка, 11,0% – Володимира Кісілевича, 4,3% – Петра Репелу. Рейтинг інших кандидатів – менше 3%. Загалом ще не визначилися зі своїми симпатіями близько чверті мешканців округу.

•    25,1% виборців вірять у те, що Іван Чайківський виграє вибори і стане народним депутатом. Про Тараса Юрика так говорить лише 10,5%, про Володимира Кісілевича – 6,7%.

Аудиторія: населення виборчого округу №165 від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, типом поселення. Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,8%. Терміни проведення: 27 червня – 1 липня 2019 р.
 

•    Згідно результатів опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 29 червня – 3 липня 2019 року, 62% опитаних висловили однозначну готовність взяти участь у голосуванні на дострокових виборах до Верховної Ради 21 липня 2019 року. Ще 23% зазначили, що скоріше готові брати участь, 12% – не голосуватимуть, 3% – не визначилися. Вищу готовність брати участь у голосуванні демонструють старші виборці.

•    Лідером електоральних симпатій серед політичних сил є партія «Слуга народу», яку готові підтримати 42,3% тих, хто має намір голосувати і визначився з симпатіями. Також, наразі, долають прохідний бар’єр партія «Опозиційна платформа – За життя» (13,4%), партія «Європейська Солідарність» (8,3%), партія «Голос» (7,2%) та «Батьківщина» (7,2%). Партію «Сила і честь» готові підтримати 3,8%, «Опозиційний блок» – 3,1%, партію «Українська стратегія Гройсмана» – 2,8%, партії «Громадянська позиція» та Радикальну партію – по 2,4%, партію ВО «Свобода» – 2,3%. Рейтинг інших політичних сил – менше 2%.

•    Лідерами т.зв «другого вибору» є партії «Слуга народу» (10,0%) та партія «Голос» (7,4%). Партію «Опозиційна платформа – За життя» як альтернативу основному вибору готові підтримати 4,6% опитаних, партію «Сила і честь» - 4,4%, партію «Батьківщина» – 4,2%, партію «Опозиційний блок» – 3,4%, Радикальну партію – 2,6%, партію «Європейська Солідарність» – 2,2%, партію «Українська стратегія Гройсмана» – 2,0%.

Аудиторія: населення України від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,0%. Терміни проведення дослідження: 29 червня - 3 липня 2019 р.
 

 • Згідно результатів опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 12-20 червня 2019 року, 55% вважають, що майбутнім Прем’єр-міністром має стати кандидат зі значним досвідом керування країною, водночас, 35% натомість очікують нову особистість, навіть без досвіду державного управління. При цьому, чим старші респонденти, тим частіше вони очікують досвідченого Прем’єр-міністра. Також цю тезу найбільше поділяють прихильники партії «Європейська Солідарність» (87%), «Батьківщини» (81%), «Опозиційної платформи – За життя» (80%) та «Української стратегії Гройсмана» (75%). Натомість найменше підтримують прихильники «Свободи» (55%), «Голосу» (52%) та «Слуги народу» (43%).

• Серед можливих кандидатів найчастіше майбутнім Прем’єр-міністром респонденти бачать Юрія Бойка (13%), Юлію Тимошенко (11%) та Володимира Гройсмана (10%).  При цьому, В.Гройсмана частіше хочуть бачити прем’єром на Галичині і в Центрі, Ю.Бойка –  на Сході і Донбасі, Ю.Тимошенко – на Заході, Півночі, у Центрі та в столиці.

• Крім того, 7% опитаних бачать майбутнім прем’єром Ігоря Смешка, 6% - Дмитра Разумкова, 5% - Святослава Вакарчука, по 4% - Петра Порошенка, Анатолія Гриценка та Михайла Саакашвілі, 3% - Олега Ляшка, по 2% - Андрія Садового і Олександра Вілкула. 7% опитаних не розглядають жодного з цих кандидатів, 14% - не змогли визначитися з «прем’єрськими» симпатіями.

• В.Зеленському довіряють 63% респондентів, не довіряють – 25%. С.Вакарчуку довіряють 24%, не довіряють – 57%, А.Гриценку довіряють 22%, не довіряють – 62%, І.Смешку – 21% і 49% відповідно, Ю.Бойку – 21% і 62%, Ю.Тимошенко – 19% і 74%, В.Гройсману – 19% і 72%, А.Садовому – 14% і 65%, П.Порошенку – 14% і 81%, О.Ляшку – 12% і 80%, М.Саакашвілі – 11% і 75%.

• У рівні довіри до С.Вакарчука, А.Садового, П.Порошенка не спостерігається особливих різниць у різних вікових групах. Натомість В.Зеленському більше довіряє молодь, а таким політичним діячам як А.Гриценко, І.Смешко, Ю.Бойко, Ю.Тимошенко, В.Гройсман та О.Ляшко частіше довіряють старші респонденти. 

• В.Зеленський має найвищі показники довіри на Півдні та Сході країни (більше 70%). У Центрі, на Заході, Півночі, Харківщині та на Донбасі йому довіряють близько двох третин опитаних, на Галичині та у столиці – близько 50%. 

• С.Вакарчуку найбільше довіряють на Галичині – 52%, відносно вищі показники у нього також зафіксовані на Заході, Півночі, у Центрі та у Києві. Подібна ситуація і з показниками довіри у А.Гриценка, водночас останньому у порівнянні дещо менше довіряють у Києві. 

• І.Смешку краще довіряють на Галичині, Заході, у Центрі та на Півночі, Ю.Бойку – на Сході, Харківщині та Донбасі, В.Гройсману – на Галичині та у Центрі, Ю.Тимошенко – у Центрі, А.Садовому, П.Порошенку М.Саакашвілі – на Галичині, О.Ляшку – на Півночі. 

Аудиторія: населення України від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 6000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 1,3%. Терміни проведення дослідження: 12-20 червня 2019 р.

•    Згідно результатів опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 20-24 червня 2019 року, 33% опитаних заявили, що Україна рухається у правильному напрямку, 40% – протилежної думки, ще 27% – не визначилися.

•    Відносно більше тих, хто має оптимістичніші погляди на стан справ у країні, спостерігаються серед наймолодших респондентів, виборців партій «Слуга народу» і «Голос». Натомість прихильники партій «Європейська Солідарність» та «Опозиційна платформа - За життя» – найбільш песимістичні у цьому питанні.

•    65% опитаних висловили готовність взяти участь у голосуванні на дострокових виборах до Верховної Ради 21 липня 2019 року. Ще 19% зазначили, що скоріше готові брати участь, 13% – не голосуватимуть, 3% – не визначилися. Вищу готовність брати участь у голосуванні демонструють старші виборці.

•    Лідером електоральних симпатій серед політичних сил є партія «Слуга народу», яку готові підтримати 45,3% тих, хто має намір голосувати і визначився з симпатіями. Також, наразі, долають прохідний бар’єр «Опозиційна платформа – За життя» (12,1%), партія «Голос» (8,4%), «Європейська Солідарність» (7,2%) та «Батьківщина» (7,0%). Партію «Сила і честь» готові підтримати 3,4%, Радикальну партію – 2,5%. Рейтинг інших політичних сил – менше 2%.

•    Рівень довіри до Володимира Зеленського становить 67% (не довіряють 26%).

•    Серед лідерів політичних сил відносно вищим рівнем довіри користуються Святослав Вакарчук (25%), Дмитро Разумков (22%), Анатолій Гриценко (21%), Ігор Смешко (21%). Юрію Бойку довіряють 20%, Юлії Тимошенко – 17%, Петру Порошенку – 15%. Лідерами недовіри є Петро Порошенко та Олег Ляшко, яким не довіряють по 80% опитаних.


Аудиторія: населення України від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%. Терміни проведення дослідження: 20-24 червня 2019 р.

•    За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у травні-червні 2019 року серед мешканців виборчого округу №125 (центр м. Старий Самбір, Львівської області) 55% опитаних висловили однозначну готовність взяти участь у виборах до Верховної Ради. Ще 34% зазначили про скоріше готові прийти на дільниці і проголосувати. Лише 7% зазначили, що не братимуть участі у парламентських виборах, ще 4% – поки не визначилися.

•    Лідером електоральних симпатій серед політичних сил в окрузі є партія «Слуга народу», яку готові підтримати 31,7% тих, хто має намір голосувати і визначився з симпатіями. 20,7% підтримують партію «Голос», 15,1% – партію «Європейська Солідарність», 7,8% – партію «Громадянська позиція», 7,6% – партію «Батьківщина», 6,2% – ВО «Свобода», 3,3% – Радикальну партію. Рейтинг інших політичних сил – менше 3%.

•    62% заявили, що негативно ставляться до такого виду агітації під час виборів як матеріальна допомога від депутатів (роздача пайків, грошей, коштів на ремонт, лікування тощо). З іншого боку 16% підтримують подібні ініціативи політиків, котрі балотуються, 17% заявили про нейтральне ставлення до цього.

•    38% опитаних зазначили, що якщо під час виборів кандидати пропонуватимуть продуктові набори, гроші, ліки тощо, то більшість їхніх знайомих, чи жителів населеного пункту, де проживають респонденти, приймуть допомогу, але проголосують за іншого кандидата. 37% переконані у тому, що виборці їхньої місцевості взагалі відмовляться від такої допомоги. Лише 7% зазначили, що такий вид агітації сприяє вибору кандидата, який роздає допомогу місцевим жителям. 18% нічого не змогли відповісти на це питання.

•    55% опитаних очікують від Президента В.Зеленського припинення вогню на Донбасі. 35% – чекають на зниження тарифів, 30% – на підвищення соціальних стандартів, 29% – на покарання винних у корупції високопосадовців, 25% – на активізацію співпраці з ЄС та НАТО, 22% – на зміцнення української армії, 20% – на зменшення впливу олігархів на політику, 18% – на скасування недоторканності народних депутатів, 15% – на підвищення якості медицини, 10% – на об’єднання країни. Відносно вищий рівень очікувань на зниження тарифів та підвищення соціальних стандартів зафіксований серед найстарших та найбідніших категорій населення. Натомість запит на активізацію співпраці з ЄС та НАТО, а також зняття недоторканості з народних депутатів частіше фіксувався серед молодших та більш заможних опитаних.

•    Відсутність роботи – проблема, яку опитані вважають найбільш актуальною у місцевості (60%). 49% вважають проблемою низький рівень зарплат в регіоні, 37% – бідність, 35% – неякісне медичне обслуговування, 32% – поганий стан доріг, Близько 20% – занепад сільського господарства або промисловості, по 10-13% – наркоманію, поганий стан доріг, незаконну вирубку лісу, вимирання сіл або недостатню увагу до проблем молоді. Проблема відсутності роботи найбільше хвилює молодше та середнє покоління, бідність та неякісне медичне обслуговування – найстарших.

Аудиторія: населення виборчого округу №125 від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, типом поселення. Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,8%. Терміни проведення: 30 травня – 13 червня 2019 р.
 

•    За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у травні 2019 року 20% опитаних зазначили, що за останні два роки загальна якість державних медичних послуг для країни покращилася. Водночас 37% побачили погіршення, 32% вважають, що у рівні якості державних медичних послуг нічого не змінилося, 12% не змогли відповісти. За останні вісім місяців удвічі збільшилася кількість тих, хто говорить про покращення у цій сфері.

•    Чверть опитаних добре оцінили рівень як первинної, так і вторинної медицини в Україні. Третина вважає, ці рівні української медичної сфери знаходяться у задовільному стані, більше чверті – у незадовільному або жахливому. Відносно краще оцінили як зміни у якості медичних послуг, так і різні рівні медицини молодші та заможніші респонденти.

•    82% заявили про те, що знають свого сімейного лікаря або терапевта, 18% – не знають. За останній рік рівень обізнаності зріс майже у півтори рази. Відносно вищий він у західних регіонах (89%), нижчий – у Києві та на Півдні (74-72%). Жінки краще обізнані про сімейного лікаря, аніж чоловіки (87% проти 75%).

•    Більше 80% (як і у жовтні 2018) чули про національну програму «Лікар для кожної сім’ї». Високий рівень обізнаності спостерігається у всіх макрорегіонах та демографічних категоріях. 79% заявили, що вже обрали свого лікаря і підписали з ним договір (у жовтні 2018 – 56%). 20% сказали, що цього ще не зробили. Вищий рівень мобілізації у підписанні договорів з сімейним терапевтом спостерігається у західних та східних макрорегіонах, серед жінок та старших опитаних. Водночас на Півдні та у Києві третина опитаних заявили, що ще не підписали угоди з терапевтом.

•    Більш ніж 70% тих, хто вже уклав угоди з сімейним лікарем, задоволені ним, лише 12% висловили невдоволення. 16% вагалися із оцінками. Третина опитаних серед змін, які вони помітили після укладання контракту з сімейним терапевтом відзначили, що лікар був до них уважнішим та ввічливішим. 18% зазначили, що було легше потрапити на прийом, по 11% сказали, що побачили кращі умови прийому (ремонт, сучасне обладнання і т.п.) або ж вони отримали направлення на безкоштовні лабораторні тести. По 9% заявили, що або ж вони отримали безкоштовні ліки або вакцини у свого лікаря або ж консультацію з приводу здорового способу життя та корисних звичок. З іншого боку 20% зазначили, що не побачили жодних змін після укладання договору (у жовтні 2018 – 25%).

•    58% підтримують програму «гроші йдуть за пацієнтом» у фінансуванні медицини. 22% - висловили протилежну думку, ще 20% нічого не змогли відповісти з цього приводу. Вищий рівень підтримки нової моделі розподілу бюджетних коштів на медицину спостерігається у західних та південних регіонах, серед молодших та більш заможніших опитаних.

•    38% зазначили, що чули про ініціативу Міністерства охорони здоров’я про початок закупівлі певних лікарських засобів (в тому числі і вакцин) у рамках конкурентного та прозорого тендерного процесу, який ставить високі вимоги до міжнародних організацій – учасників. З іншого боку 58% нічого не знають про цю урядову програму.

•    73% заявили, що чули про програму «Доступні ліки» (у жовтні – 66%), за якою в аптеках надаються безкоштовні препарати пацієнтам з хронічними захворюваннями, такими як діабет II-го типу, серцево-судинні захворювання та бронхіальна астма. 25% нічого не знають про неї. Вищий рівень обізнаності спостерігається серед жінок та старших респондентів.

•    28% (у жовтні 2018 – 19%) зазначили, що особисто, або ж їхні близькі родичі (чоловік/дружина, діти, бабусі/дідусі, брати/сестри тощо) брали участь у програмі «Доступні ліки» (найбільше таких серед старших, жінок та тих, у кого в родині є медики). 70% сказали, що не брали участі у цій ініціативі. Більше половини тих, хто взяв участь у програмі «Доступні ліки», заявили, що вона є успішною. З іншого боку 38% – протилежної думки.

•    63% зазначили, що схвалюють закон про трансплантацію, який дозволяє громадянам добровільно вирішувати щодо передачі своїх органів після своєї смерті для пересадки іншим громадянам, які їх потребують. 28% – не схвалюють. Відносно вищий рівень абсолютної підтримки цієї ініціативи серед мешканців Києва, молодших та заможніших опитаних.

•    30% повністю, і 28% певною мірою підтримують можливу легалізацію медичної марихуани для пацієнтів, у яких виявлені певні проблеми зі здоров’ям, і в їхньому випадку марихуана може полегшити симптоми або/та полегшити біль. 33% – протилежної думки. Знову ж таки відносно вищий рівень абсолютної підтримки цієї тези серед мешканців Києва, чоловіків, молодших та заможніших опитаних.

•    74% опитаних вважають Міністерство охорони здоров’я важливим для себе та своїх родин (у жовтні – 56%). 19% опитаних висловили протилежну думку. Про важливість профільного міністерства відносно частіше висловлювалися мешканці західних та південних регіонів.
 

Аудиторія: населення України від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність 2200 респондентів: 1200 респондентів національна вибірка та по 500 респондентів областях Галичини (Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська) та у м.Києві. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: для національної вибірки не більше  2,8%. Терміни проведення дослідження: 21-29 травня  2019 р.

 • Згідно результатів опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 8-12 червня 2019 року, 35% опитаних заявили, що Україна рухається у правильному напрямку, 36% – протилежної думки, ще 30% – не визначилися. Динаміка зміни настроїв населення у позитивний бік далі продовжується. Відносно більше тих, хто має оптимістичніші погляди на стан справ у країні, спостерігаються серед мешканців Півдня, наймолодших респондентів, виборців партій «Слуга народу», «Сила і честь», а також «Голос». Натомість прихильники партій «Європейська солідарність» та «Опозиційна платформа - За життя» – найбільш песимістичні в цьому питанні.

• 77% висловили однозначну готовність взяти участь у голосуванні на дострокових виборах до Верховної Ради 21 липня 2019 року. Ще 12% зазначили, що скоріше готові брати участь, 8% – не голосуватимуть, 3% – не визначилися.

• Лідером електоральних симпатій серед політичних сил є партія «Слуга народу», яку готові підтримати 47,1% тих, хто має намір голосувати і визначився з симпатіями. Також, наразі, долають прохідний бар’єр «Опозиційна платформа – За життя» (11,1%), партія «Голос» (8,1%), «Батьківщина» (7,3%). «Європейська Солідарність» (5,0%). Партію «Сила і честь» готові підтримати 4,1%, партію «Громадянська позиція» – 2,2%, Радикальну партію – 2,1%, партію ВО «Свобода» – 2,1%, партію «Українська стратегія» – 1,9%, Опозиційний блок – 1,8%, Самопоміч – 1,2%. Рейтинг інших політичних сил – менше 1%.

• Більше половини опитаних вірять у те, що партія «Слуга народу» подолає 5% виборчий бар’єр та потрапить до майбутнього парламенту. Близько 40% говорять так про партію «Батьківщина», третина – про партію «Опозиційна платформа – За життя», чверть – партію «Європейська Солідарність», кожен п’ятий – про партію «Голос». Серед симпатиків політичних сил з відносно високим рейтингом більше 70% вірять в те, що їхні фаворити потраплять до Верховної Ради. 

• Половина опитаних задоволені діяльністю Президента України В.Зеленського, 14% – протилежної думки, ще 38% – поки не змогли сформувати своє ставлення до нього. 22% позитивно оцінюють роботу очільника Уряду В.Гройсмана, з іншого боку 65% – негативно. Роботою Верховної Ради незадоволені майже 90% респондентів, задоволені – лише 5%. 

• Половина опитаних очікують від Президента В.Зеленського вирішення питання припинення вогню на Донбасі. 38% – мають сподівання стосовно зниження тарифів, 22% – очікують зменшення впливу олігархів на політику, 20% – чекають підвищення соціальних стандартів, 19% – покарання винних у корупції високопосадовців, 17% – скасування недоторканності народних депутатів, 16% – підвищення якості медицини, 13% – активізації співпраці із НАТО та ЄС, 12% – налагодження співпраці із Росією, 12% – зміцнення української армії, 10% – об’єднання країни.

• Очікування щодо припинення війни на Донбасі притаманні практично більшості респондентів в усіх макрорегіонах. З іншого боку дещо вищий рівень сподівань стосовно зниження тарифів, зменшення впливу олігархів на політику та налагодження відносин з Росією фіксується серед мешканців Півдня та Сходу. Стосовно покарання високопосадовців, винних у корупції дещо вищі очікування на Заході та Півдні, скасування недоторканності народних депутатів – у Центрі, підвищення якості медицини – на Півдні, активізації співпраці з НАТО та ЄС та зміцнення української армії – на Заході. 

Аудиторія: населення України від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%. Терміни проведення дослідження: 8-12 червня 2019 р.

 • Згідно результатів опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» 8-12 червня 2019 року, кількість прихильників дострокових парламентських виборів протягом останнього місяця зросла з 72% до 88%. Сьогодні лише 8% мають протилежну думку (у травні – 18%). 

• 67% опитаних вважають, що новобраний парламент буде більш ефективним аніж попередній. 

• 82% опитаних вважають, що оскарження групою народних депутатів у Конституційному суді Указу Президента В.Зеленського про розпуск парламенту і призначення дочасних виборів є не стільки захистом законності, як намаганням народних обранців продовжити свої повноваження хоча б на декілька місяців. Іншої думки у цьому питанні лише 9% респондентів. 

• Підтримка дострокових виборів, віра в ефективність майбутнього парламенту та теза про намагання народних депутатів продовжити свої повноваження через оскарження рішення про розпуск Верховної Ради мають абсолютну підтримку в усіх вікових, регіональних та електоральних групах, за винятком прихильників партії «Європейська солідарність», які у свої більшості проти дострокових виборів та вважають, що майбутній парламент буде менш ефективним, а оскарження депутатами рішення Президента В.Зеленського про розпуск Верховної Ради у Конституційному Суді є захистом законності. 

• 58% вважають, що Указ Глави держави про розпуск парламенту відповідає як Конституції, так і настроям громадян. 20% – вважають, що він не відповідає Основному Закону, але відповідає настроям громадськості, лише 6% вважають його незаконним і таким, що не відповідає суспільним очікуванням. Найбільше тих, хто вважає Указ про розпуск парламенту відповідним Конституції та настроям громадян – на Півдні (67%), відносно менше на Заході (50%). У електоральному розрізі найбільше у відповідності Закону та суспільним очікуванням переконані прихильники партії «Слуга народу» (72%), найменше – симпатики партії «Європейська солідарність» (7%). При цьому майже половина останніх вважають, що хоча й Указ про дострокові вибори і не відповідає законності, він відповідає очікуванням громадян. 

• 63% вважають, що якщо Конституційний суд визнає Указ Президента В.Зеленського про розпуск парламенту неконституційним, то вибори до Верховної Ради все одно повинні відбутися 21 липня 2019 року, як зазначено у рішенні Глави держави. 20% стверджують, що у такому випадку вони мають пройти в плановому порядку у жовтні ц.р. Лише 7% за те, щоб перевибори відбулися у вересні. У регіональному розподілі прихильників проведення виборів саме 21 липня найбільше на Півдні (71%), відносно менше – у Центрі (57%). Серед прихильників найбільш рейтингових партій у своїй більшості респонденти за проведення дострокових виборів у липні. Як і у попередніх випадках проти цього лише симпатики партії «Європейська солідарність» (70% з них за проведення виборів у плановому порядку – у жовтні 2019 р.). 

Аудиторія: населення України від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,0%. Терміни проведення дослідження: 8-12 червня 2019 р.

•    Згідно результатів опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 6-9 червня 2019 року, 69% висловили однозначну готовність взяти участь у голосуванні на дострокових виборах до Верховної Ради 21 липня 2019 року. Ще 15% зазначили, що скоріше готові брати участь, 12% – не голосуватимуть, 4% – не визначилися.

•    Лідером електоральних симпатій серед політичних сил є партія «Слуга народу», яку готові підтримати 47,5% тих, хто має намір голосувати і визначився з симпатіями. Також, наразі, долають прохідний бар’єр «Опозиційна платформа – За життя» (10,4%), «Європейська Солідарність» (7,9%), «Батьківщина» (7,5%) та партія «Голос» (6,4%). Партію «Сила і честь» готові підтримати 4,3%, Радикальну партію – 2,5%, партію «Громадянська позиція» – 2,4%, Рейтинг інших політичних сил – менше 2%.

•    10,6% виборців можуть проголосувати за партію «Слуга народу» якщо партія, яку вони підтримують зараз, не буде брати участі у виборах (так званий «другий вибір»); 7,8% - можуть підтримати партію «Батьківщина»; 6,7% - партію «Голос»; 6,6% - партію «Опозиційна платформа – За життя»; 5,7% - партію «Сила і честь»; 3,9% - партію «Громадянська позиція»; 3,1% - партію «Європейська солідарність». Решта партій – менше 3%.

•    Чверть опитаних зазначили, що планують відпустку на другу половину липня 2019 року. При цьому 80% з них  вважають, що матимуть змогу проголосувати. 14% – заявили протилежне, ще 6% – не визначилися.

•    Третина планує провести відпустку за місцем проживання, 37% зазначили, що мають плани відвідати інший регіон України, 18% – за кордон, 18% – ще не визначилися. Відносно більше тих, хто планує відпочинок на другу половину липня, серед виборців партій «Європейська Солідарність», «Слуга народу», а також тих, хто взагалі не має наміру брати участь у голосуванні.

Аудиторія: населення України від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%. Терміни проведення дослідження: 6-9 червня 2019 р.

 • Згідно результатів опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» 29 травня – 3 червня 2019 року, 34% опитаних заявили, що Україна рухається у правильному напрямку, 37% – протилежної думки, ще 29% – не визначилися. Динаміка зміни настроїв населення у позитивний бік далі продовжується. Відносно більше тих, хто має оптимістичніші погляди на стан справ у країні, спостерігаються серед мешканців Центру та Півдня, наймолодших респондентів, а також виборців партій «Слуга народу» та «Сила і честь». Натомість прихильники партій «Європейська солідарність» та «Опозиційна платформа - За життя» – найбільш песимістичні в цьому питанні.

• Абсолютна більшість (88%) очікують радикальних змін в країні. Лише 4% виступають за стабілізацію ситуації, аби не було гірше, 5% – за повернення у минуле. Запит на зміни притаманний абсолютній більшості представників усіх вікових, регіональних та електоральних груп. 

• Половина опитаних задоволені діяльністю новообраного Президента В.Зеленського, лише 11% – протилежної думки. При цьому 39% ще не змогли оцінити роботу новообраного Глави держави. Діяльністю колишнього Президента П.Порошенка задоволені 16% опитаних, понад 80% – не задоволені. Діяльністю очільника Уряду В.Гройсмана задоволені 19%, не задоволені – 76%. Роботою Верховної Ради не задоволені більше 90% опитаних. 

• Лідером електоральних симпатій серед політичних сил є партія «Слуга народу», яку готові підтримати 48,2% тих, хто має намір голосувати і визначився з симпатіями. Також долають прохідний бар’єр «Опозиційна платформа – За життя» (10,7%), «Європейська Солідарність» (7,8%), «Батьківщина» (6,9%) та партія «Голос» (5,6%). Партію  «Сила і честь» готові підтримати 4,3%, «Громадянську позицію» – 3,0%, «Радикальну партію» – 2,4%. Рейтинг інших політичних сил – менше 2%.

• Антирейтинг партій очолює «Європейська Солідарність». За неї за жодних обставин не проголосували б 52% виборців. 

• 47% опитаних зазначили що головним мотивом, яким вони будуть керуватися при виборі політичної сили під час голосування, буде здатність партії принести зміни в країні. Ще 30% сказали, що голосуватимуть, виходячи із здатності політичної сили навести порядок у країні. Кожен п’ятий сказав, що мотивується тим, що у політичній силі є багато нових облич, або ж її представники здатні побороти корупцію. Для 14-15% головними мотивами є те, що партія виступає за соціальну справедливість та має сильного лідера. 

• Підтримка прозахідного вектору надалі переважає: 62% – за вступ України до Європейського Союзу (22% – проти), 53% – у НАТО (31% – проти). При виборі кількох векторів економічної інтеграції – 57% за вступ до ЄС, 24% – за рівновіддаленість від Росії та Заходу, 10% – за вступ до Митного Союзу. Підтримка європейської та євроатлантичної інтеграції відчутно переважає в центральних та західних регіонах, серед виборців «Європейської солідарності», партії «Голос» та «Громадянської позиції».

• Дві третини опитаних – за те, щоб українська мова була єдиною державною мовою. 21% виступають за надання російській державного статусу, ще 11% – за її офіційний статус. Найбільше тих, хто виступає за статусність російської мови, – серед мешканців Сходу, тих, хто спілкується нею постійно, а також виборців «Опозиційної платформи – За життя». 

• 65% вважають Росію агресором щодо України. 27% – протилежної думки. При цьому більше 60% – за дипломатичні шляхи врегулювання проблеми війни на Донбасі (38% – за припинення військових дій та замороження конфлікту, 22% – за надання цим територіям самостійного або ж федеративного статусу у складі України). Лише 5% – за повне відділення окупованих земель. З іншого боку 18% підтримують продовження військових дій до повного відновлення української влади на всьому Донбасі. 

Аудиторія: населення України від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%. Терміни проведення дослідження: 29 травня – 3 червня 2019 р.

 • Згідно результатів опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» 16-21 травня 2019 року, 30% опитаних заявили, що Україна рухається у правильному напрямку, 49% – протилежної думки. Динаміка зміни настроїв населення у позитивний бік продовжується, починаючи з початку року. Відносно більше тих, хто має оптимістичніші погляди на стан справ у країні, спостерігаються серед мешканців Заходу та наймолодших респондентів, виборців партій БПП «Солідарність» та партії С.Вакарчука. 

• Надалі зростає запит на радикальні зміни в країні (87%). Лише 5% виступають за стабілізацію ситуації, 6% – за повернення у минуле. Запит на зміни притаманний абсолютній більшості представників усіх вікових, регіональних та електоральних груп. 

• Більше 70% респондентів підтримують ідею розпуску парламенту і проведення дострокових виборів Верховної ради. Найвищий рівень підтримки – на Півдні та Сході (більше 80%). Поряд з цим в інших макрорегіонах за розпуск ВРУ не менше 60% опитаних. Певна відмінність у ставленні до проведення дострокових виборів спостерігається серед прихильників БПП Солідарність, більшість яких – проти цієї ініціативи.

• Лідер електоральних симпатій серед політичних сил – партія «Слуга народу». Її готові підтримати 43,8% тих, хто має намір голосувати і визначився з симпатіями. За «Опозиційну платформу – За життя» – 10,5%, БПП Солідарність – 8,8%, Батьківщину – 7,3%, партію «Сила та честь» І.Смешка – 5,1%, партію С.Вакарчука – 4,6%, Радикальну партію О.Ляшка – 3,3%, Опозиційний блок – 3,2%. Рейтинг інших партій – менше 3%.

• Партія «Слуга народу» – лідер в усіх макрорегіонах. «Опозиційна платформа – За життя» та «Опозиційний блок» мають міцні позиції у південно-східних областях. Інші партії, що зберігають шанси на потрапляння до парламенту, – у центрально-західних.

• Партія «Слуга народу» лідер т.зв. «другого вибору». Її готові підтримати у разі неучасті свого фаворита у виборах, ще 11,4% респондентів, що мають намір голосувати. За «Опозиційну платформу - За життя» у такому випадку могли б проголосувати ще 7,1%, Партію С.Вакарчука – 6,4%, Батьківщину – 5,1%, партію «Сила і честь» 4,9%, «Опозиційний блок» – 4,3%, Радикальну партію – 3,7%, Громадянську позицію – 3,6%, БПП Солідарність – 3,1%. 

• Антирейтинг партій очолює БПП Солідарність. За неї за жодних обставин не проголосували б 51,9%. 

• 58% опитаних заявили, що на парламентських виборах будуть шукати альтернативу серед нових партій, з іншого боку 26% – готові проголосувати за парламентські політичні сили. Запит на «традиційні партії» відносно вищий серед прихильників сил, які зараз представлені у Верховній Раді. Водночас навіть тут від 24 до 40% готові віддати свої голоси «новим» політичним проектам. 

• Підтримка соціально-економічних ініціатив партії – головний мотив вибору політичної сили серед респондентів (59%). Виходячи передусім з симпатій до лідера голосують 14%, ідеологічних засад – 10%. Лідерський чинник відносно вищий серед симпатиків Радикальної партії, ідеологічний – БПП Солідарність. При цьому майже дві третини виборців згаданих політичних сил, будуть голосувати, виходячи з соціально-економічних ініціатив партії. 

 Центр «Соціальний моніторинг», Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка та Соціологічна група «Рейтинг» провели національне соціологічне дослідження щодо актуальних питань сьогодення «Ваша думка: травень 2019 року». Опитування проводилося з 30 квітня по 10 травня 2019 року в 24-х областях України та м. Києві. Всього опитано 3000 респондентів. Метод отримання інформації: індивідуальне інтерв’ю «віч-на-віч» за місцем проживання респондента: 1500 з використанням паперової анкети та 1500 з використанням анкети на планшеті. Стандартні відхилення при достовірних 95 відсотках і співвідношенні змінних від 0,1 : 0,9 до 0,5 : 0,5 становлять 1,10 – 1,83 відсотка. 

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ

• 11,5% взагалі не брали участь у голосуванні під час цьогорічних виборів Президента України, а 4,6% відмовилися від відповіді.

• Загалом, майже 84% опитаних взяли участь у голосуванні під час обох турів виборів Президента України 2019 року:

o Про участь у голосуванні на виборах Президента України 31 березня 2019 року (перший тур) ствердно відповіли 78,9%. 

o Про участь у голосуванні на виборах Президента України 21 квітня 2019 року (другий тур) також ствердно відповіли 78,9%. 

o Про участь в голосуванні і 31 березня, і 21 квітня 2019 року (в обох турах) повідомили 74%.

o Близько 5% брали участь лише в 31 березня та 4,9% – лише 21 квітня.

• Показники рівня підтримки кандидатів під час президентських виборів 31 березня та 21 квітня досить наближені до офіційних даних ЦВК, за виключенням більшого за офіційний результат рівня підтримки В. Зеленського у першому турі (про що сказали 31,5% серед всіх опитаних або 39,9% серед тих, хто надав ствердну відповідь про голосування 31 березня 2019 року).

• Про намір голосувати на виборах до Верховної Ради, якби вони проходили найближчої неділі, повідомили 79,2% (49,3% – точно та 29,9%  – скоріше взяли б участь).

• Мешканці обласних центрів декларують більш високий рівень, а мешканці сільської місцевості – нижчий рівень готовності взяти участь у голосуванні.

• Нижче за середнє висловили намір взяти участь у голосуванні чоловіки, а також молоді виборці віком 18–29 років.

• Ті, хто не голосували під час виборів Президента України, найвірогідніше не братимуть участь у парламентських виборах: певну готовність взяти участь у виборах Верховної Ради України висловили менше третини з них.

• Серед виборців рівень підтримки політичних сил станом на першу половину травня є таким:

o «Слуга народу» (В. Зеленський) – 29,5% (39,9% серед тих, хто визначився та голосуватиме);

o «Опозиційна платформа – За Життя" (Ю. Бойко, В. Рабінович, В. Медведчук) – 8,1% (10,9%);

o «Блок Петра Порошенка «Солідарність» (П. Порошенко, Ю. Луценко) – 7,8% (10,6%);

o Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» (Ю. Тимошенко) – 6,7% (9,1%);

o «Сила і Честь» (І. Смешко) – 3,8% (5,1%);

o «Громадянська позиція» (А. Гриценко) – 3,7% (5,0%);

o «Опозиційний блок – Партія миру та розвитку» (О. Вілкул, Є. Мураєв, В. Новинський) – 2,6% (3,5%);

o Радикальна Партія Олега Ляшка – 2,4% (3,3%);

o Всеукраїнське об’єднання «Свобода» (О. Тягнибок) – 1,8% (2,4%);

o Об’єднання "Самопоміч" (А. Садовий) – 1,5% (2,0%);

o Партія Святослава Вакарчука (С. Вакарчук) – 0,7% (0,9%).

• Шість політичних сил долають 5% бар’єр. 

• Таким чином, якби вибори до Верховної Ради України відбувалися найближчої неділі, то відбулося б суттєве оновлення. З числа парламентських партій до нового складу пройшли б БПП «Солідарність», ВО «Батьківщина», «Опозиційна платформа – За Життя». Серед нових політичних сил високий шанс мають нові та маловідомі виборцям політичні сили «Слуга народу» та «Сила та Честь», а також «Громадянська позиція». Такі парламентські партії, як Радикальна партія Олега Ляшка та Об’єднання «Самопоміч» на сьогодні не мають підтримки, щоб подолати 5% бар’єр.

• Лідером атирейтингу є БПП «Солідарність» – 43,9% в жодному разі не готові за неї проголосувати.

• Можливі проекти об’єднання політичних сил, які були запропоновані дослідниками, не є привабливими для електорату станом на сьогодні.

• Після президентських виборів громадська думка демонструє високий рівень оптимізму – кожний другий (49,7%) очікує на покращення ситуації в Україні у найближчі місяці, на погіршення  ситуації очікує кожний п’ятий (20,9%), ще майже 30% вагаються щодо оцінки власних очікувань.

• Менше чверті виборців (22,3%) дають новообраному Президенту України не більше 100 днів, ще чверть (26,2%)  – півроку, після чого стане зрозуміло впорався він чи ні з керівництвом країною. Термін в рік дають ще 35,5%. Отже, новообраному Президенту України виборці дають не більше року, щоб зрозуміти - чи він впорався з керівництвом країни. Дані показують, що більше, ніж 80% максимум через рік будуть визначати своє ставлення до Президента України, базуючись на діях та результатах відповідно до своїх очікувань.

• Одним з ключових очікувань та розчарувань революції гідності була зміна системи влади, тому цілком логічним виглядає, що лідером серед перших очікуваних кроків від Президента України стало зняття недоторканості з депутатів, суддів, Президента, на що вказали 53,7% опитаних. 

• Кроки, які пов’язані із розв’язанням конфлікту на Сході та його наслідками, посіли друге та третє місця: ‘Розпочати прямі переговори у чотирикутнику «Україна – РФ - т.зв. ДНР - т.зв. ЛНР» для припинення вогню і повернення Донбасу’ – 40,9% та ‘Забезпечити повернення українських військовополонених та утримуваних осіб’ – 38,4%. 

• 38,1% вбачають серед перших кроків необхідність ‘Ініціювати розпуск нинішнього складу Верховної ради та проведення дострокових парламентських виборів’.

• Третина (33,7%) назвали ‘Забезпечити стабільність національної валюти та банківської системи’.

• Знизити зарплату топ-чиновникам вважають актуальним 30,6%. Розпочати або пришвидшити розслідування найбільш резонансних корупційних злочинів – 25,8%. Ініціювати публічну дискусію з метою негайної зміни Генерального прокурора, голови СБУ, Прем’єр-міністра і нинішнього складу Кабміну – 25,4%.

• Коло викликів сьогодення є досить широким. Більше половини вважають дуже важливими такі проблеми: 

o припинення вогню на Донбасі (88,4%); 

o повернення українських військово-полонених і утримуваних осіб (84,3%); 

o нинішній рівень цін, інфляція (84,5%); 

o рівень заробітної плати та пенсій (82,8%); 

o нинішні тарифи на комунальні послуги (84,5%); 

o воєнний конфлікт на Сході України та реінтеграція Донбасу (80,2%); 

o рівень соціальної захищеності населення (76,4%); 

o рівень медичного обслуговування (76,1%); 

o наявність роботи, безробіття (75,7%); 

o збагачення олігархів та зубожіння простих людей (74,4%); 

o корупція та кумівство у владі (73,7%); 

o нинішній обсяг державних податків і зборів (65,9%); 

o злочинність, рівень безпеки на вулицях (61,4%); 

o трудова міграція, зміни в кількості населення України (60,9%); 

o повернення Криму (53,9%).

• 23,7% зазначили про позитивний вплив на економічну ситуацію в Україні Угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом, підписана влітку 2014 року. Ще 25,9% вважають, Угода вплинула Частково позитивно, частково негативно. На негативний врлив вказали 12,3%. Кожний пятий (20%) вважають, що впливу взагалі не було, а 18,2% не визначилися або не надали відповідь.

• Якби зараз проходив референдум, то 57% проголосували б за вступ України до Європейського Союзу; 19,3% - за відновлення прагматичних економічних відносин з Росією, Білоруссю, Казахстаном та іншими країнами СНД; 13,6% не брали б участь у такому референдумі та 10,1% не визначилися.

• Подальший шлях розвитку України як «Європейська інтеграція, економічне та культурне зближення з країнами Європейського Союзу» бачать 43,1%; як  «Розробити й втілювати програму економічного та культурного розвитку України, орієнтовану, насамперед, на використання внутрішніх можливостей і ресурсів» – 37,8%; як «Відновлення й розширення економічних і культурних зв’язків з Росією» – 12,3%. (6,8% не визначилися)

• Щодо референдуму з питання вступу України в НАТО або ж законодавчого закріплення позаблоковового статусу України, за вступ проголосували б майже половина (48,9%), за позаблоковий статус – 23,2%. Не брали б участь у такому референдумі – 16%, а 11,8% - не визначилися.

• Ставлення до більшості відомих політиків є переважно негативним. Виключенням є В. Зеленський, до якого позитивне ставлення висловили 64,6%, а негативне 13,9%; А. Гриценко (позитивне ставлення висловили 33,5%, а негативне – 26,9%); С. Вакарчук (31,0% VS 24,1%) та І. Смешко (28,6% VS 17,4% і якого не знають 26,2%).

• Топ п’ять політиків, яких би хотіли бачити виборці у  складі наступної Верховної Ради України: А. Гриценко (29,3%), Ю. Бойко (26,7%), І. Смешко (23,6%), С. Вакарчук (22,4%) та Ю.Тимошенко (21,1%).

• Топ десять політиків, чиї публічні дії (заяви, інтерв’ю, виступи, публікації) протягом останнього місяця запам’яталися виборцям: Тимошенко Юлія (33,6%), Порошенко Петро (31,2%), Ляшко Олег (25,8%), Бойко Юрій (21,8%), Гриценко Анатолій (16,3%), Гройсман Володимир (12,0%), Рабінович Вадим (11,4%), Вілкул Олександр (10,6%), Савченко Надія (10,3%), Медведчук Віктор (10,1%).

• Половина опитаних  (49,2%) вважають, що питання про статус непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей необхідно виносити на всеукраїнський референдум.

• 65,3% ствердно відповіли на запитання чи повинна Україна йти на компроміси заради відновлення миру та повернення територій.

• 75% вважають, що Президент України заради встановлення миру на Сході країни має піти на прямий діалог з РФ: 50,8% відповіли «безумовно, так» та 24,2% - «скоріше, так». Не згодні з цим 16% та 9% не визначилися.

• Більше половини (55,4%) вважають, що Президент України заради встановлення миру на Сході країни має піти на прямий діалог з керівниками так званих «ЛДНР», третина (32,7%) з цим не згодні, решта (11,9%) – вагаються у відповіді.

• Серед варіантів розв’язання проблеми непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей найбільший рівень підтримки має «Надання цим територіям особливого статусу, який передбачає автономію в складі України» (39,9%). Цей варіант переважає у всіх макро-регіонах, крім Західного. 

• З варіантом «Офіційне визнання того, що ці території в найближчі роки не можуть бути повернуті до складу України та їх ізоляція» погодились 18,5%. Дещо нижчий рівень згоди отримав варіант «Продовження бойових дій, спрямованих на відновлення повного контролю України над цими територіями воєнним шляхом» - 17,3%, але він є найбільш придатний для  мешканців Західного регіону, де його підтримали б 33,7%.

• Питання щодо мовної політики та політики обмеження впливу російських медійних продуктів  залишаються чинниками протиріччя між  мешканцями різних регіонів країни.

• Серед українських телеканалів лідерами довіри є СТБ, 1+1, Україна, ICTV, Інтер, Новий, 112 та ТЕТ. 

• Топ телевізійні канали, з яких опитані отримують суспільно-політичну інформацію (новини суспільно-політичні ток-шоу, коментарі експертів):  1 + 1 (63,8%), Україна (62%), ICTV (45,8%), Інтер (35,5%), 112 (33,7%), СТБ (28,5%), Новий (21,3%).

• Ставлення переважної більшості до свята 9 травня залишається традиційним з визнанням його як великого свята (83%). Вважають, що важливість цього свята зросла у порівнянні з попередніми роками 56,8%, хоча серед  мешканців Західного регіону, навпаки, 44% зазначили про зменшення важливості цього свята для них.

• 69,5% не підтримують перенесення свята на 8 травня.

 • Згідно результатів опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» за підсумками другого тижня квітня 2019 року, опитані, відповідаючи на питання  «За кого з цих кандидатів Ви голосуватимете у другому турі виборів Президента України?» відповіли наступним чином: 52% сказали, що голосуватимуть за В.Зеленського, 19% – за П.Порошенка. 19% – не визначилися, 10% – не мають наміру голосувати.  Серед тих, хто має намір голосувати у ІІ турі: 58% – за В.Зеленського, 22% – за П.Порошенка, ще 20% – не визначилися. Серед тих, хто має намір голосувати у ІІ турі і визначився з вибором: 73% – за В.Зеленського, 27% – за П.Порошенка.

• В.Зеленський випереджає свого конкурента у всіх вікових категоріях. Також він є лідером серед мешканців Сходу, Півдня та Центру. При цьому на Заході, як і минулого разу, – позиції обох кандидатів майже рівні. 

• 62% опитаних вірять, що наступним Президентом України стане В.Зеленський, 17% – П.Порошенко. Ще 22% – не визначилися із відповіддю. Серед електоральних груп кандидатів, що набрали значні результати у І-му турі, відносна більшість переконана, що майбутнім Главою держави стане В.Зеленський. У середовищі симпатиків П.Порошенка половина переконані в перемозі свого фаворита, водночас трохи більше чверті вважають, що переможе В.Зеленський. 

• Відповідаючи на уточнююче запитання стосовно рівня впевненості щодо вибору та участі у голосуванні, 72% тих, хто має намір взяти участь у другому турі, заявили про повну впевненість у своєму виборі та бажанні прийти на виборчі дільниці 21 квітня 2019 року. Ще 22% зазначили, що хоча і не впевнені у виборі, все одно прийдуть і проголосують. Лише 2% зазначили, що не впевнені у виборі і голосувати швидше за все не прийдуть. Загальна мобілізація виборців обох кандидатів, що потрапили до другого туру, становить більше 80%. 

• 48% опитаних очікують покращення ситуації в країні у результаті президентських виборів. 25% не мають жодних сподівань на зміни, ще 10% – очікують погіршення. Відносно більше тих, хто вірить в оптимістичний сценарій розвитку після виборів, серед мешканців Півдня та Сходу, більш молодших опитаних та виборців В.Зеленського. 

• Половина опитаних вважають, що новій команді Президента України потрібно дати не менше року, щоби показати позитивні результати роботи. Попри це чверть хочуть, щоб здобутки з’явилися вже через 6 місяців, ще 14% – хочуть побачити їх за квартал, 8% – чекають негайних змін. Серед молодих опитаних, мешканців Півдня та Центру дещо більше тих, хто готовий почекати рік, чи довше, щоб побачити досягнення роботи майбутнього Глави держави.

• 76% респондентів зазначають, що ситуація, коли їхні близькі, родичі або знайомі підтримують іншого, аніж вони кандидата на цих виборах, є цілком нормальною. Попри це 9% вважають такий стан помилкою, водночас зазначили, що не намагатимуться впливати на вибір, стільки ж кажуть, що будуть переконувати своїх близьких змінити свою думку. Найбільше останніх серед прихильників П.Порошенка (22%). 

• 28% респондентів переконані, що ці вибори скоріше об’єднали країну, попри це 24% вважають, що розкол навпаки посилився. Натомість третина опитаних стверджують, що ці вибори Президента ані розкололи, ані об’єднали Україну. Найбільше тих, хто бачить консолідуючі процеси, серед прихильників В.Зеленського (38%), водночас кожен п’ятий з них бачить можливість розколу. Натомість серед симпатиків П.Порошенка третина вбачає у виборах можливий розкол, лише 17% – об’єднання. 

Аудиторія: населення України від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 3000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 1,8%. Терміни проведення дослідження: 12-16 квітня 2019 р.

 • Згідно результатів опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» за підсумками першого тижня квітня 2019 року, близько 30% опитаних вважають, що справи в Україні йдуть у правильному напрямку, 55% – протилежної думки. Після І-го туру президентських виборів позитивні оцінки напрямку розвитку країни зросли майже удвічі. Більш оптимістичніше оцінюють стан справ в державі мешканці Заходу та Центру країни. 

• 83% опитаних вважають, що країні сьогодні потрібні радикальні зміни. Лише 6% переконані, що нехай все залишається так, як є, аби не гірше, а 7% – за повернення у минуле. Очікування радикальних змін домінують серед представників усіх регіональних, вікових та електоральних груп. 

• 52% опитаних очікують покращення ситуації в країні у результаті президентських виборів. Після І-го туру президентських виборів позитивні очікування зросли у 1,5 рази. Попри це 25% не мають жодних сподівань на зміни, ще 7% – взагалі очікують погіршення. Відносно більше тих, хто вірить в оптимістичний сценарій розвитку після виборів, серед мешканців Півдня, більш молодших опитаних та виборців В.Зеленського. 

• На питання «За кого з цих кандидатів Ви голосуватимете у другому турі виборів Президента України?» опитані відповіли наступним чином: 51% сказали, що голосуватимуть за В.Зеленського, 21% – за П.Порошенка. Ще 18% – не визначилися, 10% – не мають наміру голосувати.  Серед тих, хто має намір голосувати у ІІ турі: 61% – за В.Зеленського, 24% – за П.Порошенка. Ще 15% – не визначилися. Серед тих, хто має намір голосувати у ІІ турі і визначився з вибором: 71% – за В.Зеленського, 29% – за П.Порошенка.

• В.Зеленський випереджає свого конкурента у всіх вікових категоріях. Також він є лідером серед мешканців Сходу, Півдня та Центру. Водночас на Заході – позиції обох кандидатів майже рівні. 

• 61% опитаних вірять, що наступним Президентом України стане В.Зеленський, 17% – П.Порошенко. Ще 22% – не визначилися із відповіддю. Серед електоральних груп кандидатів, що набрали значні результати у І-му турі, відносна більшість переконана, що майбутнім Главою держави стане В.Зеленський. У середовищі симпатиків П.Порошенка половина переконані в перемозі свого фаворита, водночас чверть вважають, що переможе В.Зеленський. 

• Аналіз динаміки мотивів голосування за кандидатів у ІІ-му турі виборів президента свідчить про зростання  протестного голосування серед виборців обох кандидатів.

• Так, 75% виборців, які готові підтримати у ІІ-му турі П.Порошенка, голосують швидше за нього, натомість 22% – голосують швидше проти В.Зеленського (у лютому таких було 12%). Водночас, 57% виборців, які готові підтримати у ІІ-му турі В.Зеленського, голосують швидше за нього, натомість 41% – проти П.Порошенка (у лютому – 33%). 

• Крім того, 31% опитаних вважають, що коли люди обирають П.Порошенка, вони голосують безпосередньо за особистість, а 26% – таким чином голосують проти В.Путіна. Остання позиція більш характерна для виборців Заходу країни. Серед виборців самого П.Порошенка майже 40% голосують не так за П.Порошенка, як проти В.Путіна.

• 20% опитаних вважають, що коли люди обирають В.Зеленського, вони швидше голосують безпосередньо за особистість, а 66% – таким чином висловлюють протест проти існуючої ситуації в країні (у лютому – 50%). Це, до речі, визнають і виборці Порошенка. Навіть серед виборців самого В.Зеленського близько 60% своїм вибором висловлюють передусім протест проти існуючої ситуації в країні. 

• 82% опитаних зазначили, що не стикалися особисто з фактами підкупу під час цієї президентської виборчої кампанії. З іншого боку 17% сказали, що мали такий досвід: 8% – особисто, 9% – чули про це від близьких та знайомих.  

• 39% опитаних зазначили, що очікують значних фальсифікацій у ІІ-му турі виборів Президента 21 квітня 2019 року. 37% вважають, що фальсифікації будуть незначними, і лише 14% взагалі не очікують жодних фальшувань виборів. Найбільше тих, хто очікує значних фальсифікацій, серед мешканців Півдня та Сходу країни.  

Аудиторія: населення України від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 3000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 1,8%. Терміни проведення дослідження: 5-10 квітня 2019 р.

• Згідно результатів опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» за підсумками третього тижня березня, понад 80% опитаних в тій чи іншій мірі декларують свою готовність взяти участь у виборах Президента 31 березня 2019 року, у т.ч. половина опитаних однозначно впевнені, що будуть голосувати, а третина – скоріше так, ніж ні. 

• При цьому повністю впевнені у виборі кандидата і обов’язково прийдуть і проголосують за нього 58%, водночас, чверть – не впевнені у своєму виборі, але думають, що все одно підуть голосувати.

• Лідером президентського рейтингу залишається В.Зеленський, якого підтримують 26,6% тих, хто визначився та має намір голосувати. Другу позицію ділять П.Порошенко та Ю.Тимошенко, яких готові підтримати по 17% виборців. За А.Гриценка готові віддати свої голоси 9,8%, Ю.Бойка – 9,5%, О.Ляшка – 5,4%, О.Вілкула – 4%, І.Смешка – 3,5%, Р.Кошулинського – 1,9%. 

• Кожен шостий не визначився з вибором кандидата. Важливо, що найбільше таких серед найбідніших виборців, мешканців Центральної та Західної України, серед жінок, людей середнього віку, україномовних.

• В.Зеленський має найміцніші електоральні позиції у південно-східних областях та в Центрі країни. Ю.Тимошенко та П.Порошенко – в Центрі та на Заході, А.Гриценко – на Заході, а Ю.Бойко та О.Вілкул – на Сході та Півдні країни. При цьому, В.Зеленський є лідером електоральних симпатій в містах, Ю.Тимошенко – в селах. В.Зеленський є лідером симпатій серед молоді і людей середнього віку, Ю.Тимошенко – серед старших виборців, П.Порошенко має найвищі позиції серед виборців середнього віку. Якщо В.Зеленського та А.Гриценка відносно більше підтримують чоловіки, то Ю.Тимошенко – жінки, а П.Порошенка однаково підтримують як чоловіки, так і жінки. 

• Майже 41% опитаних вважають, що до другого туру виборів президента вийде В.Зеленський, 38% – Ю.Тимошенко, 37% – П.Порошенко. У вихід до другого туру  Ю.Бойка та А.Гриценка вірять по 6% виборців. При цьому у вихід до другого туру П.Порошенка відносно більше вірять на Заході країни, у вихід Ю.Тимошенко – в Центрі, В.Зеленського – на Півдні та Сході країни. Найменш впевнені щодо учасників другого туру виборці Західної України.

• Лідерами «другого вибору» (За кого Ви проголосуєте, якщо кандидат, якого Ви підтримуєте зараз, не буде брати участі у виборах?) є В.Зеленський (8,1%), А.Гриценко (7,3%) та Ю.Тимошенко (6%). Майже 5% виборців підтримали б О.Вілкула, за умови, що їх кандидат не братиме участі, по 3% підтримали б Ю.Бойка, П.Порошенка, І.Смешка та О.Ляшка. 

• Виборці В.Зеленського з усіх інших кандидатів допускають ймовірність підтримки хіба Ю.Тимошенко, водночас половина не обрали б жодного іншого кандидата. Виборці А.Гриценка допускають ймовірність підтримки В.Зеленського, П.Порошенка та І.Смешка. Виборці Ю.Тимошенко – В.Зеленського, А.Гриценка та О.Ляшка. Виборці О.Вілкула – Ю.Бойка, а виборці Ю.Бойка – О.Вілкула (електорати останніх перетинаються майже наполовину). У П.Порошенка найбільш стійкі виборці – більшість не виберуть жодного іншого кандидата і допускають незначні перетоки хіба до А.Гриценка. Прихильники І.Смешка допускають ймовірність підтримки А.Гриценка та В.Зеленського, О.Ляшка –  Ю.Тимошенко, А.Гриценка, В.Зеленського, виборці Р.Кошулинського – А.Гриценка та П.Порошенка. 

Аудиторія: населення України від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 3000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 1,8%.  Терміни проведення дослідження: 22-27 березня 2019 р.

 • Згідно з результатами спільного соціологічного дослідження, проведеного зусиллями трьох соціологічних компаній (КМІС, Центр Разумкова та Соціологічна група Рейтинг), 35% вважають, що ситуація у країні покращиться у результаті президентських виборів, які відбудуться 31 березня 2019 року (за останній квартал показник покращився з 31% до 35%). Водночас 32% вважають, що вона не зміниться, 10% – взагалі мають негативні очікування від виборів. Відносно вищий рівень оптимізму щодо покращення ситуації у країні внаслідок виборів демонструють симпатики В.Зеленського, Ю.Тимошенко та П.Порошенка. Найгірші очікування спостерігають серед тих, хто не має наміру голосувати. 

• 84% опитаних декларують свою готовність взяти участь у виборах Президента України. 

• Лідером президентського рейтингу залишається В.Зеленський, якого готові підтримати 27,7% тих, хто визначився з вибором та мають намір взяти участь у голосуванні. Ю.Тимошенко підтримують 16,6%, П.Порошенка – 16,4%. За А.Гриценка готові віддати свої голоси 9,7%, Ю.Бойка – 8,4%%, О.Ляшка – 5,3%, О.Вілкула – 4,0%, І.Смешка – 3,7%. Рейтинг інших кандидатів – нижче 2%. 

• До цього часу практично кожен четвертий не визначився з вибором. Найбільше таких на Галичині, Півночі, у Центрі та на Сході країни. 

• В.Зеленський має найміцніші електоральні позиції на Півдні та Сході,  також у Центрі, на Заході, Півночі та у столиці. Ю.Тимошенко та П.Порошенко – у центрально-західних макрорегіонах. А.Гриценко – на Заході та Галичині, а Ю.Бойко та О.Вілкул. – на Півдні, Сході та Донбасі. О.Ляшко має відносно вищу підтримку у регіонах Заходу, Центру та Півночі. 

• В.Зеленський є лідером симпатій серед молоді і людей середнього віку, Ю.Тимошенко – серед старших виборців. Якщо В.Зеленського, П.Порошенка та А.Гриценка відносно більше підтримують чоловіки, то Ю.Тимошенко – жінки. 

• Антирейтинг кандидатів очолює П.Порошенко. Майже половина виборців не проголосували б за нього за жодних обставин. За Ю.Тимошенко не віддали б свої голоси близько 30%, за Ю.Бойка – 20%, О.Ляшка – 18%, В.Зеленського – 14%, О.Вілкула –  11%. 

• Моделювання другого туру дало наступні результати: Ю.Тимошенко тримає першість у парі з П.Порошенком (26% проти 19%). Водночас, В.Зеленський перемагає як у парі з П.Порошенком (39% проти 18%), так і з Ю.Тимошенко (34% проти 21%).

• Шанси на потрапляння у парламент мають шість політичних сил. Лідером рейтингу є партія Слуга народу, яку готові підтримати 24,8% опитаних, які вже визначилися і мають намір голосувати. Підтримка Батьківщини складає 17,6%, БПП Солідарність – 14,7%, Громадянської позиції – 9,3%, Опозиційної платформи – 9,2%, Радикальної партії – 5,3%. Рейтинг Опозиційного блоку складає 4,4%, ВО «Свобода» – 3,1%, Самопомочі – 2,5%. Тих, хто ще не визначився з вибором політичної сили – майже 30%. 

• Найвищий рівень підтримки партії «Слуга народу» – на Півдні та Сході країни, Батьківщини – у Центрі, БПП Солідарність – на Галичині, Опозиційної платформи та Опозиційного блоку – у південно-східних областях та на Донбасі. 

• 65% опитаних зазначили, що не стикалися особисто з фактами підкупу під час цієї президентської виборчої кампанії. З іншого боку 27% сказали, що мали такий досвід: 6% – особисто, 21% – чули про це від близьких та знайомих. Найбільше тих, хто зазначав про факти підкупу, зафіксовано серед мешканців Півдня, Донбасу, Півночі та у столиці. 

• 42% зазначили, що очікують значних фальсифікацій на виборах Президента 31 березня 2019 року. 41% вважають, що фальсифікації будуть незначними, і лише 6% взагалі не очікують жодних фальшувань виборів. Найбільше тих, хто очікує значних фальсифікацій, серед мешканців Півдня, виборців О.Вілкула та Ю.Бойка, а також тих, хто взагалі не братиме участі у виборах.  

Результати спільного опитування КМІС, Центру Разумкова та Соціологічної групи Рейтинг

Вибірка: 15 000 респондентів в усіх областях України (без врахування населення АР Крим та окупованих територій Донецької та Луганської областей). Вибірка репрезентативна для населення України віком від 18 років за такими показниками як стать, вік, тип поселення та регіон проживання. Статистична похибка вибірки: не більше 0,8%. Терміни проведення: 5-14 березня 2019 року

 • За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» на початку березня 2019 року, 69% опитаних вважають, що справи в Україні йдуть у неправильному напрямку, 16% - протилежної думки. За останній місяць дещо збільшилася кількість тих, хто негативно оцінює стан справ у державі. 

• 84% опитаних в тій чи іншій мірі декларують свою готовність взяти участь у виборах Президента 31 березня 2019 року. Найвищий рівень однозначної готовності прийти на дільниці спостерігається серед мешканців Заходу, найстарших, виборців П.Порошенка, Р.Кошулинського та І.Смешка. 

• Серед факторів, які можуть завадити проголосувати на дільниці, найбільш вагомими для опитаних є можливі провокації, черги на дільницях та інформація про підкуп виборців – ці фактори отримали 2,1, 2,0 та 1,9 балів (оцінка відбувалася за 5-ти бальною шкалою, де 1- зовсім не завадить, а 5 - дуже завадить). Менш вагомими є фактор поганої погоди (1,7) та наявність планів на відпочинок (1,8). 

• Лідером президентського рейтингу станом на кінець другого тижня березня залишається В.Зеленський, якого підтримують 24,9% тих, хто визначився та має намір голосувати. Другу позицію займає Ю.Тимошенко (18,8%), третю – П.Порошенко (17,4%). За Ю.Бойка готові віддати свої голоси 10,2%, А.Гриценка – 9,4%, О.Ляшка – 5,8%, О.Вілкула – 3,5%, І.Смешка – 3,1%, Р.Кошулинського – 2,2%. За останній тиждень електоральні позиції лідерів практично не змінилися. 

• Кожен шостий не визначився з вибором кандидата. Важливо, що найбільше таких серед найбідніших виборців, мешканців сіл, більше серед жінок.

• В.Зеленський має найміцніші електоральні позиції у південно-східних областях та в Центрі країни. Ю.Тимошенко та П.Порошенко – в Центрі та на Заході, А.Гриценко – на Заході, а Ю.Бойко – на Сході країни. При цьому, В.Зеленський є лідером електоральних симпатій в містах, Ю.Тимошенко – в селах. В.Зеленський є лідером симпатій серед молоді і людей середнього віку, Ю.Тимошенко – серед старших виборців. Якщо В.Зеленського, П.Порошенка та А.Гриценка відносно більше підтримують чоловіки, то Ю.Тимошенко – жінки. 

• Антирейтинг кандидатів очолює П.Порошенко. Майже половина виборців не проголосували б за нього за жодних обставин. За Ю.Тимошенко не віддали б свої голоси близько 30%, за Ю.Бойка – 19%, О.Ляшка – 17%, В.Зеленського – 13%, О.Вілкула – 12%. 

• 20,8% опитаних вважають, що наступним президентом буде П.Порошенко. У перемогу В.Зеленського вірять 19,5% Ю.Тимошенко – 18,6%. Таким чином, за цим показником лідери перегонів майже вирівнялися. У перемогу Ю.Бойка та А.Гриценка вірять по 3% виборців. Протягом останнього місяця додав у вірі В.Зеленський. З іншого боку дещо втратив у цьому показнику П.Порошенко. 

• Моделювання другого туру дало наступні результати: Ю.Тимошенко тримає першість у парі з П.Порошенком (28% проти 19%). Водночас, В.Зеленський – у парі з П.Порошенком (39% проти 19%), з Ю.Тимошенко (35% проти 22%) та з А.Гриценком (34% проти 26%).

• Парламентський рейтинг очолює партія Слуга народу, яку підтримують 22,4% тих, хто визначився та має намір голосувати. Батьківщину підтримують – 19,1%, БПП Солідарність – 15,8%, Опозиційну платформу – 10,2%, Громадянську позицію – 7,9%, Радикальну партію – 6,1%, Свободу – 3,6%, Опозиційний блок та Самопоміч – по 3,2%. Решта партій мають підтримку менше 2%.

• Майже чверть не визначилися з вибором партії. За останній місяць позиції лідерів укріпилися. В динаміці найбільше додала Громадянська позиція та БПП Солідарність. Втрат зазнала Самопоміч.

Аудиторія: населення України від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2%. Терміни проведення дослідження: 9-15 березня 2019 р.

 • За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» на початку березня 2019 року, майже дві третини опитаних заявили, що завжди беруть участь у виборах, ще 22% сказали, що майже завжди голосують. 4% респондентів зазначили, що голосуватимуть уперше. Лише 10% сказали, що майже ніколи або ж взагалі ніколи не голосують. Найбільше останніх серед наймолодших респондентів та мешканців Києва. 

• 83% опитаних в тій чи іншій мірі декларують свою готовність взяти участь у виборах Президента 31 березня 2019 року. Серед симпатиків усіх рейтингових кандидатів готовність проголосувати висловлюють близько 80% опитаних. Відносно нижчий рівень мобілізації спостерігається серед наймолодших вікових груп (18-25 та 26-35 років) та у Києві. 

• При цьому, оцінюючи за 10-ти бальною шкалою ймовірність своєї участі у голосуванні 31 березня 2019 року, тільки дві третини висловили найвищий рівень впевненості у тому, що вони прийдуть на вибори. Відносно менше таких респондентів серед наймолодшої вікової групи 18-25 років (46%) та тих, хто ще вагається із вибором (64%). Серед тих, хто завжди голосує на виборах, таких більше 80%. Водночас, серед тих, хто заявив, що майже завжди бере участь у голосуванні, – 42%, а серед тих, хто голосуватиме уперше, – 55%. 

• 82% зазначили, що точно знають, де знаходиться їхня виборча дільниця. Відносно нижчий рівень обізнаності про місце голосування спостерігається серед молодших опитаних, жителів Києва та Донбасу, тих, хто голосуватиме уперше або ж голосує на виборах дуже рідко. 

• При цьому тільки 18% опитаних вже перевіряли наявність свого прізвища у списку виборців. 

• 44% опитаних заявили, що зазвичай голосують зранку – з 8 до 12 години. 22% – переважно голосують з 12 до 15 години, 10% – з 15 до 18 години і лише 5% – після 18 години. У ранковий час люблять йти голосувати переважно найстарші виборці, натомість молодь надає перевагу обідньому та післяобідньому періоду. У регіональному розрізі відносно більше тих, хто голосує зранку серед мешканців південних та центральних регіонів, а також Донбасу, тоді як на Галичині відносно більше тих, хто голосує між 12 та 15 годинами. Серед тих, хто зазвичай голосує на виборах, більшість робить це зранку і найбільше таких серед виборців Ю.Тимошенко, Ю.Бойка та О.Ляшка. 

• Лише третина опитаних висловили готовність простояти в черзі на дільниці більше однієї години. Водночас, третина готові чекати в черзі до півгодини, ще кожен п’ятий – до години. Найбільш «стійкий» виборець – на Сході, Півночі та Галичині, серед найстарших опитаних, виборців О.Вілкула та Ю.Бойка. Натомість симпатики В.Зеленського, О.Ляшка та ті, хто не визначилися, висловили найменшу готовність довго стояти в черзі, щоб віддати свій голос. 

• 74% опитаних зазначили, що готові пожертвувати відпочинком задля того, щоб проголосувати на виборах, водночас 16% - протилежної думки і швидше проведуть час зі своїми друзями і не підуть на вибори, якщо доведеться обирати щось одне. Найбільше останніх серед наймолодших респондентів (18-25 років – 34%,  26-35 років – 23%), тих, хто голосуватиме уперше (30%) та рідко бере участь у виборах (45%).

• Серед суб’єктів виборчого процесу найвищим рівнем довіри користуються міжнародні спостерігачі (71%). Спостерігачам від громадських організацій, правоохоронцям, які забезпечують порядок на дільницях, працівникам дільничних виборчих комісій, соціологам, що проводять екзит-поли довіряють майже дві третини. Спостерігачам від кандидатів – 58%, Центральній виборчій комісії – лише 49% (не довіряють – 38%).

• Серед кандидатів в президенти відносно вищим рівнем довіри користується Володимир Зеленський (43%). Також високий рівень довіри мають Юлія Тимошенко (28%), Анатолій Гриценко (26%) та Петро Порошенко (24%). Олегу Ляшку довіряють 19% опитаних, Юрію Бойку – 18%, Андрію Садовому – 17%, Святославу Вакарчуку – 16%, Олександру Шевченку – 13%, Ігорю Смешку – 13%, Олександру Вілкулу – 12%, Євгенію Мураєву – 10%.

• При цьому, найвищий рівень недовіри мають Петро Порошенко (69%) та Олег Ляшко (71%). 

• Лідером президентського рейтингу є В.Зеленський, якого підтримують 24,7% тих, хто визначився та має намір голосувати. Другу позицію займає Ю.Тимошенко (18,3%), третю - П.Порошенко (16,8%). За А.Гриценка готові віддати свої голоси 10,3%, Ю.Бойка – 9,9%, О.Ляшка – 5,7%, І.Смешка – 3,3%, О.Вілкула та Є.Мураєва – по 2,7%.   

• За останній тиждень зміцнили свої позиції А.Гриценко та Ю.Тимошенко. 

• Майже чверть не визначилися з вибором кандидата. Важливо, що найбільше таких серед найбідніших виборців, опитаних, які зазвичай найактивніше голосують на виборах, респондентів старшого та середнього віку, більше серед жінок в Центрі та на Заході країни.

• В.Зеленський має найміцніші електоральні позиції у південно-східних областях. У Києві та Центрі він конкурує з Ю.Тимошенко та П.Порошенком. Останній має міцні позиції у Галичині та Заході. Лідер Батьківщини – у центрально-західних регіонах та Півночі країни. Найвищий рівень підтримки А.Гриценка – у Галичині, Ю.Бойка – у південно-східних областях та особливо на Донбасі. 

• В.Зеленський лідер симпатій серед респондентів, які голосуватимуть вперше (це майже кожен десятий виборець кандидата), а також серед респондентів, які не часто голосують на виборах. Тоді як серед респондентів, які завжди голосують, він ділить першість з Тимошенко та Порошенком, також у цій категорії мають відносно кращі позиції Гриценко та Бойко. 

• 22% опитаних вважають, що наступним президентом буде П.Порошенко. У перемогу Ю.Тимошенко вірять 20%, В.Зеленського – 18%. Позитивну динаміку за цим показником мають В.Зеленський та Ю.Тимошенко. Водночас, за тиждень дещо похитнулися показники П.Порошенка.

• 50% опитаних зазначили, що керуються у своєму виборі вірою у те, що кандидат, якого вони підтримують, може принести зміни в країні. Третина обирає свого фаворита через наявність у нього реальної програми розвитку країни, чверть – через віру у те, що кандидат поведе країну у правильному напрямку, або ж наявністю у нього досвіду державного управління. Кожен п’ятий голосує тому, що кандидат виступає проти існуючої системи. 

• Мотив очікування змін та протесту проти системи найбільше акцентований у симпатиків Зеленського. Натомість програма розвитку країни, наявність сильної команди та лідерські якості найбільше надихають виборців Тимошенко та Порошенка. Виборці останнього також найчастіше зазначали, що обирають свого фаворита через наявність у нього досвіду державного управління, аналогічний мотив присутній серед симпатиків Тимошенко, Гриценка та Смешка. 

• Майже кожен десятий прихильник Тимошенко, Порошенка та Зеленського обирає свого кандидата через найвищі шанси перемогти. Щонайменше кожен десятий прихильник Зеленського і Ляшка обирає кандидата, бо інші ще гірші. Також виборців Зеленського, Ляшка та Мураєва мотивують особисті симпатії до кандидата.

• Майже три чверті опитаних вважають, що головним мотивом голосування за т.зв. «нові обличчя» є очікування змін у країні, 18% натомість переконані що цей феномен викликаний бажанням помсти т.зв. «старим політикам» за те, що вони зробили з країною. Останнє твердження має відносно більшу підтримку серед симпатиків П.Порошенка, А.Гриценка та Ю.Тимошенко. 

• Цікаво, що майже кожен п’ятий опитаний хотів би аби Святослав Вакарчук таки взяв участь у президентських виборах. Найбільше таких серед виборців Західної України та Києва, серед симпатиків Гриценка, Зеленського та Порошенка. 

Аудиторія: населення України від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 5000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 1,5%. Терміни проведення дослідження: 1-7 березня 2019 р.

 • За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» сьогодні майже 40% українців хотіли б мати власну справу, ще 10% вже є власниками свого бізнесу. З іншого боку половина опитаних не висловлюють таких прагнень. За півроку кількість останніх дещо зросла (у червні 2018 їх було 41%). Вищий рівень бажання відкрити власну справу спостерігається серед молодших та більш заможних респондентів. При цьому у категорії забезпечених чверть заявили, що вже займаються своїм бізнесом.

• При цьому роль держави у розвитку економіки більшість опитаних (64%) найперше вбачають у забезпеченні рівності доходів й соціальної справедливості, а не встановленні свободи розвитку та чесних правил конкуренції. За останню тезу – 27%. Кількість прихильників соціальної рівності помітно збільшується в динаміці (з 48% у червні минулого року до 64% у лютому цього року). Сприяння державою конкуренції більше підтримують молодші респонденти, мешканці центральних і східних областей, забезпеченіші особи, а також ті, хто хочуть, або вже мають власну справу. Водночас навіть у середовищі останніх від 40 до 60% підтримують соціальну рівність. 

• Дві третини опитаних схильні вважати, що держава заважає діяльності малого та середнього бізнесу в Україні.  Лише 7% думають, що органи влади сприяють розвитку підприємництва, і 14% - що вони наразі не втручаються у діяльність підприємців. Дещо частіше з думкою, що держава заважає діяльності бізнесу в Україні, погоджувалися жителі південного макрорегіону й бідніші опитані. 

• 57% думають, що потрібно залишити спрощену систему податків, оскільки вона стимулює розвиток бізнесу. Лише 19% підтримують ліквідацію такої податкової системи, адже вона дозволяє уникати слати податків. Чверть опитаних не змогли сформувати свою думку щодо цього. Більше прихильників спрощеної системи оподаткування серед підприємців, жителів Центру і заможніших опитаних.

• Абсолютна більшість опитаних (77%) підтримують зниження банківських кредитних ставок для малого бізнесу. Лише 9% таку ідею не схвалюють, і 14% - не змогли відповісти. Дещо більше схильні підтримувати таку ініціативу ті, хто вже має або хоче мати власну справу, особи середнього віку, опитані із середнім та низьким доходами і жителі східних областей.

• Серед представників різних категорій бізнесу найбільше опитані довіряють дрібним (63%) та середнім (60%) підприємцям. 27% зазначили, що довіряють власникам великого бізнесу (у вересні 2018 р. таких було 20%). З іншого боку рівень довіри до олігархів низький – 8%. Показник довіри до бізнесменів, особливо середнього та вищого рівня, помітно вищий серед респондентів з високим рівнем доходів. При цьому дрібним підприємцям однаково довіряють усі категорії як за віком, так і доходами.

Аудиторія: населення України від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2%. Терміни проведення дослідження: 19-28 лютого 2019 р.

 • За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у лютому 2019 року дві третини опитаних вважають, що справи в Україні йдуть у неправильному напрямку, натомість кожен п’ятий вважає, що – у правильному (з початку року останній показник виріс з 14 до 21%).

• Тільки 10% вважають, що за останні 12 місяців економічне становище в Україні покращилося, 60% – відчули погіршення. Важливо зауважити, що за останні 5 років останній показник зменшився з 86 до 60%, водночас, зросла кількість респондентів, які вважають, що ситуація не змінилася (з 11 до 27%). 

• При цьому, динаміку змін власного матеріального становища респонденти оцінюють відносно краще, ніж країни. 12% респондентів відчули покращення економічного становища своєї сім’ї за останні 12 місяців, половина – погіршення, 36% – не відчули змін.

• З початку року зросла мобілізація виборців. Майже 85% (проти 76% у грудні) опитаних зазначили, що однозначно чи скоріше мають намір взяти участь у виборах Президента України. Відносно вищі темпи росту охочих голосувати зафіксовано на Півдні та Сході країни.

• Лідером президентського рейтингу є В.Зеленський, якого підтримують 25,1% тих, хто визначився та має намір голосувати. Другу позицію ділять між собою П.Порошенко (16,6%) та Ю.Тимошенко (16,2%). За Ю.Бойка готові віддати свої голоси 11,3%, А.Гриценка – 7,7%, О.Ляшка – 5,6%, А.Садового – 3%, Є.Мураєва – 2,5%, І.Смешка – 2,5%. Майже по 2% набирають О.Шевченко, Р.Кошулинський та О.Вілкул.  

• За останній місяць зріс рейтинг В.Зеленського, П.Порошенка та Ю.Бойка. Невелике зменшення відбулося у рівні підтримки Ю.Тимошенко. Електоральні показники інших кандидатів не зазнали відчутних змін. Водночас, протягом останнього місяця відчутно зросла частка респондентів, які не визначилися з вибором (з 15 до 25%). 

• В.Зеленський має відносно кращі електоральні позиції серед виборців Півдня та Сходу, є лідером електоральних рейтингів у містах України. П.Порошенко лідирує на Заході країни. Ю.Тимошенко зберігає найкращі позиції в Центрі, де ділить першість з В.Зеленським.

• В.Зеленський та Ю.Тимошенко мають найвищий потенціал електорального росту (т.зв. «другий вибір») – їх готові підтримати по 7% виборців, за умови, якщо їхні фаворити не братимуть участі у виборах. У П.Порошенка і А.Гриценка – по 4%.

• 24% опитаних вважають, що наступним президентом буде П.Порошенко. У перемогу Ю.Тимошенко вірять 19%, В.Зеленського – 17%. За останній місяць значно зросла віра у перемогу Зеленського. Також позитивну динаміку у цьому рейтингу мають показники Порошенка. Показники Тимошенко на рівні грудня. При цьому молодь вірить у перемогу Зеленського, люди старшого віку – у  перемогу Порошенка і Тимошенко.

• Антирейтинг очолює П.Порошенко: майже половина опитаних заявили, що не проголосують за нього за жодних обставин. 

• Моделювання другого туру дало наступні результати: Ю.Тимошенко тримає першість у парі з П.Порошенком (31% проти 24%). Водночас, В.Зеленський – як у парі з П.Порошенком (42% проти 24%), так і з Ю.Тимошенко (37% проти 24%).

• Рейтинг партій очолює партія Слуга народу, яку підтримують 21,5% тих, хто визначився та має намір голосувати. Батьківщину підтримують – 18,7%, БПП Солідарність – 14,2%, Опозиційну платформу – 10,5%, Громадянську позицію – 6,2%, Самопоміч – 5,5%. Близько 4% підтримують Радикальну партію та Свободу, близько 3% - партію Наші, близько 2% - Опозиційний блок та УКРОП.

• Цікаво, що В.Зеленський та П.Порошенко мають значно кращу електоральну підтримку, ніж Слуга народу та БПП. Аналогічно у А.Гриценка та О.Ляшка. На відміну від Ю.Тимошенко та А.Садового, чиї персональні рейтинги гірші, ніж показники Батьківщини та Самопомочі.

Аудиторія: населення України від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2%. Терміни проведення дослідження: 19-28 лютого 2019 р.